Документ 981_010, поточна редакція — Прийняття від 15.04.1994

                              Угода 
про застосування Статті VI Генеральної
угоди з тарифів та торгівлі 1994 року
(укр/рос)

Члени цим домовляються про наступне:
Частина I
Стаття 1
Принципи
Антидемпінговий захід застосовується тільки за умов,
передбачених у Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ), відповідно до
розслідувань, що порушуються (1) та проводяться згідно з
положеннями цієї Угоди. Наступні положення регулюють застосування Статті VI ГАТТ 1994
( 981_003 ) у випадку, коли позов подається згідно з
антидемпінговим законодавством або нормами. _______________
(1) Термін "порушуються", як він використовується в цій
Угоді, означає процедурний позов, за яким Член СОТ офіційно
розпочинає розслідування, що передбачено в Статті 5.
Стаття 2
Визначення демпінгу
2.1. Для цілей цієї Угоди товар вважається таким, що
демпінгується, тобто вводиться в торгівлю іншої країни за
вартістю, меншою від звичайної, якщо експортна ціна товару, що
експортується з однієї країни до іншої, менша від порівняльної
ціни, яка встановлюється в ході звичайної торгівлі на аналогічний
товар призначений для споживання в країні-експортері. 2.2. Якщо продаж аналогічного товару в ході звичайної
торгівлі на внутрішньому ринку країни-експортера не здійснюється
або якщо, через конкретну кон'юнктуру чи малі обсяги продажу на
внутрішньому ринку країни-експортера, (2) такий продаж не дозволяє
зробити належне порівняння, демпінгова різниця визначається шляхом
зіставлення з порівняльною ціною аналогічного товару, коли він
експортується до відповідної третьої країни, за умови, що така
ціна є представницькою або з вартістю виробництва в країні
походження плюс обгрунтована сума на адміністративні, продажні та
загальні витрати і прибутки. _______________
(2) Продаж аналогічного товару, призначеного для споживання
на внутрішньому ринку країни-експортера, як правило, вважається
достатньою величиною для визначення звичайної вартості, якщо такий
продаж становить 5 відсотків або більше продажу товару, що
розглядається, Члену-імпортеру, за умови, що має бути прийнятним і
менший коефіцієнт, де докази демонструють, що внутрішній продаж за
таким більш низьким коефіцієнтом все ж є достатньо великим, щоб
дозволити зробити належне порівняння.
2.2.1. Продаж аналогічного товару на внутрішньому ринку
країни-експортера або продаж третій країні за цінами, нижчими від
витрат виробництва на одиницю (фіксованих або змінних), плюс
адміністративні, продажні та загальні витрати можуть розглядатися
як такі, що не належать до звичайного ходу торгівлі через ціну і
можуть не враховуватися при визначенні звичайної вартості тільки
тоді, коли уповноважені органи влади (3) визначать, що такий
продаж здійснюється протягом тривалого періоду часу (4) в суттєвих
кількостях (5) і здійснюється за цінами, які не дозволяють
відшкодувати всі витрати протягом розумного періоду часу. Якщо
ціни, які нижчі витрат за одиницю продукції, на момент продажу
перевищують середньозважені витрати на одиницю продукції за період
розслідування, то вважається, що такі ціни забезпечують
відшкодування витрат протягом розумного періоду часу. _______________
(3) Коли в цій Угоді використовується термін "органи влади",
його слід тлумачити як органи влади на відповідному верховному
рівні. (4) Тривалим періодом часу здебільшого є один рік, але в
жодному разі не менше шести місяців.
(5) Продаж нижче вартості за одиницю продукції здійснюється в
суттєвих кількостях, якщо органи влади встановлять, що
середньозважена продажна ціна операцій, що розглядаються, є нижчою
від середньозважених витрат на одиницю продукції або що обсяги
продажу, нижчі від витрат за одиницю, становлять не менше 20
відсотків обсягів, проданих в ході операцій, які беруться для
визначення звичайної вартості.
2.2.1.1. Для цілей параграфа 2 витрати, звичайно,
обчислюються на основі обліку, що ведеться експортером або
виробником, щодо якого проводиться розслідування, за умови, що
такий облік ведеться відповідно до загальноприйнятих принципів
бухгалтерського обліку країни-експортера та обгрунтовано
відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару,
який розглядається. Органи влади розглядають всі наявні докази
стосовно належного розподілу витрат, включаючи надані експортером
або виробником в ході розслідування, за умови, що такий розподіл
раніше використовувався експортером або виробником, зокрема,
відносно встановлення відповідних періодів амортизації і
знецінення та поправок на капітальні витрати й інші витрати на
розвиток виробництва. Якщо тільки це ще не відображено в розподілі
витрат згідно з даним підпараграфом, витрати повинні бути
відповідно скориговані на суму тих одноразових компонентів витрат,
які сприятливо впливають на майбутнє та/або поточне виробництво,
або на обставини, за яких витрати протягом періоду розслідування
зазнають впливу початкового етапу діяльності. (6) _______________
(6) Поправка, зроблена на початковий період діяльності,
повинна відображати витрати на кінець початкового періоду
діяльності або, якщо такий період триває понад період
розслідування, найостанніші витрати, які можуть обгрунтовано бути
взяті до уваги компетентними органами протягом розслідування.
2.2.2. Для цілей параграфа 2 суми адміністративних, продажних
і загальних витрат та прибутків повинні грунтуватися на фактичних
даних, що відносяться до виробництва та продажу в ході звичайної
торгівлі аналогічним товаром експортером або виробником, стосовно
якого проводиться розслідування. Якщо такі суми не можуть бути
визначені на цій підставі, то такі суми можуть бути визначені на
підставі: (i) фактичних сум, витрачених та реалізованих експортером або
виробником пов'язаних з виробництвом та продажем на внутрішньому
ринку країни походження тієї ж загальної категорії товарів;
(ii) середньозваженої величини фактичних сум, витрачених та
реалізованих іншими експортерами або виробниками, що підлягають
розслідуванню, відносно виробництва та продажу аналогічного товару
на внутрішньому ринку країни походження;
(iii) будь-якого іншого обгрунтованого методу за умови, що
сума таким чином встановленого прибутку не перевищує прибутку,
який, звичайно отримують інші експортери або виробники від продажу
товарів цієї ж загальної категорії на внутрішньому ринку країни
походження.
2.3. У випадках, якщо експортної ціни не існує або якщо
зацікавленим органам влади видається, що експортна ціна є
ненадійною через угоду про асоціацію або компенсаційну угоду між
експортером та імпортером чи третьою стороною, експортна ціна може
бути виведена на підставі ціни, за якою імпортні товари вперше
перепродаються незалежному покупцеві, або якщо товари не
перепродаються незалежному покупцеві, або не перепродаються в тому
стані, в якому вони були імпортовані - на таких обгрунтованих
підставах, як уповноважені органи можуть вирішити. 2.4. Проводиться справедливе порівняння між експортною ціною
та звичайною вартістю. Це порівняння робиться на одному і тому ж
етапі торговельної операції, звичайно на етапі відвантаження з
заводу, і відносно продажу, який здійснено в період, якомога
ближчий до того, що розглядається. В кожному випадку робиться
відповідна поправка, залежно від обставин, відносно різниць, які
впливають на можливість порівняння цін, включаючи різницю в умовах
продажу, оподаткуванні, рівнях торгівлі, кількостей, фізичних
характеристик та будь-яких інших розбіжностей, які, як було
продемонстровано, впливають на порівняння цін. (7) У випадках,
згаданих у параграфі 3, слід також робити поправку на витрати,
включаючи мита і податки, які сплачувалися в період між
імпортуванням та перепродажем, а також на нарощування прибутку.
Якщо в таких випадках зачіпається порівнянність цін, уповноважені
органи влади встановлюють звичайну вартість на умовах торгівлі,
еквівалентних умовам торгівлі виведеної експортної ціни, або
повинні зробити відповідну поправку, як передбачено в цьому
параграфі. Уповноважені органи влади вказують відповідним сторонам, яка
інформація необхідна для забезпечення справедливого порівняння і
не повинні накладати необгрунтований тягар надання доказів. _______________
(7) Зрозуміло, що деякі з названих вище факторів можуть
частково збігатися, і органи влади повинні забезпечити, щоб вони
не дублювали поправки, які вже було зроблено згідно з цим
положенням.
2.4.1. Коли порівняння згідно з параграфом 4 вимагає
переобчислення валют, таке переобчислення здійснюється з
використанням обмінного курсу на дату продажу (8) за умови, що
коли продаж іноземної валюти на форвардних ринках безпосередньо
пов'язаний з експортним продажем, що розглядається, то
використовується обмінний курс форвардного продажу. Коливання
обмінного курсу не беруться до уваги, і при розслідуванні
уповноважені органи влади дозволяють експортерам коригувати
протягом щонайменше 60 днів свої експортні ціни для відображення
постійних змін в обмінних курсах протягом періоду розслідування. _______________
(8) Датою продажу, як правило, є дата укладення контракту,
замовлення на поставку, підтвердження замовлення або виставлення
рахунку-фактури в залежності від того, яка з них встановлює
суттєві умови продажу.
2.4.2. За умови дотримання положень, які регулюють
справедливе порівняння згідно з параграфом 4, існування
демпінгових різниць протягом стадії розслідування, як правило,
встановлюється на основі порівняння середньозваженої звичайної
вартості з середньозваженими цінами всіх порівнюваних експортних
операцій або шляхом порівняння звичайної вартості та експортних
цін для кожної операції. Звичайна вартість, встановлена на
середньозваженій основі, може бути порівняна з цінами окремих
експортних операцій, якщо уповноважені органи влади виявлять
зразок експортних цін, які значно відрізняються у різних покупців,
в різних регіонах або в різні періоди часу, і якщо подається
пояснення стосовно того, чому така різниця не може бути належним
чином взята до уваги шляхом використання порівняння кожної
середньозваженої величини з кожною середньозваженою величиною або
кожної операції з кожною операцією. 2.5. У випадку, коли товари не імпортуються безпосередньо з
країни походження, а експортуються до Члена-імпортера з
країни-посередника, ціни, за якими ці товари продаються з країни
експорту Членові-імпортеру, здебільшого зіставляються з
порівнянними цінами в країні експорту. Однак можуть проводитися
порівняння з ціною в країні походження, якщо, наприклад, товари
просто перевозяться транзитом через країну експорту, або такі
товари не виробляються в країні експорту, або для них немає
порівняльної ціни в країні експорту. 2.6. В усьому тексті цієї Угоди термін "аналогічний товар"
("like product", "produit similaire") тлумачиться так, що означає
товар, який є ідентичним, тобто подібним у всьому до товару, який
розглядається, або, за відсутності такого товару, до іншого
товару, хоча й не подібного в усьому, але який має характеристики,
що дуже нагадують характеристики товару, який розглядається. 2.7. Ця Стаття не суперечить другому Додатковому Положенню
параграфа 1 Статті VI Додатку I ГАТТ 1994 ( 981_003 ).
Стаття 3
Визначення шкоди (9)
3.1. Визначення шкоди для цілей Статті VI ГАТТ 1994
( 981_003 ) грунтується на точних доказах та включає в себе
об'єктивне вивчення як (a) обсягу демпінгового імпорту та впливу
демпінгового імпорту на ціни аналогічних товарів на внутрішньому
ринку, так і (b) наступного впливу цього імпорту на вітчизняних
виробників таких товарів. _______________
(9) Згідно з цією Угодою термін "шкода", якщо не вказано
інше, повинен означати суттєву шкоду галузі вітчизняного
виробництва, загрозу завдання суттєвої шкоди галузі внутрішнього
виробництва або суттєве уповільнення створення такої галузі та
повинен тлумачитися відповідно до положень цієї Статті.
3.2. Що стосується обсягів демпінгового імпорту, то
уповноважені органи влади, що проводять розслідування, повинні
розглянути, чи мало місце значне збільшення демпінгового імпорту
чи то в абсолютному вираженні, чи відносно виробництва або
споживання в Члені-СОТ-імпортері. Що стосується впливу
демпінгового імпорту на ціни, то уповноважені органи влади, які
проводять розслідування, зважають на те, чи мав місце значний
підрив цін демпінговим імпортом у порівнянні з цінами на
аналогічну продукцію Члена-СОТ-імпортера, чи то наслідком такого
імпорту є інакше пониження цін до значного ступеня або запобігання
зростанню цін, яке відбулося б у протилежному випадку, до значного
ступеня. Жоден з цих факторів або кілька з них не можуть мати
безумовно вирішального значення. 3.3. Якщо предметом антидемпінгових розслідувань є одночасно
імпорт якого-небудь товару з більш ніж однієї країни, то
уповноважені органи влади, що проводять розслідування, можуть в
сукупності оцінити вплив такого імпорту тільки тоді, коли вони
визначать, що (a) демпінгова різниця, встановлена відносно імпорту
з кожної країни, є більшою, ніж величина, якою можна знехтувати,
як це визначено в параграфі 8 Статті 5, а обсяг імпорту з кожної
країни не є мізерним, та що (b) кумулятивна оцінка впливу імпорту
є доречною в світлі умов конкуренції між імпортними товарами і
умов конкуренції між імпортними товарами та аналогічним товаром
вітчизняного виробництва. 3.4. Вивчення впливу демпінгового імпорту на відповідну
вітчизняну галузь включає в себе оцінку всіх відповідних
економічних факторів та показників, які справляють вплив на стан
галузі, включаючи фактичний та потенційний спад продажів,
прибутків, випуску продукції, частки на ринку, продуктивності
праці, доходів на інвестиції або використання потужностей;
факторів, що впливають на внутрішні ціни величини демпінгової
різниці; фактичного та потенційного негативного впливу на потік
готівкових коштів, матеріальні запаси, зайнятість, заробітну
плату, темпи росту, здатність залучати капітал або інвестиції. Цей
список не є вичерпним і жоден з цих факторів або кілька з них не
можуть мати безумовно вирішального значення. 3.5. Повинно бути показано, що демпінговий імпорт, через
наслідки демпінгу, як це зазначено в параграфах 2 і 4, завдає
шкоди в рамках змісту цієї Угоди. Демонстрація причинних відносин
між демпінговим імпортом та шкодою вітчизняній галузі повинна
грунтуватися на вивченні всіх відповідних доказів, які є в
уповноважених органів влади. Органи влади також вивчають будь -які
відомі фактори на додаток до демпінгового імпорту, які в той же
час завдають шкоди вітчизняній промисловості, а шкода, яка
завдається цими іншими факторами, не повинна приписуватися
демпінговому імпорту. Фактори, які можуть бути доречними в цьому
відношенні, серед іншого, включають: обсяги та ціни імпорту, який
не продається за демпінговими цінами; зниження попиту або зміни в
моделях споживання; обмежувальну торговельну практику та
конкуренцію між зарубіжними і вітчизняними виробниками; розвиток
технології та показники експорту і продуктивність вітчизняної
промисловості. 3.6. Вплив демпінгового імпорту оцінюється відносно
вітчизняного виробництва аналогічного товару, коли наявні дані
дозволяють виокремити це виробництво на підставі таких критеріїв,
як виробничий процес, продаж та прибутки виробників. Якщо таке
виокремлення цього виробництва неможливе, вплив демпінгового
імпорту оцінюється шляхом вивчення виробництва найвужчої групи або
кола товарів, що включають аналогічний товар, про які може бути
надана необхідна інформація. 3.7. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди грунтується
на фактах, а не тільки на припущеннях, здогадах чи віддаленій
можливості. Повинна бути чітко передбачена можливість (і вона має
бути неминучою) зміни в обставинах, яка створюватиме ситуацію, при
якій демпінг завдасть шкоди. (10) При визначенні існування загрози
завдання суттєвої шкоди уповноважені органи влади, серед іншого,
розглядають такі фактори, як: (i) значні темпи зростання обсягів демпінгового імпорту на
внутрішньому ринку, що вказує на ймовірність значного зростання
імпорту;
(ii) наявність у вільному розпорядженні експортера
невикористаних потужностей або неминуче їх суттєве зростання, що
вказує на можливість значного зростання демпінгового експорту на
ринок Члена-імпортера, беручи до уваги наявність інших експортних
ринків для поглинання будь-якого додаткового експорту;
(iii) те чи здійснюється імпорт за цінами, які справляють
значний понижувальний або заборонний ефект на внутрішні ціни та,
ймовірно, збільшить попит на подальший імпорт; та
(iv) запаси товару, який підлягає розслідуванню. Жоден з цих факторів не може мати безумовно вирішального
значення, проте уся сукупність розглянутих факторів повинна вести
до висновку, що подальший демпінговий експорт є неминучим і що
якщо не вжити захисних заходів, то буде завдана суттєва шкода. _______________
(10) Одним із прикладів, хоч він і не є винятковим, є
наявність переконливих підстав вважати, що в найближчому
майбутньому значно зросте імпортування цього товару за
демпінговими цінами.
