Документ 984_009-16, чинний, поточна редакція — Прийняття від 09.03.2016
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 20.04.2016. Подивитися в історії? )

02016R0424 - UA - 31.03.2016 - 000.001 - 1

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею"
Глава 3. Технічні бар’єри у торгівлі)

Регламент Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/424
від 9 березня 2016 року
про канатні дороги та скасування Директиви 2000/9/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(ОВ L 81, 31.03.2016, с. 1)

З виправленнями внесеними: Виправленням, ОВ L 266, 30.09.2016, с. 8 (2016/424)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/424
від 9 березня 2016 року
про канатні дороги та скасування Директиви 2000/9/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет

Цей Регламент встановлює правила щодо надання на ринку та вільного руху пристроїв безпеки та вузлів для канатних доріг. Він також містить правила щодо проектування, спорудження та введення в експлуатацію нових канатних доріг.

Стаття 2
Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовується до нових канатних доріг, спроектованих для транспортування людей, до модифікацій канатних доріг, які потребують нового затвердження, а також до вузлів та пристроїв безпеки для канатних доріг.

2. Цей Регламент не застосовується до:

(a) ліфтів, охоплених Директивою 2014/33/ЄС;

(b) канатних доріг, віднесених державами-членами до об'єктів історичної, культурної або національної спадщини, які були введені в експлуатацію до 1 січня 1986 року і досі функціонують, при цьому в їхній дизайн або конструкцію, в тому числі в спроектовані спеціально для них вузли та пристрої безпеки, не було внесено жодних суттєвих змін;

(c) об'єктів, призначених для цілей сільського господарства або лісівництва;

(d) канатних доріг для обслуговування гірських притулків та хатин, призначених виключно для транспортування вантажів та спеціально призначених осіб;

(e) стаціонарного або мобільного обладнання, спроектованого суто для дозвілля та розваг, а не як засіб для транспортування людей;

(f) гірничодобувних об'єктів або інших промислових стаціонарних об'єктів промислового використання;

(g) об'єктів, в яких користувачі або засоби для їхнього перевезення знаходяться на воді.

Стаття 3
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «канатна дорога» означає цілісну стаціонарну систему, яка складається з інфраструктури та вузлів, спроектовану, споруджену, зібрану та введену в експлуатацію з метою перевезення людей, в якій силу тяги забезпечують канати, натягнуті вздовж лінії руху;

(2) «вузол» означає систему з переліку у додатку I або комбінацію таких систем, призначену для вбудування у канатні дороги;

(3) «інфраструктура» означає станційну споруду або споруду вздовж лінії, спеціально спроектовану для кожної канатної дороги та споруджену на місці, в якій враховано проектну схему та дані системи, і яка необхідна для спорудження та функціонування канатної дороги, в тому числі фундамент;

(4) «пристрій безпеки» означає будь-яку частину обладнання або будь-який пристрій, призначений для вбудування у вузол або канатну дорогу з метою забезпечення функції безпеки, невиконання якої загрожує безпеці або здоров'ю пасажирів, обслуговуючого персоналу або третіх сторін;

(5) «правила експлуатації» означає усі технічні положення та інструменти, які мають вплив на проектування та спорудження і необхідні для безпечної експлуатації канатної дороги;

(6) «правила технічного обслуговування» означає усі технічні положення та інструменти, які мають вплив на проектування та спорудження і необхідні для технічного обслуговування, розроблені задля безпечної експлуатації канатної дороги;

(7) «підвісні вагони» означає канатну дорогу, в якій засоби перевезення підвішені на одному або кількох канатах, що забезпечують їх рух;

(8) «буксирний витяг» означає канатну дорогу, яка тягне пасажирів за допомогою відповідного обладнання уздовж підготовленої траси;

(9) «рейковий фунікулер» означає канатну дорогу, в якій один або два канати рухають засоби перевезення по колії, що може пролягати на землі або підтримуватися стаціонарними спорудами;

(10) «надання на ринку» означає будь-яке платне або безоплатне постачання пристрою безпеки або вузла для розповсюдження або використання на ринку Союзу в процесі здійснення комерційної діяльності;

(11) «введення в обіг» означає перше надання на ринку Союзу пристрою безпеки або вузла;

(12) «введення в експлуатацію» означає перше застосування канатної дороги з метою транспортування людей;

(13) «виробник» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка виготовляє вузол або пристрій безпеки або доручає проектування або виготовлення такого пристрою безпеки або вузла та продає цей вузол або пристрій безпеки під власним найменуванням або торговельною маркою або вбудовує його у канатну дорогу;

(14) «уповноважений представник» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в межах Союзу, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань;

(15) «імпортер» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в межах Союзу, яка вводить в обіг у Союзі вузол або пристрій безпеки з третьої країни;

(16) «розповсюджувач» означає будь-яку фізичну або юридичну особу в ланцюгу постачання, іншу ніж виробник або імпортер, яка надає на ринку вузол або пристрій безпеки;

(17) «суб'єкти господарської діяльності» означає виробника, уповноваженого представника, імпортера та розповсюджувача пристрою безпеки або вузла;

(18) «технічна специфікація» означає документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати канатна дорога, інфраструктура, пристрій безпеки або вузол;

(19) «гармонізований стандарт» означає гармонізований стандарт, як його означено в пункті (c) пункту 1 статті 2 Регламенту (ЄС) № 1025/2012;

(20) «акредитація» означає акредитацію, як її означено в пункті 10 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(21) «національний орган з акредитації» означає національний орган з акредитації, як його означено в пункті 11 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(22) «оцінювання відповідності» означає процес, який показує, чи були виконані суттєві вимоги цього Регламенту щодо пристроїв безпеки або вузлів;

(23) «орган з оцінювання відповідності» означає орган, що здійснює діяльність з оцінювання відповідності, яка стосується пристроїв безпеки або вузлів, в тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

(24) «відкликання» означає будь-який захід, що має на меті забезпечити повернення пристроїв безпеки або вузлів, які вже були надані відповідальній за канатну дорогу особі;

(25) «вилучення» означає будь-який захід, що має на меті запобігти наданню на ринку пристроїв безпеки або вузлів, які знаходяться в ланцюгу постачання;

(26) «гармонізаційне законодавство Союзу» означає будь-яке законодавство Союзу, яке гармонізує умови реалізації продуктів;

(27) «знак CE» означає знак, яким виробник показує, що пристрій безпеки або вузол відповідає застосовним вимогам, встановленим у гармонізаційному законодавстві Союзу, яким передбачається його нанесення.

Стаття 4
Надання на ринку вузлів та пристроїв безпеки

Вузли та пристрої безпеки повинні надаватися на ринку, тільки якщо вони відповідають вимогам цього Регламенту.

Стаття 5
Введення канатних доріг в експлуатацію

1. Держави-члени повинні, відповідно до статті 9, вживати усіх належних заходів для визначення процедур, які забезпечуватимуть, щоб канатні дороги були введені в експлуатацію, тільки якщо вони, за умови їх належного встановлення, технічного обслуговування та використання за призначенням, відповідають цьому Регламенту та не становлять загрози для здоров'я та безпеки людини або для безпеки майна.

2. Держави-члени повинні, відповідно до статті 9, вживати усіх належних заходів для визначення процедур, які забезпечуватимуть, щоб вузли та пристрої безпеки було вбудовано в канатні дороги, тільки якщо це створюватиме умови для спорудження канатних доріг, які відповідають цьому Регламенту та не становлять загрози для здоров'я та безпеки людини або для безпеки майна, в разі їх належного встановлення, технічного обслуговування та використання за призначенням.

3. Канатні дороги, що відповідають гармонізованим стандартам, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, або частинам таких стандартів, вважають такими, що відповідають тим викладеним у додатку II суттєвим вимогам, які охоплені такими стандартами або їхніми частинами.

4. Цей Регламент не повинен впливати на право держав-членів встановлювати такі вимоги, які вони вважатимуть за потрібне для забезпечення захисту людей та, зокрема, працівників під час використання зазначених канатних доріг, за умови, що це не означає, що канатні дороги будуть модифіковані у спосіб, не охоплений цим Регламентом.

Стаття 6
Суттєві вимоги

Канатні дороги та їхня інфраструктура, вузли і пристрої безпеки повинні відповідати застосовним до них суттєвим вимогам, наведеним у додатку II.

Стаття 7
Вільний рух вузлів та пристроїв безпеки

Держави-члени не повинні на своїй території забороняти, обмежувати чи ускладнювати надання на ринку пристроїв безпеки або вузлів, що відповідають вимогам цього Регламенту.

Стаття 8
Аналіз безпеки та звіт з безпеки для запланованих канатних доріг

1. Особа, відповідальна за канатну дорогу, визначена державою-членом відповідно до національного законодавства, повинна здійснити аналіз експлуатаційної безпечності запланованої канатної дороги або делегувати його здійснення.

2. Аналіз безпеки, проведення якого вимагається для кожної канатної дороги, повинен:

(a) враховувати усі передбачені режими експлуатації;

(b) бути проведений визнаним або встановленим методом;

(c) враховувати поточний стан розвитку технологій та складність відповідної канатної дороги;

(d) забезпечувати, щоб в проекті та конфігурації канатної дороги було враховано навколишню місцевість та найнесприятливіші ситуації з метою забезпечення задовільних умов безпеки;

(e) охоплювати усі аспекти канатної дороги, а також зовнішні фактори в контексті її проектування, спорудження та введення в експлуатацію;

(f) давати можливість визначити з минулого досвіду ризики, ймовірність виникнення яких під час експлуатації канатної дороги є високою.

3. Аналіз безпеки також охоплює пристрої безпеки та їхній вплив на канатну дорогу, а також пов'язані вузли, які вони приводять в дію, таким чином, щоб пристрої безпеки:

(a) були спроможні реагувати на першу несправність або виявлений збій таким чином, щоб залишатися у стані, який гарантує безпеку, у нижчому режимі експлуатації, або у захищеному від відмов системи стані;

(b) були наявні з запасом та були під контролем; або

(c) були такими, щоб ймовірність їхньої відмови можна було оцінити, а їхня робота була такого стандарту, який досягли пристрої безпеки, що відповідають критеріям, наведеним у пунктах (a) та (b).

4. Аналіз безпеки використовується для складання переліку ризиків та небезпечних ситуацій, для формування рекомендацій щодо заходів, передбачених для опрацювання таких ризиків та визначення списку вузлів та пристроїв безпеки для вбудування у канатну дорогу.

5. Результати аналізу безпеки необхідно включати до звіту з безпеки.

Стаття 9
Дозволи на канатні дороги

1. Кожна держава-член повинна встановити дозвільні процедури для спорудження та введення в експлуатацію канатних доріг, які розташовані на її території.

2. Особа, відповідальна за канатну дорогу, визначена державою-членом відповідно до національного законодавства, повинна надати органу, відповідальному за затвердження канатної дороги, звіт з безпеки, зазначений у статті 8, декларацію ЄС про відповідність та інші документи, які стосуються відповідності вузлів та пристроїв безпеки, а також документи, що стосуються характеристик канатної дороги. У документах, що стосуються канатної дороги, також повинні бути зазначені необхідні умови, в тому числі умови обмеження експлуатації, а також усі деталі, що стосуються роботи, нагляду, налагодження та технічного обслуговування канатної дороги. Примірник таких документів зберігається на канатній дорозі.

3. У випадку модифікацій важливих характеристик, пристроїв безпеки або вузлів існуючих канатних доріг, для яких необхідне отримання нового дозволу держави-члена на введення в експлуатацію, такі модифікації та їхні наслідки для канатної дороги в цілому повинні відповідати суттєвим вимогам, наведеним в додатку II.

4. Держави-члени не повинні використовувати процедури, зазначені в параграфі 1, щоб забороняти, обмежувати або ускладнювати, на підставі охоплених цим Регламентом аспектів, спорудження та введення в експлуатацію канатних доріг, які відповідають цьому Регламенту та не становлять загрози для здоров'я і безпеки людини або безпеки майна за умови їх належного встановлення відповідно до їхнього цільового призначення.

5. Держави-члени не повинні використовувати процедури, зазначені в параграфі 1, для заборони, обмеження чи ускладнення вільного руху пристроїв безпеки або вузлів, що відповідають вимогам цього Регламенту.

Стаття 10
Експлуатація канатних доріг

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб канатна дорога залишалася в експлуатації тільки за умови її відповідності вимогам, зазначеним у звіті з безпеки.

2. Якщо держава-член виявляє, що дозволена канатна дорога, яка використовується за призначенням, ймовірно буде становити загрозу для здоров'я і безпеки людини або безпеки майна, вона повинна вжити всіх необхідних заходів, щоб обмежити умови експлуатації канатної дороги або заборонити її експлуатацію.

ГЛАВА II
ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 11
Обов'язки виробників

1. Під час введення в обіг своїх пристроїв безпеки або вузлів або під час інтеграції їх у канатну дорогу виробники забезпечують, щоб їх було спроектовано та виготовлено відповідно до суттєвих вимог, визначених у додатку II.

2. Виробники пристроїв безпеки або вузлів складають технічну документацію, зазначену у додатку VIII («технічна документація»), та проводять належну процедуру оцінювання відповідності, зазначену в статті 18, або доручають її проведення.

Якщо в результаті проведення процедури, зазначеної у першому підпараграфі, було продемонстровано відповідність пристрою безпеки або вузла застосовним вимогам, виробники складають декларацію ЄС про відповідність і наносять знак CE.

3. Виробники зберігають технічну документацію та декларацію ЄС про відповідність 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

4. Виробники забезпечують наявність процедур, необхідних для підтримання відповідності серійного виробництва вимогам цього Регламенту. Зміни в проекті або характеристиках пристрою безпеки або вузла та зміни в гармонізованих стандартах або інших технічних специфікаціях, посиланням на які декларують відповідність пристрою безпеки або вузла, повинні бути належним чином враховані.

