Документ 994_962, поточна редакція — Редакція від 11.03.2008

                       Директива 2000/60/ЄС 
Європейського Парламенту і Ради
"Про встановлення рамок діяльності Співтовариства
в галузі водної політики"
від 23 жовтня 2000 року

{ Із змінами, внесеними :
Рішенням 2455/2001/ЄС Європейського Парламентуі Ради
від 20.11.2001 р. та
Директивою 2008/32/ЄС Європейського Парламентуі Ради
від 11.03.2008 р. }
{ Додатково див.
Директиву 2006/11/ЄС ( 994_966 ) від 15.02.2006 }

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського
Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, його статтю 175(1),
Беручи до уваги пропозицію Комісії(1),
Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету(2),
Беручи до уваги висновок Комітету Регіонів(3),
Діючи відповідно до процедури, передбаченої статтею 251
Договору(4) ( 994_017 ), враховуючи спільний проект, схвалений
Погоджувальним комітетом 18 липня 2000 року,
---------------- (1) OB C 184, 17.6.1997, C. 20, OB C 16, 20.1.1998, C. 14 та
OB C 108, 7.4.1998, C. 94
(2) OB C 355, 21.11.1997, C. 83.
(3) OB C 180, 11.6.1998, C. 38.
(4) Висновок Європейського Парламенту від 11 лютого 1999 року
(OB C 150, 28.5.1999, C. 419), підтверджений 16 вересня 1999 року
і Спільна позиція Ради від 22 жовтня 1999 року (OB C 343,
30.11.1999 року, C. 1). Рішення Європейського Парламенту від
7 вересня 2000 року та Рішення Ради від 14 вересня 2000 року.
Оскільки:
(1) Вода є скоріш не комерційним виробом, як будь-який інший,
а спадщиною, яку слід охороняти і захищати, а також слід ставитися
до неї як до такої.
(2) У висновках Семінару міністрів з питань водної політики
Співтовариства, що відбувся в 1988 році у Франкфурті було
наголошено на потребі існування нормативної бази Співтовариства в
сфері екологічної якості. Рада у своїй резолюції від
28 червня 1988 року(5) звернулася до Комісії з вимогою надати
пропозиції, спрямовані на покращення екологічної якості
поверхневих вод Співтовариства.
---------------- (5) OB C 209, 9.8.1988, C. 3.
(3) Заявою, опублікованою після завершення Семінару міністрів
з проблем ґрунтових вод, що відбувся у 1991 році в Гаазі, було
наголошено на необхідності вживання заходів, спрямованих на
уникнення довгострокового погіршення якості і зменшення кількості
прісної води, а також було запропоновано розпочати програму дій,
проведення якої має бути завершеним до 2000 року і, спрямовану на
стабільне управління запасами прісної води та охорону останніх. У
своїх резолюціях від 25 лютого 1992 року(6) і
20 лютого 1995 року(7) Рада вимагала підготовки програми дій щодо
ґрунтових вод та внесення змін до Директиви Ради 80/68/ЄЕС
( 994_904 ) від 17 грудня 1979 року про захист ґрунтових вод від
забруднення, викликаного певними небезпечними речовинами(8) в
рамках загальної політики охорони прісної води.
---------------- (6) OB C 59, 6.3.1992, C. 2.
(7) OB C 49, 28.2.1995, C. 1.
(8) OB L 20, 26.1.1980, C. 43. Директива з останніми змінами,
внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991, C. 48).
(4) Водні ресурси Співтовариства перебувають під тиском, що
постійно зростає і походить від невпинного зростання потреб у
достатній кількості води належної якості для задоволення всіх
потреб. 10 листопада 1995 року Європейське Агентство з питань
довкілля у своїй доповіді "Довкілля у Європейському Союзі - 1995"
надало новий звіт про стан довкілля, яким було підтверджено
потребу дій, спрямованих на охорону водних ресурсів Співтовариства
як з якісної, так і з кількісної точки зору.
(5) 18 грудня 1995 року Рада ухвалила висновки, що вимагають,
між іншим, розробки нової рамкової Директиви, що встановлює
основні принципи стабільної водної політики у Європейському Союзі
і пропонує Комісії надати свої пропозиції.
(6) 21 лютого 1996 року Комісія ухвалила повідомлення
Європейському Парламенту і Ради стосовно водної політики
Європейського Співтовариства, у якому було запропоновано принципи
майбутньої водної політики Співтовариства.
(7) 9 вересня 1996 року Комісія представила пропозицію
Рішення Європейського Парламенту і Ради щодо програми дій для
комплексної охорони і управління ґрунтовими водами(1). У цій
пропозиції Комісія наголосила на необхідності встановлення
процедур регулювання відведення прісної води і для моніторингу
якості і кількості прісної води.
---------------- (1) OB C 355, 25.11.1996, C. 1.
(8) 29 травня 1995 року Комісія ухвалила повідомлення
Європейському Парламенту і Раді стосовно раціонального
використання і збереження сильно зволожених земель, у якому
визнаються важливі функції, які вони виконують в охороні водних
ресурсів.
(9) Необхідно розробити комплексну політику Співтовариства
щодо води.
(10) Рада 25 червня 1996 року, Комітет Регіонів
19 вересня 1996 року, Економічно-соціальний Комітет
26 вересня 1996 року і Європейський Парламент 23 жовтня 1996 року
зробили запити до Комісії надати пропозицію щодо Директиви Ради
про встановлення рамок для європейської водної політики.
(11) Як зазначено у статті 174 Договору ( 994_017 ), політика
Співтовариства щодо довкілля полягає у тому, щоб сприяти
реалізації завдань збереження, охорони та покращення якості
довкілля, у обережному і раціональному використанні природних
ресурсів, та ґрунтуватись на принципі обачності та на принципах
вживання запобіжних заходів, ліквідувації шкоди довкіллю в першу
чергу у джерелі, а також забруднювач-платить.
(12) Відповідно до статті 174 Договору ( 994_017 ), готуючи
свою політику щодо довкілля, Співтовариство має брати до уваги
наявні наукові та технічні дані, умови довкілля у різних регіонах
Співтовариства економічний і соціальний розвиток Співтовариства у
цілому і збалансований розвиток його регіонів, а також потенційні
вигоди і вартість здійснення акції чи втрати від її нездійснення.
(13) Різні умови і потреби Співтовариства вимагають різних
специфічних рішень. Цю різноманітність слід брати до уваги під час
планування і здійснення заходів для забезпечення охорони і
стабільного використання води в межах басейну ріки. Рішення слід
приймати якомога ближче до місць, де вода використовується або де
її якість погіршилась. Пріоритет слід надавати діям у межах
відповідальності держав-членів шляхом укладання програм заходів,
що пристосовані до регіональних і місцевих умов.
(14) Успішне виконання цієї Директиви вимагає тісної
співпраці і послідовних дій на рівні Співтовариства, держав-членів
і місцевому рівні, а також інформування, консультацій та залучення
громадськості, включаючи користувачів.
(15) Постачання води є послугою загального інтересу, як
визначено у повідомленні Комісії щодо послуг загального інтересу у
Європі(1).
---------------- (1) OB C 281, 26.9.1996, C. 3.
(16) Необхідна подальша інтеграція охорони і стабільного
розпоряджання водою до інших сфер політики Співтовариства, таких
як енергетика, транспорт, сільське господарство, рибальство,
регіональна політика і туризм. Ця Директива має створити підґрунтя
для постійного діалогу і розвитку стратегій спрямованих на
подальшу інтеграцію сфер політики. Ця Директива може також зробити
важливий внесок в інші сфери співпраці між державами-членами,
inter alia, Перспективу розвитку європейського простору (ESDP).
(17) Ефективна і послідовна водна політика має враховувати
уразливість водних екосистем, розташованих поблизу узбережжя і
гирла або у затоках чи відносно закритих морях, оскільки їх
рівновага сильно залежить від якості внутрішніх вод, що впадають у
них. Охорона стану води у межах басейнів річок створить економічні
вигоди, сприяючи захисту популяцій риб, включаючи прибережні
популяції.
(18) Водна політика Співтовариства потребує прозорої,
ефективної і послідовної законодавчої структури. Співтовариства
має запровадити спільні принципи і загальні рамки дій. Ця
Директива має передбачити таку структуру, а також координувати та
об'єднувати і, у далекій перспективі, розвивати далі загальні
принципи і структури для охорони і стабільного використання води у
Співтоваристві відповідно до принципів субсидіарності.
(19) Ця Директива спрямована на підтримання і вдосконалення
водного середовища у Співтоваристві. Ця мета безпосередньо
стосується якості відповідних вод. Контроль кількості є додатковою
складовою у забезпеченні гарної якості води, і тому має бути
впроваджені кількісні заходи, спрямовані на забезпечення гарної
якості.
(20) Кількісний стан масиву ґрунтових вод може впливати на
екологічну якість поверневих вод і наземні екосистеми, пов'язані з
цим масивом ґрунтових вод.
(21) Співтовариство і держави-члени є сторонами багатьох
міжнародних угод, що містять важливі зобов'язання щодо охорони
морських вод від забруднення, зокрема, Конвенції про охорону
морського середовища зони Балтійського моря ( 987_009 ),
підписаної у Гельсінкі 9 квітня 1992 року і схваленої Рішенням
Ради 94/157/ЄС(2), Конвенції про охорону морського середовища
Північно-східної Атлантики, підписаної у Парижі
22 вересня 1992 року і схваленої Рішенням Ради 98/249/ЄС(3), а
також Конвенції про охорону Середземного моря від забруднення,
підписаної у Барселоні 16 лютого 1976 року і схваленої Рішенням
Ради 77/585/ЄЕС(4), та її Протоколу щодо охорони зони Середземного
моря від забруднення з наземних джерел, підписаного у Афінах
17 травня 1980 року і схваленого Рішенням Ради 83/101/ЄЕС(5). Ця
Директива має допомогти Співтовариству і державам-членам
виконувати ці зобов'язання.
---------------- (2) OB L 73, 16.3.1994, C. 19.
(3) OB L 104, 3.4.1998, C. 1.
(4) OB L 240, 19.9.1977, C. 1.
(5) OB L 67, 12.3.1983, C. 1.
(22) Ця Директива має сприяти поступовому зменшенню виділення
небезпечних речовин у воду.
(23) Необхідні спільні принципи, щоб координувати зусилля
держав-членів, спрямовані на покращення охорони вод Співтовариства
стосовно як їх кількості, так і якості, сприяти стабільному
використанню води, надавати допомогу у вирішенні транскордонних
водних проблем, охороняти водні екосистеми, а також наземні
екосистеми і сильно зволожені землі, що безпосередньо залежать від
них, і зберігати та розвивати потенційне використання вод
Співтовариства.
(24) Добра якість води буде сприяти забезпеченню населення
питною водою.
(25) Слід встановити спільні визначення стану води у стосунку
до якості і, де це є доцільним, з точки зору охорони довкілля, до
кількості. У відношенні до довкілля цілі мають бути такими, щоб
вони забезпечували добрий стан поверхневих і ґрунтових вод на всій
території Співтовариства і щоб погіршення стану вод усувалося на
рівні Співтовариства.
(26) Держави-члени мають прагнути досягти, щонайменше,
доброго стану води, визначаючи і виконуючи відповідні дії в межах
об'єднаних програм заходів, беручи до уваги існуючі вимоги
Співтовариства. Там, де добрий стан води вже існує, слід його
підтримувати. Щодо ґрунтових вод, то, на додаток до вимог про
добрий стан, будь-яка значна і стала тенденція до збільшення
концентрації будь-якого забруднювача має бути виявлено і усуненою.
(27) Кінцевою метою цієї Директиви є остаточне усунення
небезпечних речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів, і сприяння тому, щоб у морському середовищі
речовини, що з'являються там природним шляхом, мали концентрації,
близькі до фонових.
(28) Поверхневі і ґрунтові води є в принципі поновлюваними
природними ресурсами; зокрема, завдання забезпечити добрий стан
ґрунтових вод вимагає ранніх дій і стабільного довгострокового
планування захисних заходів, оскільки існує природний проміжок
часу між формуванням вод і їх поновленням. Такий проміжок часу, що
є потрібним для покращення, слід брати до уваги у розкладі
планованих заходів з метою досягнення доброго стану ґрунтових вод
і усунення будь-якої значної і сталої тенденції зростання
концентрації будь-якого забруднювача у ґрунтових водах.
(29) Маючи на межі досягнення цілей, вказаних у цій
Директиві, і започатковуючи для цього програму заходів,
держави-члени можуть розподілити виконання програми заходів на
етапи, щоб фінансування її виконання також було поетапним.
(30) З метою забезпечити повне і належне виконання цієї
Директиви слід робити будь-які подовження строків на основі
доречних, очевидних і прозорих критеріїв і мати підтвердження з
боку держав-членів стосовно планів порядкування у басейні ріки.
(31) У випадках, коли масив води зазнав значного шкідливого
впливу людської діяльності або його природний стан є таким, що
було б неможливо досягти доброго стану або це коштувало б надто
багато, можуть бути намічені менш термінові цілі стосовно довкілля
на основі доречних, очевидних і прозорих критеріїв, і всі реальні
кроки повинні бути зроблені, щоб запобігти будь-якому дальшому
погіршенню стану вод.
(32) У визначених випадках можуть існувати винятки, які
звільняють від виконання вимог щодо запобігання подальшому
погіршенню або досягнення доброго стану за особливих умов, якщо
невиконання цих вимог є результатом непередбачених або виняткових
обставин, зокрема, повеней і посух, або з мотивів державних
інтересів, яким надається перевага, нових модифікацій фізичних
характеристик масивів поверхневих вод або змін у рівні масивів
ґрунтових вод, за умови, що робляться всі можливі кроки для
пом'якшення негативного впливу на стан масиву води.
(33) Треба ставити собі за мету досягти доброго стану вод у
басейні кожної річки, і тому заходи стосовно поверхневих і
ґрунтових вод, що належать до тієї ж екологічної, гідрологічної і
гідрогеологічної системи, координуються.
(34) Для цілей охорони довкілля існує потреба у більшому
об'єднанні якісних і кількісних аспектів у стосунку і до
поверхневих, і до ґрунтових вод з урахуванням природного стану
потоку води в межах гідрологічного циклу.
(35) В межах басейну ріки, де наслідки використання води
можуть відчуватися по обидва боки будь-якого кордону, вимоги про
досягнення цілей стосовно довкілля, встановлені згідно цієї
Директиви, і, зокрема, всі програми заходів, мають бути
скоординованими в цілому щодо зони басейну ріки. Що стосується
річкових басейнів, які виходять за межі Співтовариства,
держави-члени повинні намагатися забезпечити належну координацію з
відповідними державами, що не є державами-членами. Ця Директива
має зробити свій внесок у виконання зобов'язань Співтовариства за
міжнародними Конвенціями про охорону і розпоряджання водою, а
саме, за Конвенцією ООН про охорону і використання транскордонних
водних пластів і міжнародних озер ( 994_273 ), ухвалену Рішенням
Ради 95/308/ЄС(1), та будь-якими похідними від неї угодами щодо її
застосування.
---------------- (1) OB L 186, 5.8.1995, C. 42.
(36) Необхідно зробити аналіз характеристик басейнів рік і
впливів діяльності людини, а також економічний аналіз використання
води. Зміни стану води мають відстежуватися державами-членами на
систематичній і порівняльній основі на всій території
Співтовариства. Ця інформація є необхідною, щоб забезпечити
здорову основу для розвитку державами-членами програм заходів,
спрямованих на досягнення цілей, зазначених у цій Директиві.
(37) Держави-члени повинні ідентифікувати води,
використовувані для відведення питної води, і забезпечити
відповідність Директиві Ради 80/778/ЄЕС від 15 липня 1980 року, що
стосується якості води, призначеної для споживання людьми(2).
---------------- (2) OB L 229, 30.8.1980, C. 11. Директив з останніми змінами,
внесеними Директивою 98/83/ЄС ( 994_963 ) (OB L 330, 5.12.1998,
C. 32).
(38) Використання економічних інструментів державами-членами
може бути доречним як частина програми заходів. Принцип повернення
витрат на водопостачання, включаючи витрати на довкілля і ресурси,
пов'язані зі шкодою або негативним впливом на водне середовище,
має бути взятий до уваги у відповідності до, зокрема, принципу
"забруднювач платить". Економічний аналіз служб водопостачання, що
базується на довгострокових прогнозах постачання і потреби у воді
у зоні басейну ріки, буде необхідним для цієї мети.
(39) Існує необхідність попередити або зменшити вплив
випадків, у яких вода випадково забруднюється. З цією метою
відповідні заходи мають бути включені у програму заходів.
(40) Враховуючи необхідність попередження і контролю
забруднення, водна політика Співтовариства має базуватися на
комбінованому підході, що використовує контроль забруднення біля
джерела шляхом встановлення граничних значень виділення і
стандартів якості довкілля.
(41) У питанні про кількість води основоположними повинні
стати загальні принципи контролю відведення і загачування води з
метою забезпечити витривалість довкілля щодо дії ушкоджених водних
систем.
(42) Спільні стандарти щодо якості довкілля і граничні
значення виділення для деяких груп або рядів забруднювачів мають
бути покладеними в основу як мінімальні вимоги у законодавстві
Співтовариства. Треба вжити заходів для прийняття таких стандартів
на рівні Співтовариства.
(43) Забруднення шляхом викидів, виділення або витоку
небезпечних речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів, повинне бути припинене (хоча б поступово).
Європейський Парламент і Рада мають погодитися, за пропозицією
Комісії, щодо того, які речовини слід вважати такими, що боротьба
із забрудненням ними вимагає першочергових заходів, і яких
конкретних заходів слід вжити проти забруднення води цими
речовинами, беручи до уваги всі важливі джерела і виявляючи
рентабельні і пропорційні рівень і поєднання засобів контролю.
(44) Виявляючи небезпечні речовини, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, слід брати до уваги принцип
обережності, що базується, зокрема, на визначенні будь-яких
потенційно шкідливих речовин і на науковій оцінці ризику.
(45) Держави-члени мають ухвалити заходи для усунення
забруднення поверхневих вод речовинами, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, а потім для поступового
зменшення забруднення іншими речовинами, які, в іншому випадку,
можуть перешкодити державам-членам досягти цілей стосовно масивів
поверхневих вод.
(46) Щоб забезпечити участь широкого загалу, включаючи
користувачів води, у розробці і вдосконаленні планів розпоряджання
басейном ріки, необхідно забезпечити належну інформацію про
заплановані заходи і доповідати про прогрес у їх виконанні, маючи
на меті також залучення широкого загалу перед прийняттям
остаточних рішень щодо необхідних заходів.
(47) Директива має передбачати механізми подолання перешкод,
що виникають у процесі просування по шляху покращення стану води,
коли вони виявляються поза сферою дії законодавства Співтовариства
про воду, маючи на меті розробку належних стратегій Співтовариства
для їх подолання.
(48) Комісія має щорічно представляти удосконалений план для
всіх починань, які вона має намір запропонувати стосовно водної
галузі.
(49) Мають розроблятися технічні умови, які забезпечать
послідовний підхід у Співтоваристві і які є складовою цієї
Директиви. Критерії для оцінювання стану води є важливим кроком
вперед. Адаптація певних технічних складових до розвитку техніки і
стандартизація моніторингу відбору проб і методів аналізу мають
бути затвердженими під час їх розгляду комітетами. З метою сприяти
ретельному вивченню і послідовному застосуванню критеріїв для
визначення характеристик зон басейну ріки і оцінювання стану води,
Комісія може затвердити настанови щодо застосування цих критеріїв.
(50) Заходи, необхідні для виконання цієї Директиви, мають
бути затверджені відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від
28 червня 1999 року, яке визначає процедури здійснення виконавчих
повноважень, покладених на Комісію(1).
(51) Виконання цієї Директиви полягає в тому, щоб досягти
рівня захисту вод, принаймні еквівалентного тому рівню, який було
передбачено у деяких попередніх актах, що таким чином мають бути
анульовані одразу після повного здійснення відповідних положень
цієї Директиви.
(52) Положення цієї Директиви запозичили структуру контролю
забруднень небезпечними речовинами, встановлену згідно Директиви
76/464/ЄЕС(1) ( 994_964 ). Тому остання має бути скасованою, як
тільки відповідні положення цієї Директиви будуть повністю
виконаними.
---------------- (1) OB L 129, 18.5.1976, C. 23. Директиви з останніми
змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991,
C. 48).
(53) Слід забезпечити повне виконання і втілення у життя
існуючого законодавства щодо довкілля з метою охорони вод.
Необхідно забезпечити належне застосування положень, що
обумовлюють виконання цієї Директиви на всій території
Співтовариства належними стягненнями, зазначеними у законодавстві
держав-членів. Такі стягнення мають бути ефективними, сумісними і
переконливими,
УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Мета
Мета цієї Директиви полягає у започаткуванні структури
охорони внутрішніх поверхневих вод, перехідних вод, прибережних
вод і ґрунтових вод, яка:
(а) відвертає подальше погіршення і здійснює охорону та
покращує стан водних екосистем та враховує їх потреби у воді,
наземних екосистемах і надмірно зволожених землях, що мають
безпосередню залежність від водних екосистем;
(b) сприяє стабільному використанню води, що базується на
довгочасному захисті наявних водних ресурсів;
(с) має на меті досконалу охорону і вдосконалення водного
середовища, inter alia, шляхом особливих заходів для поступового
зменшення викидів, виділень і витоків речовин, боротьба із
забрудненнями якими вимагає першочергових заходів;
(d) передбачає поступове зменшення забруднення ґрунтової води
і запобігання її подальшому забрудненню, і
(е) сприяє зменшенню впливу повеней і посух і тим самими
сприяє:
- постачанню достатньої кількості поверхневої води доброї
якості і ґрунтових вод, як цього потребує стале, збалансоване і
справедливе водокористування,
- значному зменшенню забруднення ґрунтової води,
- охороні територіальних і морських вод, і
- досягненню цілей актуальних міжнародних угод, включаючи ті,
що їх метою є запобігти і усунути забруднення морського середовища
за рахунок дій Співтовариства згідно статті 16 (3) щодо усунення
(принаймні поступового) стоків, викидів і втрат небезпечних
речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових
заходів, з кінцевою метою досягти концентрацій у морському
середовищі, близьких до фонових значень для речовин природного
походження і близьких до нуля для синтетичних речовин штучного
походження.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Директиви застосовуються такі визначення:
1. "Поверхнева вода" означає внутрішні води, за виключенням
ґрунтових вод, а також перехідні і прибережні води (у випадку
розгляду з точки зору хімічного стану це поняття також означає
територіальні води).
2. "Ґрунтова вода" означає усяку воду, яка знаходиться нижче
поверхні ґрунту у зоні насичення і у прямому контакті з ґрунтом чи
підґрунтям.
3. "Внутрішня вода" означає усяку стоячу або текучу воду на
поверхні землі і усяку ґрунтову воду, що знаходиться у напрямі "на
берег" від базової лінії, від якої вимірюється ширина
територіальних вод.
4. "Ріка" означає масив внутрішньої води, яка протікає
головним чином по поверхні землі, але яка може частину свого шляху
протікати під землею.
5. "Озеро" означає масив стоячої внутрішньої поверхневої
води.
6. "Перехідні води" є масивами поверхневої води поблизу гирла
річок, які є частково солоними за своєю природою внаслідок їх
близькості до прибережних вод, але на які істотно впливають потоки
прісної води.
7. "Прибережна вода" означає поверхневу воду, що знаходиться
у напрямі "на берег" від лінії, кожна точка якої розташована на
відстані в одну морську милю у напрямі "на море" від найближчої
точки базової лінії, від якої вимірюється ширина територіальних
вод, простягаючись, де це є доцільним, до зовнішньої граничної
межі перехідних вод.
8. "Штучний водний масив" означає масив поверхневої води,
створений діяльністю людини.
9. "Сильно змінений водний масив" означає масив поверхневої
води, який під дією фізичних змін завдяки діяльності людини
поступово змінює свою природу, як було зазначено державою-членом
відповідно до положень Додатку II.
10. "Масив поверхневої води" означає окрему і значну складову
поверхневої води, таку, як озеро, водосховище, потік, ріка або
канал, частина потоку, ріки або каналу, перехідна вода або ділянка
прибережної води.
11. "Водоносний шар" означає підповерхневий шар або шари
скельних або інших геологічних порід достатньої пористості і
проникності для того, щоб зробити можливими чи значний потік
ґрунтової води, чи відведення значних об'ємів ґрунтової води.
12. "Масив ґрунтової води" означає окремий об'єм ґрунтової
води в межах водоносного шару або шарів.
13. "Басейн ріки " означає зону суші, з якої весь поверхневий
стік йде крізь цілу низку потоків, рік і, можливо, озер до моря
через єдине річкове гирло, естуарій або дельту.
14. "Суббасейн" означає зону суші, з якої весь поверхневий
стік йде крізь низку потоків, річок і, можливо, озер до окремої
точки на водному шляху (звичайно озеро або місце злиття річок).
15. "Район басейну ріки" означає зону суші і моря, утворену
одним або кількома сусідніми басейнами разом з пов'язаними з ними
ґрунтовими і прибережними водами, що визначається відповідно до
статті 3 (1) як головна одиниця у розпоряджанні басейном річок.
16. "Компетентні органи влади" означає орган або органи
влади, визначені у статтях 3 (2) або 3 (3).
17. "Стан поверхневої води" є загальним виразом для стану
масиву поверхневої води, що визначається його найгіршим рівнем з
точки зору екології і хімії.
18. "Добрий стан поверхневої води" означає стан, досягнутий
масивом поверхневої води, коди і екологічний, і хімічний стан є,
принаймні, "добрими".
19. "Стан ґрунтової води" є загальним виразом стану масиву
ґрунтової води, що визначається його найнижчим рівнем з кількісної
і хімічної точки зору.
20. "Добрий стан ґрунтової води" означає стан, досягнутий
масивом ґрунтової води, коли його і кількісний, і хімічний стан є,
принаймні, "добрими".
21. "Екологічний стан" є виразом якості структури і
функціонування водних екосистем, пов'язаних з поверхневими водами,
класифікованими згідно Додатку V.
22. "Добрий екологічний стан" є станом масиву поверхневої
води, класифікованої таким чином згідно Додатку V.
23. "Добрий екологічний потенціал" є станом сильно зміненого
або штучного масиву води, класифікованим як такий на підставі
відповідних положень Додатку V.
24. "Добрий хімічний стан поверхневої води" означає хімічний
стан, який має відповідати цілям, що їх поставлено перед
поверхневими водами з точки зору охорони довкілля у
статті 4 (1) (а), а саме, що масив поверхневої води досяг такого
хімічного стану, коди концентрації забруднювачів не перевищують
стандартів якості довкілля, встановлених у Додатку IX і відповідно
до статті 16 (7), а також з іншим відповідним законодавством
Співтовариства, що встановлює стандарти якості стосовно довкілля
на рівні Співтовариства.
25. "Добрий хімічний стан ґрунтової води" є хімічним станом
масиву ґрунтової води, який відповідає всім умовам, зазначеним у
таблиці 2.3.2 Додатку V.
26. "Кількісний стан" є виразом ступеня, до якого масив
ґрунтової води зазнає прямого і непрямого впливу водокористування.
27. "Наявний запас ґрунтової води" означає довготерміновий
середній річний загальний приріст масиву ґрунтової води мінус
довготермінову річну витрату потоку, необхідну для того, щоб
досягти належної екологічної якості пов'язаних з потоком
поверхневих вод, зазначених у статті 4, щоб уникнути жодного
значного погіршення екологічного стану таких вод і уникнути
завдання будь-якої значної шкоди, пов'язаним з потоком наземним
екосистемам.
28. "Добрий кількісний стан" є станом, визначеним у
таблиці 2.1.2 Додатку V.
29. "Небезпечні речовини" означає речовини або групи речовин,
що є токсичними, стійкими і такими, що мають схильність до
накопичення у біологічних об'єктах, а також інші речовини або
групи речовин, що викликають такий самий рівень занепокоєння.
30. "Речовини, боротьба із забрудненням якими потребує
першочергових заходів" означає речовини, визначені згідно
статті 16 (2) і перелічені у Додатку X. Серед цих речовин є
"небезпечні речовини, боротьба із забрудненням якими потребує
першочергових заходів", що означає речовини, визначені відповідно
до статті 16 (3) і (6), до яких слід вживати заходів відповідно до
статті 16 (1) і (8).
31. "Забруднювач" означає будь-яку речовину, яка може
викликати забруднення, зокрема, речовини, перелічені у
Додатку VIII.
32. "Безпосереднє скидання у ґрунтову воду" означає скидання
забруднювачів у ґрунтову воду без фільтрації через ґрунт або
підґрунтя.
33. "Забруднення" означає пряме чи непряме введення, в
результаті діяльності людини, речовин чи тепла у повітря, воду чи
землю, які можуть бути небезпечними для здоров'я людей або для
якості водних екосистем або наземних екосистем, що безпосередньо
залежать від водних екосистем, яке призводить до пошкодження
матеріальної власності або до припинення чи погіршення
функціонування комунальних служб або інших законних користувачів
довкілля.
34. "Цілі, пов'язані з довкіллям " означає цілі, встановлені
у статті 4.
35. "Стандарт якості довкілля " означає концентрацію окремого
забруднювача або групи забруднювачів у воді, осадах чи біоті, що
мають бути не перевищеними з метою охорони здоров'я людей і
довкілля.
36. "Комбінований підхід " означає контроль викидів і
виділень у поверхневі води відповідно до підходу, встановленим у
статті 10.
37. "Вода, призначена для вживання людьми " має те ж
значення, що й відповідно до Директиви 80/778/ЄЕС, як уточнюється
Директивою 98/83/ЄС ( 994_963 ).
38. "Водні служби " означає всі служби, що забезпечують
сім'ям, державним установам або представникам інших видів
господарської діяльності:
(а) відведення, загачування, зберігання, обробку і розподіл
поверхневої або ґрунтової води,
(b) послуги стосовно збору і переробки використаної води, що
потім скидається у поверхневі води.
39. "Водокористування" означає водопостачання разом з
будь-якою іншою діяльністю, зазначеною у статті 5 і Додатку II,
яка відчутно впливає на стан води.
Це поняття застосовується у цілях статті 1 і економічного
аналізу, що виконується відповідно до статті 5 і Додатку III,
пункт (b).
40. "Граничні значення виділення" означає масу, виражену
через певні особливі параметри, концентрацію і/або рівень
виділення, що їх не можна перевищувати впродовж будь-якого одного
або кількох проміжків часу. Граничні значення виділення можуть
також бути визначені для певних груп, рядів або категорій речовин,
зокрема для тих, що визначені відповідно до статті 16.
Граничні значення виділення для речовин звичайно
застосовуються у точці, де виділення виходять з установки,
причому, під час їх дослідження, розрідження не береться до уваги.
Стосовно непрямих викидів у воду, ефективність підприємства з
переробки стічної води може братися до уваги під час визначення
граничних значень виділення відповідних установок, за умови, що
гарантується еквівалентний рівень охорони довкілля у цілому і що
це не призводить до більш високих рівнів забруднення у довкіллі.
41. "Засоби контролю за викидами" є засобами контролю, що
вимагають обмеження особливих викидів, наприклад, граничного
значення викиду, або визначають обмеження чи умови, що стосуються
дії, природи чи інших характеристик викиду або умов
функціонування, які впливають на викиди. Використання терміну
"засоби контролю за викидами" у цій Директиві у стосунку до
положень будь-якої іншої Директиви не повинне вважатися таким, що
змінює інтерпретацію цих положень жодним чином.
Стаття 3
Координація адміністративних заходів
в межах районів басейну річок
1. Держави-члени визначають окремі басейни річок, що
знаходяться в межах їх національної території, і для цілей
Директиви приписують їх до окремих районів басейнів річок. Малі
басейни річок можуть об'єднуватися з більшими басейнами річок або
приєднуватися до сусідніх малих басейнів з метою формування
окремих районів басейнів річок там, де це є доцільним.
Якщо ґрунтові води не відносяться повністю до меж окремого
басейну ріки, вони ідентифікуються і приписуються до найближчого
чи найбільш доречного у даному разі району басейну ріки.
Прибережні води ідентифікуються і приписуються до найближчого або
найбільш доречного району або районів басейну ріки.
2. Держави-члени вживають відповідні адміністративні заходи,
включаючи визначення відповідних компетентних органів влади, для
застосування положень цієї Директиви в межах кожного району
басейну ріки, що знаходиться на їх території.
3. Держави-члени забезпечують, щоб басейн ріки, який покриває
територію більш ніж однієї держави-члена, приписувався до
міжнародного району басейну ріки. За запитом зацікавлених
держав-членів, Комісія має діяти з метою полегшення приписування
до таких міжнародних районів басейнів річок.
Кожна держава-член вживає відповідних адміністративних
заходів, включаючи визначення відповідних компетентних органів
влади, для застосування положень цієї Директиви в межах частини
будь-якого міжнародного басейну річки, що знаходиться в межах її
території.
4. Держави-члени дбають про те, щоб вимоги цієї Директиви для
досягнення цілей стосовно довкілля, встановлені відповідно до
статті 4, і, зокрема, всі програми заходів, координувалися
стосовно району басейну ріки в цілому. Для міжнародних районів
басейну ріки зацікавлені держави-члени разом забезпечують цю
координацію і можуть, з цією метою, використовувати існуючі
структури, що походять з міжнародних угод. За запитом
держав-членів, що мають відношення до справи, Комісія діє у
напрямі полегшення заснування програми заходів.
5. Там, де район басейну ріки простягається за межі території
Співтовариства, зацікавлена держава-член або держави-члени
докладають зусиль, щоб налагодити належну координацію з
відповідними державами, що не є державами-членами, для досягнення
цілей цієї Директиви у всьому районі басейну ріки. Держави-члени
забезпечують виконання положень цієї Директиви в межах їх
території.
6. Держави-члени можуть визнати існуючий національний чи
інтернаціональний орган у якості компетентної влади для цілей цієї
Директиви.
7. Держави-члени визнають владу компетентною до дати,
зазначеної у статті 24.
8. Держави-члени надають Комісії перелік своїх компетентних
органів влади і компетентних органів влади всіх міжнародних
органів, у яких вони беруть участь, не пізніше, ніж через шість
місяців після дати, зазначеної у статті 24. Інформація, викладена
у Додатку I, доводиться до відома кожної компетентної влади.
9. Держави-члени інформують Комісію про будь-які зміни у
інформації, наданій згідно пункту 8 протягом трьох місяців після
того, як зміна набере чинності.
Стаття 4
Завдання щодо довкілля
1. Роблячи здійсненними програми заходів, зазначених у планах
розпоряджання басейном ріки:
(а) для поверхневих вод (i) держави-члени уживають необхідних заходів, щоб запобігти
погіршенню стану всіх масивів поверхневої води, дотримуючись
пунктів 6 і 7 та без порушення пункту 8;
(ii) держави-члени охороняють, примножують і відновлюють усі
масиви поверхневої води, дотримуючись також підпункту (iii)
стосовно штучних і сильно модифікованих масивів води, з метою
досягти доброго стану поверхневої води не пізніше, ніж через
15 років після дати набрання чинності цією Директивою, відповідно
до положень, встановлених у Додатку V, та без шкоди застосуванню
розширених термінів, визначених згідно пункту 4, і застосування
пунктів 5, 6 і 7 без шкоди для пункту 8;
(iii) держави-члени охороняють і примножують всі штучні і
сильно змінені масиви води, маючи на меті досягти доброго
екологічного потенціалу і доброго хімічного стану поверхневої води
не пізніше ніж через 15 років після дати набрання чинності цією
Директивою, відповідно до положень, встановленими у Додатку V, за
умови застосування розширень, визначених згідно пункту 4, і
застосування пунктів 5 ,6 і 7 без шкоди пункту 8,
(iv) держави-члени вживають необхідних заходів згідно
статті 16 (1) і (8) з метою поступового зменшення забруднення від
речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових
заходів, і припинення, принаймні поетапного, стоків, викидів і
витоків небезпечних речовин, боротьба із забрудненням якими
вимагає першочергових заходів без шкоди відповідним міжнародним
угодам, зазначеним у статті 1, якими охоплюються зацікавлені
сторони
(b) для ґрунтової води (i) держави-члени вживають усі необхідних заходів, щоб
усунути або обмежити попадання забруднювачів у ґрунтову воду і
запобігти погіршенню стану всіх масивів ґрунтової води, за умови
застосування пунктів 6 і 7 і без шкоди для пункту 8 цієї статті і
за умови застосування статті 11 (3) (j);
(ii) держави-члени охороняють примножують і відновлюють всі
масиви ґрунтової води, забезпечують рівновагу між відведенням і
відновленням ґрунтової води, з метою досягнення доброго стану
ґрунтової води не пізніше, ніж через 15 років після дати набрання
чинності цією Директивою, відповідно до положень, викладених у
Додатку V, без шкоди застосуванню розширених строків, визначених
згідно пункту 4, і застосування пунктів 5, 6 і 7 без шкоди для
пункту 8 цієї статті і без шкоди застосуванню статті 11 (3) (j);
(iii) держави-члени вживають заходів, необхідних для того,
щоб надати зворотного напрямку будь-якій істотній і сталій
тенденції зростання концентрації будь-якого забруднювача, що
виникає внаслідок впливу діяльності людини, з метою поступового
зменшення забрудненості ґрунтової води.
Заходи, що мають на меті перетворити тенденцію на зворотну,
вживаються відповідно до пунктів 2, 4 і 5 статті 17, з урахуванням
застосовних стандартів, встановлених відповідним законодавством
Співтовариства, за умови застосування пунктів 6 і 7 без шкоди для
пункту 8;
(с) для захищених зон
Держави-члени досягають відповідності з будь-якими
стандартами і цілями не пізніше, ніж через 15 років після дати
набрання чинності цією Директивою, якщо законодавство
Співтовариства, за яким були встановлені окремі захищені зони, не
приписує іншого.
2. Якщо більше, ніж одна з цілей, зазначених у пункті 1,
мають відношення до даного масиву води, слід брати до уваги
найбільш невідкладну з них.
3. Держави-члени можуть визначати масив поверхневої води як
штучний або сильно модифікований, якщо:
(а) зміни до гідроморфологічних характеристик цього масиву,
необхідні для досягнення доброго екологічного стану, будуть мати
істотний негативний вплив на:
(i) більш широке довкілля; (ii) навігацію, включаючи портові служби чи місця відпочинку; (iii) види діяльності, для якої потрібно мати запаси води,
такі як постачання питної води, вироблення енергії або зрошування;
(iv) водне регулювання, захист від повені, осушення земель,
або
(v) інші настільки ж важливі сталі види діяльності людини;
(b) цілей, пов'язаних з вигодою, що їм мають прислужитися
штучні або модифіковані характеристики водного масиву, не можна, з
мотивів можливості технічної реалізації чи непропорційності
коштів, досягти іншими засобами, які є значно кращими з точки зору
збереження довкілля.
Таке визначення і підстави для нього особливо згадуються у
планах розпоряджання басейном ріки, що є необхідними згідно
статті 13 і переглядаються кожні шість років.
4. Строки, встановлені згідно пункту 1, можуть бути подовжені
з метою поетапного досягнення цілей стосовно масивів води, за
умови, що стан ураженого масиву води не погіршиться ще більше,
якщо виконуються всі такі умови:
(а) держави-члени визначають, що всі необхідні покращення
стану масивів води не можуть бути досягнуті з належних причин в
межах часового розпорядку, встановленого у цьому пункті з хоча б
однієї з таких причин:
(i) діапазон необхідного покращення може бути охоплений лише
за рахунок перевищення зазначених у розкладі строків виконання
окремих етапів, з міркувань технічної здійсненності;
(ii) виконання покращення в межах часового розпорядку було б
непомірно дорогим;
(iii) природні умови не дозволяють зробити своєчасно
поліпшення стану масиву води.
(b) Подовження строків і причини для цього були, зокрема,
зазначені і роз'яснені в плані розпоряджання басейном ріки,
необхідному згідно статті 13.
(с) Подовження обмежуються щонайбільше двома наступними
змінами плану розпоряджання басейном ріки, за винятком випадків,
коли природні умови є такими, що цілі не можуть бути досягнуті в
межах цього періоду.
(d) У плані розпоряджання басейном ріки викладеними зведення
заходів, необхідних згідно статті 11, які визнані як такі, щоб
привести масиви води поступово до потрібного стану в межах
подовженого строку, причини будь-якої суттєвої затримки з наданням
цим заходам дієвості, а також очікуваний розклад часу для їх
здійснення. Огляд здійснення цих заходів і зведення будь-яких
додаткових заходів включається до оновлених варіантів плану
розпоряджання басейном ріки.
5. Держави-члени можуть прагнути досягти менш нагальних цілей
стосовно довкілля, ніж зазначені у пункті 1 для особливих масивів
води, коли вони зазнають такого впливу діяльності людини, який
було визначено згідно статті 5 (1), або їх природний стан є таким,
що досягнення цих цілей було б нездійсненним або непропорційно
дорогим, і при цьому виконуються такі умови:
(а) соціоекономічні та екологічні потреби, яких стосується
така діяльність, не можуть бути здійснені іншими засобами, що були
б значно кращими для довкілля і не потребували б непропорційно
великих витрат;
(b) держави-члени забезпечують, щоб досягалися:
- для поверхневої води - найкращі екологічний і хімічний
стани, за умови, що існують впливи, яких фактично не можна
уникнути внаслідок специфіки діяльності людини або забруднення;
- для ґрунтової води - найменші можливі зміни доброго стану,
за умови, що існують впливи, яких фактично не можна уникнути
внаслідок специфіки діяльності людини або забруднення;
(с) стан враженого масиву води не стає ще гіршим;
(d) встановлення менш нагальних цілей, пов'язаних з
довкіллям, і причини для нього згадуються особливо у плані
розпоряджання басейном ріки, що є потрібним згідно статті 13, і
кожні шість років робиться перегляд цих цілей.
6. Тимчасове погіршення стану масивів води відбувається не за
рахунок порушення вимог цієї Директиви, якщо воно є наслідком дії
обставин природного характеру або force majeure, які є
надзвичайними або не могли бути передбаченими, зокрема, надвеликі
повені і довготривалі посухи, або воно є наслідком дії обставин,
що виникли через катастрофічні події, які фактично не можна було
передбачити, якщо виконуються всі такі умови:
(а) робляться всі реально можливі кроки, щоб запобігти
дальшому погіршенню стану і з метою не ставити під загрозу
досягнення цілей цієї Директиви у інших масивах води, що їх не
було пошкоджено за вищезгаданих обставин;
(b) умови, за яких обставини, що є винятковими або такими, що
фактично не могли бути передбаченими, можуть бути оприлюднені,
включаючи прийняття відповідних показників, зазначаються у плані
розпоряджання басейном ріки;
(с) заходи, що їх належить ужити за таких виняткових
обставин, включаються у програму заходів і не будуть ставити під
загрозу відновлення якості масиву води одразу після закінчення дії
обставин;
(d) наслідки дії обставин, що є винятковими або такими, що їх
фактично не можна було передбачити, щорічно піддаються перегляду
і, за умов, зазначених у пункті 4 (а), всі здійсненні заходи
уживаються з метою відновлення масиву води до їх стану, що мав
місце до дії тих обставин настільки швидко, наскільки тільки це є
фактично можливим, і
(е) зведення негативних впливів обставин і таких заходів,
ужитих або таких, що мають бути ужитими відповідно до пунктів (а)
і (b), включаються до наступного варіанту плану розпоряджання
басейном ріки.
7. Вважається, що держави-члени не порушили цю Директиву за
умови, якщо:
- неможливість досягти доброго стану ґрунтової води, доброго
екологічного стану або, де це є доцільним, доброго екологічного
потенціалу чи запобігти погіршенню стану масиву поверхневої води
чи ґрунтової води є результатом нових модифікацій фізичних
характеристик масиву поверхневої води або змін рівня масивів
ґрунтової води, або
- неможливість запобігти погіршенню (з високого ступеня
якості до доброї якості) масиву поверхневої води є результатом
нових сталих видів діяльності у галузі розвитку людини
і виконуються всі такі умови:
(а) робляться всі здійсненні кроки з метою послабити
негативний вплив на стан масиву води;
(b) підстави для таких модифікацій чи змін вказані особливо і
роз'яснені у плані розпоряджання басейном ріки, що є потрібним за
статтею 13, і цілі переглядаються кожні шість років;
(с) підставами для таких модифікацій або змін є державні
інтереси надзвичайної важливості і/або вигоди для довкілля і
суспільства від досягнення цілей, зазначених у пункті 1,
перевищуються вигодами від нових модифікацій або змін для здоров'я
людей, для збереження безпеки людей або для сталого розвитку, і
(d) цілі, пов'язані з вигодами, що їх обслуговують такі
модифікації чи зміни масиву води, не можуть, через технічну
нездійсненність або непомірні витрати, бути досягнутими іншими
засобами, які були б значно кращими у стосунку до довкілля.
8. Застосовуючи пункти 3, 4, 5, 6, і 7, держава-член
гарантує, щоб їх застосування не призвело до постійного
знехтування (або навіть загрози такого знехтування) цілями цієї
Директиви, що їх слід досягти стосовно інших масивів води в межах
того ж району басейну ріки, а також було узгодженим з виконанням
іншого законодавства Співтовариства щодо довкілля.
9. Належить вжити заходи з метою впевнитися у тому, що
застосування нових положень, включаючи застосування пунктів 3, 4,
5, 6 і 7, гарантуватиме щонайменше той самий рівень охорони, що і
існуюче законодавство Співтовариства.
Стаття 5
Характеристики району басейну ріки,
розгляд впливу діяльності людини на довкілля
і економічний аналіз водокористування
1. Кожна держава-член забезпечує, щоб для кожного району
басейну ріки або для частини міжнародного району басейну ріки, що
знаходиться на його території,
- аналіз його характеристик,
- розгляд впливу діяльності людини на стан поверхневих вод і
на ґрунтові води, і
- економічний аналіз водокористування
проводилися відповідно до технічних умов, зазначених у
Додатках II і III, і що вони закінчуються не пізніше, ніж через
чотири роки після дати набрання чинності цією Директивою.
2. Аналіз і розгляди, зазначені у пункті 1, підлягають
перегляду і, якщо потрібно, оновлюються не пізніше, ніж через
13 років після дати набрання чинності цією Директивою і кожні
шість років потому.
Стаття 6
Реєстр земель, що перебувають під охороною
1. Держави-члени забезпечують започаткування реєстру або
реєстрів всіх земель, що знаходяться в межах кожного району
басейну ріки і були визначені як такі, що потребують особливої
охорони відповідно до особливого законодавства Співтовариства для
охорони їх поверхневої води і ґрунтової води або для збереження
місць проживання і видів, що прямо залежать від води. Вони
забезпечують, щоб реєстр був закінчений не пізніше, ніж через
чотири роки після дати набуття чинності цією Директивою.
2. Реєстр або реєстри включають всі масиви води, визначені за
статтею 7 (1), і всі зони, що знаходяться під охороною згідно
Додатку IV.
3. Для кожного району басейну ріки, реєстр чи реєстри зон, що
знаходяться під охороною, мають постійно переглядатися і
оновлюватися.
Стаття 7
Води, що використовуються для відведення
питної води
1. Держави-члени визначають в межах кожного району басейну
ріки:
- всі масиви води, що використовуються для відведення води,
призначеної для споживання людьми, що дають у середньому більше,
ніж 10 куб.м на день або обслуговують більше, ніж 50 осіб, і
- такі масиви води, призначені для майбутнього подібного
використання.
Держави-члени здійснюють нагляд, відповідно до Додатку V, за
такими масивами води, що, відповідно до Додатку V, дають у
середньому більше, ніж 100 куб.м на день.
2. Для кожного масиву води, визначеного згідно пункту 1, на
додаток до виконання завдань статті 4 у відповідності до вимог
цієї Директиви, для поверхневих масивів води, включаючи стандарти
якості, встановлені на рівні Співтовариства за статтею 16,
держави-члени забезпечують, щоб за застосовуваного режиму обробки
води і відповідно до законодавства Співтовариства, отримувана вода
задовольняла вимоги Директиви 80/778/ЄЕС, як було уточнено
Директивою 98/83/ЄС ( 994_963 ).
3. Держави-члени забезпечують належну охорону масивів води,
визначених з метою усунути погіршення їх якості, щоб знизити
рівень очисної обробки, необхідної під час вироблення питної води.
Держави-члени можуть встановлювати захисні зони для цих масивів
води.
Стаття 8
Моніторинг стану поверхневої і ґрунтової води
і захищені зони
1. Держави-члени забезпечують започаткування програм
моніторингу стану води з метою встановити послідовний всебічний
нагляд за станом води в межах кожного району басейну ріки:
- для поверхневих вод такі програми охоплюють: (i) об'єм і рівень або швидкість потоку в межах, достатніх
для визначення економічного і хімічного стану і економічного
потенціалу, і
(ii) екологічний і хімічний стан і екологічний потенціал;
- для ґрунтових вод такі програми охоплюють моніторинг
хімічного і кількісного стану,
- для земель, що охороняються, вищезазначені програми
доповнюються тими технічними умовами, що містяться у законодавстві
Співтовариства, за якими було встановлено охорону окремих земель.
2. Ці програми стають дійсними не пізніше, ніж через шість
років після дати набрання чинності цією Директивою, якщо у
відповідному законодавстві не зазначено інше. Такий моніторинг
здійснюється відповідно до вимог Додатку V.
3. Мають бути встановлені технічні умови і стандартизовані
методи аналізу і моніторингу стану води. Такі заходи, призначені
для внесення несуттєвих змін до цієї Директиви, доповнюючи її,
повинні ухвалюватися відповідно до регламентованої процедури
контролю, зазначеної у частині 3 статті 21.
Стаття 9
Повернення коштів, витрачених на водопостачання
1. Держави-члени враховують принцип повернення коштів,
витрачених на водопостачання, включаючи витрати, пов'язані з
довкіллям і ресурсами, беручи до уваги економічний аналіз,
проведений згідно Додатку III, відповідно, зокрема, до принципу
"забруднювач платить".
Держави-члени до 2010 року забезпечать
- щоб політика у галузі калькуляції цін на воду надавала
адекватні стимули для користувачів витрачати водні ресурси
ефективно і тим самим сприяла досягненню цілей цієї Директиви;
- адекватний внесок різних способів вжитку води, що
розподіляється, щонайменше, між промисловістю, домашнім
господарством та сільським господарством, у повернення коштів,
витрачених на водопостачання, що базується на економічному
аналізі, який ведеться згідно Додатку III і бере до уваги принцип
"забруднювач платить".
Держави-члени можуть таким чином брати до уваги соціальні,
пов'язані з довкіллям та економічні наслідки повернення, а також
географічні і кліматичні умови враженого регіону чи регіонів.
2. Держави-члени доповідають у планах розпоряджання басейном
ріки про заплановані кроки щодо виконання пункту 1, що сприятиме
досягненню цілей цієї Директиви стосовно довкілля, а також про
внесок різних видів використання, зроблений у повернення коштів на
водопостачання.
3. Ніщо у цій статті не перешкоджає фінансуванню окремих
профілактичних або ремонтних заходів з метою досягнення цілей цієї
Директиви.
4. Держави-члени не вважаються порушниками цієї Директиви,
якщо вони вирішать, відповідно до усталеної практики, не
застосовувати положення, другого речення частини 1, і, у зв'язку з
цим, відповідні положення частини 2 щодо даної діяльності,
пов'язаної з водокористуванням, якщо це не ставить під загрозу
завдання цієї Директиви та досягнення її цілей. Держави-члени
сповіщають у планах розпоряджання басейном ріки про підстави
неповного застосування другого речення частини 1.
Стаття 10
Комбінований підхід
до точкових і просторово-розподілених джерел
1. Держави-члени забезпечують, щоб усі зазначені у пункті 2
викиди у поверхневі води контролювалися відповідно до
комбінованого підходу, вказаний у цій статті.
2. Держави-члени забезпечують встановлення і/або здійснення:
(а) засобів контролю виділень, що базуються на найкращих
доступних методах, або
(b) відповідних граничних значень викидів, або
(с) у випадку дифузних впливів: засобів контролю, що
вимагають, якщо це є доречним, найкращих методів стосовно
довкілля,
встановлених:
- Директивою Ради 96/61/ЄС ( 994_497 ) від
24 вересня 1996 року щодо об'єднаних методів усунення забруднення
і його контролю(1),
- Директивою Ради 91/271/ЄЕС ( 994_911 ) від
21 травня 1991 року щодо міської переробки спожитої води(2),
- Директивою Ради 91/676/ЄЕС від 12 грудня 1991 року щодо
охорони вод від забруднення, викликаного нітратами від
сільськогосподарських джерел(3),
---------------- (1) OB L 257, 10.10.1996, C. 26.
(2) OB L 135, 30.5.1991, C. 40. Директиви зі змінами,
внесеними Директивою Комісії 98/15/ЄС (OB L 67, 7.3.1998, C. 29).
(3) OB L 375, 31.12.1991, C. 1.

