Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні
Постанова Національного банку України; Інструкція від 28.08.2001368
Документ z0841-01, поточна редакція — Редакція від 01.12.2018, підстава - v0114500-18
( Остання подія — Редакція, відбудеться 01.01.2019, підстава - v0121500-17. Подивитися в історії? )

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.08.2001 № 368


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за № 841/6032

Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 39 від 28.01.2002
№ 81 від 28.02.2002
№ 186 від 20.05.2002
№ 7 від 13.01.2003
№ 55 від 12.02.2003
№ 107 від 13.03.2003
№ 118 від 19.03.2003, норми Змін щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску боргових цінних паперів вводяться в дію з 01.09.2003
№ 151 від 16.04.2003
№ 240 від 04.06.2003
№ 279 від 01.07.2003
№ 386 від 08.09.2003
№ 489 від 12.11.2003
№ 112 від 17.03.2004
№ 192 від 29.04.2004
№ 267 від 17.06.2004
№ 377 від 10.08.2004
№ 443 від 15.09.2004
№ 494 від 20.10.2004
№ 552 від 17.11.2004
№ 290 від 12.08.2005
№ 346 від 28.09.2005
№ 407 від 01.11.2005
№ 430 від 16.11.2005
№ 31 від 02.02.2007
№ 52 від 19.02.2007
№ 458 від 17.12.2007
№ 30 від 15.02.2008
№ 211 від 23.07.2008
№ 228 від 06.08.2008
№ 476 від 30.12.2008
№ 51 від 06.02.2009
№ 107 від 28.02.2009
№ 270 від 06.05.2009
№ 541 від 10.09.2009
№ 273 від 09.06.2010
№ 564 від 20.12.2010
№ 479 від 28.12.2011
№ 250 від 20.06.2012
№ 254 від 20.06.2012
№ 486 від 22.11.2012
№ 237 від 19.06.2013
№ 276 від 15.07.2013
№ 454 від 14.11.2013}

{Додатково див. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва
№ 826/5617/14 від 12.06.2014}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 503 від 19.08.2014
№ 723 від 17.11.2014
№ 746 від 27.11.2014
№ 862 від 25.12.2014
№ 37 від 22.01.2015
№ 121 від 19.02.2015
№ 312 від 12.05.2015
№ 380 від 16.06.2015
№ 392 від 19.06.2015
№ 492 від 28.07.2015
№ 517 від 11.08.2015
№ 683 від 08.10.2015
№ 806 від 19.11.2015
№ 986 від 29.12.2015
№ 58 від 04.02.2016
№ 91 від 18.02.2016
№ 242 від 07.04.2016
№ 338 від 03.06.2016
№ 9 від 13.02.2017
№ 72 від 01.08.2017
№ 92 від 18.09.2017
№ 104 від 20.10.2017
№ 121 від 30.11.2017
№ 136 від 21.12.2017
№ 13 від 15.02.2018
№ 33 від 30.03.2018
№ 78 від 16.07.2018
№ 87 від 31.07.2018
№ 92 від 18.09.2017
№ 92 від 10.08.2018
№ 114 від 30.10.2018}

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність" та з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов'язань перед їх вкладниками Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні (додається).

2. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) та Департаменту інформатизації (А.С. Савченко) до 01.10.2001 внести відповідні зміни до програмного комплексу автоматизованого розрахунку економічних нормативів і своєчасно довести його до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків.

3. Банкам прийняти до виконання доведений програмний комплекс автоматизованого розрахунку економічних нормативів і з 01.11.2001 провести його дослідну експлуатацію.

4. Починаючи з 01.01.2002 банки здійснюють розрахунок економічних нормативів відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої цією постановою.

5. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) та територіальним управлінням Національного банку України з 01.01.2002 здійснювати контроль за дотриманням банками обов'язкових економічних нормативів за новим програмним комплексом згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою цією постановою.

До 01.01.2002 банки зобов'язані дотримуватись економічних нормативів згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 № 141 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 323/2763, за порушення яких заходи впливу мають застосовуватися відповідно до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 № 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за № 382/4603 (зі змінами).

6. Визнати такими, що втратили чинність:

Порядок надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку, затверджений постановою Правління Національного банку України від 25.10.99 № 518 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 786/4079 (зі змінами);

Інструкцію про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджену постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 № 141 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 323/2763 (зі змінами).

7. Постанова набирає чинності через 10 днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім пункту 6, який набирає чинності з 01.01.2002.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена цією постановою, уводиться в дію з 01.01.2002.

8. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В. Андрущенко) довести цю постанову після її державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва та використання в роботі.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В. Андрущенко), Операційне управління (В.Д. Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова

В.С. Стельмах



ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
28.08.2001 № 368


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2001 р.
за № 841/6032

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок регулювання діяльності банків в Україні

{У тексті Інструкції слова "Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку" у всіх відмінках замінено словами "Департамент банківського регулювання і нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 407 від 01.11.2005}

{У тексті Інструкції слова "Департамент банківського регулювання і нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 476 від 30.12.2008}

{У тексті Інструкції слова "Департамент безвиїзного банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "відповідний структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку" у відповідних відмінках; слова "адекватність регулятивного капіталу/платоспроможність" у всіх відмінках замінено словами "достатність (адекватність) регулятивного капіталу" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{У тексті Інструкції слова "територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника)" та "територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку)" у всіх відмінках та числах замінено відповідно словами "структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника", "структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку" у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку № 392 від 19.06.2015}

{У тексті Інструкції слова "Комісія Національного банку" у всіх відмінках замінено відповідно словами "Комітет з питань нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 517 від 11.08.2015}

Розділ I. Загальні положення

Ця Інструкція вводиться з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

Інструкція розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України (далі - Національний банк) установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:

{Абзац третій розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

нормативи капіталу:

мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2),

достатності основного капіталу (Н3);

{Розділ I доповнено новим абзацом сьомим згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Абзац сьомий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

{Абзац восьмий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

нормативи ліквідності:

миттєва ліквідність (Н4),

поточна ліквідність (Н5),

короткострокова ліквідність (Н6);

коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB);

{Розділ I доповнено новим абзацом дванадцятим згідно з Постановою Національного банку № 13 від 15.02.2018; в редакції Постанови Національного банку № 114 від 30.10.2018}

нормативи кредитного ризику:

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

великих кредитних ризиків (Н8),

максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9);

{Абзац розділу I в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Абзац шістнадцятий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

нормативи інвестування:

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)--1,

__________
-1 Установи - будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що є юридичними особами (підприємства, організації, компанії, фірми, установи тощо).

загальної суми інвестування (Н12).

{Абзац розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 107 від 28.02.2009}

З метою підвищення стійкості банків у період фінансової та економічної нестабільності, створення ними запасу капіталу для підвищення спроможності протистояти ризикам Національний банк встановлює вимоги щодо формування банками буферів капіталу, а саме: буфера запасу (консервації) капіталу та контрциклічного буфера.

{Розділ I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Для системно важливих банків Національний банк також установлює вимоги щодо формування буфера системної важливості.

{Розділ I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н7, Н8, Н9 є регулятивний капітал банку.

{Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 228 від 06.08.2008, № 107 від 28.02.2009, № 479 від 28.12.2011, № 862 від 25.12.2014, № 312 від 12.05.2015}

{Абзац двадцять другий розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 228 від 06.08.2008}

Базою для розрахунку економічних нормативів Н11, Н12 є статутний капітал банку.

{Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 312 від 12.05.2015}

До основного капіталу банку-правонаступника враховується зареєстрований статутний капітал банку, що реорганізовується, з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації. Під час розрахунку нормативів Н11, Н12 статутний капітал банку-правонаступника збільшується на суму таких коштів з дати підписання передавального акта/розподільчого балансу банками - учасниками реорганізації.

{Розділ I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015}

Якщо операції здійснюються банком за рахунок капіталу згідно з вимогами цієї Інструкції, то такі операції не включаються до розрахунку економічних нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний капітал.

{Абзац розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Дія цієї Інструкції поширюється на всі банки України незалежно від форм власності.

За надання Національному банку недостовірної інформації щодо економічних нормативів банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України.

{Розділ I із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 267 від 17.06.2004, № 407 від 01.11.2005}

Розділ II. Регулятивний капітал банку

Глава 1. Порядок розрахунку регулятивного капіталу банку

1.1. Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків-2, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

__________
-2 Ризики в банківській діяльності випливають із специфіки банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин, та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків.

Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов'язані постійно оцінювати якість активних банківських операцій (здійснювати їх класифікацію), а також визначати розмір кредитного ризику відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами).

{Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002; в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

__________

{Виноску 3 виключено на підставі Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац третій пункту 1.1 виключено на підставі Постанови Національного банку України № 486 від 22.11.2012}

Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активних банківських операцій.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику за активними банківськими операціями в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

Банки визначають величину непокритого кредитного ризику таким чином:

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

якщо величина кредитного ризику є меншою або дорівнює сумі сукупного розміру резервів за активними банківськими операціями, сформованих відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - розмір резервів за МСФЗ), розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, та очікуваних кредитних збитків, які відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань обліку фінансових інструментів відображаються на окремих аналітичних рахунках дисконтів, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів (далі - очікувані кредитні збитки, відображені за рахунками дисконтів), то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю;

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017; в редакції Постанови Національного банку № 33 від 30.03.2018}

якщо величина кредитного ризику перевищує суму розміру резервів за МСФЗ, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, та розміру очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017; в редакції Постанови Національного банку № 33 від 30.03.2018}

Величина непокритого кредитного ризику розраховується станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включається до розрахунку нормативів капіталу протягом наступного місяця в установленому Національним банком порядку.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

Банк під час розрахунку регулятивного капіталу зменшує на величину непокритого кредитного ризику прибуток банку, а саме:

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

нерозподілений прибуток минулих років;

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

результат поточного та звітного року (прибуток).

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

Якщо величина непокритого кредитного ризику перевищує розмір прибутку банку, то на суму такого перевищення зменшується розмір основного капіталу банку.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

1.2. Регулятивний капітал банку - сукупність основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

{Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.

Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

1.3. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

{Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II та виноску 4 виключено на підставі Постанови Національного банку № 564 від 20.12.2010}

{Абзац другий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

б) додаткові внески акціонерів у статутний капітал;

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "б" згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

в) фінансова допомога акціонерів банку;

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

г) прибуток, спрямований на збільшення статутного капіталу.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом  згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

ґ) розкриті резерви - резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені у фінансовій звітності банку:

{Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Абзац другий підпункту "г" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

емісійні різниці. Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав), над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) (під час їх первинного розміщення);

{Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківської діяльності;

{Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005}

{Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005}

інші фонди банку.

{Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Ці складові частини включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;

фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;

будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків;

д) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями будь-якої фізичної чи юридичної особи як резидента, так і нерезидента, яка має з банком відносини фінансового характеру (далі - контрагент) та зменшується на суму:

{Абзац перший підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац другий підпункту "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 806 від 19.11.2015}

нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років;

{Абзац підпункту пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

збитків поточного року;

збитків від операцій з акціонерами, що отримані після 04 червня 2016 року.

{Підпункт "д" пункту 1.3 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

{Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

1.4. Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

{Підпункт "а" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

{Підпункт "а" пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Підпункт "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012}

а) результат переоцінки основних засобів, що включався до суми регулятивного капіталу банків за станом на 31.12.2010;

{Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 52 від 19.02.2007, № 564 від 20.12.2010}

б) результат поточного та звітного року (прибуток), що зменшений на суму:

{Абзац перший підпункту пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

нарахованих доходів, неотриманих понад 30 днів із дати їх нарахування, строк сплати яких не минув (крім доходів за цінними паперами, які віднесені до I групи активів зі ступенем ризику 0 відсотків згідно з вимогами цієї Інструкції, та доходів за фінансовими активами, на розмір балансової вартості яких зменшується розмір регулятивного капіталу відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу ІІ цієї Інструкції), зменшених на суму сформованих резервів, уцінки фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів, та збільшених на суму дооцінки фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, в частині, що відноситься до таких нарахованих доходів;

{Абзац другий підпункту "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 33 від 30.03.2018}

нарахованих доходів, строк сплати яких згідно з договором минув, зменшених на суму сформованих резервів, уцінки фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів, та збільшених на суму дооцінки фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, в частині, що відноситься до таких нарахованих доходів.

{Абзац третій підпункту "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 33 від 30.03.2018}

Якщо прибуток поточного та звітного року менше загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку.

Прибутки та збитки від операцій з акціонерами, що отримані до 04 червня 2016 року, уключаються до регулятивного капіталу банку в складі результату поточного та звітного років;

{Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

{Підпункт пункту 1.4 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 407 від 01.11.2005, № 52 від 19.02.2007, Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 486 від 22.11.2012; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 806 від 19.11.2015}

в) субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал);

г) нерозподілений прибуток минулих років.

(Пункт 1.4 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005)

{Підпункт "д" пункту 1.4 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 806 від 19.11.2015}

{Пункт 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ № 267 від 17.06.2004}

1.5. Субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Сума субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п’яти останніх років дії договору.

Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

{Пункт 1.5 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.6. Фінансова допомога акціонерів (суми безповоротної фінансової допомоги, прощення кредитів, вкладів (депозитів), субординованого боргу тощо) може включатися до основного капіталу банку після отримання дозволу Національного банку за таких умов:

кошти отримані в грошовій формі та є безповоротними;

кошти не є кредитними, а є власними коштами акціонерів;

структура власності банку відповідає вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком.

Для отримання дозволу банк подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку, такі документи:

клопотання про можливість уключення фінансової допомоги акціонерів до основного капіталу банку;

письмове запевнення акціонерів, що джерелом походження фінансової допомоги є власні кошти акціонерів банку.