Якщо це вважають за доцільне у зв'язку з ризиками, спричиненими вузлом або пристроєм безпеки, виробники, щоб захистити здоров’я та безпеку пасажирів, обслуговуючого персоналу та третіх сторін, проводять випробування на пробах пристроїв безпеки або вузлів, наданих на ринку, досліджують вузли та пристрої безпеки, що не відповідають вимогам, і випадки відкликань таких пристроїв безпеки або вузлів та, за необхідності, ведуть реєстр скарг, а також постійно інформують розповсюджувачів про такий моніторинг.

5. Виробники забезпечують наявність на вузлах або пристроях безпеки, які вони надають на ринку, номера типу, партії чи серійного номера або іншого елемента, що робить можливою їх ідентифікацію.

Якщо розмір чи характер пристрою безпеки або вузла цього не дозволяє, виробники забезпечують наявність інформації, що вимагається, на його пакованні або в супровідному документі для пристрою безпеки або вузла.

6. Виробники зазначають на пристрої безпеки або вузлі своє найменування, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу або, якщо це неможливо, розміщують цю інформацію на його пакованні або в документі, що супроводжує вузол або пристрій безпеки. Адреса повинна вказувати єдине місце, у якому можна звернутися до виробника. Контактні дані необхідно надавати мовою, легко зрозумілою для користувачів та органів ринкового нагляду. Якщо виробник зазначає адресу веб-сайту, він забезпечує регулярне оновлення та доступ до інформації на цьому веб-сайті.

7. Виробники забезпечують, щоб вузол або пристрій безпеки супроводжувався примірником декларації ЄС про відповідність, інструкціями та інформацією про безпеку, які складені мовою, легко зрозумілою для користувачів, як визначено відповідною державою-членом. Такі інструкції, а також інформація про безпеку, повинні бути ясними, зрозумілими і чіткими.

Однак, якщо велика кількість пристроїв безпеки або вузлів доставляється одному суб'єктові господарської діяльності або користувачеві, відповідна партія або вантаж може супроводжуватися одним примірником декларації ЄС про відповідність.

8. Виробники, які вважають або мають підстави вважати, що вузол або пристрій безпеки, який вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення цього пристрою безпеки або вузла у відповідність, вилучення його з обігу або відкликання, зважаючи на обставини. Крім того, якщо вузол або пристрій безпеки створює ризик, виробники негайно повідомляють про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку вузол або пристрій безпеки, і надають їм докладні відомості, зокрема про невідповідність пристрою безпеки або вузла вимогам і про будь-які вжиті коригувальні заходи.

9. На вмотивований запит компетентного національного органу виробники надають йому всю інформацію та документацію, необхідну, щоб продемонструвати відповідність пристрою безпеки або вузла цьому Регламенту, мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу виробники співпрацюють з ним стосовно будь-яких заходів, що їх вживають для усунення ризиків, спричинених вузлами або пристроями безпеки, які вони ввели в обіг.

Стаття 12
Уповноважені представники

1. На підставі письмового доручення виробник може призначити уповноваженого представника.

Зобов'язання, встановлені в статті 11(1), а також зобов'язання складати технічну документацію не належать до частини обов’язків, які доручені уповноваженому представнику.

2. Уповноважений представник виконує завдання, вказані в дорученні, отриманому від виробника. Доручення дозволяє уповноваженому представнику здійснювати принаймні таке:

(a) зберігати декларацію ЄС про відповідність та технічну документацію у розпорядженні органів ринкового нагляду 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла;

(b) на вмотивований запит компетентного національного органу надавати такому органу всю інформацію та документацію, необхідну, щоб продемонструвати відповідність пристроїв безпеки або вузлів;

(c) на вимогу компетентних національних органів співпрацювати з ними стосовно будь-яких заходів, що їх вживають для усунення ризиків, спричинених вузлами або пристроями безпеки, на які поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

Стаття 13
Обов’язки імпортерів

1. Імпортери вводять в обіг лише вузли та пристрої безпеки, які відповідають вимогам.

2. Перед введенням пристрою безпеки або вузла в обіг імпортери повинні пересвідчитися, що виробник провів належну процедуру оцінювання відповідності, зазначену в статті 18. Вони повинні пересвідчися, що виробник склав технічну документацію, що на вузол або пристрій безпеки нанесено знак CE, і він супроводжується примірником декларації ЄС про відповідність, інструкціями та інформацією про безпеку і, за певних обставин, іншими необхідними документами, а також що виробник виконав вимоги, викладені в статті 11(5) та (6).

Якщо імпортер вважає або має підстави припустити, що вузол або пристрій безпеки не відповідає застосовним суттєвим вимогам, які наведені у додатку II, він не повинен вводити вузол або пристрій безпеки в обіг до приведення його у відповідність. Крім того, якщо вузол або пристрій безпеки створює ризик, імпортер повідомляє про це виробника та органи ринкового нагляду.

3. Імпортери зазначають на вузлі або пристрої безпеки своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу або, якщо це неможливо, розміщують цю інформацію на його пакованні або в документі, що супроводжує вузол або пристрій безпеки. Контактні дані надають мовою, легко зрозумілою для користувачів та органів ринкового нагляду.

Якщо імпортер наводить адресу веб-сайту, він забезпечує регулярне оновлення та доступ до інформації на цьому веб-сайті.

4. Імпортери забезпечують, щоб вузол або пристрій безпеки супроводжувався інструкціями та інформацією про безпеку, мовою, легко зрозумілою для користувачів, як визначено відповідною державою-членом.

5. Імпортери забезпечують, щоб умови зберігання або транспортування пристрою безпеки або вузла, коли він перебуває під їхньою відповідальністю, не становили загрози для його відповідності застосовним суттєвим вимогам, наведеним у додатку II.

6. Якщо це вважають за доцільне у зв'язку з ризиками, спричиненими вузлом або пристроєм безпеки, імпортери, щоб захистити здоров’я та безпеку пасажирів, обслуговуючого персоналу та третіх сторін, проводять випробування на пробах пристроїв безпеки або вузлів, наданих на ринку, досліджують і, за необхідності, ведуть реєстр скарг на вузли та пристрої безпеки, що не відповідають вимогам, і випадки відкликань таких пристроїв безпеки або вузлів, а також постійно інформують розповсюджувачів про такий моніторинг.

7. Імпортери, які вважають або мають підстави припускати, що вузол або пристрій безпеки, який вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення цього пристрою безпеки або вузла у відповідність, вилучення його з обігу або відкликання, зважаючи на обставини. Крім того, якщо вузол або пристрій безпеки становить ризик, імпортери негайно повідомляють про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку вузол або пристрій безпеки, і надають їм докладні відомості, зокрема про невідповідність пристрою безпеки або вузла вимогам і про будь-які вжиті коригувальні заходи.

8. Імпортери, протягом 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла, зберігають примірник декларації ЄС про відповідність у розпорядженні органів ринкового нагляду та забезпечують можливість надання цим органам, за їхніми запитами, доступу до технічної документації.

9. На вмотивований запит компетентного національного органу імпортери надають йому всю інформацію та документацію, необхідну, щоб продемонструвати відповідність пристрою безпеки або вузла, мовою, яку такий орган може легко розуміти. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу вони співпрацюють з ним стосовно будь-яких дій, що їх вживають для усунення ризиків, спричинених вузлами або пристроями безпеки, які вони ввели в обіг.

Стаття 14
Обов’язки розповсюджувачів

1. Під час надання на ринку пристрою безпеки або вузла, розповсюджувачі діють з належною обережністю з огляду на вимоги цього Регламенту.

2. Перед наданням на ринку пристрою безпеки або вузла розповсюджувачі повинні пересвідчитися, що на вузлі або пристрої безпеки нанесено знак CE, що він супроводжується декларацією ЄС про відповідність, інструкціями та інформацією про безпеку, а також, у відповідних випадках, іншими необхідними документами, складеними мовою, легко зрозумілою для користувачів, визначеною відповідною державою-членом, і що виробник та імпортер виконали вимоги, викладені в статті 11(5) і (6) та статті 13(3), відповідно.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави припускати, що вузол або пристрій безпеки не відповідає застосовним суттєвим вимогам, зазначеним у додатку II, він не повинен надавати вузол або пристрій безпеки на ринку до приведення його у відповідність. Крім того, якщо вузол або пристрій безпеки створює ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробника або імпортера, а також орган ринкового нагляду.

3. Розповсюджувачі забезпечують, щоб умови зберігання чи транспортування пристрою безпеки або вузла, коли він перебуває під їхньою відповідальністю, не становили загрозу для його відповідності застосовним суттєвим вимогам, зазначеним у додатку II.

4. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що вузол або пристрій безпеки, який вони надали на ринку, не відповідає вимогам цього Регламенту, повинні переконатися, що були вжиті коригувальні заходи, необхідні для приведення цього пристрою безпеки або вузла у відповідність, вилучення його з обігу або відкликання, зважаючи на обставини. Крім того, якщо вузол або пристрій безпеки створює ризик, розповсюджувачі негайно повідомляють про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку вузол або пристрій безпеки, і надають їм докладні відомості, зокрема про невідповідність пристрою безпеки або вузла вимогам і про будь-які вжиті коригувальні заходи.

5. На вмотивований запит компетентного національного органу розповсюджувачі надають йому всю інформацію та документацію, необхідну, щоб довести відповідність пристрою безпеки або вузла. Зазначена інформація та документація може бути надана в друкованій або електронній формі. На вимогу зазначеного органу виробники співпрацюють з ним стосовно будь-яких заходів, що їх уживають для усунення ризиків, спричинених вузлами або пристроями безпеки, які вони надали на ринку.

Стаття 15
Випадки, у яких обов’язки виробників поширюються на імпортерів та розповсюджувачів

Якщо імпортер або розповсюджувач вводить в обіг вузол або пристрій безпеки під своїм найменуванням або торговельною маркою, або модифікує вже введений в обіг вузол або пристрій безпеки у такий спосіб, що це може вплинути на його відповідність цьому Регламенту, він вважається виробником для цілей цього Регламенту, і на нього поширюються обов’язки виробника згідно зі статтею 11.

Стаття 16
Ідентифікація суб’єктів господарської діяльності

Суб’єкти господарської діяльності, на запит, ідентифікують для органів ринкового нагляду таке:

(a) будь-якого суб’єкта господарської діяльності, який постачив їм вузол або пристрій безпеки;

(b) будь-якого суб’єкта господарської діяльності і будь-яку особу, відповідальну за канатну дорогу, яким вони постачили вузол або пристрій безпеки.

Суб’єкти господарської діяльності повинні мати змогу надати інформацію, зазначену в першому параграфі, протягом 30 років після того, як їм було постачено вузол або пристрій безпеки, та протягом 30 років після того, як вони постачили вузол або пристрій безпеки.

ГЛАВА III
ВІДПОВІДНІСТЬ ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ ТА ВУЗЛІВ

Стаття 17
Презумпція відповідності пристроїв безпеки та вузлів

Вузли та пристрої безпеки, що відповідають гармонізованим стандартам, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, або їхнім частинам, вважають такими, що відповідають тим викладеним у додатку II суттєвим вимогам, які охоплені такими стандартами або їхніми частинами.

Стаття 18
Процедури оцінювання відповідності

1. Перш ніж вузол або пристрій безпеки буде введено в обіг, виробник повинен надати вузол або пристрій безпеки для проведення процедури оцінювання відповідності згідно з параграфом 2.

2. Відповідність вузлів та пристроїв безпеки оцінюють, на вибір виробника, за допомогою будь-якої з наведених нижче процедур оцінювання відповідності:

(a) експертиза ЄС-типу (Модуль В - виробничий тип), викладена у додатку III, у поєднанні з одним із наступних модулів:

(i) експертиза на відповідність типові на основі забезпечення якості процесу виробництва (Модуль D), викладена в додатку IV;

(ii) експертиза на відповідність типові на основі верифікації пристрою безпеки або вузла (Модуль P), викладена в додатку V;

(b) експертиза на відповідність на основі верифікації одиниці продукції (Модуль О), викладена в додатку VI;

(c) експертиза на відповідність на основі повного забезпечення якості з експертизою проекту (Модуль Н 1), викладена в додатку VII.

3. Записи та листування, які стосуються процедур оцінювання відповідності, складають офіційною мовою держави-члена, в якій засновано нотифікований орган, що здійснює процедури, зазначені у параграфі 2, або мовою, прийнятною для такого органу.

Стаття 19
Декларація ЄС про відповідність

1. У декларації ЄС про відповідність пристрою безпеки або вузла зазначають, що було продемонстровано виконання суттєвих вимог, викладених у додатку II.

2. Декларація ЄС про відповідність повинна мати типову структуру, наведену в додатку IX, містити елементи, вказані у відповідних модулях, зазначених у додатках III - VII, і її постійно оновлюють. Вузол або пристрій безпеки супроводжуються такою декларацією, перекладеною мовою або мовами, що вимагає держава-член, у якій вузол або пристрій безпеки вводять в обіг або надають на ринку.

3. Якщо на вузол або пристрій безпеки поширюється дія кількох актів Союзу, що вимагають декларацію ЄС про відповідність ЄС, складається єдина декларацію ЄС про відповідність стосовно всіх таких актів Союзу. В такій декларації зазначають відповідні акти Союзу, у тому числі відомості про їх опублікування.

4. Складаючи декларацію ЄС про відповідність, виробник бере на себе відповідальність за дотримання встановлених у цьому Регламенті вимог до пристрою безпеки або вузла.

