Документ 994_430, поточна редакція — Прийняття від 19.10.1992

                     Директива Ради 92/83/ЄЕС 
"Про гармонізацію структур акцизних зборів
на алкоголь та алкогольні напої"
від 19 жовтня 1992 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ, Враховуючи Договір про заснування Європейського Економічного
Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, статтю 99 Договору, Враховуючи пропозицію Комісії (1), Враховуючи висновок Європейського Парламенту (2), Враховуючи висновок Комітету з Економічних та Соціальних
питань (3), _______________
(1) OJ No C 322, 21.12.1990 p. 11.
(2) OJ No C 67, 16.3.1992 p. 165.
(3) OJ No C 96, 18.3.1991 p. 25.
Оскільки Директива 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) встановлює положення
стосовно спільних домовленостей для товарів, що підлягають
акцизному збору (4); _______________
(4) OJ No L 76, 23.3.1992 p. 1.
Оскільки Директива 92/84/ЄЕС ( 994_431 ) (5) встановлює
мінімальні ставки акцизного збору, що повинні застосовуватися у
державах-членах на алкоголь та алкогольні напої; _______________
(5) див. сторінку 29 цього Офіційного Вісника.
Оскільки для відповідного функціонування внутрішнього ринку
важливо встановити спільні визначення для усіх відповідних
продуктів; Оскільки вважається корисним взяти за основу цих визначень ті
визначення, які представлені у змішаній товарній номенклатурі, яка
є чинною на день прийняття цієї Директиви; Оскільки, що стосується пива, можливо дозволити альтернативні
методи обчислення податку на готовий продукт; Оскільки, що стосується пива, можливо в рамках певних
обмежень дозволити державам-членам застосовувати податок на шкали
густини пива з міцністю більше одного градуса за шкалою Плато при
умові, що жодне пиво не обкладається податком, меншим за
мінімальну ставку Співтовариства, Оскільки, що стосується пива, яке виробляється невеликими
незалежними пивоварними заводами, та етилового спирту, який
виробляється невеликими перегінними заводами, необхідні спільні
рішення, які дозволили б державам-членам застосовувати менші
ставки податку на ці продукти; Оскільки можливо дозволити зміну міцності, при котрій у
державах-членах вводять податок на пиво, забезпечуючи, що жодних
неприйнятних проблем на внутрішньому ринку не буде; Оскільки, що стосується пива, вина та інших ферментованих
напоїв, є доцільним дозволяти державам-членам звільняти від
податку продукти, що вироблені у домашній спосіб не з комерційними
цілями; Оскільки, головне, держави-члени застосовують єдину ставку на
один гектолітр кінцевого продукту всіх типів вин та інших
ферментованих напоїв, а також єдину ставку на один гектолітр
кінцевого продукту всіх іскристих вин та іскристих ферментованих
напоїв; Оскільки вважається доцільним дозволити державам-членам
застосовувати знижені ставки податку до всіх типів вина та інших
ферментованих напоїв за умови, що міцність таких продуктів не
перевищує 8.5%; Оскільки державам-членам, які використовують більшу ставку на
певні вина станом на 1 січня 1992 року, дозволено продовжувати
застосовувати таку ставку; Оскільки, у принципі, держави-члени мають застосовувати єдину
ставку податку на гектолітр кінцевого продукту до усіх проміжних
продуктів; Оскільки є доцільним дозволити державам-членам застосовувати
зменшену ставку податку на проміжні продукти, з одного боку, на
продукти, міцність яких не перевищує 15% об'єму, а з іншого боку,
на натуральні солодкі вина; Оскільки, у принципі, держави-члени мають застосовувати ту ж
саму ставку податку на один гектолітр чистого спирту до усіх видів
виробів з етилового спирту, як визначається у цій Директиві; Оскільки можливо дозволити державам-членам застосовувати
зменшені ставки або звільнення від податку для деяких продуктів,
що мають регіональний чи традиційний характер; Оскільки у випадках, коли державам-членам дозволяється
застосовувати зменшені ставки, такі зменшені ставки не повинні
призводити до погіршення стану конкуренції на внутрішньому ринку; Оскільки державам-членам дозволяється відшкодовувати суми
сплаченого раніше акцизного податку на алкогольні напої, які стали
непридатними для споживання; Оскільки необхідно на рівні Співтовариства встановити
