Документ v0570805-10, поточна редакція — Прийняття від 02.04.2010

                                                          
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
02.04.2010 Справа N 2а-1219/10/0570

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого
судді Абдукадирової К.Е., суддів Бєломєстнова О.Ю., Стойки В.В.,
при секретарі судового засідання Лакушевій Є.В., розглянувши у
відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Президента України Ющенка Віктора Андрійовича за участю
третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу
Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 ( 46/2010 ) від
20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України"
за участю позивача: ОСОБА_1 - особисто відповідача: не з'явився
(від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився),
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного
суду з позовом до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича
про визнання незаконним Указу Президента України Віктора Ющенка
N 46/2010 ( 46/2010 ) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння
С.Бандері звання Герой України" та зобов'язання скасувати його.
Ухвалою суду від 2 квітня 2010 року закрито провадження в
адміністративній справі N 2а-1219/10/0570 в частині позовних вимог
ОСОБА_1 до Президента України про зобов'язання Президента України
скасувати Указ Президента України Віктора Ющенка N 46/2010
( 46/2010 ) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері
звання Герой України" у зв'язку із відмовою позивача.
Відсутність підстав для нагородження позивач доводить
аналізом положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону
України "Про державні нагороди" ( 1549-14 ), головним з яких є те,
що нагороджувана особа не є і ніколи не була громадянином України,
що уможливлює нагородження саме даною державною нагородою.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав
пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач до судового засідання не з'явився, надіслав до
суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до
пункту 25 статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Президенту
України належать повноваження нагороджувати державними нагородами.
Крім того, позивач оскаржує Указ Президента України від 20 січня
2010 року N 46/2010 ( 46/2010 ) "Про присвоєння С.Бандері звання
Герой України" незважаючи на те, що цей акт індивідуальної дії не
стосується прав, свобод чи інтересів позивача.
Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та
розглянути справу у його відсутності.
Ухвалою від 24 березня 2010 року судом до участі у справі
була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на
стороні відповідача, внук нагородженого - ОСОБА_2.
У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача, не з'явилась. Про
дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і
доводи адміністративного позову, суд встановив наступне.
20 січня 2010 року Президент України Ющенко В.А. прийняв Указ
N 46/2010 ( 46/2010 ) "Про присвоєння С.Бандері звання Герой
України", яким присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена
Держави Бандері Степану Андрійовичу - провідникові Організації
українських націоналістів (посмертно) (арк. справи 24).
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії протоколу
вручення державних нагород України в Національному академічному
театрі опери і балету імені Тараса Шевченка від 22 січня
2010 року, Президентом України В.А.Ющенком відповідно до Указу
Президента України "Про присвоєння звання С.Бандері Герой України"
від 20 січня 2010 року ( 46/2010 ) вручено атрибути звання Герой
України орден Держави N 227 та посвідчення до звання Герой України
N 223 ОСОБА_2 - (внуку нагородженого).
Спірний Указ ( 46/2010 ) підписаний Президентом України та
оприлюднений на офіційному веб-сайті Президента України в
інформаційній мережі Інтернет, де позивач мав можливість з ним
ознайомитися.
Повноваження Президента України із нагородження державними
нагородами передбачені пунктом 25 статті 106 Конституції України
( 254к/96-ВР ). З цієї норми вбачається, що нагородження
державними нагородами є виключною компетенцією Президента України,
з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про видання спірного
Указу ( 46/2010 ) у межах компетенції відповідача.
Відповідно до статті 105 Конституції України ( 254к/96-ВР )
звання Президента України охороняється законом і зберігається за
ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста
в порядку імпічменту.
Преамбулою Закону України "Про державні нагороди України" від
16 березня 2000 року N 1549-III ( 1549-14 ) передбачено, що цей
Закон ( 1549-14 ) відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за
особисті заслуги перед Україною.
Цим законом визначено, що державні нагороди України (далі -
державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні
заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери,
захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини,
державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги
перед Україною.
Державні нагороди встановлюються виключно законами України.
Законодавство про державні нагороди складається з Конституції
України ( 254к/96-ВР ), цього Закону ( 1549-14 ) та указів
Президента України, що видаються відповідно до нього.
