Деякі питання реформування державного управління України
Распоряжение Кабинета Министров Украины; Стратегия, План, Мероприятия от 24.06.2016474-р
Документ 474-2016-р, действует, текущая редакция — Редакция от 24.10.2018, основание - 779-2018-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 24 червня 2016 р. № 474-р
Київ

Деякі питання реформування державного управління України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 306 від 26.04.2017
Розпорядженнями КМ
№ 726-р від 11.10.2017
№ 779-р від 24.10.2018}

1. Схвалити Стратегію реформування державного управління України на 2016-2020 роки, що додається.

2. Затвердити план заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити виконання плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Координаційній раді з питань реформування державного управління інформацію про стан його виконання.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 52



СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 червня 2016 р. № 474-р

СТРАТЕГІЯ
реформування державного управління України на 2016-2020 роки

I. Мета Стратегії

Реформа державного управління є однією з основних реформ у країнах з перехідною економікою, що здійснюють комплексні реформи у різних сферах державної політики. Дієва система державного управління є одним з основних чинників конкурентоспроможності країни. Ефективна діяльність Кабінету Міністрів України щодо розроблення державної політики у різних сферах можлива за наявності професійної, підзвітної, результативної та ефективної системи центральних органів державного управління. Зниження адміністративного навантаження державного регулювання, покращення якості надання адміністративних послуг, забезпечення законності та передбачуваності адміністративних дій покращує позиції держави у світових рейтингах конкурентоспроможності. Крім того, ефективна система державного управління є однією з основних передумов демократичного врядування, що ґрунтується на принципах верховенства права.

Метою цієї Стратегії є вдосконалення системи державного управління і відповідно підвищення рівня конкурентоспроможності країни. З урахуванням європейського вибору та європейської перспективи України ця Стратегія розроблена згідно з європейськими стандартами належного адміністрування в питаннях трансформації системи органів державного управління. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) Стратегія ґрунтується на спільних цінностях, а саме дотриманні демократичних принципів, верховенстві права, належному врядуванні. У статті 3 Угоди про асоціацію належне врядування визначається як один з принципів, що є головними для посилення відносин між сторонами. Україна продовжуватиме політичні, соціально-економічні, законодавчі та інституційні реформи, необхідні для ефективної реалізації Угоди про асоціацію. З огляду на важливість реформи державного управління для України до розроблення цієї Стратегії було залучено широке коло заінтересованих сторін.

З середини 2015 року Секретаріат Кабінету Міністрів України в тісній співпраці з іншими заінтересованими органами, включаючи Мінекономрозвитку, Мінфін, Мін’юст, Нацдержслужбу, координував розроблення проекту Стратегії. Проект Стратегії після первинної консультації з експертами Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA) та іншими експертами ЄС розроблявся та активно обговорювався в робочих групах, які включали представників усіх заінтересованих центральних органів державного управління, народних депутатів України, а також представників громадянського суспільства. Крім того, постійно підтримувався діалог з експертами ЄС з питань державного управління. Перший опрацьований проект Стратегії був опублікований у серпні 2015 р. на Урядовому порталі в рамках процедури громадських обговорень. Після цього проект був додатково розглянутий представниками громадянського суспільства, міжнародними експертами, основними заінтересованими сторонами та запропонований для подальшого доопрацювання.

У квітні 2016 р. під керівництвом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України проект Стратегії був істотно доопрацьований за участю всіх заінтересованих сторін, представників громадянського суспільства та Дорадчої групи ЄС. Дорадча група ЄС, яка була сформована за сприяння Представництва ЄС в Україні та Європейської Комісії для підтримки Кабінету Міністрів України у розробленні Стратегії, складалася з європейських експертів високого рівня у сфері державного управління. Доопрацьований проект Стратегії позитивно оцінений експертами, схвалений на засіданні Координаційної ради з питань реформування державного управління (далі - Координаційна рада).

Європейські стандарти належного адміністрування сформульовані в документі SIGMA “Принципи державного управління”, який містить систему принципів і критеріїв оцінки державного управління (далі - Принципи державного управління). Структура Стратегії відповідає принципам державного управління, розробленим SIGMA у тісній співпраці з Європейською Комісією. Вони визначають, що саме належне врядування означає на практиці, та окреслюють основні вимоги до добре функціонуючої системи органів державного управління. Принципи сформульовані на основі міжнародних стандартів і вимог, а також належних практик держав - членів ЄС та/або країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Принципи державного управління визнані деякими країнами як перелік стандартів та система принципів і критеріїв для оцінки реформ державного управління. Стратегія з урахуванням Принципів державного управління визначає такі напрями реформування:

формування і координація державної політики (стратегічне планування державної політики, якість нормативно-правової бази та державної політики в цілому, включаючи вимоги щодо формування політики на основі ґрунтовного аналізу та участь громадськості);

модернізація державної служби та управління людськими ресурсами;

забезпечення підзвітності органів державного управління (прозорість роботи, вільний доступ до публічної інформації, організація системи органів державного управління з чітким визначенням підзвітності, можливість судового перегляду рішень);

надання адміністративних послуг (стандарти надання та гарантії щодо адміністративних процедур, якість адміністративних послуг, електронне урядування);

управління державними фінансами (адміністрування податків, підготовка державного бюджету, виконання державного бюджету, система державних закупівель, внутрішній аудит, облік та звітність, зовнішній аудит).

Цілі та завдання реформування у сфері управління державними фінансами визначені Стратегією розвитку системи управління державними фінансами, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3052). Передбачається здійснити перегляд зазначеної Стратегії.

Забезпечення гендерної рівності є складовою частиною Принципів державного управління, що передбачає здійснення відповідних заходів на всіх етапах реалізації цієї Стратегії.

Дія цієї Стратегії не поширюється на питання реформування місцевого самоврядування, що здійснюється відповідно до положень Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 30, ст. 831), Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 70, ст. 1966), та плану заходів на 2015-2017 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 821 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 83, ст. 2752).

Крім того, ця Стратегія також не поширюється на питання судового нагляду та перегляду рішень органів державного управління, оскільки реформа адміністративного судочинства є невід’ємною частиною комплексної судової реформи. Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки була погоджена Радою з питань судової реформи та схвалена Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276.

II. Зв’язок Стратегії з іншими стратегічними документами

Ця Стратегія узгоджується з положеннями таких стратегічних документів:

Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, зокрема розділом 3 “Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії”, в якому однією з першочергових реформ визначено реформу державного управління, що має на меті побудову прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Результатом проведення реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (електронне урядування) для забезпечення вироблення і реалізації цілісної державної політики, спрямованої на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики;

Стратегією розвитку системи управління державними фінансами, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3052), зокрема розділом III “Середньострокове бюджетне прогнозування та концептуальні засади середньострокового бюджетного планування, програмно-цільовий метод, стратегічне планування на рівні міністерств, інших головних розпорядників бюджетних коштів”, завданнями якого передбачено впровадження системи стратегічного планування на рівні міністерств, інших головних розпорядників бюджетних коштів, орієнтованої на забезпечення взаємозв’язку планування діяльності та бюджетного планування, ефективне та прозоре використання бюджетних коштів;

Стратегією реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 227 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 24, ст. 680), а саме її положеннями щодо розмежування політичних посад та посад державних службовців, забезпечення рівного доступу громадян до державної служби шляхом проведення відкритого конкурсу на зайняття вакантних посад, формування ефективної системи управління людськими ресурсами на державній службі, встановлення прозорої моделі оплати праці;

Державною програмою щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 265 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 38, ст. 1146), положеннями якої передбачено заходи щодо вдосконалення порядку забезпечення доступу громадськості до публічної інформації;

планом заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 357, та планом дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу “Ведення бізнесу” на 2016 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1406.

III. Сучасний стан державного управління

Система державного управління в Україні не відповідає потребам країни у проведенні комплексних реформ у різних сферах державної політики та її європейському вибору, а також європейським стандартам належного управління державою.

Україна займає низькі позиції у світових рейтингах конкурентоспроможності, пов’язаних з державним управлінням.

Згідно з показниками Індексу світової конкурентоспроможності Світового економічного форуму (за 2015 рік) Україна посідає 130 місце (серед 144 країн) у категорії “ефективність уряду”, 103 місце в категорії “прозорість формування державної політики” та 115 місце в категорії “тягар державного регулювання”. У рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу” позиції України є дещо кращими - у загальному рейтингу в 2016 році Україна займає 83 місце. Значне покращення відбулося у сфері відкриття бізнесу - в цій категорії Україна піднялася з 70 місця у 2015 році до 30 місця у 2016 році.

На даний час повна та глибока оцінка стану справ у системі державного управління України відповідно до Принципів державного управління не проводилася. У ряді держав стратегії державного управління були розроблені на основі результатів оцінки вихідного стану, яку проводили експерти SIGMA. Проведення такої оцінки передбачено цією Стратегією в рамках напряму реформи, що зосереджується на стратегічних засадах реформування державного управління.

Проведення повної оцінки існуючого стану справ визначено одним із заходів з реалізації Стратегії. За результатами зазначеної оцінки Стратегія буде переглядатися до кінця 2018 року.

Ця Стратегія спрямована на розв’язання таких проблем, що стоять перед системою державного управління:

щодо стратегічних засад реформування державного управління:

- відсутність потужного політичного лідерства та недостатній рівень координації реформування державного управління на політичному рівні;

- недостатня спроможність органів державної влади щодо проведення комплексного реформування державного управління;

- недостатня спроможність Кабінету Міністрів України до стратегічного планування;

щодо формування і координації державної політики:

- недостатній рівень якості державної політики у різних сферах, законодавчої та нормативної бази (формування політики та розроблення законодавчих актів на основі ґрунтовного аналізу, участь громадськості, цілісність і послідовність дій та рішень Кабінету Міністрів України у цілому);

- відсутність системи середньострокового бюджетного планування, пов’язаного із стратегічним плануванням політики;

щодо державної служби та управління людськими ресурсами:

- нестача на керівних та інших посадах державної служби висококваліфікованих кадрів, які є важливими для розроблення та проведення національних реформ і здатні долати виклики реформування у різних галузях;

- високий рівень корупції в системі державної служби, що становить перешкоди для ефективності та результативності державного управління;

- гендерний дисбаланс;

- недостатній рівень управління людськими ресурсами в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, відсутність автоматизованої системи управління людськими ресурсами;

щодо підзвітності центральних органів виконавчої влади - відсутність горизонтального та вертикального функціонального обстеження в системі державного управління; невизначеність місії (основної мети, для досягнення якої утворено центральний орган виконавчої влади), нечітке визначення сфер відповідальності і завдань міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; часткове дублювання повноважень; неефективна організація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких не спрямовується та не координується відповідними міністрами;

щодо надання адміністративних послуг:

- відсутність упорядкованих базових принципів і гарантій захисту прав громадян і юридичних осіб у рамках адміністративної процедури (відсутність закону про адміністративні процедури);

- необхідність подальшого розвитку центрів надання адміністративних послуг;

- надмірне адміністративне навантаження на громадян і юридичних осіб;

- низький рівень якості роботи базових електронних реєстрів; відсутність прийнятного технічного рішення для забезпечення функціональної сумісності систем органів державної влади, неналежна якість електронних послуг для громадян і юридичних осіб.

Реформування системи оплати праці державних службовців згідно із Законом України “Про державну службу” передбачає поступове значне підвищення заробітної плати.

Ефективна реалізація Закону України “Про державну службу”, який ґрунтується на Принципах державного управління, дасть змогу реформувати державну службу відповідно до європейських стандартів.

IV. Пріоритети Стратегії

Стратегічні засади реформування державного управління

Стратегії реформування державного управління враховують повну та глибоку оцінку вихідного стану державного управління. Така оцінка відповідно до Принципів державного управління проводилася у 2015 році експертами SIGMA в країнах, які перебувають на етапі приєднання до ЄС, та у Молдові у 2016 році. У зв’язку з тим, що в Україні оцінка вихідного стану не проводилася, одним із завдань Стратегії визначено проведення повної оцінки вихідного стану відповідно до Принципів державного управління не пізніше 2018 року. Така оцінка має бути проведена із залученням міжнародних експертів. Оцінка SIGMA ґрунтується на Принципах державного управління, які охоплюють всі проблемні напрями реформування державного управління. Таким чином, оцінка вихідного стану дасть змогу створити методологічну “дорожню карту” для реформування системи органів державного управління. Для проведення оцінки можуть бути використані також інші інструменти. За результатами оцінки та на основі виявлених недоліків у реалізації Стратегії можливий її перегляд у 2018 році.

Політична прихильність до реформування і лідерство є вирішальними для успішного планування та проведення реформи державного управління. Реформа є міжгалузевою і проводиться у цілісний та узгоджений спосіб, чого неможливо досягти без потужного політичного лідерства з достатніми повноваженнями та підтримкою Прем’єр-міністра України. З огляду на це Прем’єр-міністр України визначає члена Кабінету Міністрів України, відповідального за координацію реформування державного управління. У складі Секретаріату Кабінету Міністрів України передбачається створення провідного структурного підрозділу з питань реформування державного управління, який буде забезпечувати супровід реформи та підтримку діяльності політичного керівництва і координації реформи. Штатна чисельність такого підрозділу становитиме від 10 до 20 державних службовців з відповідним рівнем професійної компетентності для забезпечення сталого процесу реалізації цієї Стратегії до 2020 року. Член Кабінету Міністрів України, відповідальний за координацію реформування державного управління, та провідний структурний підрозділ з питань реформування державного управління також візьмуть на себе відповідальність за такі напрями, як реформування державної служби та реорганізація центральних органів виконавчої влади.

{Абзац другий розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 306 від 26.04.2017}

Реформування державного управління передбачає координацію роботи провідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальним за реформування державного управління, - а також державними органами, відповідальними за різні напрями реформи, а саме:

Секретаріатом Кабінету Міністрів України - стратегічне планування, формування і координація державної політики, організація системи центральних органів виконавчої влади;

Нацдержслужбою, Мінсоцполітики, Мінфіном - державна служба та управління людськими ресурсами;

Мін’юстом, Мінекономрозвитку - адміністративна процедура та надання адміністративних послуг;

Державним агентством з питань електронного урядування, Мінекономрозвитку - електронне урядування.

Усі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади будуть залучені до проведення реформи державного управління.

Залучення центральних органів виконавчої влади до реалізації Стратегії здійснюватиметься з чітким розподілом відповідальності і з урахуванням спроможності щодо реформування державного управління та ефективних механізмів координації та співпраці.

Для координації реалізації Стратегії створена Координаційна рада, до роботи якої будуть залучені представники відповідних центральних органів виконавчої влади. Очолює Координаційну раду член Кабінету Міністрів України, відповідальний за координацію реформування державного управління, який буде координувати роботу залучених центральних органів виконавчої влади, відповідальних за різні напрями реформи державного управління (державна служба та управління людськими ресурсами, включаючи реформування системи оплати праці та оптимізацію чисельності персоналу; організація системи центральних органів виконавчої влади; управління державними фінансами; стратегічне планування; регуляторна політика; адміністративна процедура; адміністративні послуги; електронне урядування).

{Абзац десятий розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 306 від 26.04.2017}

Координаційна рада забезпечить чіткий розподіл обов’язків і відповідальності та уникнення їх часткового дублювання. Питання, що становлять загальний інтерес, обговорюватимуться на засіданнях Координаційної ради з метою підготовки узгоджених проектів рішень для подальшого розгляду Кабінетом Міністрів України. Також достатня увага на засіданнях Кабінету Міністрів України приділятиметься питанням реформування державного управління.

Крім того, передбачається здійснення координації проведення реформи державного управління на рівні вищого корпусу державної служби у форматі Спеціальної робочої групи з питань реформування державного управління, в якій будуть представлені керівники державної служби усіх центральних органів виконавчої влади, відповідальних за реалізацію різних напрямів реформування державного управління.

Реформа державного управління також вимагає посилення спроможності центральних органів виконавчої влади, відповідальних за різні напрями реформування. Частина центральних органів виконавчої влади, які визначені відповідальними за напрями реформування державного управління, не мають у своєму розпорядженні достатніх кадрових ресурсів з необхідною фаховою компетентністю. Під час координації реалізації Стратегії провідним структурним підрозділом з питань реформування державного управління Секретаріату Кабінету Міністрів України буде розроблено комплексний план кадрового забезпечення з метою посилення спроможності центральних органів виконавчої влади щодо реалізації реформи державного управління за всіма напрямами.

Реалізація Стратегії повинна мати фінансову стабільність. Реалізація Стратегії фінансуватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел відповідно до плану заходів з її реалізації. ЄС та інші міжнародні партнери зможуть надавати фінансову підтримку реалізації Стратегії з використанням існуючих дієвих механізмів фінансової підтримки, узгоджених сторонами. Планування фінансового забезпечення реалізації Стратегії також має включати розрахунки потенційного заощадження коштів у результаті проведення реформ (оптимізації чисельності працівників, раціоналізації та автоматизації адміністративних процедур), що частково може компенсувати витрати на реформування.

Пріоритетами щодо стратегічних засад реформування державного управління є:

визначення політичного лідера, відповідального за реформу державного управління, дієвих механізмів координації та чіткого розподілу відповідальності;

посилення спроможності державних органів щодо реформування державного управління;

визначення окремого підрозділу для забезпечення супроводу реформи, професійної, технічної та адміністративної підтримки діяльності політичного лідера реформи державного управління і механізму координації діяльності;

комунікаційний супровід реформи державного управління;

оцінка державного управління з метою створення основи для середньострокового огляду та аналізу Стратегії і плану заходів з її реалізації відповідно до Принципів державного управління.

Стратегічне планування, формування і координація політики

Формування державної політики, зокрема стратегічне планування, координація та реалізація політики, є одним з основних напрямів діяльності в системі державного управління. Якість формування державної політики визначає, наскільки ефективно та результативно реалізуватиметься державна політика. Водночас процес формування політики та складові цього процесу є важливими чинниками забезпечення якості та економічної ефективності державної політики. Ефективне формування політики є важливим як на національному рівні (політичному, адміністративному рівні та на рівні громадянського суспільства), так і на міжнародному рівні. На національному рівні вирішальним є забезпечення врахування інтересів сторін, а також інформування громадськості про майбутні зміни. Для захисту інтересів держави на міжнародному рівні та співпраці з міжнародними організаціями необхідно забезпечити створення ефективних і швидких систем координації політики.

Необхідно зосередити увагу та зусилля на вирішенні стратегічних питань, які стоять перед країною. Визначено 62 реформи і програми, які вимагають нагальної уваги.

Зазначені реформи проводяться за таких умов:

діяльність великої кількості центральних органів виконавчої влади безпосередньо спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України (16 відсотків загальної кількості усіх центральних органів виконавчої влади);

низький рівень координації роботи та взаємодії між центральними органами виконавчої влади призводить до надмірного навантаження на Кабінет Міністрів України;

не проводиться попередній аналіз, визначення проблем та розроблення альтернативних варіантів їх розв’язання у різних сферах державної політики. Регламент Кабінету Міністрів України визначає базові концептуальні засади нормотворчої роботи (зокрема аналіз стану справ у галузі, прогнозування результатів реалізації політики, визначення критеріїв ефективності, фінансово-економічне обґрунтування), але на практиці ці положення, як правило, майже не застосовуються;

відсутність чіткої класифікації та взаємозв’язку програмних і стратегічних документів державної політики та нормативно-правових актів;

низький рівень аналітичної роботи та міжвідомчої координації призводить до того, що Кабінет Міністрів України розглядає питання, які мають вирішуватися на рівні міністерств;

нечітко визначена відповідальність за координацію стратегічного управління (включаючи визначення відповідних систем, підготовку керівних рекомендацій, створення інформаційних мереж тощо);

низький рівень застосування сучасних технологій у діяльності державних органів.

У зв’язку із зазначеним Кабінет Міністрів України вирішує технічні питання, що обмежує час обговорення стратегічних пріоритетів та визначення довгострокових цілей. Організація системи центральних органів виконавчої влади створює перешкоди для розвитку та впровадження єдиної та узгодженої державної політики. Підвищення спроможності Кабінету Міністрів України зосереджуватися на важливих питаннях потребує змін у системі центральних органів виконавчої влади, зміни засад стратегічного управління та механізмів координації.

Основними завданнями цього напряму реформування є:

підвищення стратегічної спроможності Кабінету Міністрів України;

удосконалення системи стратегічного планування, проведення його моніторингу та оцінки;

удосконалення методології формування державної політики, включаючи оцінку якості нормотворчої роботи;

запровадження електронної системи управління документами.

Підвищення стратегічної спроможності здійснюватиметься шляхом передачі (деконцентрації) окремих повноважень Кабінету Міністрів України відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади.

Горизонтальний функціональний аналіз має виявити технічні, нестратегічні повноваження, які необхідно передати від Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим державним органам.

У порядку денному засідань Кабінету Міністрів України необхідно визначити нестратегічні та стратегічні питання. Розгляд нестратегічних питань можна здійснювати за прискореною процедурою, без додаткового детального обговорення. Члени Кабінету Міністрів України зосереджуватимуться на стратегічно значущих питаннях, вирішення яких потребує координації державної політики у різних галузях на найвищому рівні.

Система стратегічного планування, моніторингу та аналізу передбачає наявність системи взаємопов’язаних і взаємоузгоджених програмних і стратегічних документів державної політики. Чинні процедури підготовки програмних і стратегічних документів державної політики, передбачені в нормативно-правових актах, зокрема Регламенті Кабінету Міністрів України, потребують перегляду та систематизації. Необхідно визначити чіткі, єдині вимоги і методологію підготовки програмних і стратегічних документів державної політики (аналіз стану справ, визначення проблем, що потребують розв’язання, підготовка альтернативних варіантів розв’язання проблем, оцінки впливу, визначення критеріїв ефективності, консультації із громадськістю та заінтересованими сторонами, визначення строків звітування, процедура оновлення). Єдині стандарти підготовки стратегічних документів передбачається визначити до 2017 року. Стратегічні документи, що розглядатимуться на засіданнях Кабінету Міністрів України починаючи з 2018 року, мають відповідати зазначеним стандартам.