звільнення, які застосовувались би до товарів, що перевозяться між
державами-членами; Оскільки, однак, можливо дозволити державам-членам мати вибір
у застосуванні звільнень від податку, пов'язаних з кінцевим
використанням у межах своєї території; Оскільки необхідно забезпечити наявність системи повідомлення
про вимоги щодо денатурації кожної держави-члена для повної
денатурації алкоголю та для їх прийняття іншими державами-членами; Оскільки держави-члени не повинні бути позбавлені засобів
боротьби з ухиленням від сплати податку, зменшення суми податку чи
податкових зловживань, які можуть з'являтися у сфері звільнення
від податку; Оскільки державам-членам повинно бути дозволено здійснювати
звільнення від податку, які вимагаються цією Директивою, шляхом
відшкодування сум раніше сплаченого податку; Оскільки, у зв'язку з тим, що певні держави-члени
застосовують більш високу ставку податку на "інші ігристі
ферментовані напої", ніж на проміжні продукти, вони повинні мати
дозвіл застосовувати цю вищу ставку на проміжні продукти, які
мають характеристику "інших ігристих ферментованих напоїв", ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Розділ I. Пиво. Обсяг та сфера застосування
Стаття 1
1. Держави-члени застосовують акцизний збір на пиво згідно з
цією Директивою. 2. Держави-члени встановлюють свої ставки згідно з Директивою
92/84/ЄЕС ( 994_431 ).
Стаття 2
Для цілей цієї Директиви термін "пиво" охоплює будь-який
продукт, що відноситься до CN коду 2203, або будь-який продукт, що
містить суміш пива з не алкогольними напоями, які відносяться до
CN коду 2206, маючи у будь-якому з цих варіантів фактичну
алкогольну міцність 0.5% об'єму.
Стаття 3
1. Акцизний збір, що стягується державами-членами на пиво,
встановлюється стосовно: - кількості гектолітрів/градусів за шкалою Плато; чи - кількості гектолітрів/градусів фактичної алкогольної
міцності за об'ємом кінцевого продукту. 2. При оцінці обрахування суми податку на пиво згідно з
вимогами Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ), держави-члени можуть не
враховувати частки градуса Плато або градуса фактичної алкогольної
міцності за об'ємом. Крім того, держави-члени, які стягують податок по кількості
гектолітрів/градусів Плато, можуть поділяти пиво на категорії, що
містять не більше чотирьох градусів Плато на кожну категорію, і
нараховувати ту ж саму ставку податку на гектолітр на всі види
пива, що припадає на кожну категорію. Такі ставки незмінно мають
дорівнювати або перевищувати мінімальну ставку, визначену у Статті
6 Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ), яка у подальшому називається
мінімальною ставкою.
Стаття 4
1. Держави-члени можуть застосовувати менші ставки податку,
які можуть диференціюватися згідно з щорічним обсягом виробництва
відповідних пивоварних заводів, до пива, що варять незалежні малі
пивоварні заводи у таких межах: - зменшені ставки не застосовуються до підприємств, що
виробляють більше 200000 гектолітрів пива на рік; - зменшені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну
ставку, не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50% від
стандартної національної ставки акцизного податку. 2. Для цілей застосування зниженої ставки термін "незалежний
малий пивоварний завод" означає такий пивоварний завод, який є
юридично та економічно незалежним від будь-якого іншого
пивоварного заводу, розташований на території, що є фізично
відокремленою від території будь-якого іншого пивоварного заводу,
та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або
більше пивоварних заводи співпрацюють, об'єднаний річний обсяг
продукції не перевищує 200000 гл, такі пивоварні заводи
розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод. 3. Держави-члени забезпечують, що будь-які зменшені ставки
податку, які вони можуть вводити, однаково застосовуються до пива,
яке поставляється на їхні території незалежними малими пивоварними
заводами, розташованими у інших державах-членах. Зокрема, вони
можуть забезпечувати, щоб жодна окрема поставка з інших
держав-членів не підлягала оподаткуванню за ставкою, більшою за
ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого у
такій державі-члені.