Національний банк приймає рішення про відмову в наданні банку дозволу на включення фінансової допомоги акціонерів до основного капіталу, якщо:

подані банком документи не відповідають вимогам цього пункту;

структура власності банку визнана непрозорою або щодо структури власності банку здійснюється перевірка документів на відповідність вимогам щодо прозорості згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

Рішення про надання дозволу на включення фінансової допомоги акціонерів до основного капіталу банку/відмову в наданні такого дозволу приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) протягом місяця із дня отримання документів, передбачених цим пунктом.

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом 1.6 згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

1.7. Під час розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу.

{Пункт глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009}

1.8. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:

а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками та обліковуються за справедливою вартістю;

{Підпункт "а" пункту глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 211 від 23.07.2008, № 121 від 30.11.2017}

б) балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу;

{Підпункт "б" пункту глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 211 від 23.07.2008}

в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

{Підпункт "г" пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Підпункт "ґ" пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Підпункт "д" пункту 1.7 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

г) балансову вартість вкладень в інші банки на умовах субординованого боргу;

{Підпункт пункту глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

ґ) балансову вартість позалістингових цінних паперів (крім цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою), які обліковуються за справедливою вартістю;

{Пункт глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ № 31 від 02.02.2007; в редакції Постанов Національного банку № 211 від 23.07.2008, № 121 від 30.11.2017}

д) балансову вартість цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах (у тому числі, торгівля яких на фондових біржах заборонена законодавством України) та які обліковуються за справедливою вартістю;

{Пункт глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

е) балансову вартість цінних паперів недиверсифікованих інвестиційних фондів.

{Пункт глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008}

{Абзац дев'ятий пункту 1.8 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Пункт глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 211 від 23.07.2008}

{Пункт глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ № 192 від 29.04.2004}

{Пункт 1.8 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012}

Глава 2. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку

2.1. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію після 11 липня 2014 року, має становити 500 мільйонів гривень.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 723 від 17.11.2014}

2.2. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію до 11 липня 2014 року, має становити:

120 мільйонів гривень - до 17 червня 2016 року;

200 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року;

300 мільйонів гривень - з 11 липня 2020 року;

{Абзац четвертий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 21.12.2017}

400 мільйонів гривень - з 11 липня 2022 року;

{Абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 21.12.2017}

{Абзац шостий пункту 2.2 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 136 від 21.12.2017}

500 мільйонів гривень - з 11 липня 2024 року.

{Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.2 згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014; в редакції Постанов Національного банку № 58 від 04.02.2016, № 242 від 07.04.2016}

2.3. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що втратив статус перехідного банку, який був створений відповідно до абзацу другого частини шістнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має відповідати вимогам пункту 2.2 цієї глави.

{Главу 2 розділу II доповнено новим пунктом 2.3 згідно з Постановою Національного банку № 746 від 27.11.2014}

{Пункт 2.4 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

{Глава 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 273 від 09.06.2010}

Розділ III. Порядок отримання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку

{У тексті розділу III слова "ощадний/депозитний сертифікат" та "депозитний договір" у всіх відмінках виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

Глава 1. Вимоги щодо залучення субординованого боргу

{Назва глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.1. Банки мають право залучати субординований борг від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор) у грошовій формі як у національній, так і в іноземній вільно конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (далі - іноземна валюта), та в банківських металах (золото в стандартних та/або мірних зливках із фізичною поставкою до банку) (далі - кошти на умовах субординованого боргу) з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку (капіталу 2-го рівня).

бзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Приймаючий або перехідний банк, залучає кошти на умовах субординованого боргу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, визначеному цим розділом.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

Приймаючий банк має право переоформлювати зобов'язання, отримані від неплатоспроможного банку, у субординований борг у порядку, визначеному цим розділом (крім виконання вимог підпунктів "б", "є", "ж" пункту 2.2 глави 2 та пункту 3.10 глави 3 розділу III).

{Пункт 1.1 глави 1 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 492 від 28.07.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

{Пункт 1.1 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 564 від 20.12.2010, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.2. Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх врахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та Інвестором [про що укладається договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу (далі - угода)], так і шляхом випуску банком-боржником облігацій [про що укладається договір про залучення коштів шляхом випуску облігацій (далі - договір)].

{Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005}

1.3. Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій здійснюється з урахуванням особливих умов щодо випуску та погашення облігацій згідно з главою 4 цього розділу.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

1.4. Не допускається заміна облігацій на прямі договори або, навпаки, протягом усього періоду дії угоди (договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку.

{Пункт 1.4 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

1.5. Мінімальна сума залучених коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій для врахування цих коштів до капіталу банку становить 100 тис. грн.

{Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від однієї особи в сумі більше ніж 2 млн. грн. кошти залучаються шляхом укладення прямих договорів.

{Пункт 1.5 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

1.6. Банк має право залучати субординований борг в іноземній валюті та/або в банківських металах за наявності генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на валютному ринку України та/або залучення та розміщення іноземної валюти та/або банківських металів на міжнародних ринках.

{Пункт 1.6 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011, в редакції Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.7. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу банк зобов'язаний здійснити ідентифікацію особи, у якої залучає ці кошти, згідно з вимогами законодавства України.

{Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.7 згідно з Постановою Національного банку № 377 від 10.08.2004}

1.8. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від нерезидента в іноземній валюті у вигляді позик, кредитів такий договір підлягає обов'язковій реєстрації в Національному банку відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06. 2004 № 270 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 885/9484 (зі змінами).

{Главу 1 розділу III доповнено пунктом 1.8 згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005; із змінами, внесеними згідно із Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

1.9. Залучення субординованого боргу в банківських металах здійснюється з урахуванням вимог Положення про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 749/8070 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30.12.2011 № 497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за № 147/20460).

{Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.10. Банк-резидент може бути Інвестором за умови дотримання ним нормативів капіталу та ліквідності протягом останніх трьох місяців, що передують даті надання коштів на умовах субординованого боргу.

{Главу 1 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

Глава 2. Документи, що подають банки для отримання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку

2.1. Клопотання про надання Національним банком дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (далі - Дозвіл) банк-боржник подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника.

{Абзац перший пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

Рішення про надання/скасування Дозволу приймає Комітет з питань нагляду із зазначенням конкретного строку дії Дозволу або його скасування. У разі визнання структури власності банку непрозорою або щодо структури власності банку здійснюється перевірка документів на відповідність вимогам щодо прозорості згідно з нормативно-правовими актами Національного банку Дозвіл не надається.

{Абзац другий пункту 2.1 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 723 від 17.11.2014, № 392 від 19.06.2015, № 517 від 11.08.2015; в редакції Постанови Національного банку № 338 від 03.06.2016}

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій серед обмеженого кола юридичних осіб (розміщення облігацій шляхом закритого продажу) у Дозволі має міститися повний перелік цих осіб.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

2.2. Для отримання Дозволу банк-боржник має у 10-денний термін після укладення угоди, договору з Інвестором подати такі документи (залежно від статусу інвестора):

{Абзац перший пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004}

а) клопотання банку-боржника про отримання Дозволу;

б) письмове підтвердження банку-боржника, що Інвестор не має фінансових та/або майнових зобов'язань перед банком-боржником на дату укладення угоди (договору), та список пов'язаних з Інвестором осіб, крім випадків, коли Інвестором є міжнародна фінансова установа, з якою укладено міжнародний договір України (далі - міжнародна фінансова установа);

{Підпункт "б" пункту 2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 407 від 01.11.2005, № 273 від 09.06.2010; в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

в) засвідчену в установленому порядку копію угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу, що укладається між Інвестором і банком-боржником, - подається в разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів. У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад угоди. Доцільно зазначену угоду укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу;

{Підпункт "в" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

г) засвідчену в установленому порядку копію договору - у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій.

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу від юридичної особи-нерезидента - засвідчений в нотаріальному порядку переклад договору. Доцільно зазначений договір укладати українською та іноземною мовами, які матимуть однакову юридичну силу;

{Підпункт "г" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; в редакції Постанови НБУ № 407 від 01.11.2005}

ґ) копію рішення банку про випуск та умови випуску облігацій із зазначенням їх номіналу та загальної кількості;

{Підпункт "ґ" пункту 2.2 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 407 від 01.11.2005}

{Підпункт "д" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 78 від 16.07.2018}

{Підпункт "е" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 78 від 16.07.2018}

{Підпункт "є" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

{Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

{Підпункт "з" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

{Підпункт "є" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 377 від 10.08.2004}

{Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 377 від 10.08.2004}

д) документи, що стосуються юридичної особи-нерезидента, мають бути перекладені на українську мову та легалізовані в консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

{Підпункт пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 377 від 10.08.2004}

е) копії платіжних документів про перерахування на балансовий рахунок 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, випущені банком, на умовах субординованого боргу" коштів, залучених на умовах субординованого боргу для врахування до капіталу банку (копії мають бути засвідчені підписами керівників банку та відбитком печатки);

{Підпункт пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 121 від 30.11.2017}

є) бізнес-план, розроблений банком-боржником, у якому мають бути передбачені: економічне обґрунтування щодо доцільності залучення коштів на умовах субординованого боргу; програма капіталізації банку (з урахуванням усіх раніше укладених договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу), що передбачає відповідне збільшення основного капіталу банку (капіталу 1-го рівня) на суму щорічного зменшення розміру субординованого боргу протягом останніх п'яти років дії угоди, що враховується до капіталу відповідно до пунктів 5.7, 5.8 глави 5 розділу III цієї Інструкції; прогнозний розрахунок прибутковості банку та значень нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу; первинні напрями використання залучених коштів на умовах субординованого боргу протягом перших шести місяців.

{Абзац перший підпункту "є" пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

Програма капіталізації банку затверджується правлінням та радою банку;

{Підпункт пункту 2.2 глави 2 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

{Підпункт пункту 2.2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

{Підпункт "ж" пункту 2.2 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 78 від 16.07.2018}

ж) документи, що підтверджують джерела походження коштів, які залучаються банком на умовах субординованого боргу, крім випадків, коли Інвестором є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або міжнародна фінансова установа.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу III доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 228 від 06.08.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 78 від 16.07.2018}

2.3. Визначення пов'язаних з Інвестором осіб банк здійснює згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

{Главу 2 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013; в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Глава 3. Вимоги щодо укладання угоди (депозитного договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу

3.1. Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але не менше ніж п'ять років.

3.2. В угоді про залучення коштів на умовах субординованого боргу (в умовах випуску облігацій) має бути передбачено, що в разі ліквідації (банкрутства) банку-боржника задоволення вимог Інвестора здійснюватиметься після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

{Пункт 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005, № 454 від 14.11.2013}

3.3. Процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг на відповідну дату:

{Абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 380 від 16.06.2015}

у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди;

{Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

у разі залучення коштів шляхом випуску облігацій - на дату випуску облігацій;

у разі продовження строку дії угоди (договору) про залучення коштів на умовах субординованого боргу - на дату укладення додаткової угоди (договору) про внесення змін до угоди (договору).

{Пункт 3.3 глави 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 380 від 16.06.2015}

{Пункт 3.3 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

3.4. У разі зміни максимальної ставки залучення субординованого боргу Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

{Пункт 3.4 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

3.5.

{Абзац перший пункту 3.5 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

У разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій процентна ставка залишається незмінною протягом усього періоду обігу облігацій, визначеного в рішенні про випуск облігацій.

{Пункт 3.5 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

3.6. Капіталізація процентів за субординованим боргом не допускається.

3.7. Нарахування процентів за субординованим боргом здійснюється щомісяця згідно з правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків.

{Пункт 3.7 глави 3 розділу III в редакції Постанов Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 683 від 08.10.2015}

3.8. Авансова сплата процентів за залученими коштами на умовах субординованого боргу та/або встановлення комісії за дострокове розірвання угоди (договору) не дозволяються, про що зазначається в угоді (договорі).

{Пункт 3.8 глави 3 розділу III в редакції Постанов Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

3.9. На період чинності укладеної угоди (до часу погашення облігації) банк-боржник, у тому числі приймаючий банк, не має права укладати договорів, за якими в банку-боржника виникає/може виникнути:

{Абзац перший пункту 3.9 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 492 від 28.07.2015}

обов'язок щодо передавання Інвестору коштів/майна та/або виконання фінансових/майнових зобов'язань щодо Інвестора (крім тих випадків, якщо таке передавання банком-боржником майна є сплатою процентів за залученим субординованим боргом) або

право вимоги до Інвестора (крім договорів, за якими банкборжник залучає кошти від Інвестора).

Банк-боржник здійснює розрахункові операції з Інвестором, якщо вони не призводять до кредитування або іншого розміщення коштів у Інвестора, або до зустрічних вкладень між банком та Інвестором, або до виникнення вимог банку-боржника до Інвестора.

Кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, не можуть бути заставою за кредитами та іншими операціями банку-боржника.

Зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою про залучення субординованого боргу не дозволяється.

Вимоги, зазначені в абзацах першому - четвертому пункту 3.9 глави 3 розділу III цієї Інструкції, не поширюються на випадки, коли Інвестором є міжнародна фінансова установа.

{Пункт 3.9 глави 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 72 від 01.08.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

{Пункт 3.9 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

3.10. На період чинності укладеної угоди (до часу погашення облігації) сукупний обсяг вимог банку-боржника до пов'язаних з Інвестором осіб та/або наданих банком-боржником фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаних з Інвестором осіб не може перевищувати п'яти відсотків регулятивного капіталу банку, крім випадків, коли Інвестором є міжнародна фінансова установа.

{Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанов Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно з  Постановами Національного банку № 72 від 01.08.2017, № 78 від 16.07.2018}

3.11. В угоді (договорі) доцільно передбачити строки (графік) поступового повернення банком коштів, залучених на умовах субординованого боргу, залежно від обсягу залучених коштів.

{Пункт глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004}

3.12. Якщо кореспондентський рахунок банку-боржника використовується для списання сум за дорученнями банку-Інвестора, що стосуються його власних операцій та операцій його клієнтів і кореспондентів, а також для зарахування коштів на їх користь, то вимоги пункту 3.9 цієї глави на сторони угоди про залучення коштів на умовах субординованого боргу не поширюються.