- Директивами, прийнятими на підставі статті 16 цієї
Директиви,
- Директивами, переліченими у Додатку IX,
- будь-яким іншим відповідним законодавством Співтовариства
не пізніше, ніж через 12 років після дати набрання чинності
цією Директивою, якщо у відповідному законодавстві не зазначено
інше.
3. Там, де цілі щодо якості або стандарт якості, встановлені
чи згідно цієї Директиви, у Директивах, перелічених у Додатку IX,
чи відповідно до будь-якого іншого законодавства Співтовариства
вимагають більш суворих умов, ніж ті, які б випливали із
застосування пункту 2, відповідно встановлюються більш суворі
засоби контролю за викидами.
Стаття 11
Програми заходів
1. Кожна держава-член забезпечує встановлення для кожного
регіону басейну ріки або для частини регіону міжнародного басейну
ріки в межах її території програми заходів, з урахуванням
результатів аналізів, необхідних за статтею 5, щоб досягти цілей,
встановлених за статтею 4. Такі програми заходів можуть робити
посилання на заходи, що випливають із законодавства, прийнятого на
національному рівні і такого, що стосується всієї території
держави-члена. Де це є доречним, держава-член може затвердити
заходи, застосовні до всіх районів басейну ріки і/або ділянок
міжнародних районів басейну ріки, що припадають на її територію.
2. Кожна програма заходів включає "основні" заходи, визначені
у пункті 3 і, де необхідно, "додаткові" заходи.
3. "Основні заходи" визначаються мінімальними вимогами, які
слід задовольнити, і включають:
(а) заходи, необхідні для виконання законодавства
Співтовариства щодо охорони води, включаючи заходи, необхідні за
законодавством, зазначеним у статті 10 і у частині А Додатку VI;
(b) заходи, що вважаються доречними для цілей статті 9;
(с) заходи сприяння ефективному і сталому водокористуванню з
метою усунути перешкоди для досягнення цілей, визначених у
статті 4;
(d) заходи, спрямовані на виконання вимог статті 7, включаючи
заходи для збереження якості води з метою зменшити рівень очисної
обробки, необхідної для вироблення питної води;
(е) заходи контролю відведення прісної поверхневої води і
ґрунтової води, а також загачування прісної поверхневої води,
включаючи реєстр або реєстри відведень води і вимогу попередньої
згоди на відведення і загачування. Ці заходи контролю періодично
переглядаються і, якщо потрібно, коригуються. Держави-члени можуть
звільняти від цих заходів контролю ті відведення або загачування,
які не мають істотного впливу на стан води;
(f) заходи контролю, включаючи вимогу попереднього дозволу на
штучне відновлення чи збільшення масивів ґрунтової води.
Використовувана вода може братися з будь-якої поверхневої чи
ґрунтової води, за умовою, що використання джерела не ставить під
загрозу досягнення цілей стосовно довкілля, встановлених для
джерела або відновленого чи збільшеного масиву ґрунтової води. Ці
заходи періодично переглядаються і, якщо необхідно, коригуються;
(g) для точкових джерел викидів, схильних до спричинення
забруднення: вимога попереднього врегулювання, такого, як заборона
потрапляння забруднювачів у воду, або попереднього отримання
дозволу чи реєстрації, що базується на загальних обов'язкових
правилах, які започатковують заходи контролю виділення стосовно
відповідних забруднювачів, включаючи заходи контролю згідно
статті 10 і 16. Ці заходи контролю періодично переглядаються і,
якщо необхідно, коригуються;
(h) для дифузних джерел, схильних до того, щоб викликати
забруднювання: заходи усунення або контролю потрапляння
забруднювачів. Засоби контролю можуть набувати форми вимоги
попереднього регулювання, такого, як заборона внесення
забруднювачів у воду, попереднього отримання дозволу чи
реєстрації, що базуються на загальних обов'язкових правилах, якщо
подібна вимога не зазначена іншим чином у законодавстві
Співтовариства. Ці засоби контролю періодично переглядаються і,
якщо необхідно, коригуються;
(і) для будь-яких інших значних негативних впливів на стан
води, визначених згідно статті 5 і Додатком II, зокрема, заходи з
метою забезпечити, щоб гідроморфологічні умови масивів води
сприяли досягненню потрібного екологічного стану або доброго
екологічного потенціалу для масивів води, що позначені як штучні
чи сильно змінені. Заходи контролю з цією метою можуть набрати
вигляду вимоги попереднього отримання дозволу або реєстрації, що
базуються на загальних обов'язкових правилах, якщо така вимога не
висувається так чи інакше законодавством Співтовариства. Такі
заходи контролю періодично переглядаються і, якщо необхідно,
коригуються;
(j) заборона прямих викидів забруднювачів у ґрунтову воду
відповідно до таких положень:
Держави-члени можуть дозволити повернення у той самий
водоносний шар води, використаної для геотермальних цілей.
Вони можуть також давати дозвіл, зазначаючи умови для:
- уприскування води, що містить речовини, які є наслідком
операцій дослідження і видобутку вуглеводнів або гірських робіт, і
уприскування води з технічних міркувань у геологічні формації, з
яких було видобуто вуглеводні або інші речовини, чи у геологічні
формації, які з природних причин є постійно непридатними для інших
цілей. Такі уприскування не містять речовин, інших, ніж ті, що
виникають внаслідок вищезгаданих операцій,
- повернення відкачаної ґрунтової води з шахт і кар'єрів або
використаної у розробці чи здійсненні цивільного будівництва,
- уприскування природного газу чи зрідженого нафтового газу
(LPG) з метою зберігання у геологічні формації, які з природних
причин є постійно непридатними для інших цілей,
- уприскування природного газу чи зрідженого нафтового газу
(LPG) з метою зберігання у інші геологічні формації, де є дуже
велика потреба у безпеці газопостачання і де уприскування
робиться, щоб усунути усяку нинішню або майбутню небезпеку
погіршення якості будь-якої ґрунтової води, до якої робиться
уприскування,
- будівельні (включаючи цивільні) роботи і подібна діяльність
на ґрунті чи у ньому, яка призводить до контакту з ґрунтовою
водою. Для цих цілей держави-члени можуть визначити, що таку
діяльність слід розглядати як дозволену за умови, що вона ведеться
відповідно до загальних обов'язкових правил, розроблених
державою-членом стосовно такої діяльності,
- викиди малих кількостей речовин для наукових цілей з метою
зняття характеристик, охорони чи поліпшення стану масивів води,
обмежені до кількості, лише конче потрібної для відповідних цілей
за умови, що такі викиди не створюють загрози для досягнення
цілей, пов'язаних з довкіллям, встановлених для цього масиву
ґрунтової води;
(k) відповідно до заходів, здійснених на підставі статті 16,
заходи з метою усунути забруднення поверхневих вод речовинами,
зазначеними у переліку речовин, боротьба із забрудненням якими
вимагає першочергових заходів, затвердженому на підставі статті 16
(2), і поступово зменшити забруднення іншими речовинами, які
можуть, у противному разі, перешкодити державам-членам досягти
цілей щодо масивів поверхневих вод, як викладено у статті 4;
(l) будь-які заходи, потрібні для того, щоб усунути відчутні
витоки забруднювачів з технічних установок, а також усунути і/або
зменшити вилив випадкових забруднень, наприклад, внаслідок
повеней, в тому числі через системи виявлення або сповіщення про
такі події, включаючи, у випадку аварій, які фактично не можна
було передбачити, всі належні заходи зменшення ризику для водних
екосистем.
4. "Додаткові" заходи є тими заходами, що розроблялися і
здійснювалися на додачу до основних заходів з метою досягти цілей,
встановлених на підставі статті 4. Частина В Додатку VI містить
невиключний перелік таких заходів.
Держави-члени можуть також ухвалити дальші додаткові заходи з
метою забезпечити додаткову охорону чи покращення стану вод, яких
стосується ця Директива, в тому числі шляхом виконання відповідних
міжнародних угод, зазначених у статті 1.
5. Якщо дані моніторингу або інші дані вказують, що цілі,
встановлені за статтею 4 для масиву води, є, очевидно,
недосяжними, держави-члени забезпечують, щоб:
- причини можливих аварій досліджувалися,
- відповідні дозволи і уповноваження перевірялися і
переглядалися, коли це є доречним,
- програми моніторингу переглядалися і уточнювалися, якщо це
буде необхідним, і
- встановлювалися додаткові заходи, що можуть бути
необхідними з метою досягнення тих цілей, включаючи, коли це є
доцільним, започаткування більш суворих стандартів якості довкілля
відповідно до методик, викладених у Додатку V.
Там, де ті причини є результатом обставин природного
походження або force majeure, які є виключними і такими, що
фактично не могли бути передбачені, зокрема, найсильніші повені і
тривалі посухи, держава-член може визначити, що додаткові заходи
не є здійсненими, відповідно до статті 4 (6).
6. Здійснюючи заходи згідно пункту 3, держави-члени роблять
усі належні кроки для того, щоб забруднення морських вод не
зростало. Без шкоди для законодавства, що існує, застосування
заходів, ужитих згідно пункту 3, не може жодним чином призводити,
прямим чи непрямим чином, до збільшення забруднення поверхневих
вод. Ця вимога не застосовується, якщо це призвело б до збільшення
забруднення довкілля у цілому.
7. Програми заходів започатковуються не пізніше, ніж через
дев'ять років після дати набуття чинності цією Директивою, і всі
заходи робляться дієвими не пізніше, ніж через 12 років після цієї
дати.
8. Програми заходів переглядаються і, якщо потрібно,
коригуються не пізніше, ніж через 15 років після дати набрання
чинності цією Директивою і кожні шість років потому. Кожний новий
або переглянутий захід, започаткований згідно оновленої програми,
робиться дієвим протягом трьох років від його започаткування.
Стаття 12
Питання, що не підлягають вирішенню
на рівні держави-члена
1. Коли держава-член визначає проблему, яка впливає на
розпоряджання її водою, але не може бути вирішеною
державою-членом, вона може доповісти про цю проблему Комісії і
будь-якій іншій зацікавленій державі-члену і надати рекомендації
для її вирішення.
2. Комісія повинна надати відповідь на кожну доповідь або
рекомендації від держав-членів в межах шести місяців.
Стаття 13
Плани розпоряджання басейном ріки
1. Держави-члени забезпечують, щоб план розпоряджання
басейном ріки складався для кожного району басейну ріки, що
знаходиться цілком в межах їх територій.
2. Якщо міжнародний район басейну ріки цілком знаходиться у
межах Співтовариства, держави-члени забезпечують координацію з
метою складання Єдиного плану розпоряджання міжнародним басейном
ріки. Якщо такий план розпоряджання міжнародним басейном ріки не
розробляється, держави-члени складають плани розпоряджання
басейном ріки, що охоплюють хоча б ті частини району міжнародного
басейну ріки, які знаходяться у межах їх територій, щоб досягти
цілей цієї Директиви.
3. Якщо район міжнародного басейну ріки виходить за межі
Співтовариства, держави-члени намагаються виробити Єдиний план
розпоряджання басейном ріки і, де це не є можливим, план має
охоплювати хоча б ту частину району міжнародного басейну ріки, що
знаходиться у межах території зацікавленої держави-члена.
4. План управління басейном ріки включає інформацію, детально
викладену у Додатку VII.
5. Плани розпоряджання басейном ріки можуть доповнюватися
розробкою більш детальних програм і планами розпоряджання для
суббасейну, ділянки, вирішуваної проблеми чи типу води для того,
щоб упоратися з особливими аспектами розпоряджання водою.
Здійснення цих заходів не позбавляє держави-члени жодних з їх
зобов'язань відповідно до решти положень цієї Директиви.
6. Плани розпоряджання басейном ріки публікуються не пізніше,
ніж через дев'ять років після дати набрання чинності цією
Директивою.
7. Плани розпоряджання басейном ріки переглядаються і
коригуються не пізніше, ніж через 15 років після дати набрання
чинності цією Директивою і кожні шість років потому.
Стаття 14
Інформування широкого загалу і консультації
1. Держави-члени заохочують активне залучення всіх
зацікавлених сторін до виконання цієї Директиви, зокрема у
складання, перегляд і коригування планів розпоряджання басейном
ріки. Держави-члени забезпечують, щоб для кожного району басейну
ріки ними публікувалися і робилися доступними для широкого загалу,
включаючи користувачів, з метою отримання коментарів:
(а) розклад і програма робіт для складання плану, включаючи
документ про те, які консультації слід провести, щонайменше за три
роки до початку періоду, до якого відноситься план;
(b) проміжний огляд важливих питань розпоряджання водою,
виявлених у басейні ріки, щонайменше за два роки до початку
періоду, до якого відноситься план;
(c) примірники плану розпоряджання басейном ріки, щонайменше
за один рік до початку періоду, до якого відноситься план.
За запитом надається доступ до фонових документів та
інформації, що використовується для розвитку проекту плану
розпоряджання басейном ріки.
2. Держави-члени надають не менше, ніж шість місяців на
письмові коментарі щодо тих документів з метою сприяння активному
залученню до співробітництва, включаючи консультації.
3. Пункти 1 і 2 застосовуються так само оновлених планів
управління басейном ріки.
Стаття 15
Звітність
1. Держави-члени надсилають примірники планів розпоряджання
басейном ріки і всі наступні їх варіанти Комісії і кожній іншій
зацікавленій державі-члену в межах трьох місяців від моменту їх
публікації:
(а) для районів басейну ріки, що цілком потрапляють в межі
території держави-члена: всі плани розпоряджання басейном ріки, що
охоплюють цю національну територію і публікуються на підставі
статті 13;
(b) для міжнародних регіонів басейну ріки: принаймні частину
планів розпоряджання басейном ріки, що охоплюють територію
держави-члена.
2. Держави-члени подають звідні доповіді про:
- аналіз, необхідний відповідно до статті 5, і
- програми моніторингу, розроблені відповідно до статті 8,
що здійснюються у цілях першого плану розпоряджання басейном
ріки, у межах трьох місяців після їх завершення.
3. Держави-члени протягом трьох років після публікації
кожного плану розпоряджання басейном ріки або його вдосконаленого
варіанту за статтею 13, надають попередній звіт, в якому подається
опис прогресу у здійсненні запланованої програми заходів.
Стаття 16
Стратегії, спрямовані проти забруднення води
1. Європейський Парламент і Рада затверджують спеціальні
заходи проти забруднення води окремими забруднювачами або групами
забруднювачів, що являють значний ризик для водного середовища або
через нього - для інших об'єктів довкілля, включаючи подібні
ризики для вод, використовуваних для відведення питної води.
Стосовно таких забруднювачів, заходи слід спрямовувати на
поступове зменшення і, для небезпечних речовин, боротьба із
забрудненням якими вимагає першочергових заходів, як зазначено у
статті 2 (30), на припинення (принаймні, поступове) стоків,
викидів і витоків. Такі заходи затверджують, виходячи з
пропозицій, поданих Комісією відповідно до процедур, зазначених у
Договорі ( 994_017 ).
2. Комісія подає пропозицію, що містить перелік речовин,
боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, які
були відібрані серед тих речовин, що являють собою значний ризик
для водного середовища або через нього - для інших об'єктів
довкілля. Речовин розподіляються за їх дією на основі ризику для
водного середовища або через нього - для інших об'єктів довкілля,
який визначають згідно з:
(а) оцінкою ризику, здійснюваною відповідно до Регламенту
Ради (ЄЕС) N 793/93(1), Директиви Ради 91/414/ЄЕС(2) і Директиви
98/8/ЄС Європейського Парламенту і Ради(3), або
---------------- (1) OB L 84, 5.4.1993, C. 1.
(2) OB L 230, 19.8.1991, C. 1. Директиви з останніми змінами,
внесеними Директивою 98/47/ЄС (OB L 191, 7.7.1998, C. 50).
(3) OB L 123, 24.4.1998, C. 1.
(b) цільовою оцінкою на основі ризику (відповідно до
методології Регламенту (ЄЕС) N 793/93, що зосереджується лише на
водній екотоксичності і на токсичності для людини через водне
середовище.
Коли це є необхідним для того, щоб дотриматися часового
розкладу, поданого у пункті 4, речовини розподіляються за їх дією
на основі ризику для водного середовища або через нього - для
інших об'єктів довкілля, який визначається за спрощеною методикою
оцінки ризику, яка базується на характеристиці ризику і на
наукових принципах з урахуванням, зокрема:
- даних про дійсну небезпеку відповідної речовини і, зокрема,
її водну екотоксичність і токсичність для людей через водні
відкриті шляхи, і
- даних моніторингу широкого розповсюдження зараження
довкілля, і
- інших засвідчених факторах, які можуть вказувати на
можливість широкого розповсюдження зараження довкілля, таких, як
об'єм виробництва чи використання певних речовин, а також способи
їх використання.
3. Пропозиція Комісії також визначає, які з небезпечних
речовин є тими, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів. Таким чином, Комісія бере до уваги відбір
речовин, що мають відношення до справи, визначений відповідним
законодавством Співтовариства щодо небезпечних речовин або
відповідними міжнародними угодами.
4. Комісія переглядає затверджений перелік речовин, боротьба
із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, не пізніше,
ніж через чотири роки після дати набрання чинності цією
Директивою, і не рідше, ніж кожні чотири роки потому, і виступає з
пропозиціями, коли це є доцільним.
5. Готуючи свої пропозиції, Комісія бере до уваги
рекомендації від Наукового комітету з питань токсичності,
екотоксичності та довкілля, держав-членів, Європейського
Парламенту, Європейської Агенції з охорони довкілля, дослідницьких
програм Співтовариства, міжнародних організацій, учасником яких є
Співтовариство, європейських бізнесових організацій, включаючи ті,
що представляють малі і середні підприємства, європейських
організацій з охорони довкілля, а також іншу інформацію, що
стосується справи, яка потрапляє до їх уваги.
6. Для речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів, Комісія подає пропозиції про засоби
контролю:
- послідовного зменшення викидів, виділень та витоків речовин
і, зокрема,
- припинення (хоча б поступове) викидів, виділень і витоків
речовин, як зазначено у відповідності до пункту 3, включаючи
належний часовий розклад заходів у цьому напрямку. Строк дії
розкладу не перевищує 20 років після дати прийняття цих пропозицій
Європейським Парламентом і Радою відповідно до положень цієї
статті.
Таким чином вона визначає належний рентабельний і
пропорційний рівень і поєднання засобів контролю продукту і
процесу і для точкових, і для дифузних джерел і бере до уваги
однорідні граничні значення виділення для засобів контролю
процесів у межах Співтовариства. Де це є доречним, дії на рівні
Співтовариства для контролю процесу можуть бути започатковані за
принципом розподілу на сектори. Якщо засоби контролю продукту
включають перегляд відповідних дозволів, виданих за Директивою
91/414/ЄЕС і Директивою 98/8/ЄС, такі перегляди робляться згідно
положень цих Директив. Кожна пропозиція стосовно контролю визначає
порядок їх перегляду, коригування і оцінки їх ефективності.
7. Комісія подає пропозиції щодо стандартів якості,
застосовних до концентрацій речовин, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, у поверхневій воді, осадах
або біоті.
8. Комісія надає пропозиції, згідно пунктів 6 і 7, і
щонайменше для засобів контролю виділення для точкових джерел і
стандартів якості довкілля в межах двох років від включення
відповідної речовини у перелік речовин, боротьба із забрудненнями
якими вимагає першочергових заходів. Щодо речовин, включених до
першого переліку таких речовин, то за відсутністю угоди на рівні
Співтовариства, через шість років після дати набрання чинності
цією Директивою, держави-члени встановлюють стандарти якості
довкілля для цих речовин стосовно всіх поверхневих вод, уражених
викидами цих речовин, і засобів контролю головних джерел таких
викидів, що базуються, inter alia, на розгляді всіх технічних
варіантів зменшення викидів. Для речовин, послідовно включених до
переліку тих, боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових
заходів, за відсутності угоди на рівні Співтовариства,
держави-члени діють аналогічними чином через п'ять років після
дати включення до переліку.
9. Комісія може розробляти стратегії боротьби із
забрудненнями води будь-якими іншими забруднювачами або групами
забруднювачів, включаючи будь-яке забруднення, яке відбувається
внаслідок аварій чи катастроф.
10. Розробляючи свої пропозиції відповідно до пунктів 6 і 7,
Комісія також переглядає всі Директиви, перелічені у Додатку IX.
Вона пропонує, до строку, вказаного у пункті 8, зробити перегляд
засобів контролю, зазначених у Додатку IX для всіх тих речовин,
які включені до переліку речовин, боротьба із забрудненням якими
вимагає першочергових заходів, і пропонують належні заходи,
включаючи можливе анулювання засобів контролю, зазначених у
Додатку IX, для всіх інших речовин.
Всі засоби контролю у Додатку IX, для яких пропонується
зробити перегляд, анулюються до дати набрання чинності цими
переглядами.
11. Перелік речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів, що перебувають серед речовин, згаданих у
пунктах 2 і 3, запропонованих Комісією, після його затвердження
Європейським Парламентом і Радою, стає Додатком X до цієї
Директиви. Його перегляд, згаданий у пункті 4, повинен
здійснюватися відповідно до тієї самої процедури.
Стаття 17
Стратегії усунення і контролю
забруднень ґрунтової води.
1. Європейський Парламент і Рада затверджують особливі заходи
для усунення і контролю забруднення ґрунтової води. Такі заходи
націлені на досягнення доброго хімічного стану ґрунтової води
відповідно до статті 4 (1) (b) і схвалюються, виходячи з
пропозиції, поданої протягом двох років після набрання чинності
цією Директивою, Комісією відповідно до процедур, зазначених у
Договорі ( 994_017 ).
2. Пропонуючи заходи, Комісія бере до уваги аналіз,
проведений відповідно до статті 5 і Додатку II. Такі заходи
пропонуються раніше, якщо дані є наявними і вони включають:
(а) критерії для оцінювання доброго хімічного стану ґрунтової
води, відповідно до Додатку II.2.2 і Додатку V 2.3.2.і 2.4.5;
(b) критерії для виявлення значних і сталих висхідних
тенденцій і для визначення стартових точок для повернення
тенденцій у зворотний напрямок, що мають використовуватися
відповідно до Додатку V 2.4.4.
3. Заходи, що випливають із застосування пункту 1,
включаються у програми заходів, необхідних згідно статті 11.
4. За відсутності критеріїв, затверджених згідно пункту 2 на
рівні Співтовариства, держави-члени встановлюють належні критерії
не пізніше, ніж через 5 років після дати набрання чинності цією
Директивою.
5. За відсутності критеріїв, ухвалених згідно пункту 4 на
національному рівні, надання тенденції зворотного напряму має
своєю відправною точкою максимум у 75% рівня стандартів якості,
встановленого у існуючому законодавстві Співтовариства щодо
ґрунтової води.
Стаття 18
Звіт Комісії
1. Комісія публікує звіт про виконання цієї Директиви не
пізніше, ніж через 12 років після дати набрання чинності цією
Директивою, і кожні шість років потому, і надає її до
Європейського Парламенту і Ради.
2. Звіт має містити:
(а) огляд прогресу у виконанні Директиви;
(b) огляд стану поверхневої води і ґрунтової води на
території Співтовариства, проведений у співпраці з Європейським
Агентством з питань довкілля;
(с) огляд планів розпоряджання басейном ріки, поданих згідно
статті 15, включаючи пропозиції для покращення майбутніх планів;
(d) зведення відповідей на кожний зі звітів чи рекомендацій
на адресу Комісії, зроблених державами-членами згідно статті 12;
(е) зведення будь-яких пропозицій, контрольних заходів і
стратегій, розроблених згідно статті 16;
(f) зведення відповідей на коментарі, зроблені Європейським
Парламентом і Радою щодо попередніх звітів про виконання.
3. Комісія також публікує звіт про прогрес у виконанні, що
базується на зведених звітах, які держави-члени подають згідно
статті 15 (2), і подає його до Європейського Парламенту і
держав-членів, не пізніше, ніж через два роки після передбачених
статтями 5 і 8 дат.
4. Комісія, в межах трьох років після публікації кожного
звіту згідно пункту 1, публікує проміжний звіт, що описує поступ у
виконанні на основі проміжних звітів держав-членів, як вказано у
статті 15 (3). Його надають Європейському Парламенту і Раді.
5. Комісія скликає, коли це є доречним, відповідно до циклу
звітності, конференцію представників зацікавлених сторін стосовно
водної політики Співтовариства (від кожної з держав-членів) з
метою отримати коментарі щодо доповідей Комісії про виконання і
обмінятися досвідом.
Серед учасників мають бути представники компетентних органів
влади, Європейського Парламенту, неурядових організацій,
соціальних і економічних партнерів, об'єднань споживачів,
академіки та інші експерти.
Стаття 19
Плани майбутніх заходів Співтовариства
1. Раз на рік Комісія з метою інформування подає до Комітету,
зазначеному у статті 21, індикативний план заходів, що мають вплив
на водне законодавство, яке вона має намір запропонувати у
близькому майбутньому, включаючи будь-які контрольні заходи і
стратегії (розроблені згідно статті 16), що випливають з
пропозицій. Комісія робить першу таку презентацію не пізніше, ніж
через два роки після дати набрання чинності цією Директивою.
2. Комісія перегляне цю Директиву не пізніше, ніж через
19 років після дати набрання нею чинності, і запропонує будь-які
необхідні зміни.
Стаття 20
Технічна адаптації до Директиви
1. Додатки I, III і розділ 1.3.6 Додатку V можуть бути
адаптовані до наукового і технічного прогресу відповідно до
процедур, зазначених у статті 21, з урахуванням періодів для
перегляду і коригування планів розпоряджання басейном ріки, як
зазначено у статті 13. Такі заходи, призначені для внесення
несуттєвих змін до цієї Директиви, повинні ухвалюватися відповідно
до регламентованої процедури контролю, зазначеної у частині 3
статті 21.
У випадку необхідності Комісія може ухвалити настанови щодо
застосування Додатків II і V відповідно до регламентованої
процедури контролю, зазначеної у частині 2 статті 21.
2. З метою передачі і обробки даних, включаючи статистичні і
картографічні дані, можуть бути ухвалені технічні формати для
цілей частини 1 цієї статті та відповідно до регламентованої
процедури контролю, зазначеної у частині 2 статті 21.
Стаття 21
Процедура Комітету
1. Комісії допомагає комітет (далі йменуватиметься
"Комітет").
2. Там, де на цю частину робиться посилання, застосовуються
статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, з урахуванням положень його
статті 8.
Термін, передбачений статтею 5 (6) Рішення 1999/468/ЄС
періоду становить три місяці.
3. У випадках, коли робиться посилання на цю частину, мають
застосовуватися частини з 1 по 4 статті 5а та стаття 7 Рішення
1999/468/ЄС, із дотриманням положень його статті 8.