3.8. Щодо випадків, коли демпінговий імпорт створює загрозу
завдання шкоди застосування антидемпінгових заходів розглядається
і рішення по ньому приймаються з особливою ретельністю.
Стаття 4
Визначення галузі вітчизняного виробництва
4.1. Для цілей цієї Угоди термін "галузь вітчизняного
виробництва" тлумачиться як такий, що відноситься до вітчизняних
виробників аналогічних товарів у цілому або до тих із них, чий
сукупний випуск цих товарів становить значну частку загального
вітчизняного виробництва цих товарів за винятком того, що: (i) якщо виробники пов'язані (11) з експортерами чи
імпортерами або самі є імпортерами товару, для якого є припущення
про демпінг, термін "галузь вітчизняного виробництва" може
тлумачитися як такий, що відноситься до решти виробників;
_______________
(11) Для цілей цього параграфа виробники вважаються
пов'язаними з експортерами або імпортерами тільки тоді, коли (a)
один із них прямо чи опосередковано контролює іншого; або (b)
обидва вони прямо чи опосередковано контролюються третьою особою;
або (c) разом вони прямо чи опосередковано контролюють третю
сторону за умови, що існують підстави вважати або підозрювати, що
вплив цих стосунків такий, що примушує відповідного виробника
поводити себе інакше від непов'язаних виробників. Для цілей цього
параграфа вважатиметься, що один контролює іншого, якщо перший
юридично або фактично має можливість стримувати останнього чи
керувати ним.
(ii) за виняткових обставин територія Члена СОТ може, для
цілей розгляду відповідного виробництва, бути поділена на два або
більше конкуруючих ринки, а виробники в рамках кожного ринку
можуть розглядатися як окрема галузь, якщо (a) виробники в рамках
такого ринку продають всю або майже всю свою продукцію зазначеного
товару на цьому ринку та (b) попит на цьому ринку не
задовольняється якою б то не було значною мірою виробниками
зазначеного товару, які розташовані в інших місцях цієї території.
За таких обставин може бути виявлено існування шкоди навіть тоді,
коли великій частині всієї галузі вітчизняного виробництва не
завдано шкоди за умови, що існує концентрація демпінгового імпорту
в такому ізольованому ринку, а крім того, за умови, що демпінговий
імпорт завдає шкоди виробникам всієї чи майже всієї продукції в
рамках такого ринку.
4.2. Коли галузь вітчизняного виробництва тлумачиться так, що
вона відноситься до виробників у певній місцевості, тобто ринку,
як він визначений у параграфі 1(ii), антидемпінгові мита повинні
стягуватися (12) лише на зазначені товари, передані для кінцевого
споживання до цієї місцевості. Якщо конституційне право
Члена-імпортера не дозволяє стягнення антидемпінгового мита на
такій підставі, Член-імпортер може стягувати антидемпінгові мита
без обмежень лише тоді, коли (a) експортерам буде надана
можливість припинити експорт за демпінговими цінами в зазначену
місцевість чи іншим чином буде надано запевнення відповідно до
Статті 8, а відповідні запевнення в цьому плані не були надані
негайно і (b) такі мита не можуть стягуватися лише з товарів
конкретних виробників, які здійснюють поставки в зазначену
місцевість. _______________
(12) При використанні в цій Угоді "стягнення" означає
остаточну або кінцеву правову оцінку чи отримання мита або
податку.
4.3. Якщо дві країни або більше досягли згідно з положеннями
параграфа 8(a) Статті XXIV ГАТТ 1994 ( 981_003 ) такого рівня
інтеграції, що вони мають ознаки єдиного, об'єднаного ринку, то
галузь на всій території інтеграції повинна вважатися галуззю
вітчизняного виробництва, на яку йде посилання в параграфі 1. 4.4. До цієї Статті застосовуються положення параграфа 6
Статті 3.
Стаття 5
Порушення розслідування та його подальше ведення
5.1. За винятком того, що передбачено в параграфі 6,
розслідування для визначення існування, ступеня та наслідків
будь-якого очікуваного демпінгу повинно порушуватися за письмовою
заявою галузі вітчизняного виробництва або від її імені. 5.2. Заява за параграфом 1 повинна включати докази: (a)
демпінгу; (b) шкоди в рамках змісту Статті VI ГАТТ 1994
( 981_003 ), як це тлумачиться в цій Угоді; (c) причинного зв'язку
між демпінговим імпортом та очікуваною шкодою. Просте твердження,
не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім
для задоволення вимог цього параграфа. Заява повинна містити таку
інформацію, яка є обгрунтовано наявною у заявника, про наступне: (i) особу заявника та опис обсягу і вартості вітчизняного
виробництва аналогічного товару заявником. Якщо письмова заява
робиться від імені вітчизняної галузі, в заяві повинна бути
визначена галузь, від імені якої робиться заява шляхом подачі
переліку всіх відомих вітчизняних виробників аналогічного товару
(або об'єднань вітчизняних виробників аналогічного товару) і, до
можливої міри, опис обсягів та вартості вітчизняного виробництва
аналогічного товару, який припадає на таких виробників;
(ii) повний опис товару, який нібито демпінгується, назву
відповідної країни або країн походження чи експорту особу кожного
відомого експортера або іноземного виробника та перелік відомих
осіб, що імпортують зазначений товар;
(iii) ціни, за якими зазначений товар продається, коли він
призначений для споживання на внутрішніх ринках країни або країн
походження чи експорту (або, коли це доцільно, інформацію про
ціни, за якими цей товар продається з країни чи країн походження
або експорту до третьої країни чи країн, або стосовно виведеної
вартості товару) експортні ціни або, якщо це доречно, про ціни, за
якими цей товар спершу перепродується незалежному покупцеві на
території Члена-імпортера;
(iv) інформацію про динаміку імпорту товару, що нібито є
предметом демпінгу, вплив цього імпорту на ціни аналогічного
товару на внутрішньому ринку та наступний вплив імпорту на галузь
вітчизняного виробництва, як це демонструється відповідними
факторами і показниками, які справляють вплив на стан галузі
вітчизняного виробництва, як, наприклад, тими, що перелічені в
параграфах 2 і 4 Статті 3.
5.3. Уповноважені органи влади перевіряють точність та
відповідність доказів, поданих у заяві, для визначення, чи існують
достатні докази щоб виправдати порушення розслідування. 5.4. Розслідування не порушується відповідно до параграфа 1,
якщо тільки уповноважені органи влади не визначать на підставі
вивчення ступеня підтримки заяви або протидії їй вітчизняними
виробниками аналогічного товару, (13) що ця заява зроблена галуззю
вітчизняного виробництва або від її імені (14). Заява вважається
зробленою "галуззю вітчизняного виробництва або від її імені",
якщо вона підтримана тими вітчизняними виробниками, чий сукупний
випуск продукції становить більше 50 відсотків загального
виробництва аналогічного товару, який виробляється тою частиною
вітчизняної галузі, яка висловлює чи то свою підтримку заяві, чи
то заперечення проти неї. Однак не порушується жодне
розслідування, якщо на вітчизняних виробників, які явним чином
підтримують заяву, припадає менше 25% загальних обсягів
виробництва аналогічного товару, який виробляється вітчизняною
галуззю. _______________
(13) У випадку розпорошеної галузі, де є винятково велика
кількість виробників, органи влади можуть визначити підтримку або
протидію шляхом використання статистично обгрунтованих методів
вибірки. (14) Членам СОТ відомо, що на території окремих Членів
співробітники підприємств - вітчизняних виробників аналогічного
товару чи представники таких співробітників - можуть подати або
підтримати заяву про розслідування згідно з параграфом 1.
5.5. Органи влади уникають, якщо тільки не прийнято рішення
про початок розслідування, будь-якого публічного оголошення заяви
про порушення розслідування. Проте після одержання належним чином
документованої заяви і перед тим, як порушити розслідування,
уповноважені органи влади повідомляють уряд відповідного
Члена-експортера. 5.6. Якщо за особливих обставин зацікавлені органи влади
вирішать порушити розслідування, не одержавши письмової заяви
галузі вітчизняного виробництва або від її імені про порушення
такого розслідування, вони розпочинають його лише тоді, коли мають
достатні докази демпінгу, шкоди та причинних зв'язків, як це
описано в параграфі 2, для виправдання порушення розслідування. 5.7. Докази як демпінгу, так і шкоди повинні розглядатися
одночасно (a) при прийнятті рішення про те, порушувати
розслідування чи ні, і (b) після того в ході розслідування,
починаючи з дати не пізніше найпершої дати, коли відповідно до
положень цієї Угоди можуть бути застосовані попередні заходи. 5.8. Заява згідно з параграфом 1 має бути відхилена та
розслідування повинно бути негайно припинене, як тільки
зацікавлені органи влади упевняться, що немає достатніх доказів чи
то демпінгу, чи то шкоди для виправдання продовження справи.
Розслідування має бути негайно припинене у випадках, коли
уповноважені органи влади визначать, що демпінгова різниця є
мізерною або що обсягом демпінгового імпорту, фактичного чи
потенційного, чи шкоди можна знехтувати. Демпінгова різниця
вважається мізерною, якщо ця різниця, яка виражена в процентному
відношенні до експортної ціни, менша 2 відсотків. Обсяг
демпінгового імпорту, як правило, вважається таким, яким можна
знехтувати, коли буде виявлено, що обсяг демпінгового імпорту з
конкретної країни становить менше 3 відсотків імпорту аналогічного
товару Членом СОТ-імпортером, якщо тільки на країни, частка кожної
з яких окремо становить менше 3 відсотків імпорту аналогічного
товару Членом СОТ-імпортером, не припадатиме в сукупності більше
7 відсотків імпорту аналогічного товару Членом СОТ-імпортером. 5.9. Антидемпінгове розслідування не повинно перешкоджати
процедурам митної очистки. 5.10. Розслідування, за винятком особливих обставин,
завершується протягом 1 року і в жодному разі не пізніше 18
місяців після його порушення.
Стаття 6
Докази
6.1. Усім зацікавленим сторонам антидемпінгового
розслідування надається повідомлення про інформацію, яку вимагають
уповноважені органи влади, та широкі можливості представити в
письмовому вигляді всі докази, які вони вважають доречними,
стосовно зазначеного розслідування. 6.1.1 Експортерам або зарубіжним виробникам, які одержують
запитальники, що використовуються в антидемпінговому
розслідуванні, надається щонайменше 30 днів для відповіді. (15)
Має бути належним чином розглянуте будь-яке прохання щодо
продовження 30-денного періоду, і після подачі причин таке
продовження має бути надано, коли тільки це практично можливо. _______________
(15) Загальне правило полягає в тому, що обмеження часу для
експортерів обчислюється з дати одержання запитальника, який для
цих цілей вважається отриманим через один тиждень з дати, коли він
був надісланий відповідачу або переданий відповідному
дипломатичному представнику Члена СОТ-експортера або, у випадку
існування окремої митної території Члена СОТ, офіційному
представнику території, звідки відбувається експорт.
6.1.2. За умови дотримання вимоги захисту конфіденційної
інформації докази, представлені у письмовому вигляді однією
зацікавленою стороною, негайно передаються іншим зацікавленим
сторонам, що беруть участь у розслідуванні. 6.1.3. Як тільки розслідування порушено, уповноважені органи
влади надають повний текст письмової заяви, одержаної згідно з
параграфом 1 Статті 5, відомим експортерам (16) та органам влади
Члена СОТ експортера та надають їх на вимогу іншим задіяним
зацікавленим сторонам. Слід приділяти належну увагу вимозі захисту
конфіденційної інформації, як це передбачено в параграфі 5. _______________
(16) Зрозуміло, що коли кількість задіяних експортерів
особливо велика, повний текст письмової заяви замість цього
надається лише органам влади Члена СОТ-експортера або відповідному
торговельному об'єднанню.
