Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України
МВС України; Наказ, Порядок, Форма типового документа [...] від 13.03.2018188
Документ z0396-18, чинний, поточна редакція — Прийняття від 13.03.2018
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 02.05.2018. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

13.03.2018  № 188


Зареєстровано Міністерстві
юстиції України
03 квітня 2018 р.
за № 396/31848

Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України

Відповідно до частини сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2014 року № 1133 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 листопада  2014 року за № 1414/26191 (зі змінами).

3. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на командувача Національної гвардії України.

Міністр

А.Б. Аваков



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
13.03.2018 № 188


Зареєстровано Міністерстві
юстиції України
03 квітня 2018 р.
за № 396/31848

ПОРЯДОК
проведення службових розслідувань у Національній гвардії України

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службових розслідувань та прийняття за ними рішення, права та обов’язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань.

2. Службове розслідуванння за фактами заподіяння державі матеріальної шкоди проводиться з дотриманням вимог Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (зі змінами).

3. З’ясування обставин порушення трудової дисципліни працівниками Національної гвардії України здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.

4. Дія цього Порядку не поширюється на порядок проведення розслідувань:

нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, що проводяться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (зі змінами);

авіаційних подій та інцидентів, що проводяться згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

5. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

6. Службове розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

7. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

військова частина - з’єднання, військова частина (підрозділ), вищий військовий навчальний заклад, навчальна військова частина (центр), база, заклад охорони здоров'я, установа Національної гвардії України;

військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу в Національній гвардії України, військовозобов’язаний під час проходження ним навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або резервіст під час проходження ним підготовки та зборів у Національній гвардії України;

органи військового управління - Головне управління Національної гвардії України, територіальні управління Національної гвардії України;

особовий склад - військовослужбовці та працівники Національної гвардії України;

порушення військової дисципліни - порушення військовослужбовцями порядку і правил несення або проходження військової служби, установлених чинним законодавством України;

посадова особа юридичної служби - посадова особа юридичного управління Головного управління Національної гвардії України, начальник (старший офіцер, офіцер) юридичної служби (юрисконсульт) територіального управління Національної гвардії України, військової частини;

службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено порушення військової дисципліни, а також з'ясування інших обставин, пов’язаних з таким порушенням.

8. Якщо під час проведення службового розслідування буде встановлено, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир (начальник), який призначив службове розслідування, письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час проведення службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, командир (начальник) військової частини вживає заходів щодо притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.

Якщо під час проведення службового розслідування буде встановлено, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир (начальник), який призначив службове розслідування, зобов’язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідного прокурора та спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

ІІ. Підстави та предмет проведення службового розслідування

1. Службове розслідування може проводитися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

розголошення змісту або втрати службових документів;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також сексуальних домагань.

2. Службове розслідування може призначатися командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

3. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

4. Службове розслідування не призначається:

у разі надходження анонімних повідомлень, крім анонімних повідомлень, що містять відомості про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи, містить конкретні дані, які можуть бути перевірені;

якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, кримінального провадження, а також за рішенням суду.

5. Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

ІІІ. Порядок призначення службового розслідування

1. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України призначають службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців Національної гвардії України. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України можуть доручити проведення службового розслідування підпорядкованим посадовим особам із дотриманням вимог, визначених статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

2. Рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

3. Щодо кожного випадку вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, командир (начальник) самостійно призначає службове розслідування або проводить його на підставі подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції чи припису Національного агентства з питань запобігання корупції.

4. Командир (начальник) призначає службове розслідування з дати, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, для з'ясування обставин, за яких вони сталися.

5. Службове розслідування призначається письмовим наказом, у якому зазначаються:

підстави для призначення службового розслідування;

прізвище, ім’я, по батькові особи, стосовно якої має бути проведено службове розслідування (якщо її встановлено), та її посада;

мета проведення службового розслідування;

дати початку та закінчення проведення службового розслідування;

посадова особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування);

матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за потреби).

У наказі також зазначається (за необхідності та/або за наявності підстав) рішення командира (начальника) щодо:

звільнення від виконання службових обов'язків за посадою осіб, які проводять службове розслідування, на час проведення службового розслідування;

усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень) особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.

6. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу.

У разі потреби залучення відповідних фахівців до проведення службового розслідування командир (начальник) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що зазначається в наказі.