3.13. Дострокове погашення субординованого боргу в повному обсязі або частково може відбуватися за ініціативою банку-боржника та за згодою Інвестора за умови отримання дозволу Національного банку.

Банк-боржник для отримання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу надає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника:

клопотання, яке має містити інформацію про причини такого погашення;

письмове підтвердження Інвестора про його згоду на дострокове погашення субординованого боргу.

Дострокове погашення субординованого боргу може відбуватися за умови фактичного збільшення банком-боржником основного капіталу за період врахування до капіталу банку субординованого боргу, який банк планує погасити Інвестору, на суму, не меншу, ніж цей субординований борг (з урахуванням амортизації в разі часткового погашення).

{Абзац п'ятий пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ в редакції Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015}

{Абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015}

{Абзац сьомий пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015}

Національний банк може надати дозвіл на дострокове погашення субординованого боргу в разі недотримання банком-боржником вимоги абзацу п'ятого цього пункту за умови спрямування цих коштів на збільшення основного капіталу банку-боржника або в разі надходження до банку протягом останніх шести місяців коштів, які включено до розрахунку основного капіталу, у розмірі, не меншому, ніж розмір субординованого боргу, який банк-боржник планує погасити Інвестору. У цьому разі разом з клопотанням про дострокове погашення субординованого боргу та згодою Інвестора банк-боржник надає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника:

{Абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 37 від 22.01.2015, № 683 від 08.10.2015}

копію рішення загальних зборів учасників банку про збільшення статутного капіталу та копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій;

{Абзац пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ в редакції Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015}

письмове підтвердження банку-боржника про надходження коштів, що включаються до основного капіталу; або

{Абзац пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ в редакції Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

гарантійний лист Інвестора щодо спрямування поверненого субординованого боргу на збільшення основного капіталу банку-боржника з метою забезпечення його капіталізації. Гарантійний лист має відповідати вимогам Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902.

{Абзац пункту 3.13 глави 3 розділу ІІІ в редакції Постанови Національного банку № 37 від 22.01.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника протягом 10 робочих днів з дня отримання клопотання банку-боржника про дострокове погашення субординованого боргу перевіряє дотримання банком-боржником умов, визначених цим пунктом, та подає відповідний висновок щодо можливості погашення субординованого боргу на розгляд Комітету з питань нагляду.

Рішення про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу або обґрунтовану відмову в наданні такого дозволу приймає Комітет з питань нагляду.

{Абзац дванадцятий пункту 3.13 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

{Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 386 від 08.09.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004, в редакції Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010; в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Пункт 3.14 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

3.14. В угоді (договорі) про залучення коштів на умовах субординованого боргу мають передбачатися всі вимоги, що встановлені цією главою.

{Пункт глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004}

3.15. Продовження дії Дозволу у зв'язку з продовженням строку дії угоди про залучення субординованого боргу здійснюється за рішенням Комітету з питань нагляду про внесення змін до Дозволу.

У разі укладення угоди про внесення змін стосовно продовження строку залучення субординованого боргу банк має привести умови основної угоди (зі змінами) у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі цієї Інструкції, що діють на дату укладення додаткової угоди.

Протягом 10 робочих днів із дня внесення таких змін банк-боржник має надіслати структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника клопотання щодо продовження дії Дозволу та документи, що передбачені підпунктами "б", "в", "д", пункту 2.2 глави 2 цього розділу, а також програму капіталізації банку згідно з вимогами підпункту "є" пункту 2.2 глави 2 цього розділу, прогнозний розрахунок прибутковості банку та значень нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу.

{Абзац третій пункту 3.15 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

Субординований борг, щодо якого продовжується строк дії угоди, уключається до регулятивного капіталу банку з урахуванням нових умов угоди після дати прийняття Комітетом з питань нагляду рішення про продовження дії Дозволу, починаючи з дня отримання від банку-боржника форми звітності № 610 "Інформація про врахування субординованого боргу до розрахунку капіталу банку", яка подається банком-боржником до Національного банку (далі - форма звітності № 610).

{Абзац четвертий пункту 3.15 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 503 від 19.08.2014}

{Главу 3 розділу III доповнено новим пунктом 3.15 згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

3.16. До угоди (договору) можуть вноситися зміни стосовно найменування банку-боржника та Інвестора у зв'язку з їх реорганізацією. Протягом 10 робочих днів з дня внесення таких змін банк-боржник має надіслати клопотання щодо внесення відповідних змін до Дозволу та нотаріально засвідчену копію угоди (договору) відповідному підрозділу банківського нагляду.

{Пункт глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 476 від 30.12.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

3.17. У разі заміни Інвестора банк-боржник зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати пакет документів для отримання дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від нового Інвестора (далі - дозвіл щодо нового Інвестора) у порядку, передбаченому цим розділом.

{Абзац перший пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 454 від 14.11.2013}

Заміна Інвестора полягає в переході прав та обов'язків до нового Інвестора на підставі укладеного договору про відступлення первісним Інвестором права вимоги за угодою (договором) новому Інвестору або внаслідок правонаступництва чи спадкоємства тощо. Заміна Інвестора за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій допускається лише серед кола осіб, які були визначені банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.

Для отримання дозволу щодо нового Інвестора банк-боржник подає нотаріально засвідчену копію документа, що свідчить про перехід прав та обов'язків до нового Інвестора, та документи, передбачені підпунктами "а", "б", "в", "д", пункту 2.2 глави 2 цього розділу.

{Абзац третій пункту 3.17 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 78 від 16.07.2018}

За умови своєчасного подання банком-боржником відповідних документів на період розгляду Національним банком питання про надання дозволу щодо нового Інвестора сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, за якими відбувається заміна Інвестора, не виключається із регулятивного капіталу банку.

У дозволі щодо нового Інвестора додатково мають зазначатися реквізити Дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від первісного Інвестора (дата, номер, назва Інвестора, сума та строк дії Дозволу).

Одночасно з прийняттям рішення про надання дозволу щодо нового Інвестора Комітет з питань нагляду приймає рішення про скасування Дозволу щодо первісного Інвестора.

У разі несвоєчасного подання банком-боржником документів або прийняття Комітетом з питань нагляду обґрунтованого рішення про відмову банку-боржнику в наданні дозволу щодо нового Інвестора, сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, за якими відбувається заміна Інвестора, не враховується до регулятивного капіталу. У цьому разі банк-боржник зобов'язаний здійснити коригування регулятивного капіталу та звітності згідно з вимогами цього розділу.

{Абзац сьомий пункту глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

{Главу 3 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 407 від 01.11.2005}

{Главу 4 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

Глава 4. Вимоги щодо випуску облігацій

{Назва глави 4 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

4.1. Облігації, емітовані банком-боржником на умовах субординованого боргу, є цінними паперами, що засвідчують внесення їх власником грошових коштів на визначений період часу, на певних умовах і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів в передбачений умовами випуску строк з виплатою фіксованого процента, з урахуванням установлених вимог щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу.

4.2. Облігації мають випускатися у бездокументарній формі та бути іменними, строковими і процентними та з обмеженим колом обігу (розміщення облігацій шляхом закритого продажу).

{Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 407 від 01.11.2005№ 78 від 16.07.2018}

За закритим продажем розміщення та обіг облігацій здійснюються між юридичними особами, коло (перелік) яких заздалегідь визначено банком-боржником у рішенні про випуск облігацій. Облігації випускаються під певний договірний процент та на визначений строк, але не менше ніж п'ять років з урахуванням вимог глави 3 цього розділу.

4.3. Юридичні особи придбавають облігації за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківські кредити.

4.4. Облігації сплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, в якій проведено оплату облігацій, їх номінальну вартість виражають у гривнях.

4.5. Дохід за облігаціями виплачується відповідно до умов їх випуску.

4.6. Володіння облігацією, що випущена на умовах субординованого боргу, не дає права на участь в управлінні банком.

4.7. Облігації на умовах субординованого боргу не можуть бути дисконтними.

4.8. Облігації на умовах субординованого боргу підлягають обігу на вторинному ринку тільки в межах кола осіб, які заздалегідь визначені банком-боржником у рішенні про випуск облігацій.

{Розділ III доповнено главою згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004}

Глава 5. Порядок обліку субординованого боргу та подання звітності

{Назва глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

5.1. Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника перевіряє дотримання банком-боржником та Інвестором (банком-резидентом) вимог розділу III цієї Інструкції та готує обґрунтований висновок щодо достовірності та повноти поданих документів та їх відповідності встановленим вимогам.

{Абзац перший пункту 5.1 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 228 від 06.08.2008, № 479 від 28.12.2011, № 492 від 28.07.2015, № 78 від 16.07.2018}

Протягом 20 робочих днів з дня отримання всіх документів та за умови відповідності умов угоди (облігації) вимогам, що визначені в пунктах 1.5-1.9 глави 1, підпунктах "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктах 3.1-3.17 глави 3, пунктах 4.1-4.7 глави 4 цього розділу, дотримання Інвестором (банком-резидентом) нормативів капіталу та повної сплати Інвестором коштів структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника подає до Комітету з питань нагляду висновок і пропозиції для прийняття остаточного рішення щодо надання Дозволу.

{Абзац другий пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005, № 228 від 06.08.2008, № 51 від 06.02.2009, № 479 від 28.12.2011, № 250 від 20.06.2012, № 486 від 22.11.2012, № 454 від 14.11.2013, № 392 від 19.06.2015}

Якщо угода (облігація) не відповідає вимогам пунктів 1.5-1.9 глави 1, підпунктів "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктів 3.1-3.17 глави 3, пунктів 4.1-4.7 глави 4 цього розділу або банк подав неповний пакет документів, перелік яких визначений у пункті 2.2 цього розділу, то структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника повертає пакет документів на доопрацювання протягом 20 робочих днів з дня отримання всіх документів.

{Абзац третій пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005, № 51 від 06.02.2009, № 250 від 20.06.2012, № 454 від 14.11.2013, № 492 від 28.07.2015}

5.2. Комітет з питань нагляду розглядає клопотання банку на наступному засіданні та надає (чи не надає) Дозвіл, про що приймається відповідне рішення.

Комітет з питань нагляду має право відмовити банку в наданні Дозволу в разі недотримання банком-боржником вимог розділу III цієї Інструкції та/або якщо внесення Інвестором (банком-резидентом) коштів на умовах субординованого боргу загрожує інтересам вкладників та кредиторів Інвестора (банку-резидента).

{Абзац другий пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 78 від 16.07.2018}

5.3. У разі надання Дозволу (якщо Інвестором є банк-резидент) вкладені/залучені на умовах субординованого боргу кошти обліковуються так:

а) банком-Інвестором:

у разі вкладання коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - за балансовим рахунком 3560 "Кредити (депозити), що надані (розміщені) на умовах субординованого боргу" за даними аналітичного обліку;

{Абзац другий підпункту "а" пункту 5.3 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 273 від 09.06.2010, № 250 від 20.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

у разі вкладання коштів на умовах субординованого боргу шляхом придбання облігацій - за балансовим рахунком 3212 "Боргові цінні папери, випущені банками, які обліковуються за амортизованою собівартістю" за даними аналітичного обліку;

{Абзац третій підпункту "а" пункту глави розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 250 від 20.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

б) банком-боржником - за балансовим рахунком 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, випущені банком, на умовах субординованого боргу".

{Підпункт "б" пункту 5.3 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 121 від 30.11.2017}

5.4. У разі невідповідності умов угоди (договору, облігації) вимогам, що визначені в пунктах 1.5-1.9 глави 1, підпунктах "в", "г" пункту 2.2 глави 2, пунктах 3.1-3.17 глави 3, пунктах 4.1-4.7 глави 4 цього розділу, та неотримання банком-боржником Дозволу протягом 30 робочих днів із дня подання клопотання про отримання Дозволу або несвоєчасного подання клопотання кошти, що залучені/розміщені на умовах субординованого боргу, з наступного робочого дня обліковуються так:

{Абзац перший пункту глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 386 від 08.09.2003, № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005, № 51 від 06.02.2009; в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 454 від 14.11.2013}

а) банком-боржником:

у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - на відповідних рахунках 1, 2 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (далі - План рахунків), відповідно до їх економічної суті;

{Абзац другий підпункту "а" пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 479 від 28.12.2011, № 121 від 30.11.2017}

{Абзац третій підпункту "а" пункту 5.4 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

у разі залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій - на відповідних рахунках розділу 33 Плану рахунків за даними аналітичного обліку;

{Підпункт "а" пункту глави розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

б) банком-інвестором:

у разі розміщення коштів на умовах субординованого боргу шляхом укладення прямих договорів - на відповідних рахунках розділу 15 Плану рахунків за даними аналітичного обліку;

{Абзац другий підпункту "б" пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 250 від 20.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

у разі розміщення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій - на відповідних рахунках класу 3 Плану рахунків за даними аналітичного обліку.

{Абзац третій підпункту "б" пункту глави розділу III доповнено абзацом згідно з Постановами Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

5.5. Кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, враховуються до капіталу банку після дати прийняття Комітетом з питань нагляду рішення про надання Дозволу, починаючи з дня отримання від банку-боржника форми звітності № 610.

{Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

5.6. Субординований борг в іноземній валюті та банківських металах ураховується до регулятивного капіталу банку за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку, установленим на звітну дату, з урахуванням строку, що залишився до дати погашення.

{Пункт 5.6 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 273 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

5.7. Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені строком на п'ять років, то сума субординованого боргу враховується до капіталу банку зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 відсотків на кінець кожного року за таким графіком:

Строк до закінчення дії угоди (договору)

Сума, що враховується до капіталу

Від 5 до 4 років

100%

Від 4 до 3 років

80%

Від 3 до 2 років

60%

Від 2 до 1 року

40%

Менше 1 року

20%

{Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

5.8. Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, мають враховуватися до капіталу банку в останні п’ять років дії угоди (договору) з урахуванням розміру амортизації від залишкової суми субординованого боргу, що обліковується на рахунку 3660 "Субординований борг банку" або 3661 "Облігації, випущені банком, на умовах субординованого боргу".

{Абзац перший пункту 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 486 від 22.11.2012}

Приклад:

Строк, на який залучено кошти, 7 років (з 01.02.2003 до 31.01.2010).

Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу, на яку отримано Дозвіл на врахування до капіталу банку, - 600 000 грн.

Розрахунок суми, що враховується до капіталу, здійснюється так:

з 01.02.2003 до 31.01.2005 - 100% - 600 000 грн.;

з 01.02.2005 до 31.01.2006 - 100% - 600 000 грн.;

з 01.02.2006 до 31.01.2007 - 80% - 480 000 грн.;

з 01.02.2007 до 31.01.2008 - 60% - 360 000 грн.;

з 01.02.2008 до 31.01.2009 - 40% - 240 000 грн.;

з 01.02.2009 до 31.01.2010 - 20% - 120 000 грн.

{Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Пункт 5.9 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

5.9. Банк-боржник у разі зміни переліку пов'язаних з Інвестором осіб має надіслати структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника до 10 числа наступного за місяцем, в якому відбулися зміни, оновлений список пов'язаних з Інвестором осіб та письмове підтвердження про дотримання банком-боржником вимог пунктів 3.9, 3.10 глави 3 цього розділу, крім випадків, коли Інвестором є міжнародна фінансова установа.

{Главу 5 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 723 від 17.11.2014, № 78 від 16.07.2018}

5.10. Банк-боржник до 10 числа місяця має надіслати письмове повідомлення структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника про виникнення вимог та/або надання фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаних з Інвестором осіб за попередній місяць.

{Абзац перший пункту глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

Повідомлення має містити інформацію щодо найменування (або прізвище, ім'я та по батькові) пов'язаної особи (пов'язаних осіб) з Інвестором, суми вимог банку та/або наданих банком фінансових/майнових зобов'язань щодо пов'язаної особи (пов'язаних осіб) з Інвестором, вартості набутих у власність цінних паперів (часток, паїв), емітованих пов'язаною особою (пов'язаними особами) з Інвестором, та розміру співвідношення цієї заборгованості до регулятивного капіталу банку.

{Главу 5 розділу III доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Глава 6. Контроль за коштами, залученими на умовах субординованого боргу

6.1. Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника здійснює контроль за виконанням банком-боржником умов угоди (договору), бізнес-плану (у тому числі програми капіталізації) та дотриманням ним вимог пунктів 3.9, 3.10 глави 3 цього розділу під час проведення планової інспекційної перевірки (у разі потреби - під час проведення позапланової інспекційної перевірки).

{Пункт глави розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 112 від 17.03.2004; в редакції Постанови Національного банку № 228 від 06.08.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 454 від 14.11.2013}

6.2. У разі неусунення банком у встановлений Національним банком строк фактів порушення порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або порядку врахування до регулятивного капіталу банку залучених коштів на умовах субординованого боргу, або порядку погашення субординованого боргу структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку-боржника подає Комітету з питань нагляду пропозиції щодо скасування Дозволу. Виявлені порушення є також підставою для застосування до банку-боржника адекватних заходів впливу.

{Абзац другий пункту 6.2 глави 6 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012}

{Пункт глави розділу III в редакції Постанов Національного банку № 112 від 17.03.2004, № 407 від 01.11.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 454 від 14.11.2013}

6.3. У разі прийняття Комітетом з питань нагляду рішення про скасування Дозволу сума субординованих коштів не враховується до регулятивного капіталу банку після дати прийняття цього рішення, починаючи з наступної звітної дати, установленої для подання форми звітності № 610.

Банки зобов'язані не пізніше наступної звітної дати, установленої для подання форми звітності № 610, після дати прийняття Комітетом з питань нагляду рішення про скасування Дозволу подати Національному банку змінену форму звітності № 610 та обліковувати субординований борг згідно з вимогами пункту 5.4 глави 5 цього розділу.

{Абзац другий пункту 6.3 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт глави розділу III в редакції Постанови Національного банку № 112 від 17.03.2004}

{Розділ III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 81 від 28.02.2002, № 55 від 12.02.2003; в редакції Постанови Національного банку № 118 від 19.03.2003}

Розділ IV. Нормативи капіталу

Глава 1. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2)

1.1. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки, чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.2. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

{Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарної балансової вартості активів і позабалансових зобов’язань, зважених за ступенем кредитного ризику після їх зменшення на суму:

{Абзац другий пункту 1.2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 267 від 17.06.2004; в редакції Постанов Національного банку № 51 від 06.02.2009, № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 33 від 30.03.2018}

{Абзац третій пункту 1.2 глави 1 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 33 від 30.03.2018}

забезпечення у вигляді безумовного зобов'язання або грошового покриття (з урахуванням вимог пунктів 1.14, 1.15 глави 1, пунктів 2.5, 2.6 глави 2, пунктів 5, 6 глави 4 розділу VI цієї Інструкції);

{Абзац пункту 1.2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

необтяжених облігацій внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та боргових цінних паперів, емітованих Національним банком, придбаних за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку цього нормативу) з переходом права власності на такі цінні папери.

{Абзац пункту 1.2 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 986 від 29.12.2015}

Під час розрахунку нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу до сумарної балансової вартості активів і позабалансових зобов’язань, зважених за ступенем кредитного ризику, додається сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами та виключається величина непокритого кредитного ризику.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу IV доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 458 від 17.12.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 986 від 29.12.2015, № 33 від 30.03.2018}

1.3. Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на групи за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

{Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 237 від 19.06.2013}

а) I група активів зі ступенем ризику 0 відсотків:

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти в Національному банку;

боргові цінні папери, емітовані Національним банком;

боргові цінні папери органів державної влади;

активи за операціями з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією;

{Абзац сьомий підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 13.02.2017}

активи, які забезпечені гарантією Кабінету Міністрів України, наданою відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України (далі - державні гарантії) (облігації Державної іпотечної установи та боргові цінні папери підприємств, розміщення яких здійснюється під державні гарантії; кредити, надані органам державної влади та суб'єктам господарювання під державні гарантії, кредити, надані головним розпорядникам коштів державного бюджету та головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів під державні гарантії, для здійснення капітальних видатків);

цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади інших країн, що мають рейтинг не нижче АА-, підтверджений Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг Moody's Investors Service та Fitch IBCA;

{Підпункт "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку № 78 від 16.07.2018}

зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам та за якими банк не бере на себе ризик;

валюта та банківські метали до отримання за купленими опціонними контрактами з метою хеджування;

нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;

{Абзац підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Підпункт "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 443 від 15.09.2004, в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 683 від 08.10.2015}

б) II група активів із ступенем ризику 10 відсотків:

кредити, що надані органам державної влади;

{Абзац другий підпункту "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за кредитами, що надані органам державної влади;

{Абзац третій підпункту "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Підпункт "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005}

в) III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків:

боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;

кошти до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;

депозити овернайт та інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;

кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;

боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами, що рефінансуються Національним банком;

валюта та банківські метали до отримання за операціями спот з банком -контрагентом, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;

нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;

{Підпункт "в" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

г) IV група активів зі ступенем ризику 35 відсотків:

іпотечні кредити, що надані фізичним особам та включаються до складу іпотечного покриття, яке відповідає вимогам законодавства України, за іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державі та/або державним банкам, за умови наявності документального підтвердження спроможності позичальника погашати борг грошовими коштами, джерела походження яких не пов’язані із заставою, уключаючи нараховані доходи за такими кредитами, строк сплати яких згідно з договором не минув;

{Абзац другий підпункту "г" пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Пункт 1.3 глави 1 розділу IV доповнено новим підпунктом "г" згідно з Постановою Національного банку № 237 від 19.06.2013}

ґ) V група активів зі ступенем ризику 50 відсотків:

кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

гарантійні депозити в інших банках (покриті);

зобов'язання з кредитування, які надані банкам;

валюта та банківські метали до отримання за форвардними та ф'ючерсними контрактами;

активи до одержання;

валюта та банківські метали до отримання за операціями спот з банком-контрагентом, що не належить до інвестиційного класу;

кредити овернайт, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

валюта та банківські метали до отримання за іншими опціонними контрактами;

витрати майбутніх періодів, які хеджовані;

іпотечні кредити, що надані фізичним особам у національній валюті та повністю забезпечені заставою нерухомого майна житлового призначення, яке належить позичальнику на праві власності та є вільним від будь-яких обмежень речових прав на нерухоме майно;

іпотечні облігації, емітовані фінансовою установою, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державі та/або державним банкам;

нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;

{Підпункт "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

д) VI група активів із ступенем ризику 100 відсотків:

короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, які не належать до інвестиційного класу;

довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

гарантійні депозити в інших банках (непокриті);

кредити овердрафт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

довгострокові кредити, що надані іншим банкам;

фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам;

кредити, що надані суб'єктам господарювання;

дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;

кредити, які надані фізичним особам;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами;

запаси матеріальних цінностей;

основні засоби;

інші активи банку;

зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);

непокриті акредитиви;

цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу;

інші зобов'язання, що надані клієнтам;

нараховані доходи за активами, що віднесені до цієї групи активів, у тому числі строк сплати яких згідно з договором минув;

заборгованість за активами, у тому числі за нарахованими доходами за ними, що визначені у підпунктах "а" - "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, строк сплати за якою згідно з договором минув."

{Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 279 від 01.07.2003, № 267 від 17.06.2004, № 443 від 15.09.2004, в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 121 від 30.11.2017}

1.4. Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:

визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом. До розрахунку валютної позиції включається сума балансової вартості придбаних облігацій внутрішніх державних позик з індексованою вартістю, які оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, зменшена на розмір нарахованого купонного доходу, за кодом тієї валюти, відповідно до змін курсу якої здійснюється індексація їх номінальної вартості. До розрахунку валютної позиції не включаються активи, на які зменшується регулятивний капітал банку відповідно до глави 1 розділу II цієї Інструкції;

{Абзац другий пункту 1.4 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;

визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знаку). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

{Главу 1 розділу IV доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 458 від 17.12.2007}

1.5. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не менше ніж 10 відсотків.

{Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Для банків, що розпочинають банківську діяльність, цей норматив має становити:

{Абзац другий пункту 1.5 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;

протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків;

надалі - не менше 10 відсотків.

{Пункт глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 240 від 04.06.2003}

{Главу 2 розділу ІV виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

{Главу 3 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 228 від 06.08.2008}

{Главу 3 розділу ІV виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

Глава 2. Норматив достатності основного капіталу (Н3)

1. Норматив достатності основного капіталу (Н3) визначається як співвідношення основного капіталу до суми активів та позабалансових зобов'язань, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику (далі - загальний обсяг ризику).

2. Основний капітал визначається відповідно до пункту 1.3 з урахуванням підпункту "в" пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

Загальний обсяг ризику визначається відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 глави 1 цього розділу.

3. Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 7 відсотків.

{Розділ IV доповнено новою главою 2 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 - набирає чинності з 01 січня 2019 року}

Глава 3. Буфери капіталу

1. Банк формує буфери капіталу, а саме: буфер запасу (консервації) капіталу, контрциклічний буфер.

Банк формує буфери капіталу понад нормативне значення нормативу достатності основного капіталу (Н3).

2. Буфер запасу (консервації) капіталу розраховується від загального обсягу ризику.

Банк формує буфер запасу (консервації) капіталу починаючи з:

01 січня 2020 року - у розмірі 0,625 відсотка;

01 січня 2021 року - у розмірі 1,25 відсотка;

01 січня 2022 року - у розмірі 1,875 відсотка;

01 січня 2023 року - у розмірі 2,5 відсотка.

3. Контрциклічний буфер капіталу розраховується від загального обсягу ризику в розмірі 0 - 2,5 відсотка.

Розмір контрциклічного буфера капіталу встановлюється за рішенням Правління Національного банку в разі значної кредитної активності банків із урахуванням ризиків, пов'язаних із надмірним зростанням кредитування. Зазначена інформація завчасно розміщується на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку та має містити відомості, зокрема щодо розміру буфера, дати запровадження буфера в установленому розмірі.

{Розділ IV доповнено новою главою 3 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 - набирає чинності з 01 січня 2020 року}

Розділ V. Нормативи ліквідності

Глава 1. Вимоги до ліквідності банків

1.1. Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

{Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

1.2. З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) та коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR).

{Пункт 1.2 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 13 від 15.02.2018}

1.3. Під час розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) необтяжені облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, та боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у тому числі придбані за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів ліквідності) з переходом права власності на такі цінні папери, уключаються до активів без урахування строку до погашення.

{Главу 1 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 986 від 29.12.2015}

У разі включення до розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) зазначених необтяжених цінних паперів, придбаних за операціями репо з переходом права власності на цінні папери, до розрахунку не включаються відповідні суми наданих кредитів за цими операціями.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

1.4. Під час розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) банк має право зменшувати зобов'язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов'язаннями, за умови одночасного дотримання таких вимог:

бзац перший пункту 1.4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

безперечного контролю та доступу банку до грошового забезпечення;

право банку здійснити договірне списання коштів з рахунку, на якому обліковується грошове забезпечення, у разі невиконання контрагентом зобов'язань перед банком;

розміщення грошового забезпечення на строк не менший, ніж строк цих зобов'язань (без права дострокового вилучення).

{Главу 1 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

Глава 2. Норматив миттєвої ліквідності (Н4)

2.1. Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку.

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного дня.

Норматив миттєвої ліквідності розраховується з урахуванням сальдо за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків.