6.2. У ході всього антидемпінгового розслідування всі
зацікавлені сторони повинні мати повні можливості для захисту
своїх інтересів. З цією метою органи влади на вимогу надають
можливість всім зацікавленим сторонам зустрічатися зі сторонами,
що мають протилежні інтереси з тим, щоб можна було представити
протилежні думки та запропонувати заперечні аргументи. Надання
таких можливостей повинно здійснюватися з урахуванням потреби
збереження конфіденційності та зручності для сторін. Жодного
зобов'язання для будь-якої сторони щодо зустрічі не існує, і
неучасть у ній не завдає шкоди позиціям цієї сторони. Зацікавлені
сторони також мають право, при обгрунтуванні цього, подавати іншу
інформацію в усному вигляді. 6.3. Усна інформація, що передбачена параграфом 2, береться
до уваги уповноваженими органами влади лише тоді, якщо вона в
подальшому відтворюється в письмовому вигляді і передається іншим
зацікавленим сторонам, як це передбачено підпараграфом 1.2. 6.4. Якщо це практично можливо, уповноважені органи влади
вчасно надають можливості всім зацікавленим сторонам для
ознайомлення з усією інформацією, що пов'язана з представленням
їхніх позицій, яка не є конфіденційною, як це визначено в
параграфі 5, і використовується уповноваженими органами влади в
антидемпінговому розслідуванні, та підготовки виступів на підставі
цієї інформації. 6.5. Будь-яка інформація, яка за своєю природою є
конфіденційною (наприклад, тому що її розкриття надасть значні
конкурентні переваги конкурентові або тому, що її розкриття
справить значний негативний вплив на особу, яка подає цю
інформацію, або на особу, від якої ця особа одержала інформацію)
або яка надається на конфіденційній основі сторонами
розслідування, повинна, при достатньому обгрунтуванні, вважатися
такою уповноваженими органами влади. Така інформація не повинна
розкриватися без конкретного дозволу сторони, що її надала. (17) _______________
(17) Членам відомо, що на території деяких Членів СОТ може
вимагатися розкриття інформації відповідно до детально
розробленого захисного наказу.
6.5.1. Органи влади вимагають від зацікавлених сторін, що
надають конфіденційну інформацію, подати її неконфіденційні
узагальнені виклади. Ці виклади мають бути досить детальними, щоб
дозволити одержати раціональне розуміння суті інформації, поданої
в конфіденційному вигляді. За виняткових обставин ці сторони
можуть зазначити, що така інформація не може бути узагальнена. За
таких обставин має бути надана заява з поясненням причин того,
чому узагальнення не є можливим. 6.5.2. Якщо уповноважені органи влади виявлять, що вимога
конфіденційності не є обгрунтованою і якщо подавач інформації чи
то не бажає публікувати її, чи то давати дозвіл на її розкриття в
узагальненій формі або у вигляді резюме, органи влади можуть не
брати такої інформації до уваги, якщо тільки їм не зможе бути
продемонстровано з відповідних джерел, щоб їх переконати, що ця
інформація є вірною. (18) _______________
(18) Члени СОТ погоджуються, що вимоги про конфіденційність
не повинні безпідставно відхилятися.
6.6. За винятком обставин, наведених в параграфі 8, в ході
розслідування уповноважені органи влади повинні упевнитися в
точності інформації, поданої зацікавленими сторонами, на якій
базуються їхні висновки. 6.7. Для того, щоб перевірити надану інформацію або з'ясувати
подальші подробиці, уповноважені органи влади можуть проводити
розслідування на території інших Членів СОТ, якщо це необхідно,
за умови одержання згоди зацікавлених фірм, та повідомити
представників уряду відповідного Члена СОТ, якщо тільки цей Член
не заперечує проти розслідування. До розслідувань, які виконуються
на території інших Членів, застосовуються процедури, описані в
Додатку I. За умови дотримання вимоги про захист конфіденційної
інформації органи влади надають результати будь-яких таких
розслідувань або здійснюють їх розкриття відповідно до параграфа 9
фірмам, до яких вони мають відношення, а також можуть надати такі
результати заявникам. 6.8. У випадках, коли будь-яка зацікавлена сторона відмовляє
в доступі до необхідної інформації або іншим чином не надає її
протягом розумного періоду часу чи значною мірою перешкоджає
розслідуванню, попередні та остаточні рішення, позитивні або
негативні, можуть бути зроблені на підставі наявних фактів. При
застосуванні цього параграфа слід дотримуватися положень Додатка
II. 6.9. Органи влади перед винесенням остаточного рішення
інформують всі зацікавлені сторони про суттєві факти, що
розглядаються, які становлять основу для рішення, і про те, чи
слід застосувати остаточні заходи. Таке розкриття інформації
повинно відбутися завчасно, щоб сторони змогли захистити свої
інтереси. 6.10. Органи влади, як правило, визначають окрему демпінгову
різницю для кожного відомого зацікавленого експортера або
виробника товару, стосовно якого проводиться розслідування. У
випадках, коли кількість задіяних експортерів, виробників,
імпортерів або видів товарів настільки велика, що зробити таке
визначення практично неможливо, уповноважені органи влади можуть
обмежити своє вивчення чи то розумною кількістю зацікавлених
сторін або товарів, використовуючи вибірки, які є статистично
обгрунтованими, на основі інформації, наявної в органів влади на
момент відбору, чи то найбільшим процентним відношенням обсягів
експорту з відповідної країни, яке може обгрунтовано бути
дослідженим. 6.10.1. Будь-який відбір експортерів, виробників, імпортерів
або типів товарів, зроблений згідно з цим параграфом, повинен
переважно робитися при консультуванні з зацікавленими
експортерами, виробниками або імпортерами та за їх згодою. 6.10.2. У випадках, коли уповноважені органи влади обмежили
своє вивчення, як передбачено цим параграфом, вони, проте, повинні
визначити окрему демпінгову різницю для будь-якого експортера або
виробника, який спочатку не був відібраний, котрий подає необхідну
інформацію завчасно для того, щоб така інформація була розглянута
в ході розслідування, за винятком того, коли кількість експортерів
або виробників настільки велика, що окремі вивчення будуть надто
обтяжливими для органів влади і перешкодять вчасному завершенню
розслідування. Не слід відбивати охоту від надання добровільних
відповідей. 6.11 Для цілей цієї Угоди "зацікавлені сторони" включають: (i) експортера або зарубіжного виробника чи імпортера товару,
стосовно якого проводиться розслідування, або торговельне чи
ділове об'єднання, більшість членів якого є виробниками,
експортерами або імпортерами такого товару;
(ii) уряд Члена-експортера; (iii) виробника аналогічного товару в Члені СОТ-імпортері або
торговельне та ділове об'єднання, більшість членів якого
виробляють аналогічний товар на території Члена СОТ-імпортера. Цей
список не заважає Членам дозволяти включати в якості зацікавлених
сторін вітчизняні та зарубіжні сторони на додачу до названих вище.
6.12. Органи влади надають можливість галузевим користувачам
товару, щодо якого проводиться розслідування, і для
представницьких організацій-споживачів у випадках, коли товар
звичайно продається вроздріб, надавати інформацію, яка має
відношення до розслідування, стосовно демпінгу, шкоди та
причинного зв'язку. 6.13. Органи влади належним чином враховують будь-які
труднощі, які відчувають зацікавлені сторони, особливо малі
компанії, в наданні інформації, яка вимагається, і надають
будь-яку практичну можливу допомогу. 6.14. Викладені вище процедури не спрямовані на те, щоб
перешкодити органам влади Члена СОТ швидко діяти щодо порушення
розслідування, одержання попередніх або остаточних висновків,
позитивних чи негативних, або застосування попередніх чи
остаточних заходів згідно з відповідними положеннями цієї Угоди.
Стаття 7
Попередні заходи
7.1. Попередні заходи можуть застосовуватися тільки тоді,
коли: (i) розслідування порушене відповідно до положень Статті 5, з
цією метою подане публічне повідомлення, а зацікавленим сторонам
надана належна можливість подавати інформацію та робити
зауваження;
(ii) зроблено попереднє позитивне визначення щодо демпінгу та
наступної шкоди для галузі вітчизняного виробництва;
(iii) відповідні уповноважені органи влади вважають такі
заходи необхідними для того, щоб не допустити завдання шкоди
протягом періоду розслідування.
7.2. Попередні заходи можуть набути форми попереднього мита
або (і це краще) забезпечення у вигляді готівкового внеску або
боргового зобов'язання, що дорівнює сумі попередньо обчисленого
антидемпінгового мита, яка не більша, ніж попередньо обчислена
демпінгова різниця. Утримування від оцінки є доречним попереднім
заходом за умови, якщо буде вказано звичайне мито та оціночна сума
антидемпінгового мита і це відбувається протягом періоду, поки
утримування від оцінки підпадає під ті ж умови, як і інші
попередні заходи. 7.3. Попередні заходи застосовуються не раніше, ніж через 60
днів від дати порушення розслідування. 7.4. Застосування попередніх заходів обмежується найкоротшим
можливим періодом, не перевищуючи чотирьох місяців, або, за
рішенням зацікавлених органів влади, на вимогу експортерів, які
представляють значну частку торгівлі цим товаром - на період, що
не перевищує шести місяців. Коли уповноважені органи влади в ході
розслідування вивчають, чи буде мито, яке нижче від демпінгової
різниці, достатнім для усунення шкоди, ці періоди можуть тривати
шість та дев'ять місяців відповідно. 7.5. При застосуванні попередніх заходів слід дотримуватися
відповідних положень Статті 9.
Стаття 8
Цінові зобов'язання
8.1. Розслідування можуть (19) бути тимчасово зупинені або
припинені без застосування попередніх заходів або антидемпінгового
мита після одержання задовільних добровільних зобов'язань від
будь-якого експортера стосовно перегляду його цін або припинення
експорту за демпінговими цінами до місцевості, про яку йдеться,
таким чином, щоб уповноважені органи влади упевнилися, що шкідливі
наслідки демпінгу усуваються. Підвищення цін за такими
зобов'язаннями не повинні бути вищими, ніж необхідно для усунення
демпінгової різниці. Бажано, щоб підвищення цін були меншими, ніж
демпінгова різниця, якщо такі підвищення будуть адекватними для
усунення шкоди галузі вітчизняного виробництва. _______________
(19) Слово "можуть" не повинно тлумачитися так, що це
дозволяє продовження розслідування одночасно з застосуванням
цінових зобов'язань, за винятком того, як передбачено в параграфі
4.
8.2. Цінових зобов'язань не слід добиватися або не слід їх
приймати від експортерів, якщо тільки уповноважені органи влади
Члена СОТ-імпортера не зробили попереднього позитивного висновку
щодо наявності демпінгу та шкоди, викликаної таким демпінгом. 8.3. Запропоновані зобов'язання не слід приймати, якщо
уповноважені органи влади вважають їх прийняття практично
неможливим, наприклад, коли кількість фактичних чи потенційних
експортерів надто велика або з інших причин, включаючи
загальнополітичні. Якщо виникне такий випадок і якщо це практично
можливо, уповноважені органи влади пояснюють експортеру причини,
які примусили їх вважати прийняття зобов'язання недоречним, і
найбільшою можливою мірою надають експортеру можливість подати з
цього приводу свої зауваження. 8.4. Якщо зобов'язання приймається, розслідування демпінгу та
шкоди все ж повинно бути завершене, коли того бажає експортер або
таке рішення приймуть уповноважені органи влади. В таких випадках,
якщо буде зроблено негативний висновок про демпінг або шкоду, це
зобов'язання автоматично втрачає силу, окрім випадків, коли такий
висновок значною мірою викликаний існуванням цінового
зобов'язання. В таких випадках уповноважені органи влади можуть
вимагати, щоб це зобов'язання підтримувалося протягом розумного
періоду часу згідно з положеннями Угоди. У випадку, коли буде
зроблено позитивний висновок про наявність демпінгу або шкоди,
виконання зобов'язання продовжується відповідно до його умов та
положень цієї Угоди. 8.5. Органи влади Члена СОТ-імпортера можуть запропонувати
взяти цінові зобов'язання, проте жодного експортера не можна
примусити взяти на себе такі зобов'язання. Той факт, що експортери
не пропонують таких зобов'язань або не приймають пропозицію
зробити це, ніяким чином не створює перешкод для розгляду справи.
Однак уповноважені органи влади можуть вільно визначати, чи
загроза завдання шкоди має більше можливостей для реалізації, якщо
демпінговий імпорт продовжуватиметься. 8.6. Органи влади Члена СОТ-імпортера можуть вимагати від
будь-якого експортера, від якого прийнято зобов'язання, надавати
періодичну інформацію, що стосується виконання такого
зобов'язання, та дозволяти перевірку відповідних даних. У випадку
порушення зобов'язання уповноважені органи влади Члена
СОТ-імпортера можуть вжити згідно з цією Угодою, відповідно до її
положень, негайних заходів, які можуть являти собою негайне
застосування попередніх заходів з використанням найточнішої
наявної інформації. В таких випадках відповідно до цієї Угоди
можуть стягуватися остаточні мита з товарів, які ввезені для
споживання не раніше, ніж за 90 днів до застосування таких
попередніх заходів, за винятком того, що будь-яка така зворотна
оцінка не застосовується до імпортних товарів, ввезених в період
до порушення цього зобов'язання.
Стаття 9
Стягнення та отримання антидемпінгових мит
9.1. Рішення про те, чи стягувати антидемпінгове мито чи ні у
випадках, коли всі вимоги для такого стягнення виконано, а також
рішення про те, чи сума антидемпінгового мита, яке має
стягуватися, мусить становити повну демпінгову різницю чи меншу
суму - це ті рішення, які повинні робитися уповноваженими органами
влади Члена СОТ-імпортера. Бажано, щоб таке стягнення мало
дозвільний характер на території всіх Членів СОТ і мито було
меншим, ніж різниця, якщо таке менше мито буде адекватним для
усунення шкоди галузі вітчизняного виробництва. 9.2. Коли антидемпінгове мито стягується відносно будь-якого
товару, таке антидемпінгове мито отримується у належних сумах у
кожному випадку на недискримінаційній основі по імпорту такого
товару від усіх джерел, які, як виявлено, є демпінговими та
завдають шкоди, за винятком імпорту з таких джерел, від яких, за
умовами цієї Угоди, прийнято цінові зобов'язання. Органи влади
називають постачальника або постачальників зазначеного товару.
