Закон України

Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні

Дата набуття чинності:
24 грудня 1999 року

Законом ратифікується Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні. Конвенція була підписана від імені України 11 квітня 1997 року в м. Лісабоні (Португалія).

У відповідності до положень Конвенції власники кваліфікацій, присуджених однією зі Сторін, мають належний доступ до оцінки цих кваліфікацій, яка здійснюється відповідним органом на їхнє прохання. У зв'язку з цим забороняється будь-яка дискримінація заявника за такими ознаками, як стать, раса, колір шкіри, фізичні вади, мова, релігія, політичні чи інші переконання, національне, етнічне або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, народження чи інші обставини, або на підставі будь-яких інших обставин, не пов'язаних із якістю кваліфікації, визнання якої запитується. Для забезпечення цього права кожна Сторона зобов'язується вжити відповідних заходів для того, щоб заява про визнання кваліфікацій оцінювалася тільки на основі набутих знань і навичок.

Рішення про визнання ухвалюються на основі відповідної інформації про ті кваліфікації, визнання яких запитується. Установи, що присвоїли заявнику кваліфікацію, яка розглядається, мають надавати на запит заявника і упродовж розумного строку відповідну інформацію власнику кваліфікації, установам або компетентним органам країни, в якій запитується визнання кваліфікації.

Кожна Сторона визнає періоди навчання, завершені в рамках програми з вищої освіти на території іншої Сторони. Це визнання охоплює такі періоди навчання з метою закінчення програми з вищої освіти на території Сторони, у якої запитується визнання, якщо періоди навчання, завершені на території іншої Сторони, суттєво не відрізняються від тієї частини програми з вищої освіти, яку вони мають замінити на території Сторони, у якої запитується визнання.

Сторони сприяють визнанню періодів навчання, якщо:
- попередньо була укладена угода між, з одного боку, вищим закладом освіти або компетентним органом, відповідальним за відповідний період навчання, і, з іншого боку, вищим закладом освіти або компетентним органом з визнання, відповідальним за визнання, яке запитується; і
- вищий заклад освіти, в якому був завершений період навчання, видав свідоцтво чи виписку із залікової книжки, що підтверджує успішне виконання студентом вимог, які пред'являються до цього періоду навчання.

Враховуючи, що рішення про визнання ґрунтується на знаннях і навичках, які підтверджуються кваліфікацією з вищої освіти, кожна Сторона визнає присвоєну іншою Стороною кваліфікацію з вищої освіти, якщо кваліфікація, визнання якої запитується, суттєво не відрізняється від відповідної кваліфікації на території Сторони, у якої запитується визнання.

Визнання на території Сторони кваліфікації з вищої освіти, присвоєної на території іншої Сторони, може мати наступні наслідки:
- доступ до подальшого навчання в системі вищої освіти, включаючи складання відповідних іспитів, і/або до підготовки докторської дисертації на таких самих умовах, що висуваються власникам кваліфікацій, присуджених на території Сторони, у якої запитується визнання;
- використання академічного звання відповідно до законів і правил Сторони або юрисдикції Сторони, у якої запитується визнання.

Кожна Сторона надає належну інформацію про будь-який заклад, що належить до її системи вищої освіти, а також про будь-яку програму, що існує в таких закладах, з метою надання компетентним органам інших Сторін можливості встановити, чи виправдовує якість присвоєних цим закладом кваліфікацій їхнє визнання на території Сторони, в якій запитується визнання.

Для сприяння визнанню кваліфікацій з вищої освіти Сторони зобов'язуються запровадити прозорі системи вичерпного опису кваліфікацій, що присвоюються.

Застосування цієї Конвенції здійснюється під наглядом та зі сприянням таких органів:
- Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні;
- Європейська мережа національних центрів інформації про академічні мобільність та визнання, створена рішенням Комітету міністрів Ради Європи від 9 червня 1994 року та Регіонального комітету ЮНЕСКО для Європи від 18 червня 1994 року.

Цією Конвенцією створюється Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні. До його складу входять по одному представнику від кожної Сторони. Держави, які не є Сторонами Конвенції, разом з Святим престолом, Європейське співтовариство і Голова Мережі ЄНЦІ, а також Голова Регіонального комітету ЮНЕСКО із застосування Конвенції про визнання курсів навчання, дипломів і звань з вищої освіти в державах регіону Європи, можуть брати участь у засіданнях Комітету як спостерігачі.

Цю Конвенцію відкрито для підписання:
- державами - членами Ради Європи;
- державами - членами ЮНЕСКО регіону Європи;
- будь-якою іншою державою, що підписала Європейську культурну конвенцію Ради Європи і/або Конвенцію ЮНЕСКО про визнання курсів навчання, дипломів і звань з вищої освіти в державах регіону Європи.

Будь-яка держава може подати прохання про приєднання до цієї Конвенції. Кожне таке прохання подається одному з депозитаріїв, який надсилає його Сторонам Конвенції не пізніше, ніж за три місяці до сесії Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні. Депозитарій інформує про таке прохання також Комітет міністрів Ради Європи та Виконавчу раду ЮНЕСКО. Рішення про приєднання Сторони до Конвенції, ухвалюється більшістю у дві третини голосів Сторін Конвенції. Конвенція набуває чинності для таких країн в перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати здачі на зберігання документа про приєднання одному з депозитаріїв.

Будь-яка Сторона може у будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я одного з депозитаріїв. Денонсація набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення дванадцятимісячного періоду від дати отримання такого повідомлення депозитарієм. Денонсація не перешкоджає рішенням про визнання, схваленим раніше відповідно до положень цієї Конвенції.

Депозитаріями цієї Конвенції є Генеральний секретар Ради Європи і Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору