Щодо затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці
Держветмедицини, Мінагрополітики України; Наказ, Інструкція від 02.02.20059
Документ z0243-05, втратив чинність, поточна редакція — Скасування від 21.05.2017, підстава - 166-2017-р

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ
ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

НАКАЗ

02.02.2005  № 9


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2005 р.
за № 243/10523

{Наказ скасовано на підставі Розпорядження КМ № 166-р від 10.03.2017}

Щодо затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної
політики та продовольства
№ 92 від 18.03.2016}

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року № 641, та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці (додається).

2. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о мероприятиях по борьбе с заболеванием птиц колибактериозом", затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 30 листопада 1979 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Вержиховського О.М. - заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини

Голова
Державного департаменту
ветеринарної медицини



П. Вербицький

ПОГОДЖЕНО:

Міністерство охорони здоров'я України
Головний державний санітарний лікар України,
Перший заступник Міністра

Міністерство охорони навколишнього
природного середовища України
Заступник Міністра





О.В. Лапушенко



А.В. Гриценко


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицин
02.02.2005 № 9


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 лютого 2005 р.
за № 243/10523

ІНСТРУКЦІЯ
з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює ветеринарно-санітарні заходи у випадках спалаху колібактеріозу птиці у птахогосподарствах різних форм власності; порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання птиці та людей на хвороби, спричинені патогенними сероварами E.coli, і є обов'язковою для виконання птахогосподарствами всіх форм власності і відомчої підпорядкованості, фізичними особами та суб'єктами підприємницької діяльності, які займаються птахівництвом.

{Пункт 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

1.2. Колібактеріоз птиці (колісептицемія, ешерихіоз, коліінфекція) - це інфекційна, септична хвороба домашньої, дикої та декоративної птиці, яка перебігає гостро або хронічно, характеризується діареєю, пригніченням, сонливістю, спрагою, утратою апетиту, перитонітом, сальпінгітом і викликає високий відсоток загибелі птиці, зниженням продуктивності та імунологічної реактивності при щепленні проти ряду вірусних інфекцій.

1.3. Патогенні серовари E.coli можуть викликати захворювання у птахів, ссавців та людей.

{Пункт 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

1.4. Збудники захворювання - патогенні серотипи E.coli, яких відносять до роду Escherichia, родина Enterobacteriaceae. Серотипи E.coli класифікують за антигенною структурою на підставі О-, К-, Н- та F- антигенів. На даний час виявлено 173 - О-антигенів, 74 - К, 53 - Н, 17 - F . Найчастіше захворювання у птиці викликають серологічні групи E. coli О1, О2, О8, О11, О35, О41, О55, О78 та інші, які наділені інвазійними, адгезивними, ентеропатогенними та токсигенними властивостями.

1.5. E.coli - грамнегативна, поліморфна паличка розміром 1-3х0,6 мкм, капсул не утворює, але при цьому зустрічаються штами, що утворюють капсули, некислотостійка, переважна більшість серотипів рухлива.

1.6. Збудник у зовнішньому середовищі зберігається 3-4 місяці, у посліді - 7-8 місяців. При температурі 60 град. С гине через 15 хвилин, при 80 град. С -100 град С. через 1-2 хвилини. На збудника згубно діє освітлений розчин хлорного вапна з умістом 2% активного хлору, 5% розчин хлораміну Б, 2% гарячий (45-50 град. С) розчин їдкого натру, 4% гаряча (70-80 град. С) водна емульсія ксилонафту, 20% суспензія свіжогашеного вапна (шляхом дворазової побілки з інтервалом в 1 год), пари формальдегіду тощо.

1.7. На колібактеріоз хворіє переважно молодняк усіх видів птиці у віці 3-14 днів і птиця на початку несучості. У бройлерів відмічають дану хворобу, починаючи з 30-37-денного віку. Колібактеріоз як самостійне захворювання зустрічається рідко, частіше в асоціації з респіраторним мікоплазмозом, інфекційним бронхітом, інфекційним ларинготрахеїтом, хворобою Ньюкасла, пулорозом - тифом, кокцидіозом, гельмінтозами, токсикозами.

1.8. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла на ешерихіоз птиця, що виділяє збудника хвороби у зовнішнє середовище із слизом, послідом, забруднені послідом яйця. Зараження птиці відбувається аліментарним та аерогенним шляхами. Трансоваріальна передача збудника відмічається дуже рідко. Розповсюджувати інфекцію можуть гризуни та дикі птахи. Збудник передається через одяг працівників, предмети догляду, обладнання, воду, інфіковані корми, транспорт, тару тощо. Не виключається захворювання курчат в перший день життя.

Причинами захворювання є порушення строків комплектування стада, ветеринарно-санітарних норм експлуатації пташиних приміщень, технології утримання та годівлі птиці, авітамінози, застосування живих вакцин та наявність в стаді хворої ешеріхіозом птиці, який протікає латентно.

{Пункт 1.8 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

1.9. Захворювання протікає гостро, підгостро, хронічно та субклінічно (латентно).

Інкубаційний період, у залежності від вірулентності збудника та резистентності макроорганізму, триває від кількох годин до 2-3 діб. Відмічають гостру (септичну), хронічну та кишкову форми колібактеріозу птиці.

Гостра форма захворювання характеризується пригніченням, утратою апетиту, спрагою, діареєю, загибель птиці наступає протягом кількох годин. У водоплавної птиці можливі кон'юнктивіт та нервові прояви.

У молодняку курей, качок та індиків м'ясних порід зустрічається респіраторна форма колісептицемії, при якій спостерігають сльозотечу, кон'юнктивіт, затруднене дихання, чхання, хрипи, кашель.

При хронічній формі відмічають симптоми, подібні як при гострій, але менше виражені, а також можливе розпухання суглобів, панофтальміт, набряк голови.

Інколи реєструється генітальна форма колібактеріозу, для якої характерне запалення жовткового міхура в молодняку в перші дні життя, а в дорослої птиці спостерігається зниження чи припинення яйцекладки, запалення суглобів (артрити).

Кишкова форма колібактеріозу супроводжується порушенням функцій шлунково-кишкового тракту - пронос, сильна спрага, відсутність апетиту, зневоднення організму птиці тощо.

Значна кількість перехворілої птиці стає латентним носієм ешеріхій, залишаючись тривалий час джерелом інфекції, отримані від них яйця будуть контаміновані.

1.10. При патолого-анатомічному розтині трупів птиці відзначають:

при гострому перебігу хвороби - катаральні та геморагічні ентерити, крововиливи на серозних та слизових оболонках кишечнику, епікарді, ендокарді, перикарді; печінка та селезінка - кровонаповненні, переповнення жовчного міхура. Більшість тушок птиці доброї вгодованості, але забарвлення м'язів змінюється, особливо грудних м'язів, окремі ділянки яких інколи набувають ціанотичного кольору, що чергуються з блідими, майже некротичними осередками ("риб'яче м'ясо");

при респіраторній формі захворювання - геморагічний трахеїт, аеросакуліт та перикардит (від серозних до серозно-фібринозних), гіперемія та набряк легень, перигепатит;

при кишковій формі - ентерити, гепатит, можливий з фібринозними гранулами;

при хронічній формі - гепатит, дифузія жовчі з міхура в навколишні тканини, перикардити й аеросакуліти від серозного до фібрінозного, а також синовіт, остеомієліт.

У дорослої птиці виявляють перикардит, оваріїт, сальпінгіт, жовтковий перитоніт.

{Абзац шостий пункту 1.10 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

2. Діагностика

2.1. Діагноз колібактеріоз встановлюють на підставі аналізу епізоотичної ситуації регіону, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та результатів лабораторних досліджень.

2.2. У лабораторію для дослідження направляють трупи чи тушки вимушено забитої птиці, патологічний матеріал (шматочки печінки, селезінки, ексудат черевної порожнини) або курчат з вираженими клінічними ознаками захворювання.

2.3. Діагноз колібактеріоз вважають установленим при наявності клінічних ознак захворювання, характерних патолого-анатомічних змін та виділенні при бактеріологічних дослідженнях трупів птиці або патологічного матеріалу (крові або кісткового мозку (трубчатої кістки) чи печінки) E.coli. Патогенні властивості у виділених культур E.coli визначають біопробою на курчатах або білих мишах.

Серологічне типування виділених культур E.coli здійснюється згідно з вимогами ДСТУ ISO 4831:2006 “Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Загальні настанови щодо підрахування кількості коліформних мікроорганізмів".

{Пункт 2.3 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

2.4. При встановленні діагнозу слід ураховувати можливість змішаного перебігу даної хвороби з рядом інших інфекцій. При цьому відзначають характерні ознаки як для колібактеріозу, так і супутнього захворювання.

3. Профілактика захворювання птиці на колібактеріоз

3.1. Для профілактики захворювання птиці колібактеріозом керівники та спеціалісти птахогосподарств незалежно від форми власності зобов'язані виконувати заходи, передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування ( далі - Ветеринарно-санітарні правила), затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 № 53, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за № 565/5756. При цьому необхідно організовувати захист птахогосподарства від занесення інфекції та її розповсюдження.