Стаття 20
Загальні принципи маркування знаком CE

Маркування знаком CE здійснюється згідно з загальними принципами, викладеними у статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008.

Стаття 21
Правила та умови нанесення знаку СЕ

1. Знак CE наносять на вузол або пристрій безпеки чи на їхню паспортну табличку так, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. Якщо згаданий спосіб, внаслідок характеру пристрою безпеки або вузла, є неможливим або необгрунтованим, знак наноситься на паковання та супровідні документи.

2. Знак СЕ наносять до введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

3. Після знаку CE зазначають ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що був залучений на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер нотифікованого органу наносить такий орган самостійно або, згідно з його інструкціями, виробник чи його уповноважений представник.

4. Після знака CE та ідентифікаційного номеру, зазначеного у параграфі 3, можна додавати будь-які інші знаки, що позначають особливий ризик або особливе використання.

5. Щоб забезпечити правильне застосування режиму, який регулює маркування знаком CE, держави-члени повинні розбудовувати існуючі механізми, а також вчиняти ситуативні дії у випадку неналежного використання такого знака.

ГЛАВА IV
НОТИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ З ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Стаття 22
Нотифікація

Держави-члени нотифікують Комісію та інші держави-члени про органи, уповноважені згідно з цим Регламентом виконувати завдання з оцінювання відповідності як третя сторона.

Стаття 23
Нотифікуючі органи

1. Держави-члени призначають нотифікуючий орган, що відповідає за встановлення та проведення необхідних процедур оцінювання і нотифікації органів з оцінювання відповідності, а також моніторинг нотифікованих органів, у тому числі дотримання положень статті 28.

2. Держави-члени можуть вирішити, що оцінювання та моніторинг, зазначені в параграфі 1, повинен проводити національний орган з акредитації в межах значення та відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008.

3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином доручає оцінювання, нотифікацію або моніторинг, зазначені в параграфі 1 цієї статті, органу, що не є державним утворенням, такий орган повинен бути юридичною особою та відповідати mutatis mutandis вимогам, встановленим у статті 24. Крім того, він повинен мати механізми для покриття зобов’язань, що виникають в результаті його діяльності.

4. На нотифікуючий орган покладена повна відповідальність за завдання, виконані органом, зазначеним у параграфі 3.

Стаття 24
Вимоги стосовно нотифікуючих органів

1. Нотифікуючий орган засновують у такий спосіб, щоб не виникало жодного конфлікту інтересів між ним та органами з оцінювання відповідності.

2. Організація і функціонування нотифікуючого органу повинна відбуватись таким чином, щоб убезпечити об’єктивність та неупередженість його діяльності.

3. Нотифікуючий орган організовують у такий спосіб, що кожне рішення стосовно нотифікації органу з оцінювання відповідності ухвалюють компетентні особи, інші, ніж ті, що проводили оцінювання.

4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або надавати будь-які послуги, що їх здійснюють органи з оцінювання відповідності, або послуги з консультування на комерційній чи конкурентній основі.

5. Нотифікуючий орган убезпечує конфіденційність інформації, яку він отримує.

6. Нотифікуючий орган повинен мати достатню кількість компетентного персоналу у своєму розпорядженні для належного виконання своїх завдань.

Стаття 25
Обов’язок нотифікуючих органів надавати інформацію

Держави-члени повідомляють Комісію про свої процедури оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності, а також моніторингу нотифікованих органів і про будь-які зміни в них.

Комісія оприлюднює таку інформацію.

Стаття 26
Вимоги стосовно нотифікованих органів

1. Для цілей нотифікації, орган з оцінювання відповідності повинен відповідати вимогам, які встановлені в параграфах 2 - 11.

2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснованим відповідно до національного законодавства держави-члена та мати правосуб’єктність.

3. Орган з оцінювання відповідності є третьою стороною, незалежною від організації або від вузлів чи пристроїв безпеки, які він оцінює.

Орган, що належить до бізнес-асоціації або професійної федерації, яка представляє підприємства, що беруть участь у проектуванні, виготовленні, наданні, складанні, використанні чи технічному обслуговуванні пристроїв безпеки або вузлів, що їх він оцінює, може вважатися такою стороною за умови демонстрації його незалежності та відсутності будь-якого конфлікту інтересів.

4. Орган з оцінювання відповідності, його вища ланка керівництва та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні бути проектувальниками, виробниками, імпортерами, постачальниками, монтажниками, покупцями, власниками, користувачами чи сторонами, відповідальними за технічне обслуговування пристроїв безпеки або вузлів, які вони оцінюють, або представниками будь-якої з цих сторін. Це не повинно перешкоджати використанню оцінених пристроїв безпеки або вузлів, які є необхідними для роботи органу з оцінювання відповідності, чи використанню таких пристроїв безпеки або вузлів в особистих цілях.

Орган з оцінювання відповідності, його вища ланка керівництва та персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинні брати безпосередню участь у проектуванні, виробництві або спорудженні, реалізації, монтажі, використанні або технічному обслуговуванні таких пристроїв безпеки або вузлів, або представляти будь-які сторони, залучених до таких видів діяльності. Вони не повинні брати участь у будь-якій діяльності, яка може суперечити незалежності їхніх суджень або їхньої доброчесності стосовно діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Зазначена вимога стосується, зокрема, надання послуг з консультування.

Органи з оцінювання відповідності повинні забезпечити, щоб діяльність їхніх дочірніх підприємств або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність та неупередженість їхньої діяльності з оцінювання відповідності.

5. Органи з оцінювання відповідності та їхній персонал повинні здійснювати діяльність з оцінювання відповідності з найвищим рівнем професіоналізму та з необхідною технічною компетентністю у відповідній галузі, бути вільними від будь-якого тиску і спонукань, особливо фінансового характеру, які могли б вплинути на їхні судження або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, особливо з боку осіб чи груп осіб, що мають інтерес у результатах цієї діяльності.

6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути спроможним виконати всі завдання з оцінювання відповідності, покладені на нього в додатках III - VII, стосовно яких він був нотифікований, незалежно від того, чи виконуються ці завдання безпосередньо органом з оцінювання відповідності, чи від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінювання відповідності у будь-який час і для кожної процедури оцінювання відповідності та кожного виду чи категорії пристроїв безпеки або вузлів, стосовно яких він був нотифікований, повинен мати в розпорядженні необхідні:

(a) персонал, що має технічні знання та достатній належний досвід для виконання завдань з оцінювання відповідності;

(b) описи процедур, згідно з якими проводять оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Він повинен мати необхідні політики та процедури, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як нотифікований орган, та інші види діяльності;

(c) процедури для провадження діяльності, які належно враховують розмір підприємства, галузь, в якій воно функціонує, його структуру, ступінь складності відповідного пристрою безпеки або вузла та масовий або серійний характер процесу виробництва.

Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для виконання на належному рівні технічних та адміністративних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, а також доступ до всього іншого необхідного обладнання та матеріально-технічної бази.

7. Персонал, відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинен мати:

(a) достатню технічну та професійну підготовку, що охоплює всі види діяльності з оцінювання відповідності, щодо яких орган з оцінювання було нотифіковано;

(b) задовільне знання вимог щодо оцінювань відповідності, які вони проводять, та достатні повноваження для проведення таких оцінювань;

(c) належне знання й розуміння суттєвих вимог, визначених у додатку II, застосовних гармонізованих стандартів, а також відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та відповідного національного законодавства;

(d) здатність складати сертифікати, протоколи та звіти на підтвердження того, що оцінювання були проведені.

8. Необхідно гарантувати неупередженість органів з оцінювання відповідності, вищої ланки їхнього керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності.

Оплата праці вищої ланки керівництва органу з оцінювання відповідності та його персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінювань відповідності чи їхніх результатів.

9. Органи з оцінювання відповідності повинні укласти договір страхування відповідальності, якщо відповідно до національного законодавства держава не бере на ctбе відповідальність, або якщо сама держава-член не є безпосередньо відповідальною за оцінювання відповідності.

10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати професійну таємницю стосовно всієї інформації, одержаної під час виконання завдань згідно з додатками III - VII, або з будь-якими положеннями національного законодавства, що врегульовують таке питання, за винятком випадків, що стосуються її надання уповноваженим органам держави-члена, в якій такий орган провадить діяльність. Права власності повинні бути захищені.

11. Органи з оцінювання відповідності беруть участь у відповідній діяльності зі стандартизації, а також у діяльності координаційної групи для нотифікованих органів, утвореної згідно з цим Регламентом, або забезпечують поінформованість свого персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, про таку діяльність, а також застосовують адміністративні рішення та документи, напрацьовані такою групою, як загальні настанови.

Стаття 27
Презумпція відповідності нотифікованих органів

Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє свою відповідність критеріям, встановленим у відповідних гармонізованих стандартах, покликання на які було опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, або їхніх частинах, його вважають таким, що відповідає вимогам, викладеним в статті 26, тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти охоплюють такі вимоги.

Стаття 28
Дочірні підприємства нотифікованих органів і залучення субпідрядників

1. Якщо нотифікований орган залучає субпідрядників до виконання певних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, або вдається до послуг дочірнього підприємства, він забезпечує, щоб субпідрядник або дочірнє підприємство відповідали вимогам, викладеним у статті 26, та інформує про це нотифікуючий орган.

2. Нотифіковані органи беруть на себе повну відповідальність за завдання, які виконують субпідрядники або дочірні підприємства, де б такі не були засновані.

3. Субпідрядник або дочірнє підприємство може виконувати такі дії тільки за згодою клієнта.

4. Нотифіковані органи зберігають у віданні нотифікуючого органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікацій субпідрядника або дочірнього підприємства та роботи, яку вони виконують відповідно до додатків III - VII.

Стаття 29
Заявка на нотифікацію

1. Орган з оцінювання відповідності подає заявку на нотифікацію до нотифікуючого органу держави-члена, у якій його засновано.

2. Заявка на нотифікацію повинна супроводжуватися описом видів діяльності з оцінювання відповідності, модуля або модулів оцінювання відповідності та пристрою безпеки/вузла або пристроїв безпеки/вузлів, щодо яких орган заявляє свою компетентність, а також, за наявності, свідоцтвом про акредитацію, виданим національним органом з акредитації, який засвідчує, що орган з оцінювання відповідності задовольняє вимоги, встановлені в статті 26.

3. Якщо певний орган з оцінювання відповідності не може надати сертифікат акредитації, він повинен надати нотифікуючому органу всі документальні докази, необхідні для верифікації, визнання і регулярного моніторингу дотримання ним вимог, встановлених у статті 26.

Стаття 30
Процедура нотифікації

1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати лише органи з оцінювання відповідності, які задовольнили вимоги, встановлені в статті 26.

2. Вони повідомляють про нотифікацію Комісію та інші держави-члени, використовуючи систему електронної нотифікації, що її розробила і нею керує Комісія.

3. Нотифікація повинна містити вичерпні відомості про види діяльності з оцінювання відповідності, модуль або модулі оцінювання відповідності та вузол/пристрій безпеки або вузли/пристрої безпеки, що є предметом оцінювання, а також належне засвідчення компетентності.

4. Якщо підставою нотифікації не є сертифікат акредитації, як це зазначено в статті 29(2), нотифікуючий орган надає Комісії та іншим державам-членам документальні докази, що засвідчують компетентність органу з оцінювання відповідності та наявні механізми, щоб забезпечити регулярний моніторинг такого органу і продовження виконання ним вимог, встановлених в статті 26.

5. Зазначений орган може провадити діяльність як нотифікований орган, тільки якщо з боку Комісії або іншої держави-члена протягом двох тижнів з моменту нотифікації, у разі використання свідоцтва про акредитацію, або протягом двох місяців з моменту нотифікації у випадку, коли акредитацію не використовують, не було висунуто жодних заперечень.

Для цілей цього Регламенту, лише такий орган вважають нотифікованим органом.

6. Нотифікуючий орган повинен повідомити Комісію та інші держави-члени про будь-які подальші відповідні зміни в нотифікації.

Стаття 31
Ідентифікаційні номери і списки нотифікованих органів

1. Комісія присвоює нотифікованому органу ідентифікаційний номер.

2. Вона присвоює єдиний такий номер, навіть якщо орган нотифікований відповідно до кількох актів Союзу.

2. Комісія оприлюднює список органів, які було нотифіковано відповідно до цього Регламенту, включно з ідентифікаційними номерами, які було їм присвоєно, та видами діяльності, для яких їх було нотифіковано.

Комісія забезпечує постійне оновлення такого списку.

Стаття 32
Зміни в нотифікаціях

1. Якщо нотифікуючий орган з’ясував або одержав інформацію, що нотифікований орган більше не відповідає вимогам, встановленим у статті 26, або що він неспроможний виконувати свої зобов’язання, нотифікуючий орган повинен, залежно від обставин, обмежити, призупинити або відкликати нотифікацію, зважаючи на критичність невідповідності згаданим вимогам або невиконання згаданих зобов’язань. Він негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени.

2. Заявка на нотифікацію повинна супроводжуватися описом видів діяльності з оцінювання відповідності, модуля або модулів оцінювання відповідності та пристрою безпеки/вузла або пристроїв безпеки/вузлів, щодо яких орган заявляє свою компетентність, а також, за наявності, свідоцтвом про акредитацію, виданим національним органом з акредитації, який засвідчує, що орган з оцінювання відповідності задовольняє вимоги, встановлені в статті 26.

Стаття 33
Оспорювання компетентності нотифікованих органів

1. Комісія розслідує всі випадки, в яких вона сумнівається або до її відома доведено сумніви щодо компетентності нотифікованого органу або постійного виконання нотифікованим органом вимог і обов’язків, які на нього поширюються.