Здійснюватиметься моніторинг і регулярне звітування щодо реалізації стратегій. Починаючи з 2017 року 50 відсотків річних звітів про реалізацію стратегій, підготовлених відповідно до нових стандартів стратегічного планування, мають відповідати новим стандартам.

Підвищення стратегічної спроможності Кабінету Міністрів України потребує визначення і посилення спроможності провідного підрозділу з питань стратегічного планування і координації політики. Функції такого підрозділу полягатимуть в координації запровадження інституційних засад і стандартів системи стратегічного управління та підтримці відповідних підрозділів інших центральних органів виконавчої влади. Цей підрозділ буде створено до початку 2017 року, а розвиток його спроможності буде забезпечено до початку 2018 року.

Дієвий процес формування та реалізації державної політики потребує створення відповідної нормативно-правової бази. Регламент Кабінету Міністрів України визначає концептуальні основи нормотворчої практики, однак їх застосування продовжує бути недостатнім. Перелік вимог до формування державної політики, що передбачає, насамперед, якість підготовки проектів законів та підзаконних актів, повинен бути переглянутим та удосконаленим, а відповідні стандарти мають бути затверджені до 2017 року. Оновлені правила повинні включати вимоги до техніко-економічного обґрунтування формування політики, передбачати оцінювання наслідків, міжвідомчу координацію, участь громадськості та скорочення адміністративного навантаження. Після затвердження удосконалених правил формування державної політики основна увага повинна бути зосереджена на їх дієвому застосуванні та забезпеченні якості документів. Частка поданих на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів та підзаконних актів, що відповідають вимогам оновленої методології, має збільшитися з 30 відсотків у 2018 році до 70 відсотків у 2020 році.

Запровадження електронної системи управління документами є одним з основних процесів у державному управлінні. Система управління документами має забезпечувати ефективний документообіг та легкий пошук документів, необхідних для роботи. Частка центральних органів виконавчої влади, які здійснюють автоматичний міжвідомчий документообіг (інтегровані до міжвідомчої системи електронного документообігу) повинна поступово збільшитися з 10 відсотків у 2016 році до 100 відсотків у 2018 році. Частка документів, якими центральні органи виконавчої влади обмінюються в електронному форматі, повинна збільшитися з 5 до 90 відсотків у 2020 році. Частка місцевих органів виконавчої влади, які здійснюють автоматичний міжвідомчий документообіг, повинна збільшитися з 1 відсотка до 80 відсотків у 2020 році.

Пріоритетами формування державної політики є:

посилення спроможності Кабінету Міністрів України щодо стратегічного планування державної політики;

удосконалення загальної якості формування державної політики та підготовки нормативно-правових актів, включаючи удосконалення порядку (вимог) щодо аналізу запланованих витрат, оцінки наслідків, міжвідомчої координації, участі громадськості та системи електронного документообігу;

покращення системи стратегічного планування, моніторингу та оцінювання, включаючи засади оцінювання результативності діяльності міністерств та інших державних органів;

завершення переходу до електронного документообігу в процесі підготовки документів міністерствами та міжвідомчої комунікації.

Державна служба та управління людськими ресурсами

Державна служба є основою державного управління. Створення професійної державної служби має виключне значення для країни з перехідною економікою. Цілі реформування, передбачені Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, не можуть бути досягнуті без професійних, доброчесних та етичних державних службовців.

Принципи, на основі яких створюється державна служба, відображені у Принципах державного управління, а саме:

сфера охоплення державної служби є належною, чітко визначеною і застосовується на практиці;

політика і правова база для професійної та чітко впорядкованої державної служби визначені та застосовуються на практиці; інституційна структура дає змогу здійснювати послідовне та ефективне управління людськими ресурсами у всій системі державної служби;

відбір і призначення на посади державної служби ґрунтується на досягненнях і здобутках та однаковому ставленні до кандидатів на всіх етапах процесу; критерії для переведення на нижчу посаду та припинення державної служби є чіткими та зрозумілими;

прямий чи непрямий політичний вплив на вищі керівні посади державної служби унеможливлюється;

система оплати праці державних службовців ґрунтується на класифікації посад, є справедливою і прозорою;

забезпечується професійний розвиток державних службовців, що включає регулярне навчання, справедливе оцінювання результатів діяльності, а також мобільність і просування по службі на основі об’єктивних, прозорих критеріїв і здобутків;

здійснюються заходи для сприяння доброчесності, запобігання корупції та забезпечення дисципліни на державній службі.

Основні проблеми державної служби в Україні пов’язані з недотриманням принципів прийняття на державну службу на основі здобутків, політичної нейтральності, відкритості та прозорості в роботі державних службовців, що супроводжується слабкою дисципліною, відповідальністю та незбалансованими процедурами. Не визначено єдині стандарти вступу на державну службу, в тому числі процедури призначення на посади та просування по службі, права і обов’язки державних службовців. Більшість центральних органів виконавчої влади не застосовують сучасні інструменти управління людськими ресурсами та навчання. Незбалансована система оплати праці призвела до нерівності у системі державного управління. Наслідком цього є висока плинність кадрів на державній службі та суб’єктивність у просуванні по службі. Державне управління в Україні також характеризується відсутністю гендерної рівності: в той час як 75 відсотків персоналу є жінками, на рівні прийняття рішень їх частка становить лише 13 відсотків (за даними Глобального звіту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН)  з питань гендерної рівності в області державного управління, 2014 рік). В Україні співвідношення між жінками та чоловіками, що є законодавцями, старшими посадовими особами та менеджерами, становить 38 до 62. У цілому Україна посідає 67 місце із 145 за Індексом гендерної рівності на 2015 рік (що означає втрату позицій порівняно з 2014 роком, коли вона посідала 56 місце із 142).

Закон України “Про державну службу” відповідає Принципам державного управління та спрямований на вирішення основних питань державної служби. Ефективна реалізація зазначеного Закону є найбільшим викликом у наступний період. Необхідно запровадити системи реалізації Закону та забезпечити їх кадрами, які мають відповідний рівень компетентності. Основними складовими елементами реформи, що забезпечуватимуть зазначене, є:

визначення посад державних службовців, які несуть відповідальність за проведення основних національних реформ і мають право на спеціальні умови оплати праці в рамках загальної системи оплати праці державних службовців (так звані “реформаторські кадри”) (далі - фахівці з питань реформ);

запровадження принципів державного управління в системі державної служби шляхом ефективної реалізації Закону України “Про державну службу”;

фінансова стабільність реформування системи оплати праці державних службовців з урахуванням макроекономічних показників;

оптимізація чисельності працівників у системі органів державного управління;

утворення структурних підрозділів з управління персоналом або введення посади спеціаліста з питань персоналу в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади з метою розвитку сучасного управління людськими ресурсами з координацією діяльності Нацдержслужбою;

створення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі;

реформа системи професійного навчання державних службовців, у тому числі в частині володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи;

посилення інституційної спроможності Нацдержслужби.

В Україні різні галузі та сфери потребують фахових лідерів у системі державної служби, які б проводили національні реформи та забезпечували необхідні зміни. Також для підвищення ефективності роботи державних органів необхідно залучити достатню кількість фахівців з питань реформ, які зроблять зміни в підходах до роботи в державних органах незворотними.

Основним завданням реформування є створення в кожному міністерстві та інших центральних органах виконавчої влади команд фахівців з питань реформ, що будуть реалізувати зміни щодня. Зазначені команди можуть включати керівний склад, спеціалістів та менеджерів з досвідом роботи у відповідній галузі для якісного та сталого процесу реформування.

Необхідно залучити висококваліфікованих і компетентних державних фахівців з питань реформ, які здатні забезпечувати реалізацію пріоритетних реформ та спроможні підтримувати якісний процес формування та аналізу політики у пріоритетних галузях. Такі посади фахівців з питань реформ будуть визначатися у складі оновленої структури центральних органів виконавчої влади відповідно до нових завдань та функцій у результаті реорганізації. Для таких фахівців з питань реформ будуть визначені спеціальні умови оплати праці, які дадуть змогу залучити фахівців з необхідними навичками та здібностями. Зазначені умови будуть частиною загальної системи оплати праці державних службовців в цілях забезпечення прозорості та законності системи, а також можуть стати першим етапом широкомасштабної реформи системи оплати праці державних службовців. Визначення чітких механізмів запровадження посад для фахівців з питань реформ та запровадження спеціальних умов оплати праці потребуватиме ґрунтовного аналізу нормативної бази, який буде проведено на початку реалізації Стратегії.

Формування команд фахівців з питань реформ буде забезпечено шляхом:

визначення посад для фахівців з питань реформ у рамках організаційних структур державних органів відповідно до пріоритетних напрямів реформ;

встановлення цілей та завдань для команд фахівців з питань реформ, визначення їх основних функцій;

визначення спеціальних професійних вимог та рівня компетентності для фахівців з питань реформ для гарантування відбору та призначення на такі посади найкращих кандидатів;

визначення спеціальних умов оплати праці в рамках загальної системи оплати праці державних службовців;

проведення відкритих конкурсів на зайняття таких посад відповідно до визначених критеріїв.

Також Кабінетом Міністрів України буде забезпечено контроль за станом проведення пріоритетних реформ, у тому числі реформи державного управління відповідно до показників виконання плану заходів з реалізації Стратегії.

Першочерговим завданням за напрямом реформування державної служби є заповнення до кінця 2016 року 100 відсотків посад державних секретарів та 50 відсотків посад фахівців з питань реформ у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, міністерствах та інших основних центральних органах виконавчої влади, а до кінця 2017 року - 100 відсотків посад таких фахівців.

Для визначення ефективності Закону України “Про державну службу” необхідно систематично аналізувати та оцінювати стан його реалізація шляхом проведення загальної оцінки вихідного стану відповідно до першого напряму реформи, за методологією SIGMA, яка визначає всеохоплюючі критерії для оцінки функціонування державної служби.

Закон України “Про державну службу” передбачає проведення реформування системи оплати праці державних службовців з метою забезпечення її конкурентоспроможності на ринку праці, підвищення рівня прозорості, передбачуваності та справедливості. Встановлення конкурентоспроможного рівня заробітної плати сприятиме залученню кращих фахівців, що є важливою складовою частиною реформування системи державного управління в Україні. Проведення реформування може бути успішним за умови забезпечення збалансованості державного бюджету у середньостроковій перспективі.

Реформування системи оплати праці державних службовців здійснюватиметься на стабільній фінансовій основі відповідно до обґрунтованих макроекономічних показників. Особлива увага зосереджуватиметься на забезпеченні конкурентоспроможного рівня оплати праці державних службовців, які відіграють визначальну роль у проведенні національних реформ, а також гендерної рівності відповідно до визначених механізмів.