2.2. До високоліквідних активів під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються:

готівкові кошти;

кошти на кореспондентському рахунку банку в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);

{Абзац третій пункту 2.2 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010}

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, зменшених на суму сформованих під них резервів (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами, або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків;

{Абзац четвертий пункту 2.2 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

необтяжені депозитні сертифікати Національного банку;

{Пункт 2.2 глави 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 862 від 25.12.2014}

необтяжені облігації внутрішньої державної позики з кінцевим строком погашення до шести місяців.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 87 від 31.07.2018}

2.3. До поточних зобов'язань банку під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються:

кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках;

кошти Державного бюджету України та інших фондів України;

кошти на вимогу суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ;

строкові кошти суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких минув;

{Абзац шостий пункту 2.3 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;

{Абзац сьомий пункту 2.3 глави 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку та за іншими розрахунками.

2.4. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

2.5. У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

{Глава 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009}

Глава 3. Норматив поточної ліквідності (Н5)

3.1. Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.

Норматив поточної ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:

за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;

за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.

3.2. До активів банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються:

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);

{Абзац четвертий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010}

строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами, або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків;

кредити, що надані суб'єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);

{Абзац сьомий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство.

{Абзац восьмий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

Під час розрахунку нормативу поточної ліквідності активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.

{Пункт 3.2 глави 3 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018}

3.3. До зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються:

кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;

строкові вклади (депозити) Національного банку;

кредити, що отримані від Національного банку;

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;

кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;

кошти клієнтів банку;

кошти Державного бюджету України та інших фондів України;

цінні папери власного боргу, емітовані банком;

заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;

{Пункт 3.3 глави 3 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010, в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

бзац одинадцятий пункту 3.3 глави 3 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;

бзац одинадцятий пункту 3.3 глави 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;

бзац дванадцятий пункту 3.3 глави 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

кредиторська заборгованість з придбання активів;

субординований борг банку;

зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;

зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

3.4. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.

3.5. У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.

{Глава 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009}

Глава 4. Норматив короткострокової ліквідності (Н6)

4.1. Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.

{Абзац перший пункту 4.1 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року.

Норматив короткострокової ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:

за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;

за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.

4.2. До активів банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

{Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);

{Абзац четвертий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010}

строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів), інших банків та кредитів, що отримані від інших банків;

кредити, що надані суб'єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);

{Абзац сьомий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство;

{Абзац восьмий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

безвідкличні безумовні зобов'язання з кредитування, що отримані від банків, які мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "ВВВ-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній) Fitch IBCA та Moody's Investors Service, у сумі, що обліковується не менше трьох місяців поспіль до дати розрахунку нормативу.

{Пункт 4.2 глави 4 розділу V доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

Під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності активи банку з кінцевим строком погашення до одного року зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.

{Пункт 4.2 глави 4 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018}

4.3. До зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;

строкові вклади (депозити) Національного банку;

кредити, що отримані від Національного банку;

сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;

кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;

кошти клієнтів банку;

кошти Державного бюджету України та інших фондів України;

цінні папери власного боргу, емітовані банком;

заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;

{Пункт 4.3 глави 4 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

{Абзац одинадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;

{Абзац одинадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;

{Абзац дванадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017}

кредиторська заборгованість з придбання активів;

субординований борг банку;

зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;

зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

4.4. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.

{Глава 4 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009}

5. Коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR)

1. Коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів).

{Пункт 1 глави 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018}

2. Банк розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) щодня як співвідношення високоякісних ліквідних активів до чистого очікуваного відпливу грошових коштів.

Банк відносить до високоякісних ліквідних активів активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком.

Банк розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів. Сукупні очікувані надходження приймаються в розмірі не більше ніж 75 відсотків сукупних очікуваних відпливів.

Банк визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію.

{Пункт 2 глави 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018}

3. Банк здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) відповідно до Методики розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), установленої Національним банком.

4. Нормативні значення коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB) мають бути не менші ніж:

80 відсотків - починаючи з 31 грудня 2018 року;

90 відсотків - починаючи з 01 червня 2019 року;

100 відсотків - починаючи з 01 грудня 2019 року.

{Главу 5 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018}

{Розділ V доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 13 від 15.02.2018}

Розділ VI. Нормативи кредитного ризику

Глава 1. Вимоги щодо обмеження кредитного ризику банків

1.1. До активних операцій, що пов'язані з кредитним ризиком, належать операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

{Абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

{Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

1.2. Банки зобов'язані мати ефективну політику та процедури своєчасного виявлення, розрахунку, оцінки, моніторингу, контролю та управління кредитним ризиком, у тому числі за операціями з пов'язаними з банком особами, а також великими ризиками щодо одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів, пов'язаних з банком осіб. Ці політика та процедури мають охоплювати весь цикл кредитування, який включає видачу кредиту, оцінку кредиту, а також здійснення управління кредитним та інвестиційним портфелем.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

1.3. Банк зобов'язаний забезпечити здійснення належного контролю за операціями з пов'язаними з банком особами.

Банк визначає пов'язаних з банком осіб згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 312 від 12.05.2015}

1.4. Рішення про надання банком кредиту, позики, гарантії чи поручительства пов'язаним з банком особам (крім банків) у сумі, що перевищує 1 відсоток від регулятивного капіталу банку (фізичній особі) або 3 відсотки від регулятивного капіталу банку (юридичній особі), має прийматися правлінням або радою банку шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів цього органу без участі зацікавленої особи.

{Пункт 1.4 глави 1 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 312 від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

1.5. Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною з банком особою; придбання активів пов'язаної з банком особи, за винятком продукції, що виробляється цією особою; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною з банком особою.

Банку забороняється опосередковано здійснювати кредитні операції з пов'язаними з банком особами, у тому числі розміщувати кошти в іншому банку для кредитування цим банком пов'язаних з банком осіб.

{Главу 1  розділу VI доповнено новим пунктом 1.5 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

1.6. Банкам забороняється для придбання власних цінних паперів прямо чи опосередковано надавати кредити будь-якій особі.

1.7. Банки можуть за попереднім дозволом Національного банку, який надається уповноваженою посадовою особою Національного банку, використовувати цінні папери власної емісії для забезпечення кредитів у розмірі до 20 відсотків загальної суми внеску акціонера (учасника) до статутного капіталу банку за умови дотримання банком усіх економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції протягом шести місяців поспіль. Дозвіл на використання банками ощадних сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів не потрібен.

{Пункт глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 273 від 09.06.2010, № 683 від 08.10.2015}

1.8. Банк має право надавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції.

{Пункт глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010}

1.9. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагенти уважаються одним контрагентом (групою пов'язаних контрагентів) і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності хоча б однієї з таких умов:

{Абзац перший пункту глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

а) один контрагент є власником істотної участі іншого (інших);

б) два або більше контрагенти мають хоча б одного спільного власника істотної участі (незалежно від того, чи він є також клієнтом банку);

в) контрагенти використовують кредитні кошти для проведення спільної діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є для них спільним. Наприклад: мобілізація позичальниками коштів для придбання будь-якого активу (підприємства або іншого об’єкта власності) або для передавання коштів у кредит/користування іншій фізичній чи юридичній особі;

г) два або більше контрагенти використовують кредитні кошти, що отримані від банку, для передавання в кредит/користування іншій фізичній чи юридичній особі;

ґ) контрагенти використовують кредитні кошти, що отримані від банку, для передавання в кредит/користування іншим контрагентам, яким також надано банком кредити. У цьому разі одним контрагентом уважаються усі контрагенти, що отримали кредити від банку;

д) контрагенти, та/або учасники, та/або учасники учасників контрагентів є асоційованими компаніями/дочірніми компаніями/асоційованими особами стосовно один одного;

е) контрагенти є асоційованими особами фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 3, 5, 6 частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

{Підпункт "е" пункту 1.9 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт 1.10 глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт 1.11 глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт 1.12 глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт 1.13 глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

1.10. Контрагенти, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів є власником істотної участі, не є такими, що разом володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної особи, якщо ці контрагенти не пов'язані між собою виробничими зв'язками та зміни у фінансово-господарській діяльності одного контрагента не можуть вплинути на фінансовий стан (господарську діяльність) іншого.

{Абзац перший пункту в редакції Постанови Національного банку № 279 від 01.07.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

Контрагенти, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів є власником 25 і більше відсотків статутного капіталу та які є власниками істотної участі іншого контрагента, не вважатимуться одним контрагентом.

{Абзац другий пункту глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

{Пункт в редакції Постанови Національного банку № 39 від 28.01.2002}

{Пункт 1.11 глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

1.11. З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку.

1.12. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику активні операції включаються за балансовою вартістю-4 без урахування сум дисконтів (крім очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів)/премій, а також нарахованих доходів, на які зменшується прибуток поточного року/основний капітал банку згідно з вимогами підпункту "б" пункту 1.4 глави 1 розділу ІІ цієї Інструкції.

__________
-4Балансова вартість визначається відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 1.12  згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018}

1.13. Банк може виключати із загального обсягу кредитного ризику суму необтяжених облігацій внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та боргових цінних паперів, емітованих Національним банком, придбаних за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів кредитного ризику) з переходом права власності на такі цінні папери.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 986 від 29.12.2015}

1.14. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику банк має право зменшувати зобов'язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов'язаннями, за умови одночасного дотримання вимог, визначених абзацами другим - четвертим пункту 1.4 глави 1 розділу V цієї Інструкції.

ункт 1.14 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

1.15. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику банк має право зменшувати загальний обсяг кредитного ризику згідно з вимогами пункту 2.5 глави 2 та пункту 5 глави 4 розділу VI цієї Інструкції за умови подання банком у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, програми капіталізації/плану реструктуризації, складених, у тому числі за результатами діагностичного обстеження, а також плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства щодо операцій з пов'язаними з банком особами та забезпечення виконання зазначених програм/планів у визначені в них строки.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Глава 2. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

2.1. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.

2.2. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до контрагента або групи пов'язаних контрагентів та всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 51 від 06.02.2009, № 541 від 10.09.2009, № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

2.3. До вимог банку щодо контрагента або групи пов'язаних контрагентів уключаються:

1) щодо банків-контрагентів:

депозити, які розміщені в інших банках;

кредити, що надані іншим банкам;

боргові цінні папери, випущені банками;

дебіторська заборгованість за операціями з банками;

кошти банків у розрахунках;

2) щодо клієнтів (небанківських установ і фізичних осіб):

надані кредити, у тому числі за врахованими векселями;

факторингові операції, фінансовий лізинг, боргові цінні папери;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами.

{Пункт 2.3 глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

2.4. До фінансових зобов'язань, наданих банком щодо контрагента або групи пов'язаних контрагентів, уключаються:

{Абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

гарантії, поручительства, акредитиви, авалі та акцепти, що надані банком;

{Абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 51 від 06.02.2009}

зобов'язання з кредитування, що надані банком.

2.5. Банк під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) має право зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму забезпечення (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку цього нормативу) у вигляді:

{Абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 52 від 19.02.2007, № 228 від 06.08.2008, № 51 від 06.02.2009, № 486 від 22.11.2012, № 454 від 14.11.2013; в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 986 від 29.12.2015, № 338 від 03.06.2016}

а) безумовного зобов'язання за умови, що це зобов'язання було надане безпосередньо на користь банку:

{Абзац перший підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

урядами або центральними банками держав, що належать до категорії А-6;

__________
-6 Країни, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard&Poor's, Moody's).

{Виноска абзацу другого підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 51 від 06.02.2009}

або Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи Європейським банком реконструкції та розвитку чи Міжнародною фінансовою корпорацією;

{Абзац третій підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 541 від 10.09.2009}

або першокласними банками, що мають опублікований кредитний рейтинг не нижче інвестиційного класу-7.

{Абзац четвертий підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 33  від 30.03.2018}

__________
-7 Інвестиційний клас - кредитний рейтинг банку, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's), який свідчить про низьку ймовірність невиконання зобов'язань.

{Виноска 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

У разі дотримання зазначених вимог банк повинен мати такі документи:

оригінал безумовного зобов'язання, що поданий особами, які зазначені в підпункті "а" пункту 2.5 цієї глави. Цей документ має бути нотаріально засвідчений за місцем його видачі (крім акредитивів "стендбай"), перекладений на українську мову та легалізований в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчений в посольстві відповідної держави в Україні та легалізований в Міністерстві закордонних справ України. Переклад зобов'язання у вигляді електронного документа (акредитиви "стендбай") має засвідчуватися нотаріально або банком-заявником, крім того Національний банк у будь-який час може перевірити оригінал зобов'язання. До безумовних зобов'язань належать безумовні гарантії погашення заборгованості позичальника перед банком, уключаючи гарантії на першу вимогу, безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової гарантії. Безумовне зобов'язання має відповідати нормам міжнародного інституційного (приватного) права щодо зобов'язань такого типу, а саме: Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованим правилам по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати, Уніфікованим правилам Міжнародної торгової палати стосовно гарантій на першу вимогу та іншим міжнародно-правовим актам (у тому числі держави походження гаранта) з питань переказу грошей відповідно до статті 2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";

{Абзац шостий підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

підтвердження офіційного рейтингу гаранта відповідно до останніх видань бюлетенів провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо);

{Абзац сьомий підпункту "а" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

інші документи, що відповідають вимогам банківського законодавства відповідної країни, які за формою, змістом і засобами реалізації забезпечують виконання гарантом безумовних зобов'язань (за наявності);

б) грошового покриття у вигляді застави ощадних/депозитних сертифікатів, що випущені банком-кредитором, або майнових прав на грошові кошти контрагента/майнового поручителя, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку-кредиторі.

{Абзац перший підпункту "б" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Таке грошове покриття має бути надано у валюті, що відповідає валюті кредитної операції/вкладень в боргові цінні папери або іншій вільно конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269).

{Абзац другий підпункту "б" пункту 2.5 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 19.02.2015, № 338 від 03.06.2016}

Договір про заставу майнових прав на грошові кошти (або договір про заставу ощадних/депозитних сертифікатів, що випущені банком-кредитором), який укладений з контрагентом/майновим поручителем, має передбачати умови щодо передавання цих коштів в управління банку на весь строк дії кредитного договору або розміщення боргових цінних паперів (без права дострокового вилучення) та право банку стягувати кошти з їх рахунків на погашення цього боргу в разі невиконання контрагентом/майновим поручителем зобов'язань перед банком.