2. Нотифікуюча держава-член надає Комісії, на вимогу, всю інформацію стосовно підстави для нотифікації або підтримання компетентності зазначеного нотифікованого органу.

3. Комісія повинна забезпечити, щоб усю закриту інформацію, одержану під час розслідувань, опрацьовували конфіденційно.

4. Якщо Комісія встановлює, що нотифікований орган не відповідає або більше не відповідає вимогам для його нотифікації, вона повинна ухвалити імплементацій акт, що вимагає від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, у тому числі, якщо необхідно, відкликати нотифікацію.

Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 44(2).

Стаття 34
Функціональні обов’язки нотифікованих органів

1. Нотифіковані органи здійснюють оцінювання відповідності згідно з процедурами оцінювання відповідності, передбаченими у додатках III - VII.

2. Оцінювання відповідності виконують у пропорційний спосіб, уникаючи непотрібного тягаря для суб’єктів господарської діяльності.

Органи з оцінювання відповідності повинні провадити діяльність з належним урахуванням розміру підприємства, галузі, в якій воно функціонує, його структури, ступеня складності відповідного пристрою безпеки або вузла і масового чи серійного характеру процесу виробництва.

При цьому, вони, тим не менше, повинні зважати на ступінь ретельності та рівень захисту, необхідний для відповідності пристрою безпеки або вузла цьому Регламенту.

3. Якщо нотифікований орган виявляє, що виробник не виконав суттєві вимоги, зазначені у додатку II, або вимоги відповідних гармонізованих стандартів або інших технічних специфікацій, він висуває виробнику вимогу вжити належних коригувальних заходів і не видає сертифікат або дозвільне рішення.

4. Якщо під час моніторингу відповідності після видачі сертифікату або дозвільного рішення нотифікований орган виявить, що вузол або пристрій безпеки більше не відповідає вимогам, він повинен висунути вимогу виробнику вжити належних коригувальних заходів і, за необхідності, призупиняє або відкликає сертифікат або дозвільне рішення.

5. Якщо коригувальних заходів не вживають або вони не дають необхідного результату, нотифікований орган повинен, залежно від обставин, обмежити, призупинити або відкликати будь-які сертифікати або дозвільні рішення.

Стаття 35
Оскарження рішень нотифікованих органів

Нотифіковані органи повинні забезпечити наявність процедури оскарження своїх рішень.

Стаття 36
Обов’язок нотифікованих органів надавати інформацію

1. Нотифіковані органи повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-які відхилення, обмеження, призупинення або відкликання сертифікату або дозвільного рішення;

(b) будь-які обставини, що впливають на сферу або умови нотифікації;

(c) будь-який запит на інформацію, отриманий ними від органів ринкового нагляду стосовно діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на запит, діяльність з оцінювання відповідності, здійснена в межах їхньої нотифікації, та будь-які інші виконані дії, включно з транскордонними видами діяльності та залученням субпідрядників.

2. Нотифіковані органи повинні надавати іншим органам, нотифікованим згідно з цим Регламентом, які здійснюють подібні види діяльності з оцінювання відповідності, що поширюються на ті самі пристрої безпеки або вузли, відповідну інформацію про питання, пов’язані з негативними, а також, на запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Стаття 37
Обмін досвідом

Комісія забезпечує організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику нотифікації.

Стаття 38
Координація нотифікованих органів

Комісія забезпечує запровадження і належне ведення відповідної координації і співпрацї між органами, нотифікованими відповідно до цього Регламенту, у формі координаційної групи нотифікованих органів з канатних доріг.

Нотифіковані органи повинні брати участь у роботі такої групи безпосередньо або через уповноважених представників.

ГЛАВА V
НАГЛЯД ЗА РИНКОМ СОЮЗУ, КОНТРОЛЬ ВУЗЛІВ І ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ, ЩО НАДХОДЯТЬ НА РИНОК СОЮЗУ, ТА ЗАПОБІЖНА ПРОЦЕДУРА СОЮЗУ

Стаття 39
Нагляд за ринком Союзу, контроль вузлів і пристроїв безпеки, що надходять на ринок Союзу

Статтю 15(3) і статті 16 - 29 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до вузлів і пристроїв безпеки.

Стаття 40
Процедура національного рівня щодо поводження з вузлами або пристроями безпеки, які створюють ризик

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що вузол або пристрій безпеки, охоплений цим Регламентом, створює ризик для здоров’я або безпеки людини або для безпеки майна, вони повинні провести оцінювання щодо таких пристроїв безпеки або вузлів з охопленням усіх відповідних вимог, установлених в цьому Регламенті. Відповідні суб’єкти господарської діяльності повинні, мірою необхідності, співпрацювати з органами ринкового нагляду з цією метою.

Якщо під час оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що вузол або пристрій безпеки не відповідає встановленим у цьому Регламенті вимогам, вони повинні невідкладно висунути суб’єкту господарської діяльності вимогу вжити коригувальних дій для забезпечення відповідності пристрою безпеки або вузла згаданим вимогам, вилучити або відкликати такий вузол або пристрій безпеки з ринку в розумний, сумірний характеру ризику, строк, який вони призначають на власний розсуд.

Органи ринкового нагляду інформують про це відповідний нотифікований орган.

Статтю 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невідповідність вимогам не обмежується їхньою національною територією, вони повинні повідомити Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання, а також про дії, виконання яких вони вимагають від суб’єкта господарської діяльності.

3. Суб’єкт господарської діяльності повинен забезпечити, щоб усі необхідні коригувальні дії було вжито стосовно всіх зазначених відповідних вузлів і пристроїв безпеки, які він ввів в обіг по всій території Союзу.

4. Якщо відповідний суб’єкт господарської діяльності не здійснює належну коригувальну дію в межах строку, зазначеного у другому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду повинні вжити всіх належних попередніх заходів, щоб заборонити або обмежити надання на національному ринку пристроїв безпеки або вузлів, вилучити вузол або пристрій безпеки з такого ринку або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Інформація, зазначена в другому підпараграфі параграфу 4, повинна містити всі наявні деталі, зокрема дані, необхідні для ідентифікації пристрою безпеки або вузла, що не відповідають вимогам, їхнє походження, характер імовірної невідповідності та пов’язаного з цим ризику, характер і тривалість вжитих національних заходів і аргументи, наведені відповідними суб’єктами господарської діяльності. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні зазначити, чи є невідповідність наслідком однієї з таких причин:

(a) вузол або пристрій безпеки не відповідає вимогам щодо здоров’я і безпеки людини або захисту майна; або

(b) недоліки в зазначених у статті 17 гармонізованих стандартах, що на них базується презумпція відповідності.

6. Держави-члени, окрім тих, що ініціюють процедуру згідно з цією статтею, повинні невідкладно повідомити Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені інструменти та будь-які додаткові доступні їм відомості стосовно невідповідності такого пристрою безпеки або вузла вимогам, а також, у разі незгоди з ухваленим національним інструментом, про свої заперечення.

7. Якщо протягом трьох місяців з моменту одержання інформації, зазначеної в другому підпараграфі параграфа 4, ні жодна держава-член, ні Комісія не висунули заперечення стосовно проміжного інструменту, застосованого державою-членом, такий інструмент вважають виправданим.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне застосування належних обмежувальних інструментів, таких як вилучення пристрою безпеки або вузла з ринку, до такого пристрою безпеки або вузла.

Стаття 41
Запобіжна процедура Союзу

1. Якщо після завершення процедури, визначеної в статті 40(3) і (4), будуть висунуті заперечення проти інструменту, вжитого державою-членом, або якщо Комісія вважає, що національний інструмент суперечить законодавству Союзу, Комісія повинна невідкладно розпочати консультації з державою-членом і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарської діяльності та оцінити цей національний інструмент. На основі результатів такого оцінювання, Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає чи є національний інструмент обґрунтованим.

Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно передає його державам-членам і відповідному суб’єкту або суб’єктам господарської діяльності.

2. Якщо національний інструмент вважається обґрунтованим, усі держави-члени застосовують необхідні інструменти, щоб забезпечити вилучення пристрою безпеки або вузла, що не відповідає вимогам, зі свого ринку, та повідомляють про це Комісію. Якщо національний інструмент не вважається обґрунтованим, відповідна держава-член відкликає такий інструмент.

3. Якщо національний інструмент вважається обґрунтованим і невідповідність пристрою безпеки або вузла виникає через недоліки в гармонізованих стандартах, зазначених у пункті (b) статті 40(5) цього Регламенту, Комісія застосовує процедуру, передбачену статтею 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

Стаття 42
Відповідні вимогам пристрої безпеки або вузли, які створюють ризик

1. Якщо, провівши оцінювання згідно зі статтею 40(1), держава-член, незважаючи на відповідність пристрою безпеки або вузла вимогам цього Регламенту, виявляє, що він створює ризик для здоров’я і безпеки людини або безпеки майна, вона вимагає від відповідного суб’єкта господарської діяльності вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити, що відповідний вузол або пристрій безпеки після введення в обіг більше не становитиме зазначеного ризику, вилучити вузол або пристрій безпеки з ринку або відкликати його протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона встановлює на власний розсуд.

2. Суб’єкт господарської діяльності повинен забезпечити, щоб коригувальні дії було вжито стосовно всіх зазначених вузлів і пристроїв безпеки, які він надав на ринку, по всьому Союзу.

3. Держава-член негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени. Інформація повинна містити всі наявні деталі, зокрема дані, необхідні для ідентифікації пристрою безпеки або вузла, що не відповідають вимогам, дані про походження і ланцюг постачання пристрою безпеки або вузла, характер наявного ризику, а також характер і тривалість застосованих національних інструментів.

4. Комісія повинна невідкладно розпочати консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінює застосовані національні інструменти. На основі результатів такого оцінювання Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує, чи є національний інструмент обґрунтованим, і, якщо це необхідно, пропонує належні інструменти.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфу, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 44(3).

У випадку належним чином обґрунтованої нагальної потреби, пов’язаної з захистом здоров’я і безпеки людини, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 44(4).

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно передає його державам- членам і відповідному суб’єкту або суб’єктам господарської діяльності.

Стаття 43
Формальна невідповідність

1. Без обмеження статті 40, якщо держава-член виявляє одну із зазначених нижче невідповідностей, вона вимагає від відповідного суб’єкта господарської діяльності усунути її:

(a) знак CE було нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 21 цього Регламенту;

(b) знак CE не було нанесено;

(c) ідентифікаційний номер нотифікованого органу, залученого на етапі контролю виробництва, було нанесено з порушенням статті 21 або не було нанесено;

(d) вузол або пристрій безпеки не супроводжуються декларацією ЄС про відповідність;

(e) декларацію ЄС про відповідність не було складено;

(f) декларацію ЄС про відповідність оформлено неправильно;

(g) технічна документація відсутня або неповна;

(h) інформація, зазначена у статті 11(6) або 13(3), відсутня, неправдива або неповна;

(i) не виконані будь-які інші адміністративні вимоги, зазначені у статті 11 або статті 13.

2. Якщо невідповідність, зазначена в параграфі 1, зберігається, зазначена держава-член застосовує всі необхідні інструменти, щоб обмежити або заборонити надання на ринку такого пристрою безпеки або вузла або забезпечити його відкликання чи вилучення з ринку.

ГЛАВА VI
ПРОЦЕДУРА КОМІТЕТУ, ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 44
Процедура Комітету

1. Комісії допомагає Комітет з питань канатних доріг. Такий комітет є комітетом, означеним в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011.

2. У випадках покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У випадках покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. У випадках покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

5. Комісія проводить консультації з комітетом з будь-якого питання, щодо якого, згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012 або будь-яким іншим законодавством Союзу, необхідні консультації галузевих експертів.

Крім того, комітет може вивчати будь-яке інше питання стосовно застосування цього Регламенту, що його піднімає або його голова, або представник держави-члена відповідно до своїх процедурних правил.

Стаття 45
Санкції

1. Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами економічної діяльності положень цього Регламенту та національного законодавства, адаптованого відповідно до цього Регламенту. Такі правила можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримуючими, та можуть бути посилені, якщо відповідний суб’єкт економічної діяльності вчинив подібне порушення цього Регламенту раніше.

Держави-члени подають ці правила Комісії до 21 березня 2018 року, а також невідкладно повідомляють Комісії будь-які наступні зміни, що стосуються таких положень.

2. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів для забезпечення виконання правил щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами економічної діяльності положень цього Регламенту.

Стаття 46
Перехідні положення

Держави члени не повинні перешкоджати наданню на ринку вузлів і пристроїв безпеки, охоплених Директивою 2000/9/ЄС, які відповідають вимогам зазначеної Директиви і які були введені в обіг до 21 квітня 2018 року.

Держави члени не повинні перешкоджати введенню в експлуатацію канатних доріг, охоплених Директивою 2000/9/ЄС, які відповідають вимогам зазначеної Директиви і які були встановлені до 21 квітня 2018 року.

сертифікати і дозволи щодо пристроїв безпеки, видані відповідно до Директиви 2000/9/ЄС, відповідно до цього Регламенту є чинними.

Стаття 47
Скасування

Скасувати Директиву 2000/9/ЄС з 21 квітня 2018 року.

Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку X.

Стаття 48
Набуття чинності та застосування

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Цей Регламент застосовується з 21 квітня 2018 року, за винятком:

(a) статей 22-38 і 44, які застосовують з 21 жовтня 2016 року;

(b) статті 45(1), яку застосовують з 21 березня 2018 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.


ДОДАТОК I
ВУЗЛИ

Канатні дороги поділяють на інфраструктуру і вузли, зазначені нижче:

1.