Критерієм, за яким проводиться оцінка прозорості та справедливості оплати праці, є співвідношення між посадовим окладом та розміром премії у середній заробітній платі державного службовця. Частка посадового окладу повинна становити у 2019 році не менше 70 відсотків, а премії - не більше 30 відсотків. Зменшення частки доплат та премій сприятиме запобіганню встановленню роботодавцем розміру заробітної плати на власний розсуд, а також зниженню ризику політизації державних службовців.

Підвищення заробітної плати державних службовців протягом 2016-2020 років здійснюватиметься згідно із Законом України “Про державну службу”.

Крім вимог, встановлених Законом України “Про державну службу”, реформування системи оплати праці державних службовців передбачає:

підвищення заробітної плати державних службовців до 2020 року до конкурентоспроможного рівня відповідно до показників загального ринку праці;

встановлення тимчасових додаткових стимулюючих виплат для забезпечення конкурентоспроможного рівня заробітної плати відповідно до показників загального ринку праці, зокрема державним службовцям, які працюють на посадах фахівців з питань реформ.

Додаткові стимулюючі виплати можуть бути встановлені до 1 травня 2018 р. за рішенням керівників державної служби державних органів у межах економії фонду оплати праці відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 289 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1212).

Додаткові стимулюючі виплати встановлюються державним службовцям, призначеним на посади фахівців з питань реформ за результатами конкурсу відповідно до вимог до професійної компетенції кандидатів на такі посади.

До кінця 2020 року під час удосконалення організаційної структури та оптимізації чисельності органів державного управління суттєво оновиться склад державних службовців відповідно до встановлених вимог, нової структури та процедури роботи у таких органах. Поступово збільшаться посадові оклади державних службовців та завершиться комплексна реформа системи оплати їх праці, що гарантуватиме державним службовцям прозорість та конкурентоспроможний рівень заробітної плати відповідно до показників загального ринку праці. Разом з тим додаткові тимчасові стимулюючі виплати повинні бути поступово знижені та повністю скасовані до 1 травня 2018 року.

Підвищення розміру заробітної плати відповідно до Закону України “Про державну службу”, за попередніми розрахунками, значно збільшить загальний річний обсяг видатків на оплату праці державних службовців. Кабінет Міністрів України забезпечуватиме фінансову стабільність та збалансованість державного бюджету під час проведення реформування системи оплати праці державних службовців. У рамках середньострокового бюджетного планування проводитиметься ретельний аналіз впливу на державний бюджет реформування системи оплати праці та оптимізації чисельності працівників органів державного управління. У разі потреби розглядатиметься питання щодо можливості внесення змін до відповідної нормативно-правової бази.

Однією з основних умов для успішного реформування є стале фінансове забезпечення. Закон України “Про державну службу” передбачає удосконалення системи оплати праці, зокрема підвищення заробітної плати, розміру надбавки за вислугу років, що суттєво збільшить загальний фонд оплати праці. Крім того, передбачається збільшення витрат на державну службу.

З огляду на те, що рівень оплати праці є важливим чинником залучення професіоналів на державну службу, динаміка збільшення фонду оплати праці повинна відповідати економічним реаліям України з урахуванням обсягу витрат, необхідних на проведення реформи, а підвищення рівня оплати праці державних службовців повинне бути обґрунтованим. Отже, питання проведення реформування системи оплати праці державних службовців повинне розглядатися разом з питаннями підвищення ефективності управління та оптимізації чисельності працівників органів державного управління. Витрати на проведення реформування системи оплати праці державних службовців не можуть здійснюватися лише з державного бюджету, вони повинні частково покриватися за рахунок підвищення ефективності державного управління та оптимізації чисельності працівників органів державного управління.

Ураховуючи те, що інформація про ефективність системи державного управління в Україні є обмеженою, визначення шляхів оптимізації чисельності працівників органів державного управління є неможливим.

Таким чином, необхідно розробити та затвердити до кінця 2016 року методику проведення прозорого моніторингу чисельності працівників центральних органів виконавчої влади та фонду оплати праці таких органів.

Інформація про чисельність працівників центральних органів виконавчої влади розміщуватиметься щомісяця на веб-сайті Кабінету Міністрів України, що сприятиме забезпеченню прозорості здійснення заходів з реформування державного управління та посиленню відповідальності Кабінету Міністрів України щодо оптимізації чисельності працівників центральних органів виконавчої влади і, як наслідок, підвищенню рівня оплати праці державних службовців.

До кінця 2017 року буде розроблений та затверджений план заходів щодо оптимізації чисельності працівників центральних органів виконавчої влади (із зазначенням кількості працівників у 2018-2020 роках). Скорочення загальної кількості працівників центральних органів виконавчої влади (не лише державних службовців) щороку не менш як на 2,5 відсотка чисельності працівників таких органів станом на 1 січня 2016 р. сприятиме підвищенню ефективності державного управління (крім функцій та посад, які можуть бути передані з центральних органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування та/або інших державних органів).

З огляду на кількість жінок, зайнятих у сфері державного управління, повинен дотримуватися принцип забезпечення гендерної рівності, зокрема під час прийняття та виконання політичних, стратегічних, організаційних та оперативних рішень, а також зменшення вразливості та захисту працівників органів державного управління, які перебувають в групі ризику. Під час оптимізації чисельності працівників фактори вразливості таких груп ризику повинні бути належним чином враховані, але не суперечити загальним цілям реформи.

Станом на 1 січня 2016 р. загальна кількість державних службовців в Україні становила близько 250 тис. осіб.

Протягом 2016 року близько 10-15 відсотків державних службовців може бути переведено на посади працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування.

Оптимізація та автоматизація внутрішніх процесів, реформа системи надання адміністративних послуг сприятимуть скороченню протягом 2017-2020 років у державних органах чисельності державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування, не менш як на 10 відсотків порівняно з чисельністю таких працівників станом на 1 січня 2016 року.

Суттєвий перегляд завдань та функцій державних органів, автоматизація процесів їх роботи сприятимуть залученню на державну службу висококваліфікованих фахівців з відповідним досвідом та навичками, що дасть змогу якісно оновити систему державного управління та державної служби відповідно до європейських стандартів та кращих практик управління.

До 2020 року передбачається поступове скорочення чисельності державних службовців та працівників центральних органів виконавчої влади та державних службовців місцевих держадміністрацій шляхом децентралізації функцій та зменшення кількості адміністративно-територіальних одиниць.

Реформа державної служби передбачає поступове оновлення складу міністерств (до кінця 2017 року), поетапне реформування інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів (2018-2020 роки) і місцевих держадміністрацій (2019-2020 роки), а також утворення у другому півріччі 2016 р. команд фахівців з питань реформ у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, визначених міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

Реформа державної служби охоплює усі органи державного управління, на які поширюється дія Закону України “Про державну службу”. Принципи, закладені в Законі, повинні бути однаково запроваджені як у центральних органах виконавчої влади, так і в інших державних органах. Нацдержслужба здійснює функціональне управління державною службою. Успіх реформи значною мірою залежить від якості управління людськими ресурсами в державних органах, що потребує утворення ефективних і дієвих служб управління персоналом у кожному державному органі. Служби управління персоналом повинні бути утворені протягом 2016 року в усіх державних органах (в організаціях з невеликою чисельністю працівників повинен бути призначений спеціаліст з питань управління людськими ресурсами). Нацдержслужба надаватиме підтримку (проведення навчання, надання рекомендацій, забезпечення співпраці) всім службам та спеціалістам, 50 відсотків яких повинні почати працювати протягом 2016 року, а всі інші - у 2017 році.

На першому етапі реформування державної служби передбачається визначення проблемних сфер та проведення оцінки досягнутого прогресу, що сприятиме прийняттю керівниками державної служби зважених рішень та розв’язанню актуальних проблем, а також проведенню секторальних реформ. В Україні обмежені дані про державну службу, крім даних про загальну чисельність державних службовців у різних організаціях. Усі організації державного сектору мають власні інформаційні системи управління. Набори даних, які зберігаються в таких системах, є непридатними для порівняння і не дають можливості проаналізувати систему управління людськими ресурсами в державних органах. З огляду на зазначене одним з пріоритетів проведення реформи є створення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі та стандартизація наборів даних, необхідних для здійснення заходів з управління людськими ресурсами. Модулями інтегрованої інформаційної системи, які створюватимуться поетапно, є:

модуль внутрішнього переведення державних службовців та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад;

модуль визначення фонду оплати праці та підготовки фінансової аналітики;

модуль ведення особових справ державних службовців (кар’єра, оцінка результатів службової діяльності, компетентність, навчання тощо);

модуль пошуку та підбору кадрів у системі органів державного управління.

Якість освіти за спеціальністю “публічне управління та адміністрування” в Україні не відповідає сучасним цілям та завданням, які стоять перед державними службовцями. Наявність диплому за спеціальністю не надає реальних переваг у роботі чи просуванні по службі. Існуюча система підвищення кваліфікації державних службовців не відповідає наявним потребам у навчанні. Окремо функціонують дві установи, відповідальні за підготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації державних службовців та формування державного замовлення, - Національна академія державного управління при Президентові України та Нацдержслужба.

Єдиним державним замовником на підготовку і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування повинна бути Нацдержслужба як центральний орган виконавчої влади, що формує і реалізує державну політику у сфері державної служби.

Національна академія державного управління при Президентові України повинна забезпечувати навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, проводити дослідження щодо державного управління і самоврядування.

Нацдержслужба повинна спрямовувати та контролювати діяльність Національної академії державного управління при Президентові України з питань професійної підготовки та навчання державних службовців.

Метою реформування Національної академії державного управління при Президентові України є підвищення якості професійного навчання, приведення програм навчання у відповідність із сучасними потребами державного управління, формування проукраїнської еліти державного управління, яка б керувалася принципами державності та публічного адміністрування, навчання впродовж життя, горизонтальної взаємодії та кооперації, а також забезпечувала особистий розвиток.

Одним із пріоритетів реформування системи професійного навчання державних службовців є визначення потреб у навчанні державних службовців з урахуванням вимог Закону України “Про державну службу” та принципів публічного адміністрування.

Нацдержслужба є провідним органом з питань реалізації Закону України “Про державну службу”, відповідно до якого на Службу покладено 11 нових функцій.

Для виконання покладених на Нацдержслужбу функцій у її складі утворено структурні підрозділи з питань проведення функціонально-правового аналізу, здійснення контролю за реалізацією права на державну службу, забезпечення діяльності Комісії вищого корпусу державної служби, що вимагає суттєвого посилення інституційної спроможності Нацдержслужби.

Крім того, для якісного та повноцінного проведення реформи державної служби Нацдержслужба повинна розробити методику впровадження сучасних методів управління персоналом на державній службі, що потребує утворення підрозділів, відповідальних за:

методологічну підтримку служб управління персоналом державних органів, розроблення та впровадження методики управління організаційними змінами, проведення оцінки та забезпечення розвитку персоналу;

розроблення та впровадження сучасних методів відбору кандидатів на посади державної служби категорій “Б” та “В”, координацію дій із залучення кандидатів на посади державної служби;

створення та управління інтегрованою інформаційною системою управління людськими ресурсами на державній службі.

