Протокол N 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (укр/рос)
Рада Європи; Протокол, Міжнародний документ від 22.11.19847
Документ 994_804, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 17.07.1997, підстава - 475/97-ВР
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 01.12.1997, підстава - n0001697-06. Подивитися в історії? )

                           Протокол N 7 
до Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод
(укр/рос)
зі змінами, внесеними
Протоколом N 11 ( 994_536 )
Статус Протоколу див. ( 994_410 )
{ Додатково див. Інформацію до Конвенції та протоколів
у Документі ( n0001697-06 ) від 23.08.2006 }
( Протокол ратифіковано Законом
N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 )

Офіційний переклад (*) _______________
(*) Офіційний переклад затверджено Міністерством закордонних
справ України 27 січня 2006 року.
Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,
сповнені рішучості вжити нових заходів для забезпечення
колективного гарантування певних прав і свобод за допомогою
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
( 995_004 ), підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі -
Конвенція), домовилися про таке:
Стаття 1
Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців
1. Іноземець, який законно проживає на території держави, не
може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення,
прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:
a) наведення доводів проти свого вислання;
b) перегляду своєї справи; і
c) представлення з цією метою перед компетентним органом або
перед особою чи особами, призначеними цим органом.
2. Іноземець може бути висланий ще до того, як він здійснив
свої права, передбачені в підпунктах "a", "b" та "c" пункту 1 цієї
статті, коли таке вислання є необхідним в інтересах публічного
порядку або ґрунтується на міркуваннях національної безпеки.
Стаття 2
Право на оскарження в кримінальних справах
1. Кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального
правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту
визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього
права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене,
регулюється законом.
2. Із цього права можуть поширюватися винятки для
передбачених законом незначних правопорушень або коли відповідну
особу судив у першій інстанції найвищий суд, або коли її було
визнано винною і засуджено після оскарження виправдувального
вироку.
Стаття 3
Відшкодування в разі судової помилки
Якщо остаточним рішенням особу було засуджено за вчинення
кримінального правопорушення і якщо на підставі нового чи
нововиявленого факту, який беззаперечно доводить наявність судової
помилки, винесений їй вирок було потім скасовано або її було
помилувано, то ця особа, яка зазнала покарання в результаті такого
засудження, одержує відшкодування згідно із законом або практикою
відповідної держави, якщо тільки не буде доведено, що зазначений
невідомий факт не було свого часу виявлено повністю або частково з
вини цієї особи.
Стаття 4
Право не бути притягненим до суду або покараним двічі
1. Нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано
в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї
самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно
виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної
процедури цієї держави.
2. Положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню
провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою
відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи
в разі виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому
розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи.
3. Жодних відступів від положень цієї статті не допускається
на підставі статті 15 Конвенції ( 995_004 ).
Стаття 5
Рівноправність кожного з подружжя
Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах
зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками
цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в
шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає
державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах
дітей.
Стаття 6
Територіальне застосування
1. Будь-яка держава при підписанні або депонуванні своєї
ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття чи
схвалення може зазначити територію чи території, на які
поширюватиметься дія цього Протоколу, і встановити межі
застосування нею його положень до такої території чи територій.
2. Будь-яка держава може будь-коли після цього надіслати на
ім'я Генерального секретаря Ради Європи заяву про поширення дії
цього Протоколу на будь-яку іншу територію, зазначену в цій заяві.
Стосовно такої території Протокол набирає чинності в перший день
місяця, що настає зі спливом двомісячного строку від дати
отримання такої заяви Генеральним секретарем.
3. Будь-яка заява, зроблена на підставі двох попередніх
пунктів, може бути відкликана або змінена щодо будь-якої
території, зазначеної в цій заяві, у повідомленні на ім'я
Генерального секретаря. Відкликання або зміна набирає чинності в
перший день місяця, що настає зі спливом двомісячного строку від
дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.
4. Заява, зроблена згідно з цією статтею, розглядається як
така, що зроблена відповідно до пункту 1 статті 56 Конвенції
( 995_004 ).
5. Територія будь-якої держави, до якої цей Протокол
застосовується на підставі його ратифікації, прийняття або
схвалення цією державою, і кожна територія, до якої цей Протокол
застосовується на підставі заяви, зробленої такою державою згідно
з цією статтею, можуть розглядатися як окремі території для цілей
посилання в статті 1 на територію держави.
6. Будь-яка держава, яка зробила заяву відповідно до пункту 1
чи 2 цієї статті, може в будь-коли після цього заявити від імені
однієї або кількох територій, яких стосується заява, що вона
визнає компетенцію Суду приймати заяви від окремих осіб,
неурядових організацій або груп осіб згідно зі статтею 34
Конвенції ( 995_004 ) стосовно статей 1 - 5 цього Протоколу.
