Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України
Постанова Національного банку України; Правила, Положення від 10.08.2005281
Документ z0950-05, чинний, поточна редакція — Редакція від 01.11.2018, підстава - v0100500-18

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10.08.2005 № 281


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230

Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
333 від 21.08.2006
№ 192 від 23.05.2007
№ 311 від 31.08.2007
№ 352 від 28.09.2007
№ 419 від 20.11.2007
№ 496 від 29.12.2007
№ 153 від 02.06.2008
№ 216 від 28.07.2008
№ 336 від 23.10.2008
№ 469 від 29.12.2008
№ 108 від 28.02.2009
№ 265 від 30.04.2009
№ 416 від 21.07.2009
№ 678 від 17.11.2009
№ 769 від 24.12.2009
№ 762 від 23.12.2009
№ 544 від 14.12.2010
№ 527 від 06.12.2010
№ 572 від 22.12.2010
№ 111 від 13.04.2011
№ 204 від 22.06.2011
№ 364 від 11.10.2011
№ 308 від 19.07.2012
№ 327 від 03.08.2012
№ 475 від 16.11.2012
№ 449 від 29.10.2012
№ 461 від 05.11.2012
№ 531 від 14.12.2012
№ 194 від 04.06.2013
№ 212 від 06.06.2013
№ 248 від 30.04.2014
№ 360 від 16.06.2014
№ 703 від 03.11.2014
№ 712 від 06.11.2014
№ 436 від 03.07.2015
№ 473 від 24.07.2015
№ 721 від 23.10.2015
№ 822 від 26.11.2015
№ 303 від 28.04.2016
№ 331 від 24.05.2016
№ 366 від 04.08.2016
№ 396 від 27.10.2016
№ 397 від 28.10.2016
№ 403 від 22.11.2016
№ 1 від 05.01.2017
№ 22 від 14.03.2017
№ 26 від 23.03.2017
№ 44 від 30.05.2017
№ 55 від 15.06.2017
№ 59 від 04.07.2017
№ 65 від 18.07.2017
№ 74 від 03.08.2017
№ 88 від 07.09.2017
№ 102 від 10.10.2017
№ 143 від 26.12.2017
№ 147 від 28.12.2017
№ 7 від 25.01.2018
№ 32 від 29.03.2018
№ 53 від 15.05.2018
№ 79 від 19.07.2018
№ 83 від 20.07.2018
№ 86 від 24.07.2018
№ 100 від 18.09.2018}

Відповідно до статей 44, 45 і 47 Закону України "Про Національний банк України" та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою впорядкування операцій на міжбанківському валютному ринку України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (додаються).

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

2. Затвердити Правила функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008}

3. Норми Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою мають зворотну дію в часі, якщо їх застосування призводить до пом'якшення або скасування відповідальності.

{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

4. Департаменту валютного регулювання (О.А. Щербакова) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного і територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент валютного регулювання (О.А. Щербакова).

6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови

А.В. Шаповалов



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
10.08.2005  № 281


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 серпня 2005 р.
за № 950/11230

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок та умови торгівлі іноземною валютою

{Назва в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

{У тексті Положення (крім пункту 4 глави 2 розділу II) слово "Правила" у всіх відмінках замінено словом "Положення" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

Розділ І. Загальні положення

{У тексті Розділу І слова "Торговельна сесія" та "проведення Торговельної сесії" у всіх відмінках замінено словами "функціонування Системи підтвердження угод" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

1. Це Положення встановлює порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках.

2. Положення розроблено відповідно до статей 4, 6 і 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також статей 7 і 45 Закону України "Про Національний банк України".

3. Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює торгівлю іноземною валютою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на нього законодавством України.

4. У Положенні терміни вживаються в такому значенні:

арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) - безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов’язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків;

{Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017}

валютна операція на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;

валютна операція на умовах "том" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;

валютні операції на умовах "своп" - валютні операції за договором, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти зі зворотним її продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій (курсів, обсягів, дат валютування тощо) під час укладення договору;

{Пункт 4 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

валютна операція на умовах "спот" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;

валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;

{Абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009}

валютний дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому;

власні операції банку з купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти (власні операції) - це операції, проведені на підставі банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій в межах лімітів відкритої валютної позиції банку;

{Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 449 від 29.10.2012}

гарантійний внесок - кошти клієнта, за рахунок яких компенсуються збитки, що виникають під час здійснення арбітражних операцій;

{Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017}

заявка - пропозиція на купівлю чи продаж іноземних валют/банківських металів, яка містить суттєві умови угоди і подається суб'єктом ринку до Національного банку за допомогою засобів Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо);

{Пункт 4 розділу І доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Постановою Національного банку № 397 від 28.10.2016}

іноземна валюта - це іноземна валюта в значенні, визначеному абзацом четвертим пункту першого статті 1 Декрету;

Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269);

бзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 303 від 28.04.2016}

кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках;

купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;

міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб'єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами;

{Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010}

{Абзац пункту 4 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

міжнародний валютний ринок - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України;

обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;

продаж іноземної валюти - це операція з продажу іноземної валюти за гривні;

суб'єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи;

торгівля іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами;

Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі - Система підтвердження угод) - це комплекс організаційно-технічних засобів, який забезпечує підтвердження договорів (угод) про купівлю-продаж іноземної валюти й банківських металів за гривні протягом часу, що встановлюється і змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України;

{Абзац пункту 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 153 від 02.06.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011}

уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержала генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, що дає право на торгівлю іноземною валютою;

{Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 449 від 29.10.2012}

форвардний договір - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору;

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 416 від 21.07.2009}

Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

5. Торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

6. Суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.

7. Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку відповідно до правил, які діють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

8. Порядок та умови торгівлі готівковою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти та у власних операційних залах банку, фінансової установи визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

9. Порядок та умови торгівлі банківськими металами визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

10. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:

розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;

розрахунки на території України між резидентами - суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

{Пункт 10 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

11. Поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є такі:

перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними;

виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

оплата витрат, пов'язаних із смертю громадян (транспортні витрати і витрати на поховання);

оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів), витрат іноземних адвокатів;

оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, уключаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;

оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;

оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на навчання і стажування в навчальних закладах іншої держави, витрат на проведення тестів, іспитів тощо;

оплата фізичними особами участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, конгресах, виставках, ярмарках, культурних і спортивних заходах, а також інших міжнародних зустрічах, що відбуваються на територіях іноземних країн;

{Абзац дев'ятий пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 352 від 28.09.2007}

оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;

платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;

перерахування на утримання дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном та іноземних держав в Україні, представництв міжнародних та іноземних організацій, представництв іноземних банків та представництв юридичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю;

перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за використання об'єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб;

оплата фізичними особами послуг за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, укладеними з нерезидентами, за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;

оплата фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання;

перерахування фізичними особами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;

виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;

оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб - нерезидентів.

{Абзац дев'ятнадцятий пункту 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012}

{Пункт 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 311 від 31.08.2007}

12. Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;

операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом;

здійснення іноземних інвестицій в Україну;

{Абзац шостий пункту 12 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України;

{Абзац восьмий пункту 12 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;

виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від інвестиційної діяльності в Україні;

{Абзац дев'ятий пункту 12 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010}

операції з цінними паперами;

розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;

операції, пов'язані з експортом та імпортом товарів, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування (аванс, попередня оплата) на строк, який перевищує встановлений законодавством України;

{Абзац тринадцятий пункту 12 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 216 від 28.07.2008}

міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;

інші валютні операції, які не є поточними.

{Пункт 13 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Назву розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

13. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках і в порядку, передбачених цим Положенням

{Пункт 14 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

14. Уповноважені банки мають право здійснювати власні операції в межах установлених лімітів відкритої валютної позиції.

{Абзац другий пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 436 від 03.07.2015}

{Абзац другий пункту 14 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Абзац третій пункту 15 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанов Національного банку № 108 від 28.02.2009, № 111 від 13.04.2011}

15. {Абзац перший пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти, у тому числі без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається в результаті такого обміну, за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за дорученням і за кошти представництв нерезидентів на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, з метою здійснення операцій, передбачених пунктами 2 та 3 глави 2 розділу II цього Положення.

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

16. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати продаж іноземної валюти, що належить клієнту, за його дорученням, крім тих надходжень в іноземній валюті на користь клієнта, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі протягом строку, установленого в пункті 13 розділу III цього Положення.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

17. Суб'єкти ринку в разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта купівлю іншої іноземної валюти, яка надалі на підставі договору банківського рахунку, що передбачає надання клієнту комісійних послуг, використовуватиметься для обміну на потрібну клієнту іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку. Ця вимога поширюється також на купівлю іноземної валюти для погашення зобов'язань за кредитними договорами, укладеними клієнтами з суб'єктами ринку з метою виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в цій валюті.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 86 від 24.07.2018}

18. Суб'єкти ринку в разі продажу клієнтом іноземної валюти мають право за згодою клієнта на підставі договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг, здійснити обмін цієї валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку з подальшим продажем обміняної іноземної валюти.

{Пункт 18 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 86 від 24.07.2018}

19. Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору банківського рахунку (вкладу), який передбачає надання клієнту комісійних послуг, мають право здійснювати протягом дня операції з обміну іноземної валюти, що є на рахунку цього клієнта, з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на його рахунок.

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017}

20. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім випадків, зазначених у пунктах 21, 22 та 24 розділу І цього Положення.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 44 від 30.05.2017, № 55 від 15.06.2017, № 143 від 26.12.2017}

21. Уповноважені банки та резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти на умовах "форвард".

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017}

22. Уповноважені банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України купівлю-продаж іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" з клієнтами-резидентами, що є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, та/або з іншими уповноваженими банками.

{Абзац перший пункту 22 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018}

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України купівлю-продаж іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями, зазначеними в абзаці другому пункту 10 розділу І цього Положення.

{Пункт в редакції Постанов Національного банку № 416 від 21.07.2009, № 55 від 15.06.2017}

{Пункт 24 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017}

23 Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

{Пункт 26 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 44 від 30.05.2017}

{Пункт 27 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

24. Уповноважений банк має право здійснювати операції купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з Національним банком, міжнародними фінансовими організаціями та з іншим уповноваженим банком.

Уповноважені банки мають право здійснювати на міжнародному валютному ринку та між собою на міжбанківському валютному ринку України операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп".

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп", що здійснюються між уповноваженими банками, та операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп", зазначені в абзаці другому цього пункту, виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.

{Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 721 від 23.10.2015}

25. Суб'єкт ринку має право використовувати засоби Системи підтвердження угод для підтвердження:

1) угод (договорів) із купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладених із іншими суб'єктами ринку;

2) угод (договорів) із купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладених із Національним банком;

3) угод (договорів) із купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на умовах "своп", укладених із міжнародними фінансовими організаціями.

{Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010, № 473 від 24.07.2015, № 721 від 23.10.2015, № 396 від 27.10.2016, № 79 від 19.07.2018}

26. Порядок функціонування Системи підтвердження угод визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

27. Уповноважений банк має право використовувати засоби Системи підтвердження угод для реєстрації валютної операції, зазначеної в пункті 22 розділу I цього Положення (крім операцій клієнтів), у день укладення форвардного договору, зазначивши сторони цього договору (покупця та продавця валюти), назву та обсяг іноземної валюти, що купується/продається за форвардним договором, курс гривні до іноземної валюти, за яким здійснюватиметься виконання зобов'язань (поставка валюти) за форвардним договором, дату його укладення та виконання.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанов Національного банку № 416 від 21.07.2009, № 143 від 26.12.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 79 від 19.07.2018}

28. {Абзац перший пункту 28 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018}

Суб'єкт ринку має право виступати на міжбанківському валютному ринку України як покупець та/або як продавець кожного виду іноземної валюти Класифікатора.

{Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац третій пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац четвертий пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006, в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010}

29.{Абзац перший пункту 29 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

Суб'єкт ринку зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта купівлю та/або продаж іноземної валюти в сумі та за курсом, які визначені клієнтом у його заяві або дорученні.

{Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанов Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 396 від 27.10.2016}

{Абзац третій пункту розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Пункт розділу I в редакції Постанов Національного банку № 153 від 02.06.2008, № 544 від 14.12.2010}

{Пункт 33 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

30. Суб'єкти ринку мають право здійснювати для фізичних осіб обмін готівкової іноземної валюти на безготівкову іноземну валюту.

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 55 від 15.06.2017}

31. Уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними контрагентами власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів. Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції з іноземними банками та/або іноземними небанківськими фінансовими установами, якщо така установа має право здійснювати торгівлю іноземною валютою відповідно до законодавства країни, де вона зареєстрована, та охоплюється наглядовою діяльністю відповідних органів нагляду за фінансовими установами іноземних держав.

Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції на підставі договорів, що укладені з клієнтами:

фізичними особами-резидентами;

юридичними особами, які не є уповноваженими банками, та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності;

іншими уповноваженими банками.

Умови проведення арбітражних операцій між банком та клієнтом визначаються у договорі про здійснення арбітражних операцій, що містить у тому числі:

1) повідомлення банком клієнта про ризики щодо проведення арбітражних операцій;

2) порядок розміщення клієнтом гарантійного внеску (розмір внеску, вид валюти, строк);

3) порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку);

4) періодичність та порядок надання клієнту інформації про виконані клієнтом операції, рух його коштів і залишки коштів на його рахунках.

Арбітражні операції відображаються за окремими рахунками.

{Розділ І доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012; в редакції Постанови Національного банку № 143  від 26.12.2017}

32. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі іноземною валютою виключно в гривнях.

{Пункт розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011}

33. Суб'єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою за договірним обмінним курсом за кожною операцією.

34. Національний банк має право:

змінювати час функціонування Системи підтвердження угод та/або термін подання заявки на участь у функціонуванні Системи підтвердження угод, оперативно попередивши про це суб'єктів ринку до часу зміни;

{Абзац другий пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 703 від 03.11.2014}

{Абзац третій пункту 34 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018}

установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам.

{Абзац п'ятий пункту 34 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

Правління Національного банку приймає рішення з питань, зазначених в абзацах другому - третьому пункту 34 розділу І цього Положення.

бзац пункту розділу I в редакції Постанови Національного банку № 303 від 28.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 143 від 26.12.2017, № 79 від 19.07.2018}

35. Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України у формі:

1) інтервенції за єдиним курсом;

2) валютного аукціону;

3) інтервенції за найкращим курсом;

4) адресної інтервенції.

Національний банк здійснює валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку України з використанням засобів Системи підтвердження угод та/або функціоналів торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).

{Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 469 від 29.12.2008; в редакції Постанов Національного банку № 473 від 24.07.2015, № 397 від 28.10.2016, № 32 від 29.03.2018}

36. Національний банк здійснює інтервенцію за єдиним курсом шляхом:

1) збирання заявок суб'єктів ринку на купівлю/продаж/обмін іноземної валюти за єдиним визначеним обмінним курсом та подальшого їх пропорційного задоволення в межах визначеного обсягу валютної інтервенції;

або

2) розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти в торговельно-інформаційній системі за єдиним визначеним обмінним курсом та укладення угод із суб'єктами ринку в порядку акцептування ними пропозиції до вичерпування обсягу валютної інтервенції. Якщо правила роботи функціоналу торговельно-інформаційної системи, за допомогою якого проводиться інтервенція за єдиним курсом шляхом розміщення пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти, передбачають можливість здійснення автоматичного акцептування наявних у системі котирувань за обмінним курсом, який є кращим за запропонований Національним банком обмінний курс інтервенції, то такі угоди укладаються за курсом акцептування. Кращим обмінним курсом для валютної інтервенції з продажу іноземної валюти є такий курс, за яким за одиницю іноземної валюти пропонується більша кількість гривень. Кращим обмінним курсом для валютної інтервенції з купівлі іноземної валюти є такий курс, за яким одиниця іноземної валюти купується за меншу кількість гривень.

Національний банк у разі прийняття рішення про здійснення інтервенції за єдиним курсом шляхом збирання заявок суб'єктів ринку на купівлю/продаж/обмін іноземної валюти доводить до відома суб'єктів ринку в день її проведення курс, за яким він передбачає здійснення валютної інтервенції, та інші її умови (за необхідності).

Учасниками інтервенції за єдиним курсом можуть бути всі суб'єкти ринку, що мають доступ до Системи підтвердження угод та/або торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).

{Розділ I доповнено новим пунктом 36 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018}

37. Умови та порядок проведення Національним банком валютних аукціонів визначаються окремим нормативно-правовим актом Національного банку.

{Розділ I доповнено новим пунктом 37 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018}

38. Національний банк здійснює інтервенцію за найкращим курсом або шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку через торговельно-інформаційні системи, або шляхом вибору найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних у торговельно-інформаційних системах котирувань суб'єктів ринку, та укладення угод із суб'єктом ринку, який запропонував цю ціну.

Учасником валютної інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку, може стати суб'єкт ринку, що входить до переліку з 20 банків, які мають найкращий загальний рейтинг за підсумками попереднього кварталу. Загальний рейтинг суб'єкта ринку розраховується за такою формулою:


де

R

-

загальний рейтинг суб'єкта ринку (найменше значення є найкращим);



x1

-

місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами операцій з купівлі та продажу іноземної валюти з іншими суб'єктами ринку та Національним банком за даними статистичної звітності суб'єктів ринку (місця з першого по двадцяте в рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу операцій);



x2

-

місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягами його операцій з клієнтами з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти за даними відповідних форм статистичної звітності суб'єктів ринку [місця з першого до двадцятого (уключно) у рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу операцій];



x3

-

місце суб'єкта ринку в рейтингу банків, визначене за обсягом активів суб'єкта ринку [місця з першого до двадцятого (уключно) у рейтингу банків визначаються від найбільшого до найменшого обсягу активів];



w1

=

0,5;



w2

=

0,3;



w3

=

0,2.

Національний банк на початку поточного кварталу засобами електронної пошти Національного банку України надсилає суб'єктам ринку повідомлення, що містить перелік банків, які можуть стати учасниками інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом запиту щодо ціни на купівлю/продаж іноземної валюти в суб'єктів ринку. Такий перелік є чинним до моменту надсилання Національним банком нового повідомлення про можливих учасників інтервенції за найкращим курсом.

Учасниками інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом вибору найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних, можуть бути всі суб'єкти ринку, що мають доступ до торговельно-інформаційних систем (Bloomberg, Thomson Reuters тощо).

{Розділ I доповнено новим пунктом 38 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 79 від 19.07.2018}

39. Адресна інтервенція здійснюється на підставі окремого рішення Правління Національного банку й зумовлюється національними інтересами України.

{Розділ I доповнено новим пунктом 39 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018}

40. Суб'єкт ринку, заявка якого обрана Національним банком для задоволення під час валютної інтервенції, зобов'язаний укласти угоду з Національним банком щодо продажу (купівлі) іноземної валюти. Така заявка не може бути відкликана. За порушення цієї вимоги суб'єкт ринку позбавляється права брати участь у валютних інтервенціях протягом наступних 30 календарних днів.

{Розділ I доповнено новим пунктом 40 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018}

41. Національний банк за результатами валютної інтервенції у формі інтервенції за єдиним курсом, валютного аукціону, інтервенції за найкращим курсом здійснює з суб'єктами ринку операції з купівлі або продажу іноземної валюти в межах лімітів на операції Національного банку з банками України на міжбанківському валютному ринку України (далі - ліміти), установлених Національним банком.

Суб'єкт ринку до визначеного Національним банком часу зобов'язаний перерахувати Національному банку національну (іноземну) валюту на всю суму заявки, якщо ліміт для суб'єкта ринку не встановлено, або на суму перевищення обсягом заявки установленого для суб'єкта ринку ліміту, якщо обсяг заявки суб'єкта ринку на участь у валютній інтервенції перевищує ліміт. Розрахунки між Національним банком та суб'єктом ринку за угодою щодо продажу (купівлі) іноземної валюти здійснюватимуться наступного робочого дня, якщо суб'єкт ринку вчасно не перерахував Національному банку національну (іноземну) валюту.

Національний банк за результатами валютних інтервенцій у формі інтервенції за єдиним курсом, яка проводиться шляхом розміщення Національним банком пропозиції з купівлі/продажу іноземної валюти в торговельно-інформаційній системі, або інтервенції за найкращим курсом, яка проводиться шляхом вибору Національним банком найкращої ціни купівлі/продажу іноземної валюти з наявних у торговельно-інформаційних системах котирувань суб'єктів ринку, здійснює з суб'єктами ринку операції з купівлі або продажу іноземної валюти лише на умовах попередньої оплати суб'єктом ринку проданої/купленої в Національного банку іноземної валюти.