{Підпункт "б" пункту 2.5 глави 2 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013}

{Пункт 2.5 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 186 від 20.05.2002, в редакції Постанови Національного банку № 279 від 01.07.2003}

ункт 2.6 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

2.6. У день зменшення загального обсягу кредитного ризику на суму забезпечення, що відповідає вимогам пункту 2.5 цієї глави, банк зобов'язаний:

{Абзац перший пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанов Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015}

відобразити інформацію в відповідному файлі, який використовується для розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7).

{Абзац другий пункту глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 273 від 09.06.2010, № 454 від 14.11.2013; в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Абзац третій пункту глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 492 від 28.07.2015}

{Пункт глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002, в редакції Постанови Національного банку № 279 від 01.07.2003}

2.7. У разі пролонгації кредитного договору для підтвердження наявності грошового покриття (або безумовного зобов'язання) за цією кредитною операцією та права банку зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму такого забезпечення під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) банк зобов'язаний здійснити заходи, визначені пунктом 2.6 цієї глави.

{Абзац перший пункту 2.7 глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 312 від 12.05.2015, № 338 від 03.06.2016}

Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку здійснює контроль щодо наявності підстав для зменшення банком загального обсягу кредитного ризику на суму безумовного зобов'язання або грошового покриття під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7).

{Абзац третій пункту 2.7 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт глави 2 в редакції Постанов Національного банку № 279 від 01.07.2003, № 454 від 14.11.2013}

2.8. У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку банківського консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

{Пункт глави 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

2.9. Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

{Пункт 2.10 глави 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Глава 3. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)

3.1. Норматив великих кредитних ризиків установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.

3.2. Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до контрагента або групи пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб та всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку.

{Пункт 3.2 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312 від 12.05.2015}

3.3. Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків щодо контрагентів, груп пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб до регулятивного капіталу банку.

Якщо один клієнт банку входить одночасно до складу кількох груп пов'язаних контрагентів/пов'язаних з банком осіб, то під час розрахунку нормативу великих кредитних ризиків (Н8) сума всіх вимог банку до цього клієнта та всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо цього клієнта, ураховується один раз.

{Пункт 3.3 глави 3 в редакції Постанов Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 683 від 08.10.2015}

3.4. До вимог банку щодо контрагента, групи пов'язаних контрагентів, пов'язаних з банком осіб уключаються:

1) щодо банків-контрагентів:

депозити, які розміщені в інших банках;

кредити, що надані іншим банкам;

боргові цінні папери, випущені банками;

дебіторська заборгованість за операціями з банками;

кошти банків у розрахунках;

2) щодо клієнтів (небанківських установ і фізичних осіб):

надані кредити, у тому числі за врахованими векселями;

факторингові операції, фінансовий лізинг, боргові цінні папери;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами.

{Пункт 3.4 глави 3 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

3.5. До фінансових зобов'язань, наданих банком щодо контрагента, групи пов'язаних контрагентів, пов'язаних з банком осіб, уключаються:

{Абзац перший пункту 3.5 глави 3 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 454 від 14.11.2013, № 312  від 12.05.2015}

гарантії, поручительства, акредитиви, авалі та акцепти, що надані банком;

{Абзац другий пункту 3.5 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац третій пункту 3.5 глави 3 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 51 від 06.02.2009}

зобов'язання з кредитування, що надані банком.

3.6. Рішення кредитного комітету банку про можливість здійснення з контрагентом/позичальником активних операцій у розмірі 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку (з урахуванням сум усіх операцій, визначених у пунктах 3.4, 3.5 цієї глави, щодо контрагента) має бути затверджене правлінням та/або радою банку.

{Пункт 3.6 глави 3 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

3.7. Банк може враховувати норми пунктів 2.5, 2.6 глави 2 та 5, 6 глави 4 цього розділу під час визначення обсягу кредитного ризику контрагента, групи пов'язаних контрагентів, пов'язаних з банком осіб під час розрахунку нормативу великих кредитних ризиків (Н8).

{Главу 3 розділу VI доповнено новим пунктом 3.7 згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013; в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

3.8. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

3.9. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються:

якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) подвоюються,

якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) потроюються.

{Пункт 3.9 глави 3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

3.10. У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Глава 4. Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9)

1. Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (далі - норматив Н9) установлюється для обмеження ризику операцій з пов'язаними з банком особами, зменшення негативного впливу операцій з пов'язаними з банком особами на діяльність банку.

2. Норматив Н9 визначається як співвідношення сукупної суми всіх вимог банку до пов'язаних з банком осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо пов'язаних з банком осіб, до регулятивного капіталу банку.

3. До вимог банку щодо пов'язаних з банком осіб уключаються:

1) депозити, які розміщені в інших банках;

2) надані кредити, у тому числі за врахованими векселями;

3) факторингові операції, фінансовий лізинг, боргові цінні папери;

4) акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

5) дебіторська заборгованість;

6) кошти банків у розрахунках.

{Пункт 3 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

4. До фінансових зобов'язань, наданих банком щодо пов'язаних з банком осіб, уключаються:

1) гарантії, поручительства, акредитиви, авалі та акцепти, що надані банком;

2) зобов'язання з кредитування, що надані банком.

5. Банк під час розрахунку нормативу Н9 має право зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму забезпечення (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку цього нормативу) у вигляді:

{Абзац перший пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 986 від 29.12.2015, № 338 від 03.06.2016}

1) безумовного зобов'язання за умови, що це зобов'язання було надане безпосередньо на користь банку Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи Європейським банком реконструкції та розвитку, чи Міжнародною фінансовою корпорацією;

{Підпункт 1 пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

2) грошового покриття у вигляді застави майнових прав на грошові кошти пов'язаної з банком особи / майнового поручителя, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку-кредиторі.

{Абзац перший підпункту 2 пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Грошове покриття має бути надано у валюті, що відповідає валюті кредитної операції або іншій вільно конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269).

{Абзац другий підпункту 2 пункту 5 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Договір про заставу майнових прав на грошові кошти, укладений з пов'язаною з банком особою / майновим поручителем, має передбачати умови щодо передавання цих коштів в управління банку на весь строк дії кредитного договору (без права дострокового вилучення) та право банку стягувати кошти з їх рахунків на погашення цього боргу в разі невиконання пов'язаною з банком особою / майновим поручителем зобов'язань перед банком.

Розмір процентної ставки за депозитним договором, майнові права за яким передано банку для забезпечення боргу, не може перевищувати розміру процентної ставки за відповідним кредитним договором, укладеним з пов'язаною з банком особою.

6. У день зменшення загального обсягу кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами на суму забезпечення, що відповідає вимогам пункту 5 цієї глави, банк зобов'язаний відобразити інформацію у відповідному файлі, який використовується для розрахунку нормативу Н9.

{Пункт 6 глави 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 492 від 28.07.2015}

7. У разі пролонгації кредитного договору для підтвердження наявності забезпечення, що відповідає вимогам пункту 5 цієї глави, за цією кредитною операцією та права банку зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму такого забезпечення під час розрахунку нормативу Н9 банк зобов'язаний здійснити заходи, визначені пунктом 6 цієї глави.

{Абзац перший пункту 7 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016}

Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку, здійснює контроль за наявністю підстав для зменшення банком загального обсягу кредитного ризику на суму забезпечення, що відповідає вимогам пункту 5 цієї глави, під час розрахунку нормативу Н9.

8. У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

9. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 25 відсотків.

{Глава 4 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Главу 5 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Розділ VII. Нормативи інвестування

Глава 1. Вимоги щодо здійснення банками інвестицій

1.1. Національний банк здійснює контроль за інвестиціями банку з придбання банком корпоративних прав (акцій, паїв, часток) в обмін на кошти або майно з метою отримання доходу/прибутку або права на участь в управлінні юридичною особою, у тому числі за прямими інвестиціями.

{Абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 104 від 20.10.2017}

Прямі інвестиції банків - це внесення банками власних коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, паї, частки), емітовані такою юридичною особою.

{Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

1.2. Банк, регулятивний капітал якого відповідає вимогам пунктів 2.1, 2.2 глави 2 розділу II цієї Інструкції, має право здійснити інвестицію без письмового дозволу, якщо:

а) інвестиція у фінансову установу становить у сукупності не більше ніж 1 відсоток статутного капіталу банку;

б) інвестиція здійснюється до статутного капіталу бюро кредитних історій, що має ліцензію національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

1.3. Банк здійснює інвестицію на підставі письмового дозволу Національного банку, який надається в порядку, установленому цією главою:

а) у фінансову установу в обсязі більше 1 відсотка статутного капіталу банку;

б) в юридичну особу в обсязі 20 і більше відсотків її статутного капіталу та/або голосів (крім інвестицій у фінансову установу в обсязі менше 1 відсотка статутного капіталу банку).

1.4. Банк має право здійснити інвестицію (у тому числі у фінансову установу в обсязі, що перевищує 1 відсоток статутного капіталу банку) за умови одночасного дотримання таких спеціальних вимог:

{Абзац перший пункту 1.4 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

а) строк банківської діяльності становить не менше ніж три роки;

б) розмір регулятивного капіталу банку відповідає вимогам пунктів 2.1, 2.2 глави 2 розділу II цієї Інструкції та здійснення інвестиції не приведе до порушення цих вимог;

{Підпункт "б" пункту 1.4 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014; в редакції Постанови Національного банку № 104 від 20.10.2017}

в) банк не є об’єктом застосування заходів впливу (в частині щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій);

г) виконання протягом останніх шести місяців економічних нормативів та вимог щодо порядку формування обов'язкових резервів;

{Підпункт "г" пункту 1.4 глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

ґ) наявність прибутку за даними балансу банку протягом останніх шести місяців.

1.5. Банк має право здійснити інвестицію в рамках процедури фінансової реструктуризації як комплексу заходів із реструктуризації заборгованості боржника під час процедури добровільної фінансової реструктуризації або процедури досудової санації, що здійснюються на умовах та в порядку, установлених законодавством України та/або міжнародною практикою, за умови одночасного дотримання таких спеціальних вимог:

1) строк банківської діяльності становить не менше ніж три роки;

2) розмір регулятивного капіталу банку відповідає вимогам глави 2 розділу II цієї Інструкції або банк виконує програму капіталізації та здійснення інвестиції не приведе до порушення банком вимог глави 2 розділу II цієї Інструкції або невиконання програми капіталізації у визначені в ній строки;

3) банк не є об'єктом застосування заходів впливу (у частині щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій).

{Главу 1 розділу VII доповнено новим пунктом 1.5 згідно з Постановою Національного банку № 104 від 20.10.2017}

1.6. Банк має протягом трьох робочих днів надіслати письмове повідомлення структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку про здійснення інвестиції згідно з пунктами 1.2 - 1.5 глави 1 розділу VII цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 104 від 20.10.2017}

Банку забороняється інвестувати кошти в юридичну особу, статутом якої передбачена повна відповідальність її власників.

1.7. Банк для отримання письмового дозволу подає до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку, такі документи:

{Абзац перший пункту глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

клопотання банку про видачу письмового дозволу за підписом голови правління банку;

обґрунтування мети і розміру очікуваного ефекту від інвестицій;

інформацію щодо дотримання банком установлених нормативів та спеціальних вимог для отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення інвестиції.

Структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку, протягом 20 робочих днів із дня отримання всіх документів перевіряє дотримання банком вимог, визначених пунктами 1.4, 1.5 глави 1 розділу VII цієї Інструкції.

{Абзац п'ятий пункту глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 392 від 19.06.2015; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 104 від 20.10.2017}

1.8. Національний банк приймає рішення про відмову банку в наданні письмового дозволу на здійснення інвестиції, якщо дійде висновку, що зазначена операція матиме негативний вплив на фінансовий стан банку та/або створюватиме загрозу безпеці коштів вкладників та інших кредиторів банку.

{Абзац перший пункту глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 392 від 19.06.2015, № 683 від 08.10.2015}

Рішення Національного банку про надання дозволу/відмову в наданні дозволу приймається уповноваженою посадовою особою Національного банку, про що банку повідомляється листом не пізніше п'ятого робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

{Абзац другий пункту глави 1 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

У разі прийняття Національним банком рішення про відмову у наданні дозволу в листі зазначаються підстави для відмови.

1.9. Порушення порядку отримання письмового дозволу на здійснення інвестиції є підставою для застосування до банку адекватних заходів впливу.

1.10. Національний банк з метою обмеження інвестиційного ризику, пов’язаного зі здійсненням банками інвестицій та операцій із цінними паперами, установлює такі нормативи інвестування: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), норматив загальної суми інвестування (Н12).

1.11. До розрахунку нормативів інвестування не включаються суми акцій та інших цінних паперів, придбаних банком:

а) у зв’язку з реалізацією права заставодержателя та за умови, що банк не утримує їх більше одного року;

б) у зв’язку з інвестицією, яка здійснюється в статутний капітал банку - учасника банківської групи, визнаної Національним банком, до складу якої входить цей банк;

{Підпункт "б" пункту глави 1 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013}

в) за договором про андеррайтинг та знаходяться у власності банку не більше одного року;

г) за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Про невключення відповідних сум до розрахунку нормативів інвестування банки зобов’язані повідомляти Національний банк до 10 числа місяця, наступного за звітним, а також мають подавати план реалізації одержаних цінних паперів у зв’язку з реалізацією права заставодержателя та відповідного документального підтвердження, що такі папери були одержані на погашення заборгованості за попередньо наданим кредитом.

Банк зобов'язаний здійснити дії згідно з пунктами 1.3-1.6 цієї глави, якщо протягом року з моменту придбання акцій та інших цінних паперів у зв'язку з реалізацією права заставодержателя або за договором про андеррайтинг він не здійснив відчуження таких цінних паперів.