Канати і з’єднання канатів.

2.

Приводи і гальма.

3.

Механічне устатковання:

3.1.

Піднімальний механізм каната.

3.2.

Стаціонарне обладнання.

3.3.

Лінійна техніка.

4.

Транспортні засоби:

4.1.

Кабіни, крісла або транспортери.

4.2.

Підвісний механізм.

4.3.

Привід.

4.4.

З’єднання з кабелем.

5.

Електротехнічні пристрої:

5.1.

Пристрої для здійснення контролю, керування і запобіжні пристрої

5.2.

Апаратура для зв’язку та інформаційне устаткування.

5.3.

Устаткування для захисту від блискавки.

6.

Рятувальне устаткування:

6.1.

Стаціонарне рятувальне устаткування.

6.2.

Пересувне рятувальне устаткування.

ДОДАТОК II
СУТТЄВІ ВИМОГИ

1. Призначення

Цей додаток встановлює суттєві вимоги, в тому числі придатність до технічного обслуговування та експлуатації, застосовні до проектування, спорудження та введення в експлуатацію канатних доріг, та застосовні до вузлів і пристроїв безпеки.

2. Загальні вимоги

2.1. Безпека людини

Безпека пасажирів, обслуговуючого персоналу і третіх осіб є фундаментальною вимогою до проектування, спорудження та експлуатації канатних доріг.

2.2. Принципи безпеки

Всі канатні дороги необхідно проектувати, експлуатувати та обслуговувати відповідно до таких принципів, які застосовують в заданому порядку:

- усунути або, якщо це неможливо, знизити ризики за допомогою проектно-конструкторських робіт,

- визначити і вжити всіх необхідних заходів для захисту від ризиків, які не можна усунути за допомогою проектно-конструкторських робіт,

- визначити і сформулювати запобіжні заходи, які необхідно вжити, щоб уникнути ризиків, які не вдалося повністю усунути за допомогою положень і заходів, згаданих в першому і другому абзацах.

2.3. Врахування зовнішніх чинників

Канатна дорога повинна бути спроектована і споруджена таким чином, щоб її можна було безпечно експлуатувати, враховуючи тип канатної дороги, природні та фізичні особливості місцевості, в якій вона встановлена, навколишні, атмосферні та метеорологічні фактори, а також можливі споруди і перешкоди, розташовані в безпосередній близькості на землі або в повітрі.

2.4. Розміри

Канатна дорога, вузли та всі її пристрої безпеки повинні мати такі розміри, бути спроектовані та вироблені так, щоб вони могли витримати, з достатнім рівнем безпеки, всі навантаження, що виникають за всіх передбачуваних умов, враховуючи ті, які відбуваються не під час експлуатації, і, зокрема, зовнішній вплив, динамічний вплив і втому матеріалів, при цьому необхідно дотримуватись загальновизнаних правил, зокрема щодо вибору матеріалів.

2.5. Монтаж

2.5.1. Канатні дороги, вузли та всі пристрої безпеки повинні бути спроектовані та сконструйовані у спосіб, що забезпечує можливість їхнього безпечного монтажу та розміщення.

2.5.2. Пристрої безпеки повинні бути спроектовані таким чином, щоб, або за рахунок конструкції, або засобами відповідного марковання на самих пристроях, зробити помилки монтажу неможливими.

2.6. Надійність канатної дороги

2.6.1. Пристрої безпеки необхідно проектувати, конструювати та використовувати так, щоб у всіх випадках забезпечити їхню власну експлуатаційну надійність та/або безпечність канатної дороги, як визначено в аналізі безпеки, передбаченому у статті 8, щоб їх відмова була маловірогідною, і з достатнім запасом міцності.

2.6.2. Канатну дорогу необхідно проектувати та виготовляти таким чином, щоб забезпечити, у разі відмови будь-якої комплектуючої під часи її роботи, що може загрожувати безпеці, вжиття відповідних заходів безпеки у належний час.

2.6.3. Запобіжні заходи, зазначені в пунктах 2.6.1 і 2.6.2 застосовують протягом усього періоду між двома плановими інспекціями таких комплектуючих. Терміни проведення планової інспекції пристроїв безпеки повинні бути чітко зазначені у керівництві з експлуатації.

2.6.4. Пристрої безпеки, вбудовані в канатну дорогу як запасні частини, повинні відповідати суттєвим вимогам цього Регламенту і умовам, що стосуються правильної взаємодії з іншими частинами канатних доріг.

2.6.5. Необхідно вжити заходів, щоб забезпечити, що пожежа на канатній дорозі не становитиме загрозу для безпеки людини.

2.6.6. Необхідно вжити спеціальних заходів для захисту канатних доріг і людини від блискавки.

2.7. Запобіжні пристрої

2.7.1. Будь-яку несправність на канатній дорозі, яка може спричинити збій, що загрожуватиме безпеці, необхідно, якщо це можливо на практиці, виявити, прозвітувати, та локалізувати за допомогою запобіжного пристрою. Це також стосується будь-якої передбачуваної за нормальних умов зовнішньої події, яка може загрожувати безпеці.

2.7.2. Необхідно забезпечити можливість вимкнути канатну дорогу вручну в будь-який час.

2.7.3. Після того, як запобіжний пристрій зупинив канатну дорогу, перезапустити її без виконання належних дій повинно бути неможливо.

2.8. Придатність до технічного обслуговування

Канатна дорога повинна бути спроектована і споруджена так, щоб забезпечити можливість безпечного проведення планового і спеціального технічного обслуговування та ремонтних операцій і процедур.

2.9. Негативний вплив

Канатна дорога повинна бути спроектована і споруджена так, щоб будь-який зовнішній чи внутрішній негативний вплив від шкідливих газів, шуму та вібрації залишався в призначених межах.

3. Вимоги до інфраструктури

3.1. Розташування, швидкість, відстань між транспортними засобами

3.1.1. Канатна дорога повинна бути спроектована для безпечної експлуатації з урахуванням особливостей місцевості, атмосферних і метеорологічних умов, будь-яких можливих споруд та перешкод, що розташовані в безпосередній близькості на землі або в повітрі так, щоб не спричиняти негативного впливу і не загрожувати безпеці за будь-яких умов експлуатації та обслуговування або у випадку операції з порятунку людей.

3.1.2. Необхідно зберігати достатню відстань з боків і по вертикалі між транспортними засобами, буксирними пристроями, трасами, канатами, і т. д. та можливими спорудами і перешкодами, що розташовані в безпосередній близькості на землі чи в повітрі, враховуючи вертикальний, подовжній і поперечний рух канатів та транспортних засобів або буксирних пристроїв за найнесприятливіших з усіх передбачуваних умов експлуатації.

3.1.3. Максимальну відстань між транспортними засобами та землею необхідно визначати з урахуванням характеру канатної дороги, типу транспортних засобів і рятувальних процедур. Для відкритих вагонів також необхідно враховувати ризик падіння і психологічні аспекти, пов’язані з відстанню між транспортними засобами і землею.

3.1.4. Максимальну швидкість транспортних засобів і буксирних пристроїв, мінімальну відстань між ними та їхнє прискорення і ефективність гальмування обирають так, щоб забезпечити безпеку для людини та безпечність експлуатації канатної дороги.

3.2. Станції та споруди уздовж лінії

3.2.1. Станції та споруди уздовж лінії проектують, встановлюють та обладнують так, щоб забезпечити стабільність. Вони повинні надавати можливість безпечно скеровувати канати, транспортні засоби і буксирні пристрої та можливість безпечно проводити технічне обслуговування за будь-яких умов експлуатації.

3.2.2. Зони входу і виходу канатних доріг повинні бути спроектовані так, щоб гарантувати безпеку руху транспортних засобів, буксирних пристроїв і людини. Рух транспортних засобів і буксирних пристроїв на станціях повинен здійснюватися без ризику для людей з урахуванням можливої активної участі їх до співпраці у їхньому русі.

4. Вимоги щодо канатів, приводів і гальм, і до механічного устаткування і електричного обладнання

4.1. Канати та їхні опори

4.1.1. Необхідно вжити всіх заходів на рівні останніх технологічних розробок для того, щоб:

- уникнути розриву канатів або їхніх кріплень,

- визначити їхню мінімальну та максимальну границю міцності,

- забезпечити безпечний монтаж їх на опори і запобігти сходженню,

- уможливити контроль за ними.

4.1.2. Якщо неможливо запобігти всіх ризиків сходження канатів, необхідно вжити заходів, що забезпечать, у випадку сходження, вивільнення канатів і вимкнення канатної дороги без загрози для людини.

4.2. Механічне устатковання

4.2.1. Приводи

Система приводу канатної дороги повинна мати відповідні функціональні характеристики і можливості, адаптовані до різних систем і режимів експлуатації.

4.2.2. Резервний привід

Канатна дорога повинна мати резервний привід з енергопостачанням, яке не залежить від системи основного приводу. Однак, резервний привід не потрібний, якщо аналіз безпеки показує, що люди можуть легко, швидко і безпечно покинути транспортний засіб та, зокрема, буксирний пристрій, навіть за відсутності резервного приводу.

4.2.3. Гальмівна система

4.2.3.1. На випадок надзвичайної ситуації необхідно передбачити можливість вимкнення канатної дороги та/або транспортного засобу у будь-який момент за максимально несприятливих умов за показниками навантаження і зчеплення шківу під час експлуатації. Гальмівний шлях повинен бути настільки коротким, наскільки цього вимагає безпека канатної дороги.

4.2.3.2. Показники гальмування повинні бути в належних межах таким чином, щоб забезпечити як безпеку людини, так і задовільну роботу транспортних засобів, канатів і інших частин канатної дороги.

4.2.3.3. В усіх канатних дорогах повинні бути дві гальмівні системи або більше, кожна з яких здатна виконати зупинку канатної дороги, скоординовані таким чином, щоб автоматично заміняти активну систему, коли її ефективності буде недостатньо. Остання гальмівна система канатної дороги повинна працювати якомога ближче до тягового канату. Ці положення не застосовують до буксирних витягів.

4.2.3.4. Канатна дорога повинна бути обладнана дієвим механізмом затиску і блокування для захисту від передчасних перезапусків.

4.3. Пристрої керування

Пристрої керування повинні бути спроектовані та сконструйовані так, щоб бути безпечними і надійними, витримувати звичайні експлуатаційні навантаження та вплив зовнішніх факторів, таких як вологість, екстремальні температури або електромагнітні перешкоди, без створення небезпечних ситуацій, навіть у разі помилки під час експлуатації.

4.4. Апаратура для зв’язку

Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений відповідною апаратурою для спілкування між собою у будь-який час та інформування пасажирів про надзвичайні ситуації.

5. Транспортні засоби та буксирні пристрої

5.1. Транспортні засоби та/або буксирні пристрої необхідно проектувати та оснащувати таким чином, щоб за передбачуваних умов експлуатації запобігти випаданню пасажирів або обслуговуючого персоналу та не наражати їх на будь-які інші ризики.

5.2. Кріплення на транспортних засобах і буксирних пристроях повинні бути за габаритами і конструкцією такими, що не:

- пошкоджують канат, або

- не зісковзують, крім випадків, коли зісковзування не впливає значно на безпечність транспортного засобу, буксирного пристрою або самої дороги,

за максимально несприятливих умов.

5.3. Двері транспортного засобу (у вагонах, кабінах) проектують і конструюють так, щоб їх можна було закрити та замкнути. Підлогу і стіни транспортного засобу проектують та конструюють так, щоб вони могли витримати тиск і навантаження від пасажирів та обслуговуючого персоналу за будь-яких обставин.

5.4. Якщо, з міркувань безпечної експлуатації, на борту транспортного засобу повинен бути оператор, транспортний засіб необхідно оснастити обладнанням, необхідним для виконання оператором своїх задач.

5.5. Транспортні засоби та/або буксирні пристрої і, зокрема, їхні механізми підвішування повинні бути спроектовані та припасовані таким чином, щоб забезпечити безпеку робітників, які їх обслуговують згідно з відповідними правилами та інструкціями.

5.6. Якщо транспортні засоби обладнані роз’ємними з’єднаннями, необхідно вжити всіх заходів для виконання зупинки, без ризику для пасажирів або обслуговуючого персоналу, в момент відправлення - будь-якого транспортного засобу, у якого з’єднання було неправильно під’єднано до канату, в момент прибуття - будь-якого транспортного засобу, у якого з’єднання не від’єдналось та для запобігання падіння транспортного засобу.

5.7. Об’єкти, на яких транспортні засоби пересуваються по фіксованих трасах (такі як фунікулерні транспортні засоби і підвісні вагони для багатоканатних доріг) повинні бути обладнані автоматичним гальмівним пристроєм на трасі, якщо на практиці можливість розриву тягового канату усунути неможливо.

5.8. Якщо не можна повністю усунути ризик сходження транспортного засобу з рейок за допомогою інших заходів, транспортний засіб повинен бути оснащений пристроєм проти сходження з рейок, який дозволяє виконати зупинку транспортного засобу без ризику для людини.

6. Обладнання для пасажирів і обслуговуючого персоналу

Доступ до зони посадки та вихід з зони висадки, а також посадка та висадка пасажирів і обслуговуючого персоналу повинні бути організовані з урахуванням руху і зупинки транспортних засобів і у спосіб, що гарантуватиме безпеку пасажирів і обслуговуючого персоналу, особливо в зонах, де існує ризик падіння.

Необхідно обов’язково забезпечити, щоб діти та особи з обмеженою рухливістю могли безпечно користуватися канатною дорогою, якщо вона спроектована для перевезення таких осіб.

