Друкувати   Шрифт: або Ctrl + mouse wheel
Гірничий Закон України

Дата набуття чинності:
11 листопада 1999 року

Гірничий Закон України (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.

Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів, що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства. Правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що здійснюються на підставі угоди про розподіл продукції, регулюються Законом України „Про угоди про розподіл продукції” та такою угодою. Діяльність за угодою про розподіл продукції регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом та угодою про розподіл продукції.

Об'єктами гірничих відносин є:
- геологічна розвідка корисних копалин;
- проектування, будівництво, експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств;
- організація протиаварійного захисту гірничих підприємств;
- охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.

Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво, експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.

Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України. Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості. Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.

Розділ другий Закону присвячений державній політиці у сфері регулювання гірничих відносин, а  саме, принципам державної політики в гірничодобувній промисловості, підтримці гірничих підприємств, нагляду у сфері гірничих відносин, повноваженням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин.

Розділ третій Закону висвітлює питання підготовки до проведення гірничих робіт та видобутку корисних копалин, серед яких - розташування та проектування гірничих підприємств, підготовка до їх будівництва та роботи по будівництву, реконструкція та технічне переоснащення, введення в експлуатацію гірничих підприємств.

Розділ четвертий Закону присвячений основним вимогам, порядку проведення гірничих робіт, гірничошахтному устаткуванню та матеріалам, застосуванню вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт, експертизі проектних рішень з протиаварійного захисту, безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, використанню та обліку відпрацьованих гірничих виробок, документам, що дають право на проведення гірничих робіт.

Розділ п'ятий Закону встановлює норми щодо системи протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт, технічних та організаційних заходів щодо запобігання аваріям і катастрофам, плану ліквідації аварій, системи оповіщення про аварії, формування аварійно-рятувальних служб, обов'язків керівника гірничого підприємства під час ліквідації аварій та рятування людей, взаємодії керівників гірничих підприємств з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварій, забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, охорони гірничого підприємства від шкідливого впливу небезпечних виробництв та стихійних явищ.

Розділ шостий Закону присвячений основним екологічним вимогам у сфері проведення гірничих робіт, запобіганню шкідливому впливу гірничих робіт, заходам щодо забезпечення екологічної безпеки при проведенні гірничих робіт.

Розділ сьомий Закону висвітлює питання трудових відносин працівників гірничих підприємств, обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства, вимог до трудової дисципліни, професійної підготовки та кваліфікації працівників гірничих підприємств, обов'язків працівників гірничих підприємств, прав та соціальних гарантій працівників гірничих підприємств.

Розділ восьмий Закону визначає форми припинення діяльності гірничих підприємств, порядок ліквідації або консервації гірничого підприємства, порядок надання пільг та компенсацій працівникам гірничого підприємства у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства, соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються.

Розділ дев'ятий Закону встановлює норми щодо відповідальності за порушення гірничого законодавства, порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення гірничого законодавства, особливості дисциплінарної відповідальності працівників гірничих підприємств.