У випадку відсутності голови комісії з будь-яких підтверджених поважних причин його обов’язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин особи, якій доручено проведення службового розслідування (одного з членів комісії), за необхідності її (його) заміна здійснюється іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).

Для забезпечення повного та об'єктивного проведення службового розслідування командир (начальник) може клопотати перед старшим командиром (начальником) про залучення до проведення службового розслідування відповідних фахівців з інших органів військового управління, військових частин, що знаходяться в його підпорядкуванні.

7. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або заінтересованим у результатах службового розслідування. Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування.

У разі виникнення таких обставин особа, яка проводить службове розслідування, упродовж двадцяти чотирьох годин повинна повідомити про це командира (начальника), який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.

8. У випадках самогубств військовослужбовців або їх спроб до проведення службового розслідування залучаються психологи.

За фактами дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками чи сексуальних домагань до проведення службового розслідування залучаються фахівці з питань гендерної інтеграції органів військового управління.

9. У разі проведення неповного чи необ’єктивного службового розслідування начальник органу військового управління, який виявив такий факт, може доручити командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, усунути виявлені порушення в строки, визначені статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. У разі непризначення відповідним командиром (начальником) службового розслідування або неусунення виявлених порушень, що призвели до проведення неповного чи необ’єктивного службового розслідування, начальник органу військового управління може призначити за таким фактом службове розслідування.

ІV. Строки проведення службового розслідування

1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).

У разі потреби за мотивованим рапортом (доповідною запискою) особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

2. Початок службового розслідування визначається з дати видання наказу про його призначення.

3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження командиром (начальником), який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

4. Строк проведення службового розслідування не включає часу ознайомлення військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, з висновком службового розслідування, а також часу перебування такого військовослужбовця у відпустці, службовому відрядженні, на лікуванні або відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.

Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом командира (начальника), який призначив службове розслідування.

Про зміну дати закінчення службового розслідування особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії інформує підрозділ, що здійснює контроль за додержанням строку проведення службового розслідування.

5. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу військового управління, військової частини в частині, що його стосується. Оголошувати дисциплінарне стягнення військовослужбовцю в присутності його підлеглих заборонено.

6. Військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення в порядку, визначеному законодавством.

V. Права та обов'язки учасників службового розслідування

1. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, має право:

здійснювати контроль за своєчасністю виконання особами, які проводять службове розслідування, запланованих заходів, ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування;

надавати окремі доручення щодо перебігу проведення службового розслідування, розглядати заяви, рапорти військовослужбовців, інші матеріали, необхідні для проведення службового розслідування, на будь-якому етапі службового розслідування брати безпосередню участь у його проведенні;

за наявності достовірних підстав щодо неупередженості особи, яка проводить службове розслідування, чи інших поважних причин замінювати осіб, які проводять службове розслідування, і доручати проведення службового розслідування іншим особам, що оформляється письмово;

у разі відсутності повноваження на залучення до проведення службового розслідування представників інших структурних підрозділів військової частинии звертатися до командирів (начальників), які наділені повноваженнями щодо надання таким підрозділам відповідних доручень, про включення їх до складу комісії;

під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням у межах строку, встановленого для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів та обставин, не відомих раніше або не врахованих при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;

затверджувати висновок службового розслідування.

У разі відсутності у командира (начальника) військової частини права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на військовослужбовця він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання перед старшим командиром (начальником), наділеним правом накладати таке стягнення, про притягнення до дисциплінарної відповідальності цього військовослужбовця відповідно до вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

2. Права та обов'язки осіб, які проводять службове розслідування:

1) особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають право:

виїжджати за потреби на місце вчинення правопорушення, іншої події, що стали підставою для призначення службового розслідування;

викликати військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб (за їх згодою), які володіють інформацією або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування. Пояснення, записані особою, яка проводить службове розслідування, зі слів опитуваної особи, надаються опитуваній особі для ознайомлення, про що опитувана особа робить запис «Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано правильно» і ставить під ним підпис. За наявності зауважень до пояснень, записаних зі слів, опитувана особа робить запис «Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано неправильно» і письмово викладає суть зауважень у поясненні. У разі написання пояснення на декількох аркушах опитувана особа підписує кожну сторінку. Опитувані особи мають право відмовитися від надання пояснень відповідно до статті 63 Конституції України або повинні надати правдиві письмові пояснення по суті предмета службового розслідування й поставлених їм питань та пред’явити відповідні документи чи матеріали. За згодою  опитуваних осіб пояснення можуть фіксуватися технічними засобами з наступним їх оформленням в письмовому вигляді. Згода оформлюється в письмовому вигляді, підписується опитуваними особами та долучається до матеріалів службового розслідування;

проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка;

ознайомлюватися з відповідними документами, що стосуються службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування;

користуватися в установленому порядку базами даних органів військового управління, військових частин;

залучати в разі потреби відповідних фахівців органів військового управління, військових частин й отримувати від них консультації, пояснення, роз’яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;

готувати запити, що стосуються службового розслідування, до органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб;

у разі потреби проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до командира (начальника), який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення особового складу з метою своєчасного його закінчення;

у разі проведення службового розслідування в складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім’я командира (начальника), який призначив службове розслідування, у якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів службового розслідування.

Голова комісії здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, дає їм письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, обов’язкові для виконання, за наявності відповідної компетенції визначає перелік питань, які потребують з’ясування під час проведення службового розслідування, що відображає в плані проведення службового розслідування, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку. З планом проведення службового розслідування ознайомлюються під підпис інші члени комісії. Під час службового розслідування до плану проведення службового розслідування можуть бути внесені зміни.

Члени комісії детально опрацьовують наявні матеріали службового розслідування, а також збирають необхідну інформацію для забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності проведення службового розслідування;

2) особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:

дотримуватися вимог законодавства під час проведення службового розслідування, вживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування;

доповідати командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, про виявлені порушення вимог законодавства, а також інші недоліки;

виявляти та досліджувати причини й умови, що сприяли вчиненню порушення, готувати пропозиції щодо їх усунення;

у разі відмови опитуваної особи надати пояснення документально засвідчити таку відмову шляхом складання акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог (далі - акт про відмову), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку. Акт про відмову засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких повинна бути особою, яка проводить службове розслідування, та додається до матеріалів службового розслідування. У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України факт відмови підтверджується її підписом на бланку пояснення без складання акта про відмову та відображається у висновку службового розслідування;

у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповісти про це відповідному командиру (начальнику) для вирішення питання про передачу матеріалів до відповідних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;

у разі виявлення у військовослужбовця, у службових приміщеннях та службовому транспортному засобі предметів, речей, лікарських засобів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це відповідні правоохоронні органи для документування та подальшого збереження доказової бази з одночасним повідомленням про це командира (начальника), який призначив службове розслідування;

у визначений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, висновок службового розслідування;

після затвердження висновку службового розслідування за письмовим рапортом військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, ознайомити його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення, в частині, яка стосується військовослужбовця, з дотриманням вимог законодавства;

здійснювати контроль за реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати командира (начальника) про усунення недоліків, виявлених під час службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, є відповідальними за повноту, всебічність та об'єктивність висновку службового розслідування та не повинні допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

3. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які проводять службове розслідування;

відмовлятися давати будь-які показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

звертатися з письмовим рапортом щодо ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом.

Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

VI. Усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від посади)

1. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитися з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов'язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.

Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків, займає керівну посаду, одночасно з прийняттям такого рішення відповідний командир (начальник) покладає тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.

2. Строк усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від посади) не повинен перевищувати тривалості службового розслідування та часу, визначеного для прийняття рішення за його результатами.

3. Військовослужбовці, яких усунено на період проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків і стосовно яких за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ними військової служби на займаній посаді, приступають до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.

4. На період усунення від виконання службових обов'язків за військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального забезпечення за посадою, яку він обіймав.

5. Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов'язків долучаються до матеріалів службового розслідування.

6. Військовослужбовець може бути відсторонений від посади в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира (начальника) до закінчення розгляду справи судом.

VII. Оформлення матеріалів службового розслідування

1. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини.

2. У вступній частині висновку службового розслідування зазначаються:

посада, звання, прізвище, ініціали особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування.

3. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені під час проведення службового розслідування відомості про:

обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) вчинено правопорушення або які стали підставою для призначення службового розслідування;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість);

посаду, звання, прізвище, ім’я, по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема про наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню;

наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками;

умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення;

вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено;

наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до скоєного.

В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються надані ними результати службового розслідування.

4. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:

інформація про підтвердження чи спростування відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) конкретного дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності у командира (начальника), який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку службового розслідування мають міститися пропозиції щодо подальшого клопотання перед старшим командиром (начальником), який наділений відповідним правом, про накладення на військовослужбовця того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

5. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України «Про державну таємницю», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182 (зі змінами), або інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності.

6. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням командира (начальника), який призначив службове розслідування, має бути ознайомлений відповідний командир (начальник) органу військового управління, військової частини, де проходить службу військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування.

7. Висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та у разі його позитивної правової оцінки візується посадовою особою юридичної служби. У разі негативної правової оцінки посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування.

Після проведення правової оцінки висновок службового розслідування подається на затвердження командиру (начальнику), який призначив службове розслідування.

8. До матеріалів службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

До матеріалів службового розслідування за фактом отримання травм також додаються:

довідка начальника медичної служби щодо визначення наслідків травмування, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (копії інших медичних документів (за наявності));

виписки з особистої медичної книжки військовослужбовця, книги запису хворих;

витяги з документів, що визначають підстави перебування військовослужбовців на заняттях, господарських роботах, спортивних змаганнях тощо, під час яких отримано травму (з наказу командира (начальника) військової частини, плану бойової підготовки, розкладу занять, книги бойової служби роти, книги інструктажів щодо заходів безпеки тощо).

До матеріалів службового розслідування за фактом спричинення матеріальних збитків також додаються:

акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів;

довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди (з урахуванням зносу) за підписом начальників відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини;

акти контрольних звірянь, замірів, зважування та інших контрольно-перевірних дій.

VIII. Облік та узагальнення результатів службових розслідувань

1. Після затвердження висновку службового розслідування його оригінал та матеріали службового розслідування, а також наказ про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до нетаємного діловодства органу військового управління, військової частини.

Матеріали службового розслідування, які містять відомості, що становлять державну таємницю, передаються до режимно-секретного органу відповідного органу військового управління, військової частини.

2. Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.

3. У разі засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування додаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, постанови слідчого, слідчого судді (прокурора), що набрали законної сили, які також надсилаються до Головного управління Національної гвардії України.

IX. Прийняття рішення за результатами службового розслідування

1. Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється в порядку, що визначений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

2. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, розглядає висновок службового розслідування, всі інші матеріали службового розслідування та затверджує його.

3. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

4. Дисциплінарне стягнення має бути накладене на військовослужбовця протягом місяця від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. У цей період видається відповідний наказ командира (начальника) про прийняте ним рішення.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

5. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця (витяг з наказу в частині, що його стосується) доводиться до його відома.

6. Копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності командирів (начальників) органів військового управління, військових частин та їх заступників протягом трьох днів з дати підписання наказу надсилаються до кадрового органу Головного управління Національної гвардії України для їх обліку, узагальнення та долучення до особових справ.

7. Висновки службових розслідувань з усіма додатками до них реєструються в журналі обліку вихідних та внутрішніх документів. Матеріали службових розслідувань зберігаються в окремих справах у відповідному структурному підрозділі діловодства органу військового управління, військової частини, за винятком службових розслідувань, що становлять державну таємницю та мають гриф секретності або пов’язані з питаннями охорони державної таємниці.

Командувач Національної
гвардії України
генерал-полковник



Ю.В. Аллеров



Додаток 1
до Порядку проведення службових
розслідувань у Національній
гвардії України
(підпункт 1 пункту 2 розділу V)

ПОЯСНЕННЯ



Додаток 2
до Порядку проведення службових
розслідувань у Національній
гвардії України
(підпункт 1 пункту 2 розділу V)

ПЛАН
проведення службового розслідування

№ з/п

Перелік заходів та завдань

Військове звання, прізвище, ініціали посадової особи, якій доручається виконання завдання (заходу)

Термін виконання

1

2

3

4





Голова комісії

______________
(посада)

__________
(підпис)

________________________
(ініціали, прізвище)

Ознайомлені:

______________
(посада)

__________
(підпис)

________________________
(ініціали, прізвище)


______________
(посада)

__________
(підпис)

________________________
(ініціали, прізвище)

___ _____________ 20___ р.



Додаток 3
до Порядку проведення службових
розслідувань у Національній
гвардії України
(підпункт 2 пункту 2 розділу V)

АКТ
про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог



вгору