Стаття 5
1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку,
нижчі за мінімальну ставку податку, для пива з алкогольною
міцністю, яка не перевищує 2.8% за об'ємом. 2. Держави-члени можуть обмежувати застосування положень цієї
статті продуктами, що містять пиво та неалкогольні напої, які
підпадають під товарний CN код 2206.
Стаття 6
Підпадаючи під такі умови, які вони встановили, щоб
забезпечити чіткого і справедливого застосування звільнення від
податку, держави-члени можуть звільняти від акцизного збору пиво,
виготовлене приватною особою та спожите цим виробником або членами
його сім'ї, або його гостями за умови, що продаж не мав місця.
Розділ II. Вина
Стаття 7
1. Держави-члени застосовують акцизний збір на вино згідно з
цією Директивою. 2. Держави-члени встановлюють ставки збору відповідно до
положень Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ).
Стаття 8
Для цілей цієї Директиви: 1. Термін "неігристе вино" застосовується до всіх продуктів,
які підпадають під товарний CN код 2204 та 2205, за виключенням
іскристого вина, визначеного у пункті 2 цієї статті: - які мають фактичну алкогольну міцність вище 1,2% об'єму,
але без перевищення 15% об'єму, за умови, що спирт, який міститься
у кінцевому продукті, має повністю ферментне походження; - які мають фактичну алкогольну міцність вище 15% об'єму, але
без перевищення 18% об'єму, за умови, що вони виготовлялися без
штучного збагачення і що спирт, який міститься у кінцевому
продукті, має повністю ферментне походження. 2. Термін "ігристе вино" стосується усіх продуктів, що
підпадають під товарні CN коди 2204 10, 2204 21 10, 2204 29 10 та
2205, і розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками
для таких вин типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою
стяжок або застібок, або мають надмірний тиск спричинене наявністю
діоксиду вуглецю у розчині на рівні 3 бара або більш; і мають
фактичну алкогольну міцність вище 1.2% об'єму, але без перевищення
15% об'єму, за умови, що спирт, який міститься у кінцевому
продукті, має повністю ферментне походження.
Стаття 9
1. Акцизний податок на вино, який встановлюється
державами-членами базується на кількості гектолітрів кінцевого
продукту. 2. За виключенням положень пунктів 3 та 4, держави-члени
застосовують однакову ставку акцизного збору до всіх продуктів, що
підпадають під оподаткування неігристого вина. Подібно
держави-члени застосовують однакову ставку акцизного податку до
продуктів, які оподатковуються як ігристе вино. Вони можуть
застосовувати однакову ставку податку як на неігристе, так і на
ігристе вино. 3. Держави-члени можуть застосовувати зменшені ставки
акцизного податку до будь-якого типу неігристого вина та ігристого
вина з фактичною алкогольною міцністю, що не перевищує 8,5% об. 4. Держави-члени, які станом на 1 січня 1992 року
застосовували до неігристих вин ставку податку, вищу за ту, яка
визначена у другому абзаці Статті 8 (1), можуть продовжувати
застосування такої ставки. Така вища ставка не може перевищувати
стандартну національну ставку, яка застосовується до проміжних
продуктів.
Стаття 10
У відповідності до таких умов, які вони встановили для
забезпечення точного застосування положень цієї статті,
держави-члени можуть звільняти від акцизного податку вино,
виготовлене приватною особою та вжите таким виробником, членами
його сім'ї або гостями, за умови, що продаж не мав місця.
Розділ III. Ферментовані напої за виключенням
вина та пива
Стаття 11
1. Держави-члени застосовують акцизний збір на ферментовані
напої, крім пива та вина (інші ферментовані напої), згідно з цією
Директивою. 2. Держави-члени встановлюють ставки податку відповідно до
Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ).