Однак якщо задіяно кілька постачальників з однієї і тієї ж країни
і назвати всіх цих постачальників практично неможливо,
уповноважені органи влади можуть зазначити назву відповідної
країни-постачальника. Якщо задіяні декілька постачальників з більш
ніж однієї країни, уповноважені органи влади можуть назвати чи то
всіх задіяних постачальників, чи, якщо це практично неможливо,
всіх задіяних країн-постачальників. 9.3. Сума антидемпінгового мита не перевищує демпінгової
різниці, як це встановлено відповідно до Статті 2. 9.3.1. Якщо сума антидемпінгового мита оцінюється на
зворотній основі, визначення остаточних зобов'язань щодо сплати
антидемпінгових мит повинно відбутися якнайшвидше, як правило,
протягом 12 місяців і в жодному випадку не пізніше 18 місяців
після дати, коли було подано вимогу щодо визначення остаточної
оцінки суми антидемпінгового мита. (20) Будь-яке відшкодування
робиться негайно і, як правило, не пізніше, ніж протягом 90 днів
після визначення остаточного зобов'язання відповідно до цього
підпараграфа. В будь-якому випадку, коли відшкодування не зроблено
протягом 90 днів, органи влади надають пояснення, якщо це
вимагається. _______________
(20) Зрозуміло, що дотримання часових рамок, згаданих у цьому
параграфі та в підпараграфі 3.2., може бути неможливим, якщо
зазначений товар підпадає під процедуру судового розгляду.
9.3.2. Якщо сума антидемпінгового мита оцінюється на
перспективній основі, передбачається положення про негайне
відшкодування, на вимогу, будь-якого мита, яке сплачене з
перевищенням демпінгової різниці. Відшкодування будь-якого такого
мита, сплаченого понад фактичну демпінгову різницю, як правило,
відбувається протягом 12 місяців і в жодному випадку не пізніше 18
місяців після дати, коли було подано вимогу про відшкодування,
належним чином підтриману доказами, імпортером товару, який
підпадає під антидемпінгове мито. Дозволене відшкодування
здебільшого здійснюється протягом 90 днів з моменту прийняття
вищезгаданого рішення. 9.3.3. При визначенні, чи повинно надаватися відшкодування і
якою мірою, коли експортна ціна виводиться відповідно до параграфа
3 Статті 2, уповноважені органи влади беруть до уваги будь-які
зміни в звичайній вартості, будь-які зміни у витратах, понесених в
період між імпортуванням та перепродажем, та будь-які зміни в ціні
перепродажу, які належним чином відображені в наступних продажних
цінах, і повинні обчислити експортну ціну без вирахувань на суму
сплачених антидемпінгових мит, якщо надано переконливі докази
вищезгаданого. 9.4. Якщо уповноважені органи влади обмежили своє дослідження
відповідно до другого речення параграфа 10 Статті 6, то будь-яке
антидемпінгове мито, застосоване до імпорту від експортерів або
виробників, не включених до дослідження, не повинно перевищувати: (i) середньозваженої демпінгової різниці, встановленої
відносно окремих експортерів чи виробників, або
(ii) якщо зобов'язання щодо сплати антидемпінгових мит
обчислюється на основі майбутньої звичайної вартості - різниці між
середньозваженою звичайною вартістю окремих експортерів чи
виробників та експортними цінами експортерів або виробників, які
не були окремо досліджені, за умови, що уповноважені органи влади
не повинні брати до уваги для цілей цього параграфа будь-які
нульові та мізерні різниці, а також різниці, встановлені за
обставин, які згадані в параграфі 8 Статті 6. Органи влади
застосовують окремі мита або звичайну вартість до імпорту від
будь-якого експортера або виробника, не включеного до дослідження,
який надав необхідну інформацію в ході розслідування, як це
передбачено підпараграфом 10.2 Статті 6.
9.5. Якщо товар підпадає під антидемпінгове мито в Члені
СОТ-імпортері, уповноважені органи влади негайно роблять перевірку
з метою визначення індивідуальної демпінгової різниці для
будь-яких експортерів або виробників у зазначеній
країні-експортері, які не експортували цей товар до Члена
СОТ-імпортера протягом періоду розслідування, за умови, що такі
експортери або виробники можуть показати, що вони не пов'язані з
будь-якими експортерами або виробниками в країні-експортері, які
підпадають під антидемпінгові мита на цей товар. Така перевірка
розпочинається та виконується на прискореній основі порівняно зі
звичайним визначенням мита та процедурами перевірки в Члені
СОТ-імпортері. Поки виконується така перевірка, на імпорт від
таких експортерів або виробників не стягуються антидемпінгові
мита. Однак уповноважені органи влади можуть утриматися від оцінки
та/або вимагати гарантій для забезпечення того, щоб у разі, коли в
результаті такої перевірки буде визначено демпінг відносно таких
виробників або експортерів, у зворотному порядку могли бути
стягнені антидемпінгові мита до дати початку перевірки.
Стаття 10
Зворотна сила
10.1. Попередні заходи та антидемпінгові мита застосовуються
лише до товарів, які ввозяться для споживання після моменту, коли
набирає чинності рішення, прийняте згідно з параграфом 1 Статті 7
та параграфом 1 Статті 9 відповідно, за винятками, викладеними у
цій Статті. 10.2. Коли робиться остаточне визначення про шкоду (але не
про загрозу її завдання чи про суттєве уповільнення темпів
створення галузі) або у випадку остаточного визначення загрози
завдання шкоди, якщо б наслідки демпінгового імпорту за
відсутності попередніх заходів привели до визначення шкоди,
антидемпінгові мита можуть стягуватися у зворотному порядку за
період, протягом якого застосовувалися попередні заходи, якщо такі
були. 10.3. Якщо остаточне антидемпінгове мито вище, ніж попереднє
мито, яке сплачене чи підлягає сплаті, або сума, оцінена для цілей
забезпечення, ця різниця не отримується. Якщо остаточне мито
нижче, ніж попереднє мито, яке сплачене чи підлягає сплаті, або
сума, оцінена для цілей забезпечення, ця різниця повинна бути
відшкодована або мито переобчислене в залежності від обставин. 10.4. За винятком того, як передбачено в параграфі 2, якщо
зроблено визначення про загрозу завдання шкоди або суттєве
уповільнення темпів розвитку (проте шкоди ще не завдано),
остаточне антидемпінгове мито може стягуватися лише з дати
визначення загрози завдання шкоди чи суттєвого уповільнення, і
будь-який внесок готівкою, зроблений протягом періоду застосування
попередніх заходів, повинен бути відшкодований, а будь-які боргові
зобов'язання швидко знято. 10.5. Якщо остаточний висновок є негативним, то будь-який
внесок готівкою, зроблений протягом періоду застосування
попередніх заходів, повинен бути відшкодований, а будь-які боргові
зобов'язання швидко знято. 10.6. Остаточне антидемпінгове мито може стягуватися з
товарів, які були ввезені для споживання не раніше, ніж за 90 днів
до дати застосування попередніх заходів, коли уповноважені органи
влади визначать для зазначеного демпінгового товару, що: (i) раніше мав місце демпінг, який завдав шкоди, або імпортер
знав чи повинен був знати, що експортер практикує демпінг і такий
демпінг завдасть шкоди; та
(ii) шкода викликана масивним демпінговим імпортом товару
протягом відносно короткого періоду, який у світлі вибору
визначеного часу та обсягів демпінгового імпорту, а також інших
обставин (наприклад швидкого нарощування матеріальних запасів
цього імпортного товару), може серйозно підірвати захисний ефект
остаточного антидемпінгового мита, яке має бути застосоване, за
умови, що зацікавлені імпортери одержали можливість подати свої
зауваження.
10.7. Після порушення розслідування уповноважені органи влади
можуть вжити такі заходи, як утримання від оцінювання або оцінки,
якщо це може бути необхідно для отримання антидемпінгових мит у
зворотному порядку, як це передбачено в параграфі 6, якщо у них
будуть достатні докази, що умови, викладені в цьому параграфі,
виконані. 10.8. Ніякі мита не стягуються в зворотному порядку
відповідно до параграфа 6 з товарів, які ввезені для споживання
до дати порушення розслідування.
Стаття 11
Тривалість та перегляд антидемпінгових мит
та цінових зобов'язань
11.1. Антидемпінгове мито залишається чинним лише протягом
такого періоду і тою мірою, що необхідні для протидії демпінгу,
який завдає шкоди. 11.2. Органи влади переглядають необхідність продовження
стягнення мита, коли це виправдано, з своєї власної ініціативи
або за умови, якщо пройшов розумний проміжок часу з моменту
накладення остаточного антидемпінгового мита на вимогу будь-якої
зацікавленої сторони, яка подасть позитивну інформацію, що
обгрунтовує потребу в перегляді. (21) Зацікавлені сторони мають
право вимагати від органів влади з'ясувати, чи продовження
накладення мита необхідне для компенсації демпінгу, чи є
можливість того, що шкода продовжуватиметься або поновиться, якщо
мито буде знято або змінено, чи матиме місце і те, й інше. Якщо в
результаті перегляду згідно з цим параграфом уповноважені органи
влади визначать, що антидемпінгове мито більше не є обгрунтованим,
воно має бути негайно зняте. _______________
(21) Визначення остаточної відповідальності за сплату
антидемпінгового мита, як це передбачено в параграфі 3 Статті 9,
саме по собі не становить перегляду в рамках змісту цієї Статті.
11.3. Незважаючи на положення параграфів 1 та 2, дія
будь-якого остаточного антидемпінгового мита припиняється з дати,
котра настає не пізніше, ніж через п'ять років від його накладення
(або після дати найостаннішого перегляду згідно з параграфом 2,
якщо цей перегляд охоплює як демпінг, так і шкоду, або згідно з
цим параграфом), якщо тільки уповноважені органи влади не
визначать в ході перевірки, розпочатої до цієї дати, з їхньої
власної ініціативи або на належним чином обгрунтовану вимогу, яку
зроблено галуззю вітчизняного виробництва або від її імені
протягом розумного періоду часу до цієї дати, що закінчення дії
мита, ймовірно, приведе до продовження або поновлення демпінгу та
шкоди. (22) Це мито може залишатися чинним в очікуванні
результатів такого перегляду. _______________
(22) Якщо сума антидемпінгового мита оцінюється на зворотній
основі, то виявлення в ході найостаннішого процесу оцінки згідно з
підпараграфом 3.1 Статті 9 того, що жодне мито стягуватися не
повинно, саме по собі не вимагає від органів влади припинити дію
остаточного мита.
11.4. Положення Статті 6 стосовно доказів та процедури
застосовуються до будь-якого перегляду, який виконується згідно з
цією Статтею. Будь-який такий перегляд виконується швидко і, як
правило, завершується протягом 12 місяців з дати початку
перегляду. 11.5. Положення цієї Статті застосовуються з урахуванням всіх
відповідних поправок і доповнень до цінових зобов'язань, прийнятих
згідно зі Статтею 8.
Стаття 12
Публічне повідомлення та пояснення визначень
12.1. Якщо уповноважені органи влади упевнилися, що існують
достатні докази для порушення антидемпінгового розслідування
відповідно до Статті 5, Член або Члени СОТ, товари яких підпадають
під таке розслідування, а також інші зацікавлені сторони, про які
органам влади, що проводять розслідування, відомо, що вони в
цьому зацікавлені, мають бути повідомлені і повинно бути видане
публічне повідомлення. 12.1.1. Публічне повідомлення про порушення розслідування
повинно містити або іншим чином надавати в окремій доповіді (23)
відповідну інформацію про наступне: _______________
(23) Якщо органи влади надають інформацію та пояснення згідно
з положеннями цієї Статті в окремій доповіді, вони повинні
забезпечити, щоб така доповідь була доступною громадськості.
(i) назву країни-експортера або країн-експортерів та
відповідного товару;
(ii) дату порушення розслідування; (iii) підстави, на основі яких у заяві припускається
існування демпінгу;
(iv) огляд факторів, на яких грунтується припущення про
завдання шкоди;
(v) адресу, куди повинні направлятися заяви зацікавлених
сторін;
(vi) часові рамки, які надаються зацікавленим сторонам для
викладення своєї точки зору.
12.2. Повинно даватися публічне повідомлення про будь-яке
попереднє або остаточне визначення, позитивне або негативне,
будь-яке рішення прийняти зобов'язання відповідно до Статті 8,
припинення такого зобов'язання та припинення дії остаточного
антидемпінгового мита. Кожне таке повідомлення повинно містити або
іншим чином повідомляти в окремій доповіді в достатніх деталях
виявлені факти та висновки, одержані з усіх спірних питань факту і
права, які органами влади, що проводять розслідування, вважаються
суттєвими. Всі такі повідомлення та доповіді передаються Члену або
Членам СОТ, товари яких підлягають такому визначенню або
зобов'язанню, а також іншим зацікавленим сторонам, про які відомо,
що вони в цьому зацікавлені. 12.2.1. Публічне повідомлення про застосування попередніх
заходів повинно містити або іншим чином повідомляти в окремій
доповіді в достатніх деталях пояснення попередніх визначень щодо
демпінгу та шкоди і повинно стосуватися спірних питань факту і
права, які вели до прийняття або відхилення аргументів. Таке
повідомлення або доповідь, при належній увазі до вимоги захисту
конфіденційної інформації, зокрема, повинні містити: (i) найменування постачальників або, якщо це практично
неможливо, задіяних країн-постачальників;
(ii) опис товару, який є достатнім для митних цілей; (iii) встановлені демпінгові різниці та повне пояснення
причин використання методики, застосованої при встановленні та
порівнянні експортної ціни і звичайної вартості відповідно до
Статті 2;
(iv) міркування, щодо визначення шкоди, як це викладено в
Статті 3;
(v) основні причини, які привели до цього визначення. 12.2.2. Публічне повідомлення про завершення або тимчасове
припинення розслідування у випадку позитивного визначення, яке
передбачає накладення остаточного мита чи прийняття цінового
зобов'язання, повинно містити або іншим чином повідомляти в
окремій доповіді всю відповідну інформацію зі спірних питань факту
і права та про причини, які привели до застосування остаточних
заходів або прийняття цінового зобов'язання, при належній увазі до
вимог захисту конфіденційної інформації. Зокрема, повідомлення або
доповідь повинні містити інформацію, зазначену в підпараграфі 2.1,
а також причини для прийняття або відхилення відповідних
аргументів чи претензій, висунутих експортерами та імпортерами, а
також підстави для будь-якого рішення, зробленого відповідно до
підпараграфа 10.2 Статті 6. 12.2.3. Публічне повідомлення про припинення або тимчасове
припинення розслідування після прийняття зобов'язання відповідно
до Статті 8 повинно включати або іншим чином повідомляти в окремій
доповіді неконфіденційну частину цього зобов'язання. 12.3. Положення цієї Статті застосовуються з урахуванням всіх
відповідних поправок і доповнень до початку та завершення
переглядів відповідно до Статті 11 та рішень згідно зі Статтею 10
стосовно застосування мит у зворотному порядку.