{Розділ I доповнено новим пунктом 41 згідно з Постановою Національного банку № 32 від 29.03.2018}

42. Національний банк може здійснювати інтервенції з продажу іноземної валюти на визначені ним цілі.

Суб'єкт ринку має право купувати в Національного банку під час таких інтервенцій іноземну валюту виключно для забезпечення виконання визначених Національним банком зобов'язань в іноземній валюті.

Суб'єкт ринку зобов'язаний повернути Національному банку іноземну валюту в сумі, що не була використана суб'єктом ринку за призначенням, протягом трьох робочих днів із дня закінчення встановленого умовами валютної інтервенції терміну її використання.

{Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 678 від 17.11.2009; в редакції Постанови Національного банку № 473 від 24.07.2015}

43. Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з уповноваженими банками.

Порядок проведення Національним банком цих операцій визначається окремим нормативно-правовим актом Національного банку.

Національний банк може здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "своп" з міжнародними фінансовими організаціями.

{Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 153 від 02.06.2008; в редакції Постанов Національного банку № 469 від 29.12.2008, № 473 від 24.07.2015, № 721 від 23.10.2015}

44. Національний банк щоденно доводить до відома суб'єктів ринку інформацію про обсяги угод суб'єктів ринку, укладених між собою та з Національним банком, із купівлі/продажу іноземної валюти за гривні за даними статистичної звітності суб'єктів ринку.

{Розділ I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 108 від 28.02.2009; в редакції Постанови Національного банку № 79 від 19.07.2018}

Розділ II. Підстави для купівлі, обміну іноземної валюти

Глава 1. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними торговельними операціями

1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

{Абзац четвертий пункту 1 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012}

акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) здійснюються суб'єктом ринку за наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються).

{Пункт 1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

Купівля, обмін іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, дозволяються лише за наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) або в разі пред'явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. У разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються.

{Абзац сьомий пункту 1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац восьмий пункту 1 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 544 від 14.12.2010}

2. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

договору, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами України та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках;

{Абзац четвертий пункту 2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 74 від 03.08.2017}

документів, які підтверджують використання резидентом продукції (послуг) за межами України на підставі договорів (контрактів, угод);

{Абзац пункту 2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 74 від 03.08.2017}

документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

{Абзац пункту 2 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 544 від 14.12.2010}

3. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купувати, обмінювати іноземну валюту через одного суб'єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором з нерезидентом для розрахунків за торговельними операціями.

Клієнт-резидент має право перевести відповідний зовнішньоекономічний договір на обслуговування до іншого суб'єкта ринку на підставі письмового звернення, яке має бути зареєстровано згідно з внутрішнім положенням з організації діловодства. Це письмове звернення має містити дозвіл клієнта-резидента на отримання інформації про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічним договором від суб'єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за цим договором.

Суб'єкт ринку, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта-резидента зобов'язаний звернутися до суб'єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором, для отримання всієї наявної в нього інформації про незавершені розрахунки резидента за цим договором (номер і дата реєстру митних декларацій, наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за договором тощо) за підписом уповноваженої особи суб'єкта ринку. Суб'єкт ринку зобов'язаний надати інформацію про незавершені розрахунки резидента за зовнішньоекономічним договором не пізніше п'ятого робочого дня з дня отримання звернення суб'єкта ринку, до якого переводиться на обслуговування цей договір.

{Абзац третій пункту 3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016}

Суб'єкт ринку, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта-резидента звертається до ліквідатора банку/юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, через який (яку) здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором, для отримання всієї наявної в нього (неї) інформації про незавершені розрахунки резидента за цим договором (номер і дата реєстру митних декларацій, наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за договором), за підписом уповноваженої особи суб'єкта ринку.

{Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018}

Суб'єкт ринку/ліквідатор банку надає запитувану інформацію за підписом керівника та/або уповноваженої особи.

{Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018}

Обмін інформацією між суб'єктами ринку, між суб'єктом ринку і ліквідатором банку здійснюється засобами електронної пошти Національного банку.

{Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018}

Лист із інформацією про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічним договором, що надається ліквідатором банку, який не використовує засоби електронної пошти Національного банку, або юридичною особою, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників, на паперовому носії фельдзв'язком, спецзв'язком, поштовим зв'язком (рекомендованим або цінним листом) тільки тому банку, якому клієнт дозволив цей запит, підписується керівником та/або уповноваженою особою такого ліквідатора банку або юридичної особи, яка утворилася в результаті ліквідації банку за рішенням власників. Суб'єкт ринку після отримання листа із інформацією на паперовому носії зобов'язаний здійснити перевірку достовірності отриманої інформації, отримати підтвердження факту підписання цього листа керівником та/або уповноваженою особою.

{Абзац пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 86 від 24.07.2018}

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 822 від 26.11.2015}

4. Клієнти - постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні, мають право купувати, обмінювати іноземну валюту для оплати участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, виставках, культурних і спортивних заходах на підставі відповідних документів, визначених пунктом 1 цієї глави.

{Главу 1 розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

{Пункт 4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

Глава 2. Купівля, обмін іноземної валюти за поточними неторговельними операціями суб'єктів господарювання, іноземних представництв та за операціями фізичних осіб

{Назва глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010}

1. Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, крім постійних представництв нерезидентів) купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) розрахунку витрат:

на відрядження за межі України;

на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;

{Абзац четвертий підпункту "б" пункту 1 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014}

на перерахування страхових виплат особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України;

на перерахування пенсій відповідно до угод про здійснення платежів соціального характеру, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн;

для здійснення та виплати міжнародних поштових переказів та оплати міжнародних поштових відправлень з післяплатою відповідно до угод між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" та поштовими службами іноземних країн;

в) документів, які мають силу договору і використовуються згідно з міжнародною практикою з метою:

оплати видачі охоронних документів на використання об'єктів промислової власності та підтвердження їх чинності;

оплати за використання творів зарубіжних авторів та інших прав інтелектуальної власності;

повернення резидентом благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку України (якщо повернення передбачено договором);

оплати відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних країн, сплати мита, митних зборів та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства іноземних країн;

переказування коштів міжнародним організаціям за проведення на території України заходів під їх егідою;

г) копій угод про здійснення платежів соціального характеру, укладених Україною з відповідними країнами, угод між Пенсійним фондом України та відповідними фондами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);

ґ) копій угод між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" та поштовими службами іноземних країн (надаються під час першого звертання до уповноваженого банку);

д) копії постанови виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення та її робочих органів;

е) копії документа про умови вступу до міжнародної організації або іншої юридичної особи - нерезидента у разі сплати вступного внеску або копії документа, який засвідчує вступ резидента до міжнародної організації або іншої юридичної особи - нерезидента, у разі сплати членського внеску. Для сплати вступного та членського внесків одночасно - документ, що підтверджує обов'язок сплатити ці внески одночасно;

{Пункт 1 глави 2 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 311 від 31.08.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012}

є) за операціями з повернення коштів у разі відкликання банками-нерезидентами розрахункових документів:

вказівки банку-нерезидента щодо повернення коштів, перерахованих ним на користь клієнта уповноваженого банку. Вказівка має бути засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу;

{Абзац другий підпункту "є" пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

виписки (довідки) уповноваженого банку про фактичне надходження та зарахування іноземної валюти на рахунок клієнта уповноваженого банку. Виписка має бути засвідчена підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу;

{Абзац третій підпункту "є" пункту 1 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

платіжного доручення клієнта на перерахування коштів за реквізитами, зазначеними банком-нерезидентом.

Уповноважений банк здійснює купівлю іноземної валюти в обсязі, що не перевищує фактично зараховану на рахунок клієнта суму;

ж) інших документів:

виконавчих документів, що видані на виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження";

{Абзац другий підпункту "ж" пункту 1 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011}

копії позовної заяви до суду або господарського суду в Україні за позовами, що подаються в іноземній валюті, із зазначенням ціни позову для сплати державного мита;

укладених трудових договорів (контрактів) з нерезидентами.

2. Клієнти - постійні представництва нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) розрахунку витрат:

на відрядження за межі України;

на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;

{Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014}

в) документів, які мають силу договору і використовуються згідно з міжнародною практикою з метою:

сплати мита, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законодавством іноземних країн;

переказування коштів міжнародним організаціям за проведення на території України заходів під їх егідою (якщо це передбачено установчими документами цих організацій);

г) укладених трудових договорів (контрактів) з нерезидентами;

ґ) платіжних доручень на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє в Україні це постійне представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "П".

3. Клієнти - офіційні представництва, представництва юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів:

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) розрахунку витрат:

на відрядження за межі України;

для оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні;

в) платіжних доручень на перерахування іноземної валюти на рахунки відповідного органу іноземної країни та юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє в Україні це представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "Н".

4. Клієнти - фізичні особи - резиденти купують, обмінюють іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, який регулює порядок здійснення переказів за поточними валютними неторговельними операціями (далі - Правила переказу), на підставі таких документів:

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) документів, передбачених Правилами переказу, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказів іноземної валюти за межі України, або виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування гривні, отриманої в результаті обов'язкового продажу помилково (надмірно) отриманих надходжень в іноземній валюті із-за меж України.

{Підпункт "б" пункту 4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 531 від 14.12.2012}

{Пункт 4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 496 від 29.12.2007}

5. Клієнти - фізичні особи-нерезиденти купують іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України на підставі таких документів:

{Абзац перший пункту 5 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) оригіналів документів, що підтверджують джерела походження гривень:

{Абзац перший підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

договору про продаж майна (за винятком майна, у тому числі цінних паперів, яке має статус інвестиції нерезидента в Україну);

{Абзац другий підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

документа про одержання успадкованих коштів;

довідки-підтвердження ВАТ "Державний ощадний банк України" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації;

виписки (довідки) уповноваженого банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях, одержаних на території України як оплата праці, авторські гонорари, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками та за рішенням судів, інших органів (посадових осіб);

{Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 248 від 30.04.2014}

виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування надлишково сплачених обов'язкових платежів;

виписки (довідки) уповноваженого банку про продаж на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з власного поточного рахунку в іноземній валюті;

{Пункт 5 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

виписки (довідки) уповноваженого банку про суму нарахованих відсотків за вкладом (депозитом) відповідно до укладеної угоди;

{Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 544 від 14.12.2010}

виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, отриманих у результаті обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті з-за меж України;

{Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 531 від 14.12.2012, в редакції Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014}

виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, перерахованих із поточного рахунку, який був раніше відкритий фізичній особі - резиденту, на поточний рахунок цієї фізичної особи, яка набула статус нерезидента у зв’язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання;

{Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 360 від 16.06.2014}

виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування коштів у гривнях, перерахованих на поточний рахунок фізичної особи - нерезидента із вкладних (депозитних) рахунків (у тому числі нараховані відсотки) за договором банківського вкладу (депозиту), укладеним фізичною особою - резидентом до набуття нею статусу нерезидента.