Стаття 12
Для цілей цієї Директиви і без ушкодження для положень Статті
17: 1. Термін "інші неігристі ферментовані напої" поширюється на
всі продукти, що підпадають під товарний CN коди 2204 та 2205, які
не зазначені у Статті 8, та продукти, що підпадають під товарний
CN код 2206, за виключенням інших ігристих ферментних напоїв, які
визначені у пункті 2 цієї статті, та будь-якого продукту, про який
йдеться у Статті 2: - які мають фактичну алкогольну міцність 1,2% об. без
перевищення 10% об.; - які мають фактичну алкогольну міцність 10% об. без
перевищення 15% об., за умови, що спирт, який міститься у таких
продуктах, має повністю ферментне походження. 2. Термін "інші ігристі ферментовані напої" охоплює всі
продукти, що підпадають під товарний CN код 2206 00 91, а також
продукти, що підпадають під CN коди 2204 10, 2204 21 10, 2204 29
10 та 2205, які не зазначені у Статті 8 та які: - розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками
типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або
застібок, які мають зайвий тиск у три чи більше бари через
присутність у розчині двоокису вуглецю; - мають фактичну алкогольну міцність 1,2% об. без
перевищення 13% об.; - мають фактичну алкогольну міцність 13% об. без перевищення
15% об. за умови, що такий спирт у кінцевому продукті має повністю
ферментне походження.
Стаття 13
1. Акцизний податок, який встановлюється державами-членами на
інші ферментні напої, базується на кількості гектолітрів кінцевого
продукту. 2. За виключенням викладеного у пункті 3, держави-члени
застосовують однакову ставку акцизного податку на ферментні
неігристі напої. Подібним чином вони застосовують однакову ставку акцизного
податку на усі продукти, які підлягають податку, на ігристі
ферментовані напої. Держави-члени можуть застосовувати однакову
ставку акцизного податку як на інші неігристі ферментовані напої,
так і на ігристі ферментовані напої. 3. Держави-члени можуть застосовувати зменшену ставку
акцизного податку до будь-якого типу інших неігристих та ігристих
ферментованих напоїв з фактичною алкогольною міцністю, яка не
перевищує 8,6% об.
Стаття 14
У відповідності до таких-умов, які встановлюються
державами-членами для забезпечення точного застосування положень
цієї статті, вони можуть звільняти від акцизного податку інші
неігристі та ігристі ферментовані напої, виготовлені приватною
особою та вжите таким виробником, членами його сім'ї або гостями
за умови, що продаж не мав місця.
Стаття 15
Для цілей застосування Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ) та
Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ), поняття "вино" поширюється
однаково на інші ферментовані напої, як визначено в цьому розділі.
Розділ IV. Проміжні продукти
Стаття 16
1. Держави-члени застосовують акцизний збір до проміжних
продуктів згідно з положеннями цієї Директиви. 2. Держави-члени встановлюють ставки згідно з положеннями
Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ). Такі ставки не можуть бути
нижчими за ставки, які встановлюються державами-членами на
продукти, зазначених у пункті (1) Статті 8 та пункті (1) Статті 12
цієї Директиви.
Стаття 17
1. Для цілей цієї Директиви термін "проміжні продукти"
поширюється на всі продукти з фактичною алкогольною міцністю, що
перевищує 1,2% об., але не перевищує 22% об., та на які
поширюються товарні коди CN 2204," 2205 та 2206, але які не
охоплюються положеннями статей 2, 8 та 12. 2. Незважаючи на положення Статті 12, держави-члени можуть
відносити до проміжних продуктів будь-які неігристі ферментовані
напої, що підпадають під дію положень Статті 12 (1) з фактичною
алкогольною міцністю, що перевищує 5,5% об., та які не мають
повністю ферментного походження, а також будь-які ігристі
ферментовані напої, що підпадають під дію Статті 12 (2), з
фактичною алкогольною міцністю 8,5% об., і які не мають повністю
ферментного походження.