7. Придатність до експлуатації

7.1. Безпека

7.1.1. Необхідно виконувати всі технічні положення та заходи для того, щоб забезпечити використання канатної дороги за її цільовим призначенням відповідно до технічної специфікації і визначених умов експлуатації, і щоб забезпечити дотримання інструкцій з безпечної експлуатації та технічного обслуговування. Інструкція з експлуатації та відповідні примітки повинні бути складені мовою, яку користувачі можуть легко розуміти, як визначено державою-членом, на території якої канатна дорога споруджена.

7.1.2 Особи, відповідальні за експлуатацію канатної дороги, повинні бути забезпечені відповідними матеріальними ресурсами та мати кваліфікацію для виконання покладених на них завдань.

7.2. Безпека у разі зупинки канатної дороги

Повинні бути запроваджені всі технічні положення та заходи, щоб, у випадку знерухомлення канатної дороги без можливості оперативного відновлення її руху, забезпечити перевезення пасажирів та обслуговуючого персоналу до безпечного місця протягом встановленого часу з огляду на тип канатної дороги і місцевість, в якій її встановлено.

7.3. Інші спеціальні положення щодо безпеки

7.3.1. Пункти керування і робочі місця для операторів

Рухомі частини, до яких зазвичай є доступ на станціях, проектують, конструюють та встановлюють у спосіб, що анулює будь-які ризики або, якщо такі ризики існують, оснащують запобіжними пристроями таким чином, щоб запобігти будь-якому контакту з частинами канатної дороги, який може призвести до нещасних випадків. Ці пристрої повинні бути такого зразка, що їх неможливо легко зняти або вивести з ладу.

7.3.2. Ризик падіння

Робочі місця та робочі зони, в тому числі ті, які використовують тільки при нагоді, та доступ до них повинні бути спроектовані та сконструйовані таким чином, щоб запобігти падінню осіб, які працюють або пересуваються в них. Якщо конструкція не відповідає вимогам, на них повинні бути точки кріплення для засобів індивідуального захисту, що запобігає падінню.


ДОДАТОК III
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВУЗЛІВ ТА ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ:
МОДУЛЬ В: ЕКСПЕРТИЗА ЄС-ТИПУ - ВИРОБНИЧИЙ ТИП

1. Експертиза ЄС-типу - частина процедури оцінювання відповідності, в якій нотифікований орган здійснює експертизу технічного проекту пристрою безпеки або вузла і верифікує та засвідчує відповідність технічного проекту застосовним вимогам цього Регламенту.

2. Експертизу ЄС-типу проводять шляхом оцінювання повноцінності технічного проекту пристрою безпеки або вузла за допомогою перевірки технічної документації, зазначеної в пункті 3, а також експертизи екземпляра завершеного пристрою безпеки або вузла, репрезентативного для передбаченого виробництва (виробничий тип).

3. Виробник подає заявку на експертизу ЄС-типу до єдиного обраного ним нотифікованого органу.

Заявка повинна містити:

a) назву та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, також назву та адресу уповноваженого представника;

b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу;

c) технічну документацію до пристрою безпеки або вузла відповідно до додатка VIII;

d) репрезентативний екземпляр запроектованого пристрою безпеки або вузла, або інформацію про об’єкти, де його можна перевірити. Нотифікований орган може вимагати додаткові екземпляри, якщо це необхідно для проведення програми випробувань.

4. Нотифікований орган повинен:

4.1. провести експертизу технічної документації з метою оцінити повноцінність технічного проекту пристрою безпеки або вузла;

4.2. підтвердити, що екземпляр(и) виготовлені відповідно до технічної документації, і визначити елементи, які були спроектовані згідно з застосовними положеннями відповідних гармонізованих стандартів, а також елементи, які були спроектовані згідно з іншими відповідними технічними специфікаціями;

4.3. провести належні перевірки і випробування або делегувати їх проведення, щоб перевірити правильність застосовування рішень відповідних гармонізованих стандартів, якщо виробник вирішив їх застосувати;

4.4. провести належні перевірки і випробування або делегувати їх проведення, щоб перевірити відповідність рішень, застосованих виробником згідно з іншими технічними специфікаціями, застосовним суттєвим вимогам цього Регламенту, якщо рішення з відповідних гармонізованих стандартів не були застосовані;

4.5. узгодити з виробником місце проведення перевірок і випробувань

5. Нотифікований орган повинен скласти звіт про оцінювання, у якому він фіксує діяльність, здійснену відповідно до пункту 4, і отримані результати. Без порушення своїх зобов’язань перед нотифікуючими органами, нотифікований орган оприлюднює зміст цього звіту, в повному обсязі або частково, лише за згодою виробника.

6. Якщо тип відповідає вимогам цього Регламенту, нотифікований орган повинен видати виробнику сертифікат про експертизу ЄС-типу. Сертифікат повинен містити найменування та адресу виробника, висновки експертизи, будь-які умови його чинності, необхідну інформацію для ідентифікації затвердженого типу (пристрою безпеки або вузла) і, у відповідних випадках, опис його експлуатації. Сертифікат може мати один або більше додатків.

Cертифікат про експертизу ЄС-типу і додатки по нього повинні містити всю релевантну інформацію, щоб забезпечити можливість оцінити відповідність виготовлених пристроїв безпеки або вузлів досліджуваному типові та створити умови для експлуатаційного контролю. В ньому також повинні бути зазначені всі умови, які можуть застосовуватися до його видачі, а також він повинен супроводжуватись описом та кресленнями, необхідними для ідентифікації затвердженого зразка.

Максимальний строк дії сертифікату становить 30 років з дати видачі.

Якщо тип не відповідає застосовним вимогам цього Регламенту, нотифікований орган повинен відмовити у видачі сертифікату про експертизу ЄС-типу і проінформувати про це заявника, надавши докладні причини відмови.

7. Нотифікований орган постійно стежить за змінами в загальновизнаному стані науково-технічного розвитку, які вказують на те, що затверджений тип може більше не відповідати застосовним вимогам цього Регламенту, і визначає, чи такі зміни потребують подальшого дослідження. Якщо так, нотифікований орган повинен відповідним чином проінформувати виробника.

Виробник повинен повідомляти нотифікований орган, у якого перебуває технічна документація, пов’язана з сертифікатом про експертизу ЄС-типу, про будь-які модифікації, внесені до затвердженого типу, які можуть вплинути на відповідність пристрою безпеки або вузла суттєвим вимогам цього Регламенту або умовам чинності сертифіката.

Нотифікований орган перевіряє такі модифікації і повідомляє виробнику про те, що сертифікат про експертизу ЄС-типу залишається чинним або про необхідність проведення подальших експертиз, верифікацій або випробувань. Залежно від обставин, нотифікований орган видає доповнення до первинного сертифіката про експертизу ЄС-типу або пропонує подати нову заявку на експертизу ЄС-типу.

8. Кожен нотифікований орган інформує свій нотифікуючий орган про сертифікати про експертизу ЄС-типу та/або про будь-які доповнення до них, які він видав або відкликав, і, періодично або на запит, надає своєму нотифікуючому органові список таких відхилених, призупинених або іншим чином обмежених сертифікатів та/або доповнень до них.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи щодо сертифікатів про експертизу ЄС-типу та/або будь-які доповнення до них, які він відхилив, відкликав, призупинив або іншим чином обмежив, і, на запит, повідомляє щодо таких сертифікатів та/або доповнень до них, які він видав.

Комісія, держави-члени та інші нотифіковані органи можуть, на запит, отримувати примірники сертифікатів про експертизу ЄС-типу та/або доповнень до них. На запит, Комісія та держави-члени можуть отримувати примірник технічної документації та результати перевірок, проведених нотифікованим органом. Нотифікований орган зберігає примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, його додатків і доповнень, а також технічний файл, в тому числі документацією, надану виробником, до закінчення строку дії такого сертифіката.

9. Виробник повинен зберігати примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, його додатків і доповнень, а також технічної документації у розпорядженні національних органів 30 років після введення пристрою безпеки або вузла в обіг.

10. Обов’язки виробника, зазначені в пунктах 7 і 9, може виконувати його уповноважений представник за умови, що вони вказані у дорученні.


ДОДАТОК IV
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВУЗЛІВ ТА ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ:
МОДУЛЬ D: ЕКСПЕРТИЗА НА ВІДПОВІДНІСТЬ ТИПОВІ НА ОСНОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА

1. Експертиза на відповідність типові на основі забезпечення якості процесу виробництва - це частина процедури оцінювання відповідності, за якою виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 2 і 5, а також забезпечує і декларує свою одноосібну відповідальність за те, що пристрої безпеки або вузли відповідають типові, описаному у сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовні до них вимоги цього Регламенту виконано.

2. Виробництво

Виробник повинен використовувати ухвалену систему управління якістю для виробництва, інспектування кінцевого продукту і випробування пристроїв безпеки або вузлів, як вказано в пункті 3, і підлягає нагляду, як вказано у пункті 4.

3. Система якості

3.1. Виробник подає заявку на оцінювання його системи якості до нотифікованого органу, обраного на його розсуд.

Заявка повинна містити:

(a) назву та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, його ім’я та адресу також;

(b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу;

(c) всю релевантну інформацію про пристрої безпеки або вузли, затверджені в рамках модулю В;

(d) документацію щодо системи якості;

(e) технічну документацію для затвердженого типу і примірник сертифіката (сертифікатів) про експертизу ЄС-типу;

(f) інформацію про об’єкти, на яких виробляють пристрій безпеки або вузол.

3.2. Система якості повинна забезпечувати, що пристрої безпеки або вузли відповідають типові (типам), описаним у сертифікаті (сертифікатах) про експертизу ЄС-типу, і застосовні до них вимоги цього Регламенту виконано.

Всі елементи, вимоги та положення, схвалені виробником, необхідно систематично і впорядковано документувати у формі письмових правил, процедур та інструкцій. Документація системи якості повинна надавати можливість узгоджено тлумачити програми якості, плани, інструкцій та записи.

Вона, зокрема, повинна містити належний опис:

(a) цілей забезпечення якості та організаційної структури, повноважень та обов’язків керівництва стосовно якості продукції;

(b) відповідних методів виробництва, контролю і забезпечення якості, процесів і систематичних дій, які будуть використовувати;

(c) перевірок і випробувань, які проводитимуть до, під час і після виробництва, та частоту їх проведення;

(d) інструментів обліку якості, таких як: звіти про інспекцію і дані випробувань, дані калібрування, кваліфікаційні звіти щодо задіяного персоналу, і т. д.;

(e) засобів моніторингу досягнення необхідної якості продукції та ефективної роботи системи управління якістю.

3.3. Нотифікований орган оцінює систему управління якістю, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 3.2.

Він повинен застосувати презумпцію відповідності вимогам до елементів системи якості, які відповідають належним специфікаціями відповідного гармонізованого стандарту.

В аудит входить оцінювальний візит на об’єкти, де відбувається виробництво, інспектування та випробування пристроїв безпеки або вузлів.

Окрім досвіду в системах управління якістю, аудиторська команда повинна мати принаймні одного члена з досвідом оцінювання у сфері канатних доріг і у технології відповідних пристроїв безпеки або вузлів, і зі знанням застосовних вимог цього Регламенту. В аудит входить оцінювальний візит на об’єкти виробника. Аудиторська команда розглядає технічну документацію, зазначену в пункті 3.1(e), щоб верифікувати здатність виробника визначити відповідні вимоги цього Регламенту і провести необхідні перевірки з метою забезпечення відповідності пристроїв безпеки або вузлів цим вимогам.

Рішення повідомляють виробникові. Таке повідомлення повинно містити висновки аудиту та вмотивоване рішення щодо оцінювання.

3.4. Виробник бере на себе виконання зобов’язань, обумовлених системою якості, що вона була ухвалена, і підтримання її належної та ефективної роботи.

3.5. Виробник повинен постійно повідомляти нотифікований орган, який схвалив систему якості, про будь-які заплановані зміни до такої системи якості.

Нотифікований орган оцінює будь-які запропоновані зміни і вирішує, чи змінена система якості надалі відповідатиме вимогам, зазначеним у пункті 3.2, чи знадобиться повторне оцінювання.

Він повинен нотифікувати виробника про результат оцінювання. У разі повторного оцінювання, він повинен повідомити виробника про своє рішення. Таке повідомлення повинно містити висновки перевірки та вмотивоване рішення щодо оцінювання.

4. Нагляд під відповідальність нотифікованого органу

4.1. Мета нагляду полягає в тому, щоб забезпечити належне виконання виробником зобов’язань, обумовлених затвердженою системою якості.

4.2. Виробник, для цілей оцінювання, надає нотифікованому органу доступ до місць виробництва, інспектування, випробування і зберігання та забезпечує його всією необхідною інформацією, зокрема:

(a) документація системи якості;

(b) інструменти обліку якості, такі як: звіти про інспекцію і дані випробувань, дані калібрування, кваліфікаційні звіти щодо задіяного персоналу, і т. д.

4.3. Нотифікований орган принаймні раз на два роки проводить періодичні аудити, щоб забезпечити підтримання і застосування виробником системи якості, і надає виробнику аудиторський звіт.

4.4. Нотифікований орган також може здійснювати позапланові візити до виробника. Під час таких візитів нотифікований орган, за необхідності, може проводити випробування або організовувати їх проведення, щоб верифікувати правильність функціонування системи якості. Нотифікований орган надає виробникові звіт про візит і, якщо були проведені випробування, звіт про випробування.

5. Знак CE і декларація ЄС про відповідність

5.1. Виробник наносить знак CE і, під відповідальність нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3.1, ідентифікаційний номер останнього на кожен окремий вузол або пристрій безпеки, що відповідає типові, описаному у сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і щодо якого виконано застосовні вимоги цього Регламенту.