{Пункт глави 1 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Глава 1 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Глава 2. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11)

2.1. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної особи.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 51 від 06.02.2009}

2.2. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою, до статутного капіталу банку.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 51 від 06.02.2009, № 479 від 28.12.2011}

2.3. До коштів, що інвестуються, уключаються:

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що випущені установою та обліковуються за справедливою вартістю;

{Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу VII в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 121 від 30.11.2017}

вкладення в асоційовані та дочірні установи.

{Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 81 від 28.02.2002}

{Пункт 2.4 глави 2 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

2.4. Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 відсотків.

Глава 3. Норматив загальної суми інвестування (Н12)

3.1. Норматив загальної суми інвестування встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності.

{Абзац перший пункту 3.1 глави 3 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 51 від 06.02.2009}

{Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

3.2. Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи, до статутного капіталу банку.

{Пункт 3.2 глави 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 51 від 06.02.2009, № 479 від 28.12.2011}

3.3. До коштів, що інвестуються, включаються:

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що випущені установою та обліковуються за справедливою вартістю;

{Абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу VII в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 121 від 30.11.2017}

вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

{Пункт 3.4 глави 3 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

3.4. Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 відсотків.

{Розділ VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 107 від 28.02.2009}

Розділ VIII. Спеціальні вимоги щодо діяльності банків

Глава 1. Встановлення спеціальних значень економічних нормативів

1.1. Національний банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків.

Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку, якщо більше ніж 50 відсотків пасивів банку є вкладами фізичних осіб (незалежно від типу активів).

Банк набуває статусу спеціалізованого банку довірчого управління, якщо обсяг операцій за договорами довірчого управління становить 50 і більше відсотків сукупних активів банку.

{Абзац третій пункту 1.1 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 92 від 18.09.2017}

Банк, що є управителем фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ), має право зменшувати обсяг операцій за договорами довірчого управління на суму коштів, спрямованих на фінансування будівництва, за умови одночасного дотримання вимог, передбачених пунктом 3.1 глави 3 розділу VIII цієї Інструкції, та зобов'язаний дотримуватися вимог, визначених главою 5 розділу VIII цієї Інструкції.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016; із змінами, внесеними згідно з  Постановою Національного банку № 92 від 18.09.2017}

{Пункт 1.1 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.2. Спеціалізовані банки у зв’язку із концентрацією ризиків зобов’язані дотримуватися спеціальних значень економічних нормативів.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 228 від 06.08.2008; в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.3. Для спеціалізованих ощадних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - не менше ніж 30 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) у розмірі - не більше ніж 20 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9) - не більше ніж 20 відсотків.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами НБУ № 443 від 15.09.2004, № 407 від 01.11.2005; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

1.4. Для спеціалізованих банків довірчого управління установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) - не менше ніж 20 відсотків;

{Абзац другий пункту 1.4 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац третій пункту 1.4 глави 1 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - не менше ніж 40 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - не більше ніж 15 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9) - не більше ніж 20 відсотків.

{Абзац п'ятий пункту 1.4 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт 1.4 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.5. Нормативні значення інших економічних нормативів для спеціалізованих банків установлюються такі самі, як для універсальних банків.

{Пункт 1.5 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.6. Національний банк залежно від виду спеціалізації банку, рівня його капіталу може висувати до нього додаткові вимоги з метою забезпечення фінансової стійкості цього банку.

{Пункт 1.6 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт 1.7 глави 1 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 430 від 16.11.2005}

1.7. До зобов’язань банку за вкладами фізичних осіб належать:

поточні рахунки фізичних осіб;

кошти в розрахунках фізичних осіб;

кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками;

нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб;

короткострокові депозити фізичних осіб;

довгострокові депозити фізичних осіб;

нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб;

ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком, що придбані фізичними особами;

{Абзац дев'ятий пункту 1.7 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

нараховані витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком, що придбані фізичними особами.

{Абзац десятий пункту 1.7 глави 1 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Пункт 1.7 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.8. Розмір залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками (крім спеціалізованих ощадних банків) не може становити більше ніж 5 відсотків капіталу банку.

{Пункт 1.8 глави 1 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.9. Максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб для всіх новостворених банків має становити:

протягом першого року діяльності - співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу має бути не більше ніж 50 відсотків;

протягом другого року діяльності - співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу має бути не більше ніж 100 відсотків.

Надалі, якщо банк має високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує його прибуткову діяльність, основні показники фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують їх, то він може залучати вклади фізичних осіб без цих обмежень.

{Пункт глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 443 від 15.09.2004; в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

1.10. Недотримання банками встановлених спеціальних значень економічних нормативів є підставою для вжиття Національним банком відповідних заходів впливу згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.

1.11. Банки, які недотримуються встановлених спеціальних значень нормативів кредитного ризику у зв'язку з набуттям статусу спеціалізованого, зобов'язані протягом місяця подати структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку, План заходів щодо приведення спеціальних значень нормативів кредитного ризику у відповідність до нормативних вимог із зазначенням термінів виконання заходів та обґрунтуванням досягнення планових показників у визначені терміни. Неподання або невиконання банком цього плану заходів є підставою для застосування Національним банком до банку адекватних заходів впливу.

{Главу 1 розділу VIII доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015}

Глава 2. Порядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих ощадних банків

2.1. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку та зобов’язаний з наступного робочого дня дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків з урахуванням вимог цієї глави, якщо більше ніж 50 відсотків пасивів банку є вкладами фізичних осіб (незалежно від типу активів).

{Пункт 2.1 глави 2 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

2.2. Банки зобов’язані постійно за станом на кожний робочий день визначати співвідношення середньоарифметичних залишків за вкладами фізичних осіб до середньоарифметичних залишків пасивів банку (далі - співвідношення) за останні 30 календарних днів поспіль згідно з даними щоденного балансу банку без урахування розрахунків між відокремленими підрозділами банку.

{Пункт 2.2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 407 від 01.11.2005; в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт 2.3 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

2.3. Визначення співвідношення та контроль за дотриманням економічних нормативів банками здійснюються таким чином:

а) структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку щоденно контролює значення визначеного вище співвідношення.

{Абзац перший підпункту "а" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

Якщо на певну дату (за останні 30 календарних днів поспіль) співвідношення за розрахунками банку досягне 45 відсотків і більше, то банк має надіслати до структурного підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку обґрунтовані пояснення щодо причин, унаслідок яких утворилося таке співвідношення, та про намір набути статус спеціалізованого ощадного банку;

{Абзац другий підпункту "а" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 486 від 22.11.2012}

б) якщо на певну дату (за останні 30 календарних днів поспіль) співвідношення за розрахунками банку становитиме більше ніж 50 відсотків пасивів, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися протягом 180 календарних днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків відповідно до пункту 1.3 глави 1 цього розділу.

{Підпункт "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Абзац другий підпункту "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Абзац третій підпункту "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2.3 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

в) якщо через 180 календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період становитиме 50 і менше відсотків, то банк, починаючи з наступного робочого дня, має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо за 180 календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період становитиме більше ніж 50 відсотків, то банк має дотримуватися протягом наступних 360 днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків відповідно до пункту 1.3 глави 1 цього розділу;

г) якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме 50 відсотків і менше, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме більше 50 відсотків, то банк має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків протягом наступних 360 днів.

{Пункт 2.4 глави 2 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

{Розділ доповнено главою 2 згідно з Постановою НБУ № 443 від 15.09.2004}

Глава 3. Порядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих банків довірчого управління

{У тексті глави 3 розділу VIII цифри "100" замінено цифрами "50" згідно з Постановою Національного банку № 92 від 18.09.2017}

3.1. Банки зобов’язані постійно за станом на кожний робочий день визначати співвідношення середньоарифметичних залишків за операціями довірчого управління до середньоарифметичних залишків сукупних активів банку (далі - співвідношення) за останні 30 календарних днів поспіль згідно з даними щоденного балансу банку.

Банк зобов’язаний з наступного робочого дня дотримуватися в порядку, визначеному цією главою, спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих банків довірчого управління, якщо визначене співвідношення досягне 50 і більше відсотків сукупних активів банку.

До операцій довірчого управління належать операції, що обліковуються за позабалансовими рахунками групи 978 "Активні рахунки довірчого управління".

Банк, що є управителем ФФБ, має право зменшувати обсяг операцій за договорами довірчого управління на суму коштів, спрямованих на фінансування будівництва, за умови наявності документального підтвердження здійснення ним контролю за:

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

цільовим використанням забудовником спрямованих на будівництво коштів та вартістю будівництва;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

дотриманням строків будівництва;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

дотриманням технічних характеристик об'єктів будівництва та/або об'єктів інвестування;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

передаванням забудовником збудованих об'єктів інвестування довірителям за актами про приймання-передавання;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

своєчасним наданням забудовником банку, що є управителем ФФБ, звітності за об'єктом будівництва.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

Сума коштів, спрямованих на фінансування будівництва, має бути підтверджена документами, які оформлені згідно із законодавством України, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

Банк, що є управителем ФФБ, не має права зменшувати обсяг операцій за договорами довірчого управління одного ФФБ на суму коштів, спрямованих на фінансування об'єктів іншого ФФБ.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

Банк, що є управителем ФФБ, не має права зменшувати обсяг операцій за договорами довірчого управління на суму коштів, спрямованих на фінансування будівництва, у разі:

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

відкриття фінансування будівництва без наявності визначеного законодавством України переліку документів;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

установлення обов'язкових для довірителів ФФБ умов, з якими вони не мали змоги ознайомитися перед укладенням договору про участь у ФФБ, за винятком норм, установлених законодавством України;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

висування вимог до довірителя щодо надання додаткових коштів за закріплені за ним вимірні одиниці об'єкта інвестування;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

розірвання банком, що є управителем ФФБ, в односторонньому порядку договору про участь у ФФБ, крім випадків невиконання довірителем своїх зобов'язань, передбачених договором про участь у ФФБ;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

закріплення одного об'єкта інвестування одночасно за більше ніж одним довірителем та укладення з цими довірителями різних договорів про участь у ФФБ;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

нецільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

збільшення строків будівництва понад 90 днів;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

несанкціонованого відчуження або обтяження забудовником будь-яким способом об'єктів інвестування, майнові права на які передані банку, що є управителем ФФБ;

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

суттєвого погіршення споживчих властивостей об'єкта будівництва та/або об'єктів інвестування порівняно з початковими, узгодженими під час укладення договору між банком, що є управителем ФФБ, та забудовником.

{Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 91 від 18.02.2016}

3.2. Визначення співвідношення та контроль за дотриманням економічних нормативів банками здійснюється таким чином:

а) якщо на певну дату (за останні 30 календарних днів поспіль) співвідношення за розрахунками банку становитиме 50 і більше відсотків сукупних активів банку, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися протягом 180 календарних днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління відповідно до пункту 1.4 глави 1 цього розділу;

{Підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

б) якщо через 180 календарних днів із дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління, співвідношення за цей період становитиме менше 50 відсотків сукупних активів банку, то банк, починаючи з наступного робочого дня, має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо за 180 календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління, співвідношення за цей період становитиме 50 і більше відсотків сукупних активів банку, то банк має дотримуватися протягом наступних 360 днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління відповідно до пункту 1.4 глави 1 цього розділу;

в) якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме менше 50 відсотків сукупних активів банку, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме 50 і більше відсотків сукупних активів банку, то банк має дотримуватися протягом наступних 360 днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих банків довірчого управління відповідно до пункту 1.4 глави 1 цього розділу;

г) структурний підрозділ Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку щоденно контролює значення визначеного вище співвідношення.

{Підпункт "г" пункту 3.2 глави 3 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012}

{Пункт 3.3 глави 3 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015}

{Розділ VIII доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

Глава 4. Особливості нагляду за діяльністю банку, що втратив статус перехідного банку

4.1. До банку, що втратив статус перехідного банку, який був створений відповідно до абзацу другого частини шістнадцятої статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не застосовуються заходи впливу протягом шести місяців із дня втрати ним такого статусу за:

порушення економічних нормативів кредитного ризику та інвестування, лімітів відкритої валютної позиції, які пов'язані з активами і зобов'язаннями, отриманими від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

{Абзац третій пункту 4.1 глави 4 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017}

наявність у банку збитків, які спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат та/або уцінкою фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, пов'язаних з активами, отриманими від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

{Абзац третій пункту 4.1 глави 4 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 9 від 13.02.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017}

порушення порядку формування та зберігання обов'язкових резервів за зобов'язаннями, що були отримані від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4.2. Банк зобов'язаний розробити План заходів щодо забезпечення відповідності своєї діяльності вимогам законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку (далі - План заходів).

План заходів затверджується радою банку.

Строк виконання розробленого Плану заходів не має перевищувати шість місяців із дня втрати банком статусу перехідного.

4.3. Банк зобов'язаний подати План заходів структурному підрозділу Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку протягом 10 робочих днів із дня втрати ним статусу перехідного.

4.4. Національний банк у разі наявності зауважень або доповнень до поданого банком Плану заходів, надсилає лист банку за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку з обґрунтованими зауваженнями.

Банк зобов'язаний протягом 10 робочих днів із дня отримання листа Національного банку подати доопрацьований План заходів.

{Розділ VIII доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 723 від 17.11.2014}

Глава 5. Спеціальні вимоги щодо діяльності банку, що є управителем ФФБ

1. Банк, що є управителем ФФБ, зобов'язаний мати внутрішньобанківське положення, яке, зокрема має містити процедури контролю за:

наявністю документів, необхідних для відкриття фінансування об'єктів будівництва, зокрема щодо ідентифікації особи забудовника, права користування земельною ділянкою, права на виконання будівельних робіт, ліцензії підрядної організації;

цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ;

дотриманням строків та обсягів виконання будівельних робіт;

дотриманням кошторису (бюджету) фінансування об'єкта будівництва;

відповідністю технічних характеристик об'єкта будівництва та об'єктів інвестування;

вжиттям забудовником заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Внутрішньобанківське положення також має містити:

формати звітів, що надаються забудовником, обсяг та рівень деталізації інформації яких має забезпечити належне виконання банком, що є управителем ФФБ, законодавчо встановлених обов'язків, зокрема щодо контролю за цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ. Періодичність подання таких звітів має забезпечувати безперервний контроль та своєчасне виявлення відхилень/недоліків;

кваліфікаційні вимоги до персоналу, що здійснює контроль за цільовим використанням забудовниками коштів ФФБ.