Стаття 18
1. Акцизний збір, який встановлюється державами-членами на
інші ферментні напої, базується на кількості гектолітрів кінцевого
продукту. 2. За виключенням положень пунктів 3, 4 та 5, держави-члени
застосовують однакову ставку податку на всі продукти, що
оподатковуються як проміжні. 3. Держава-член може застосовувати єдину знижену ставку
податку на проміжні продукти з алкогольною міцністю, що не
перевищує 15% об. за таких умов: - знижена ставка не може встановлюватися на рівні, більш 40%
нижче стандартної національної ставки акцизного податку; - знижена ставка не може бути меншою, ніж стандартна
національна ставка, що застосовується до продуктів, про які
йдеться у Статтях 8 (1) та 12 (1) цієї Директиви. 4. Держава-член може застосовувати єдину знижену ставку
податку на проміжні товари, які визначаються у Статті 13 (1) та
(2) Регламенту (ЄЕС) N 4252/88. Знижена ставка: - може бути нижче, ніж мінімальна ставка, але не може бути
нижчою, ніж 50% від встановленої ставки національного акцизного
податку; або - не може бути встановлена на рівні, нижчому, ніж рівень
мінімальної ставки, яка застосовується до проміжних продуктів. 5. Для проміжних продуктів, які розливаються у пляшки з
пробками типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою зв'язок
або застібок, або зайвий тиск яких становить три та більше бари
через вміст у розчині двоокису вуглецю, держави-члени можуть
застосовувати однакову ставку, як передбачено положеннями Статті
12 (2) за умови, що така ставка є вищою за національну ставку
податку на проміжні продукти.
Розділ V. Етиловий спирт
Стаття 19
1. Держави-члени застосовують акцизний збір на етиловий спирт
згідно з положеннями цієї Директиви. 2. Держави-члени встановлюють ставки акцизного збору згідно з
положеннями Директиви 92/84/ЄЕС ( 994_431 ).
Стаття 20
Для цілей цієї Директиви термін "етиловий спирт" означає: - усі продукти з фактичною алкогольною міцністю вищою за 1,2%
об., які підпадають під товарні коди CN 2207 та 2208 навіть, якщо
такі продукти є складовою частиною продукту, який підпадає під
інші розділи товарних кодів CN, - продукти товарних кодів CN 224, 2205 та 2206, з фактичною
алкогольною міцністю, яка перевищує 22% об.; - питні алкогольні напої, які містять спирт, незалежно від
того, чи виготовлені вони у формі розчинів.
Стаття 21
Акцизний збір, який встановлюється на етиловий спирт,
базується на гектолітрі чистого спирту при температурі 20 град. C,
а також підраховується кількостями гектолітрів чистого спирту.
Згідно з положеннями Статті 22, держави-члени застосовують
однакові ставки податку до усіх продуктів, які оподатковуються, як
етиловий спирт.
Стаття 22
1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки
акцизного податку на етиловий спирт, який виробляється малими
спиртовими заводами у таких межах: - знижені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну
ставку, не застосовуються до підприємств, що виготовляють більше
10 гектолітрів чистого спирту на рік. Однак, держави-члени, які
застосовували знижені ставки станом на 1 січня 1992 року до
підприємств, які виробляють від 10 до 20 гектолітрів чистого
спирту на рік, можуть продовжувати застосовувати ці ставки; - знижені ставки не можуть бути нижчими, ніж 50% стандартної
державної ставки акцизного податку. 2. Для цілей визначення знижених ставок термін "малий
спиртовий завод" означає будь-який спиртовий завод, який юридично
та економічно не залежить від будь-якого іншого спиртового заводу
та не працює за ліцензією. 3. Держави-члени забезпечують, що будь-яка знижена ставка
податку, яка може бути введена такими державами, однаково
застосовується до етилового спирту, що поставляється на їхні
території незалежними малими виробниками, розташованими у
будь-якій іншій державі-члені. 4. Держави-члени можуть встановлювати положення, згідно з
якими спирт, виготовлений малими виробниками, випускається у
вільний обіг одразу ж після його отримання (за тієї умови, що самі
виробники не здійснюють торговельних угод у межах Співтовариства)
без застосування для нього податку на митних складах, і
оподатковується за однаковою ставкою податку. 5. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку
до продуктів, які підпадають під товарний CN код 2208, фактична
алкогольна міцність яких не перевищує 10% об.