5.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію ЄС про відповідність для кожної моделі пристрою безпеки або вузла і зберігати її у розпорядженні національних органів 30 років після введення пристрою безпеки або вузла в обіг. Декларація ЄС про відповідність ідентифікує модель пристрою безпеки або вузла, для якого її складено.

Відповідні органи отримують доступ до примірника декларації ЄС про відповідність на запит.

6. Виробник повинен, протягом 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла, зберігати у розпорядженні національних органів:

(a) документацію, зазначену в пункті 3.1;

(b) документацію, що стосується змін, зазначених у пункті 3.5;

(c) рішення і звіти нотифікованого органу, зазначені в пунктах 3.5, 4.3 і 4.4.

7. Кожен нотифікований орган інформує свій нотифікуючий орган про надання або відкликання дозволів на системи якості, і, періодично або на запит, надає нотифікуючому органу список дозволів на системи якості, які було відхилено, призупинено або іншим чином обмежено.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи про відхилення, призупинення або інше обмеження дозволів на системи якості, обґрунтовуючи своє рішення, і, на запит, про дозволи на системи якості, які він видав.

На запит, нотифікований орган надає Комісії і державам-членам примірник виданого дозвільного рішення (рішень) на систему якості.

Нотифікований орган повинен зберігати примірник кожного виданого дозвільного рішення та додатків і доповнень до нього.

8. Уповноважений представник

Уповноважений представник може виконувати обов’язки виробника, зазначені в пунктах 3.1, 3.5, 5 і 6, від його імені та під його відповідальність за умови, що вони вказані в дорученні.


ДОДАТОК V
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВУЗЛІВ ТА ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ:
МОДУЛЬ F: ЕКСПЕРТИЗА НА ВІДПОВІДНІСТЬ ТИПОВІ НА ОСНОВІ ВЕРИФІКАЦІЇ ПРИСТРОЮ БЕЗПЕКИ АБО ВУЗЛА

1. Експертиза на відповідність типові на основі верифікації пристрою безпеки або вузла - це частина процедури оцінювання відповідності, у якій виробник виконує свої обов’язки, встановлені в пунктах 2, 5.1 і 6, а також забезпечує і декларує свою повну відповідальність за те, що відповідні пристрої безпеки або вузли, які підпадають під дію положень пункту 3, відповідають типові, описаному у сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовні до них вимоги цього Регламенту виконано.

2. Виробництво

Виробник повинен вживати всіх заходів, необхідних для того, щоб процес виробництва і його моніторинг забезпечували відповідність вироблених пристроїв безпеки або вузлів затвердженому типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і застосовним вимогам цього Регламенту.

3. Верифікація

3.1. Виробник подає заявку на верифікацію пристрою безпеки або вузла до нотифікованого органу, обраного на його розсуд.

Заявка повинна містити:

(a) назву та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, ім’я та адресу уповноваженого представника;

(b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу;

(c) всю необхідну інформацію про пристрої безпеки або вузли, затверджені в рамках модулю В;

(d) технічну документацію для затвердженого типу і примірник сертифіката (сертифікатів) про експертизу ЄС-типу;

(e) дані про місце, де можна перевірити пристрої безпеки або вузли.

3.2. Нотифікований орган повинен провести належні перевірки і випробування або делегувати їх проведення для того, щоб перевірити відповідність пристроїв безпеки або вузлів затвердженому типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і відповідним вимогам цього Регламенту.

Перевірки і випробування для підтвердження відповідності пристроїв безпеки або вузлів відповідним вимогам проводять, за вибором виробника, шляхом перевірки і випробування кожного пристрою безпеки або вузла, як зазначено у пункті 4, або перевірки і випробування пристроїв безпеки або вузлів на статистичній основі, як зазначено в пункті 5.

4. Верифікація відповідності шляхом перевірки і випробування кожного пристрою безпеки або вузла

4.1. Всі пристрої безпеки або вузли перевіряють окремо, і проводять належні випробування, зазначені у відповідному гармонізованому стандарті (стандартах), та/або рівнозначні випробування, зазначені у відповідних технічних специфікаціях, щоб підтвердити відповідність затвердженому типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і відповідним вимогам цього Регламенту.

За відсутності такого гармонізованого стандарту, відповідний нотифікований орган вирішує щодо належних випробувань, які необхідно провести.

4.2. Нотифікований орган видає сертифікат відповідності щодо проведених перевірок і випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожен затверджений пристрій безпеки або вузол або, під свою відповідальність, організовує його нанесення.

Виробник повинен забезпечувати наявність сертифіката про відповідність для інспектування національними органами 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

5. Статистична верифікація відповідності

5.1. Виробник повинен вживати всіх заходів для того, щоб процес виробництва і його моніторинг забезпечували однорідність кожної виробленої партії, і надавати пристрій безпеки або вузол для перевірки у формі однорідних партій.

5.2. З кожної партії відбирають випадкову пробу. Всі вузли і пристрої безпеки з вибірки перевіряють окремо і проводять належні випробування, зазначені у відповідному гармонізованому стандарті (стандартах), та/або рівнозначні випробування, зазначені у відповідних технічних специфікаціях, щоб підтвердити відповідність їх затвердженому типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і вимогам цього Регламенту та визначитись, чи прийняти, чи забракувати партію. За відсутності такого гармонізованого стандарту, відповідний нотифікований орган вирішує щодо необхідності проведення належних випробувань.

5.3. Якщо партію приймають, то всі пристрої безпеки або вузли цієї партії вважають затвердженими, за винятком пристроїв безпеки або вузлів з проби, випробування яких мало негативні результати.

Нотифікований орган видає сертифікат відповідності щодо проведених перевірок і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на кожен затверджений пристрій безпеки або вузол або, під свою відповідальність, організовує його нанесення.

Виробник повинен зберігати сертифікат про відповідність у розпорядженні національних органів 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

5.4. Якщо партію забракували, нотифікований орган або компетентний орган вживає відповідних заходів для того, щоб запобігти введенню цієї партії в обіг. У разі частого бракування партій, нотифікований орган може призупинити статистичну верифікацію і вжити відповідних заходів.

6. Знак CE і декларація ЄС про відповідність

6.1. Виробник наносить знак CE і, під відповідальність нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3, ідентифікаційний номер останнього на кожен окремий пристрій безпеки або вузол, що відповідає затвердженому типові, описаному у сертифікаті про експертизу ЄС-типу, і щодо щодо якого виконано вимоги цього Регламенту.

6.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію ЄС про відповідність для кожної моделі пристрою безпеки або вузла і зберігати її у розпорядженні національних органів 30 років після введення пристрою безпеки або вузла в обіг. Декларація ЄС про відповідність ідентифікує модель пристрою безпеки або вузла, для якого її складено.

За згодою нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3, та під його відповідальність виробник також може нанести ідентифікаційний номер нотифікованого органу на пристрої безпеки і вузли.

7. За дозволом нотифікованого органу та під його відповідальність, виробник може нанести ідентифікаційний номер нотифікованого органу на пристрої безпеки і вузли під час процесу виробництва.

8. Уповноважений представник

Уповноважений представник може виконувати обов’язки виробника від його імені та під його відповідальність за умови, що вони вказані у дорученні. Уповноважений представник не може виконувати обов’язки, зазначені у пунктах 2 і 5.1.


ДОДАТОК VI
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ ТА ВУЗЛІВ:
МОДУЛЬ G: ВІДПОВІДНІСТЬ НА ОСНОВІ ПЕРЕВІРКИ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ

1. Відповідність на основі перевірки одиниці продукції - це процедура оцінювання відповідності, у якій виробник виконує свої обов’язки, викладені в пунктах 2, 3.1 і 4, а також гарантує і заявляє про свою повну відповідальність за те, що відповідні пристрої безпеки або вузли, які підпадають під дію положень пункту 3, відповідають застосовним вимогам цього Регламенту.

2. Виробництво

Виробник повинен вживати всіх заходів для того, щоб процес виробництва і його моніторинг забезпечували відповідність вироблених пристроїв безпеки або вузлів застосовним вимогам цього Регламенту.

3. Верифікація

3.1. Виробник подає заявку на верифікацію одиниці продукції пристрою безпеки або вузла до нотифікованого органу, обраного на його розсуд.

Заявка повинна містити:

(a) назву та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, ім’я та адресу уповноваженого представника;

(b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу;

(c) технічну документацію до пристрою безпеки або вузла відповідно до додатка VIII;

(d) інформація про об’єкти, де можна перевірити пристрої безпеки або вузли.

3.2. Нотифікований орган перевіряє технічну документацію на пристрій безпеки або вузол і проводить відповідні перевірки і випробування, встановлені у відповідних гармонізованих стандартах, та/або рівнозначні випробування, встановлені в інших технічних специфікаціях, щоб перевірити відповідність пристрою безпеки або вузла застосовним вимогам цього Регламенту, або делегує їх проведення. За відсутності такого гармонізованого стандарту, відповідний нотифікований орган вирішує щодо необхідності проведення належних випробувань.

Нотифікований орган видає сертифікат відповідності щодо проведених перевірок і випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на затверджений пристрій безпеки або вузол або, під свою відповідальність, забезпечує його нанесення.

Якщо нотифікований орган відмовляє у видачі сертифікату відповідності, він повинен детально зазначити причини відмови і вказати необхідні коригувальні заходи.

Якщо виробник повторно подає заявку на перевірку одиниці продукції відповідного пристрою безпеки або вузла, він повинен подавати її до того ж нотифікованого органу.

На запит, нотифікований орган надає Комісії і державам-членам примірник сертифіката відповідності.

Виробник повинен зберігати технічну документацію і сертифікат відповідності у розпорядженні національних органів 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

4. Знак CE і декларація ЄС про відповідність

4.1. Виробник наносить знак CE і, під відповідальність нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3, ідентифікаційний номер останнього на кожен пристрій безпеки або вузол, що відповідає застосовним вимогам цього Регламенту.

4.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію ЄС про відповідність і зберігати її у розпорядженні національних органів протягом 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла. Декларація ЄС про відповідність ідентифікує пристрій безпеки або вузол, для якого вона складена.

Відповідні органи отримують доступ до примірника декларації ЄС про відповідність на запит.

5. Уповноважений представник

Уповноважений представник може виконувати обов’язки виробника, зазначені в пунктах 3.1 і 4, від його імені та під його відповідальність за умови, що вони вказані в дорученні.


ДОДАТОК VII
ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВУЗЛІВ ТА ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ:
МОДУЛЬ H 1: ВІДПОВІДНІСТЬ НА ОСНОВІ ПОВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ З ЕКСПЕРТИЗОЮ ПРОЕКТУ

1. Відповідність на основі повного забезпечення якості з експертизою проекту - це процедура оцінювання відповідності, у якій виробник виконує обов’язки, викладені в пунктах 2 і 5, а також забезпечує і декларує свою одноосібну відповідальність за те, що відповідні пристрої безпеки або вузли відповідають застосовним до них вимогам цього Регламенту.

2. Виробництво

Виробник повинен використовувати схвалену систему управління якістю для проектування, виробництва і остаточного інспектування та випробування пристроїв безпеки або вузлів, як зазначено в пункті 3, і підлягає нагляду, як зазначено у пункті 4. Повноцінність технічного проекту пристрою безпеки або вузла перевіряють відповідно до пункту 3.6.

3. Система якості

3.1. Виробник подає заявку на оцінювання його системи якості для відповідних пристроїв безпеки або вузлів до нотифікованого органу, обраного на його розсуд.

Заявка повинна містити:

(a) назву та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, його ім’я та адресу також;

(b) всю необхідну інформацію про пристрої безпеки або вузли, виробництво яких передбачено;

(c) технічну документацію відповідно до додатка VIII для одного репрезентативного типу кожної категорії пристрою безпеки або вузла, виробництво яких передбачено;

(d) документацію щодо системи якості;

(e) адресу об’єктів, де здійснюється проектування, виробництво, інспектування і випробування пристроїв безпеки або вузлів.

(f) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу.

3.2. Система управління якістю повинна забезпечити відповідність пристроїв безпеки або вузлів застосовним до них вимогам цього Регламенту.

Всі елементи, вимоги та положення, запроваджені виробником, необхідно систематично і впорядковано документувати у формі письмових правил, процедур та інструкцій. Документація системи якості повинна надавати можливість узгоджено тлумачити програми якості, плани, інструкцій та записи.

Вона, зокрема, повинна містити належний опис:

(a) цілей забезпечення якості, організаційної структури, відповідальності і повноважень керівництва стосовно якості проекту та продукту;

(b) специфікацій технічних проектів, включно зі стандартами, які будуть застосовані і, якщо відповідні гармонізовані стандарти не будуть повністю застосовані, засобів, включно з іншими відповідними технічними специфікаціями, які будуть використані, щоб забезпечити дотримання суттєвих вимог цього Регламенту;

(c) методів контролю проекту та верифікації проекту, процесів і систематичних дій, що будуть використані під час проектування пристроїв безпеки або вузлів;

(d) відповідних методів виробництва, контролю і забезпечення якості, процесів і систематичних дій, які будуть використані;

(e) перевірок і випробувань, які проводитимуть до, під час, і після виробництва, а також частоту їх проведення;

(f) інструментів обліку якості, таких як: звіти про інспекцію і дані випробувань, дані калібрування, кваліфікаційні звіти щодо задіяного персоналу, і т. д.;

(g) засобів моніторингу досягнення необхідної якості проекту і продукту та ефективної роботи системи управління якістю.

3.3. Нотифікований орган оцінює систему управління якістю, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, зазначеним у пункті 3.2. Він повинен застосувати презумпцію відповідності вимогам до елементів системи управління якістю, які відповідають належним специфікаціями відповідного гармонізованого стандарту.