Державними нагородами є, зокрема, звання Герой України.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про державні
нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-III ( 1549-14 )
нагородження державними нагородами провадиться Указом ( 46/2010 )
Президента України, що є формою реалізації владних управлінських
функцій.
Нагородження державними нагородами може бути проведено
посмертно (частина 3 статті 5 розділу I Закону України "Про
державні нагороди України") ( 1549-14 ).
Статтею 6 цього Закону ( 1549-14 ) визначено, що вищим
ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой
України присвоюється громадянам України за здійснення визначного
геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Ця норма є
спеціальною щодо звання Герой України тому підлягає переважному
застосуванню перед загальними положеннями розділу I Закону
( 1549-14 ).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що вона містить
імперативний припис відносно правового статусу особи, яка
нагороджується - вона обов'язково повинна бути громадянином
України.
Україна як незалежна демократична держава проголошена
24 серпня 1991 року, згідно із Постановою Верховної Ради
Української РСР від 24 серпня 1991 року N 1427-XII ( 1427-12 ).
Питання громадянства України регулюються Конституцією України
( 254к/96-ВР ), Законом України "Про громадянство України"
( 2235-14 ) та іншими законодавчими актами. Підстави набуття
громадянства України наведені у статті 2 Закону України "Про
громадянство України" ( 2235-14 ) у редакції Закону від 8 жовтня
1991 року N 1636-XII ( 1636-12 ) та статті 3 у редакції Закону від
18 січня 2001 року N 2235-III ( 2235-14 ). З вказаних норм Законів
випливає, що набуття громадянства України є можливим з 1991 року.
Отже, особи, що померли до цього року не можуть бути громадянами
України.
Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) судом визнано загальновідомою ту
обставину, що Бандера Степан Андрійович помер у 1959 році. Таким
чином, судом встановлено, що С.Бандера помер до 1991 року. Тому
він не є громадянином України, через що не може бути нагороджений
званням "Герой України".
Суд звертає увагу на те, що надання оцінки діяльності
Бандери С.А. у контексті підстав для відзнаки його званням "Герой
України" не належить до повноважень суду, а знаходиться виключно у
компетенції особи, яка прийняла рішення про його нагородження. Суд
може перевіряти це рішення тільки на предмет його відповідності
законодавству України.
Акти Президента України можуть бути предметом оскарження у
суді, що прямо вбачається з приписів статті 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) та підтверджується у рішеннях Конституційного Суду
України від 25 грудня 1997 року 9-зп ( v009p710-97 ) та від
25 листопада 1997 року N 6-зп ( v006p710-97 ). При цьому у
відповідності з завданням та принципами адміністративного
судочинства, які визначені у статтях 2 та 7 КАС України
( 2747-15 ), суд оцінює спірний Указ ( 46/2010 ) на відповідність
законам України, а не інтересам окремих осіб.
Судом також враховано, що за правовим змістом та підставами
позбавлення державних нагород відрізняється від визнання
незаконним та скасування актів про нагородження.
Враховуючи те, що спірний Указ ( 46/2010 ) був прийнятий з
порушенням норм матеріального права та без врахування усіх
обставин, що мають значення для прийняття (п. 1, 3 частини 3
статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України)
( 2747-15 ), колегія суддів вважає його протиправним та таким, що
підлягає скасуванню.
Судові витрати відповідно до статті 94 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) підлягають
стягненню з державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 24, 33-35, 41-42, 47-51,
56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154,
158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ), суд П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Президента Україна про визнання незаконним
та скасування Указу Президента України N 46/2010 ( 46/2010 ) від
20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України"
задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Указ Президента України
N 46/2010 ( 46/2010 ) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння
С.Бандері звання Героя України".
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
(АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
(три гривні сорок копійок).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у
судовому засіданні 2 квітня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до
Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький
окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з
дня оголошення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне
оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів
апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції
або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) шляхом подання апеляційної скарги
у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання
апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо
постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у
справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження
обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна
скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий, суддя К.Е.Абдукадирова
Судді: О.Ю.Бєломєстнов
В.В.Стойка



вгору