Стаття 22
Анулювання і перехідні постанови
1. Такі норми анулюються, і анулювання починає діяти через
сім років після дати набрання чинності цією Директивою:
- Директива 75/440/ЄЕС від 16 червня 1975 року щодо потрібної
якості поверхневої води, призначеної для відведення питної води у
державах-членах(1),
- Рішення Ради 77/795/ЄЕС від 12 грудня 1977 року, що
встановлює загальну процедуру обміну інформацією щодо якості
поверхневої прісної води у Співтоваристві(2),
- Директива Ради 79/869/ЄЕС від 9 жовтня 1979 року щодо
методів вимірювання і частот відбору проб і аналізу поверхневої
води, призначеної для відведення питної води у державах-членах(3),
---------------- (1) OB L 194, 25.7.1975, C. 26. Директиви з останніми
змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС.
(2) OB L 334, 24.12.1977, C. 29. Рішення з останніми змінами,
внесеними Актом про приєднання 1994 року.
(3) OB L 271, 29.10.1979, C. 44. Директиви з останніми
змінами, внесеними Актом про приєднання 1994 року.
2. Такі акти анулюються через 13 років після дати набрання
чинності цією Директивою:
- Директива Ради 78/659/ЄЕС від 18 липня 1978 року стосовно
якості питної води, що потребує охорони чи покращення з метою
сприяти розведенню риби(4),
- Директива Ради 79/923/ЄЕС від 30 жовтня 1979 року стосовно
якості води, необхідної для розведення молюсків(5),
---------------- (4) OB L 222, 14.8.1978, C. 1. Директиви з останніми змінами,
внесеними Актом про приєднання 1994 року.
(5) OB L 281, 10.11.1979, C. 47. Директиви зі змінами,
внесеними Директивою 91/692/ЄЕС.
- Директива Ради 80/68/ЄЕС від 17 грудня 1979 року стосовно
охорони ґрунтових вод від забруднення, що спричинюється деякими
небезпечними речовинами,
- Директива 76/464/ЄЕС ( 994_964 ), за винятком статті 6, яка
анулюється з моменту набрання чинності цією Директивою.
3. Такі перехідні постанови застосовуються замість Директиви
76/464/ЄЕС ( 994_964 ):
(а) перелік речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів, ухвалених відповідно до статті 16 цієї
Директиви, заміняє перелік речовин, зазначених як такі у
повідомленні Комісії Раді від 22 червня 1982 року;
(b) для цілей статті 7 Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ),
держави-члени можуть застосовувати принципи розпізнавання проблем,
викликаних забрудненнями, і речовин, що їх викликають,
встановлення стандартів якості і ухвалення заходів, зазначених у
цій Директиві.
4. Цілі, пов'язані з довкіллям, зазначені у статті 4, і
стандарти якості довкілля, встановлені у Додатку IX і відповідно
до статті 16 (7), а державами-членами - відповідно до Додатку V
для речовин, не зазначених у переліку речовин, боротьба із
забрудненням якими вимагає першочергових заходів, і відповідно до
статті 16 (8) стосовно речовин, боротьба із забрудненням якими має
першочергове значення, для яких стандарти Співтовариства не були
встановлені, розглядаються як стандарти якості довкілля для цілей
пункту 7 статті 2 і статті 10 Директиви 96/61/ЄС.
5. Якщо речовина, зазначена у переліку речовин, боротьба із
забрудненням якими вимагає першочергових заходів, ухваленому
згідно статті 16, не була включеною до Додатку VIII до цієї
Директиви або Додатку III до Директиви 96/61/ЄС, її виключають.
6. Для масивів поверхневої води цілі, пов'язані з довкіллям і
встановлені відповідно до першого плану розпоряджання басейном
ріки, що його вимагає ця Директива, щонайменше, повинні
запроваджувати стандарти якості, принаймні такі ж суворі, як ті,
що вимагаються для виконання Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ).
Стаття 23
Стягнення
Держави-члени визначають стягнення, що застосовуються до
порушників норм державного права, ухвалених відповідно до цієї
Директиви. Встановлені таким чином стягнення є ефективними,
пропорційними і переконливими.
Стаття 24
Імплементація
1. Держави-члени повинні увести в дію закони, підзаконні акти
та адміністративні положення, необхідні для того, щоб задовольнити
вимоги цієї Директиви не пізніше, ніж 22 грудня 2003 року. Вони
одразу ж інформують про це Комісію.
Коли держави-члени ухвалюють ці заходи, вони містять
посилання на цю Директиву або вони супроводжуються таким
посиланням у разі їх офіційного оприлюднення. Методи здійснення
такого посилання зазначаються державами-членами.
2. Держави-члени надають Комісії тексти головних положень
національного законодавства, яке вони ухвалюють у галузі, яку
впорядковує ця Директива. Комісія інформує про це інші
держави-члени.
Стаття 25
Набуття чинності
Ця Директива набирає чинності у день її опублікування в
Офіційному віснику Європейських Співтовариств.
Стаття 26
Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.

Додаток I

ІНФОРМАЦІЯ,
необхідна для переліку компетентних органів влади

Як вимагає стаття 3 (8), держави-члени повинні надати
інформацію щодо всіх компетентних органів влади в межах кожного з
її районів басейну ріки, а також частини будь-якого міжнародного
району басейну ріки, що знаходиться в межах їх території, а саме:
(i) Назва і адреса компетентних властей - офіційна назва і
адреси органів влади, що визначаються згідно статті 3 (2).
(ii) Географічна характеристика району басейну ріки - назви
головних річок в межах району басейну ріки разом з точним описом
кордонів району басейну ріки. Ця інформація має бути, наскільки це
є можливим, доступною для введення у географічну інформаційну
систему (GIS) і/або географічну інформаційну систему Комісії
(GISCO).
(iii) Юридичний статус компетентних властей - опис юридичного
статусу компетентних органів влади і, де це є доречним, зведення
чи копія її статуту, договору про заснування або еквівалентного
юридичного документа.
(iv) Сфери відповідальності - опис сфер юридичної і
адміністративної відповідальності кожної компетентної влади та її
ролі в межах кожного району басейну ріки.
(v) Членство - там, де компетентна влада діє як координуючий
орган для інших компетентних органів влади, потрібен перелік цих
органів разом зі зведенням інституційних відносин, встановлених з
метою забезпечення координації.
(vi) Міжнародні відносини - там, де район басейну ріки
охоплює територію більш ніж однієї держави-члена чи включає
територію держав, що не є державами-членами, потрібне зведення
інституційних відносин, встановлених з метою забезпечення
координації.

Додаток II

1. ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ
1.1. Визначення характеристик типів масивів поверхневої води
Держави-члени визначають місцезнаходження і кордони масивів
поверхневої води і дають початкову характеристику всіх таких
масивів згідно такої методології (див. нижче). Держави-члени
можуть розподіляти масиви поверхневої води по групах для цілей
цього початкового визначення характеристик.
(i) Масиви поверхневої води в межах районів басейну ріки
визначаються або як такі, що знаходяться в межах однієї з таких
категорій поверхневої води - рік, озер, перехідних вод або
прибережних вод, - або як штучні водні масиви чи сильно
модифіковані масиви поверхневої води.
(ii) Для кожної категорії поверхневої води відповідні масиви
поверхневої води в межах району басейну ріки розрізняються за
типами. Це такі типи, що визначаються з використанням чи
"системи А", чи "системи В", визначених у розділі 1.2.
(iii) Якщо використовується система А, масиви поверхневої
води в межах району басейну ріки спершу розрізняються за
відповідними екорегіонами відповідно до географічних зон,
визначених у розділі 1.2 і зображених на відповідній карті у
Додатку XI. Потім масиви води в межах кожного екорегіону
розрізняються за типами масивів поверхневої води відповідно до
дескрипторів, зазначених у таблицях для системи А.
(iv) Якщо використовується система В, держави-члени повинні
досягти, принаймні, того самого ступеня розрізняння, який міг би
бути досягнутий з використанням системи А. Відповідно, масиви
поверхневої води в межах району басейну ріки розподіляються по
типах з використанням значень для обов'язкових дескрипторів і
таких дескрипторів за вибором або комбінацій дескрипторів, що є
потрібними для того, щоб забезпечити надійне відтворення
відповідних типових біологічних умов.
(v) Для штучних і сильно модифікованих масивів поверхневої
води розрізняння слід робити відповідно до дескрипторів для
визначення того, яка з категорій поверхневої води є найбільш
подібною до сильно модифікованих або штучних масивів води, про які
йде мова.
(vi) Держави-члени подають до Комісії карту або карти (у
форматі GIS) географічного розташування типів, що відповідають
ступеню розрізняння, який є потрібним відповідно до системи А.
Екорегіони і типи масивів поверхневої води
Ріки
Система А
------------------------------------------------------------------ |Фіксована типологія| Дескриптори | |-------------------+--------------------------------------------| | Екорегіон |Екорігеони, показані на карті A у Додатку XI| |-------------------+--------------------------------------------| |Тип |Висотна типологія | | |висока: > 800 м | | |середня за висотою: від 200 до 800 м | | |низинна: < 200 м | | |Типологія за розміром, що базується на | | |водозбірній площі: | | |мала: від 10 до 100 кв.км | | |середня: від > 100 до 1000 кв.км | | |велика: від > 1000 до 10 000 кв.км | | |дуже велика: > 10 000 кв.км | | |Геологія | | |вапнякова | | |крем'яниста | | |органічна | ------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------ | Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, | | характеризування |що визначають характеристики ріки| | | чи частини ріки і, відповідно, | | | структуру і склад біологічної | | | популяції | |------------------------------+---------------------------------| |Обов'язкові характеристики |висота | | |широта | | |довгота | | |геологія | | |розмір | |------------------------------+---------------------------------| |Необов'язкові характеристики |віддаленість від витоку ріки | | |енергія потоку (функція від | | |потоку і уклону) | | |середня ширина води | | |середня глибина води | | |середній нахил води | | |форма і рельєф дна головного | | |русла ріки | | |категорія водоскиду ріки | | |форми долини | | |транспорт твердих речовин | | |здатність нейтралізувати кислоти | | |середній склад субстрату | | |хлорид | | |діапазон температур повітря | | |середня температура повітря | | |осад | ------------------------------------------------------------------
1.2.2. Озера
Система А
------------------------------------------------------------------ |Фіксована типологія| Дескриптори | |-------------------+--------------------------------------------| |Екорегіон |Екорегіони, вказані на карті A Додатку XI | |-------------------+--------------------------------------------| |Тип |Типологія за висотою: | | |висока: > 800 м | | |середня: 200-800 м | | |низинна: < 200 м | | |Типологія за глибиною (на основі середньої | | |глибини) | | |< 3 м | | |3-15 м | | |> 15 м | | |Типологія за розміром (на основі площі | | |поверхні) | | |0,5-1 кв.км | | |1-10 кв.км | | |10-100 кв.км | | |> 100 кв.км | | |Геологія | | |вапнякова | | |крем'яниста | | |органічна | ------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------ | Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, | | характеризування | що визначають характеристики | | | озера і, відповідно, структуру | | | і склад біологічної популяції | |------------------------------+---------------------------------| |Обов'язкові характеристики |висота | | |широта | | |довгота | | |глибина | | |геологія | | |розмір | |------------------------------+---------------------------------| |Необов'язкові характеристики |середня глибина води | | |форма озера | | |час перебування | | |середня температура повітря | | |діапазон температури повітря | | |характеристики змішування | | |(наприклад, monomictic, dimictic,| | |polymictic) | | |здатність нейтралізувати кислоти | | |стан фонових поживних речовин | | |середній склад субстрату | | |коливання рівня води | ------------------------------------------------------------------
1.2.3. Перехідні води
Система А
------------------------------------------------------------------ |Фіксована типологія| Дескриптори | |-------------------+--------------------------------------------| |Екорегіон |На карті B у Додатку XI є зображеними: | | |Балтійське море | | |Баренцове море | | |Норвезьке море | | |Північне море | | |Північна Атлантика | | |Середземне море | |-------------------+--------------------------------------------| |Тип |На основі середньої річної солоності | | |< 0,5%о: прісна вода | | |0,5 - < 5%о: малої солоності (oligohaline) | | |5 - < 18%о: помірної солоності | | |(mesohaline) | | |18 - < 30%о: великої солоності | | |(polyhaline) | | |30 - < 40%о: підвищеної солоності | | |(euhaline) | | |На основі середнього діапазону припливів | | |< 2 м: мікроприпливна | | |2-4 м: середньо припливна | | |> 4 м: припливна | ------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------ | Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, | | характеризування | що визначають характеристики | | | перехідної води і, відповідно, | | | структуру і склад біологічної | | | популяції | |------------------------------+---------------------------------| |Обов'язкові характеристики |широта | | |довгота | | |діапазон припливу | | |солоність | |------------------------------+---------------------------------| |Необов'язкові характеристики |глибина | | |швидкість течії | | |дія хвилі | | |час перебування | | |середня температура води | | |характеристики змішування | | |(наприклад, monomictic, dimictic,| | |polymictic) | | |мутність | | |середній склад субстрату | | |форма | | |діапазон температур води | ------------------------------------------------------------------
1.2.4. Прибережні води
Система А
------------------------------------------------------------------ |Фіксована типологія| Дескриптори | |-------------------+--------------------------------------------| |Екорегіон |На карті В у Додатку XI є зображеними: | | |Балтійське море | | |Баренцове море | | |Норвезьке море | | |Північне море | | |Північна Атлантика | | |Середземне море | |-------------------+--------------------------------------------| |Тип |На основі середньої річної солоності | | |< 0,5%о: прісна вода | | |0,5 - < 5%о: малої солоності | | |(oligohaline) | | |5 - < 18%о: помірної солоності | | |(mesohaline) | | |18 - < 30%о: великої солоності | | |(polyhaline) | | |30 - < 40%о: підвищеної солоності | | |(euhaline) | | |На основі середньої глибини | | |мілкі води < 30 м | | |проміжні: (30-200 м) | | |глибокі: > 200 м | ------------------------------------------------------------------
Система В
------------------------------------------------------------------ | Альтернативне | Фізичні і хімічні фактори, | | характеризування | що визначають характеристики | | | прибережної води і, відповідно, | | | структуру і склад біологічного | | | суспільства | |------------------------------+---------------------------------| |Обов'язкові характеристики |широта | | |довгота | | |діапазон припливу | | |солоність | |------------------------------+---------------------------------| |Необов'язкові характеристики |швидкість течії | | |дія хвилі | | |середня температура води | | |характеристики змішування | | |мутність | | |час водоутримування (закритих | | |бухт) | | |середній склад субстрату | | |діапазон температури води | ------------------------------------------------------------------
1.3 Встановлення еталонних умов залежно від типів масивів
поверхневої води
(i) Для кожного типу масиву поверхневої води, що
характеризується відповідно до розділу 1.1, встановлюються
гідроморфологічні і фізико-хімічні умови, що представляють
значення гідроморфологічних і фізико-хімічних складових якості,
зазначених у пункті 1.1 у Додатку V для цього типу масиву
поверхневої води за умови високої екологічної якості, як було
зазначено у відповідній таблиці у пункті 1.2 Додатку V.
Встановлюються біологічні еталонні умови (залежно від типу), що
представляють значення біологічних складових якості, зазначених у
пункті 1.1 Додатку V для цього типу масиву поверхневої води за
умови високої екологічної якості, як було зазначено у відповідній
таблиці у розділі 1.2 Додатку V.
(ii) Коли методи, зазначені у цьому розділі, застосовуються
до сильно модифікованих або штучних масивів поверхневої води,
еталони високої екологічної якості розробляються як еталони
максимального екологічного потенціалу, як зазначено у
таблиці 1.2.5 Додатку V. Значення максимального екологічного
потенціалу для масиву води переглядаються кожні шість років.
(iii) Умови (залежно від типу) для цілей пунктів (i) і (ii) і
біологічних еталонів якості (залежно від типу) можуть або мати
просторову прив'язку чи базуватися на моделюванні, або
розроблятися з використанням комбінації цих методів. Де
застосування цих методів не є можливим, держави-члени для
встановлення таких умов можуть використовувати судження експертів.
Якщо визначається висока екологічна якість у стосунку до
концентрацій особливих синтетичних забруднювачів, граничні
значення виявлення є тими, яких можна досягти відповідно до
методів, наявних на той момент, коли треба встановити умови
(залежно від типу).
(iv) Для біологічних еталонних умов (залежно від типу), що
мають просторову прив'язку, держави-члени розробляють еталонну
сітку для кожного типу масиву поверхневої води. Сітка містить
достатню кількість місць що мають високу якість, щоб забезпечити
достатній рівень вірогідності стосовно значень еталонних умов,
якщо існує мінливість значень складових якості, що відповідають
високій екологічній якості для цього типу масиву поверхневої води
і методам моделювання, які мають застосовуватися згідно
пункту (v).
(v) Біологічні еталонні умови (залежно від типу), що
базуються на моделюванні, можуть розроблятися з використанням або
прогнозних, або ретроспективних моделей. Методи передбачають
використання історичних, палеологічних та інших наявних даних і
забезпечують достатній рівень вірогідності щодо значень еталонних
умов, щоб гарантувати, що розроблені таким чином умови є
відповідними і дійсними для кожного типу масивів поверхневої води.
(vi) Якщо неможливо встановити надійні еталонні умови для
складової якості того чи іншого типу масиву поверхневої води через
високий ступінь природної мінливості цієї складової, що не є лише
наслідком сезонних коливань, тоді ця складова може бути виключена
з оцінки екологічного стану для цього типу поверхневої води. За
таких обставин держави-члени обґрунтовують причини для такого
виключення у плані розпоряджання басейном ріки.
1.4. Визначення тисків
Держави-члени збирають і зберігають інформацію щодо типу і
величини значних антропогенних тисків, об'єктами яких мають стати
масиви поверхневої води у кожному районі басейну ріки, зокрема,
інформацію, зазначену нижче.
Оцінка і виявлення значних забруднень від точкового джерела,
зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських,
промислових, сільськогосподарських та інших установок і
діяльності, що базуються, inter alia, на інформації, зібраній
відповідно до:
(i) Статей 15 і 17 Директиви 91/271/ЄЕС ( 994_911 );
(ii) Статей 9 і 15 Директиви 96/61/ЄС(1) ( 994_497 );
---------------- (1) OB L 135, 30.5.1991, C. 40. Директиви з останніми
змінами, внесеними Директивою 98/15/ЄС (OB L 67, 7.3.1998, C. 29).
і, для цілей початкового плану розпоряджання басейном ріки,
відповідно до:
(iii) Статті 11 Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ); і
(iv) Директив 75/440/ЄС, 76/160/ЄЕС(2), 78/659/ЄЕС і
79/923/ЄЕС(3).
---------------- (2) OB L 31, 5.2.1976. C. 1. Директиви з останніми змінами,
внесеними Актом про приєднання 1994 року.
(3) OB L 281, 10.11.1979, C. 47. Директива з останніми
змінами, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OB L 377, 31.12.1991,
C. 48).
Оцінка виявлення значних забруднень від дифузних джерел,
зокрема, речовинами, переліченими у Додатку VIII, від міських,
промислових, сільськогосподарських та інших установок і
діяльності; базується, inter alia, на інформації, зібраній
відповідно до:
(i) Статей 3, 5 і 6 Директиви 91/676/ЄЕС(4);
---------------- (4) OB L 375, 31.12.1991, C. 1.
(ii) Статей 7 і 17 Директиви 91/414/ЄЕС;
(iii) Директиви 98/8/ЄС;
і, для цілей першого плану розпоряджання басейном ріки,
відповідно до:
(iv) Директив 75/440/ЄЕС, 76/160/ЄЕС, 76/464/ЄЕС ( 994_964 ),
78/659/ЄЕС і 79/923/ЄЕС.
Оцінка і виявлення значного відведення води для міських,
промислових та інших потреб, включаючи сезонні коливання і
загальну річну потребу, а також втрати води у розподільних
системах.
Оцінювання і виявлення впливу значного регулювання потоку
води, включаючи переніс води і водозабір, на загальні
характеристики потоку і водні баланси.
Виявлення значних морфологічних змін, спричинених у водних
масивах.
Оцінювання і виявлення інших значних антропогенних впливів на
стан поверхневих вод.
Оцінювання форм землекористування, включаючи виявлення
головних міських, промислових і сільськогосподарських зон і, де це
є доречним, рибного господарства і лісів.
1.5. Оцінювання впливу
Держави-члени здійснюють оцінювання чутливості стану масивів
поверхневої води до вищезазначених тисків.
Держави-члени використовують зібрану вищезазначену
інформацію, а також будь-яку іншу доречну інформацію, включаючи
існуючі дані моніторингу довкілля, щоб виконувати оцінку можливих
ознак того, що масиви поверхневої води в межах району басейну ріки
перестають відповідати вимогам якості довкілля, встановленим для
масивів згідно статті 4. Держави-члени можуть використовувати
методи моделювання, щоб сприяти такому оцінюванню.
Для тих масивів, які визначені як такі, що знаходяться на
межі ризику припинити відповідати вимогам якості довкілля,
подальше визначення характеристик проводиться, де це є доречним, з
метою покращення розробки як програм моніторингу, яких вимагає
стаття 8, так і програм заходів, необхідних відповідно до
статті 11.
2. ҐРУНТОВІ ВОДИ
2.1. Початкова характеристика
Держави-члени виконують початкову характеристику усіх масивів
вод з метою оцінити їх використання і з'ясувати, наскільки великим
є ризик того, що вони перестають відповідати вимогам, що
ставляться до кожного масиву ґрунтової води згідно статті 4.
Держави-члени можуть розподіляти масиви ґрунтової води по групах
для цілей цього початкового визначення характеристик. Цей аналіз
може застосовувати існуючі гідрологічні, геологічні, ґрунтознавчі
дані, а також дані стосовно землекористування, викидів, відведення
вод та інші, але має визначати:
- місцезнаходження і кордони масиву або масивів ґрунтової
води,
- тиски, під дією яких схильні знаходитися масив чи масиви
ґрунтової води, включаючи:
- дифузні джерела забруднення
- точкові джерела забруднення
- відведення
- штучне поповнення,
- загальний характер горизонтального розшарування ґрунтів
водозбірної площі, з якої масив ґрунтової води отримує своє
поповнення,
- ті масиви ґрунтової води, які прямо впливають на певні
поверхневі водні екосистеми або наземні екосистеми.
2.2 Подальша характеристика
Після початкового визначення характеристик держави-члени
виконують подальше визначення характеристик тих масивів або груп
масивів ґрунтової води, які було визначено як такі, що перебувають
на межі ризику з метою запровадження більш точної оцінки ступеня
такого ризику та виявлення усіх необхідних відповідно до статті 11
заходів. Таким чином, це визначення характеристик включає належну
інформацію щодо впливу діяльності людини і там, де це є доречним,
інформацію щодо:
- геологічних характеристик масиву ґрунтової води, включаючи
розміри і тип геологічних одиниць,
- гідрогеологічних характеристик масиву ґрунтової води,
включаючи вологопровідність, пористість і утримування,
- характеристик поверхневих відкладень і ґрунтів водозбору,
від якого масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи
товщину, пористість, вологопровідність, а також поглинальні
здатності відкладень і ґрунтів,
- стратифікаційних характеристик ґрунтової води в межах
масиву ґрунтової води,
- кадастру асоційованих поверхневих систем, включаючи наземні
екосистеми і масиви поверхневої води, з якими масив ґрунтової води
є динамічно пов'язаним,
- оцінок напрямів і швидкостей обміну водою між масивами
ґрунтової води і асоційованими поверхневими системами,
- достатніх даних для обрахування довгострокової середньої
річної інтенсивності загального поповнення,
- визначення характеристик хімічного складу ґрунтової води,
включаючи технічні відомості про вплив діяльності людини.
Держави-члени можуть використовувати типології для визначення
характеристик ґрунтової води під час встановлення рівнів
природного фону для цих масивів ґрунтової води.
2.3. Огляд впливу діяльності людини на ґрунтові води
Для тих масивів ґрунтової води, що перетинають кордони між
двома або більше державами-членами або ідентифікуються, -
відповідно до початкового визначення характеристик, яке робиться
згідно пункту 2.1, - як такі, що перебувають на межі ризику того,
що вони перестануть відповідати вимогам, встановленим для кожного
масиву згідно статті 4, - збирається і зберігається, якщо це є
доречним, така інформація для кожного масиву ґрунтової води:
(а) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води,
використовуваної для відведення води, за винятком:
- точок для відведення води, що забезпечують у середньому
менш ніж 10 куб.м на день, або
- точок для відведення води, призначеної для споживання
людьми, що забезпечують у середньому менш ніж 10 куб.м на день або
обслуговують менш ніж 50 осіб,
(b) середні річні інтенсивності відведення від таких точок,
(с) хімічний склад води, що відводиться від масиву ґрунтової
води,
(d) місцезнаходження точок у масиві ґрунтової води, у яку
безпосередньо зливається вода,
(е) інтенсивність виливу в таких точках,
(f) хімічний склад виливів у масив ґрунтової води, і
(g) землекористування у площі або площах водозбору, від яких
масив ґрунтової води отримує своє поповнення, включаючи виливи
забруднювачів, і антропогенні зміни у характеристиках поповнення,
такі як відведення дощової води і стоку через закріплення землі,
штучне поповнення, каптаж чи дренаж.
2.4. Огляд впливу змін рівнів ґрунтової води
Держави-члени також виявляють ті масиви ґрунтової води, для
яких менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4, враховуючи
отримані дані про вплив стану масиву на:
(i) поверхневі водні і асоційовані наземні екосистеми
(ii) водну регуляцію, захист від повеней і осушення земель
(iii) діяльність людини.
2.5. Огляд впливу забруднення на якість ґрунтової води
Держави-члени виявляють ті масиви ґрунтової води, для яких
менш важливі цілі слід визначати згідно статті 4 (5), яка
передбачає, що, внаслідок впливу діяльності людини, як визначено
відповідно до статті 5 (1), масив ґрунтової води є настільки
забрудненим, що досягнення доброго хімічного стану ґрунтової води
є нездійсненим або непропорційно дорогим.