В аудит входить оцінювальний візит на об’єкти, де відбувається виробництво, інспектування та випробування пристроїв безпеки або вузлів.

Окрім досвіду в системах управління якістю, аудиторська команда повинна мати принаймні одного члена з досвідом роботи оцінювача у сфері канатних доріг і технологій відповідних пристроїв безпеки або вузлів та знанням застосовних вимог цього Регламенту.

Аудиторська команда розглядає технічну документацію, зазначену в пункті 3.1, щоб підтвердити здатність виробника визначити застосовні вимоги цього Регламенту, і щоб провести необхідні перевірки з метою забезпечення відповідності пристроїв безпеки або вузлів таким вимогам.

Нотифікований орган повинен повідомити своє рішення виробникові або його уповноваженому представникові. Таке повідомлення повинно включати висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінювання.

3.4. Виробник бере на себе виконання зобов’язань, обумовлених системою якості, що вона була ухвалена, і підтримання її належної та ефективної роботи.

3.5. Виробник повинен постійно повідомляти нотифікований орган, який схвалив систему якості, про будь-які заплановані зміни до такої системи якості.

Нотифікований орган оцінює будь-які запропоновані зміни і вирішує, чи змінена система якості надалі відповідатиме вимогам, зазначеним у пункті 3.2, чи знадобиться повторне оцінювання.

Він повинен повідомити виробника або уповноваженого представника про своє рішення. Таке повідомлення повинно містити висновки оцінювання та обґрунтоване рішення щодо оцінювання.

3.6. Експертиза проекту

3.6.1. Виробник подає заявку на експертизу проекту до нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3.1.

3.6.2. Заявка повинна давати можливість зрозуміти проект, виробництво та роботу пристрою безпеки або вузла і оцінити відповідність застосовним до нього вимогам цього Регламенту.

Вона повинна містити:

(a) назву і адресу виробника;

(b) письмову декларацію про те, що така ж заявка не була подана до будь-якого іншого нотифікованого органу;

(c) технічну документацію, як описано в додатку VIII.

3.6.3. Нотифікований орган перевіряє заявку і, якщо проект відповідає вимогам цього Регламенту, які застосовують до пристрою безпеки або вузла, нотифікований орган повинен видати виробнику сертифікат про експертизу проекту ЄС. Такий сертифікат повинен містити назву та адресу виробника, висновки експертизи, умови (за наявності) його чинності та необхідну інформацію для ідентифікації затвердженого проекту. Такий сертифікат може мати один або більше додатків.

Такий сертифікат і додатки до нього повинні містити всю релевантну інформацію, щоб забезпечити можливість оцінювання відповідності виготовлених пристроїв безпеки або вузлів досліджуваному зразкові та, у застосовних випадках, створити умови для експлуатаційного контролю.

Якщо проект не відповідає застосовним вимогам цього Регламенту, нотифікований орган повинен відмовити у видачі сертифіката про експертизу проекту ЄС і проінформувати про це заявника з зазначенням докладних причин відмови.

3.6.4. Нотифікований орган повинен бути завжди обізнаним про будь-які зміни загальновизнаного рівня технологій, які свідчать про те, що затверджений проект може більше не відповідати застосовним вимогам цього Регламенту, і визначати, чи такі зміни потребують подальшого дослідження. Якщо так, нотифікований орган повинен повідомити про це виробника.

Виробник повинен повідомляти нотифікованому органу, який видав сертифікат про експертизу проекту ЄС, про будь-які модифікації затвердженого проекту, які можуть вплинути на відповідність суттєвим вимогам цього Регламенту або умовам чинності сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового дозволу нотифікованого органу, який видав сертифікат про експертизу проекту ЄС, у формі доповнення до первинного сертифіката про експертизу проекту ЄС.

3.6.5. Кожен нотифікований орган інформує нотифікуючий орган про сертифікати про експертизу проекту ЄС та/або про будь-які доповнення до них, які він видав або відкликав, і, періодично або за запитом, надає своєму нотифікуючому органу список відхилених, призупинених або іншим чином обмежених сертифікатів та/або доповнень до них.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи про сертифікати про експертизу проекту ЄС та/або про будь-які доповнення до них, які він відхилив, відкликав, призупинив або іншим чином обмежив, і, на запит, про видані ним сертифікати та/або доповнення до них.

Комісія, держави-члени та інші нотифіковані органи можуть, за запитом, отримати копію сертифікатів про експертизу проекту ЄС та/або доповнення до них. За запитом, Комісія та держави-члени можуть отримати примірник технічної документації та результати перевірок, проведених нотифікованим органом.

Нотифікований орган зберігає примірник сертифіката про експертизу проекту ЄС, його додатків і доповнень, а також технічний файл, включно з документацією, наданою виробником, до закінчення строку дії сертифіката.

3.6.6. Виробник повинен зберігати примірник сертифіката про експертизу проекту ЄС, його додатків і доповнень, а також технічної документації у розпорядженні національних органів 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла.

4. Нагляд під відповідальність нотифікованого органу

4.1. Мета нагляду полягає в тому, щоб забезпечити належне виконання виробником зобов’язань, обумовлених затвердженою системою якості.

4.2. Виробник, для цілей оцінювання, надає нотифікованому органові доступ до місць здійснення виробництва, інспектування, випробування і зберігання та надає їм всю необхідну інформацію, зокрема про:

(a) документація системи якості;

(b) інструменти обліку якості, передбачені проектною частиною системи якості, зокрема результати аналізів, розрахунків, випробувань тощо;

(c) інструменти обліку якості, що вони передбачені виробничою частиною системи якості, зокрема звіти про інспекцію і дані випробувань, дані калібрування, кваліфікаційні звіти щодо задіяного персоналу і т. д.

4.3. Нотифікований орган періодично проводить аудити, щоб переконатися, що виробник підтримує і застосовує систему управління якістю, і надає виробникові аудиторський звіт. Частота періодичних аудитів повинна бути такою, щоб повна переоцінка здійснювалася щотри роки.

4.4. Нотифікований орган також може здійснювати позапланові візити до виробника.

Під час таких візитів нотифікований орган, за необхідності, проводить випробування продуктів або організовує їх проведення для того, щоб перевірити, чи система якості функціонує правильно. Він надає виробнику звіт про візит і, якщо були проведені випробування, звіт про випробування.

5. Знак CE і декларація ЄС про відповідність.

5.1. Виробник наносить знак CE і, під відповідальність нотифікованого органу, зазначеного у пункті 3.1, ідентифікаційний номер останнього на кожен окремий пристрій безпеки або вузол, що відповідає застосовним вимогам цього Регламенту.

5.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію ЄС про відповідність для кожної моделі пристрою безпеки або вузла і зберігати її у розпорядженні національних органів 30 років після введення пристрою безпеки або вузла в обіг. Декларація ЄС про відповідність ідентифікує модель пристрою безпеки або вузла, для якої вона складена, і містить покликання на номер сертифіката про експертизу проекту ЄС.

Відповідні органи отримують доступ до примірника декларації ЄС про відповідність на запит.

6. Виробник повинен, протягом 30 років після введення в обіг пристрою безпеки або вузла, зберігати у розпорядженні національних органів:

(a) технічну документацію, зазначену у пункті 3.1(c);

(b) документацію щодо системи управління якістю, зазначену у пункті 3.1(d);

(c) інформацію, що стосується змін, зазначених у пункті 3.5, як затверджено;

(d) рішення та звіти нотифікованого органу, зазначені у пунктах 3.3, 3.5, 4.3, і 4.4.

7. Кожен нотифікований орган інформує свій нотифікуючий орган про надання або відкликання дозволів на системи якості, і, періодично або на запит, надає нотифікуючому органу список дозволів на системи якості, які було відхилено, призупинено або іншим чином обмежено.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи про дозволи на системи якості, які він відхилив, призупинив або відкликав і, на запит, про дозволи на системи якості, яку він надав.

На запит, нотифікований орган надає Комісії і державам-членам примірник виданого дозвільного рішення (рішень) на систему якості.

Нотифікований орган зберігає примірник виданого дозвільного рішення (рішень) на систему якості, додатків і доповнень до нього, а також технічний файл, 30 років з дати їхньої видачі.

8. Уповноважений представник

Уповноважений представник може виконувати обов’язки виробника, зазначені в пунктах 3.1, 3.6.4, 3.6.6, 5 і 6 від його імені та під його відповідальність за умови, що вони вказані в дорученні.


ДОДАТОК VIII
ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ ВУЗЛІВ ТА ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ:

1. Технічна документація повинна давати можливість оцінити відповідність пристрою безпеки або вузла застосовним вимогам цього Регламенту і містити відповідний аналіз та оцінку ризиків. У технічній документації зазначають застосовні вимоги та описують, наскільки це стосується оцінювання відповідності, проект, виготовлення і роботу пристрою безпеки або вузла.

2. Технічна документація повинна містити принаймні такі елементи:

(a) загальний опис пристрою безпеки або вузла.

(b) проектні та виробничі креслення і схеми компонентів, агрегатів, електричних ланцюгів тощо, і опис та пояснення, необхідні для розуміння цих креслень і схем, та роботи пристрою безпеки або вузла;

(c) список гармонізованих стандартів, зазначених в статті 17, що застосовують в повному обсязі або частково, покликання на які були опубліковані в Офіційному віснику Європейського союзу і, якщо ці гармонізовані стандарти не були застосовані, опис засобів, вжитих на забезпечення відповідності суттєвим вимогам цього Регламенту, в тому числі список інших відповідних застосованих технічних специфікацій. Якщо гармонізовані стандарти застосовані частково, у технічній документації зазначають частини, які були застосовані;

(d) підтвердні докази повноцінності проекту, в тому числі результати будь-яких проектних розрахунків, експертиз або випробувань, проведених виробником або для виробника, і пов'язані звіти;

(e) примірник інструкцій до пристрою безпеки або вузла;

(f) для вузлів, примірник декларацій ЄС про відповідність для пристроїв безпеки, вбудованих у вузол.


ДОДАТОК IX
ДЕКЛАРАЦІЯ ЄС ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ БЕЗПЕКИ ТА ВУЗЛІВ № ... (*)

1. Вузол/пристрій безпеки або модель вузла/пристрою безпеки (продукт, тип, партія або серійний номер):

2. Найменування і адреса виробника і, у застосовних випадках, його уповноваженого представника:

3. Ця декларація про відповідність видана під одноосібну відповідальність виробника.

4. Об’єкт декларації (ідентифікація пристрою безпеки або вузла, що дозволяє відстежити його. Вона, якщо необхідно для ідентифікації пристрою безпеки або вузла, може містити зображення):

- опис пристрою безпеки або вузла,

- всі відповідні положення, яким повинен відповідати пристрій безпеки і, зокрема, умови використання.

5. Об’єкт декларації, описаний у пункті 4, відповідає застосовному гармонізаційному законодавству Союзу: ...

6. Покликання на відповідні використані гармонізовані стандарти або інші технічні специфікації, стосовно яких декларують відповідність:

7. Нотифікований орган ... (назва, адреса, номер) ... здійснив ... (опис втручання) ... і видав сертифікат(и): ... (детальна інформація, включно з датою, і, за необхідності, інформація про тривалість та умови його чинності).

8. Додаткова інформація:

Підписано від імені та за дорученням: ...

(місце і дата видачі):

(ім’я, посада) (підпис):

__________
(*) Виробник за власним бажанням може присвоїти декларації про відповідність номер.


ДОДАТОК X
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

Директива 2000/9/ЄС

Цей Регламент

-


Стаття

1

Стаття

1(1)

Стаття

2(1)

Стаття

1(2)

Стаття

3, пункт 1

Стаття

1(3)

Стаття

3, пункти 7-9

Стаття

1(4) перший підпараграф

Стаття

2(1)

Стаття

1(4) другий підпараграф

-


Стаття

1(4) третій підпараграф

Стаття

9(3)

Стаття

1(5)

Стаття

3, пункти 1, 3-6

Стаття

1(6)

Стаття

2(2)

Стаття

2

-


Стаття

3(1)

Стаття

6

Стаття

3(2)

Стаття

17

-


Стаття

3, пункти 10-27

Стаття

4

Стаття

8

Стаття

5(1)

Стаття

4 і Стаття 5(1)

Стаття

5(2)

Стаття

5(4)

Стаття

6

Стаття

7

Стаття

7(1)-(3)

Статті

18-21

Стаття

7(4)

Стаття

19(3)

Стаття

8

Стаття

4

Стаття

9

Стаття

7

Стаття

10

Статті

18-21

Стаття

11(1)

Стаття

9(1)

Стаття

11(2)

Стаття

9(4)

Стаття

11(3)

-


Стаття

11(4)

Стаття

5(1)

Стаття

11(5)

Стаття

7

Стаття

11(6) і (7)

Стаття

9(2)

-


Статті

11-16

Стаття

12

Стаття

9(4)

Стаття

13

Стаття

10(1)

Стаття

14

Статті

39-43

Стаття

15

Стаття

10(2)

Стаття

16

Статті

22-38

Стаття

17

Стаття

44

Стаття 18


Статті

20 і 21

Стаття 19


-


Стаття 20


-


Стаття 21(3)


Стаття

46

Стаття 22


Стаття

48

-


Стаття

45

-


Стаття

47

Додаток I


Додаток

I

Додаток II


Додаток

II

Додаток III


Стаття

8

Додаток IV


Додаток

IX

Додаток V


Додатки

III-VII

Додаток VI


Додаток

IX

Додаток VII


Додатки

III-VII

Додаток VIII


Стаття

26

Додаток IX


Стаття

20

-


Додаток

VIII

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}



вгору