Стаття 13
Судовий розгляд
Кожний Член СОТ, внутрішнє законодавство якого містить
положення про антидемпінгові заходи, повинен мати судові,
арбітражні або адміністративні трибунали чи процедури для цілей,
зокрема, оперативного розгляду адміністративних дій, що мають
відношення до остаточних визначень та переглядів визначень в межах
змісту Статті 11. Такі трибунали або процедури мають бути
незалежними від органів влади, відповідальних за зазначене
визначення або розгляд.
Стаття 14
Антидемпінговий позов від імені третьої країни
14.1. Заява про антидемпінговий позов від імені третьої
країни подається органами влади цієї третьої країни, яка вимагає
відповідних дій. 14.2. Така заява повинна підкріплюватися ціновою інформацією,
яка показує, що імпорт є демпінговим, та детальною інформацією,
яка показує, що демпінг завдає шкоди відповідній галузі
вітчизняного виробництва в третій країні. Уряд третьої країни
надає всіляку допомогу органам влади країни-імпортера в одержанні
будь-якої подальшої інформації, яку останні можуть вимагати. 14.3. При розгляді такої заяви уповноважені органи влади
країни-імпортера розглядають наслідки уявного демпінгу для
відповідної галузі в цій третій країні в цілому; тобто шкода не
повинна оцінюватися тільки відносно наслідків уявного демпінгу для
експорту цієї галузі до країни імпортера або навіть до загального
обсягу експорту цієї галузі. 14.4. Рішення про те, чи давати справі подальший хід,
приймається країною-імпортером. Якщо країна-імпортер вирішить, що
вона готова подати позов, то країна-імпортер ініціює входження до
Ради з торгівлі товарами з проханням про надання згоди на такий
позов.
Стаття 15
Члени СОТ - країни, що розвиваються
Визнається, що при розгляді заяв про застосування
антидемпінгових заходів за цією Угодою розвинені країни-Члени СОТ
мусять приділяти особливу увагу особливому становищу Членів СОТ -
країн, що розвиваються. Мають бути розглянуті можливості
застосування конструктивних засобів правового захисту,
передбачених цією Угодою, перш ніж будуть застосовані
антидемпінгові мита, якщо вони торкаються суттєвих інтересів
країн-Членів СОТ, що розвиваються.
Частина II
Стаття 16
Комітет з антидемпінгової практики
16.1. Цим створюється Комітет з антидемпінгової практики
(який іменується в цій Угоді як "Комітет"), що складається з
представників кожного Члена СОТ. Комітет обирає власного Голову та
засідає не рідше двох разів на рік або інакше, як передбачено
відповідними положеннями цієї Угоди на вимогу будь-якого Члена
СОТ. Комітет виконує обов'язки, які надані йому за цією Угодою або
Членами, і він надає Членам СОТ можливість консультацій з
будь-яких питань, які стосуються дії Угоди або просування її
інтересів. Секретаріат СОТ діє як секретаріат Комітету. 16.2. Якщо доцільно, Комітет може створювати допоміжні
органи. 16.3. При виконанні своїх функцій Комітет та будь-які
допоміжні органи можуть консультуватися та добиватися інформації з
будь-якого джерела, яке вони вважають за доцільне. Однак перш ніж
Комітет або допоміжний орган домагатиметься одержання такої
інформації від джерела, яке знаходиться в межах юрисдикції Члена
СОТ, він повинен сповістити зазначеного Члена. Він має одержати
згоду Члена СОТ та будь-якої фірми, з якою він буде
консультуватися. 16.4. Члени СОТ без затримки доповідають Комітету про всі
прийняті попередні або остаточні антидемпінгові рішення. Такі
доповіді повинні знаходитися в Секретаріаті для перевірки іншими
Членами СОТ. Члени також надають кожні півроку доповіді про
будь-які антидемпінгові рішення, прийняті за попередні шість
місяців. Піврічні звіти подаються за погодженою стандартною
формою. 16.5. Кожний Член СОТ повідомляє Комітет про те, (a) які з
його органів влади компетентні для порушення і проведення
розслідувань, про які йдеться в Статті 5, і (b) про внутрішні
процедури, які регулюють порушення та проведення таких
розслідувань.
Стаття 17
Консультації та врегулювання суперечок
17.1. За винятком тих випадків, якщо тут передбачено інше, до
консультацій та врегулювання суперечок за цією Угодою
застосовується Домовленість про врегулювання суперечок
( 981_019 ). 17.2. Кожний Член прихильно розглядає заяви та надає
адекватні можливості для консультацій стосовно заяв, зроблених
іншим Членом щодо будь-якої справи, яка впливає на дію цієї Угоди. 17.3. Якщо який-небудь Член СОТ вважає, що будь-яка вигода,
що виникає у нього безпосередньо або опосередковано, за цією
Угодою зводиться до нуля або їй завдається шкода, або що
досягненню якої-небудь мети ставляться перешкоди з боку іншого
Члена або Членів СОТ, він може, з метою досягнення взаємно
задовільного розв'язання проблеми у письмовому вигляді вимагати
консультацій з відповідним Членом або Членами СОТ. Кожний Член
прихильно розглядає будь-яку вимогу про консультації від іншого
Члена СОТ. 17.4. Якщо Член, який вимагав консультацій, вважає, що
консультації відповідно до параграфа 3 не змогли досягти взаємно
узгодженого рішення та якщо керівними органами Члена СОТ-імпортера
прийнято остаточне рішення про стягнення остаточних
антидемпінгових мит чи прийняття цінових зобов'язань, він може
передати цю справу до Органу врегулювання суперечок ("ДСБ"). Якщо
попередній захід справляє значний вплив і Член СОТ, який вимагав
консультацій, вважає, що цей захід вжито всупереч положенням
параграфа 1 Статті 7, такий Член також може передати справу до
ДСБ. 17.5. На вимогу сторони-скаржника ДСБ створює групу експертів
для вивчення справи, грунтуючись на: (i) письмовій заяві Члена СОТ, що висунув вимогу, де вказано,
яким чином вигода, яка виникає у нього безпосередньо або
опосередковано за цією Угодою, зводиться до нуля, або їй
завдається шкода, або що досягненню цілей Угоди ставляться
перешкоди,
(ii) фактах, які надаються згідно з відповідними вітчизняними
процедурами органам влади Члена-імпортера.
17.6. При вивченні справи, про яку йдеться в параграфі 5: (i) група експертів при оцінці фактичної сторони справи
визначає, чи встановлення органами влади фактів було належним і чи
їхня оцінка цих фактів була безсторонньою та об'єктивною. Якщо
встановлення фактів було належним та оцінка була безсторонньою і
об'єктивною, навіть коли група експертів могла дійти іншого
висновку, ця оцінка не повинна заперечуватися;
(ii) група експертів тлумачить відповідні положення Угоди
відповідно до звичайних правил тлумачення міжнародного публічного
права. Якщо група виявить, що відповідне положення Угоди допускає
більш ніж одне тлумачення, то група визнає, що захід органів влади
відповідає Угоді, якщо він грунтується на одному з цих допустимих
тлумачень.
17.7. Конфіденційна інформація, надана групі експертів, не
повинна розголошуватися без офіційного дозволу особи, установи або
органу влади, який надав таку інформацію. Якщо від групи
вимагається надати таку інформацію, проте на її опублікування
група не має повноважень, має бути наданий неконфіденційний
короткий виклад цієї інформації, на який дасть дозвіл особа,
установа або орган влади, що надав цю інформацію.
Частина III
Стаття 18
Заключні положення
18.1. З боку іншого Члена СОТ не можуть бути вжиті ніякі
конкретні дії проти демпінгу експорту, окрім як відповідно до
положень ГАТТ 1994 ( 981_003 ), про що записано в цій Угоді. (24) _______________
(24) Це не має на меті створення перешкод для подачі позову
за іншими відповідними положеннями ГАТТ 1994 ( 981_003 ), якщо це
доречно.
18.2. Застереження відносно будь-яких положень цієї Угоди не
можуть вноситися без згоди інших Членів СОТ. 18.3. Відповідно до підпараграфів 3.1 і 3.2 положення цієї
Угоди застосовуються до розслідувань та переглядів існуючих
заходів, розпочатих відповідно до заяв, які було зроблено на дату
набрання чинності Угодою про заснування СОТ ( 995_342 ) для Члена
або після цієї дати. 18.3.1. Щодо обчислення демпінгових різниць при процедурах
відшкодування згідно з параграфом 3 Статті 9 застосовуються
правила, використані при здійсненні найостаннішого визначення або
перегляду. 18.3.2. Для цілей параграфа 3 Статті 11 вважається, що
існуючі антидемпінгові заходи застосовуються на дату, не пізнішу
за дату набрання чинності Угодою про заснування СОТ ( 995_342 )
для Члена, окрім випадків, коли внутрішнє законодавство Члена СОТ,
яке чинне на цю дату, вже включає клаузулу того типу, який
передбачений цим параграфом. 18.4. Кожний Член робить усі необхідні кроки загального або
особливого характеру для забезпечення не пізніше, ніж на дату
набрання для нього чинності Угодою про заснування СОТ ( 995_342 ),
відповідності його законів, нормативних актів та адміністративних
процедур положенням цієї Угоди, як вони можуть застосовуватися до
зазначеного Члена. 18.5. Кожний Член інформує Комітет про будь-які зміни в його
законах та нормативних актах, які мають відношення до цієї Угоди,
а також застосуванні таких законів та нормативних актів. 18.6. Комітет щороку переглядає виконання та дію цієї Угоди,
беручи до уваги її цілі. Комітет щорічно інформує Раду з торгівлі
товарами про події, які відбулися протягом періоду, що охоплюється
таким оглядом. 18.7. Додатки до цієї Угоди становлять її невід'ємну частину.
Додаток I
Процедури розслідування на місці
відповідно до параграфа 7 Статті 6
1. Після порушення розслідування слід інформувати органи
влади Члена-експортера та зацікавлені фірми про намір провести
розслідування на місці. 2. Якщо за виняткових обставин є намір включити до групи
розслідування неурядових експертів, то фірми і органи влади
Члена-експортера повинні бути про це поінформовані. Такі неурядові
експерти мають бути піддані дієвим санкціям за порушення вимог
конфіденційності. 3. Стандартною практикою має бути одержання явної згоди
зацікавлених фірм Члена СОТ-експортера перед тим, як буде
остаточно заплановано візит. 4. Як тільки згоду зацікавлених фірм одержано, органи, що
проводять розслідування, повинні повідомити органи влади Члена
СОТ-експортера про назви та адреси фірм, які мають бути відвідані,
та узгоджені дати. 5. Перед тим, як здійснити візит, зазначеним фірмам має бути
заздалегідь про нього повідомлено. 6. Візити для роз'яснення запитальника здійснюються тільки на
прохання фірми-експортера. Такий візит здійснюється тільки тоді,
коли (a) органи влади Члена СОТ-імпортера повідомлять
представників відповідного Члена СОТ та (b) коли останній не
заперечує проти візиту. 7. Оскільки основною метою розслідування на місці є перевірка
наданої інформації або одержання подальших деталей, вона повинна
виконуватися після того, як буде одержано відповіді на
запитальник, якщо тільки фірма не погодиться на протилежне, а уряд
Члена СОТ-експортера буде поінформований органами, що проводять
розслідування, про передбачуваний візит і не заперечуватиме проти
нього; крім того, стандартною практикою має бути інформування до
початку візиту зацікавлених фірм про загальний характер
інформації, яка перевірятиметься, та про будь-яку додаткову
інформацію, яку необхідно надати, хоча це не повинно перешкоджати
поданню прохань на місці про надання додаткових деталей у світлі
одержаної інформації. 8. На запити або запитання, поставлені органами влади або
фірмами Члена СОТ-експортера і які є суттєво важливими для
успішного проведення розслідування на місці, має бути, якщо це
можливо, одержано відповіді до здійснення візиту.