Після проведення детального аналізу та створення нової структури Нацдержслужби необхідно визначити перелік посад фахівців з питань реформи, вимоги до професійної компетентності кандидатів на такі посади. До роботи в Нацдержслужбі шляхом проведення конкурсного відбору будуть залучені фахівці з питань управління персоналом, що мають відповідний досвід та кваліфікацію. Для швидкого опанування специфіки управління персоналом на державній службі для нових працівників передбачається проведення відповідного навчання.

Пріоритетами реформування державної служби та управління людськими ресурсами в державних органах є:

прийняття нормативно-правових актів та ефективна реалізація Закону України “Про державну службу”;

формування висококваліфікованої, компетентної групи фахівців з питань реформ;

визначення оптимальної кількості державних службовців з урахуванням функцій та організаційної структури державних органів, оптимізація чисельності працівників органів державної влади;

реформування системи оплати праці державних службовців з метою підвищення рівня їх заробітної плати за умови забезпечення стабільності державних фінансів;

утворення служб управління персоналом у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади;

утворення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі;

реформування системи професійного навчання державних службовців;

підвищення рівня інституційної спроможності Нацдержслужби для забезпечення ефективної реалізації Закону України “Про державну службу” та повноцінного реформування державної служби.

Підзвітність - організація, прозорість, нагляд

Реформа державного управління у частині підзвітності проводитиметься з урахуванням того, що організація системи центральних органів виконавчої влади має значний вплив на загальну роботу Кабінету Міністрів України. Система центральних органів виконавчої влади за умови її належної побудови забезпечує демократичну легітимність, зокрема задовольняє потреби громадян. У державах - членах ЄС відсутній уніфікований спосіб організації системи державних органів та забезпечення їх підзвітності, але є такі принципи, які необхідно враховувати під час розбудови системи державних органів:

раціональність - дієвість та узгодженість, уникнення часткового дублювання повноважень і завдань державних органів, створення збалансованої системи контролю;

прозорість - забезпечення чіткої та простої типової організації органа державної влади;

економічна доступність - розміри та обсяг витрат на утримання системи державних органів відповідають потребам і можливостям країни;

підзвітність - кожна структурна одиниця установи є внутрішньо підзвітною, установа в цілому - зовнішньо підзвітною (політична, судова, соціальна та незалежна підзвітність), а також підзвітною громадянам щодо дотримання їх прав, зокрема на доступ до публічної інформації, на належне адміністрування, на адміністративне правосуддя та на відшкодування.

В Україні функціонує 65 центральних органів виконавчої влади, зокрема 18 міністерств та 47 інших центральних органів виконавчої влади, у тому числі 20 державних служб, 11 державних агентств, п’ять державних інспекцій, шість центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом та п’ять інших органів. Кабінет Міністрів України безпосередньо спрямовує та координує діяльність 11 центральних органів виконавчої влади, що без чіткої підзвітності відповідним міністрам не дає змоги ефективно формувати та реалізовувати цілісну та послідовну державну політику. Відсутність чіткого розподілу відповідальності між міністерствами призводить до дублювання функцій та нечіткого розподілу завдань і, як наслідок, нераціонального використання людських і фінансових ресурсів, низького рівня інституційної спроможності щодо проведення реформ та формування державної політики.

Для розв’язання зазначених проблем необхідно:

чітко визначити місію, сфери відповідальності, функції та завдання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

визначити порядок підзвітності центральних органів виконавчої влади;

забезпечити встановлення підзвітності, проведення функціонального обстеження та оптимізацію чисельності працівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Реорганізація системи центральних органів виконавчої влади повинна здійснюватися шляхом проведення у 2017 році горизонтального функціонального обстеження для визначення сфер відповідальності, їх інтегрованої організації, що забезпечить послідовне формування державної політики у відповідних сферах та чітку політичну відповідальність, а також дасть змогу усунути дублювання та непритаманні функції центральних органів виконавчої влади. Необхідно забезпечити чітке розмежування обов’язків міністерств, які формують державну політику, та інших центральних органів виконавчої влади (агентств, служб, інспекцій), які забезпечують її реалізацію. Разом з тим необхідно вирішити питання, пов’язані з конфліктом інтересів, шляхом усунення поєднання функції з надання адміністративних послуг та здійснення контролю і нагляду за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері.

У відповідних міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади необхідно провести вертикальне функціональне обстеження для забезпечення узгодженості, ефективності та результативності в найбільш важливих сферах державної політики. Горизонтальне обстеження системи центральних органів виконавчої влади сприятиме виявленню неефективності та неузгодженості на рівні державного управління та стратегічному об’єднанню напрямів реформи. Для визначення секторальних проблем в окремих сферах державної політики потрібно провести вертикальне функціональне обстеження, зокрема протягом 2016-2018 років у сфері бюджетної (Мінфін), регіональної (Мінрегіон) політики, розвитку економіки в цілому та окремих її секторів (Мінінфраструктури та інші міністерства), а до кінця 2020 року в інших сферах державної політики.

Результати проведення функціонального обстеження повинні сприяти формуванню та реалізації державної політики у різних сферах, зокрема результати проведення вертикального функціонального обстеження повинні бути враховані в планах інституційної реорганізації міністерств, а горизонтального функціонального обстеження - плані реорганізації системи державного управління в цілому.

Горизонтальне функціональне обстеження сприятиме удосконаленню системи центральних органів виконавчої влади, поступовому зменшенню кількості центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, а також органів, які не мають чіткого порядку підзвітності перед міністрами чи, як виняток, іншими членами Кабінету Міністрів України, з 16 до 0 відсотків у 2018 році, що дасть змогу Кабінетові Міністрів України більш ефективно вирішувати стратегічні питання, міністрам здійснювати лідерство у відповідних сферах державної політики, а громадянам вимагати політичної підзвітності міністрів щодо стану справ у цих сферах.

За результатами проведення функціонального обстеження будуть підготовлені рекомендації щодо удосконалення системи державного управління на центральному рівні, зокрема внутрішньої організації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, з метою підвищення ефективності роботи, використання людських та фінансових ресурсів, оптимізації чисельності державних службовців та працівників.

Чітка підзвітність встановлюватиметься між галузевими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для забезпечення їх професійної та управлінської автономії та відповідальності перед міністрами. Діяльність центральних органів виконавчої влади, яка на сьогодні безпосередньо спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, буде спрямовуватися та координуватися окремими членами Кабінету Міністрів України.

Пріоритетами забезпечення підзвітності органів державного управління є:

побудова чіткої системи підзвітності центральних органів виконавчої влади;

визначення місії, сфери відповідальності, функцій та завдань, результатів діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, реформування їх організаційної структури.

Надання адміністративних послуг - адміністративні процедури, зниження адміністративного навантаження, якість надання послуг, електронне урядування

Пріоритетом розвитку сфери надання адміністративних процедур і адміністративних послуг є прийняття закону про загальну адміністративну процедуру згідно з європейськими стандартами і поступове приведення окремих адміністративних послуг у відповідність з визначеними загальними принципами. Закріплення на законодавчому рівні базових принципів і правил проведення адміністративної процедури сприятиме правовій визначеності і наданню гарантії дотримання прав громадян і юридичних осіб у разі, коли державні органи визначають їх права та обов’язки. Такі принципи, як законність (прийняття рішень відповідно до законів та прийнятих для їх реалізації підзаконних актів), встановлення істинних фактів, які є важливими для прийняття рішення, право бути почутим, право на одержання письмового рішення з чітким зазначенням підстав для його прийняття, на несудове оскарження, на поновлення процедур у певних випадках, на судове оскарження, є невід’ємними для функціонування сучасної системи державного управління, що ґрунтується на верховенстві права.

Закон про адміністративну процедуру визначатиме принципи надання якісних адміністративних послуг, орієнтованих на користувачів, вимоги до якості надання яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом про адміністративну процедуру будуть встановлені єдині принципи і правила ведення адміністративних справ з передбаченням можливості спеціального регулювання в деяких випадках для окремих сфер адміністрування та видів процедур. Галузеві закони будуть поступово приведені у відповідність із загальними принципами, зокрема Законом України “Про адміністративні послуги”. Система ліцензування та надання дозволів також буде інтегрована та приведена у відповідність з базовими принципами і правилами проведення адміністративної процедури.

Особлива увага приділятиметься подальшому розвитку центрів надання адміністративних послуг, збільшенню кількості адміністративних послуг, які надаються через такі центри, підвищенню якості їх надання.

Під час здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості надання адміністративних послуг, передбачається спрощення/оптимізація адміністративних процедур, зниження адміністративного навантаження, визначення переліку таких процедур і проведення відбору 15 послуг, які мають високий попит, для спрощення процедури їх надання. Принцип відбору послуг ґрунтуватиметься на подіях у житті людини, їх впливі та частоті звернень, зокрема народження, зміна місця проживання. Насамперед будуть складені описи відібраних процедур із визначенням часу і коштів, необхідних для дотримання вимог, згідно з методикою типової собівартості та визначені процедури, у тому числі шляхом проведення консультацій із споживачами, з метою їх максимального спрощення/оптимізації, а також заощадження часу і коштів. Такі процедури будуть закріплені на законодавчому рівні. Разом з тим удосконалюватимуться організаційні та електронні інформаційні системи, проводитиметься навчання державних службовців, ретельно відстежуватимуться відгуки користувачів, проводитиметься періодична оцінка таких процедур та їх удосконалення.

Для підвищення рівня доступності адміністративних послуг необхідно децентралізувати базові адміністративні послуги, врегулювати на законодавчому рівні питання оплати адміністративних послуг та забезпечити приведення законодавства у відповідність із Законом України “Про адміністративні послуги”.

Під електронним урядуванням слід розуміти використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення ефективності системи державного управління, її прозорості та зручності, зокрема операційного компонента, що забезпечує діяльність державних органів. Основним завданням є створення (удосконалення) реєстрів даних громадян, юридичних осіб, земельних ділянок і нерухомості, податків, соціального страхування, забезпечення функціональної сумісності систем та здійснення обміну даними на операційному рівні замість подання довідок та інших документів. Функціональна сумісність систем сприятиме здійсненню обміну даними між реєстрами (кожен елемент даних повідомлятиметься і вводитиметься до реєстру один раз) та установами. Реєстри будуть відкритими для користування органами державного управління із забезпеченням гарантованого захисту персональних даних, що сприятиме спрощенню процедури надання органами державного управління адміністративних послуг громадянам і юридичним особам з підтвердження фактів та інформації, що міститься в офіційних державних реєстрах, зокрема в електронній формі через веб-сервіси.

Успішність виконання завдань з впровадження електронного урядування оцінюватиметься шляхом визначення кількості центральних органів виконавчої влади, які приєднані до системи електронної взаємодії, та запитів, що обробляються в електронному вигляді через таку систему.

Результативність запровадження послуг у режимі реального часу буде оцінюватися шляхом визначення кількості послуг, запроваджених відповідно до таких базових рівнів:

I і II рівень - надання інформації та завантаження заяви у форматі pdf;

III рівень - подання заяви та оплата послуги в режимі реального часу;

IV рівень - повністю інтегрована послуга.