2. Процедури контролю, визначені внутрішньобанківським положенням, мають містити методики, зокрема щодо:

1) аналізу звітів забудовника щодо повноти, якості, достатності, своєчасності наданої інформації та відповідності використання коштів умовам договору, оцінки дотримання забудовником умов за договором;

2) аналізу кошторису щодо його достатності для здійснення будівництва, відповідності ринковим цінам, відповідності запланованих термінів будівництва обсягу робіт та графіка фінансування;

3) моніторингу дотримання графіка виконання будівельних робіт, аналізу причин відставання/випередження виконання робіт, визначення оцінки впливу такого відставання/випередження на подальшу реалізацію проекту будівництва, у тому числі на завершення будівництва та здачу об'єкта будівництва в експлуатацію у запланований строк;

4) аналізу відповідності фактичного (як кумулятивно з початку будівництва, так і за звітний період) кошторису (бюджету) фінансування будівництва витратам, плановим показникам кошторису (бюджету), у тому числі визначення відхилень, аналізу їх обґрунтованості, доцільності, відповідності договірним умовам;

5) визначення вартості виконаних робіт за звітний період;

6) аналізу здійснених платежів щодо їх відповідності часовому періоду, обсягу виконаних робіт (відповідно до звітів, наданих забудовником за встановленою формою) та ринковим цінам;

7) перевірки дотримання технічних характеристик об'єкта будівництва та об'єктів інвестування, якості та обсягу виконаних робіт;

8) моніторингу ризиків та аналізу заходів із запобігання та/або пом'якшення ризиків;

9) аналізу аудиторських звітів суб'єктів аудиторської діяльності, що проводили аудит фінансової звітності забудовника (за наявності).

{Підпункт 9 пункту 2 глави 5 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 92 від 10.08.2018}

Результати контролю банку, що є управителем ФФБ, мають бути оформлені відповідним звітом (актом).

3. Банк, що є управителем ФФБ, зобов'язаний подавати до Національного банку аудиторський звіт аудиторської фірми, яка включена до розділу Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, що ведеться відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність", у частині суб'єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (далі - аудиторський звіт), про відповідність використання коштів ФФБ вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та Правил ФФБ.

{Пункт 3 глави 5 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 92 від 10.08.2018}

4. Аудиторський звіт має містити, зокрема інформацію щодо:

{Абзац перший пункту 4 глави 5 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 92 від 10.08.2018}

1) оцінки достатності та ефективності процедур, впроваджених згідно з внутрішньобанківським положенням, зокрема щодо:

контролю за використанням забудовником коштів, отриманих від банку, що є управителем ФФБ, та вартістю будівництва;

контролю за дотриманням забудовником технічних характеристик об'єкта будівництва та об'єктів інвестування;

контролю за дотриманням графіка виконання будівельних робіт;

2) цільового використання коштів ФФБ банком, що є управителем ФФБ;

3) оцінки ризиків, що можуть спричинити неналежне виконання банком, що є управителем ФФБ, обов'язків, визначених Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

4) оцінки ризиків у діяльності банку, що спричинені виконанням ним функцій управителя ФФБ.

5. Банк, що є управителем ФФБ, подає аудиторський звіт до 01 березня та 01 вересня кожного року станом на перше число кожного півріччя.

{Пункт 5 глави 5 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 92 від 10.08.2018}

{Розділ VIII доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 92 від 18.09.2017}

Розділ IX. Контроль за дотриманням банками економічних нормативів

{Назва розділу ІХ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012}

Глава 1. Періодичність надання банками інформації про дотримання економічних нормативів

1.1. Контроль за дотриманням банками встановлених економічних нормативів здійснюється структурним підрозділом Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на постійній основі.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 392 від 19.06.2015}

1.2. Розрахунок економічних нормативів банки (юридичні особи) проводять на підставі щоденних балансів і додаткових даних.

{Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу ІХ із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011}

При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

а) за щоденними розрахунками:

нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9), миттєвої ліквідності (Н4);

{Абзац другий підпункту "а" пункту 1.2 глави 1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 541 від 10.09.2009, № 312 від 12.05.2015}

б) за формулою середньозваженої величини (за місяць):

інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12);

{Абзац другий підпункту "б" пункту 1.2 глави 1 розділу ІХ із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 228 від 06.08.2008, № 107 від 28.02.2009, № 541 від 10.09.2009, № 479 від 28.12.2011, № 862 від 25.12.2014}

в) за станом на 1-е, 11-е та 21-е число кожного місяця:

нормативи достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), достатності основного капіталу (Н3), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6);

{Абзац другий підпункту "в" пункту 1.2 глави 1 розділу ІХ в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015}

г) за щоденними розрахунками коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB), які розраховуються за формулою середньоарифметичної величини, виходячи зі значень LCRBB/LCRIB за останні 30 календарних днів.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу IX доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018}

1.3. Якщо за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки встановлено факти невиконання банками економічних нормативів, то до банків мають застосовуватися заходи впливу згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування заходів впливу.

1.4. Національний банк відповідно до цієї Інструкції розробляє методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків.

{Пункт 1.4 глави 1 розділу ІХ в редакції Постанови Національного банку № 33 від 30.03.2018}

{Глава 1 розділу в редакції Постанови Національного банку № 151 від 16.04.2003}

{Главу 2 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 254 від 20.06.2012}

Глава 2. Вимоги до діяльності філії іноземного банку

2.1. Філія іноземного банку має виконувати такі нормативи:

достатності (адекватності) регулятивного капіталу;

{Абзац третій пункту 2.1 глави 2 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

{Абзац четвертий пункту 2.1 глави 2 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

ліквідності;

кредитного ризику;

інвестування.

2.2. Розрахунок економічних нормативів і дотримання їх значення здійснюється з урахуванням порядку, установленого цією Інструкцією.

Під час розрахунку економічних нормативів розмір приписного капіталу прирівнюється до розміру статутного капіталу банків України.

{Розділ IX доповнено главою згідно з Постановою Національного банку № 270 від 06.05.2009}

Глава 3. Механізм розрахунку економічних нормативів банку

3.1. Розрахунок середньоарифметичної величини здійснюється за такою формулою

3.2. Розрахунок середньолінійного відхилення здійснюється за такою формулою

де

E

-

знак суми;


Xi

-

фактичне значення економічного нормативу за i-й робочий день;


Xi - Xs

-

абсолютне значення відхилення за i-й робочий день;


n

-

кількість робочих днів у місяці.

{Абзац четвертий пункту глави розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 107 від 28.02.2009}

3.3. Перерахування середньозваженої Xd здійснюється за такою формулою

При розрахунку Xd складова Ai розраховується за такими варіантами для нормативів Н11, Н12:

{Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 862 від 25.12.2014}

{Підпункт "а" пункту 3.3 глави 3 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

б)

{Абзац перший підпункту "б" пункту 3.3 глави 3 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014}

Ai = Xi, якщо Xi >= (Xs - Ds),

Аi = Xs - Ds, якщо Xi < (Xs - Ds).

{Абзац четвертий підпункту "б" пункту глави розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 107 від 28.02.2009}

3.4. Розрахунок середньоарифметичної величини коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB) здійснюється за такою формулою:

де

Xi

-

значення коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) / в іноземній валюті (LCRIB), розраховане згідно з главою 5 розділу V цієї Інструкції у i-тий робочий день;


n

-

кількість робочих днів за останні 30 календарних днів.

{Главу 3 розділу IX доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018}

{Глава розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 28.01.2002, в редакції Постанови Національного банку № 151 від 16.04.2003}

Глава 4. Звітність банків

4.1. Форми звітності банків поділяються на щоденні, щодекадні, щомісячні, квартальні та річні.

{Пункт глави розділу ІХ виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт глави розділу ІХ виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт глави розділу ІХ виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт глави розділу ІХ виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

{Пункт глави розділу ІХ виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011}

4.2. Вимоги щодо порядку складання та подання форм статистичної звітності і додаткових даних, що використовуються для розрахунку економічних нормативів (далі - звітність), установлюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, які регламентують правила організації статистичної звітності, що подається банками до Національного банку України (далі - Правила).

{Абзац перший пункту глави розділу ІХ із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 723 від 17.11.2014}

Якщо банк допустив помилку під час подання звітності, виправлення якої вплине на значення таких показників, як економічні нормативи, ліміти відкритої валютної позиції, та/або допустив помилку щодо ідентифікаційних даних чи віднесення/невіднесення осіб до пов'язаних з банком осіб, то банк має право виправити зазначені помилки на підставі відповідного дозволу Національного банку на виправлення помилки.

{Абзац другий пункту глави розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 273 від 09.06.2010, № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанови Національного банку № 723 від 17.11.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Для отримання дозволу Національного банку на виправлення помилки банк має подати до Національного банку в строки, визначені Правилами, обґрунтування причини виникнення такої помилки та копії документів (у разі потреби), які підтверджують причини та суть помилки.

У разі своєчасного виправлення банком звітності на підставі відповідного дозволу Національного банку така звітність уважається достовірною.

Якщо за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки виявлено, що дані звітності банку містять помилки, які не були виправлені банком у строки, установлені Правилами, що впливають на такі показники фінансового стану банку, як значення економічних нормативів, лімітів відкритої валютної позиції, а їх виправлення призведе до невиконання хоча б одного з цих показників (які до виправлення помилки були виконані), або банк не відніс особу до пов'язаних з банком осіб, то такі помилки є суттєвими, а звітність - недостовірною.

{Абзац п'ятий пункту глави розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 273 від 09.06.2010, № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанов Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 723 від 17.11.2014;  із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

Якщо за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки виявлено, що дані звітності банку (крім форми № 1Д "Баланс банку"), містять помилки (крім випадку невіднесення банком особи до пов'язаних з банком осіб), які не були виправлені банком у строки, установлені Правилами, та виправлення яких не впливає на дотримання значень економічних нормативів, лімітів відкритої валютної позиції, то такі помилки є перекрученням даних звітності.

{Абзац пункту 4.2 глави 4 розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 723 від 17.11.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015}

{Пункт глави розділу в редакції Постанови Національного банку № 494 від 20.10.2004}

{Пункт глави розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 250 від 20.06.2012}

4.3. Складання висновків щодо діяльності кожного банку за результатами аналізу його фінансового стану здійснюється за формою та в строки, що встановлюються розпорядчим актом Національного банку.

{Пункт глави розділу в редакції Постанов Національного банку № 346 від 28.09.2005, № 476 від 30.12.2008, № 273 від 09.06.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 33 від 30.03.2018}

{Пункт глави розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 273 від 09.06.2010}

{Глава розділу в редакції Постанови Національного банку № 151 від 16.04.2003}

Розділ X. Вимоги щодо діяльності системно важливих банків

1. Системно важливий банк здійснює свою діяльність відповідно до вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку та цієї Інструкції.

2. Системно важливий банк зобов'язаний дотримуватися спеціальних значень таких економічних нормативів:

нормативів ліквідності, зокрема:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - не менше ніж 30 відсотків;

нормативів кредитного ризику, зокрема:

максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - не більше ніж 20 відсотків.

Якщо системно важливий банк набув статусу спеціалізованого банку, то він має дотримуватися значень нормативів, установлених для спеціалізованих банків.

3. Системно важливий банк також формує буфер системної важливості, який розраховується від загального обсягу ризику.

Розмір буфера системної важливості визначається залежно від розміру показника системної важливості банку (що розраховується відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 863) у таких межах:

№ з/п

Категорія системно важливого банку

Розмір показника системної важливості банку, %

Розмір буфера системної важливості, %

1

2

3

4

1

1 категорія

менше 5

1

2

2 категорія

від 5 до 10

1,5

3

3 категорія

більше 10

2

4. Банк після отримання повідомлення Національного банку про набуття статусу системно важливого банку зобов'язаний з 01 січня наступного фінансового року дотримуватися спеціальних значень економічних нормативів, вимог щодо формування буфера системної важливості.

5. Банк після втрати статусу системно важливого банку має дотримуватися вимог, установлених цим розділом, протягом 12 місяців із дня втрати такого статусу.

6. Системно важливий банк з урахуванням напрямів своєї діяльності та притаманних йому ризиків розробляє план відновлення діяльності банку (далі - План відновлення) та подає його до Національного банку після отримання повідомлення про набуття статусу системно важливого банку. План відновлення затверджується правлінням та радою банку та має відповідати встановленим Національним банком вимогам.

7. Системно важливий банк протягом двох тижнів із дня проведення загальних зборів акціонерів надає Національному банку інформацію про розглянуті на зборах питання та прийняті щодо них рішення.

8. Рада системно важливого банку зобов'язана повідомити Національний банк про конфлікт інтересів щодо керівників банку протягом трьох робочих днів із дня його виявлення.

9. Системно важливий банк зобов'язаний повідомити Національний банк протягом трьох робочих днів із дня отримання повідомлення про відкриття провадження в судових справах, винесення рішень за якими може мати значний негативний вплив на репутацію банку та/або призвести до втрати активів у розмірі більше ніж один відсоток.

{Інструкцію доповнено новим розділом згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 - абзаци перший-дев'ятий, дванадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий-сімнадцятий набирають чинності з 01 січня 2019 року; абзаци десятий, одинадцятий набирають чинності з 01 січня 2020 року}

Начальник
управління методології
Генерального департаменту
банківського нагляду




К.Е. Раєвський

{Додаток до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні виключено на підставі Постанови Національного банку № 723 від 17.11.2014}



вгору