Додаток III

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Економічний аналіз містить достатню докладну інформацію (з
урахуванням витрат, пов'язаних зі збиранням потрібних даних) з
метою:
(а) зробити розрахунки, що виявляються необхідними для того,
щоб взяти до уваги згідно статті 9 принцип повернення коштів,
витрачених на водні служби, враховуючи довгострокові прогнози
забезпечення і потреб у воді у районі басейну ріки і, де це є
необхідним:
- оцінки об'єму, цін і коштів, пов'язаних із водними
службами, і
- оцінки відповідного інвестування, включаючи прогнози такого
інвестування;
(b) зробити висновки щодо найбільш економного поєднання
заходів стосовно водокористування з метою включення їх до програми
заходів згідно статті 11, яка базується на оцінках потенційної
вартості таких заходів.

Додаток IV

ЗОНИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ОХОРОНОЮ

1. Реєстр зон, що перебувають під охороною, необхідний на
підставі статті 6, включає такі типи зон, що перебувають під
охороною:
(i) зони, призначені для відведення води у цілях споживання
людьми відповідно до статті 7;
(ii) території, призначені для охорони економічно важливих
водних видів;
(iii) масиви води, визначені як водні зони відпочинку,
включаючи зони, визначені як води для купання відповідно до
Директиви 76/160/ЄЕС;
(iv) зони з чутливим живильним середовищем, включаючи зони,
визначені як уразливі зони відповідно до Директиви 91/676/ЄЕС, і
зони, визначені як чутливі зони відповідно до Директиви 91/271/ЄЕС
( 994_911 ); і
(v) зони, визначені для охорони місць проживання або видів,
де підтримання чи покращення стану води є важливим фактором у їх
охороні, включаючи відповідні місця типу "Natura 2000", визначені
відповідно до Директиви 92/43/ЄЕС(1) і Директиви 79/409/ЄЕС(2).
---------------- (1) OB L 206, 22.7.1992, C. 7. Директиви з останніми змінами,
внесеними Директивою 97/62/ЄС (OB L 305, 8.11.1997, C. 42).
(2) OB L 103, 25.4.1979, C. 1. Директиви з останніми змінами,
внесеними Директивою 97/49/ЄС (OB L 223, 13.8.1997, C. 9).
2. Короткий виклад реєстру, що є необхідним як частина плану
розпоряджання басейном ріки, включає карти, що вказують місця
знаходження кожної зони, що охороняється, і дані про законодавство
Співтовариства, національне чи місцеве законодавство, за яким вони
були визначені.