Адміністративні послуги у 2016 році повинні бути запроваджені на I і II рівні, до кінця 2020 року не менше 80 послуг - на III рівні і не менше 40 послуг - на IV рівні. Частка користувачів, які отримують послуги в електронному вигляді, повинна збільшитися до 30 відсотків до кінця 2020 року. Частка користувачів, задоволених якістю наданих послуг у режимі реального часу, повинна поступово збільшитися до 60 відсотків до кінця 2020 року. Зазначені адміністративні послуги відповідно до вимог законодавства повинні бути інтегровані до Єдиного державного порталу адміністративних послуг, тестову експлуатацію якого розпочато.

Єдиний державний портал адміністративних послуг повинен забезпечити створення сприятливих умов для надання громадянам і юридичним особам доступних, прозорих, безпечних та зручних в отриманні адміністративних послуг за принципом єдиного вікна (“оne-stop-shop”).

З метою забезпечення відкритості та прозорості державного управління, а також використання інформації та даних, зібраних органами державного управління, необхідно удосконалити систему відкритих даних. Кількість відкритих наборів даних на Єдиному державному порталі повинна збільшитися із 100 до 20 тис. до 2020 року. Разом з тим частка опублікованих наборів даних, що мають якість не нижче трьох зірок (згідно з міжнародною п’ятизірковою методикою оцінки якості відкритих даних), повинна збільшитися із 20 до 50 відсотків.

Пріоритетами надання адміністративних послуг є:

запровадження загальної адміністративної процедури з базовими гарантіями (принцип законності, встановлення істинних фактів, право бути почутим, право на ефективний захист прав, на одержання письмового рішення з чітким зазначенням підстав його прийняття, право на несудове оскарження, право на судове оскарження тощо);

підвищення якості та доступності адміністративних послуг, у тому числі через центри надання адміністративних послуг, децентралізація базових адміністративних послуг;

систематичне зниження адміністративного навантаження на громадян і юридичних осіб;

оптимізація та підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії та електронного документообігу;

надання адміністративних послуг в електронному вигляді.

Управління державними фінансами

Пріоритети та заходи щодо реформування системи державних фінансів визначені у Стратегії розвитку системи управління державними фінансами, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 774 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3052).

Зміни до Стратегії розвитку системи управління державними фінансами будуть внесені до кінця 2016 року.

У багатьох державах - членах ЄС реформування системи державних фінансів передбачене загальною стратегією реформування державного управління, а забезпечення розвитку системи управління державними фінансами здійснюється разом із загальною реформою державного управління. Дії з реалізації цієї Стратегії та Стратегії розвитку системи управління державними фінансами будуть координуватися Міністром фінансів як міністром, відповідальним за забезпечення розвитку системи управління державними фінансами, та членом Координаційної ради. Питання державних фінансів та реформування державного управління, зокрема середньострокового бюджетного планування, стратегічного планування, координації дій з реалізації державної політики, проведення аналізу фінансового впливу реалізації державної політики, будуть обговорюватися на засіданнях Координаційної ради. Такий підхід використовуватиметься у роботі спеціальної робочої групи на рівні вищого корпусу державної служби, до складу якої повинен бути включений Державний секретар Мінфіну. Періодичні звіти про хід реалізації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами можуть у разі потреби також розглядатися на засіданнях Координаційної ради разом із звітами про хід реформування державного управління.

V. Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії

Заходи з реалізації цієї Стратегії будуть здійснюватися протягом 2016-2020 років за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної фінансової допомоги.

Обсяг видатків, необхідних для реалізації цієї Стратегії, розрахований у цінах 2016 року на основі припущень, попередніх оціночних та прогнозних даних.

Здійснення заходів, не пов’язаних з реформуванням системи оплати праці працівників органів державного управління, передбачених цією Стратегією, потребуватиме близько 1 млрд. гривень без урахування загальних річних обсягів видатків на оплату праці державних службовців та працівників державних органів, а заходів щодо формування висококваліфікованої, компетентної групи державних службовців, які обіймають посади державної служби, несуть відповідальність за розроблення та реалізацію ключових національних реформ, - близько 4 млрд. гривень.

Витрати на реалізацію цієї Стратегії будуть розподілятися за такими напрямами:

оплата праці державних службовців згідно із Законом України “Про державну службу”;

проведення навчання та тренінгів для державних службовців;

залучення зовнішніх експертів та проведення фахової експертизи;

створення та впровадження інформаційно-комунікаційних систем;

комунікаційне супроводження реалізації цієї Стратегії.

Обсяг орієнтовних витрат за такими напрямами наведений у додатку 1.

VI. Координація, моніторинг і оцінка стану реалізації цієї Стратегії

Відповідальність за реалізацію цієї Стратегії несуть:

Кабінет Міністрів України (колективна політична відповідальність);

член Кабінету Міністрів України, відповідальний за координацію реформування державного управління, який відповідно до рішення Прем’єр-міністра України є політичним лідером реформи державного управління та політично відповідальним за її проведення, проведення моніторингу і оцінки стану реалізації цієї Стратегії та підготовку звітності щодо проведення реформи державного управління;

{Абзац третій розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 306 від 26.04.2017}

міністри, відповідальні за реформування державного управління (політична відповідальність за результати реформування за відповідними напрямами);

структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України, що відповідальний за реформу державного управління, підзвітний члену Кабінету Міністрів України, відповідальному за координацію реформування державного управління, з питань, що належать до його компетенції, забезпечує його підтримку стосовно координації дій з реалізації цієї Стратегії, проведення моніторингу і оцінки стану її реалізації та підготовки звітності щодо проведення реформи державного управління.

{Абзац п'ятий розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 306 від 26.04.2017}

Загальна координація дій з реформування державного управління здійснюватиметься спеціальною робочою групою з питань реформування державного управління у складі Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його заступників, державних секретарів міністерств, Голови НАДС, Голови Державного агентства з питань електронного урядування та державних службовців категорії “А” інших державних органів.

{Абзац шостий розділу VI в редакції Постанови КМ № 306 від 26.04.2017}

Спеціальна робоча група підтримуватиме роботу Координаційної ради та готуватиме питання для обговорення і проекти рішень Координаційної ради. Засідання спеціальної робочої групи проводитимуться не рідше ніж один раз на місяць. Спеціальна робоча група готуватиме разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади річні звіти з пропозиціями щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення належної реалізації цієї Стратегії та виконання плану заходів з її реалізації. Річні звіти розглядатимуться Координаційною радою та оприлюднюватимуться щороку до 1 квітня на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. Для отримання оперативної інформації про стан проведення реформи державного управління готуватимуться та розглядатимуться на засіданнях Координаційної ради піврічні та квартальні звіти.

{Абзац сьомий розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 306 від 26.04.2017}

Відповідальність за проведення моніторингу і оцінки стану здійснення заходів з реалізації цієї Стратегії несуть державні органи. Спеціальна робоча група за підтримки структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідального за реформу державного управління, здійснюватиме контроль за достовірністю результатів моніторингу та звітів, а також координуватиме дії з підготовки річного звіту про хід проведення реформи державного управління.

Реалізація цієї Стратегії здійснюється відповідно до плану заходів на 2016-2020 роки, який щороку уточнюється у разі потреби, із зазначенням відповідальних за здійснення конкретних заходів органів, обсягу фінансових ресурсів і строків виконання.

Показники виконання завдань, наведених у додатку 2, будуть оцінюватися щороку в рамках проведення щорічного моніторингу реалізації цієї Стратегії і можуть бути оновлені за умови їх затвердження Кабінетом Міністрів України. Завдання можуть бути переглянуті після проведення до кінця 2018 року комплексної оцінки стану системи державного управління.



Додаток 1
до Стратегії

ОРІЄНТОВНИЙ ОБСЯГ
видатків на реалізацію Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки


Додаток 2
до Стратегії

ПРІОРИТЕТИ І ЗАВДАННЯ
Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки



ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 червня 2016 р. № 474
(у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України
від 11 жовтня 2017 р. № 726-р)

ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки

Найменування завдання

Найменування заходу

Індикатор виконання

Відповідальні за виконання

Строк виконання

1.

Проведення оцінки стану справ у системі державного управління (за участю Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA)

1) підготовка разом із SIGMA методики проведення оцінки стану справ у системі державного управління

методику розроблено

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

III квартал 2018 р.


2) проведення оцінки стану справ у системі державного управління відповідно до Принципів державного управління, розроблених SIGMA (далі - Принципи державного управління)

аналітичний звіт (результати оцінки) внесено на розгляд Координаційної ради з питань реформування державного управління (далі - Координаційна рада)

-”-

IV квартал 2018 р.


3) підготовка, узгодження та схвалення пропозицій щодо внесення змін до Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки (далі - Стратегія) та плану заходів з її реалізації відповідно до рекомендацій, зазначених в аналітичному звіті

пропозиції щодо внесення змін до Стратегії схвалено Координаційною радою

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
Мінфін
Мінекономрозвитку
Секретаріат Кабінету Міністрів України

-”-


4) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо внесення змін до Стратегії та плану заходів з її реалізації

зміни до Стратегії та плану заходів з її реалізації прийнято Кабінетом Міністрів України

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
Мінфін
Мінекономрозвитку
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2019 р.

2.

Координація реалізації Стратегії

забезпечення регулярного проведення засідань Координаційної ради

засідання проводяться регулярно

Міністр Кабінету Міністрів України
центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

постійно

3.

Посилення спроможності щодо реформування державного управління

1) розроблення методики та інформаційних технологій щодо проведення моніторингу стану реалізації Стратегії, порядку звітування та оцінки реалізації Стратегії

методику та технології розроблено

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
Мінрегіон
Державне агентство з питань електронного урядування
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) впровадження в роботу державних органів, залучених до реалізації Стратегії, методики та інформаційних технологій, необхідних для реалізації, проведення моніторингу та звітування про стан реалізації Стратегії

методика та технології використовуються

-”-

-”-


3) забезпечення підготовки щорічних звітів про стан реалізації Стратегії та оцінку ресурсів (використаних та запланованих)

звіти про стан реалізації Стратегії готуються та розглядаються Координаційною радою

Міністр Кабінету Міністрів України
центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

щороку починаючи з I кварталу 2018 р.

4.

Утворення структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідального за реформування державного управління, який має достатню спроможність

1) розроблення та затвердження вимог до професійної компетенції працівників структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідального за реформування державного управління

професійні вимоги затверджено

Міністр Кабінету Міністрів України
Секретаріат Кабінету Міністрів України
НАДС

IV квартал 2017 р.


2) проведення конкурсу на зайняття посад відповідно до вимог до професійної компетенції до кандидатів на посади державної служби у структурному підрозділі Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальному за реформування державного управління

працівників призначено на посади

-”-

IV квартал 2017 р. - I квартал 2018 р.

5.

Підтримка фінансової стабільності реалізації Стратегії

1) підготовка розрахунків річних планових витрат з реалізації Стратегії

річні планові витрати з реалізації Стратегії враховано в Державному бюджеті України на відповідний рік

Мінфін
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

щороку в III кварталі


2) проведення аналізу прийнятого Державного бюджету України на наявність коштів, запланованих для реалізації Стратегії

інформація про наявність та розподіл коштів на реалізацію Стратегії у Державному бюджеті України на відповідний рік розглянуто Координаційною радою

Мінфін
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

щороку в I кварталі

6.