Стаття 23
Нижченаведені держави-члени можуть застосовувати знижену
ставку податку, яка є нижчою за мінімальну ставку, але не може
становити менше, ніж 50% стандартної державної ставки податку на
етиловий спирт при застосуванні до таких продуктів: 1. У Французькій Республіці - на ром, як визначено у Статті 1
(4) (a) Регламенту (ЄЕС) N 1576/89, виготовлений із цукрової
тростини, зібраної на місці виробництва, як визначено у Статті 1
(3) (1) того Регламенту, що має вміст летких речовин, за
виключенням етилового та метилового спиртів, який дорівнює або
перевищує 225 грамів на гектолітр чистого спирту, а також
фактичною алкогольною міцністю, що дорівнює або перевищує 40% об.; 2. У Грецькій Республіці - на спиртні напої з анісовим
ароматизатором, які визначені у Регламенті (ЄЕС) N 1576/89 як
такі, що не мають кольору, а вміст цукру яких дорівнює 50 грамів
на літр або є меншим, і в яких принаймні 20% алкогольної міцності
кінцевого продукту складається із спирту, ароматизованого у
результаті дистиляції у традиційних мідних спиртогінних установках
з потужністю 1000 літрів та менше.
Розділ VI. Різне
Стаття 24
1. Держави-члени не вимагають, щоб продукти, про які йдеться
у цій Директиві, виготовлялися на податковому складі зі складових
алкогольних продуктів, які затримані на такому складі в очікуванні
сплати акцизного збору, за умови, що збір на такі складові
алкогольні продукти був уже сплачений авансом і що загальна сума
податку на такі складові алкогольні продукти є не меншою від суми
податку на продукт, який виготовляється шляхом змішування
вищезазначених продуктів. 2. Королівство Іспанія може не вважати виготовленням
проміжних продуктів приготування вин у таких регіонах, як
Морілес-Монтіла, Таррагона, Пріорате та Терра Альта, до яких спирт
додається у такий спосіб, що їхня алкогольна міцність не
збільшується вище, ніж на 1% об.
Стаття 25
Держави-члени можуть відшкодовувати суми раніше сплаченого
акцизного податку на алкогольні напої, вилучені з ринку через те,
що їхня кондиція або вік робить їх не придатними для людського
споживання.
Стаття 26
Посилання у цій Директиві на CN коди є посиланням до тієї
змішаної товарної номенклатури, чинної при прийнятті цієї
Директиви.
Розділ VII. Звільнення від податку
Стаття 27
1. Держави-члени звільняють продукти, які охоплюються цією
Директивою, від гармонізованого акцизного збору за умови, які вони
встановлюють для цілей забезпечення вірного та справедливого
застосування таких звільнень, а також для запобігання будь-якому
ухиленню від сплати податку, зменшенню суми податку або податковим
зловживанням: (a) якщо вони розповсюджуються у вигляді спирту, який є
повністю денатурованим згідно з вимогами будь-якої держави-члена,
такі вимоги повинні вчасно об'являтися та прийматися згідно з
положеннями пунктів 3 та 4 цієї Статті. Це звільнення залежить від
застосування положень Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) щодо
комерційних переміщень повністю денатурованого спирту;
(b) якщо такий спирт є денатурований згідно з вимогами
будь-якої держави-члена та використовується для виробництва
будь-якого виробу, не призначеного для людського споживання;
(c) якщо він використовується для виробництва оцту, що
підпадає під товарний код CN 2209;
(d) якщо він використовується для виробництва медикаментів,
які визначаються у Директиві 65/65/ЄЕС;
(e) якщо він використовується для виробництва ароматизаторів,
які використовуються для виготовлення харчових виробів та
неалкогольних напоїв з алкогольною міцністю не більше 1,2% об.;
(f) якщо він використовується безпосередньо або як складовий
продукт напівфабрикатів для виробництва харчових виробів з
наповненням або інших, за умови, що у будь-якому разі вміст спирту
не перевищує 8,5 гектолітрів чистого спирту на 100 кг продуктів
для виробництва шоколаду, та 5 літрів чистого спирту на 100 кг
продуктів для виробництва інших продуктів.