Додаток V

1. СТАН ПОВЕРХНЕВОЇ ВОДИ
1.1. Складові якості для класифікації екологічного стану.
1.1.1. Ріки
1.1.2. Озера
1.1.3. Перехідні води
1.1.4. Прибережні води
1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води
1.2. Нормативні визначення класифікацій екологічного стану
1.2.1. Визначення для відмінного, доброго і помірного
екологічного стану стосовно річок
1.2.2. Визначення для відмінного, доброго і помірного
екологічного стану стосовно озер
1.2.3. Визначення для відмінного, доброго і помірного
екологічного стану стосовно перехідних вод
1.2.4. Визначення для відмінного, доброго і помірного
екологічного стану стосовно прибережних вод
1.2.5. Визначення для максимального, доброго і помірного
екологічного потенціалу для сильно модифікованих або штучних
масивів води
1.2.6. Методика встановлювання хімічних стандартів якості
державами-членами
1.3. Моніторинг екологічного і хімічного стану поверхневих
вод
1.3.1. Проект нагляду-моніторингу
1.3.2. Проект моніторингу функціонування
1.3.3. Проект дослідницького моніторингу
1.3.4. Частота моніторингу
1.3.5. Додаткові вимоги щодо моніторингу стосовно зон, які
знаходяться під охороною
1.3.6. Стандарти для моніторингу складових якості
1.4. Класифікація і представлення екологічного стану
1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу
1.4.2. Надання результатів моніторингу і класифікація
екологічного стану і екологічного потенціалу
1.4.3. Надання результатів моніторингу і класифікація
хімічного стану
2. ҐРУНТОВА ВОДА
2.1. Кількісний стан ґрунтової води
2.1.1. Параметр для класифікації кількісного стану
2.1.2. Визначення кількісного стану
2.2. Моніторинг кількісного стану ґрунтової води
2.2.1. Мережа моніторингу рівня ґрунтової води
2.2.2. Густота місць моніторингу
2.2.3. Частота моніторингу
2.2.4. Інтерпретація і представлення кількісного стану
ґрунтової води
2.3. Хімічний стан ґрунтової води
2.3.1. Параметри для визначення хімічного стану ґрунтової
води
2.3.2. Визначення доброго хімічного стану ґрунтової води
2.4. Моніторинг хімічного стану ґрунтової води
2.4.1. Мережа моніторингу ґрунтової води
2.4.2. Нагляд - моніторинг
2.4.3. Моніторинг функціонування
2.4.4. Виявлення тенденцій у забруднювачах
2.4.5. Інтерпретація і представлення хімічного стану
ґрунтової води
2.5. Представлення стану ґрунтової води
1. СТАН ПОВЕРХНЕВОЇ ВОДИ
1.1. Якісні складові для класифікації екологічного стану
1.1.1. Ріки
Біологічні складові
Склад і достатність водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад, достатність і вікова структура рибної фауни
Гідроморфологічні складові,
що підтримують біологічні складові
Гідрологічний режим
кількість і динаміка водного потоку
зв'язок з масивами ґрунтової води
безперервність ріки
морфологічні умови
глибина ріки і коливання ширини
структура і субстрат річкового русла
структура берегової зони
Хімічні і фізико-хімічні складові,
що підтримують біологічні складові
Загальне
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан насичення кислотами
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі,
що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у
значних кількостях викидаються у масив води
1.1.2. Озера
Біологічні складові
Склад і достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад, достатність і вікова структура рибної фауни
Гідроморфологічні складові,
що підтримують біологічні складові
Гідрологічний режим
кількість і динаміка водного потоку
час перебування
зв'язок з масивом ґрунтової води
Морфологічні умови
коливання глибини озера
кількість, структура і субстрат дна озера
структура берега озера
Хімічні і фізико-хімічні складові,
що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан насичення кислотами
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, виявлених як такі,
що викидаються у масив води.
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у
значних кількостях викидаються у масив води.
1.1.3. Перехідні води
Біологічні складові
Склад, достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Склад і достатність рибної фауни
Гідроморфологічні складові,
що підтримують біологічні складові
Морфологічні умови
коливання глибини
кількість, структура і субстрат дна
структура припливної зони
Припливно-відпливний режим
потік прісної води
дія хвилі
Хімічні і фізико-хімічні складові,
що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі,
що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі,
що у значних кількостях викидаються у масив води
1.1.4. Прибережні води
Біологічні складові
Склад, достатність і біомаса фітопланктону
Склад і достатність іншої водної флори
Склад і достатність безхребетної фауни бентосу
Гідроморфологічні складові,
що підтримують біологічні складові
Морфологічні умови
коливання глибини
структура і субстрат прибережного дна
структура припливної зони
Припливно-відпливний режим
напрям течій, що переважають
дія хвилі
Хімічні і фізико-хімічні складові,
що підтримують біологічні складові
Загальне
Прозорість
Температурні умови
Умови насичення киснем
Солоність
Стан живильного середовища
Особливі забруднювачі
Забруднення усіма речовинами, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, виявленими як такі,
що викидаються у масив води
Забруднення іншими речовинами, виявленими як такі, що у
значних кількостях викидаються у масив води
1.1.5. Штучні і сильно модифіковані масиви поверхневої води
Складовими якості, застосовними до штучних і значною мірою
модифікованих масивів поверхневої води є складові, що можуть
застосовуватися до будь-якої з чотирьох вищезазначених категорій
природної поверхневої води, яка найбільш подібна до відповідного
значною мірою модифікованого або штучного масиву води.
--------------------------------------------------------------------------- |1.2. Нормативні визначення класифікацій екологічного стану | |Табл. 1.2. Загальне визначення для рік, озер, перехідних вод і | |прибережних вод | |Текст (див. нижче) дає загальне визначення екологічної якості. | |Для цілей класифікації, значення складових якості екологічного стану для | |кожної категорії поверхневої води є ті, що даються у таблицях | |1.2.1.-1.2.4. | |-------------------------------------------------------------------------| | Складова | Відмінний стан | Добрий стан | Помірний стан | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Загальне |Немає |Значення |Значення | | |антропогенних змін|біологічних |біологічних | | |(або вони дуже |складових якості |складових якості | | |малі) значень |для даного типу |для даного типу | | |фізико-хімічних і |масиву |масиву | | |гідроморфологічних|поверхневої води |поверхневої води | | |складових якості |демонструють |помірно | | |для певного типу |низькі рівні |відхиляються від | | |поверхневої води |зовнішніх |тих, що є | | |порівняно з тими |впливів, |звичайно | | |значеннями, що |спричинених |характерними для | | |звичайно |діяльністю людей,|цього типу масиву| | |характеризують |але лише дуже |поверхневої води | | |його за умов |мало відхиляються|за умов | | |відсутності |від значень, які |відсутності | | |зовнішніх впливів,|звичайно є |зовнішніх | | |значення |характерними для |впливів. Значення| | |біологічних |цього типу масиву|демонструють | | |складових якості |поверхневої води |помірні ознаки | | |для масиву |за умов |впливів, | | |поверхневої води |відсутності |спричинених | | |відповідають тим, |зовнішніх |діяльністю людей,| | |що звичайно |впливів. |і є значно більш | | |характеризують цей| |зміненими, ніж за| | |тип води за умов | |умов доброго | | |відсутності | |стану. | | |зовнішніх впливів,| | | | |і не виявляють | | | | |(чи виявляють дуже| | | | |малою мірою) | | | | |ознаки зовнішнього| | | | |впливу. | | | | |Умови і біологічні| | | | |спільноти є | | | | |характерними для | | | | |типу. | | | |-------------------------------------------------------------------------| |Стан вод, гірший від помірного, класифікується як посередній чи поганий. | | | |Стан вод, які демонструють дійсно значні відмінності від значень | |біологічних складових якості для даного типу поверхневої води і у яких | |відповідні біологічні спільноти істотно відрізняються від тих, що є | |звичайно характерними для цього типу масиву поверхневої води за умов | |відсутності зовнішніх впливів, класифікується як посередній. | | | |Стан вод, які демонструють ознаки сильних змін значень біологічних | |складових якості для даного типу масиву поверхневої води і у яких | |відсутніми є значні маси відповідних біологічних спільнот, звичайно | |характерних для даного типу масиву поверхневої води за умов | |відсутності зовнішніх впливів, класифікується як поганий. | |-------------------------------------------------------------------------| |1.2.1. Визначення відмінного, доброго і помірного екологічного стану | |стосовно рік | |Біологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Фітопланктон |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів | | |склад |зміни у складі |планктону | | |фітопланктону |і достатності |помірно | | |відповідає |таксонів |відрізняється | | |повністю чи |планктону |від типових | | |майже повністю |порівняно з |спільнот. | | |умовам за |типовими |Достатність є | | |відсутності |спільнотами. |помірно | | |зовнішніх |Такі зміни не |порушеною і | | |впливів. |вказують на |може бути | | |Середня |жодне |такою, що | | |достатність |прискорене |викличе | | |фітопланктону |зростання |відчутне | | |повністю |водоростей, яке |небажане | | |відповідає |б призводило до |погіршення | | |типовим фізико- |небажаних |значень інших | | |хімічним умовам |порушень |біологічних і | | |і не є такою, |рівноваги |фізико-хімічних | | |яка б істотно |організмів, |складових | | |змінила типові |присутніх у |якості. | | |умови |водному масиві, |Може мати місце | | |прозорості. |або фізико- |помірне | | |Цвітіння |хімічної якості |збільшення | | |планктону має |води чи осаду. |частоти та | | |місце, коли |Може мати місце |інтенсивності | | |частота та |незначне |цвітіння | | |інтенсивність |збільшення |планктону. | | |відповідають |частоти та |Протягом | | |типовим фізико- |інтенсивності |літніх місяців | | |хімічним |типового |можливе | | |умовам. |цвітіння |постійне | | | |планктону. |цвітіння. | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Макрофіти і |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів | |фітобентос |склад |зміни у складі |макрофітів і | | |відповідає |і достатності |фітобентосу | | |повністю або |таксонів |помірно | | |майже повністю |макрофітів і |відрізняється | | |умовам за |фітобентосу |від типової | | |відсутності |порівняно з |спільноти і є | | |зовнішніх |типовими |значно більш | | |впливів. |спільнотами. |порушеним, ніж | | |Немає змін, які |Такі зміни не |за умов доброго | | |можна виявити, |вказують на |стану. | | |у середній |жодне прискорене |Помірні зміни у | | |достатності |зростання |середній | | |макрофітів і |фітобентосу чи |достатності | | |середній |більш високі |макрофітів і | | |достатності |форми рослинного |середній | | |фітобентосу. |життя, які |достатності | | | |призводять до |фітобентосу є | | | |небажаних |очевидними. | | | |порушень |Спільнота | | | |рівноваги |фітобентосу | | | |організмів, що |може зазнавати | | | |є присутніми у |впливів і, у | | | |масиві води, |деяких зонах, | | | |або фізико- |витіснятися | | | |хімічної якості |групами і | | | |води чи осаду. |оболонками | | | |Спільнота |бактерій, що є | | | |фітобентосу не |присутніми | | | |зазнає |внаслідок | | | |шкідливого |діяльності | | | |впливу груп і |людини. | | | |оболонок | | | | |бактерій, що є | | | | |присутніми | | | | |внаслідок | | | | |діяльності | | | | |людини. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Безхребетна |Таксономічний |Є незначні |Склад і | |фауна бентосу |склад і |зміни складу і |достатність | | |достатність |достатності |таксонів | | |відповідають |таксонів |безхребетних | | |повністю або |безхребетних |помірно | | |майже повністю |порівняно з |відрізняються | | |умовам за |типовими |від типових | | |відсутності |спільнотами. |спільнот. | | |зовнішніх |Співвідношення |Відсутні великі | | |впливів. |таксонів, |таксономічні | | |Співвідношення |чутливих до |групи типової | | |таксонів, |порушень, і |спільноти. | | |чутливих до |нечутливих |Співвідношення | | |зовнішніх |таксонів |таксонів, | | |впливів, і |демонструє |чутливих до | | |нечутливих |незначну |зовнішніх | | |таксонів не |відмінність від |впливів, і | | |демонструє |типових рівнів. |нечутливих | | |жодних ознак |Рівень |таксонів, а | | |відмінності від |різноманіття |також рівень | | |рівнів за умов |таксонів |різноманіття є | | |відсутності |безхребетних |суттєво | | |зовнішніх |демонструє |нижчими, ніж | | |впливів. |незначні ознаки |типовий рівень, | | |Рівень |відмінності від |і значно | | |різноманіття |типових рівнів. |нижчими, ніж за | | |таксонів | |умов доброго | | |безхребетних не | |стану. | | |виявляє ознак | | | | |відмінності від | | | | |рівнів за умов | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Рибна фауна |Склад і |Є незначні зміни |Склад і | | |достатність видів |складу і |достатність видів| | |відповідають |достатності видів|риб помірно | | |повністю або майже|порівняно з |відрізняються від| | |повністю умовам, |типовими |типових спільнот,| | |які складаються за|спільнотами, що |і це можна | | |відсутності |їх можна віднести|віднести на | | |зовнішніх впливів.|на рахунок |рахунок | | |Всі чутливі |антропогенних |антропогенних | | |до порушень |впливів на |впливів на | | |типові види є |фізико-хімічні і |фізико-хімічні чи| | |присутніми. |гідроморфологічні|гідроморфологічні| | |Вікові структури |складові якості. |складові якості. | | |рибних спільнот |Вікові структури |Вікова структура | | |демонструють |рибних спільнот |рибних спільнот | | |слабкі ознаки |демонструють |демонструє значні| | |антропогенних |ознаки шкідливих |ознаки | | |впливів і не |впливів, які |антропогенного | | |є показниками збою|можна віднести на|зовнішнього | | |у відтворенні чи |рахунок дії |впливу до тієї | | |розвитку будь-яких|антропогенних |міри, що помірна | | |окремих видів. |чинників на |частка типових | | | |фізико-хімічні чи|видів є | | | |гідро- |відсутньою або | | | |морфологічні |має дуже малу | | | |складові якості, |достатність. | | | |і, у деяких | | | | |випадках, є | | | | |показниками збою | | | | |у відтворенні чи | | | | |розвитку окремих | | | | |видів, до тієї | | | | |міри, що деякі | | | | |вікові класи | | | | |можуть бути | | | | |відсутніми. | | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідрологічний |Кількість і |Умови, що |Умови, що | |режим |динаміка потоку, а|дозволяють |дозволяють | | |також сполучення |досягти значень, |досягти значень, | | |його врешті решт |визначених вище |визначених вище | | |із ґрунтовими |для біологічних |для біологічних | | |водами, |складових якості.|складових якості.| | |відображають | | | | |умови, за яких | | | | |зовнішні впливи | | | | |повністю або | | | | |майже повністю | | | | |відсутні. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Неперервність |Неперервність |Умови, що |Умови, що | |ріки |ріки не зазнає |дозволяють |дозволяють | | |впливу |досягти значень, |досягти значень, | | |антропогенної |визначених вище |визначених вище | | |діяльності і |для біологічних |для біологічних | | |дозволяє |складових якості.|складових якості.| | |безперешкодну | | | | |міграцію водних | | | | |організмів і | | | | |переніс осаду. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Морфологічні |Форми каналів, |Умови, що |Умови, що | |умови |коливання ширини і|дозволяють |дозволяють | | |глибини, швидкості|досягти значень, |досягти значень, | | |потоку, стан |визначених вище |визначених вище | | |субстрату, а також|для біологічних |для біологічних | | |структура і стан |складових якості.|складових якості.| | |прибережних зон | | | | |відповідають | | | | |повністю або | | | | |майже повністю | | | | |умовам, за яких | | | | |зовнішні впливи є | | | | |відсутніми. | | | |-------------------------------------------------------------------------| |Фізико-хімічні складові якості(1) | |-------------------------------------------------------------------------| |Загальні умови |Значення |Температура, |Умови, що | | |фізико-хімічних |кисневий баланс, |дозволяють | | |складових |рН, здатність |досягти | | |відповідають |нейтралізувати |значень, | | |повністю або |кислоти і |зазначених | | |майже повністю |солоність не |вище для | | |умовам, за яких |досягають |біологічних | | |відсутні зовнішні |рівнів за |складових | | |впливи. |межами |якості. | | |Концентрації |діапазону, | | | |поживних речовин |встановленого, | | | |залишаються в |щоб забезпечити | | | |межах діапазону, |функціонування | | | |звичайно |типової | | | |характерного |екосистеми і | | | |для умов, за |досягнення | | | |яких відсутні |значень, | | | |зовнішні впливи. |зазначених | | | |Рівні солоності, |вище для | | | |рН, кисневий |біологічних | | | |баланс, здатність |складових | | | |нейтралізувати |якості. | | | |кислоти і |Концентрації | | | |температура не |поживних | | | |виявляють ознак |речовин не | | | |антропогенних |перевищують | | | |впливів і |рівнів, | | | |залишаються у |встановлених, | | | |діапазоні, |щоб забезпечити | | | |звичайно |функціонування | | | |характерному |екосистеми і | | | |для умов, за |досягнення | | | |яких відсутні |значень, | | | |зовнішні впливи. |зазначених | | | | |вище для | | | | |біологічних | | | | |складових якості.| | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, що | |синтетичні |близькі до нуля і,|перевищують |дозволяють | |забруднювачі |щонайменше, |стандартів, |досягти | | |нижчі за граничні |встановлених |значень, | | |значення виявлення|згідно |зазначених | | |найбільш |процедури, |вище для | | |перспективними |детально |біологічних | | |аналітичними |поданою у |складових | | |методами, що |розділі 1.2.6. |якості. | | |знаходяться у |без порушення | | | |загальному |Директиви | | | |користуванні. |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, що | |несинтетичні |залишаються в |перевищують |дозволяють | |забруднювачі |межах |стандартів, |досягти | | |діапазону, |встановлених |значень, | | |звичайно |згідно |зазначених | | |характерного |процедури, |вище для | | |для умов, за |детально |біологічних | | |яких відсутні |поданою у |складових | | |зовнішні впливи |розділі 1.2.6(2) |якості. | | |(фонові рівні = |без порушення | | | |bgl). |Директиви | | | | |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |-------------------------------------------------------------------------| |(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", | | EQS - стандарт якості довкілля. | |(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не | | вимагає зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових | | рівнів: (EQS > bgl). | |-------------------------------------------------------------------------| |1.2.2. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічних станів | |стосовно озер | |Біологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Фітопланктон |Таксономічний |Є незначні |Склад і | | |склад і |зміни у складі |достатність | | |достатність |і достатності |таксонів | | |фітопланктону |таксонів |планктону | | |відповідають |планктону у |відрізняється | | |повністю або |порівнянні з |помірно від | | |майже повністю |типовими |типових | | |умовам, коли |спільнотами. |спільнот. | | |відсутні зовнішні |Такі зміни не |Біомаса зазнає | | |впливи. |вказують на |помірного | | |Середня біомаса |жодне |впливу і може | | |фітопланктону |прискорене |бути такою, що | | |відповідає |зростання |викличе значний | | |типовим фізико- |водоростей, яке |небажаний вплив | | |хімічним умовам |б викликало |на стан інших | | |і не є такою, |небажане |біологічних | | |щоб відчутно |порушення |складових | | |змінити типовий |рівноваги |якості і | | |стан прозорості. |організмів, |фізико-хімічної | | |Цвітіння |представлених |якості води чи | | |планктону мають |у масиві води, |осаду. | | |місце з |або фізико- |Може мати місце | | |частотою і |хімічної якості |помірне | | |інтенсивністю, |води або осаду. |збільшення | | |які відповідають |Може |частоти та | | |типовим фізико- |відбуватися |інтенсивності | | |хімічним умовам. |незначне |цвітіння | | | |підвищення |планктону. | | | |частоти та |Протягом | | | |інтенсивності |літніх місяців | | | |типового |може відбуватися | | | |цвітіння |стійке цвітіння. | | | |планктону. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Макрофіти та |Таксономічний |Є незначні |Склади таксонів | |фітобентос |склад повністю |зміни складу і |макрофітів і | | |чи майже |достатності |фітобентосу | | |повністю |таксонів |помірно | | |відповідає |макрофітів і |відрізняються | | |умовам, за яких |фітобентосу |від типових | | |зовнішні впливи |порівняно з |спільнот і є | | |є відсутніми. |типовими |значно більш | | |Немає змін у |спільнотами. |зміненими, ніж | | |середній |Такі зміни не |ті, що | | |достатності |вказують на |спостерігалися | | |макрофітів і |будь-яке |за умов доброї | | |середній |прискорене |якості. | | |достатності |зростання |Помірні зміни | | |фітобентосу, |фітобентосу або |середньої | | |які можна було |більш високих |достатності | | |б виявити. |форм рослинного |макрофітів і | | | |життя, яке |фітобентосу є | | | |призводило б до |очевидним. | | | |небажаного |Спільнота | | | |порушення |фітобентосу | | | |балансу |може зазнавати | | | |організмів, |шкідливих | | | |присутніх у |впливів груп і | | | |масиві води, чи |оболонок | | | |фізико-хімічної |бактерій, що є | | | |якості води. |присутніми як | | | |Спільнота |наслідок | | | |фітобентосу не |антропогенної | | | |зазнала |діяльності, і, | | | |шкідливої дії |у деяких | | | |від груп і |зонах, | | | |оболонок |замінятися | | | |бактерій, поява |ними. | | | |яких є | | | | |наслідком | | | | |антропогенної | | | | |діяльності. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Безхребетна |Таксономічний |Є незначні |Склад і | |фауна бентосу |склад і |зміни складу і |достатність | | |достатність |достатності |таксонів | | |відповідають |таксонів |безхребетних | | |повністю або |безхребетних |помірно | | |майже повністю |порівняно з |відрізняється | | |умовам, коди |типовими |від типових | | |зовнішні впливи |спільнотами. |умов. | | |є відсутніми. |Співвідношення |Великі | | |Співвідношення |таксонів, |таксономічні | | |таксонів, |чутливих до |групи типової | | |чутливих до |впливів, і |спільноти є | | |впливів, і |нечутливих |відсутніми. | | |нечутливих |таксонів |Співвідношення | | |таксонів не |виявляє |таксонів, | | |виявляє ознак |незначні ознаки |чутливих до | | |зміни порівняно |зміни порівняно |впливів, і | | |з рівнями за |з типовими |нечутливих | | |відсутності |рівнями. |таксонів, і | | |впливів. |Рівень |рівень | | |Рівень |різноманіття |різноманіття є | | |різноманіття |таксонів |істотно | | |таксонів |безхребетних |нижчими, ніж | | |безхребетних не |виявляє |типовий рівень, | | |виявляє ознак |незначні ознаки |і значно | | |зміни порівняно |зміни порівняно |нижчими, ніж у | | |з рівнями за |з типовими |разі доброго | | |відсутності |рівнями. |стану. | | |впливів. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Рибна фауна |Склад видів і |У складі видів і |Склад і | | |достатність |достатності |достатність видів| | |відповідають |порівняно з |риб помірно | | |повністю або |типовими |відрізняються від| | |майже повністю |спільнотами є |типових спільнот,| | |умовам за |незначні зміни, |і це можна | | |відсутності |які можна |віднести за | | |зовнішніх впливів.|віднести за |рахунок дії | | |Всі типові |рахунок дії |антропогенних | | |чутливі види |антропогенних |впливів на | | |є присутніми. |впливів на |фізико-хімічні | | |Вікові структури |фізико-хімічні |або | | |рибних спільнот |або |гідроморфологічні| | |виявляють |гідроморфологічні|складові якості. | | |мало ознак |складові якості. |Вікова структура | | |антропогенних |Вікові структури |рибних спільнот | | |впливів і не |рибних спільнот |виявляє добре | | |є показниками |виявляють ознаки |помітні ознаки | | |порушень у |впливів, які |порушень, які | | |відтворенні |можна віднести за|можна віднести за| | |чи розвитку |рахунок дії |рахунок дії | | |окремих видів. |антропогенних |антропогенних | | | |впливів на |впливів на | | | |фізико-хімічні |фізико-хімічні | | | |або |або | | | |гідроморфологічні|гідроморфологічні| | | |складові якості, |складові якості, | | | |і, у деяких |до тієї міри, що | | | |випадках, є |помірна частка | | | |показниками |типових видів є | | | |порушень у |відсутньою чи має| | | |відтворенні чи |дуже малу | | | |розвитку окремих |достатність. | | | |видів, до такої | | | | |міри, що деякі | | | | |вікові класи | | | | |можуть бути | | | | |відсутніми. | | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічний|Кількість і |Стан, сумісний з |Стан, сумісний з | |режим |динаміка потоку, |досягненням |досягненням | | |рівень, час |значень, |значень, | | |перебування і |зазначених вище |зазначених вище | | |з'єднання, |для біологічних |для біологічних | | |врешті решт, |складових якості.|складових якості.| | |з ґрунтовими | | | | |водами | | | | |відображають | | | | |повністю або | | | | |майже повністю | | | | |умови, які | | | | |складаються | | | | |за відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Морфологічні умови|Коливання глибини |Стан, сумісний з |Стан, сумісний з | | |озера, кількість і|досягненням |досягненням | | |структура |значень, |значень, | | |субстрату, а також|зазначених вище |зазначених вище | | |структура і стан |для біологічних |для біологічних | | |берегової зони |складових якості.|складових якості.| | |озера повністю або| | | | |майже повністю | | | | |відповідають | | | | |умовам, які | | | | |складаються | | | | |за відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |-------------------------------------------------------------------------| |Фізико-хімічні якості(1) | |-------------------------------------------------------------------------| |Загальні умови |Значення |Температура, |Стан, сумісний | | |фізико-хімічних |баланс кисню, |з досяганням | | |складових |рН, здатність |значень, | | |відповідають |нейтралізувати |зазначених | | |повністю або |кислоти, |вище для | | |майже повністю |прозорість і |біологічних | | |умовам, які |солоність не |складових | | |складаються за |досягають |якості. | | |відсутності |рівнів за | | | |зовнішніх впливів.|межами діапазону,| | | |Концентрації |встановленого | | | |поживних речовин |з метою | | | |залишаються у |забезпечити | | | |діапазоні, |функціонування | | | |звичайно типовому |екосистеми і | | | |для умов, які |досягнення | | | |складаються за |значень, | | | |відсутності |зазначених | | | |зовнішніх впливів.|вище для | | | |Рівні солоності, |біологічних | | | |рН, баланс кисню, |складових | | | |здатність |якості. | | | |нейтралізувати |Концентрації | | | |кислоти, |поживних | | | |прозорість і |речовин не | | | |температура не |перевищують | | | |виявляють ознак |рівнів, | | | |дії антропогенних |встановлених з | | | |впливів і |метою | | | |залишаються в |забезпечити | | | |межах діапазону, |функціонування | | | |звичайно типового |екосистеми і | | | |для умов, які |досягнення | | | |складаються за |значень, | | | |відсутності |зазначених | | | |зовнішніх впливів.|вище для | | | | |біологічних | | | | |складових | | | | |якості. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації, |Концентрації, |Стан, сумісний | |синтетичні |близькі до |що не |з досягненням | |забруднювачі |нуля і, |перевищують |значень, | | |принаймні, |стандартів, |зазначених | | |нижчі, ніж |встановлених |вище для | | |поріг виявлення |згідно |біологічних | | |найбільш |процедури, |складових | | |досконалими |докладно |якості. | | |аналітичними |поданої в | | | |методами |розділі 1.2.6 | | | |загального |без шкоди для | | | |користування. |Директиви | | | | |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації |Концентрації не |Стан, сумісний | |несинтетичні |залишаються у |перевищують |з досягненням | |забруднювачі |межах |стандартів, |значень, | | |діапазону, |встановлених |зазначених | | |звичайно |згідно |вище для | | |характерного |методики, |біологічних | | |для умов, які |детально |складових | | |складаються за |поданою у |якості. | | |відсутності |розділі 1.2.6.(2)| | | |зовнішніх |без порушення | | | |впливів. |Директиви | | | |(фонові рівні = |91/414/ЄС і | | | |bgl). |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |-------------------------------------------------------------------------| |(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", | | EQS - стандарт якості довкілля. | |(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає | | зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: | | (EQS > bgl). | |-------------------------------------------------------------------------| |1.2.3. Визначення відмінного, доброго і помірного екологічного стану у | |перехідних водах | |Біологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Фітопланктон |Склад і |Є незначні |Склад і | | |достатність |зміни у складі |достатність | | |таксонів |і достатності |таксонів | | |фітопланктону |таксонів |фітопланктону | | |відповідають |фітопланктону. |відрізняється | | |умовам, які |Є незначні |помірно від | | |складаються за |зміни у біомасі |типових умов. | | |відсутності |порівняно зі |Біомаса є | | |зовнішніх |станом, |помірно | | |впливів. |характерним |порушеною і може | | |Середня біомаса |для типових |бути такою, що | | |фітопланктону |умов. Такі |призведе до | | |відповідає |зміни не |значного | | |типовим фізико- |вказують на |небажаного | | |хімічним умовам |будь-яке |погіршення стану | | |і не є такою, що |прискорення |інших | | |значно змінить |зростання |біологічних | | |типовий стан |водоростей, яке |складових | | |прозорості. |б призводило до |якості. | | |Цвітіння |небажаних |Може мати місце | | |планктону |порушень |помірне | | |трапляються з |балансу |підвищення | | |частотою та |організмів, що |частоти та | | |інтенсивністю, |є присутніми у |інтенсивності | | |які |масиві води, |цвітіння | | |відповідають |або фізико- |планктону. | | |типовим фізико- |хімічної якості |Стійкі цвітіння | | |хімічним умовам. |води. |можуть | | | |Може мати місце |відбуватися | | | |незначне |протягом літніх | | | |підвищення |місяців. | | | |частоти та | | | | |інтенсивності | | | | |типового цвітіння| | | | |планктону. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Макроводорості |Склад таксонів |Є незначні |Склад таксонів | | |макроводоростей |зміни у складі |макроводоростей | | |відповідає |і достатності |помірно | | |умовам, які |таксонів |відрізняється | | |складаються за |макроводоростей |від типового | | |відсутності |порівняно з |стану та є | | |зовнішніх |типовими |значно більш | | |впливів. |спільнотами. |порушеним, ніж | | |Немає змін, які |Такі зміни не |за умов доброї | | |можна виявити, у |вказують на |якості. | | |покриві |будь-яке |Помірні зміни у | | |макроводоростей, |прискорене |середній | | |спричинених |зростання |достатності | | |антропогенною |фітобентосу або |макроводоростей | | |діяльністю. |більш високих |є очевидними і | | | |форм рослинного |можуть бути | | | |життя, яке б |такими, що | | | |призводило до |призведуть до | | | |небажаних |небажаних | | | |порушень |порушень балансу | | | |балансу |організмів, | | | |організмів, що |присутніх у | | | |є присутніми у |масиві води. | | | |масиві води, | | | | |або фізико- | | | | |хімічні якості | | | | |води. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Покритонасінні |Таксономічний |Є незначні |Склад таксонів | | |склад відповідає |зміни у складі |покритонасінних | | |повністю або |таксонів |помірно | | |майже повністю |покритонасінних |відрізняється | | |умовам, які |порівняно з |від характерних | | |складаються за |типовими |спільнот і є | | |відсутності |спільнотами. |значно більш | | |зовнішніх впливів.|Достатність |порушеним, ніж | | |Немає змін, які |покритонасінних |за умов доброї | | |можна виявити у |виявляє слабкі |якості. | | |достатності |ознаки |Є помірні | | |покритонасінних |порушення. |порушення | | |і які є | |достатності | | |спричиненими | |таксонів | | |антропогенною | |покритонасінних. | | |діяльністю. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Безхребетна |Рівень |Рівень |Рівень | |фауна бентосу |різноманіття |різноманіття і |різноманіття і | | |і достатності |достатності |достатності | | |таксонів |таксонів |таксонів | | |безхребетних |безхребетних |безхребетних є | | |знаходиться в |трохи виходить за|помірно за межами| | |межах діапазону, |межі діапазону, |типового | | |звичайно |характерного для |діапазону. | | |характерного |типових умов. |Таксони, що є | | |для умов, які |Більшість |показниками | | |складаються за |чутливих таксонів|забруднення, є | | |відсутності |типових спільнот |присутніми. | | |зовнішніх впливів.|є присутніми. |Багато чутливих | | |Всі чутливі до | |таксонів типових | | |порушень таксони, | |спільнот є | | |характерні для | |відсутніми. | | |умов, які | | | | |складаються за | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх | | | | |впливів, є | | | | |присутніми. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Рибна фауна |Видовий склад |Достатність |Помірна частка | | |і достатність |видів, чутливих |типових видів, | | |відповідають |до зовнішніх |чутливих до | | |умовам, які |впливів, виявляє |зовнішніх впливів| | |складаються за |слабкі ознаки |є відсутньою | | |відсутності |порушення |завдяки | | |зовнішніх впливів.|типового стану, |антропогенним | | | |що його можна |впливам на | | | |віднести за |фізико-хімічні | | | |рахунок |або | | | |антропогенних |гідроморфологічні| | | |впливів на |складові якості. | | | |фізико-хімічні | | | | |або | | | | |гідроморфологічні| | | | |складові якості. | | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Припливно- |Режим потоку |Умови, сумісні з |Умови, сумісні з | |відпливний |прісної води |досягненням |досягненням | |режим |відповідає |значень, |значень, | | |повністю або |зазначених вище |зазначених вище | | |майже повністю |для біологічних |для біологічних | | |умовам, які |складових якості.|складових якості.| | |складаються за | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Морфологічні |Коливання глибини,|Умови, сумісні з |Умови, сумісні з | |умови |стан субстрату, а |досягненням |досягненням | | |також структура і |значень, |значень, | | |стан припливних |зазначених вище |зазначених вище | | |зон відповідають |для біологічних |для біологічних | | |повністю або |складових якості.|складових якості.| | |майже повністю | | | | |умовам, які | | | | |складаються за | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |-------------------------------------------------------------------------| |Фізико-хімічні складові якості(1) | |-------------------------------------------------------------------------| |Загальні умови |Фізико-хімічних |Температура, |Умови, сумісні | | |складові |умови |з досягненням | | |відповідають |насичення |значень, | | |повністю або |киснем і |зазначених | | |майже повністю |прозорість не |вище для | | |умовам, які |досягають |біологічних | | |складаються за |рівнів поза |складових | | |відсутності |межами |якості. | | |зовнішніх впливів.|діапазонів, | | | |Концентрації |встановлених з | | | |поживних речовин |метою | | | |залишаються в |забезпечення | | | |межах діапазону, |функціонування | | | |звичайно |екосистеми і | | | |характерного |досягнення | | | |для умов, які |значень, | | | |складаються за |зазначених | | | |відсутності |вище для | | | |зовнішніх впливів.|біологічних | | | |Температура, |складових | | | |баланс кисню і |якості. | | | |прозорість не |Концентрації | | | |виявляють ознак |поживних | | | |антропогенних |речовин не | | | |порушень і |перевищують | | | |залишаються в |рівнів, | | | |межах діапазону, |встановлених з | | | |звичайно |метою | | | |характерного |забезпечення | | | |для умов, які |функціонування | | | |складаються за |екосистеми і | | | |відсутності |досягнення | | | |зовнішніх впливів.|значень, | | | | |зазначених | | | | |вище для | | | | |біологічних | | | | |складових | | | | |якості. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, сумісні | |синтетичні |близькі до нуля і,|перевищують |з досягненням | |забруднювачі |принаймні, нижчі |стандартів, |значень, | | |за порогові |встановлених |зазначених | | |значення виявлення|згідно |вище для | | |найбільш |процедури, |біологічних | | |досконалими |детально |складових | | |аналітичними |викладеною у |якості. | | |методами |розділі 1.2.6 | | | |загального |без порушення | | | |користування. |Директиви | | | | |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, сумісні | |несинтетичні |залишаються у |перевищують |з досягненням | |забруднювачі |межах діапазону, |стандартів, |значень, | | |звичайно |встановлених |зазначених | | |характерного |згідно |вище для | | |для умов, які |процедури, |біологічних | | |складаються за |детально |складових | | |відсутності |викладеною у |якості. | | |зовнішніх |розділі 1.2.6.(2)| | | |впливів. |без порушення | | | |(фонові рівні = |Директиви | | | |bgl). |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |-------------------------------------------------------------------------| |(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", | | EQS - стандарт якості довкілля. | |(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає | | зниження концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: | | (EQS > bgl). | |-------------------------------------------------------------------------| |1.2.4. Визначення для відмінного, доброго і помірного екологічного | |стану стосовно прибережних вод. | |Біологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Фітопланктон |Склад і |Склад і |Склад і | | |достатність |достатність |достатність | | |таксонів |таксонів |таксонів | | |фітопланктону |фітопланктону |планктону | | |відповідають |виявляють слабкі |виявляють ознаки | | |умовам, які |ознаки |помірного | | |складаються за |порушення. |порушення. | | |відсутності |Є незначні зміни |Біомаса | | |зовнішніх впливів.