Комунікаційний супровід реформи державного управління

1) розроблення плану комунікаційного супроводу реформи

план схвалено Координаційною радою

Міністр Кабінету Міністрів України
МІП
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2018 р.


2) виконання плану комунікаційного супроводу реформи

комунікаційна кампанія проводиться

-”-

постійно


3) проведення періодичного моніторингу ефективності комунікаційного супроводу реформи

звіт розглянуто Координаційною радою

-”-

починаючи з 2018 року - щокварталу

7.

Посилення стратегічної спроможності Кабінету Міністрів України

1) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо передачі невластивих повноважень Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади

законопроект схвалено Кабінетом Міністрів України

Міністр Кабінету Міністрів України
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Мінфін
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) супроводження у Верховній Раді України законопроекту щодо передачі невластивих повноважень Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади

закон прийнято

Міністр Кабінету Міністрів України
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Мінфін
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I-II квартали 2018 р.

8.

Удосконалення системи стратегічного планування, проведення його моніторингу та оцінки

1) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта про внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України щодо узгодження політики, стратегічного планування та погодження проектів актів Кабінету Міністрів України

нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України прийнято

Міністр Кабінету Міністрів України
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Мінфін
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) проведення навчання для працівників центральних органів виконавчої влади щодо нових процедур роботи Кабінету Міністрів України

навчання проведено

-”-

IV квартал 2017 р. - II квартал 2018 р.

9.

Розроблення системи стратегічного планування, моніторингу та оцінки

1) розроблення методики підготовки документів стратегічного планування, моніторингу їх виконання і оцінки впливу на основі аналізу стану справ у сфері відповідальності міністерств; розроблення зразків типових документів

методику та зразки типових документів розроблено

Міністр Кабінету Міністрів України
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) проведення навчання державних службовців міністерств з питань застосування єдиної методики підготовки документів стратегічного планування, моніторингу їх виконання та оцінки впливу

навчання проведено

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р. - II квартал 2018 р.

10.

Удосконалення методології формування державної політики, включаючи оцінку якості нормотворчої роботи

1) проведення аналізу існуючої практики розроблення програмних і стратегічних документів державної політики і підготовка пропозицій щодо створення системи програмних документів на основі кращого міжнародного досвіду

відповідні пропозиції підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Мінфін
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) розроблення методики підготовки та зразків програмних і стратегічних документів державної політики та визначення їх особливостей і призначення в процесі формування, реалізації і моніторингу державної політики

методику та зразки типових документів розроблено

-”-

IV квартал 2017 р. - I квартал 2018 р.


3) проведення навчання державних службовців міністерств з питань застосування методики підготовки програмних і стратегічних документів державної політики

навчання проведено

-”-

IV квартал 2017 р. - II квартал 2018 р.

11.

Впровадження електронної системи управління документами

1) проведення аналізу стану впровадження електронного документообігу в системі центральних органів виконавчої влади, включаючи нормативно-правове забезпечення

аналітичний звіт підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) підготовка та затвердження плану реалізації проекту впровадження електронного документообігу в системі центральних органів виконавчої влади

план затверджено

-”-

-”-


3) розроблення нормативно-правових актів з питань регулювання електронної системи документообігу

нормативно-правові акти розроблено

Міністр Кабінету Міністрів України
Державне агентство з питань електронного урядування
Секретаріат Кабінету Міністрів України
інші центральні органи виконавчої влади

-”-


4) впровадження системи автоматизованого міжвідомчого електронного документообігу в центральних органах виконавчої влади

всі центральні органи виконавчої влади підключено до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади

Міністр Кабінету Міністрів України
Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2018 р.


5) впровадження системи автоматизованого міжвідомчого електронного документообігу в місцевих органах виконавчої влади

всі місцеві органи виконавчої влади підключені до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади

-”-

IV квартал 2020 р.


6) проведення оцінки ефективності впровадження електронної системи автоматизованого міжвідомчого електронного документообігу

оцінку ефективності проведено

-”-

I квартал 2020 р.

12.

Прийняття нормативно-правових актів та ефективна реалізація Закону України “Про державну службу”

1) розроблення та погодження із SIGMA методики оцінки успішності реалізації Закону України “Про державну службу”

методику погоджено

НАДС
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мінсоцполітики
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2018 р.


2) проведення SIGMA оцінки успішності реалізації Закону України “Про державну службу”

звіт за результатами оцінки підготовлено

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2018 р.

13.

Формування висококваліфікованої, компетентної групи державних службовців, які обіймають посади державної служби, несуть відповідальність за проведення ключових національних реформ і мають право на спеціальні умови оплати праці в рамках загальної системи оплати праці (далі - фахівці з питань реформ)

1) визначення спеціальних професійних вимог та рівня компетентності для фахівців з питань реформ

нормативно-правові акти прийнято

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України
Мінфін

IV квартал 2017 р.


2) проведення конкурсів на зайняття посад фахівців з питань реформ відповідно до Закону України “Про державну службу”

фахівців з питань реформ призначено

НАДС
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

постійно починаючи з IV кварталу 2017 р.


3) розроблення плану професійного розвитку фахівців з питань реформ

план затверджено

-”-

I квартал 2018 р.

14.

Проведення реформування системи оплати праці державних службовців з метою підвищення рівня їх заробітної плати за умови забезпечення стабільності державних фінансів

1) розроблення пропозицій щодо оплати праці державних службовців, яка ґрунтується на класифікації робіт/посад та відповідає Принципам державного управління; обчислення витрат на реформування системи оплати праці державних службовців

пропозиції щодо оплати праці державних службовців розроблено

Мінсоцполітики
Мінфін
НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) подання на розгляд Координаційної ради пропозицій щодо оплати праці державних службовців

пропозиції щодо оплати праці державних службовців схвалено

Мінсоцполітики
Мінфін
НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2018 р.


3) прийняття відповідних нормативно-правових актів щодо реформування системи оплати праці державних службовців

нормативно-правові акти прийнято

-”-

II квартал 2018 р.

15.

Визначення оптимальної чисельності державних службовців з урахуванням функцій та організаційної структури органів державного управління, оптимізація чисельності працівників органів державного управління

1) розроблення та затвердження методики проведення прозорого оперативного моніторингу чисельності працівників органу державного управління та витрат на оплату їх праці

методику затверджено

НАДС
Мінфін
Мінсоцполітики
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) визначення фактичної чисельності працівників органів державного управління відповідно до затвердженої методики та публікація звіту на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади

аналітичний звіт опубліковано

-”-

-”-


3) розроблення та затвердження плану оптимізації чисельності працівників органів державного управління, враховуючи цільові показники чисельності на 2018-2020 роки

план затверджено

-”-

II квартал 2018 р.


4) впровадження в роботу органів державного управління сучасних інструментів оперативного моніторингу чисельності працівників органів державного управління та витрат на оплату їх праці

інформаційну базу даних працівників органів державного управління (з інформацією про оплату праці) створено

НАДС
Мінфін
Мінсоцполітики
Секретаріат Кабінету Міністрів України

III квартал 2018 р.


5) виконання плану оптимізації чисельності працівників державних органів управління, враховуючи цільові показники чисельності на 2018-2020 роки

чисельність працівників у державних органах скорочено

НАДС
Мінфін
Мінсоцполітики
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2020 р.

16.

Утворення служб управління персоналом у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади

1) прийняття оновлених нормативно-правових актів щодо визначення ролі, функції та структури підрозділів управління персоналом центральних органів виконавчої влади

нормативно-правові акти прийнято

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) визначення професійних вимог та рівня компетентності для державних службовців служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади

-”-

-”-

-”-


3) проведення конкурсів на зайняття вакантних посад у службах управління персоналом центральних органів виконавчої влади

працівників призначено

НАДС
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I-II квартали 2018 р.


4) розроблення програми та проведення навчання працівників служб управління персоналом з питань впровадження законодавства у сфері державної служби та впровадження єдиних стандартів і методик управління персоналом в центральних органах виконавчої влади

програма розроблена та навчання проводяться

-”-

постійно починаючи з II кварталу 2018 р.


5) утворення та забезпечення діяльності Ради управління людськими ресурсами державної служби при НАДС, до складу якої входитимуть керівники підрозділів управління персоналом центральних органів виконавчої влади

Раду управління людськими ресурсами державної служби утворено

НАДС
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2017 р.

17.

Утворення інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі

1) вибір технічного рішення та проведення тендера на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для створення і функціонування інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі

договір про впровадження інформаційної системи укладено

НАДС
Державне агентство з питань електронного урядування
Мінфін
Секретаріат Кабінету Міністрів України

-”-


2) введення в експлуатацію в НАДС інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі з поступовим введенням відповідних модулів

функціонування системи в НАДС забезпечено

НАДС
Державне агентство з питань електронного урядування
Мінфін
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2018 р.


3) підключення міністерств до інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі

функціонування системи в міністерствах забезпечено

НАДС
Мінрегіон
інші міністерства
Державне агентство з питань електронного урядування
Секретаріат Кабінету Міністрів України

II квартал 2018 р.


4) підключення центральних органів виконавчої влади (крім міністерств) до інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі

функціонування системи в центральних органах виконавчої влади забезпечено

НАДС
Мінрегіон
Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2019 р.

18.

Реформування системи професійного навчання державних службовців

1) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо схвалення Концепції реформування системи професійного навчання державних службовців

нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України прийнято

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


2) підготовка та затвердження методики розроблення типової індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця

методику розроблення індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця, типову форму індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця затверджено

-”-

-”-


3) розроблення стандартів підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

єдині стандарти підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування розроблено

-”-

-”-

19.

Підвищення рівня інституційної спроможності НАДС для забезпечення ефективної реалізації Закону України “Про державну службу” та реформування державної служби

1) визначення професійних вимог, рівня компетентності та спеціальних вимог для державних службовців в оновленій організаційній структурі НАДС

вимоги затверджено

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України
Мінфін

IV квартал 2017 р.


2) визначення у структурі НАДС посад фахівців з питань реформ

посади фахівців з питань реформ визначено

-”-

-”-


3) проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державних службовців НАДС, включаючи посади фахівців з питань реформ

працівників на посади призначено

-”-

IV квартал 2017 р. - I квартал 2018 р.


4) проведення навчання працівників НАДС щодо сучасних інструментів управління персоналом на державній службі

навчання проведено

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України
Мінфін

I-II квартали 2018 р.

20.

Визначення місії, сфери відповідальності, функцій і завдань міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України. Усунення дублювання повноважень і функцій

1) розроблення проекту нормативно-правового акта щодо визначення вимог до формування структури апарату міністерства та затвердження типових положень про його структурні підрозділи, утворені для виконання завдань із забезпечення формування державної політики у сферах компетенції міністерства

нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України прийнято

НАДС
Секретаріат Кабінету Міністрів України
Мін’юст
Мінфін

IV квартал 2017 р.