2. Держави-члени можуть звільняти продукти, які підпадають
під дію положень цієї Директиви, від гармонізованого акцизного
збору, згідно з умовами, які вони ухвалюють для цілей забезпечення
вірного та справедливого застосування таких звільнень, а також з
метою запобігання ухиленню від сплати податку, зменшенню суми
податку та податковим зловживанням, якщо такі продукти
використовуються: (a) як зразки та проби, відібрані для аналізу, проведення
необхідних тестів харчової продукції або наукових цілей;
(b) для наукових досліджень; (c) для медичних цілей у лікарнях та аптеках; (d) для виробничого процесу за умови, що кінцевий продукт не
містить спирту;
(e) у виробництві складового продукту, що не підлягає сплаті
акцизного збору згідно з положеннями цієї Директиви.
3. У строк до 1 січня 1993 року, а також за три місяці до
кожного запланованого внесення чергових змін у своє національне
законодавство, кожна держава-член повідомляє Комісію, з наданням
усієї відповідної інформації, про денатурати, які ця держава має
намір використовувати у цілях пункту 1 (a). Комісія відповідно
передає повідомлення іншим державам-членам протягом одного місяця
з дати отримання вищезгаданого повідомлення. 4. Якщо, протягом двох місяців з дати інформування інших
держав-членів ані Комісія, ані будь-яка держава-член не
наполягають на передачі цього питання на розгляд Ради, вважається,
що Рада дозволила такі процеси денатурації, про які надійшло
відповідне повідомлення. Якщо у зазначений відрізок часу надходить
заперечення, рішення ухвалюється згідно з процедурою, викладеною у
Статті 24 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ). 5. Якщо будь-яка держава-член вважає, що певний продукт,
звільнений від податку згідно з положеннями пункту 1 (a) або 1 (b)
вище, дає підстави можливого ухилення від сплати податку,
зменшення суми оподаткування або податкових зловживань, така
держава може відмовити в наданні звільнення від податку або
скасування податкових пільг, які вже були надані. Така
держава-член відповідно інформує Комісію про свої подальші дії.
Комісія відповідним чином інформує інші держави-члени протягом
одного місяці з дати отримання такого повідомлення. Остаточне
рішення приймається згідно з процедурою, викладеною у Статті 24
Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ). Держави-члени не зобов'язані
надавати такому рішенню зворотної сили. 6. Держави-члени вільні забезпечувати надання звільнення від
податку, про які йшлося вище, шляхом відшкодування сум, раніше
сплаченого акцизного збору.
Стаття 28
Сполучене Королівство може продовжувати застосування
звільнення від податку, яке воно застосовувало на 1 січня 1992
року до таких виробів: - концентровані солодові екстракти, відносна об'ємна густина
сусла у яких до ферментації становила 1200 первинної густини
(тобто 47 град. за Плато) або більше; - ароматичні браги фактичною алкогольною міцністю від 42,2 до
49,2% об., які містять від 1.5 до 6% на вагу горечавки, спецій та
інших ароматичних інгредієнтів, а також від 4 до 10% на вагу
цукру, який поставляється у тарі, що вміщує 0,2 л або менше цього
продукту.
Розділ VIII. Заключні положення
Стаття 29
1. Держави-члени вводять в силу закони, регламенти та
адміністративні положення, необхідні для відповідності цій
Директиві, не пізніше 31 грудня 1992 року. Вони інформують Комісію
про заходи, що ними вживаються. Під час впровадження державами-членами цих заходів, останні
мають містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися
такими посиланнями під час їхньої офіційної публікації. Методи
забезпечення такої відповідності визначаються самими
державами-членами. 2. Держави-члени надають Комісії тексти основних положень
національного законодавства, які вони прийняли у сфері, що
регулюється положеннями цієї Директиви.
Стаття 30
Ця Директива адресована державам-членам.
Здійснено у Люксембурзі 19 жовтня 1992 року.
Від імені Ради
Президент Дж. Коуп
Офіційний журнал L 316, 31/10/1992 p. 0021-0027 Спеціальне видання фінською мовою ...: глава 9 том 2 с. 100 Спеціальне видання шведською мовою ...: глава 9 том 2 с. 100
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.



вгору