{Підпункт "б" пункту 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 360 від 16.06.2014}

6. Суб'єкт ринку зобов'язаний робити відмітку на оригіналах документів, на підставі яких фізичними особами-нерезидентами була куплена іноземна валюта, та копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні. Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника суб'єкта ринку та відбитком його особистого штампа.

{Абзац перший пункту 6 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заяви на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає суб'єкту ринку оригінали документів про джерела походження гривень, то суб'єкт ринку зараховує куплену іноземну валюту на балансовий рахунок з обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. Іноземна валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку за межі України лише після того, як суб'єкт ринку на оригіналах документів зробить відмітку про її купівлю.

{Пункт 6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

Глава 3. Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу

{У тексті глави слова "комісійні" та "комісії" у всіх відмінках замінено словами "комісійна винагорода" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

1. Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань (у тому числі власних операцій суб'єктів ринку) за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті на підставі таких документів:

а) за кредитними договорами (договорами позик) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або у випадках, передбачених законодавством України, від суб'єктів ринку:

{Абзац перший підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008; в редакції Постанови Національного банку № 769 від 24.12.2009}

заяви про купівлю іноземної валюти;

кредитного договору (договору позики), що підтверджує потребу виконання резидентом зобов'язань за кредитом (позикою) (уключаючи проценти та інші установлені цим договором платежі, що підлягають сплаті на користь кредитора);

{Абзац третій підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 366 від 04.08.2016№ 83 від 20.07.2018}

{Абзац четвертий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

копії кредитного договору (договору позики), засвідченої уповноваженим банком - агентом Кабінету Міністрів України або іншим обслуговуючим банком за цим договором - у разі використання купленої іноземної валюти для виконання гарантованих державою зобов'язань за кредитами (позиками), залученими резидентами-позичальниками, або для виконання зобов'язань за кредитами (позиками), залученими державою (далі - гарантовані зобов'язання за кредитами);

{Абзац підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 192 від 23.05.2007; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 83 від 20.07.2018}

документа, що свідчить про правомірність одержання резидентом грошових коштів (кредиту, позики) від нерезидента згідно із законодавством України [реєстраційного свідоцтва до кредитного договору або договору позики (із додатками)/виписки уповноваженого банку з електронного реєстру повідомлень про договори, який ведеться Національним банком та підтверджує наявність та умови реєстрації Національним банком кредитного договору (договору позики)] (далі - реєстраційне свідоцтво). Реєстраційне свідоцтво подається, якщо переказ іноземної валюти резидентом-позичальником на користь нерезидента з метою виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики) потребує реєстрації такого договору Національним банком;

{Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 366 від 04.08.2016, № 83 від 20.07.2018}

зовнішньоекономічного договору - у разі використання купленої іноземної валюти для обміну на іншу іноземну валюту згідно з вимогами другого речення пункту 17 розділу I цього Положення.

{Підпункт "а" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Абзац сьомий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац сьомий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017}

Купувати, обмінювати іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України, з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника, що не є суб'єктом ринку, перед нерезидентом за кредитним договором (договором позики) має право лише уповноважений банк, що обслуговує операції за таким договором.

{Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018}

Резиденти-позичальники з метою виконання зобов'язань перед уповноваженим банком-кредитором за кредитним договором мають право купувати іноземну валюту через:

{Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018}

уповноважений банк, що обслуговує такий кредитний договір (суб'єкт ринку, від якого отримано кредит; суб'єкт ринку, який у банківському консорціумі визначено головним, або у межах наданих коштів кожний з його учасників; суб'єкт ринку - новий кредитор або суб'єкт ринку, що обслуговує операції за відповідним кредитним договором, у разі відступлення первісним кредитором - суб'єктом ринку новому кредитору права вимоги за таким кредитом або в разі здійснення ліквідаційної процедури суб'єкта ринку - первісного кредитора);

{Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 769 від 24.12.2009, № 53 від 15.05.2018}

суб'єкта ринку, що не обслуговує кредитний договір. Суб'єкт ринку в такому випадку здійснює купівлю іноземної валюти за дорученням резидента-позичальника в сумі, визначеній резидентом-позичальником у заяві/дорученні на купівлю іноземної валюти із зазначеною метою, та зараховує на поточний рахунок резидента-позичальника, відкритий у цього суб'єкта ринку. Такий суб'єкт ринку не здійснює контроль за відповідністю суми іноземної валюти, що купується, обсягу зобов'язань резидента-позичальника, які підлягають виконанню за кредитним договором. Надлишкова сума платежу, проведеного резидентом-позичальником за рахунок купленої іноземної валюти, підлягає поверненню уповноваженим банком, що обслуговує кредитний договір, суб'єкту ринку, через який була здійснена така купівля іноземної валюти, для подальшого її продажу відповідно до пункту 9 розділу Ш цього Положення.

{Абзац підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 769 від 24.12.2009; із змінами, внесеними згідно з  Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017; в редакції Постанови Національного банку № 53 від 15.05.2018}

{Абзац одинадцятий підпункту "a" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

Резиденти не мають права купувати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за нерезидента-боржника в разі переведення боргу за кредитним договором (договором позики). Резидент виконує такі зобов'язання виключно за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті.

{Підпункт "а" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

{Абзац чотирнадцятий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац п'ятнадцятий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац шістнадцятий підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

Гарант (поручитель) купує іноземну валюту з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника за кредитним договором (договором позики) відповідно до підпункту "г" цього пункту;

{Підпункт "а" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

б) за комерційними (товарними) кредитами - документи, визначені пунктами 1 і 2 глави 1 розділу II цього Положення;

{Підпункт "б" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

в) за операціями, які мають ознаки кредитування (лізинг, факторинг):

заяви про купівлю іноземної валюти;

договорів, що підтверджують потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті;

{Абзац третій підпункту "в" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац четвертий підпункту "в" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

г) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом-гарантом (поручителем) зобов'язань за резидента-боржника перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (уключаючи кредитний договір/договір позики) або перед уповноваженим банком за кредитним договором в іноземній валюті:

{Абзац перший підпункту "г" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 83 від 20.07.2018}

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

кредитного договору, укладеного з уповноваженим банком, або зовнішньоекономічного договору, що підтверджує потребу виконання резидентом-боржником зобов'язання перед кредитором (далі в цьому підпункті - договір);

{Абзац четвертий підпункту "г" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 83 від 20.07.2018}

письмової претензії кредитора до гаранта (поручителя) або підтвердження кредитора про невиконання боржником свого зобов'язання за договором перед кредитором (далі в цьому підпункті - основне зобов'язання);

підтвердження суми невиконаного боржником основного зобов'язання, яке забезпечено гарантією/порукою, та його відповідності умовам договору, а якщо цей договір підлягає реєстрації Національним банком, також умовам, на яких він зареєстрований Національним банком. Таке підтвердження надається уповноваженим (обслуговуючим) банком, який відповідно до вимог цього Положення має право купувати іноземну валюту за власними операціями резидента-боржника з метою виконання основного зобов'язання за договором перед кредитором;

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують поставку в Україну товарів (з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 6 глави 3 розділу II цього Положення).

Гарант (поручитель) має право купувати іноземну валюту на підставі підпункту "г" пункту 1 глави 3 розділу II цього Положення з метою виконання зобов'язань за боржника-резидента за умови, що цим Положенням передбачена можливість купівлі іноземної валюти за власними операціями такого боржника з метою виконання основного зобов'язання за відповідним договором перед кредитором. Якщо валютні операції з переказування гарантом (поручителем) коштів в іноземній валюті кредитору з метою виконання зобов'язань за боржника-резидента потребують наявності індивідуальної ліцензії Національного банку на здійснення такої валютної операції, то гарант (поручитель) купує іноземну валюту в такому разі відповідно до пункту 4 глави 4 розділу II цього Положення.

Резидент не має права купувати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за договором гарантії (поруки) за резидента-боржника перед резидентом-кредитором (крім випадку виконання зобов'язання за резидента-боржника перед уповноваженим банком-кредитором за кредитним договором в іноземній валюті) або за нерезидента-боржника. Резидент виконує такі зобов'язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті. Суб'єкт ринку зобов'язаний перераховувати іноземну валюту на зазначені цілі лише в разі подання йому документів, що підтверджують фактичне невиконання боржником зобов'язань, за якими резидент є гарантом (поручителем);

{Підпункт "г" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 65 від 18.07.2017}

ґ) за операціями з відшкодування резидентом коштів нерезиденту-гаранту (поручителю), який виконав забезпечене гарантією/порукою зобов'язання резидента-боржника перед кредитором (резидентом або нерезидентом):

{Абзац перший підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008; в редакції Постанови Національного банку № 83 від 20.07.2018}

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

{Абзац третій підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

письмового підтвердження кредитора про виконання гарантом (поручителем) зобов'язань за договором гарантії (поруки) з наданням (якщо кредитор є резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або S.W.I.F.T.-повідомлення;

{Абзац четвертий підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

кредитного договору - у разі виконання гарантом (поручителем) зобов'язань перед кредитором-резидентом;

{Абзац п'ятий підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

реєстраційного свідоцтва - у разі виконання гарантом (поручителем) зобов'язань перед кредитором-нерезидентом за кредитним договором (договором позики), що підлягає реєстрації Національним банком;

{Абзац шостий підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

зовнішньоекономічного договору;

{Абзац сьомий підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 366 від 04.08.2016}

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують поставку в Україну товарів (з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 6 глави 3 розділу II цього Положення).

