![]()
Про схвалення Концепції проекту Закону України
"Про вплив громадськості на прийняття
нормативно-правових актів"
1. Схвалити Концепцію Закону України "Про вплив громадськості
на прийняття нормативно-правових актів", що додається.2. Мін'юсту разом з Мінекономіки і Мінфіном розробити з
урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і
подати до 1 листопада 2009 р. Кабінетові Міністрів України проект
Закону України "Про вплив громадськості на прийняття
нормативно-правових актів".
Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади
в Україні здійснює свою владу безпосередньо і через органи
державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5
Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Основний Закон України
( 254к/96-ВР ) гарантує громадянам право брати участь в управлінні
державними справами, направляти індивідуальні чи колективні
письмові звернення або особисто звертатися до органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових
осіб цих органів (статті 38 і 40) ( 254к/96-ВР ). Громадяни мають
право на інші не заборонені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та
законами України форми і види участі в управлінні державними
справами.Одним з усталених і поширених у багатьох демократичних
державах світу механізмів цілеспрямованого впливу громадськості на
органи державної влади під час прийняття ними нормативно-правових
актів є лобіювання. В Україні лобіювання здебільшого розглядається
як позаправова діяльність, що не відповідає його природі.Лобіювання, що здійснюється за участю професійних лобістів,
лобістських об'єднань, діяльність яких спрямована на реалізацію
легітимних інтересів осіб шляхом цілеспрямованого впливу на органи
державної влади, їх посадових і службових осіб з метою прийняття
соціально необхідних нормативно-правових актів, є невід'ємною
складовою частиною сучасного політико-правового процесу в
демократичному суспільстві. Лобісти та лобістські об'єднання
виконують важливу функцію посередників між громадянами,
інститутами громадянського суспільства, суб'єктами господарювання
і органами державної влади, інформуючи зазначені органи про
інтереси різних соціальних груп населення, стан справ у різних
сферах суспільного життя. Лобіювання виконує функцію
організаційного упорядкування плюралізму суспільних інтересів.До того ж лобіювання є особливим механізмом зворотного
зв'язку, що дає змогу суспільно оцінити результати реалізації
державної політики.Водночас відсутність в Україні унормованих правових
механізмів впливу громадськості на прийняття органами державної
влади рішень створює передумови для існування такого явища, як
квазілобіювання, що посилює існуючі в суспільстві та державі
корупційні ризики і загрози. Це, в свою чергу, зумовлює виникнення
ряду проблем у сфері правового регулювання відносин громадян,
інститутів громадянського суспільства, суб'єктів господарювання і
органів державної влади, їх посадових і службових осіб, які
потребують нагального розв'язання, а саме:відсутність нормативно-правового регулювання методів
лобіювання, що сприяє розвитку таких форм впливу на прийняття
рішень та нормативно-правових актів органами державної влади, їх
посадовими і службовими особами, які мають ознаки корупції та
корупційних діянь, злочинів у сфері службової діяльності. Через
нелегітимний характер лобіювання, відсутність взаємного контролю
заінтересованих осіб факти відповідних діянь мають латентний
характер і не можуть бути доведені;відсутність прозорості прийняття органами державної влади, їх
посадовими і службовими особами рішень і нормативно-правових
актів, що не дає змоги громадянам чітко визначити коло осіб,
заінтересованих у прийнятті таких актів, в який спосіб та на яких
суб'єктів здійснюється відповідний вплив, обсяг фінансових витрат,
спрямованих на їх реалізацію;поширення неправових форм впливу заінтересованих осіб на
судові та правоохоронні органи, що є неприпустимим;деформація суспільної думки про лобіювання як неправове
явище, що негативно позначається на правосвідомості громадян.Метою Концепції є визначення шляхів врегулювання суспільних
відносин, пов'язаних з впливом громадськості на прийняття органами
державної влади нормативно-правових актів.Лобіювання - легітимний вплив зареєстрованих та акредитованих
в установленому порядку осіб (лобістів та лобістських об'єднань) в
інтересах замовників на органи державної влади, їх посадових і
службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними
нормативно-правових актів.забезпечення реалізації конституційного права громадян брати
участь в управлінні державними справами, зокрема шляхом визначення
правових основ лобіювання;запровадження нового правового механізму впливу громадян,
інститутів громадянського суспільства та суб'єктів господарювання
на органи державної влади, їх посадових і службових осіб,
спрямованого на забезпечення прийняття (участі у прийнятті) ними
нормативно-правових актів, шляхом визначення засад лобістської
діяльності, яка розглядається як професійна діяльність лобістів та
лобістських об'єднань, зареєстрованих і акредитованих у
встановленому законом порядку;сприяння активному залученню громадян, інститутів
громадянського суспільства та суб'єктів господарювання до процесу
прийняття нормативно-правових актів;посилення прозорості та ефективності діяльності органів
державної влади, їх посадових і службових осіб;мінімізація проявів корупції, корупційних діянь і злочинів у
сфері службової діяльності у процесі прийняття (участі у
прийнятті) органами державної влади, їх посадовими і службовими
особами нормативно-правових актів;сприяння запровадженню нових наукових і освітніх програм,
спрямованих на підготовку професіональних лобістів.Приєднання України до Конвенції ООН проти корупції
( 995_c16 ), Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з
корупцією ( 994_101 ) та Додаткового протоколу ( 994_172 ) до неї
зумовлює підготовку і прийняття окремого Закону України "Про вплив
громадськості на прийняття нормативно-правових актів".визначення термінів "лобізм", "лобіювання", "лобіст",
"лобістське об'єднання", "замовник лобістських послуг",
"лобістська діяльність" тощо;визначення принципів функціонування лобістів та лобістських
об'єднань в Україні, гарантії їх діяльності;форми і методи лобістської діяльності, їх відмінність від
цілеспрямованого впливу заінтересованих осіб на органи державної
влади, їх посадових і службових осіб, який має ознаки корупції,
корупційних діянь і злочинів у сфері службової діяльності, зокрема
під час розроблення і прийняття нормативно-правових актів;визначення прав, обов'язків та правил доброчесної поведінки
лобістів та інших учасників правовідносин, пов'язаних з
лобіюванням;визначення порядку утворення та організації діяльності
лобістських об'єднань, правил акредитації в органах державної
влади лобістів з метою провадження ними лобістської діяльності;визначення порядку здійснення державного та громадського
контролю за провадженням лобістської діяльності;відповідальність учасників правовідносин, пов'язаних з
лобіюванням, у разі порушення ними норм Закону.Врегулювання правових основ забезпечення впливу громадськості
на прийняття органами державної влади нормативно-правових актів та
порядку провадження лобістської діяльності дасть змогу:оптимізувати діалог між суспільством і державою, забезпечити
враховування під час прийняття нормативно-правових актів інтересів
громадян, інститутів громадянського суспільства та суб'єктів
господарювання;забезпечити рівні права громадян, інститутів громадянського
суспільства та суб'єктів господарювання щодо впливу на органи
державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття
(участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів;
Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів"
Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів"
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція
від 22.04.2009
№ 448-р
Документ 448-2009-р,
чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.04.2009