Стаття 7
Зв'язок із Конвенцією
Держави-учасниці розглядають положення статей 1 - 6 цього
Протоколу як додаткові статті Конвенції ( 995_004 ), і всі
положення Конвенції застосовуються відповідно.
Стаття 8
Підписання і ратифікація
Цей Протокол відкритий для підписання державами - членами
Ради Європи, які підписали Конвенцію ( 995_004 ). Він
ратифікується, приймається чи схвалюється. Держава - член Ради
Європи не може ратифікувати, прийняти чи схвалити цей Протокол,
якщо вона раніше або одночасно не ратифікувала Конвенцію.
Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи схвалення
депонуються у Генерального секретаря Ради Європи.
Стаття 9
Набрання чинності
1. Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що
настає після дати, коли п'ять держав - членів Ради Європи
висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу
згідно з положеннями статті 8.
2. Для будь-якої держави-члена, яка висловить свою згоду на
обов'язковість для неї цього Протоколу після набрання ним
чинності, Протокол набирає чинності в перший день місяця, що
настає після дати депонування ратифікаційної грамоти або документа
про прийняття чи схвалення.
Стаття 10
Функції депозитарію
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени
Ради:
a) про будь-яке підписання;
b) про депонування будь-якої ратифікаційної грамоти чи
будь-якого документа про прийняття або схвалення;
c) про будь-яку дату набрання чинності цим Протоколом згідно
зі статтями 6 і 9;
d) про будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, яке
стосується цього Протоколу.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином
на те уповноважені представники, підписали цей Протокол.
Учинено у Страсбурзі 22 листопада 1984 року англійською і
французькою мовами, обидва тексти є однаково автентичними, в
одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи.
Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній
державі - членові Ради Європи.
Протокол N 7
к Конвенции о защите прав и основных свобод человека
(ETS N 117)
(Страсбург, 22 ноября 1984 года)
(в ред. Протокола от 11.05.1994)
( 994_536 )

Государства-члены Совета Европы, подписавшие настоящий
Протокол, преисполненные решимости принять дальнейшие меры по
обеспечению коллективного осуществления некоторых прав и свобод
посредством применения Конвенции о защите прав человека и основных
свобод ( 995_004 ), подписанной в Риме 4 ноября 1950 года (далее
именуемой "Конвенция"), согласились о нижеследующем:
Статья 1
Процедурные гарантии в случае высылки иностранцев
1. Иностранец, на законных основаниях проживающий на
территории какого-либо государства, не может быть выслан из него
иначе как во исполнение решения, принятого в соответствии с
законом, и должен иметь возможность: a) представить аргументы против своей высылки, b) пересмотра своего дела, и c) для этих целей быть представленным перед компетентным
органом или одним или несколькими лицами, назначенными таким
органом. 2. Иностранец может быть выслан до осуществления своих прав,
перечисленных в подпунктах "a", "b" и "c" пункта 1 настоящей
статьи, если такая высылка необходима в интересах общественного
порядка или обусловлена соображениями государственной
безопасности.
Статья 2
Право на апелляцию по уголовным делам
1. Каждый человек, осужденный судом за совершение уголовного
преступления, имеет право на то, чтобы его приговор или наказание
были пересмотрены вышестоящей судебной инстанцией. Осуществление
этого права, включая основания, на которых оно может быть
осуществлено, регулируется законом. 2. Из этого права могут делаться исключения в отношении
незначительных правонарушений в соответствии с законом или когда
соответствующее лицо было судимо уже в первой инстанции верховным
судом или осуждено по рассмотрении апелляции против его
оправдания.
Статья 3
Компенсация в случае судебной ошибки
Если какое-либо лицо на основании окончательного решения было
осуждено за совершение уголовного преступления и если впоследствии
вынесенный ему приговор был пересмотрен или оно было помиловано на
том основании, что какое-либо новое или вновь открывшееся
обстоятельство убедительно доказывает, что имела место судебная
ошибка, то лицо, понесшее наказание в результате такого осуждения,
получает компенсацию согласно закону или практике соответствующего
государства, если только не будет доказано, что ранее неизвестное
обстоятельство не было своевременно обнаружено полностью или
частично по его вине.
Статья 4
Право не привлекаться к суду или повторному наказанию
1. Никакое лицо не должно быть повторно судимо или наказано в
уголовном порядке в рамках юрисдикции одного и того же государства
за преступление, за которое это лицо уже было окончательно
оправдано или осуждено в соответствии с законом и
уголовно-процессуальными нормами этого государства. 2. Положения предыдущего пункта не препятствуют повторному
рассмотрению дела в соответствии с законом и
уголовно-процессуальными нормами соответствующего государства,
если имеются сведения о новых или вновь открывшихся
обстоятельствах или если в ходе предыдущего разбирательства были
допущены существенные нарушения, повлиявшие на исход дела. 3. Отступления от выполнения настоящей статьи на основании
положений статьи 15 Конвенции ( 995_004 ) не допускаются.