{Підпункт "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац восьмий підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

Резидент не має права купувати іноземну валюту з метою розміщення грошового забезпечення (покриття) для виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, договором поруки. Резидент не має права купувати, обмінювати іноземну валюту з метою відшкодування гаранту (поручителю) - уповноваженому банку за перераховану ним кредитору іноземну валюту за договором гарантії (поруки). Резидент виконує такі операції за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті;

{Абзац підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

д) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти заставодавцю-нерезиденту за виконані ним перед кредитором (резидентом або нерезидентом) зобов'язання відповідно до договору застави:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору застави;

письмового підтвердження кредитора про виконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором застави з наданням (якщо кредитор є резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта;

кредитного договору (якщо кредитор є резидентом);

{Абзац п'ятий підпункту "д" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

реєстраційного свідоцтва - у разі виконання заставодавцем зобов'язань перед кредитором-нерезидентом за кредитним договором (договором позики), що підлягає реєстрації Національним банком;

{Абзац шостий підпункту "д" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

зовнішньоекономічного договору;

{Абзац сьомий підпункту "д" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 366 від 04.08.2016}

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують поставку в Україну товарів (з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 6 глави 3 розділу II цього Положення);

{Підпункт "д" пункту 1 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац восьмий підпункту "д" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

е) за операціями, пов'язаними зі сплатою нерезиденту комісійних винагород, неустойки тощо, за договорами, зазначеними в цьому пункті;

{Абзац перший підпункту "е" пункту 1 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

заяви про купівлю іноземної валюти;

договорів та/або інших документів, якими передбачено виконання резидентом таких зобов'язань в іноземній валюті;

{Абзац третій підпункту "е" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац четвертий підпункту "е" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

є) за операціями, пов'язаними із задоволенням вимог кредиторів, що виникли за зобов'язаннями боржника-резидента (юридичної особи та фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності), визнаного банкрутом:

заяви про купівлю іноземної валюти;

постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом із зазначенням розміру визнаних судом вимог кредиторів, засвідченої органом, який видав документ, або нотаріусом;

{Абзац третій підпункту "є" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

зовнішньоекономічного договору;

{Абзац четвертий підпункту "є" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

кредитного договору (у разі виконання зобов'язань перед кредитором-резидентом);

{Абзац п'ятий підпункту "є" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

реєстраційного свідоцтва - у разі виконання зобов'язань перед кредитором-нерезидентом за кредитним договором (договором позики), що підлягає реєстрації Національним банком;

{Абзац шостий підпункту "є" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац сьомий підпункту "є" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Абзац пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

{Абзац пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

{Абзац пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

ж) за операціями, пов'язаними із задоволенням резидентом-повіреним вимог нерезидента-кредитора в іноземній валюті шляхом реалізації предмета застави за гривні в разі невиконання резидентом-боржником своїх зобов'язань:

договору застави;

довідки банку, що обслуговує кредитний договір (договір позики), із відомостями про обсяг фактично одержаного резидентом-боржником кредиту і стан виконання зобов'язань перед нерезидентом-кредитором, передбачених відповідним кредитним договором (договором позики) та умовами, на яких він зареєстрований Національним банком;

{Абзац третій підпункту "ж" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

кредитного договору (договору позики);

{Абзац четвертий підпункту "ж" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

договору доручення, укладеного між нерезидентом-кредитором (довірителем) і резидентом-повіреним, про реалізацію заставленого майна;

{Абзац п'ятий підпункту "ж" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

документів, які підтверджують реалізацію предмета застави для задоволення вимог нерезидента-кредитора, що є заставодержателем (рішення суду про звернення стягнення на предмет застави, письмове повідомлення кредитора про порушення забезпеченого заставою зобов'язання, договір про купівлю-продаж предмета застави, інші документи, що підтверджують реалізацію предмета застави).

{Абзац шостий підпункту "ж" пункту 1 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Абзац сьомий підпункту "ж" пункту 1 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Пункт 1 глави 3 розділу II доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

2. Резиденти та іноземні інвестори мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, на підставі таких документів:

а) за операціями щодо повернення іноземному інвестору іноземної інвестиції та доходів, прибутків, інших коштів, отриманих від іноземної інвестиції (крім випадків, передбачених підпунктами "б" - "д" цього пункту):

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору про здійснення іноземної інвестиції з документальним підтвердженням його виконання (набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції). Якщо строк між датами набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує п'ять календарних років або проведено державну реєстрацію іноземної інвестиції, то замість доку ментів, передбачених у першому реченні цього абзацу, дозволяється подання документів, що підтверджують набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції (виписки з рахунку в цінних паперах іноземного інвестора у депозитарній установі, виписки реєстратора з реєстру власників іменних цінних паперів, статуту товариства з обмеженою відповідальністю, часткою якого володіє іноземний інвестор, тощо);

{Абзац третій підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 572 від 22.12.2010, № 65 від 18.07.2017}

договору про повернення іноземним інвестором іноземної інвестиції (доходів від її здійснення) та/або інших документів, що підтверджують суму грошових зобов'язань, що підлягають сплаті іноземному інвестору за результатами його інвестиційної діяльності в Україні (проспекту емісії боргових цінних паперів, що підтверджує порядок їх погашення та виплати відсоткових доходів, документів про виплату частини майна товариства, що ліквідовується, його учаснику - іноземному інвестору згідно з порядком, установленим законодавством України, тощо);

{Абзац четвертий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010}

{Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 65 від 18.07.2017}

довідки уповноваженого банку про здійснення іноземної інвестиції в іноземній валюті з рахунку іноземного інвестора із-за кордону на рахунок резидента в Україні та/або про здійснення іноземної інвестиції в гривнях/іноземній валюті з інвестиційного рахунку/рахунку умовного зберігання (ескроу) іноземного інвестора на відкритий в уповноваженому банку рахунок резидента або іншого іноземного інвестора та/або про здійснення іноземної інвестиції в гривнях/іноземній валюті відповідно до процедури, визначеної статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" [подається за умови здійснення іноземної інвестиції у вигляді грошових коштів, крім випадків, коли строк між датами набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує п'ять календарних років або коли уповноважений банк, через який здійснювалася іноземна інвестиція, ліквідований, або капіталізації дивідендів (спрямування нарахованих емітентом іноземному інвестору дивідендів безпосередньо на збільшення статутного капіталу цього емітента)];

{Абзац підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 572 від 22.12.2010, № 65 від 18.07.2017, № 147 від 28.12.2017, № 53 від 15.05.2018}

документа, що підтверджує фактичне здійснення іноземної інвестиції в Україну в майновій формі (митної декларації). Подається за умови здійснення іноземної інвестиції в майновій формі, крім випадку, коли строк між датами набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує п'ять календарних років, або в разі, якщо митна декларація була знищена після закінчення встановленого строку її зберігання (за наявності відповідного підтвердження митного органу);

{Абзац підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 248 від 30.04.2014, № 366 від 04.08.2016, № 65 від 18.07.2017}

установчих документів юридичної особи - об'єкта іноземного інвестування (надаються в разі повернення іноземної інвестиції, що була здійснена раніше іноземним інвестором у корпоративні права цієї особи, що не оформлені акціями);

{Абзац підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010}

{Абзац дев'ятий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

договору про передавання об'єкта іноземної інвестиції між нерезидентами, що передбачає проведення розрахунків за межами України, з документальним підтвердженням його виконання (подається за умови набуття іноземним інвестором права власності на об'єкт інвестиції в зазначений спосіб). У такому разі документи, що подаються на виконання вимог абзаців третього, п'ятого та шостого підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, мають підтверджувати здійснену раніше іноземну інвестицію в цей об'єкт інвестиції його попереднім власником - нерезидентом;

{Абзац восьмий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 65 від 18.07.2017}

звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів, складеного суб'єктом оціночної діяльності, що є таким відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Подається в разі продажу іноземним інвестором цінних паперів українських емітентів, крім викупу цінних паперів інституту спільного інвестування їх емітентом; погашення боргових цінних паперів їх емітентом; викупу емітентом його облігацій на умовах, передбачених проспектом їх емісії; продажу (відчуження) акцій у випадках, передбачених статтями 65, 65-1, 65-3, 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства"; продажу на українській фондовій біржі лістингових цінних паперів (має підтверджуватися повідомленням про лістинг цінних паперів). Строк між датами оцінки ринкової вартості цінних паперів та укладення договору про продаж цінних паперів іноземним інвестором (договору про повернення іноземним інвестором іноземної інвестиції) має становити не більше 30 календарних днів. Купівля та перерахування іноземної валюти має здійснюватися в обсязі, що не перевищує ринкової вартості цінних паперів відповідно до звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості цінних паперів.

{Підпункт "а" пункту 2 глави 3 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 248 від 30.04.2014, № 366 від 04.08.2016, № 147 від 28.12.2017}

{Абзац одинадцятий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 331 від 24.05.2016}

У разі купівлі-продажу іноземними інвесторами цінних паперів на українських фондових біржах замість документів, передбачених абзацами третім і четвертим цього підпункту, дозволяється подавати виписку з реєстру біржових угод (контрактів), укладених за результатами біржових торгів, що підтверджує проведення цих операцій з використанням електронної торговельної системи біржі. Ця виписка має бути підписана уповноваженою особою фондової біржі, а також містити інформацію про умови цих контрактів (номер, дату та вид контракту, предмет торгів, його кількість та вартість, інформацію про учасника торгів та його клієнта - іноземного інвестора, дату виконання контракту тощо).

{Підпункт "а" пункту 2 глави 3 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 572 від 22.12.2010; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

{Абзац тринадцятий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

б) за операціями щодо повернення іноземному інвестору дивідендів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

документів, що підтверджують право власності іноземного інвестора на корпоративні права/інвестиційні сертифікати українського емітента, за якими здійснюється виплата дивідендів (статуту товариства з обмеженою відповідальністю, часткою якого володіє іноземний інвестор, виписки з рахунку в цінних паперах іноземного інвестора у депозитарній установі, виписки реєстратора з реєстру власників іменних цінних паперів тощо);

{Абзац третій підпункту "б" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 65 від 18.07.2017}

рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору. Не дозволяється для купівлі іноземної валюти з метою виплати дивідендів використовувати суму коштів у гривнях, що перевищує суму дивідендів, які підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях;

{Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 55 від 15.06.2017}

{Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Підпункт "б" пункту 2 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

в) за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики України (далі - ОВДП):

заяви про купівлю іноземної валюти;

у разі виплати погашення та сплати доходу за ОВДП згідно з умовами їх випуску - виписки з рахунку в цінних паперах, виданої депозитарною установою, що підтверджує права іноземного інвестора на ОВДП на дату відповідної операції (виписка може не подаватися за умови, що інвестиційний рахунок іноземного інвестора, через який здійснюються відповідні операції, та рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються відповідні ОВДП, відкритий в одному уповноваженому банку);

{Абзац третій підпункту "в" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 100 від 18.09.2018}

в інших випадках (продажу іноземним інвестором ОВДП, операцій репо, інших операцій з відчуження ОВДП) - договору про продаж іноземним інвестором ОВДП та виписки з рахунку в цінних паперах, виданої депозитарною установою, що підтверджує права іноземного інвестора на ОВДП на дату відповідної операції/виписки про операції з цінними паперами, виданої депозитарною установою, що містить інформацію про здійснення відповідної операції (виписки можуть не подаватися за умови, що інвестиційний рахунок іноземного інвестора, через який здійснюються відповідні операції, та рахунок в цінних паперах, на якому обліковуються відповідні ОВДП, відкритий в одному уповноваженому банку).