3.2. Інкубаційні яйця завозять із птахогосподарств, благополучних щодо інфекційних хвороб. Не допускається змішування в інкубаційних шафах та вивідних інкубаторах яєць, завезених з різних птахогосподарств. Інкубаційні яйця, які отримують у птахогосподарстві, дезінфікують двічі: не пізніше 1,5 години після знесення та перед закладкою в інкубатор. Для дезінфекції використовують пари формальдегіду або інші деззасоби, що зареєстровані в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування.

3.3. Птицю різних вікових груп розміщують на територіально відокремлених зонах, дотримуючись необхідних зооветеринарних, санітарних норм розривів і щільності посадки птиці. На вирощування приймають здоровий повноцінний молодняк.

3.4. У птахогосподарстві потрібно витримувати термін міжциклових профілактичних перерв. Перед посадкою кожної наступної партії птиці проводиться очищення, миття та дезінфекція пташників, інкубаторіїв, обладнання, інвентарю. При утриманні птиці дотримуються вимог санітарно-гігієнічного режиму.

3.5. Кожна партія кормів, що надходить у птахогосподарство, підлягає вхідному контролю.

3.6. Для специфічної профілактики колібактеріозу використовують інактивовані і живі вакцини, специфічну сироватку відповідно з настановами щодо їх застосування.

3.7. У птахогосподарстві необхідно постійно здійснювати заходи для знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення потрапляння синантропної птиці (голубів, горобців, ворон тощо) у пташники.

3.8. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують відповідно до вимог статті 35-2  Закону України “Про відходи”.

{Пункт 3.8 глави 3 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

3.9. Послід складують у штабелі на ізольованому майданчику для подальшого знезараження біотермічним методом. При активному біотермічному процесі штабель витримують не менше 45 діб. При температурі навколишнього повітря нижче 0 град. С, коли біотермічні процеси сповільнюються, - термін знезараження збільшують до 90 діб.

3.10. Транспорт і тару, які використовувалися для перевезення курчат, продуктів птахівництва, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання (картонну, дерев’яну тару, якщо її дезінфекція неможлива, - спалюють) відповідно до чинного законодавства.

{Пункт 3.10 глави 3 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

3.11. Дезінфекція проводиться відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 20 червня 2007 року № 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 року за № 813/14080.

{Пункт 3.11 глави 3 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

3.12. Працівники птахогосподарств повинні дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

4. Заходи при виявлені захворювання птиці на колібактеріоз

4.1. Птахогосподарство (пташник, ферму, відділення), у якому встановлено захворювання на колібактеріоз, оголошують у встановленому порядку неблагополучним і вводять карантинні обмеження, при яких забороняється:

переміщення птиці з неблагополучних пташників у межах птахогосподарства (відділення, ферми);

вивіз інкубаційних яєць і птиці в інші птахогосподарства;

інкубація яєць з неблагополучних пташників;

використання м'яса умовно здорової птиці в харчуванні населення без попередньої термічної обробки.

4.2. У неблагополучному щодо колібактеріозу птиці птахогосподарстві дозволяється:

інкубація яєць, отриманих з благополучних пташників, для внутрішньогосподарських потреб;

вивезення умовно здорової птиці для забою на м'ясопереробних підприємствах на окремо виділених лініях (цехах), у тому числі забитої птиці з харчовою метою для виробництва консервів;

вивезення з умовно благополучних пташників інкубаційних яєць при умові їх дезінфекції парами формальдегіду не пізніше ніж через 1,5 години після знесення та перед вивезенням із птахогосподарства або іншими деззасобами, зареєстрованими на території України, згідно з настановами щодо їх застосування;

реалізація з харчовою метою яєць, які отримані від птиці благополучних пташників;

використовувати яйця, отримані від хворої та підозрілої на захворювання колібактеріозом птиці, після знезараження проварюванням ( не менше 10 хвилин) або направляти на промислову переробку, де застосовуються високі температури;

увезення інкубаційних яєць і птиці добового віку із птахівничих ферм, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, за умови інкубації яєць в окремому інкубаторії після його дезінфекції та ізольованого вирощування отриманого молодняку в продезінфікованих приміщеннях.

4.3. У неблагополучному птахогосподарстві робиться перерва в інкубації та проводиться санація інкубаторію.