Статья 5
Равноправие супругов
Супруги обладают равными правами и равной ответственностью
частно-правового характера в отношениях между собой и со своими
детьми в том, что касается вступления в брак, во время пребывания
в браке и при его расторжении. Настоящая статья не препятствует
государствам принимать такие меры, которые необходимы для
соблюдения интересов детей.
Статья 6
Применение к территориям
1. Любое государство может при подписании или сдаче на
хранение своей ратификационной грамоты или документа о принятии
или одобрении указать территорию или территории, на которые
распространяется действие данного Протокола, и указать, в каких
пределах оно обязуется применять положения настоящего Протокола к
этой территории или этим территориям. 2. Любое государство может впоследствии в любое время, путем
направления заявления Генеральному секретарю Совета Европы,
распространить применение настоящего Протокола на любую другую
территорию, указанную в заявлении. Протокол вступает в силу в
отношении такой территории в первый день месяца, следующего по
истечении двух месяцев с даты получения Генеральным секретарем
такого заявления. 3. Любое заявление, сделанное на основании двух предыдущих
пунктов и касающееся любой указанной в нем территории, может быть
отозвано или изменено путем уведомления Генерального секретаря
Совета Европы. Отзыв или изменение вступают в силу в первый день
месяца, следующего по истечении двух месяцев, считая с даты
получения Генеральным секретарем такого уведомления. 4. Заявление, сделанное в соответствии с положениями
настоящей статьи, рассматривается как сделанное в соответствии с
пунктом 1 статьи 56 Конвенции ( 995_004 ). 5. Территория любого государства, к которой настоящий
Протокол применяется в силу ратификации, принятия или одобрения
этим государством, и каждая из территорий, к которой настоящий
Протокол применяется в силу заявления этого государства в
соответствии с положениями настоящей статьи, могут рассматриваться
как отдельные территории для целей ссылки на территорию
государства в статье 1. 6. Любое государство, которое сделало заявление в
соответствии с положениями пунктов 1 и 2 настоящей статьи,
впоследствии может в любое время заявить от имени одной или
нескольких территорий, к которым это заявление относится, что оно
признает компетенцию Суда принимать жалобы от физических лиц,
неправительственных организаций или групп частных лиц, как это
предусмотрено статьей 34 настоящей Конвенции ( 995_004 ) в
отношении статей 1-5 настоящего Протокола.
Статья 7
Связь с Конвенцией
1. Государства-участники рассматривают положения статей 1 - 6
настоящего Протокола как дополнительные статьи к Конвенции
( 995_004 ), и все положения Конвенции применяются соответственно.
Статья 8
Подписание и ратификация
Настоящий Протокол открыт для подписания
государствами-членами Совета Европы, подписавшими Конвенцию
( 995_004 ). Он подлежит ратификации, принятию или одобрению.
Государство-член Совета Европы не может ратифицировать, принять
или одобрить настоящий Протокол без предшествующей или
одновременной ратификации Конвенции. Ратификационные грамоты или
документы о принятии или одобрении сдаются на хранение
Генеральному секретарю Совета Европы.
Статья 9
Вступление в силу
1. Настоящий Протокол вступает в силу в первый день месяца,
следующего по истечении двух месяцев, считая с даты, когда семь
государств-членов Совета Европы выразят свое согласие быть
связанными Протоколом в соответствии с положениями статьи 8. 2. Для любого государства-члена, которое впоследствии выразит
свое согласие быть связанным Протоколом, он вступает в силу в
первый день месяца, следующего по истечении двух месяцев, считая с
даты сдачи на хранение ратификационной грамоты или документа о
принятии или одобрении.
Статья 10
Функции депозитария
Генеральный секретарь Совета Европы уведомляет все
государства-члены Совета Европы: a) о любом подписании; b) о сдаче на хранение ратификационной грамоты или документа
о принятии или одобрении; c) о дате вступления настоящего Протокола в силу в
соответствии с положениями статей 6 и 9; d) о любом ином акте, уведомлении или заявлении, относящемся
к настоящему Протоколу. В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то
уполномоченные, подписали настоящий Протокол.
Совершено в Страсбурге 22 ноября 1984 года на английском и
французском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу, в
единственном экземпляре, который хранится в архиве Совета Европы.
Генеральный секретарь Совета Европы направляет заверенную копию
каждому государству-члену Совета Европы.
(Подписи)
Данная редакция вводится в действие с 01.11.1998. Протокол вступил в силу 01.11.1988.



вгору