{Абзац четвертий підпункту "в" пункту 2 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 100 від 18.09.2018}

Резиденти/іноземні інвестори в разі купівлі-продажу ОВДП на фондовій біржі в Україні замість документів, передбачених абзацом четвертим підпункту "в" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, мають право подавати виписку з реєстру біржових угод (контрактів), укладених за результатами біржових торгів, що підтверджує проведення цих операцій з використанням електронної торговельної системи біржі. Ця виписка має бути підписана уповноваженою особою фондової біржі, а також містити інформацію про умови цих контрактів (номер, дату та вид контракту, предмет торгів, його кількість та вартість, інформацію про учасника торгів та його клієнта - іноземного інвестора, дату виконання контракту);

{Абзац підпункту "в" пункту 2 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 100 від 18.09.2018}

{Підпункт "в" пункту 2 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 65 від 18.07.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 53 від 15.05.2018}

г) для повернення за кордон на рахунок іноземного інвестора коштів в іноземній валюті з відкритого в уповноваженому банку рахунку для здійснення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особиї;

{Абзац четвертий підпункту "г" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 65 від 18.07.2017}

довідки уповноваженого банку про здійснення іноземної інвестиції в іноземній валюті з рахунку іноземного інвестора із-за кордону на поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку для ведення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи за участю іноземного інвестора (операції, що не передбачає використання інвестиційного рахунку), та/або про здійснення іноземної інвестиції в гривнях/іноземній валюті з інвестиційного рахунку іноземного інвестора на поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку для ведення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи за участю іноземного інвестора (подається за умови здійснення внеску іноземним інвестором у вигляді грошових коштів за договором про спільну інвестиційну діяльність, крім випадку, коли строк між датами укладення іноземним інвестором договору про спільну інвестиційну діяльність та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує п'ять календарних років);

{Абзац підпункту "г" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 572 від 22.12.2010, № 65 від 18.07.2017}

документа, що підтверджує фактичне здійснення іноземної інвестиції в Україну в майновій формі (митної декларації). Подається за умови здійснення внеску іноземним інвестором в майновій формі за договором про спільну інвестиційну діяльність, крім випадку, коли строк між датами укладення іноземним інвестором договору про спільну інвестиційну діяльність та подання заяви на купівлю іноземної валюти перевищує п'ять календарних років;

{Абзац підпункту "г" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 248 від 30.04.2014, № 366 від 04.08.2016, № 65 від 18.07.2017}

документа про часткове або повне припинення спільної інвестиційної діяльності (подається в разі припинення іноземним інвестором інвестиційної діяльності, що здійснюється на підставі договору про спільну інвестиційну діяльність);

документа про розподіл прибутку на користь іноземного інвестора за договором про спільну інвестиційну діяльність (подається в разі повернення прибутків);

{Абзац дев'ятий підпункту "г" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

{Абзац дев'ятий підпункту "г" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

ґ) за операціями щодо повернення інвестиційного вкладу (у тому числі процентів за цим вкладом):

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору інвестиційного вкладу;

{Абзац четвертий підпункту "ґ" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

виписки (довідки) уповноваженого банку про суму, яка зарахована на інвестиційний вклад іноземного інвестора, та суму зарахованих іноземному інвестору процентів за договором інвестиційного вкладу;

договору про відступлення прав вимоги за договором інвестиційного вкладу (подається за умови відступлення іноземним інвестором на користь іншого іноземного інвестора прав вимоги за договором інвестиційного вкладу щодо виплати грошової суми (вкладу) та процентів на неї).

{Підпункт "ґ" пункту 2 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 403 від 22.11.2016}

{Абзац п'ятий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 331 від 24.05.2016}

{Абзац шостий підпункту "а" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 331 від 24.05.2016}

{Абзац сьомий підпункту "ґ" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

д) для повернення за кордон на рахунок іноземного інвестора коштів, що раніше були продані на міжбанківському валютному ринку України (за дорученням (заявою) іноземного інвестора або в результаті обов'язкового продажу) і не були використані для здійснення грошових інвестицій в Україну:

{Абзац перший підпункту "д" пункту 2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 248 від 30.04.2014}

заяви про купівлю іноземної валюти;

виписки (довідки) уповноваженого банку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну;

виписки (довідки) уповноваженого банку про продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України;

{Абзац п'ятий підпункту "д" пункту 2 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

е) за операціями щодо повернення іноземному інвестору процентів, нарахованих на залишок коштів на його інвестиційному рахунку:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору інвестиційного рахунку;

виписки (довідки) уповноваженого банку про суму нарахованих іноземному інвестору процентів за договором інвестиційного рахунку;

{Пункт 2 глави 3 розділу II доповнено новим підпунктом "е" згідно з Постановою Національного банку № 22 від 14.03.2017}

є) за операціями щодо обов'язкового продажу іноземним інвестором акцій відповідно до процедури, визначеної статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства":

заяви про купівлю іноземної валюти;

копії публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій товариства. Уповноважений банк для проведення відповідної операції клієнта має право самостійно перевірити наявність такої вимоги та відомостей, що вона містить (у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на веб-сайті Центрального депозитарію цінних паперів, акціонерного товариства - емітента акцій), без витребування у клієнта її копії;

виписки (довідки) депозитарної установи з рахунку в цінних паперах іноземного інвестора, що підтверджує списання (переказ) акцій з цього рахунку відповідно до процедури, визначеної статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

{Пункт 2 глави 3 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 147 від 28.12.2017}

{Пункт 2 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 762 від 23.12.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016}

{Пункт 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 572 від 22.12.2010}

{Пункт 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

3. Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за операціями з векселями на підставі таких документів:

а) за операціями, пов'язаними зі здійсненням авалістом-резидентом оплати векселя, виданого, акцептованого або індосованого резидентом для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом):

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору про здійснення аваля векселя;

документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати векселедавцю, акцептанту, індосанту за векселем з відміткою про відмову прийняття ним до оплати авальованого векселя;

документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту;

зовнішньоекономічного договору;

{Абзац шостий підпункту "а" пункту 3 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012}

документів, які відповідно до законодавства підтверджують поставку в Україну товарів (з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 6 цієї глави);

{Підпункт "а" пункту 3 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012}

{Абзац сьомий підпункту "а" пункту 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

б) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом, який видав, акцептував або індосував вексель для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом), зобов'язань перед нерезидентом або уповноваженим банком, який здійснив аваль цього векселя:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору про здійснення аваля векселя;

зовнішньоекономічного договору (контракту).

{Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Пункт 3 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016}

4. Обсяг іноземної валюти, що купується, обмінюється та перераховується суб'єктом ринку у зв'язку з виконанням резидентом зобов'язань, про які йдеться в пунктах 1 та 3 цієї глави, не може перевищувати суму фактичних зобов'язань резидента, яка має засвідчуватися відповідним документом (договором тощо).

{Абзац перший пункту глави 3 розділу II із змінами, внесеними згдіно з Постановами Національного банку № 572 від 22.12.2010, № 111 від 13.04.2011}

Обсяг іноземної валюти, що купується, обмінюється та перераховується суб'єктом ринку відповідно до пункту 2 цієї глави, не може перевищувати обсягу фактичних зобов'язань перед іноземним інвестором, що має засвідчуватися документами, зазначеними в пункті 2 цієї глави.

{Пункт глави 3 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 762 від 23.12.2009}

{Пункт глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 216 від 28.07.2008, № 762 від 23.12.2009}

5. Виписки (довідки) уповноважених банків, про які йдеться в підпунктах "а" - "є" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, підписуються уповноваженою особою суб'єкта ринку.

{Абзац перший пункту 5 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 102 від 10.10.2017, № 147 від 28.12.2017}

Клієнт має право не подавати таку виписку (довідку) в пакеті документів, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з вимогами підпунктів "а" - "є" пункту 2 глави 3 розділу II цього Положення, за умови, що розрахунки за операцією зі здійснення іноземної інвестиції в Україну/розміщення інвестиційного вкладу/нарахування процентів за договором інвестиційного рахунку/продажу коштів, що в подальшому не були використані для здійснення грошових інвестицій в Україну, здійснювалися також через цей уповноважений банк. Такий уповноважений банк зобов'язаний самостійно пересвідчитись у наявності відповідних розрахунків (інформації) за операціями клієнтів, що здійснювалися через цей банк.

{Пункт 5 глави 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 65 від 18.07.2017, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 147 від 28.12.2017}

{Пункт 5 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 65 від 18.07.2017}

6. У разі підтвердження поставки товарів на територію України електронною митною декларацією суб'єкт ринку здійснює купівлю, обмін іноземної валюти за операціями, визначеними в підпунктах "г" - "д" пункту 1, у підпункті "а" пункту 3 глави 3 розділу II цього Положення, за наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення та випуску у вільний обіг товарів на митній території України (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюється). Наявність зазначеної інформації в електронних реєстрах митних декларацій може підтверджуватися довідкою іншого суб'єкта ринку за підписом уповноваженої особи, яка надається на запит суб'єкта ринку з письмового дозволу клієнта (резидента). Обмін інформацією між суб'єктами ринку здійснюється засобами електронної пошти Національного банку в порядку та обсягах, визначених в пункті 3 глави 1 розділу II цього Положення.

{Главу 3 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 248 від 30.04.2014; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

7. Клієнт має право не подавати реєстраційне свідоцтво в пакеті документів, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з вимогами підпунктів "а", "ґ", "д", "є" пункту 1 глави 3 розділу II цього Положення, до уповноваженого банку, що є обслуговуючим банком за кредитним договором (договором позики), зареєстрованим Національним банком. Такий уповноважений банк зобов'язаний самостійно перевірити наявність та умови реєстрації Національним банком відповідного кредитного договору (договору позики) в електронному реєстрі повідомлень про договори, що ведеться Національним банком та доводиться ним до відома обслуговуючих банків.

{Главу 3 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016}

Глава 4. Інші випадки купівлі, обміну іноземної валюти

1. Страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро, страхові (перестрахові) брокери, постійні представництва страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.04.2000 № 135 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за № 254/4475 (зі змінами).