|у біомасі |водоростей | | |Середня біомаса |порівняно з |істотно виходить | | |фітопланктону |типовим станом. |за межі | | |відповідає |Такі зміни не |діапазону, | | |типовим фізико- |вказують на |характерного | | |хімічним умовам |будь-яке |для типових умов | | |і не є такою, що |прискорене |і є такою, що | | |значно змінить |зростання |впливає на інші | | |типовий стан |водоростей, яке |біологічні | | |прозорості. |б спричинювало |складові якості. | | |Цвітіння |небажане |Може мати місце | | |планктону мають |порушення |помірне | | |місце з частотою |балансу |збільшення | | |та |організмів, |частоти та | | |інтенсивністю, |присутніх у |інтенсивності | | |що відповідають |водоймі, або |цвітінь | | |типовим фізико- |якості води. |планктону. | | |хімічним умовам. |Може мати місце |Стійкі цвітіння | | | |незначне |можуть мати | | | |підвищення |місце протягом | | | |частоти та |літніх місяців. | | | |інтенсивності | | | | |типових цвітінь | | | | |планктону. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Макроводорості і |Всі чутливі до |Найбільш чутливі |Помірна | |покритонасінні |зовнішніх впливів |до зовнішніх |кількість | | |таксони |впливів таксони |чутливих до | | |макроводоростей і |макроводоростей і|зовнішніх | | |покритонасінних, |покритонасінних, |впливів таксонів | | |характерні для |характерні для |макроводоростей | | |умов, які |умов, які |і | | |складаються за |складаються за |покритонасінних, | | |відсутності |відсутності |характерних для | | |зовнішніх впливів,|зовнішніх |умов, які | | |є присутніми. |впливів, є |складаються за | | |Рівні покриву |присутніми. |відсутності | | |макроводоростей |Рівень покриву |зовнішніх | | |і достатності |макроводоростей |впливів, є | | |покритонасінних |і достатності |відсутньою. | | |відповідають |покритонасінних |Покрив | | |умовам, які |виявляють слабкі |макроводоростей | | |складаються за |ознаки |і достатність | | |відсутності |порушення. |покритонасінних | | |зовнішніх впливів.| |є помірно | | | | |порушеним і | | | | |можуть бути | | | | |такими, що | | | | |призведуть до | | | | |небажаних | | | | |порушень балансу | | | | |організмів, | | | | |присутніх у | | | | |водоймі. | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Безхребетна |Рівень |Рівень |Рівень | |фауна бентосу |різноманіття і |різноманіття і |різноманіття і | | |достатності |достатності |достатності | | |таксонів |таксонів |таксонів | | |безхребетних |безхребетних |безхребетних | | |знаходиться у |дещо виходить за |помірно виходить | | |межах діапазону, |межі діапазону, |за межі | | |звичайно |характерного |діапазону, | | |характерного для |для умов, що |характерного | | |умов, що |складаються за |для типових | | |складаються за |відсутності |умов. | | |відсутності |зовнішніх |Таксони, що є | | |зовнішніх |впливів. |показниками | | |впливів. |Більшість |забруднення, є | | |Всі чутливі до |чутливих |присутніми. | | |зовнішніх |таксонів типових |Багато чутливих | | |впливів таксони, |спільнот є |таксонів типових | | |характерні для |присутніми. |спільнот є | | |умов, які | |відсутніми. | | |складаються за | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх | | | | |впливів, є | | | | |присутніми. | | | |-------------------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічні складові якості | |-------------------------------------------------------------------------| |Припливно- |Режим потоку |Умови, що є |Умови, що є | |відпливний режим |прісної води і |сумісними з |сумісними з | | |напрям та |досягненням |досягненням | | |швидкість |значень, |значень, | | |переважаючих течій|зазначених |зазначених | | |відповідають |вище для |вище для | | |повністю або |біологічних |біологічних | | |майже повністю |складових |складових | | |умовам, які |якості. |якості. | | |складаються за | | | | |відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Морфологічні |Коливання глибини,|Умови, що є |Умови, що є | |умови |структура і |сумісними з |сумісними з | | |субстрат |досягненням |досягненням | | |прибережного |значень, |значень, | | |русла, а також |зазначених |зазначених | | |структура і стан |вище для |вище для | | |припливних зон |біологічних |біологічних | | |відповідають |складових |складових | | |повністю чи майже |якості. |якості. | | |повністю умовам, | | | | |які складаються | | | | |за відсутності | | | | |зовнішніх впливів.| | | |-------------------------------------------------------------------------| |Фізико-хімічні складові якості(1) | |-------------------------------------------------------------------------| |Загальні умови |Фізико-хімічні |Температура, |Умови, що є | | |складові |умови |сумісними з | | |відповідають |насичення |досягненням | | |повністю або |киснем і |значень, | | |майже повністю |прозорість не |зазначених | | |умовам, які |досягають |вище для | | |складаються за |рівнів поза |біологічних | | |відсутності |межами |складових | | |зовнішніх |діапазонів, |якості. | | |впливів. |встановлених | | | |Концентрації |з метою | | | |поживних речовин |забезпечення | | | |залишаються в |функціонування | | | |межах діапазону, |екосистеми і | | | |звичайно |досягнення | | | |характерного для |значень, | | | |умов, які |зазначених | | | |складаються за |вище для | | | |відсутності |біологічних | | | |зовнішніх |складових | | | |впливів. |якості. | | | |Температура, |Концентрації | | | |баланс кисню і |поживних | | | |прозорість не |речовин не | | | |виявляють ознак |перевищують | | | |антропогенних |рівнів, | | | |порушень і |встановлених | | | |залишаються в |згідно мети | | | |межах діапазонів, |забезпечення | | | |звичайно |функціонування | | | |характерних для |екосистеми і | | | |умов, які |досягнення | | | |складаються за |значень, | | | |відсутності |зазначених | | | |зовнішніх |вище для | | | |впливів. |біологічних | | | | |складових якості.| | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації, |Концентрації |Умови, що є | |синтетичні |близькі до нуля |не перевищують |сумісними з | |забруднювачі |і, принаймні, |стандартів, |досягненням | | |нижчі за |встановлених |значень, | | |порогові значення |згідно |зазначених | | |виявлення |процедури, |вище для | | |найбільш |детально |біологічних | | |досконалими |викладеною у |складових | | |аналітичними |розділі 1.2.6. |якості. | | |методами |без порушення | | | |загального |Директиви | | | |користування. |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації |Концентрації |Умови, що є | |несинтетичні |залишаються у |не перевищують |сумісними з | |забруднювачі |межах діапазону, |стандартів, |досягненням | | |звичайно |встановлених |значень, | | |характерного для |згідно |зазначених | | |умов, які |процедури, |вище для | | |складаються за |детально |біологічних | | |відсутності |викладеною у |складових | | |зовнішніх |розділі 1.2.6.(2)|якості. | | |впливів. (фонові |без порушення | | | |рівні = bgl). |Директиви | | | | |91/414/ЄС і | | | | |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |-------------------------------------------------------------------------| |(1) Використовуються такі скорочення: bgl - "фоновий рівень", | | EQS - стандарт якості довкілля. | |(2) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає | | зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: | | (EQS > bgl). | ---------------------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------------------- |1.2.5. Визначення для максимального, доброго і помірного екологічного | |потенціалу для сильно модифікованих або штучних масивів води | |-------------------------------------------------------------------------| | Складова | Максимальний | Добрий | Помірний | | | екологічний | екологічний | екологічний | | | потенціал | потенціал | потенціал | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Біологічні |Значення |Є незначні зміни |Є помірні зміни | |складові якості |відповідних |у значеннях |у значеннях | | |біологічних |відповідних |відповідних | | |складових якості |біологічних |біологічних | | |характеризують, |складових якості |складових | | |наскільки це |у порівнянні із |якості | | |можливо, ті |значеннями, |порівняно із | | |складові, що |отриманими за |значеннями, | | |мають відношення |умов |отриманими | | |до найбільш |максимального |за умов | | |близького (у |екологічного |максимального | | |порівнянні) типу |потенціалу. |екологічного | | |масиву | |потенціалу. | | |поверхневих вод, | |Ці значення | | |з урахуванням | |зазнають | | |фізичних умов, | |значно більших | | |які є наслідком | |впливів | | |штучно наданих | |порівняно з | | |або сильно | |тими, що були | | |модифікованих | |отримані за | | |характеристик | |умов доброї | | |водних масивів. | |якості. | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Гідроморфологічні |Гідроморфологічні |Умови, що є |Умови, що є | |складові |умови є сумісними |сумісними з |сумісними з | | |лише з тими |досягненням |досягненням | | |впливами на масив |значень, |значень, | | |поверхневої води, |зазначених |зазначених | | |що є наслідком |вище для |вище для | | |штучних чи сильно |біологічних |біологічних | | |модифікованих |складових |складових | | |характеристик |якості. |якості. | | |масиву води, як | | | | |тільки було ужито | | | | |всіх | | | | |пом'якшувальних | | | | |заходів, щоб | | | | |забезпечити | | | | |найкраще | | | | |наближення до | | | | |екологічного | | | | |континууму, | | | | |зокрема, | | | | |стосовно | | | | |міграції фауни і | | | | |відповідних | | | | |ділянок для | | | | |нересту і | | | | |розмноження. | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Фізико-хімічна | | | | |складова | | | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Загальні умови |Фізико-хімічні |Значення |Умови, що є | | |складові |фізико-хімічних |сумісними з | | |відповідають |складових |досягненням | | |повністю або |знаходяться у |значень, | | |майже повністю |межах діапазонів,|зазначених | | |умовам, що |встановлених |вище для | | |складаються за |з метою |біологічних | | |відсутності |забезпечити |складових | | |зовнішніх впливів |функціонування |якості. | | |і є характерними |екосистеми і | | | |для типу масиву |досягнення | | | |поверхневої води, |значень, | | | |який є |зазначених | | | |максимально |вище для | | | |близьким (у |біологічних | | | |порівнянні) до |складових | | | |штучного або |якості. | | | |сильно |Температура і | | | |модифікованого |рН не досягають | | | |масиву, що має |рівнів за межами | | | |безпосередній |діапазонів, | | | |стосунок до |встановлених | | | |справи. |з метою | | | |Концентрації |забезпечити | | | |поживних речовин |функціонування | | | |залишаються в |екосистеми і | | | |межах діапазону, |досягнення | | | |звичайно |значень, | | | |характерного для |зазначених | | | |такого стану, що |вище для | | | |не зазнав |біологічних | | | |зовнішніх |складових | | | |впливів. |якості. | | | |Рівні |Концентрації | | | |температури, |поживних | | | |балансу кисню і |речовин не | | | |рН є сумісними з |перевищують | | | |тими, що були |рівнів, | | | |виявлені у |встановлених | | | |найбільш близьких |з метою | | | |(у порівнянні) |забезпечити | | | |типах масивів |функціонування | | | |поверхневої води |екосистеми і | | | |за відсутності |досягнення | | | |зовнішніх |значень, | | | |впливів. |зазначених | | | | |вище для | | | | |біологічних | | | | |складових | | | | |якості. | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації, |Концентрації не |Умови, що є | |синтетичні |близькі до нуля |перевищують |сумісними з | |забруднювачі |і, принаймні, |стандартів, |досягненням | | |нижчі за |встановлених |значень, | | |порогові |згідно |зазначених | | |значення |процедури, |вище для | | |виявлення |детально |біологічних | | |найбільш |поданою у |складових | | |досконалими |розділі 1.2.6. |якості. | | |аналітичними |без порушення | | | |методами |Директиви | | | |загального |91/414/ЄС і | | | |користування. |Директиви | | | | |98/8/ЄС. (< EQS) | | |------------------+------------------+-----------------+-----------------| |Особливі |Концентрації |Концентрації не |Умови, що є | |несинтетичні |залишаються у |перевищують |сумісними з | |забруднювачі |межах |стандартів, |досягненням | | |діапазону, |встановлених |значень, | | |звичайно |згідно |зазначених | | |характерного |процедури, |вище для | | |для умов, які |детально |біологічних | | |складаються за |поданою у |складових | | |відсутності |розділі 1.2.6. |якості. | | |зовнішніх |(1) без | | | |впливів, що має |порушення | | | |місце у типі |Директиви | | | |масиву |91/414/ЄС і | | | |поверхневої |Директиви | | | |води, найбільш |98/8/ЄС. (< EQS) | | | |близькому (у | | | | |порівнянні) до | | | | |штучного або | | | | |сильно | | | | |модифікованого | | | | |масиву, що має | | | | |безпосередній | | | | |стосунок до | | | | |справи. (фонові | | | | |рівні = bgl). | | | |-------------------------------------------------------------------------| |(1) Застосування стандартів, розроблених за цим протоколом, не вимагає | | зменшення концентрацій забруднювачів нижче фонових рівнів: | | (EQS > bgl). | ---------------------------------------------------------------------------
1.2.6. Процедура встановлення державами-членами хімічних
стандартів якості
Розробляючи стандарти якості довкілля стосовно забруднювачів,
зазначених у пунктах 1-9 Додатку VIII з метою охорони водної
біоти, держави-члени діють відповідно до поданих нижче положень.
Стандарти можуть встановлюватися для води, осаду чи біоти.
Де це є можливим, отримуються як актуальні, так і застарілі
дані для зазначених нижче таксонів, що є характерними для даного
типу водного масиву, а також для будь-яких інших водних таксонів,
що для них є дані. "Базовий комплект" таксонів є таким:
- водорості і/або макрофіти
- дафнії або репрезентативні організми для солоних вод
- риба.
Встановлення стандарту якості для солоних вод
Для встановлення максимальної річної середньої концентрації
застосовується така процедура:
(i) держави-члени встановлюють належні коефіцієнти безпеки у
кожному випадку, що є сумісним з природою і якістю наявних даних і
настановами, що даються у розділі 3.3.1 Частини II "Технічне
керівництво на підтримку Директиви Комісії 93/67/ЄЕС щодо оцінки
ризику для нових зазначених речовин і Регламенту Комісії (ЄС)
N 1488/94 щодо оцінки ризику для існуючих речовин", а також
коефіцієнти безпеки, зазначені у такій таблиці:
Коефіцієнт безпеки
Принаймні одне актуальне L (Е)С 1 000
50 з кожного з трьох трофічних рівнів базової сукупності
Один застарілий NOEC (або риба, 100 або дафнія, або репрезентативний організм для солоних вод)
Два застарілих NOEC з видів, 50 що представляють два трофічних рівні (риба і/або дафнія, або репрезентативний організм для солоних вод і/або водоростей)
Застарілі NOEC зі щонайменше трьох 10 видів (звичайно риба, дафнія або репрезентативний організм для солоних вод і водоростей), що представляють три трофічних рівні
Інші випадки, включаючи польові Оцінка дані або модельні екосистеми, що "випадок-за- дозволяють розраховувати і випадком" застосовувати більш точні коефіцієнти безпеки.
(ii) де є дані щодо стійкості і біоакумуляції, їх слід брати
до уваги, виводячи остаточне значення стандарту якості довкілля;
(iii) розроблений таким чином стандарт слід порівняти з
будь-якими даними польових досліджень. Коли виявляють аномалії,
виведення переглядається, щоб зробити можливим розрахунок більш
точного коефіцієнта безпеки;
(iv) розроблений стандарт є об'єктом перегляду на рівних
засадах і громадських консультацій, включаючи надання можливості
вирахувати більш точний коефіцієнт безпеки.
1.3.Моніторинг екологічного і хімічного стану поверхневих вод
Мережа моніторингу поверхневої води започатковується
відповідно до вимог статті 8. Мережа моніторингу розробляється
таким чином, щоб вона надавала послідовний і всеохоплюючий огляд
екологічного і хімічного стану в межах Кожного басейну ріки і
дозволяла класифікувати масиви води у межах п'яти класів згідно
нормативних означень у розділі 1.2. Держави-члени надають карту
або карти, що показують мережу моніторингу поверхневої води у
плані розпоряджання басейном ріки.
На основі визначення характеристик і оцінки впливу
виконуваних згідно статті 5 і Додатком II, держави-члени, для
кожного періоду, до якого застосовується план розпоряджання
басейном ріки, започатковують програму нагляду моніторингу і
програму функціонального моніторингу. Держави-члени можуть також у
деяких випадках мати потребу започатковувати програми
дослідницького моніторингу.
Держави-члени відстежують параметри, що є показниками стану
кожної складової якості, що має стосунок до справи. У процесі
відбору параметрів біологічних складових якості держави-члени
визначають належний таксономічний рівень, що є потрібним для
досягнення адекватної вірогідності і точності у класифікації
складових якості. В плані подаються оцінки рівня вірогідності і
точності результатів, наданих програмами моніторингу:
Проект нагляду-моніторингу
Мета
Держави-члени започатковують програми нагляду-моніторингу,
щоб отримати інформацію для:
- доповнення і затвердження процедури оцінювання впливу,
детально поданої у Додатку II,
- ефективної і раціональної розробки майбутніх програм
моніторингу,
- оцінювання довгострокових змін у природних умовах, і
- оцінювання довгострокових змін, спричинених різними сферами
людської діяльності.
Результати такого моніторингу переглядаються і
використовуються, у сполученні з процедурою оцінки впливів,
описаною у Додатку II, з метою визначити вимоги до програм
моніторингу у поточному і наступних планах розпоряджання басейном
ріки.
Вибір точок моніторингу
Нагляд-моніторинг робиться стосовно достатньої кількості
масивів поверхневої води, щоб забезпечити оцінку загального стану
поверхневої води у межах кожного водозбору чи його частин у межах
району басейну ріки. Вибираючи ці масиви, держави-члени
забезпечують, щоб тоді, коли це є доречним, моніторинг робився у
точках, де:
- швидкість потоку води є значною у межах району басейну ріки
у цілому; включаючи точки на великих ріках, де площа водозбору є
більшою, ніж 2500 кв.км,
- об'єм наявної води є значним у межах району басейну ріки,
включаючи великі озера і водосховища,
- значні масиви води перетинають кордон держави-члена,
- місця визначаються за Рішенням про обмін інформацією
77/795/ЄЕС, і
- у таких інших місцях, у яких треба оцінити навантаження
забруднень, що переноситься через кордони держав-членів, а також
вноситься у морське середовище.
Відбір складових якості
Нагляд-моніторинг робиться для кожного місця моніторингу
протягом одного року під час періоду часу, що його охоплює план
розпоряджання басейном ріки, стосовно:
- параметрів, що є показниками всіх біологічних складових
якості,
- параметрів, що є показниками всіх гідроморфологічних
складових якості,
- параметрів, що є показниками всіх головних фізико-хімічних
складових якості,
- забруднювачів пріоритетного списку, що викидаються у басейн
чи суббасейн ріки, та
- інших забруднювачів, що викидаються у значних кількостях у
басейн чи суббасейн ріки,
крім випадків, коди попереднє здійснення нагляду моніторингу
показало, що масив, про який іде мова, досяг доброго стану, і
немає очевидних даних, отриманих від огляду впливу людської
діяльності у Додатку II, що впливи на масив змінилися. У цих
випадках, нагляд-моніторинг виконується один раз на кожні три
плани розпоряджання басейном ріки.
1.3.2. Проект функціонального моніторингу
Функціональний моніторинг здійснюється, щоб:
- з'ясувати стан масивів, виявлених як такі, щодо яких існує
ризик того, що вони перестануть відповідати своїм цілям стосовно
довкілля, і
- оцінити будь-які зміни у стані таких масивів, що є
наслідками здійснення програм заходів.
До програми можуть бути внесені поправки протягом періоду дії
плану розпоряджання басейном ріки у світлі інформації, отриманої
як частина вимог Додатку II або як частина цього Додатку, зокрема,
дозволити зменшити частоту, коли вплив виявляється незначним або
усувається відповідний тиск.
Відбір місць моніторингу
Функціональний моніторинг виконується щодо всіх тих масивів
води, які на основі чи оцінки впливу, яка робиться згідно
Додатку II, чи нагляду-моніторингу визначаються як такі, що
знаходяться на межі ризику перестати задовольняти вимоги, що
ставляться перед ними у стосунку до довкілля згідно статті 4 щодо
тих масивів води, у які викидаються речовини, боротьба із
забрудненням якими вимагає першочергових заходів. Точки
моніторингу вибираються для речовин, боротьба із забрудненням
якими вимагає першочергових заходів, як зазначено у законодавстві,
що встановлює відповідний стандарт якості довкілля. У всіх інших
випадках, включаючи ті, де фігурують речовини з переліку речовин,
боротьба із забрудненням якими вимагає першочергових заходів, але
немає конкретних інструкцій у такому законодавстві, точки
моніторингу вибираються таким чином:
- для масивів, яким загрожують значні тиски від точкових
джерел, достатні точки моніторингу в межах кожного масиву з метою
оцінити величину та вплив від точкового джерела. Якщо масив
піддається цілому ряду впливів від точкових джерел, можуть бути
вибрані точки моніторингу для оцінювання величини і впливу цих
тисків у цілому,
- для масивів, яким загрожують значні тиски від дифузних
джерел, достатні точки моніторингу в межах вибору масивів з метою
оцінювання величини та впливу тисків від дифузних джерел. Вибір
масивів робиться так, щоб вони були репрезентативними щодо
відносних ризиків появи тисків від дифузних джерел і щодо
відносних ризиків не досягти доброго стану поверхневої води,
- для масивів, яким загрожує значний гідроморфологічний тиск,
точки достатнього моніторингу в межах вибору масивів з метою
оцінити величину і вплив гіроморфологічних тисків. Вибір масивів є
показником загального впливу гідроморфологічного тиску, дії якого
підлягають всі масиви.
Вибір складових якості
Щоб оцінити величину тиску, дії якого підлягають масиви
поверхневої води, держави-члени відстежують ті складові якості, що
є показниками тисків, дії яких підлягають масив або масиви. Щоб
оцінити вплив цих тисків, держави-члени відстежують такі фактори,
що мають відношення до справи:
- параметри, що є показниками складової або складових
біологічної якості, найбільш чутливих до тисків, дії яких
підлягають масиви води,
- всі викинуті речовини, боротьба із забрудненням якими має
першочергове значення, та інші забруднювачі, що викидаються у
значних кількостях,
- параметри, що є показниками складової гідроморфологічної
якості, найбільш чутливого до ідентифікованого тиску.
1.3.3. Проект дослідницького моніторингу
Мета
Дослідницький моніторинг проводиться:
- де невідомою є причина будь-яких виходів за звичні межі,
- де нагляд-моніторинг вказує на те, що цілі, зазначені у
статті 4 для масиву води, ймовірно, не будуть досягнуті, і
функціональний моніторинг ще не був започаткований для того, щоб
з'ясувати, з яких причин масив або масиви води не можуть досягти
цілей стосовно довкілля, або
- з'ясувати величину і фактори забруднення внаслідок аварії
чи катастрофи,
та інформують керівництво про програму заходів для досягнення
цілей, пов'язаних з довкіллям, і особливих заходів, необхідних,
щоб усунути наслідки такого забруднення.
1.3.4. Частота моніторингу
Протягом періоду нагляду-моніторингу застосовуються подані
нижче частоти моніторингу параметрів, що є показниками
фізико-хімічних складових якості, крім випадків, коли більші
інтервали є виправданими на основі технічних даних і суджень
експертів. Для біологічних чи гідроморфологічних складових якості
моніторинг робиться принаймні один раз впродовж періоду
нагляду-моніторингу.
Для функціонального моніторингу: необхідна частота
моніторингу у стосунку до кожного параметру визначається
державами-членами таким чином, щоб можна було отримати достатні
дані для надійної оцінки стану відповідної складової якості.
Орієнтиром є те, що моніторинг має проводитись з інтервалами, які
не перевищують зазначені у таблиці нижче, крім випадків, коли
довгі інтервали є виправданими на основі технічних даних і суджень
експертів.
Частоти мають вибиратися таким чином, щоб досягти прийнятного
рівня вірогідності і точності. Оцінки вірогідності і точності, що
їх було досягнуто застосовуваною системою моніторингу, вказуються
у плані розпоряджання басейном ріки.
Частоти моніторингу вибираються такими, щоб було враховано
змінність параметрів, що виникає внаслідок дії як природних, так і
антропогенних чинників. Час виконання моніторингу вибирається
таким чином, щоб звести до мінімуму вплив сезонних коливань на
результати і таким чином забезпечити, щоб результати відображали
зміни у масиві води внаслідок змін, спричинених антропогенним
тиском. Здійснюється додатковий моніторинг під час різних сезонів
того самого року, коди це необхідно, щоб досягти мети.
------------------------------------------------------------------ | Складова якості | Ріки | Озера |Перехідні|Прибережні| |----------------------------------------------------------------| |Біологічний | |----------------------------------------------------------------| |Фітопланктон |6 місяців|6 місяців|6 місяців|6 місяців | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Інша водна флора |3 роки |3 роки |3 роки |3 роки | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Макробезхребетні |3 роки |3 роки |3 роки |3 роки | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Риба |3 роки |3 роки |3 роки | | |----------------------------------------------------------------| |Гідроморфологічні | |----------------------------------------------------------------| |Безпереревність |6 років | | | | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Гідрологія |постійно |1 місяць | | | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Морфологія |6 років |6 років |6 років |6 років | |----------------------------------------------------------------| |Фізико-хімічні | |----------------------------------------------------------------| |Температурні умови |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Насичення киснем |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Солоність |3 місяці |3 місяці |3 місяці | | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Стан поживних речовин |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Стан підкислення |3 місяці |3 місяці | | | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Інші забруднювачі |3 місяці |3 місяці |3 місяці |3 місяці | |-----------------------+---------+---------+---------+----------| |Речовини, боротьба із |1 місяць |1 місяць |1 місяць |1 місяць | |забрудненням якими | | | | | |вимагає першочергових | | | | | |заходів | | | | | ------------------------------------------------------------------
1.3.5. Вимоги щодо додаткового моніторингу щодо земель, які
підлягають охороні
Зазначені вище необхідні програми моніторингу доповнюються,
щоб вони задовольняли таким вимогам:
Точки відведення питної води
Масиви поверхневої води, зазначені у статті 7, які дають
більше, ніж 100 куб.м у день (у середньому), вважаються місцями
моніторингу і підлягають такому додатковому моніторингу, який може
бути необхідним, щоб задовольнити вимоги цієї статті. Такі масиви
відстежуються стосовно викидів усіх речовин, боротьба із
забрудненням якими вимагає першочергових заходів, а також всіх
інших речовин, що викидаються у значних кількостях, які можуть
впливати на стан масиву води і які контролюються відповідно до
положень Директиви про питну воду. Моніторинг здійснюється з
такими частотами:
------------------------------------------------------------------ | Населені пункти, що обслуговується | Частота | |-------------------------------------------+--------------------| |< 10 000 |4 на рік | |-------------------------------------------+--------------------| |10 000 - 30 000 |8 на рік | |-------------------------------------------+--------------------| |> 30 000 |12 на рік. | ------------------------------------------------------------------
Зони охорони місць проживання і видів
Масиви води, що формують ці зони, включаються у програму
функціонального моніторингу, що на неї є посилання вище, де, на
основі оцінювання впливу і нагляду-моніторингу, вони визначаються
як такі, для яких є загроза, що вони перестануть відповідати своїм
цілям стосовно довкілля згідно статті 4. Моніторинг виконується з
метою оцінити величину та вплив всіх значних тисків на ці масиви
і, де це є необхідним, оцінити зміни у стані таких масивів,
спричинені програмами заходів. Моніторинг продовжується до тих
пір, поки зони не почнуть задовольняти вимоги стосовно води,
зазначені у законодавстві, за яким вони були визначені, і
відповідати своїм цілям за статтею 4.
1.3.6. Стандарти для моніторингу складових якості
Методи, що використовуються для моніторингу типових
параметрів, відповідають міжнародним стандартам, зазначеним нижче,
або таким іншим національним чи міжнародним стандартам, які
забезпечать надання даних еквівалентів наукової якості і здатності
до порівняння.
Збір зразків макробезхребетних
ISO 5667-3:1995 Якість води - Збір зразків -
Частина 3: Інструкція щодо збереження
і обробки зразків
EN 27828:1994 Якість води - Методи збору
біологічних зразків - Інструкція щодо
збору зразків макробезхребетних
бентосу ручною сіткою
EN 28265:1994 Якість води - Методи збору
біологічних зразків - Інструкція щодо
розробки і використання кількісних
пробовідбірників стосовно
макробезхребетних бентосу на
кам'янистому субстраті у мілких водах
EN ISO 9391:1995 Якість води - відбір проб у глибоких
водах стосовно макробезхребетних -
Інструкція щодо використання
колонізаційних, якісних і кількісних
пробовідбірників
EN ISO 8689-1:1999 Біологічна класифікація рік
Частина I: Інструкція щодо
інтерпретації даних біологічної
якості з досліджень макробехребетних
бентосу у текучих водах
EN ISO 8689-2:1999 Біологічна класифікація рік
Частини II: Інструкція щодо подання
даних біологічної якості з досліджень
макробехребетних бентосу у текучих
водах
Збір зразків макрофітів
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Збір зразків риб
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Збір зразків діатомових водоростей
Відповідні стандарти CEN/ISO, якщо розроблені
Стандарти для фізико-хімічних параметрів
Будь-які доречні стандарти CEN/ISO
Стандарти для гідроморфологічних параметрів
Будь-які доречні стандарти CEN/ISO
1.4.Класифікація та подання інформації про екологічний стан
1.4.1. Порівнянність результатів біологічного моніторингу
(i) Держави-члени започатковують системи моніторингу з метою
оцінювання значень біологічних складових якості, зазначених для
кожної категорії поверхневої води або для сильно модифікованих і
штучних масивів поверхневої води. Застосовуючи процедуру, що
подається нижче, до сильно модифікованих чи штучних масивів води,
посилання на екологічний стан слід будувати як посилання на
екологічний потенціал. Такі системи можуть використовувати окремі
види або групи видів, що є репрезентативними стосовно складової
якості у цілому.
(ii) Щоб забезпечити порівнянність таких систем моніторингу,
результати систем, що їх експлуатує кожна держава-член,
виражаються як коефіцієнти екологічної якості для цілей
класифікації екологічного стану. Ці коефіцієнти представляють
співвідношення між значеннями біологічних параметрів, що
спостерігаються стосовно даного масиву поверхневої води, і
значеннями цих параметрів за еталонних умов, застосовних до цього
масиву. Коефіцієнт виражається як числове значення між нулем і
одиницею, причому відмінний екологічний стан представляють
значення, близькі до одиниці, а поганий екологічний стан -
значення, близькі до нуля.
(iii) Кожна держава-член ділить шкалу коефіцієнтів
екологічної якості своєї системи моніторингу для кожної категорії
поверхневої води на п'ять класів - від відмінного до поганого
екологічного стану, як визначається у Розділі 1.2, наданням
числового значення кожній з граничних меж між класами. Значення
для граничної межі між класами відмінного і доброго стану і
значення для граничної межі між добрим і помірним станом
встановлюються виконанням операції інтеркалібрування описаної
нижче.
(iv) Комісія полегшує це виконання інтеркалібрування для
гарантування того, щоб ці граничні межі між класами були
встановлені відповідно до нормативних визначень у Розділі 1.2 і
були такими, що їх можна було б порівнювати в межах держав-членів.
(v) Частковим таким виконанням є полегшення Комісією обміну
інформації між державами-членами, що призводить до ідентифікації
цілого ряду місць у кожному екорегіоні Співтовариства; ці місця
утворять мережу інтеркалібрування. Мережа складається з місць,
вибраних з ряду типів масивів поверхневої води, присутньої у межах
кожного екорегіону. Для кожного вибраного типу поверхневої води
мережа складається з, принаймні, двох місць, що відповідають
граничній межі між нормативними визначеннями відмінного і доброго
станів, і, принаймні, двох місць, що відповідають граничній межі
між нормативними визначеннями доброго і помірного станів. Місця
вибираються за допомогою суджень експертів, що базуються на
спільних перевірках і усій іншій наявній інформації.
(vi) Система моніторингу кожної держави-члена застосовується
до тих місць у мережі інтеркалібрування, що належать і екорегіону,
і типу масиву поверхневої води, до якого буде застосовуватися
система відповідно до вимог цієї Директиви. Результати цього
застосування використовуються для того, щоб встановити числові
значення для відповідних граничних меж класів у системі
моніторингу кожної держави-члена.
(vii) Комісія повинна розробити проект реєстру місць з метою
формування мережі інтеркалібрування. Остаточний реєстр місць
встановлюється відповідно до регламентованої процедури, зазначеної
у частині 2 статті 21.
(viii) Комісія і держави-члени завершують виконання
інтеркалібрування в межах 18 місяців від дати публікації
остаточного реєстру.
(ix) Результати виконання інтеркалібрування і значення,
встановлені для класифікацій систем моніторингу держав-членів
відповідно до підпунктів з i) по viii), призначені для зміни
несуттєвих елементів цієї Директиви, доповнюючи її, повинні бути
ухвалені відповідно до регламентованої процедури контролю,
зазначеної у частині 3 статті 21, та повинні бути опубліковані
протягом шести місяців після закінчення інтеркалібрування.
1.4.2. Подання результатів моніторингу і класифікації
екологічного стану і екологічного потенціалу
(i) Для категорій поверхневої води, класифікація екологічного
стану для масиву води репрезентується нижчим із значень
результатів біологічного і фізико-хімічного моніторингу для
відповідних складових якості, класифікованих за першим стовпчиком
таблиці, поданої нижче. Держави-члени надають карту для кожного
регіону басейну ріки, що ілюструє класифікацію екологічного стану
для кожного масиву води, позначеного кольором згідно другого
стовпчика таблиці, поданої нижче з метою відобразити класифікацію
екологічного стану масиву води:
Класифікація екологічного стану Кольоровий код
Відмінний Синій
Добрий Зелений
Помірний Жовтий
Посередній Оранжевий
Поганий Червоний
(ii) Для сильно модифікованих і штучних масивів води:
класифікація екологічного потенціалу для масиву води є
представленою меншим із значень результатів біологічного і
фізико-хімічного моніторингу для відповідних складових якості,
класифікованих відповідно до першого стовпчика таблиці, поданої
нижче. Держави-члени надають карту для кожного району басейну
ріки, що ілюструє класифікацію екологічного потенціалу для кожного
масиву води, позначену кольором стосовно штучних масивів води
згідно другого стовпчика таблиці, наведеної нижче, і стосовно
сильно модифікованих масивів води згідно третього стовпчика цієї
таблиці:
------------------------------------------------------------------ | Класифікація | Кольоровий код | | екологічного |------------------------------------------| | потенціалу |Штучні водні масиви |Сильно модифіковані | |---------------------+---------------------+--------------------| | Добрий і вище |Однакові зелені і |Однакові зелені і | | |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги | |---------------------+---------------------+--------------------| | Помірний |Однакові жовті і |Однакові жовті і | | |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги | |---------------------+---------------------+--------------------| | Посередній |Однакові оранжеві і |Однакові оранжеві і | | |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги | |---------------------+---------------------+--------------------| | Поганий |Однакові червоні і |Однакові червоні і | | |світло-сірі смуги |темно-сірі смуги | ------------------------------------------------------------------
(iii) Держави-члени також вказують, чорною точкою на карті,
ті масиви води, де брак здатності досягти доброго стану або
доброго екологічного потенціалу спричинюється невідповідністю
одному або кільком стандартам якості довкілля, які були
встановлені для того масиву води стосовно особливих синтетичних і
несинтетичних забруднювачів (відповідно до режиму відповідності,
встановленим державою-членом).
1.4.3. Подання результатів моніторингу і класифікація
хімічного стану
Коли масив води досягає відповідності усім стандартам якості
довкілля, встановленим у Додатку IX, стаття 16, та іншому
відповідному законодавству Співтовариства, яке встановлює
стандарти якості довкілля, він реєструється як такий, що досягає
доброго хімічного стану. Якщо ні, масив реєструється як такий, що
не може досягти доброго хімічного стану.
Держави-члени надають карту для кожного району басейну ріки,
що ілюструє хімічний стан для кожного масиву води, позначений
кольором згідно другого стовпчика таблиці, наведеної нижче, з
метою відобразити класифікацію хімічного стану масиву води:
Класифікація хімічного стану Кольоровий код
Добрий Синій
Неможливість досягти доброго стану Червоний