Додаток II
Найточніша наявна інформація
в розумінні параграфа 8 Статті 6
1. Як тільки стає можливо після порушення розслідування,
органи влади, що проводять його, повинні конкретно в деталях
зазначити інформацію, яка вимагається від будь-якої зацікавленої
сторони, та спосіб, у який ця інформація повинна бути структурно
побудована зацікавленою стороною в її відповіді. Органи влади
також повинні забезпечити, щоб ця сторона знала, що якщо
інформацію не буде надано протягом розумного проміжку часу, то
органи влади мають повне право робити визначення на підставі
наявних фактів, включаючи ті, які містяться в заяві від галузі
вітчизняного виробництва про порушення розслідування. 2. Органи влади можуть також вимагати, щоб зацікавлена
сторона надала свої відповіді на конкретному носії (наприклад, на
комп'ютерній стрічці) або в електронному вигляді. Коли подається
така вимога, органи влади повинні враховувати обгрунтованість
можливості зацікавленої сторони надати відповідь на бажаному носії
або в електронному вигляді і не повинні вимагати від сторони
використання для її відповіді іншої комп'ютерної системи, ніж та,
що використовується цією стороною. Орган влади не повинен висувати
вимогу про відповідь у комп'ютерній формі, якщо зацікавлена
сторона не веде комп'ютерних рахунків та якщо надання відповіді,
як це вимагається, приведе до невиправданого додаткового тягаря
для зацікавленої сторони, наприклад потягне за собою
необгрунтовані додаткові витрати та незручності. Органи влади не
повинні висувати вимогу про надання відповідей на конкретному
носії або в електронному вигляді, якщо зацікавлена сторона не веде
комп'ютерних рахунків на такому носії або машинною мовою та якщо
надання відповіді, як це вимагається, приведе до невиправданого
додаткового тягаря для зацікавленої сторони, наприклад потягне за
собою необгрунтовані додаткові витрати та незручності. 3. Уся інформація, яка піддається перевірці і належним чином
надана для використання при розслідуванні без зайвих труднощів та
надається своєчасно і - якщо це застосовується - яка подається на
носії або в електронному вигляді, як цього вимагають органи влади,
має братися до уваги при визначеннях. Якщо сторона не надає
відповіді на бажаному носії або в електронному вигляді, але органи
влади виявлять, що умови, викладені в параграфі 2, виконано, то
ненадання відповіді на бажаному носії або в електронному вигляді
не вважається таким, що значним чином перешкоджає розслідуванню. 4. Коли органи влади не мають можливості обробити інформацію,
якщо вона надана на конкретному носії (наприклад на комп'ютерній
стрічці), то інформація повинна надаватися у вигляді письмового
матеріалу або в будь-якій іншій формі, прийнятній для органів
влади. 5. Навіть якщо надана інформація може не бути ідеальною в
усіх відношеннях, це не виправдовує її відкидання уповноважениими
органами влади за умови, що зацікавлена сторона доклала усіх
зусиль. 6. Якщо докази або інформація не приймаються, то сторона, яка
їх подає, повинна негайно бути поінформована про причини цього і
повинна мати можливість надати додаткові пояснення протягом
розумного періоду, з належним врахуванням часових рамок
розслідувань. Якщо ці пояснення вважаються уповноваженими органами
влади непереконливими, причини відкидання таких доказів або
інформації мають бути надані у будь-яких опублікованих
визначеннях. 7. Якщо уповноважені органи влади повинні базувати свої
висновки, включаючи ті, що стосуються звичайної вартості, на
інформації з вторинного джерела, включаючи інформацію, надану в
заяві про порушення розслідування, вони повинні зробити це з
особливою обачністю. В таких випадках органи влади повинні, якщо
це практично можливо, перевірити цю інформацію з інших незалежних
джерел, які є у них в розпорядженні, таких як опубліковані
прейскуранти, офіційна статистика імпорту та дані про митні
надходження, а також з інформації, одержаної від інших
зацікавлених сторін у ході розслідування. Однак зрозуміло, що якщо
зацікавлена сторона не надає сприяння, а отже, відповідна
інформація приховується від органів влади, то така ситуація може
привести до результату, який буде менш сприятливим для цієї
сторони, ніж якби ця сторона сприяла.
"Результати Уругвайського раунду
багатосторонніх торговельних
переговорів"
Тексти офіційних документів
Соглашение
по применению статьи VI Генерального
соглашения по тарифам и торговле 1994 года

Члены настоящим договариваются о нижеследующем:
ЧАСТЬ I
Статья 1
Принципы
Антидемпинговая мера применяется только в обстоятельствах,
предусмотренных в статье VI ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), и в
результате расследований, инициированных1 и проведенных в
соответствии с положениями настоящего Соглашения. Нижеследующие
положения регулируют применение статьи VI ГАТТ 1994 г., когда мера
принимается на основании антидемпингового законодательства или
нормативных актов. __________________
1 Термин "инициирование" или "возбуждение", используемый в
настоящем Соглашении, означает процедурное действие, которым член
официально начинает расследование, предусмотренное статьей 5.

Статья 2
Установление факта демпинга
2.1. Для целей настоящего Соглашения товар рассматривается
как являющийся предметом демпинга, т.е. как поступивший на рынок
другой страны по цене ниже его нормальной стоимости, если
экспортная цена данного товара, экспортированного из одной страны
в другую, ниже сравнимой цены, устанавливаемой в рамках обычной
торговой практики на аналогичный товар, предназначенный для
потребления в экспортирующей стране. 2.2. В случае отсутствия продаж аналогичного товара в рамках
обычной торговой практики на внутреннем рынке экспортирующей
страны, либо когда в силу особой рыночной ситуации или низкого
объема продаж на внутреннем рынке экспортирующей страны2 такие
продажи не позволяют провести надлежащее сопоставление,
демпинговая разность определяется путем сопоставления со сравнимой
ценой на аналогичный товар, когда он экспортируется в
соответствующую третью страну, при условии, что эта цена является
представительной, либо с издержками производства в стране
происхождения к которым добавляется разумная сумма
административных, торговых и общих издержек, а также прибыли. __________________
2 Продажи аналогичного товара, предназначенного для
потребления на внутреннем рынке экспортирующей страны, обычно
рассматриваются как осуществляемые в количестве, достаточном для
определения нормальной стоимости, если такие продажи составляют
пять или более процентов продаж данного товара в импортирующую
страну-член, при условии, что должен считаться приемлемым и более
низкий процентный показатель, когда имеются доказательства того,
что продажи на внутреннем рынке, соответствующие такому
показателю, являются, тем не менее, достаточно значительными для
обеспечения надлежащего сопоставления.
2.2.1. Продажи аналогичного товара на внутреннем рынке
экспортирующей страны или продажи в третью страну по ценам ниже
удельных (постоянных или переменных) издержек производства с
добавлением административных, торговых и общих издержек могут
рассматриваться как осуществляемые вне рамок обычной торговой
практики по причине цены и могут не приниматься во внимание при
определении нормальной стоимости только в том случае, если
компетентные органы3 установят, что такие продажи осуществляются в
течение продолжительного периода времени4 в значительных
количествах5 и по ценам, которые не обеспечивают возмещения всех
издержек в течение разумного периода времени. Если цены, которые
являются ниже удельных издержек в момент продажи, превышают
средневзвешенные удельные издержки в период расследования, то
такие цены рассматриваются как обеспечивающие возмещение издержек
в течение разумного периода времени. _______________
3 Термин "компетентные органы", используемый в настоящем
Соглашении, толкуется как означающий компетентные органы
соответствующего высокого уровня. 4 Продолжительный период времени обычно должен составлять
один год, но ни в каком случае не составляет менее шести месяцев. 5 Продажи по ценам ниже удельных издержек осуществляются в
значительных количествах, когда компетентные органы
устанавливают, что средневзвешенная продажная цена сделок,
принимаемых во внимание при определении нормальной стоимости, ниже
средневзвешенных удельных издержек или что объем продаж по ценам
ниже удельных издержек составляет не менее 20 процентов объема
продаж по сделкам, принимаемым во внимание при определении
нормальной стоимости.
2.2.1.1. Для целей пункта 2 издержки обычно
рассчитываются на основе учетных документов экспортера или
производителя, в отношении которого ведется расследование, при
условии, что такие документы соответствуют общепринятым в
экспортирующей стране принципам учета и достаточно точно отражают
издержки, связанные с производством и продажей данного товара.
Компетентные органы принимают во внимание все имеющиеся
доказательства правильности распределения издержек, включая те,
которые предоставляются экспортером или производителем в ходе
расследования, при условии, что такое распределение традиционно
практикуется экспортером или производителем, в частности, в
отношении установления соответствующих периодов амортизации и
износа и отчислений на капиталовложения и покрытие других расходов
на развитие производства. Если это уже не учтено при распределении
издержек в соответствии с настоящим подпунктом, то издержки
соответствующим образом корректируются с учетом непериодических
статей расходов, предназначенных для развития будущего и/или
текущего производства, или обстоятельств, при которых на издержки
за период расследования оказывают влияние операции периода
становления производства6. __________________
6 Поправка на операции периода становления производства
отражает издержки на конец периода становления производства или,
если этот период выходит за пределы периода расследования, самые
последние издержки, которые разумно могут быть приняты во внимание
компетентными органами во время расследования.
2.2.2. Для целей пункта 2 суммы на административные,
торговые и общие издержки, а также на прибыль основываются на
фактических данных о производстве и продажах аналогичного товара в
рамках обычной торговой практики, представляемых экспортером или
производителем, в отношении которого ведется расследование. Если
такие суммы нельзя определить на этой основе, они могут быть
определены на основе:
(i) фактических сумм, уплаченных или полученных данным
экспортером или производителем в связи с производством или
продажами на внутреннем рынке страны происхождения той же
категории товаров;
(ii) средневзвешенных фактических сумм, уплаченных или
полученных другими экспортерами или производителями, в отношении
которых ведется расследование в связи с производством или
продажами аналогичного товара на внутреннем рынке страны
происхождения;
(iii) любого другого разумного метода, при условии, что
установленная таким методом сумма прибыли не превышает прибыли,
обычно получаемой другими экспортерами или производителями при
продаже товаров той же категории на внутреннем рынке страны
происхождения.
2.3. В случаях, когда экспортная цена отсутствует, либо
когда, по мнению соответствующих компетентных органов, экспортная
цена не вызывает доверия в связи с наличием связи или
компенсационного соглашения между экспортером и импортером или
третьей стороной, экспортная цена может быть смоделирована на
основе цены, по которой импортированные товары впервые
перепродаются независимому покупателю, или, если товары не
перепродаются независимому покупателю или не перепродаются в том
же виде, в каком они были импортированы, на такой разумной основе,
какая может быть определена компетентными органами.
2.4. Сопоставление экспортной цены и нормальной стоимости
производится справедливо. Такое сопоставление должно производится
на одной и той же стадии торговой операции, обычно на стадии
отгрузки с завода, и в отношении продаж, осуществленных, по
возможности, в одно и то же время. В каждом случае делаются
необходимые соответствующие поправки, учитывающие различия,
которые затрагивают сопоставимость цен, включая различия в
обстоятельствах и условиях поставки, налогообложении, уровнях
торговли, количествах, физических характеристиках, а также любые
другие различия, в отношении которых представляются доказательства
их влияния на сопоставимость цен7. В случаях, указанных в пункте
3, следует также делать поправки на расходы, включая пошлины и
налоги, уплаченные в период между импортом и перепродажей, а также
на полученную прибыль. Если в таких случаях затрагивается
сопоставимость цен, компетентные органы устанавливают нормальную
стоимость на стадии торговой операции, эквивалентной той стадии,
применительно к которой смоделирована экспортная цена, либо вносят
необходимые поправки, разрешенные настоящим пунктом. Компетентные
органы указывают заинтересованным сторонам, какая информация
необходима для обеспечения справедливого сопоставления, и не
возлагают на эти стороны чрезмерное бремя представления
доказательств. __________________
7 Понимается, что некоторые из вышеуказанных факторов могут
частично совпадать, и компетентные органы принимают меры к тому,
чтобы не дублировать поправки, уже внесенные в соответствии с
настоящим положением.
2.4.1. Если сопоставление, согласно пункту 4, требует
пересчета из одной валюты в другую, то такой пересчет производится
с использованием обменного курса на дату продажи8 при условии, что
если продажа иностранной валюты на срочном рынке непосредственно
связана с соответствующей экспортной поставкой, то используется
обменный курс, применяемый при продаже на срок. Колебания обменных
курсов не принимаются во внимание, и в ходе расследования
компетентные органы предоставляют экспортерам по меньшей мере 60
дней для корректировки их экспортных цен с учетом устойчивых
изменений обменных курсов в период расследования. _________________
8 Обычно датой продажи считается дата контракта, заказа на
поставку, подтверждения заказа или счета-фактуры, в зависимости от
того, какой документ определяет материальные условия продажи.
2.4.2. С учетом положений пункта 4, регулирующих
проведение справедливого сопоставления, наличие демпинговой
разности в ходе расследования обычно устанавливается на основе
сопоставления средневзвешенной нормальной стоимости со
средневзвешенными ценами всех сопоставимых экспортных сделок, либо
путем сопоставления нормальной стоимости с экспортными ценами по
конкретным сделкам. Нормальная стоимость, установленная на
средневзвешенной основе, может быть сопоставлена с ценами
конкретных экспортных сделок, если компетентные органы
констатируют, что структура экспортных цен существенно различается
между различными покупателями, регионами или периодами времени, и
если дается объяснение того, почему такие различия не могут быть
соответствующим образом учтены в случае проведения сопоставления
средневзвешенных величин, либо цен конкретных сделок.
2.5. В случае, когда товары не импортируются непосредственно
из страны происхождения, а экспортируются в импортирующую
страну-член из промежуточной страны, цена, по которой товары
продаются из страны экспорта в импортирующую страну-член, обычно
сопоставляется со сравнимой ценой в стране экспорта. Однако
сопоставление может проводиться с ценой в стране происхождения,
если, например, товары лишь переотправляются через страну
экспорта, либо такие товары не производятся в стране экспорта,
либо в случае отсутствия сравнимой цены на них в стране экспорта.
2.6. В тексте настоящего Соглашения термин "аналогичный
товар" ("like product"- англ. термин; "produit similaire"- франц.
термин) толкуется как означающий идентичный товар, т.е. во всех
отношениях схожий с данным товаром, или, в отсутствие такого
товара, другой товар, который, не будучи схожим во всех
отношениях, имеет характеристики, близкие к характеристикам
данного товара.
2.7. Настоящая статья не наносит ущерба для положений второго
дополнительного положения к пункту 1 статьи VI в Приложении I к
ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ).
Статья 3
Установление наличия ущерба9
3.1. Установление наличия ущерба для целей статьи VI ГАТТ
1994 г. ( 981_003 ) основывается на положительном доказательстве и
предполагает объективное изучение как (a) объема демпингового
импорта и влияния демпингового импорта на цены аналогичных товаров
на внутреннем рынке, так и (b) соответствующих последствий такого
импорта для отечественных производителей таких товаров. __________________
9 В настоящем Соглашении термин "ущерб", если не оговорено
иначе, понимается как означающий материальный ущерб отечественной
отрасли, угрозу материального ущерба отечественной отрасли или
существенную задержку в создании такой отрасли и толкуется в
соответствии с положениями настоящей статьи.