{Абзац другий пункту 1 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

2. Уповноважені банки мають право купувати іноземну валюту з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів, відкритих в уповноважених банках, за дорученням цих банків-нерезидентів згідно з вимогами Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 № 118 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.98 за № 231/2671 (зі змінами).

{Абзац перший пункту 2 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 108 від 28.02.2009}

{Абзац другий пункту 2 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

3. Державне казначейство України має право купувати іноземну валюту для здійснення розпорядниками бюджетних коштів, переведеними на казначейське обслуговування, видатків, пов'язаних з міжнародною діяльністю, згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

заяви розпорядника бюджетних коштів з визначенням рахунку, на який слід перерахувати кошти в іноземній валюті;

витягу з розпису Державного бюджету України на відповідний рік;

копії затвердженого кошторису розпорядника бюджетних коштів;

платіжного доручення в електронній формі від Державного казначейства України на перерахування коштів у гривнях для купівлі іноземної валюти з обов'язковим зазначенням у призначенні платежу коду бюджетної класифікації видатків та з приміткою "для купівлі іноземної валюти".

{Пункт 4 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

{Пункт 4 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 248 від 30.04.2014}

{Пункт 6 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

4. Власник індивідуальної ліцензії (дозволу) Національного банку на здійснення валютної операції має право купувати іноземну валюту за гривні та/або обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за цією операцією на підставі індивідуальної ліцензії (дозволу) та документів, передбачених умовами видачі цієї ліцензії (дозволу), крім випадків, якщо нормативно-правовим актом Національного банку, відповідно до якого видана ця ліцензія (дозвіл), таку купівлю (обмін) заборонено.

{Пункт глави 4 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 108 від 28.02.2009, № 544 від 14.12.2010}

5. Авіакомпанії-резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою здійснення платежів за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12.02.81, та інших міжнародних договорів на підставі рахунків-фактур Євроконтролю і реєстрів виконаних авіакомпанією польотів.

{Главу 4 розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

{Пункт 7 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 212 від 06.06.2013}

6. Клієнти-резиденти в разі здійснення в них вилучення (виїмки) оригіналів документів, що підтверджують потребу проведення цими резидентами розрахунків за операціями, зазначеними в цьому Положенні, мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою здійснення розрахунків на підставі таких документів:

заяви про купівлю іноземної валюти;

копії ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів;

копії протоколу вилучення (виїмки) документів;

опису вилучених документів, який складено особою, що вилучила документи;

копій вилучених документів;

інших документів, що мають подаватися в пакеті документів, передбачених цим розділом для купівлі, обміну іноземної валюти та які не були вилучені.

{Пункт глави 4 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 194 від 04.06.2013}

7. Клієнт-резидент (юридична особа або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності) має право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків з нерезидентом за договором (комісії, доручення, агентським договором), який уповноважує цього резидента на продаж в Україні продукції, робіт, послуг за дорученням нерезидента. Купівля іноземної валюти здійснюється за рахунок гривень, одержаних від реалізації продукції, робіт, послуг, на підставі:

заяви про купівлю іноземної валюти;

договору (комісії, доручення, агентського договору) з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

документів, наявність яких передбачена цим договором, що підтверджують реалізацію відповідної продукції, робіт, послуг.

{Главу 4 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012}

8. Клієнт-резидент (юридична особа або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності) має право купити, обміняти іноземну валюту з метою переказування гарантійного забезпечення в сумі, що не перевищує 10 000 євро в один календарний рік на користь однієї особи-нерезидента, для взяття участі в тендері, що передбачає поставку товарів, на підставі:

заяви про купівлю іноземної валюти;

підтвердних документів щодо цієї операції [договорів (угод), контрактів, розрахунків, рахунків-фактур, листів-повідомлень та інших документів, що подаються залежно від суті операції];

копії листа-погодження на переказування коштів відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, уповноваженого управляти майном, що належить державі, засвідченої підписом керівника (для резидентів, у статутному капіталі яких є частка держави).

{Абзац четвертий пункту 8 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

{Главу 4 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 308 від 19.07.2012}

9. Інвестор (представництво іноземного інвестора) за угодою про розподіл продукції на території України має право купувати, обмінювати іноземну валюту для потреб за угодою про розподіл продукції [у тому числі для придбання обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки, штрафні санкції тощо) в іноземній валюті, а також для її перерахування на власний поточний, вкладний (депозитний) рахунок, поточні, вкладні (депозитні) рахунки в Україні або за її межами інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за відповідною угодою про розподіл продукції чи держави] на підставі заяви про купівлю іноземної валюти.

{Главу 4 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 712 від 06.11.2014}

Розділ III. Додаткові умови проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, її перерахування та використання

1. Купівля, обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього клієнтом-резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті іншої групи Класифікатора.

2. Суб'єкт ринку зобов'язаний зараховувати куплену, обміняну за дорученням клієнтів іноземну валюту на поточні рахунки клієнтів, за винятком купівлі, обміну іноземної валюти:

для покриття акредитива;

згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II цього Положення;

{Абзац третій пункту 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006; в редакції Постанови Національного банку № 111 від 13.04.2011}

згідно з пунктом 2 глави 4 розділу II цього Положення;

{Абзац четвертий пункту 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 333 від 21.08.2006}

згідно з абзацом другим пункту 5 цього розділу.

3. Клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, що куплена (або обміняна згідно з пунктом 17 розділу I цього Положення) у встановленому порядку через суб'єкта ринку, не пізніше ніж за десять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

{Абзац перший пункту 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 419 від 20.11.2007, № 111 від 13.04.2011, № 143 від 26.12.2017}

Клієнт-резидент зобов'язаний використати іноземну валюту, куплену у випадку, передбаченому абзацом десятим підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу II цього Положення, не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування на його поточний рахунок на цілі, пов'язані з виконанням зобов'язань перед уповноваженим банком-кредитором за кредитним договором.

{Пункт 3 розділу III доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національного банку № 53 від 15.05.2018}

У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов'язаний доручити суб'єкту ринку продати куплену, обміняну іноземну валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезазначений строк.

Ця вимога поширюється на суб'єктів ринку під час купівлі, обміну ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті.

4. Клієнти-резиденти, що купують (або обмінюють згідно з пунктом 17 розділу I цього Положення) іноземну валюту для виконання боргових зобов'язань перед нерезидентами за кредитами, отриманими за міждержавними, міжурядовими угодами та угодами під державні гарантії, мають право накопичувати придбану іноземну валюту до чергових дат платежів, що встановлені цими угодами, на поточних рахунках в уповноважених банках, які обслуговують кредити за такими угодами, без обмеження строку її використання, передбаченого в абзаці першому пункту 3 цього розділу, протягом дії зазначених угод.

{Пункт 4 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 192 від 23.05.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 143 від 26.12.2017, № 83 від 20.07.2018}

5. Клієнт-резидент зобов'язаний перераховувати куплену, обміняну на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в суб'єкта ринку, крім розрахунків за акредитивами.

Іноземну валюту, обміняну на міжнародному валютному ринку з метою виконання резидентом зобов'язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у суб'єкта ринку.

6. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати протягом п'яти робочих днів куплену (або обміняну згідно з пунктом 17 розділу I цього Положення) іноземну валюту в разі порушення клієнтами-резидентами строків, в абзацах першому та другому пункту 3 розділу ІІІ цього Положення. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

{Пункт 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 333 від 21.08.2006, № 111 від 13.04.2011, № 143 від 26.12.2017, № 53 від 15.05.2018}

7. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

{Пункт 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 475 від 16.11.2012}

8. Вимоги пункту 7 цього розділу поширюються також на повернені нерезидентом на адресу клієнта-резидента кошти в іноземній валюті, які були переказані нерезиденту за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо резидент виконав зобов'язання за кредитним договором (договором позики) у повному обсязі чи частково за рахунок купленої іноземної валюти або якщо на час повернення коштів резидент купив іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики), але не переказав її з поточного рахунку за призначенням.

{Абзац перший пункту 8 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

Іноземна валюта, яку повернув нерезидент, має бути продана в сумі, що дорівнює сумі іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики). У разі повернення нерезидентом коштів траншами ці кошти підлягають продажу доти, доки загальна сума проданої іноземної валюти не досягне суми іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики).

{Абзац другий пункту 8 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008}

Якщо ці кошти повернені резиденту не в уповноважений банк-кредитор і не в уповноважений банк, що обслуговує кредит, то резидент не пізніше ніж на наступний робочий день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок має надати банку - одержувачу коштів письмово підтверджену одним із вищезазначених банків інформацію про відсутність факту купівлі іноземної валюти або про обсяги іноземної валюти, купленої для виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики).

{Абзац третій пункту 8 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 216 від 28.07.2008, № 475 від 16.11.2012}

{Пункт 8 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

9. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати (без зарахування на поточний рахунок резидента-позичальника) не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на внутрішньобанківський рахунок кошти в іноземній валюті, куплені суб'єктом ринку відповідно до абзацу десятого підпункту "а" пункту 1 глави 3 розділу ІІ цього Положення, переказані за цільовим призначенням, але повернені уповноваженим банком, що обслуговує кредитний договір.

{Розділ III доповнено новим пунктом 9 згідно з Постановою Національного банку № 53 від 15.05.2018}

10. Якщо клієнт-резидент купив, обміняв і перерахував на користь нерезидента кошти в іноземній валюті:

1-ї групи Класифікатора, то вони повертаються лише в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора;

інших груп Класифікатора, то вони повертаються в тій самій іноземній валюті або в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях).

11. Суб'єкт ринку має право зарахувати на поточний рахунок клієнта безготівкову іноземну валюту в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), яка була куплена клієнтом у встановленому порядку і залишилася невикористаною після оплати його зобов'язань.

12. Якщо в клієнта залишається невикористана готівкова іноземна валюта, що була раніше куплена, обміняна для витрат на відрядження за межі України та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України, то вона підлягає зарахуванню на його поточний рахунок (без зарахування на розподільчий рахунок) протягом п'яти робочих днів з часу оприбуткування до каси суб'єкта господарювання, з якого вона за бажанням клієнта може бути продана. Така валюта може надалі використовуватися лише на відрядження та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України.

{Пункт розділу III в редакції Постанови Національного банку № 333 від 21.08.2006}

13. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).

14. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнтів ті надходження на їх користь в іноземній валюті, що згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають продажу в повній сумі.

Такі надходження підлягають продажу не пізніше ніж на наступний робочий день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених пунктом 6 цього розділу та іншими нормативно-правовими актами Національного банку).