4.4. З метою прискорення ліквідації колібактеріозу розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини району за згодою керівника (власника) птахогосподарства надається дозвіл на забій усієї птиці неблагополучного пташника (відділення, ферми, птахогосподарства), не чекаючи закінчення терміну експлуатації птиці, у протилежному випадку проводиться лікування та виконуються вимоги данної Інструкції.

4.5. У неблагополучному з колібактеріозу птахогосподарстві (відділені, фермі, пташнику) хвору та підозрілу у захворюванні птицю забивають. Ветеринарно-санітарна оцінка м'яса після забою проводиться згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 7 червня 2002 року № 28, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за № 524/6812. Пух і перо дезінфікують у встановленому порядку.

4.6. Після забою птиці проводиться механічне очищення та миття пташників, обладнання, виробничих територій, транспорту та інших об'єктів. Дезінфекція проводиться освітленим розчином хлорного вапна з 5% умістом активного хлору, 3% розчином лугу, аерозольно 3% розчином формаліну або іншими дезінфікуючими засобами, зареєстрованими в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування у відповідності до діючої Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва. Проводиться ультрафіолетове опромінення пташників.

4.7. Молодняк птиці неблагополучного пташника піддається лікуванню та вирощується до відповідних кондицій. Після застосування антибактеріальних препаратів рекомендується відновлювати нормофлору кишечнику.

При досягненні забійних кондицій птиця забивається на м'ясо в забійному цеху птахогосподарства чи вивозиться на м'ясопереробні підприємства. Забій птиці проводиться із дотриманням вимог Ветеринарно-санітарних правил, що унеможливлюють поширення інфекції та зараження людей.

4.8. При проведенні карантинних та санаційних заходів у неблагополучних на колібактеріоз птахогосподарствах та при утилізації забитої хворої птиці (у тому числі її частин) уживаються заходи щодо попередження розповсюдження захворювання серед диких тварин.

4.9. Карантинні обмеження з птахогосподарства (відділення, ферми, пташника) знімаються через 30 днів після останнього випадку виявлення хворої або підозрілої на захворюванні птиці та проведення остаточних ветеринарно-санітарних заходів.

4.10. При встановлені в птахогосподарстві змішаної інфекції здійснюються заходи, передбачені відповідними нормативно-правовими актами з профілактики та ліквідації відповідного захворювання з врахуванням вимог даної Інструкції.

4.11. Керівники, працівники господарств, ферм, орендарі, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

5. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних щодо колібактеріозу птахогосподарствах

5.1. Працівники птахогосподарств повинні проходити попередній (до прийняття на роботу) і періодичні (один раз на рік) профілактичні медичні огляди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 “Про затвердження переліку професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

5.2. Працівники забезпечуються мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту, які мають запобігати інфікуванню.

5.3. Серед працівників птахогосподарств відповідальними особами обов’язково проводиться роз’яснювальна робота з питань дотримання правил особистої гігієни.

5.4. При проведенні аерозольної дезінфекції та використанні препаратів, що подразнюють слизову оболонку очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

5.5. В аптечках першої допомоги повинні бути засоби, що нейтралізують дезінфекційні речовини, які використовуються.

5.6. Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки продезінфікувати.

5.7. Палити та вживати їжу слід тільки у визначених для цього місцях.

5.8. При роботі з хворою птицею спеціалісти забезпечуються спецодягом (халатами/комбінезонами, рушниками, шапочками, змінним взуттям, бахілами, гумовими рукавичками, респіраторами тощо) та іншими засобами індивідуального захисту, а також необхідними інструментами, посудом, мийними та дезінфекційними засобами. Після закінчення роботи спецодяг і спецвзуття знезаражуються або знищуються. Після проведення клінічного огляду птиці чи відбору проб, патматеріалу від неї необхідно вимити руки з милом (з дотриманням техніки обробки рук) та умитися.

Для миття рук використовують рідкі мийні засоби, які дозволені для використання в Україні. Для запобігання ризику перехресного інфікування під час обробки рук персоналу необхідно використовувати настінні ліктьові дозатори або індивідуальні упаковки зі шкірними антисептиками.

5.9. До роботи з хворою птицею не допускаються особи з ознаками будь-яких захворювань або нездужання, старші 65 або молодші 18 років, вагітні жінки.

5.10. Працівники птахозабійних підприємств забезпечуються засобами індивідуального захисту (масками, спецодягом, засобами особистої гігієни) відповідно до вимог чинного законодавства.

{Інструкцію доповнено новою главою 5 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 92 від 18.03.2016}

Заступник Голови
Державного департаменту
ветеринарної медицини



О.М. Вержиховський



вгору