3.2. В отношении объема демпингового импорта, компетентные
органы расследования рассматривают, произошло ли значительное
увеличение демпингового импорта в абсолютном выражении, либо по
отношению к производству или потреблению в импортирующей
стране-члене. В отношении влияния демпингового импорта на цены,
компетентные органы расследования рассматривают, имело ли место
значительное занижение цен под влиянием демпингового импорта по
сравнению с ценой аналогичного товара в импортирующей
стране-члене, или приводит ли такой импорт каким-либо иным образом
к снижению цен в значительной степени или в значительной степени
препятствует повышению цен, которое произошло бы в противном
случае. Ни один, ни несколько из этих факторов не могут иметь
безусловно решающего значения. 3.3. Если предметом антидемпинговых расследований
одновременно является импорт какого-либо товара из более, чем
одной страны, компетентные органы расследования могут осуществлять
кумулятивную оценку влияния такого импорта лишь в том случае, если
они установят, что (a) демпинговая разность, определенная в
отношении импорта из каждой страны, превышает пренебрегаемо малую
величину, определенную в пункте 8 статьи 5, а объем импорта из
каждой страны не является незначительным, и (b) кумулятивная
оценка влияния импорта является уместной в свете условий
конкуренции между импортируемыми товарами и условий конкуренции
между импортируемыми товарами и аналогичным отечественным товаром. 3.4. Изучение влияния демпингового импорта на затронутую
отечественную отрасль включает оценку всех относящихся к делу
экономических факторов и показателей, связанных с состоянием
данной отрасли, включая фактическое или потенциальное сокращение
продаж, прибыли, выпуска продукции, доли на рынке,
производительности, доходов по инвестициям или использования
мощностей; факторов, влияющих на цены внутреннего рынка; величины
демпинговой разности; фактического или потенциального негативного
влияния на движение наличности, товарные запасы, занятость,
заработную плату, темпы роста, возможность привлечения капитала
или инвестиций. Данный перечень не является исчерпывающим; ни
один, ни несколько из этих факторов не могут иметь безусловно
решающего значения. 3.5. Должно быть продемонстрировано, что демпинговый импорт в
силу влияния демпинга, как это определено в пунктах 2 и 4, наносит
ущерб по смыслу настоящего Соглашения. Демонстрация
причинно-следственной связи между демпинговым импортом и ущербом
отечественной отрасли основывается на изучении всех относящихся к
делу доказательств, имеющихся в распоряжении компетентных органов.
Компетентные органы изучают также любые другие известные факторы
помимо демпингового импорта, которые в тот же период наносят ущерб
отечественной отрасли, и ущерб, наносимый этими факторами, не
должен приписываться демпинговому импорту. Факторы, которые могут
рассматриваться как относящиеся к делу, включают, в частности,
объем и цены импорта, не проданного по демпинговым ценам,
сокращение спроса или изменения в структуре потребления,
ограничительную торговую практику и конкуренцию между иностранными
и отечественными производителями, технологические достижения, а
также экспортные показатели и производительность отечественной
отрасли. 3.6. Влияние демпингового импорта оценивается по отношению к
отечественному производству аналогичного товара, если имеющиеся
данные позволяют выделить данное производство на основе таких
критериев, как производственный процесс, продажи производителями и
прибыль. Если такое выделение данного товара невозможно, то
влияние демпингового импорта оценивается путем изучения
производства наиболее узкой группы или круга товаров, включающих
аналогичный товар, по которым может быть обеспечена необходимая
информация. 3.7. Установление наличия угрозы материального ущерба
основывается на фактах, а не просто на утверждениях,
предположениях или отдаленной возможности. Изменение
обстоятельств, создающее ситуацию, в которой демпинг мог бы
нанести ущерб, должно четко предвидеться и быть неизбежным10. При
установлении наличия угрозы материального ущерба, компетентным
органам следует учитывать, в частности, такие факторы, как: __________________
10 Одним, хотя и не исключительным, примером является наличие
убедительных оснований ожидать в ближайшем будущем значительного
увеличения импорта данного товара по демпинговым ценам.
(i) значительные темпы увеличения демпингового импорта на
внутренний рынок, указывающие на вероятность значительного
увеличения импорта;
(ii) наличие у экспортера достаточных экспортных возможностей
или неизбежное значительное увеличение экспортных возможностей,
указывающее на вероятность значительного увеличения демпингового
экспорта на рынок импортирующей страны-члена, с учетом возможности
других экспортных рынков поглотить любой дополнительный экспорт;
(iii) поступление импорта по ценам, которые будут оказывать
значительное понижающее и подавляющее влияние на внутренние цены
и, по всей видимости, приведут к повышению спроса на
дополнительный импорт; и
(iv) запасы товара, в отношении которого проводится
расследование. Ни один из этих факторов сам по себе не может иметь
безусловно решающего значения, но совокупность рассмотренных
факторов позволяет заключить, что дальнейший демпинговый экспорт
является неизбежным и что в случае непринятия защитных мер будет
причинен материальный ущерб.
3.8. В случаях наличия угрозы ущерба от демпингового импорта
решения о применении антидемпинговых мер рассматриваются и
принимаются с особой осторожностью.
Статья 4
Определение отечественной отрасли
4.1. Для целей настоящего Соглашения термин "отечественная
отрасль" толкуется как относящийся ко всем отечественным
производителям аналогичных товаров или к тем из них, чье
совокупное производство данных товаров составляет основную часть
всего отечественного производства этих товаров, с тем исключением,
что: (i) в случаях, когда производители связаны11 с экспортерами
или импортерами или сами являются импортерами товара,
предположительно являющегося предметом демпинга, термин
"отечественная отрасль" может толковаться как относящийся к
остальным производителям;
__________________
11 Для целей настоящего пункта производители считаются
связанными с экспортерами или импортерами лишь в том случае, если
(a) один из них прямо или косвенно контролирует другого; либо (b)
оба они прямо или косвенно контролируются третьим лицом; либо (c)
вместе они прямо или косвенно контролируют третье лицо, при
условии, что имеются основания полагать или подозревать, что
влияние этой связи таково, что может заставить данного
производителя вести себя отлично от несвязанных производителей.
Для целей настоящего пункта считается, что один контролирует
другого, если первый юридически или фактически в состоянии
ограничивать или направлять действия последнего.
(ii) в исключительных обстоятельствах территория члена может
быть для данного производства разделена на два и более
конкурирующих рынка, и производители внутри каждого рынка могут
рассматриваться как отдельная промышленность, если (a)
производители внутри такого рынка продают всю или почти всю свою
продукцию производства данного товара на этом рынке, и (b) спрос
на этом рынке не удовлетворяется в сколь-либо значительной степени
производителями данного товара, находящимися в других частях
данной территории. В таких обстоятельствах наличие ущерба может
быть констатировано даже, если основная часть всей отечественной
отрасли не несет ущерба, при условии концентрации демпингового
импорта на таком изолированном рынке, а также при условии
причинения демпинговым импортом ущерба производителям всей или
почти всей продукции на таком рынке.
4.2. Когда отечественная отрасль толкуется как относящаяся к
производителям определенной зоны, т.е. рынка, как он определен в
пункте 1(ii), антидемпинговые пошлины взимаются12 только с
соответствующих товаров, предназначенных для конечного потребления
в этой зоне. Если конституционное законодательство импортирующей
страны-члена не разрешает взимание антидемпинговых пошлин на такой
основе, импортирующая страна-член может взимать антидемпинговые
пошлины без ограничения лишь при том условии, что (a) экспортерам
была предоставлена возможность либо прекратить экспорт по
демпинговым ценам в данную зону, либо предоставить гарантии
согласно статье 8, но надлежащие гарантии в этом отношении не были
даны незамедлительно, и (b) такие пошлины не могут взиматься
только с товаров конкретных производителей, осуществляющих
поставки в данную зону. __________________
12 Термин "взимание" в настоящем Соглашении означает
окончательное или заключительное юридическое введение или
взыскание пошлины или налога.
4.3. В случае, если две или более страны достигли, согласно
положениям пункта 8(a) статьи XXIV ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ),
такого уровня интеграции, что они имеют характеристики единого,
объединенного рынка, отрасль во всей интеграционной зоне
рассматривается как отечественная отрасль, указанная в пункте 1. 4.4. К настоящей статье применяются положения пункта 6 статьи
3.
Статья 5
Инициирование и последующее проведение расследования
5.1. За исключением предусмотренного в пункте 6,
расследование с целью определения наличия, степени и влияния
любого предполагаемого демпинга инициируется по письменному
заявлению, поданному отечественной отраслью или от ее имени. 5.2. Заявление, поданное согласно пункту 1, включает
доказательства: (a) демпинга, (b) ущерба по смыслу статьи VI ГАТТ
1994 г. ( 981_003 ), как он интерпретируется настоящим
Соглашением, и (c) причинно-следственной связи между демпинговым
импортом и предполагаемым ущербом. Простое утверждение, не
подкрепленное соответствующими доказательствами, не может
рассматриваться как достаточное для удовлетворения требований
настоящего пункта. Заявление содержит информацию, которая вполне
может быть в распоряжении заявителя, по следующим вопросам: (i) личность заявителя и описание объема и стоимости его
отечественного производства аналогичного товара. Если письменное
заявление подается от имени отечественной отрасли, то в таком
заявлении конкретизируется отрасль, от имени которой оно подается,
путем предоставления перечня всех известных отечественных
производителей аналогичного товара (или ассоциаций отечественных
производителей аналогичного товара) и, насколько это возможно,
описание объема и стоимости отечественного производства
аналогичного товара, приходящегося на долю таких производителей;
(ii) полное описание товара, предположительно являющегося
предметом демпинга, название страны или стран его происхождения
или экспорта, личность каждого известного экспортера или
иностранного производителя и перечень известных лиц, импортирующих
данный товар;
(iii) информация о ценах, по которым данный товар продается
для потребления на внутренних рынках страны или стран
происхождения или экспорта (или, где это уместно, информация о
ценах, по которым товар продается из страны или стран
происхождения или экспорта в третью страну или страны, либо о
смоделированной стоимости товара), и информация об экспортных
ценах, либо, там где это уместно, о ценах, по которым товар
впервые перепродается независимому покупателю на территории
импортирующей страны-члена;
(iv) информация о динамике импорта, предположительно
являющегося предметом демпинга, влиянии этого импорта на цены
аналогичного товара на внутреннем рынке и последствиях этого
импорта для отечественной отрасли, подтвержденных соответствующими
факторами и показателями, которые связаны с положением
отечественной отрасли, такими, как перечисленные в пунктах 2 и 4
статьи 3.
5.3. Компетентные органы изучают точность и адекватность
доказательств, представленных в заявлении, с тем чтобы определить,
достаточны ли доказательства для обоснования возбуждения
расследования. 5.4. Расследование согласно пункту 1 возбуждается лишь в том
случае, если на основе изучения степени поддержки или несогласия с
заявлением, высказанных13 отечественными производителями
аналогичного товара, компетентные органы установят, что заявление
было подано отечественной отраслью или от ее имени14. Заявление
рассматривается как поданное "отечественной отраслью или от ее
имени", если оно поддерживается теми отечественными
производителями, чья совокупная продукция составляет более 50
процентов всего объема производства аналогичного товара,
произведенного той частью отечественной отрасли, которая выражает
или поддержку, или несогласие с заявлением. Однако расследование
не возбуждается, если на долю отечественных производителей,
высказывающихся в поддержку заявления, приходится менее 25
процентов всего объема производства аналогичного товара,
произведенного отечественной отраслью. __________________
13 Если отрасли промышленности охватывают исключительно
большое число производителей, компетентные органы могут определять
степень поддержки или несогласия посредством использования
статистически приемлемых методов выборки. 14 Члены осведомлены о том, что на территории некоторых
стран-членов заявление с просьбой о расследовании согласно пункту
1 может быть подано или поддержано сотрудниками предприятий
отечественных производителей аналогичного товара или их
представителями.
5.5. Пока не принято решение о возбуждении расследования,
компетентные органы избегают любого разглашения заявления с
просьбой о возбуждении расследования. Однако после получения
надлежащим образом документированного заявления и до возбуждения
расследования компетентные органы уведомляют правительство
заинтересованной экспортирующей страны-члена. 5.6. Если, в особых обстоятельствах соответствующие
компетентные органы принимают решение о возбуждении расследования
без получения от отечественной отрасли или от ее имени заявления с
просьбой о возбуждении такого расследования, они приступают к нему
лишь в том случае, если у них имеется достаточно доказательств
наличия демпинга, ущерба и причинно-следственной связи между ними,
как это описано в пункте 2, для обоснования возбуждения
расследования. 5.7. Доказательства наличия демпинга и ущерба рассматриваются
одновременно (a) при принятии решения о возбуждении или
невозбуждении расследования, и (b) в дальнейшем, в ходе
расследования, начиная с даты, которая не может быть более
поздней, чем самая ранняя дата, с которой в соответствии с
положениями настоящего Соглашения могут применяться временные
меры. 5.8. Заявление, поданное согласно пункту 1, отклоняется и
расследование незамедлительно прекращается, как только
соответствующие компетентные органы удостоверяются в отсутствии
достаточных доказательств либо демпинга, либо ущерба,
оправдывающих продолжение разбирательства. Расследование
немедленно прекращается в случаях, когда компетентные органы
устанавливают, что демпинговая разность является пренебрегаемо
малой (de minimis), или что объем демпингового импорта,
фактического или потенциального, или размер ущерба является
незначительным. Демпинговая разность рассматривается как
пренебрегаемо малая, если эта разность составляет менее 2
процентов от экспортной цены. Объем демпингового импорта обычно
рассматривается как незначительный, если выясняется, что объем
демпингового импорта из определенной страны составляет менее 3
процентов импорта аналогичного товара в импортирующую страну-член,
при условии, что на страны, индивидуальная доля которых составляет
менее 3 процентов импорта аналогичного товара в импортирующую
страну-член, в совокупности приходится не более 7 процентов
импорта аналогичного товара в импортирующую страну-член. 5.9. Антидемпинговое разбирательство не препятствует
процедурам таможенной очистки. 5.10. Расследование, за исключением особых обстоятельств,
завершается в течение одного года и ни в коем случае не позднее,
чем через 18 месяцев после его возбуждения.
Статья 6
Доказательства
6.1. Все заинтересованные стороны антидемпингового
расследования уведомляются об информации, которая требуется
компетентным органам, и получают надлежащую возможность изложить в
письменном виде все доказательства, которые они считают
относящимися к данному расследованию.
6.1.1. Экспортерам и иностранным производителям,
получающим вопросники, используемые в антидемпинговом
расследовании, предоставляется по крайней мере 30 дней для
предоставления ответа15. Любая просьба о продлении этого
30-дневного периода должна надлежащим образом рассматриваться, и
при наличии оснований такое продление должно предоставляться во
всех случаях, когда это практически осуществимо. _________________
15 В качестве общего правила, сроки для экспортеров
исчисляются с даты получения вопросника, который для этой цели
считается полученным через одну неделю после того, как он был
направлен опрашиваемому лицу или препровожден соответствующему
дипломатическому представителю экспортирующей страны-члена, либо,
в случае отдельной таможенной территории члена ВТО - официальному
представителю экспортирующей территории.