{Абзац другий пункту розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 475 від 16.11.2012}

15. Клієнт має право подати суб'єкту ринку письмове звернення в довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягає продажу в повній сумі. Суб'єкт ринку зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення.

16. Вимоги щодо строку продажу іноземної валюти, передбачені пунктами 6, 7, 9 і 14 розділу ІІІ цього Положення, не поширюються на іноземну валюту, що не належить до 1-ї групи Класифікатора.

{Пункт 16 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 53 від 15.05.2018}

17. Суб'єкт ринку здійснює контроль за обсягами купленої (обміняної) іноземної валюти. Порядок внутрішнього контролю за операціями з купівлі (обміну) іноземної валюти суб'єкт ринку визначає самостійно.

Суб'єкт ринку має право здійснювати купівлю (обмін) іноземної валюти на підставі оригіналів документів (у тому числі електронних документів) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Письмові дозволи, звернення, підтвердження, повідомлення, претензії, подання яких передбачено вимогами цього Положення, можуть подаватися клієнтами в тому числі у формі електронних документів.

Копії документів в електронній формі створюються клієнтом шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються електронним цифровим підписом клієнта (для юридичних осіб - підписом уповноваженої особи), накладеним відповідно до вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису (далі - електронна копія документа). Електронні копії документів можуть подаватися засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо та повинні залишатися в суб'єкта ринку на зберіганні в електронному архіві.

Копії документів у паперовій формі мають бути засвідчені підписом клієнта (для юридичних осіб-резидентів - підписом керівника або заступника керівника) та залишаються в суб'єкта ринку на зберіганні.

{Абзац п'ятий пункту розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017}

{Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011; в редакції Постанови Національного банку № 366 від 04.08.2016}

18. Вимоги до проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, її перерахування та використання, установлені цим розділом, не застосовуються до операцій інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції у зв'язку з угодою про розподіл продукції.

{Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 712 від 06.11.2014}

Розділ IV. Оформлення та подання клієнтами до уповноважених банків заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів і заяв про продаж іноземної валюти або банківських металів та їх виконання

Глава 1. Порядок оформлення заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів

1. Заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою. Уповноважені банки мають право приймати від клієнтів-нерезидентів заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, що складені іноземною мовою.

Клієнт під час проведення операції з обміну (конвертації) іноземної валюти або банківських металів подає до уповноваженого банку, який його обслуговує, заяву про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів.

{Пункт 1 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

2. Уповноважені банки приймають заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів/заяву про продаж іноземної валюти (вільний продаж) або банківських металів до виконання протягом строку, необхідного для виконання такої валютної операції.

{Пункт 2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

3. Заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів подається клієнтом до уповноваженого банку, який його обслуговує, у довільній формі.

Реквізити заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів визначаються у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

Реквізити заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів щодо курсу, за яким уповноважений банк здійснюватиме операцію з купівлі іноземної валюти/банківських металів, визначаються таким чином, щоб забезпечити клієнту можливість зазначати цифрове значення курсу купівлі в гривнях або значення "за курсом уповноваженого банку".

Обов'язковим реквізитом заяви про купівлю іноземної валюти є підстава для купівлі іноземної валюти - посилання на документи, які відповідно до вимог цього Положення є підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Клієнт зобов'язаний доручити уповноваженому банку, що його обслуговує, продати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України, якщо куплена іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у визначений законодавством України строк у встановленому порядку. Таке доручення зазначається у договорі між банком і клієнтом.

{Пункт 3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

4. Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів подається клієнтом до уповноваженого банку, який його обслуговує, у довільній формі.

Реквізити заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів визначаються у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

Реквізити заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів щодо курсу, за яким уповноважений банк здійснюватиме операцію з продажу іноземної валюти/банківських металів, визначаються таким чином, щоб забезпечити клієнту можливість зазначати цифрове значення курсу продажу в гривнях або значення "за курсом уповноваженого банку".

{Пункт 4 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

Глава 2. Порядок подання клієнтом до уповноваженого банку заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів та їх виконання

1. Клієнт подає заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує.

Клієнт має право подавати заяву про продаж іноземної валюти до уповноваженого банку за власним вибором (незалежно від наявності поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого в цьому банку).

{Пункт 1 глави 2 розділу IV доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національного банку № 7 від 25.01.2018}

Кількість примірників заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, що подаються у паперовій формі, визначаються у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

{Пункт 1 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Пункт 2 глави 2 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

2. Клієнт має право надсилати до уповноваженого банку, що його обслуговує, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів у формі електронного документа.

Клієнт та уповноважений банк на договірних засадах визначають спосіб подання заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів у формі електронного документа.

{Пункт 2 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

3. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, приймає до виконання заяву про купівлю іноземної валюти після подання клієнтом документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти.

{Пункт 3 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

4. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, повертає без виконання заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, якщо банк виконує документ про арешт або примусове списання коштів з рахунку, який використовується клієнтом для купівлі або продажу іноземної валюти.

{Пункт 4 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Пункт 5 глави 2 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Пункт 6 глави 2 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

5. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, повертає без виконання заяви про купівлю або продаж іноземної валюти в разі відсутності документів, які потрібні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та для здійснення уповноваженим банком валютного контролю за цією операцією клієнта.

6. Порядок повернення уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, без виконання оформлених заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів визначається у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

{Пункт 6 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 7 від 25.01.2018}

7 Уповноважений банк у разі потреби вимагає від клієнта надання відомостей або документів, потрібних для встановлення його особи, суті та мети здійснюваної ним операції.

8. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, після здійснення операцій з купівлі або продажу іноземної валюти або банківських металів надає клієнту інформацію про суму купленої або проданої іноземної валюти або масу куплених або проданих банківських металів у тройських унціях, курс, за яким іноземна валюта або банківські метали були куплені або продані на міжбанківському валютному ринку України, суму всіх витрат, яку сплатив клієнт за проведення цих операцій, тощо. Уповноважений банк також надає клієнту інформацію щодо курсу, за яким іноземна валюта була куплена в Національного банку або продана Національному банку. Така інформація надається у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

{Абзац перший пункту глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 308 від 19.07.2012, № 143 від 26.12.2017}

Уповноважений банк надає клієнту інформацію, зазначену в абзаці першому пункту 8 глави 2 розділу IV цього Положення, за кожним рахунком/за кожним видом валют або банківських металів окремо, періодичність надання якої обумовлюється з клієнтом у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

{Абзац другий пункту 8 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 7 від 25.01.2018}

9. Уповноважений банк після здійснення операцій з купівлі або продажу іноземної валюти або банківських металів на міжбанківському валютному ринку України залишає на зберіганні в своїх документах дня примірник заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, поданої в паперовій формі, підписаний відповідальними особами клієнта.

Заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, подані клієнтом у формі електронного документа, зберігаються в уповноваженому банку.

{Пункт глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 10.10.2017; в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

10. Уповноважений банк має право без отримання від клієнта заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів здійснювати операції з продажу/обміну (конвертації) іноземної валюти в разі укладення між уповноваженим банком та клієнтом відповідного договору, у якому зазначається порядок проведення цих операцій та перелік реквізитів, необхідних для їх здійснення.

11. Уповноважений банк має право без отримання від клієнта заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів здійснювати операції з купівлі/обміну (конвертації) іноземної валюти або банківських металів на потреби, визначені в розділі II цього Положення, якщо в договорах між клієнтом та уповноваженим банком клієнт доручає банку здійснити купівлю/обмін (конвертацію) іноземної валюти або банківських металів.

{Абзац перший пункту 11 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 143 від 26.12.2017}

Уповноважений банк у договорах, укладених з клієнтом, визначає порядок установлення курсу/крос-курсу під час здійснення операцій з купівлі/обміну (конвертації) іноземної валюти, порядок та спосіб подання доручень клієнта щодо умов здійснення конкретної операції, перелік необхідних реквізитів для здійснення купівлі/обміну (конвертації) іноземної валюти або банківських металів, а також порядок отримання комісійної винагороди.

{Абзац другий пункту глави 2 розділу IV в редакції Постанов Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 143 від 26.12.2017}

12. Клієнт має право відкликати з уповноваженого банку, що його обслуговує, заяву про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів у повній або частковій сумі шляхом подання листа про відкликання, складеного в довільній формі та підписаного відповідальними особами.

Умови відкликання заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів (у тому числі строк, форма та спосіб подання листа про відкликання) та відшкодування клієнтом витрат уповноваженому банку передбачаються у договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.

{Абзац другий пункту 12 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 7 від 25.01.2018}

{Пункт 12 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Положення доповнено розділом IV згідно з Постановою Національного банку № 216 від 28.07.2008}

Розділ V. Відповідальність суб'єктів ринку за порушення вимог цього Положення

1. За порушення вимог, установлених розділами I-III цього Положення, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 розділу V цього Положення, банки несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету.

{Пункт 1 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 678 від 17.11.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 111 від 13.04.2011, № 308 від 19.07.2012, № 473 від 24.07.2015}

2. Суб'єкти ринку несуть відповідальність згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за порушення вимог, установлених:

{Абзац другий пункту 2 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 473 від 24.07.2015}

абзацом третім пункту 42 розділу I цього Положення, а також за порушення оголошених Національним банком умов проведення валютної інтервенції;

{Абзац другий пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 473 від 24.07.2015, № 44 від 30.05.2017, № 55 від 15.06.2017, № 143 від 26.12.2017, № 32 від 29.03.2018}

абзацами другим - четвертим пункту 3 глави 1 розділу II цього Положення;

{Пункт 2 розділу V доповнено новим абзацом третім згідно з Постановою Національного банку № 366 від 04.08.2016}

пунктом 2 та абзацом першим пункту 5 розділу ІІІ цього Положення;

ункт 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 822 від 26.11.2015}

пунктами 7 та 8 розділу III цього Положення в частині обов'язку суб'єкта ринку здійснювати продаж повернених на адресу резидента коштів в іноземній валюті виключно з розподільчого рахунку;

розділом IV цього Положення.

{Пункт 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 678 від 17.11.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 111 від 13.04.2011; в редакції Постанови Національного банку № 308 від 19.07.2012}

{Розділ V в редакції Постанови Національного банку № 216 від 28.07.2008, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 327 від 03.08.2012}

Директор Департаменту
валютного регулювання


О.А. Щербакова

ПОГОДЖЕНО

Заступник Голови
Національного банку України




С.О. Яременко

{Додаток 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Додаток 2 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Додаток 3 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}

{Додаток 4 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 26.12.2017}



вгору