ҐРУНТОВА ВОДА
2.1. Кількісний стан ґрунтової води
2.1.1. Параметр класифікації кількісного стану
Режим рівня ґрунтової води
2.1.2. Визначення кількісного стану
------------------------------------------------------------------ | Складові | Добрий стан | |---------------------+------------------------------------------| |Рівень |Рівень ґрунтової води у масиві ґрунтової | |ґрунтової води |води є таким, що наявні запаси ґрунтової | | |води не перевищуються довгостроковою | | |річною середньою інтенсивністю відведення.| | |Відповідно, рівень ґрунтової води не | | |підлягає антропогенним змінам, таким, які | | |призведуть до: | | |- неможливості досягти цілей стосовно | | |довкілля, визначених згідно статті 4 для | | |асоційованих поверхневих вод, | | |- будь-якого істотного погіршення стану | | |таких вод, | | |- будь-якої значної шкоди для наземних | | |екосистем, що залежать безпосередньо від | | |масиву ґрунтової води, і можуть мати місце| | |тимчасові або постійні зміни напряму | | |потоку, спричинені змінами рівня, у | | |просторово обмеженій зоні, але подібні | | |зворотні процеси не спричинюють вторгнень | | |солоної води або інших вторгнень і не | | |вказують на сталу і явно визначену | | |тенденцію антропогенного походження у | | |напрямі потоку, яка могла б, схоже, | | |спричинювати такі вторгнення. | ------------------------------------------------------------------
2.2. Моніторинг кількісного стану ґрунтової води
2.2.1. Мережа моніторингу рівня ґрунтової води
Мережа моніторингу ґрунтової води встановлюється відповідно
до вимог статей 7 і 8. Мережа моніторингу проектується так, щоб
забезпечити надійну оцінку кількісного стану всіх масивів
ґрунтової води або груп масивів, включаючи оцінку наявних запасів
ґрунтової води. Держави-члени надають карту або карти, що
показують мережу моніторингу ґрунтової води у плані розпоряджання
басейном ріки.
2.2.2. Густота місць моніторингу
Мережа включає достатньо репрезентативні точки моніторингу з
метою оцінки рівня ґрунтової води у кожному масиві ґрунтової води
або у кожній групі масивів з урахуванням коротко- і
довготермінових коливань у поповненні, щоб, зокрема:
- для масивів ґрунтової води, виявлених як такі, які можуть
не досягти цілей стосовно довкілля згідно статті 4, забезпечити
достатню густоту точок моніторингу з метою оцінювання впливу
відведень і викидів на рівні ґрунтової води,
- для масивів ґрунтових вод, у межах яких ґрунтова вода тече
через кордон держави-члена, забезпечити достатні точки
моніторингу, які надаються для оцінки напряму і швидкості потоку
ґрунтової води через кордон держави-члена.
2.2.3. Частота моніторингу
Частота спостережень є достатньою, щоб дозволити оцінити
кількісний стан кожного масиву ґрунтової води або груп масивів з
урахуванням коротко- і довготермінових коливань у процесі
поповнення. Зокрема:
- для масивів ґрунтової води, визначених як такі, що можуть
не досягти цілей стосовно довкілля згідно статті 4, забезпечити
достатню частоту вимірювання, щоб оцінити вплив відведень і
викидів на рівень ґрунтової води,
- для масивів ґрунтової води, у межах яких ґрунтова вода тече
через кордон держави-члена, забезпечити достатню частоту
вимірювання, щоб оцінити напрям і швидкість потоку ґрунтової води
через кордон держави-члена.
2.2.4. Інтерпретація і представлення кількісного стану
ґрунтової води
Результати, отримувані з мережі моніторингу для масиву
ґрунтової води або груп масивів використовуються для того, щоб
оцінювати кількісний стан цього масиву або цих масивів. Згідно
пункту 2.5 держави-члени надають карту остаточної оцінки
кількісного стану ґрунтової води, що має кольорові позначки
відповідно до такого режиму:
Добрий: зелений
Поганий: червоний
2.3. Хімічний стан ґрунтової води
2.3.1. Параметри для визначення хімічного тану ґрунтової води
Провідність
Концентрації забруднювачів
Визначення доброго хімічного стану ґрунтової води
------------------------------------------------------------------ | Складові | Добрий стан | |-----------+----------------------------------------------------| |Загальний |Хімічний склад ґрунтової води є таким, що | | |концентрації забруднювачів: | | |- як зазначено нижче, не виявляють ознак дії солоних| | |або інших вторгнень | | |- не перевищують стандартів якості, застосовних за | | |іншим відповідним законодавством Співтовариства | | |згідно статті 17 | | |- не є такими, що можуть призвести до неможливості | | |досягти цілей стосовно довкілля, визначених згідно | | |статті 4 для асоційованих поверхневих вод, або | | |викликати істотне погіршення екологічної або | | |хімічної якості таких масивів, або спричинити | | |будь-яке істотне пошкодження наземних екосистем, які| | |залежать безпосередньо від масиву ґрунтової води. | |-----------+----------------------------------------------------| |Провідність|Зміни провідності не є показником солоних або інших | | |вторгнень у масив ґрунтової води. | ------------------------------------------------------------------
2.4. Моніторинг хімічного стану ґрунтової води
2.4.1. Мережа моніторингу ґрунтової води
Мережа моніторингу ґрунтової води встановлюється відповідно
до вимог статей 7 і 8. Мережа моніторингу розробляється так, щоб
вона могла забезпечити послідовний і всеохоплюючий огляд хімічного
стану ґрунтової води в межах кожного басейну ріки і виявляти
присутність довгострокових тенденцій зростання забруднень
антропогенного походження.
На основі визначення характеристик і оцінювання впливу, що
виконуються відповідно до статті 5 і Додатку II, держави-члени для
кожного періоду, до якого застосовується план розпоряджання
басейном ріки, започатковують програму нагляду-моніторингу.
Результати цієї програми використовуються з метою започаткувати
програму функціонального моніторингу для застосування її під час
періоду плану, що залишається.
Оцінки рівня вірогідності і точності результатів, що їх
надають програми моніторингу, відображаються у плані.
2.4.2. Нагляд-моніторинг
Мета
Нагляд-моніторинг робиться з метою:
- доповнити і затвердити процедуру оцінки впливу,
- надати інформацію для використання її у оцінці
довготермінових тенденцій як результату змін природних умов і
наслідку антропогенної діяльності.
Вибір місць моніторингу
Вибираються достатні місця моніторингу для:
- масивів, що визначаються як такі, що знаходяться під
загрозою, відповідно до визначення характеристик, проведеного
відповідно до Додатку II,
- масивів, що перетинають кордон держави-члена.
Вибір параметрів
Такий набір головних параметрів відстежується у всіх вибраних
масивах ґрунтової води:
- вміст кисню
- значення рН
- провідність
- нітрат
- амоній
Масиви, що визначаються відповідно до Додатку II як такі, що
для них існує значна загроза не досягти доброго стану, також
відстежуються щодо тих параметрів, що є показниками дії цих
тисків.
Трансграничні масиви води також відстежуються щодо тих
параметрів, які мають стосунок до охорони всіх використань, що їх
підтримує потік ґрунтової води.
2.4.3. Функціональний моніторинг
Мета
Функціональний моніторинг здійснюється у періоди між
програмами нагляду-моніторингу, щоб:
- встановити хімічний стан усіх масивів ґрунтової води або
груп масивів, визначених як такі, що знаходяться під загрозою,
- встановити наявність будь-якої довготривалої антропогенної
тенденції зростання концентрації будь-якого забруднювача.
Вибір місць контролю моніторингу
Функціональний контроль здійснюється стосовно всіх тих
масивів ґрунтової води або груп масивів, які на основі оцінки
впливу, виконаної відповідно до Додатку II, і нагляду-моніторингу
визначаються як такі, яким загрожує те, то вони не досягнуть цілей
згідно статті 4. Вибір місця моніторингу також відображає оцінку
того, наскільки дані моніторингу з того чи іншого місця є
репрезентативними щодо якості відповідного масиву або масивів
ґрунтової води.
Частота моніторингу
Функціональний моніторинг здійснюється у періоди між
програмами нагляду-моніторингу з частотою, достатньою для
виявлення виливів відповідних тисків, але не рідше ніж один раз на
рік.
2.4.4. Виявлення тенденцій у забруднювачах
Держави-члени використовують дані нагляду-моніторингу і
функціонального моніторингу у виявленні довгострокових
антропогенних тенденцій зростання концентрацій забруднювачів і у
зміні таких тенденцій на протилежні. Виявляється базовий рік або
період, від якого йде відлік початку виявлення тенденції.
Виявлення тенденцій робиться для масиву або, де це є доцільним,
груп масивів ґрунтової води. Зміна тенденції на протилежну
демонструється статистично, і встановлюється рівень вірогідності
такого виявлення.
2.4.5. Інтерпретація і опис хімічного стану ґрунтової води
Під час оцінювання стану результати, отримані в окремих
точках моніторингу в межах масиву ґрунтової води, збираються
докупи для масиву як єдиного цілого. Без порушення Директив, які
мають стосунок до справи, і до того, щоб масив ґрунтової води
досяг доброго стану, належить для тих хімічних параметрів, що для
них у законодавстві Співтовариства були встановлені стандарти
якості довкілля:
- вирахувати середнє значення результатів моніторингу у
кожній точці масиву ґрунтової води або груп масивів, і
- використовувати ці середні значення відповідно до статті 17
з метою демонстрації узгодження з добрим хімічним станом ґрунтової
води.
Згідно пункту 2.5, держави-члени надають карту хімічного
стану ґрунтової води з таким кольоровим кодуванням:
Добрий: зелений
Поганий: червоний
Держави-члени також вказують чорною точкою на карті ті масиви
ґрунтової води, що характеризуються значною і сталою тенденцією до
зростання концентрацій будь-якого забруднювача, що є наслідком
впливу діяльності людини. Зворотній напрям тенденції вказується на
карті синьою точкою.
Ці карти включаються до плану розпоряджання басейном ріки.
2.5. Подання інформації про стан ґрунтової води
Держави-члени надають у плані розпоряджання басейном ріки
карту, що показує для кожного масиву ґрунтової води або груп
масивів ґрунтової води кількісний і хімічний стан цього масиву або
групи масивів, позначені кольором відповідно до вимог
пунктів 2.2.4 і 2.4.5. Держави-члени можуть не подавати окремі
карти відповідно до пунктів 2.2.4 і 2.4.5, але у цьому випадку
також роблять позначення відповідно до вимог пункту 2.4.5 на
карті, яка є потрібною відповідно до цього пункту, тих масивів, що
для них має місце значна і стала тенденція до збільшення
концентрації будь-якого забруднювача або будь-яка зміна напряму
цієї тенденції на протилежний.