2) розроблення (актуалізація) методичних рекомендацій щодо проведення функціонального обстеження, визначення місії та сфери відповідальності центральних органів виконавчої влади

методичні рекомендації розроблено

Міністр Кабінету Міністрів України
НАДС
інші центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р.


3) проведення функціонального обстеження міністерств

звіти за результатами проведеного функціонального обстеження підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
міністерства
Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал 2017 р. - II квартал 2018 р.


4) приведення положень про міністерства та структури апарату міністерств у відповідність з результатами функціонального обстеження

положення про міністерства та структуру їх апарату затверджено

-”-

III-IV квартали 2018 р.


5) проведення функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади (крім міністерств)

звіти за результатами проведеного функціонального обстеження підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I-IV квартали 2019 р.


6) приведення положень про центральні органи виконавчої влади (крім міністерств) та структури їх апарату у відповідність з результатами функціонального обстеження

положення та структуру апарату центральних органів виконавчої влади затверджено

Міністр Кабінету Міністрів України
центральні органи виконавчої влади
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I-II квартали 2020 р.


7) проведення аналізу основних робочих процесів у центральних органах виконавчої влади (підготовка, узгодження і прийняття рішень, організація роботи із зверненнями громадян та суб’єктів господарювання, організація роботи і контроль за виконанням доручень тощо)

аналітичний звіт та пропозиції за результатами основних робочих процесів підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
Секретаріат Кабінету Міністрів України
НАДС
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2018 р.


8) розроблення рекомендацій за результатами аналізу робочих процесів

відповідні рекомендації розроблено

-”-

I квартал 2019 р.

21.

Установлення чіткого порядку спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів

1) проведення аналізу системи центральних органів виконавчої влади та сфер їх відповідальності

аналітичний звіт підготовлено

Міністр Кабінету Міністрів України
Секретаріат Кабінету Міністрів України
НАДС
Мін’юст
Мінфін

IV квартал 2019 р.


2) розроблення пропозицій щодо створення ефективної системи центральних органів виконавчої влади з чітким порядком спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів

пропозиції щодо нової системи центральних органів виконавчої влади розроблено

-”-

I квартал 2020 р.


3) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів щодо оновлення системи центральних органів виконавчої влади

нормативно-правові акти прийнято

Міністр Кабінету Міністрів України
Секретаріат Кабінету Міністрів України
НАДС
Мін’юст
Мінфін

I-II квартали 2020 р.

22.

Систематизація правил загальної адміністративної процедури з гарантіями відповідно до Принципів державного управління

1) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про адміністративну процедуру

законопроект схвалено Кабінетом Міністрів України та внесено до Верховної Ради України

Мін’юст
Мінфін
Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2018 р.


2) супроводження законопроекту про адміністративну процедуру у Верховній Раді України

закон прийнято

Мін’юст
Секретаріат Кабінету Міністрів України

I квартал 2019 р.


3) проведення інформаційних заходів та навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації закону про адміністративну процедуру

навчання та інформаційні заходи проведено

Мін’юст
НАДС
Мінфін
Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади

II-IV квартали 2019 р.


4) розроблення законопроектів щодо внесення змін до законів України, що регулюють адміністративні процедури з метою приведення їх у відповідність із законом про адміністративну процедуру, узгодження із заінтересованими сторонами зазначених законопроектів

законопроекти схвалено Кабінетом Міністрів України та внесено до Верховної Ради України

міністерства
інші центральні органи виконавчої влади

II квартал 2020 р.


5) супроводження у Верховній Раді України законопроектів щодо внесення змін до законів України, що регулюють адміністративні процедури, з метою приведення їх у відповідність із законом про адміністративну процедуру

закони прийнято

міністерства

III квартал 2020 р.


6) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроектів щодо приведення дозвільного законодавства, законодавства щодо системи ліцензування у відповідність із законом про адміністративну процедуру

законопроекти схвалено Кабінетом Міністрів України та внесено до Верховної Ради України

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади

-”-


7) супроводження у Верховній Раді України законопроектів щодо приведення дозвільного законодавства, законодавства щодо системи ліцензування у відповідність із законом про адміністративну процедуру

закони прийнято

-”-

-”-


8) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію дозвільного законодавства та законодавства щодо системи ліцензування відповідно до закону про адміністративну процедуру

нормативно-правові акти прийнято

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2020 р.

23.

Забезпечення доступності адміністративних послуг

1) розроблення та впровадження системи оцінки діяльності центрів надання адміністративних послуг та моніторингу стану задоволення потреб користувачів таких послуг

систему оцінки діяльності центрів надання адміністративних послуг та моніторингу задоволення користувачів послуг впроваджено

Мінекономрозвитку
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

IV квартал 2017 р.


2) проведення оцінки діяльності центрів надання адміністративних послуг та розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності їх діяльності

аналітичний звіт та пропозиції за результатами оцінки підготовлено

-”-

щороку в IV кварталі


3) приведення діяльності центрів надання адміністративних послуг у відповідність із законодавчо встановленими вимогами з урахуванням пропозицій за результатами оцінки їх діяльності

звіт про здійснення заходу підготовлено

Мінекономрозвитку
Мінрегіон
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-”-


4) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо передачі органам місцевого самоврядування повноважень з надання через центри надання адміністративних послуг адміністративних послуг з видачі документів:

законопроект схвалено Кабінетом Міністрів України та внесено до Верховної Ради України




реєстрації земельної ділянки;


Держгеокадастр

I квартал 2018 р.


реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія


МВС

-”-


5) супроводження у Верховній Раді України законопроекту щодо передачі органам місцевого самоврядування повноважень з надання через центри надання адміністративних послуг адміністративних послуг з видачі документів:

закон прийнято




реєстрації актів цивільного стану;


Мін’юст

IV квартал 2017 р.


реєстрації земельної ділянки;


Держгеокадастр

II квартал 2018 р.


реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія


МВС

-”-


6) забезпечення підключення центрів надання адміністративних послуг до державних реєстрів

80 відсотків центрів надання адміністративних послуг підключено до реєстрів

МВС
ДМС
Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

IV квартал 2017 р.


7) перегляд вимог щодо забезпечення безбар’єрного середовища у центрах надання адміністративних послуг

80 відсотків центрів надання адміністративних послуг відповідають вимогам

Мінекономрозвитку
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-”-


8) проведення тренінгів (семінарів, засідань за круглим столом) з питань надання базових адміністративних послуг

навчання та інформаційні заходи проведено

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

щороку починаючи з IV кварталу 2017 р.


9) популяризація центрів надання адміністративних послуг

інформаційна кампанія проводиться

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)
громадські організації (за згодою)

постійно

24.

Зменшення надмірного адміністративного навантаження

1) визначення за участю громадськості 15 найбільш популярних адміністративних послуг з метою оптимізації процедур їх надання

перелік з 15 послуг визначено

Мінекономрозвитку
Мінфін
Мінрегіон
Мін’юст
громадські організації (за згодою)

IV квартал 2017 р.


2) утворення робочої групи з питань оптимізації процедур надання 15 найбільш популярних адміністративних послуг (далі - робоча група)

робочу групу утворено

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-”-


3) визначення та опис етапів впровадження 15 найбільш популярних адміністративних послуг (за принципами “єдине вікно для кожної події”, “обмін даними в бек-офісі”, “форми не заповнюються”) і прогнозування зниження адміністративного навантаження

аналітичний звіт підготовлено

Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади
громадські організації (за згодою)

I квартал 2018 р.


4) підготовка плану оптимізації процедур надання 15 найбільш популярних адміністративних послуг та пропозицій щодо внесення відповідних змін до законодавства, зокрема щодо зменшення адміністративного навантаження на користувачів послугами

план оптимізації та пропозиції підготовлено

Мінекономрозвитку
робоча група (за згодою)
центральні органи виконавчої влади
громадські організації (за згодою)

II квартал 2018 р.


5) виконання плану оптимізації процедур надання 15 найбільш популярних адміністративних послуг (перший етап, у тому числі навчання державних службовців)

спрощення процедур та економію коштів забезпечено

Мінекономрозвитку
робоча група (за згодою)
центральні органи виконавчої влади

III квартал 2019 р.


6) виконання плану оптимізації процедур надання 15 найбільш популярних адміністративних послуг (другий етап, у тому числі навчання державних службовців)

-”-

-”-

III квартал 2020 р.

25.

Запровадження автоматизованого обміну даними між електронними інформаційними ресурсами органів виконавчої влади (електронна взаємодія)

1) створення, впровадження та підтримка функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів

систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів введено в промислову експлуатацію

Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2020 р.


2) створення комплексної системи захисту інформації системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів

комплексну систему захисту інформації системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів створено

Державне агентство з питань електронного урядування
Адміністрація Держспецзв’язку
Укрдержархів
інші центральні органи виконавчої влади

-”-


3) поетапне підключення до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади

всі центральні органи виконавчої влади інтегровано до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів

Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади

-”-

26.

Забезпечення надання адміністративних послуг в електронному вигляді з урахуванням стадій розвитку електронних адміністративних послуг, визначених методикою Індексу розвитку електронного урядування ООН (EGDI UN)

1) розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо визначення механізму електронної ідентифікації громадян для отримання адміністративних послуг в електронній формі

нормативно-правовий акт прийнято

Державне агентство з питань електронного урядування
Мінекономрозвитку
Мін’юст
Мінфін

IV квартал 2017 р.


2) забезпечення функціонування єдиної платформи надання адміністративних послуг на базі Єдиного державного порталу адміністративних послуг, включаючи електронну ідентифікацію (БанкID, ID-картка, Mobile ID), платіжний шлюз, особистий кабінет користувача, моніторинг задоволення якістю надання адміністративних послуг в електронному вигляді

доступність єдиної платформи, що надає інформацію про послуги, механізм ідентифікації, засоби здійснення платежів та аналітичну інформацію про отримані послуги забезпечено

Мінекономрозвитку
Державне агентство з питань електронного урядування
Мінфін
Національний банк (за згодою)

IV квартал 2018 р.


3) впровадження електронних послуг

не менш як 30 відсотків суб’єктів звернення отримують послуги в електронному вигляді

Державне агентство з питань електронного урядування
Мінекономрозвитку
інші центральні органи виконавчої влади

IV квартал 2020 р.

27.

Забезпечення розвитку відкритих даних

1) створення, впровадження та підтримка функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних

Єдиний державний веб-портал відкритих даних введено в промислову експлуатацію

Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-”-


2) оприлюднення пріоритетних наборів даних у формі відкритих даних на національному та регіональному рівні

на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних оприлюднено не менш як 20000 наборів даних

-”-

-”-


3) проведення моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних

звіт про проведення моніторингу підготовлено

Державне агентство з питань електронного урядування
інші центральні органи виконавчої влади
місцеві держадміністрації
органи місцевого самоврядування (за згодою)

щороку в IV кварталі

{План заходів в редакції Розпорядження КМ № 726-р від 11.10.2017; із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 779-р від 24.10.2018}



вверх