Додаток VI

ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ,
що підлягають включенню до програми дій

ЧАСТИНА А
Заходи, необхідні за такими Директивами:
(i) Директива про воду для купання (76/160/ЄЕС);
(ii) Директива про птахів (79/409/ЄЕС)(1);
(iii) Директива про питну воду (80/778/ЄЕС) із змінами,
внесеними Директивою (98/83/ЄС) ( 994_963 );
(iv) Директива ("SEVESO") про великі аварії (катастрофи)
(96/82/ЄС)(2);
(v) Директива про оцінювання впливу на довкілля
(85/337/ЄЕС)(3);
(vi) Директива про осад стічних вод (86/278/ЄЕС)(4);
(vii) Директива про переробку міських стоків (91/271/ЄЕС)
( 994_911 );
(viii) Директива про речовини для захисту рослин
(91/414/ЄЕС);
(ix) Директива про нітрати (91/676/ЄЕС);
(x) Директива про місця проживання (92/43/ЄЕС)(5);
(xi) Директива про спільне попередження та запобігання
забруднення (96/61/ЄС) ( 994_497 ).
---------------- (1) OB L 103, 25.4.1979, C. 1.
(2) OB L 10, 14.1.1997, C. 13.
(3) OB L 175, 5.7.1985, C. 40. Директиви зі змінами,
внесеними Директивою 97/11/ЄС (OB L 73, 14.3.1997, C. 5).
(4) OB L 181, 8.7.1986, C. 6.
(5) OB L 206, 22.7.1992, C. 7.
ЧАСТИНА В
Таким є не виключний перелік додаткових заходів, що їх
держави-члени у межах кожного регіону басейну ріки можуть вибрати
для затвердження як частину програми заходів, необхідних згідно
статті 11 (4):
(i) законодавчі документи
(ii) адміністративні документи
(iii) економічні або фінансові документи
(iv) угоди стосовно довкілля, що перебувають на стадії
обговорення
(v) засоби контролю за викидами
(vi) кодекси про належні способи дії
(vii) відродження і відновлення вологих земель
(viii) управління відведенням
(ix) заходи управління за потребою, inter alia, сприяння
адаптованому сільськогосподарському виробництву, такому, як
вирощування культур, що вимагають малої кількості води, у зонах,
які уражаються посухами
(x) заходи щодо ефективності повторного використання, inter
alia, сприяння водоекономним технологіям у промисловості і
водозберігаючим методам зрошення
(xi) будівельні проекти
(xii) заводи-опріснювачі
(xiii) проекти відновлення якості
(xiv) штучне поповнення водоносних шарів
(xv) освітні проекти
(xvi) проекти у галузі дослідження, розвитку і демонстрації
(xvii) інші доречні заходи

Додаток VII

ПЛАНИ РОЗПОРЯДЖАННЯ БАСЕЙНОМ РІКИ

А. Плани розпоряджання басейном ріки охоплюють такі складові:
1. Загальний опис характеристик району басейну ріки,
необхідних згідно статті 5 і Додатку II. Він повинен включати:
1.1. для поверхневих вод:
- картування екорегіонів і типів масивів поверхневої води у
межах басейну ріки,
- виявлення еталонних умов для типів масивів поверхневої
води,
- картування місць знаходження і меж масивів води;
1.2. для ґрунтових вод:
- картування місць знаходження і меж масивів ґрунтової води;
2. зведення значних тисків і впливів діяльності людей на стан
поверхневої води і ґрунтової води, включаючи:
- оцінювання забруднення від точкових джерел,
- оцінювання забруднення від дифузних джерел, включаючи
висновки щодо використання земель,
- оцінювання тисків на кількісний стан води, включаючи
відведення,
- аналіз інших впливів діяльності людей на стан води;
3. виявлення і картування зон охорони, як того вимагають
стаття 6 і Додаток IV;
4. карта мереж моніторингу, встановлених для цілей статті 8 і
Додатку V, і подання у формі карт результатів програм моніторингу,
що виконуються за цими положеннями для стану:
4.1. поверхневої води (екологічний і хімічний);
4.2. ґрунтової води (хімічний і кількісний);
4.3. зон охорони;
5. перелік цілей стосовно довкілля, встановлених відповідно
до статті 4 для поверхневих вод, ґрунтових вод і охоронних зон,
включаючи, зокрема, виявлення моментів застосування статті 4 (4),
(5), (6) і (7), і асоційованої інформації, необхідної згідно цієї
статті;
6. висновки економічного аналізу використання води, як
вимагають стаття 5 і Додаток III;
7. висновки програми або програм заходів, ухвалених згідно
статті 11, включаючи методи досягнення цілей, встановлених
відповідно до статті 4;
7.1. основні відомості про заходи, необхідні для впровадження
законодавства Співтовариства щодо охорони води;
7.2. звіт про практичні кроки і заходи, ужиті для
застосування принципу повернення коштів на водокористування
відповідно до статті 9;
7.3. основні відомості про заходи, ужиті, щоб задовольнити
вимоги статті 7;
7.4. основні відомості про засоби контролю за викидами і
загачування води, включаючи посилання на реєстри та виявлення
випадків, коли виключення були зроблені згідно статті 11 (3) (е);
7.5. основні відомості про засоби контролю, ухвалені стосовно
викидів із точкових джерел та іншої діяльності, що впливає на стан
води відповідно до положень статті 11 (3) (g) і 11 (3) (i);
7.6. виявлення випадків, коди прямі викиди у ґрунтову воду
були дозволені відповідно до положень статті 11 (3) (j);
7.7. основні відомості про заходи, ужиті відповідно до
статті 16 щодо речовин, боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів;
7.8. основні відомості про заходи, ужиті, щоб уникнути або
зменшити вплив забруднення від аварій чи катастроф;
7.9. основні відомості про заходи, вжиті, згідно
статті 11 (5) для масивів води, які, ймовірно, не зможуть
задовольнити вимоги, встановлені відповідно до статті 4;
7.10. докладні відомості про додаткові заходи, визначені як
необхідні, щоб задовольнити вимоги, встановлені щодо довкілля;
7.11. докладні відомості про заходи, ужиті, щоб усунути
збільшення забруднення морських вод відповідно до статті 11 (6);
8. реєстр будь-яких додаткових детальних програм і планів
розпоряджання для району басейну ріки, що мають справу з
особливими суббасейнами, ділянками, проблемами чи типами води,
разом з основними відомостями про їх зміст;
9. основні відомості про інформування широкого загалу і
проведені консультації, їх результати і, як наслідок, зміни у
плані;
10. список компетентних органів влади відповідно до
Додатку I;
11. контактні точки і процедури отримання фонової
документації та інформації, зазначеної у статті 14 (1), і,
зокрема, детальні відомості про контрольні заходи, ухвалені
відповідно до статті 11 (3) (g) і 11 (3) (i) і про фактичні дані
моніторингу, зібрані відповідно до статті 8 і Додатку V.
В. Перший вдосконалений варіант плану розпоряджання басейном
ріки і всі наступні варіанти також містять:
1. звіт про всі зміни чи вдосконалення з моменту публікації
попередньої версії плану розпоряджання басейном ріки, включаючи
звіт про перегляди, що їх слід зробити згідно статті 4 (4), (5),
(6) і (7);
2. оцінку прогресу, що його було досягнуто на шляху
досягнення цілей стосовно довкілля, включаючи подання результатів
моніторингу за період дії попереднього плану у формі карти, а
також пояснення щодо будь-яких цілей стосовно довкілля, яких не
було досягнуто;
3. основні відомості (з поясненнями) щодо будь-яких заходів,
передбачених у більш ранній версії плану розпоряджання басейном
ріки, яких не було ужито;
4. основні відомості про будь-які додаткові тимчасові заходи,
ухвалені згідно статті 11 (5) з моменту публікації попередньої
версії плану розпоряджання басейном ріки.

Додаток VIII

ПЕРЕЛІК-ПОКАЗЧИК ОСНОВНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ

1. Органогалогенні складні сполуки і речовини, що можуть
утворювати такі сполуки у водному середовищі.
2. Органофосфорні складні сполуки.
3. Органо-олов'яні сполуки.
4. Речовини і препарати або їх продукти розпаду, у яких були
виявлені карциногенні чи мутагенні властивості або властивості, що
можуть впливати на вироблення стероїдів, функції щитовидної
залози, репродуктивні чи інші ендокринні функції у водному
середовищі чи через нього.
5. Стійкі вуглеводні та стійкі органічні токсичні речовини,
що є здатними до накопичення їх живими організмами.
6. Ціаніди.
7. Метал і їх сполуки.
8. Миш'як та його сполуки.
9. Біоциди і речовини-засоби захисту рослин.
10. Речовини у завислому стані.
11. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема, нітрати і
фосфати).
12. Речовини, що здійснюють небажаний вплив на баланс кисню
(і можуть вимірюватися з використанням параметрів, таких, як БПК,
ХПК і т.ін.)

Додаток IX

ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ
ВИДІЛЕНЬ І СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ

"Граничні значення" і "якісні цілі", встановлені відповідно
до Директиви 76/464/ЄЕС, вважаються граничними значеннями
виділення і стандартами якості довкілля, відповідно, для цілей
цієї Директиви. Вони встановлюються у таких Директивах:
(i) Директива про викиди ртуті (82/176/ЄЕС)(1);
(ii) Директива про викиди кадмію (83/513/ЄЕС)(2);
(iii) Директива про ртуть (84/156/ЄЕС)(3);
(iv) Директива про викиди гексахлороциклогексану
(84/491/ЄЕС)(4); і
(v) Директива про викиди небезпечних речовин (86/280/ЄЕС)(5).
---------------- (1) OB L 81, 27.3.1982, C. 29.
(2) OB L 291, 24.10.1983, C. 1.
(3) OB L 74, 17.3.1984, C. 49.
(4) OB L 274, 17.10.1984, C. 11.
(5) OB L 181, 4.7.1986, C. 16.

Додаток X

РЕЧОВИНИ,
боротьба із забрудненням якими вимагає
першочергових заходів

------------------------------------------------------------------ | | CAS | EU | Назва пріоритетної | Ідентифікована | | | номер(1) | номер(2)| речовини | як пріоритетна | | | | | | небезпечна | | | | | | речовина | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(1) |15972-60-8|240-110-8|Алахлор | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(2) |120-12-7 |204-371-1|Антрацен |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(3) |1912-24-9 |217-617-8|Атразин |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(4) |71-43-2 |200-753-7|Бензол | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(5) |відсутній |відсутній|Бромовані |X(****) | | | | |дифенілетери(**) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(6) |7440-43-9 |231-152-8|Кадмій та його |X | | | | |сполуки | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(7) |85535-84-8|287-476-5|С -хлоралкани(**)|X | | | | | 10 13 | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(8) |470-90-6 |207-432-0|Хлорфенвінфос | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(9) |2921-88-2 |220-864-4|Хлорпіріфос |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(10)|107-06-2 |203-458-1|1,2-Дихлоретан | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(11)|75-09-2 |200-838-9|Дихлорметан | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(12)|117-81-7 |204-211-0|Ди(2-етилгексил) |(x)(***) | | | | |фталат | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(13)|330-54-1 |206-354-4|Діурон |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(14)|115-29-7 |204-079-4|Ендосульфан |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |959-98-8 |відсутній|(альфа-ендосульфан) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(15)|206-44-0 |205-912-4|Флуорантен(*****) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(16)|118-74-1 |204-273-9|Гексахлоробензол |X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(17)|87-68-3 |201-765-5|Гексахлоробутадієн |X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(18)|608-73-1 |210-158-9|Гексахлороциклогексан|X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |58-89-9 |200-401-2|(гамма-ізомер, | | | | | |Ліндан) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(19)|34123-59-6|251-835-4|Ізопротурон |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(20)|7439-92-1 |231-100-4|Свинець та його |(x)(***) | | | | |сполуки | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(21)|7439-97-6 |231-106-7|Ртуть та її сполуки |X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(22)|91-20-3 |202-049-5|Нафталін |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(23)|7440-02-0 |231-111-4|Нікель та його | | | | | |сполуки | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(24)|25154-52-3|246-672-0|Нонілфеноли |X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |104-40-5 |203-199-4|(4-(пара)-нонілфенол | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(25)|1806-26-4 |217-302-5|Октилфеноли |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |140-66-9 |відсутній|(пара-терт- | | | | | |октилфенол) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(26)|608-93-5 |210-172-5|Пентахлоробензол |X | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(27)|87-86-5 |201-778-6|Пентахлорофенол |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(28)|відсутній |відсутній|Поліароматичні |X | | | | |вуглеводні | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |50-32-8 |200-028-5|(Бензо(а)пірен) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |205-99-2 |205-911-9|(Бензо(b)флуорантен | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |191-24-2 |205-883-8|(Бензо(g,h,i)перилен | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |207-08-9 |205-916-6|(Бензо(k)флуорантен) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |193-39-5 |205-893-2|(Індено(1,2,3-cd) | | | | | |пірен) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(29)|122-34-9 |204-535-2|Симазин |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(30)|688-73-3 |211-704-4|Трибутилолові сполуки|X | | | | | | | |----+----------+---------+---------------------| | | |36643-28-4|відсутній|(Трибутилолова- | | | | | |катіон) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(31)|12002-48-1|234-413-4|Трихлоробензоли |(x)(***) | |----+----------+---------+---------------------+----------------| | |120-82-1 |204-428-0|(1,2,4- | | | | | |Трихлоробензол) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(32)|67-66-3 |200-663-8|Трихлорометан | | | | | |(хлороформ) | | |----+----------+---------+---------------------+----------------| |(33)|1582-09-8 |216-428-8|Трифлуралін |(x)(***) | ------------------------------------------------------------------
---------------- (*) Для певних груп речовин до переліку включено їхніх
типових індивідуальних представників як індикативні параметри (у
дужках і без порядкових номерів). Саме стосовно цих індивідуальних
представників має здійснюватися регулювання. Проте, коли це
доцільно, до переліку можуть включатись інші індивідуальні
представники.
(**) Ці групи речовин звичайно включають значну кількість
індивідуальних сполук. На цей момент відповідні індикативні
параметри не можуть бути надані.
(***) Ця пріоритетна речовина підлягає перегляду для її
ідентифікації як можливої "пріоритетної небезпечної речовини".
Комісія повинна внести пропозицію до Європейського Парламенту і
Ради стосовно її остаточної класифікації не пізніше 12 місяців
після затвердження цього переліку. Термін, встановлений у статті
16 Директиви 2000/60/EC для пропозицій Комісії щодо регулювання,
від цього перегляду не зміниться.
(****) Лише пентабромобіфенілетер (CAS-номер 32534-81-9).
(*****) Флуорантен включено до переліку в ролі індикатора
інших, більш шкідливих, поліароматичних вуглеводнів.
(1) CAS: Chemical Abstract Services - Хімічна реферативна
служба.
(2) EU - номер у EINECS (European Inventory of Existing
Commercial Chemical Substances - Європейський реєстр існуючих
торгових хімічних речовин) або у ELINCS (European List of Notified
Chemical Substances - Європейський перелік зареєстрованих хімічних
речовин).

Додаток XI

КАРТА А
Система А: Екорегіони для рік і озер
( 994_a962 )

КАРТА В
Система А: Екорегіони для перехідних і прибережних вод
( 994_a962 )



вгору