6.1.2. С учетом требования о защите конфиденциальной
информации, доказательства, представленные в письменном виде одной
заинтересованной стороной, незамедлительно предоставляются в
распоряжение других заинтересованных сторон, участвующих в
расследовании.
6.1.3. Сразу после возбуждения расследования
компетентные органы представляют полный текст письменного
заявления, полученного согласно пункту 1 статьи 5, известным
экспортерам16 и органам власти экспортирующей страны-члена и по
запросу предоставляют его в распоряжение других участвующих
заинтересованных сторон. Должным образом учитывается требование о
защите конфиденциальной информации, как это предусмотрено в пункте
5. __________________
16 Понимается, что, когда число вовлеченных экспортеров
является особо значительным, полный текст письменного заявления
представляется только органам власти экспортирующей страны-члена
или соответствующей торговой ассоциации.
6.2. На всем протяжении антидемпингового расследования все
заинтересованные стороны имеют полную возможность защищать свои
интересы. С этой целью компетентные органы по запросу обеспечивают
всем заинтересованным сторонам возможность встретиться со
сторонами, имеющими противоположные интересы, с тем чтобы могли
быть представлены противоположные точки зрения и предложены
опровержения. Такие возможности предоставляются с учетом
необходимости сохранения конфиденциальности и удобства сторон.
Никакая сторона не обязана присутствовать на встрече, и отсутствие
какой-либо стороны не влечет за собой ущерб интересам этой
стороны. Заинтересованные стороны также имеют право, при наличии
оснований, представлять устно дополнительную информацию. 6.3. Устная информация, представленная согласно пункту 2,
принимается во внимание органами расследования лишь в той мере, в
какой она затем воспроизводится в письменном виде и
предоставляется в распоряжение других заинтересованных сторон, как
это предусмотрено в подпункте 1.2. 6.4. Когда это практически осуществимо, компетентные органы
своевременно предоставляют всем заинтересованным сторонам
возможность ознакомиться со всей информацией, имеющей отношение к
предоставлению аргументации по их делам, которая не является
конфиденциальной, как это определено в пункте 5, и которая
используется компетентными органами в антидемпинговом
расследовании, а также подготовить аргументацию на основе этой
информации. 6.5. Любая информация, которая является конфиденциальной по
своему характеру (например, потому, что ее раскрытие предоставило
бы значительное конкурентное преимущество конкуренту, или потому,
что ее раскрытие имело бы значительные неблагоприятные последствия
для лица, представившего информацию, или для лица, от которого
данное лицо получило информацию), либо представляется сторонами
расследования на конфиденциальной основе, при наличии убедительных
доказательств рассматривается компетентными органами как таковая.
Такая информация не раскрывается без специального разрешения
стороны, которая ее предоставляет17. _________________
17 Члены осведомлены о том, что на территории некоторых
стран-членов для раскрытия может потребоваться узко
сформулированное специальное распоряжение.
6.5.1. Компетентные органы требуют от заинтересованных
сторон, представляющих конфиденциальную информацию, приводить ее
неконфиденциальные резюме. Такие резюме являются достаточно
подробными для приемлемого понимания существа информации,
представленной конфиденциально. В исключительных обстоятельствах
такие стороны могут указать, что такая информация не поддается
краткому изложению. В таких исключительных обстоятельствах должны
быть изложены причины, по которым составление резюме невозможно.
6.5.2. Если компетентные органы признают, что просьба о
конфиденциальности не является обоснованной, или если источник
информации либо не желает разглашения информации, либо не
разрешает ее раскрытие в обобщенном или кратком изложении,
компетентные органы могут не учитывать такую информацию, если им
не будет убедительно доказано из надлежащих источников, что
информация является точной18. _________________
18 Члены соглашаются, что просьбы о конфиденциальности не
должны произвольно отклоняться.
6.6. За исключением обстоятельств, предусмотренных в пункте
8, компетентные органы в ходе расследования убеждаются в точности
информации, предоставленной заинтересованными сторонами, на
которой основываются их выводы. 6.7. С целью проверки представленной информации или получения
дополнительных подробных сведений компетентные органы могут в
случае необходимости проводить расследования на территории других
стран-членов при условии получения согласия соответствующих
предприятий и уведомления представителей правительства данной
страны-члена, и если эта страна-член не возражает против
расследования. Процедуры, описанные в Приложении I, применяются к
расследованиям, проводимым на территории других стран-членов. С
учетом требования о защите конфиденциальной информации
компетентные органы предоставляют результаты или, согласно пункту
9, раскрывают основные факты любых таких расследований
предприятиям, которых они касаются, и могут предоставить такие
результаты в распоряжение заявителей. 6.8. В случаях, когда любая заинтересованная сторона
отказывает в доступе к необходимой информации или не предоставляет
ее в течение разумного периода времени, либо существенно
затрудняет расследование, предварительные и окончательные
определения, утвердительные или отрицательные, могут выноситься на
основе имеющихся фактов. При применении настоящего пункта
соблюдаются положения Приложения II. 6.9. До вынесения окончательного определения компетентные
органы информируют все заинтересованные стороны об основных
рассматриваемых фактах, на основе которых принимается решение о
применении окончательных мер. Такое объявление должно
осуществляться заблаговременно, с тем чтобы стороны имели
возможность для защиты своих интересов. 6.10. Как правило, компетентные органы определяют
индивидуальную демпинговую разность для каждого известного
экспортера или соответствующего производителя товара, в отношении
которого ведется расследование. В случаях, когда число
экспортеров, производителей, импортеров или типов товаров,
охваченных расследованием, настолько велико, что делает такое
определение практически неосуществимым, компетентные органы могут
ограничить рассмотрение либо разумным числом заинтересованных
сторон или товаров, используя статистически обоснованные выборки
на базе информации, которой они располагают к моменту отбора, либо
наибольшей долей объема экспорта из данной страны, которая может
быть разумно охвачена расследованием.
6.10.1. Любой отбор экспортеров, производителей,
импортеров или типов товаров в соответствии с настоящим пунктом по
возможности осуществляется на основе консультаций с
соответствующими экспортерами, производителями или импортерами с
их согласия.
6.10.2. В тех случаях, когда компетентные органы
ограничивают рассмотрение, как это предусмотрено настоящим
пунктом, они, тем не менее, определяют индивидуальную демпинговую
разность для любого экспортера или производителя, которые
первоначально не были отобраны, но представили необходимую
информацию в тот срок, когда эта информация принимается во
внимание в ходе расследования, кроме тех случаев, когда количество
экспортеров или производителей настолько велико, что
индивидуальное рассмотрение было бы неоправданно обременительным
для компетентных органов и помешало бы своевременному завершению
расследования. Добровольные ответы не отвергаются. 6.11. Для целей настоящего Соглашения "заинтересованные
стороны" включают: (i) экспортера или иностранного производителя или импортера
товара, являющегося предметом расследования, или торговую или
предпринимательскую ассоциацию, большинство членов которой
являются производителями, экспортерами или импортерами такого
товара;
(ii) правительство экспортирующей страны-члена, и (iii) производителя аналогичного товара в импортирующей
стране-члене или торговую и предпринимательскую ассоциацию,
большинство членов которой производят аналогичный товар на
территории импортирующей страны-члена. Этот перечень не
препятствует странам-членам разрешать включать в качестве
заинтересованных сторон другие местные и иностранные стороны,
помимо тех, которые указаны выше.
6.12. Компетентные органы предоставляют возможность
промышленным потребителям товара, являющегося предметом
расследования, и представителям организаций потребителей в тех
случаях, когда товар обычно продается в розничной торговле,
представлять информацию, имеющую отношение к расследованию,
которая касается демпинга, ущерба и причинно-следственной связи. 6.13. Компетентные органы должным образом принимают во
внимание любые трудности, испытываемые заинтересованными
сторонами, особенно небольшими кампаниями, при представлении
требуемой информации, и оказывают им практически возможную помощь. 6.14. Изложенные выше процедуры не имеют целью помешать
компетентным органам страны-члена действовать незамедлительно в
отношении возбуждения расследования, вынесения предварительных или
окончательных определений, утвердительных или отрицательных, либо
применять временные или окончательные меры согласно
соответствующим положениям настоящего Соглашения.
Статья 7
Временные меры
7.1. Временные меры могут применяться лишь в том случае,
если: (i) расследование было возбуждено в соответствии с
положениями статьи 5, об этом дано публичное уведомление и всем
заинтересованным сторонам были обеспечены надлежащие возможности
представить информацию и сформулировать замечания;
(ii) были вынесены предварительные утвердительные определения
в отношении наличия демпинга и связанного с ним ущерба для
отечественной отрасли; и
(iii) соответствующие компетентные органы считают такие меры
необходимыми для предотвращения ущерба, причиняемого в ходе
расследования.
7.2. Временные меры могут принимать форму временной пошлины
или, предпочтительно, залога - денежного депозита или долгового
обязательства, - равного сумме предварительно оцененной
антидемпинговой пошлины, которая не должна быть больше
предварительно оцененной демпинговой разности. Удержание оценочной
суммы является уместной временной мерой, при условии, что
указываются обычная пошлина и оценочная сумма антидемпинговой
пошлины и что удержание оценочной суммы осуществляется на таких же
условиях, как и другие временные меры. 7.3. Временные меры не применяются ранее, чем через 60 дней с
даты возбуждения расследования. 7.4. Применение временных мер ограничивается как можно более
коротким периодом, не превышающим четырех месяцев, или, по решению
соответствующих компетентных органов на основании просьбы
экспортеров, представляющих значительную часть торговли, периодом,
не превышающим шести месяцев. Когда компетентные органы в ходе
расследования рассматривают, является ли пошлина, более низкая,
чем демпинговая разность, достаточной для устранения ущерба, эти
периоды могут составлять соответственно шесть и девять месяцев. 7.5. При применении временных мер используются
соответствующие положения статьи 9.
Статья 8
Обязательства по ценам
8.1. Разбирательства могут19 быть приостановлены или
завершены без введения временных мер или антидемпинговых пошлин по
получении удовлетворительных добровольных обязательств от любого
экспортера о пересмотре его цены или прекращении экспорта в данную
зону по демпинговым ценам таким образом, чтобы убедить
компетентные органы в том, что вредные последствия демпинга
устранены. Повышение цен по таким обязательствам не должно быть
больше того, чем это необходимо для устранения демпинговой
разности. Желательно, чтобы повышение цены было меньше демпинговой
разности, если такое повышение достаточно для устранения ущерба,
наносимого отечественной отрасли. __________________
19 Слово "могут" не интерпретируется как разрешение
одновременно продолжать разбирательство и выполнять обязательства
по ценам, за исключением случаев, предусмотренных в пункте 4.
8.2. Обязательства по ценам не требуются и не принимаются от
экспортеров, если компетентные органы импортирующей страны-члена
не вынесли предварительного утвердительного определения в
отношении наличия демпинга и ущерба, причиненного таким демпингом. 8.3. Предложенные обязательства могут не приниматься, если
компетентные органы считают их принятие практически
неосуществимым, например, если число действительных или
потенциальных экспортеров слишком велико, или по другим причинам,
включая общеполитические соображения. В случае необходимости и
когда это практически осуществимо, компетентные органы сообщают
экспортеру причины, по которым они сочли принятие обязательства
неуместным, и, по возможности, предоставляют экспортеру
возможность высказать замечания по этому поводу. 8.4. Если обязательство принимается, расследование в
отношении наличия демпинга и ущерба, тем не менее, продолжается,
если этого желает экспортер или если такое решение принимается
компетентными органами. В таком случае, если выносится определение
об отсутствии демпинга или ущерба, обязательство автоматически
аннулируется, за исключением случаев, когда такое определение
является в значительной степени результатом существования
обязательства по ценам. В таких случаях компетентные органы могут
потребовать, чтобы обязательство оставалось в силе в течение
разумного периода времени в соответствии с положениями настоящего
Соглашения. В случае вынесения утвердительного определения в
отношении наличия демпинга и ущерба обязательство продолжает
действовать в соответствии с его условиями и положениями
настоящего Соглашения. 8.5. Обязательства по ценам могут быть предложены
компетентными органами импортирующей страны-члена, но ни один
экспортер не принуждается брать на себя такие обязательства. Тот
факт, что экспортеры не предлагают такие обязательства или не
принимают предложение сделать это, никоим образом не наносит
ущерба рассмотрению дела. Однако компетентные органы вправе
определить, что угроза ущерба является более вероятной при
продолжении демпингового импорта. 8.6. Компетентные органы импортирующей страны-члена могут
потребовать от экспортера, чье обязательство было принято,
периодически предоставлять информацию, относящуюся к выполнению
такого обязательства, и разрешать проверку соответствующих данных.
В случае нарушения обязательства компетентные органы импортирующей
страны-члена могут на основе настоящего Соглашения и в
соответствии с его положениями принимать срочные меры, которые
могут включать немедленное применение временных мер с
использованием наилучшей имеющейся информации. В таких случаях
окончательные пошлины могут взиматься в соответствии с настоящим
Соглашением с товаров, поступивших на рынок не более чем за 90
дней до применения таких временных мер, с тем исключением, что
любое такое ретроспективное обложение не применяется к импорту,
поступившему до нарушения обязательства.
Статья 9
Введение и взимание антидемпинговых пошлин
9.1. Решение о том, вводить или не вводить антидемпинговую
пошлину в тех случаях, когда все требования для обложения
удовлетворены, и решение о том, должна ли антидемпинговая пошлина
вводиться в размере, равном величине демпинговой разности, или в
меньшем размере, являются решениями, которые принимаются
компетентными органами импортирующей страны-члена. Желательно,
чтобы введение носило умеренный характер на территории всех
стран-членов и чтобы пошлина была меньше демпинговой разности,
если такая меньшая пошлина окажется достаточной для устранения
ущерба, причиненного отечественной отрасли. 9.2. Когда в отношении какого-либо товара вводится
антидемпинговая пошлина, такая антидемпинговая пошлина взимается в
каждом случае в надлежащих размерах на недискриминационной основе
с импорта такого товара, поступающего из всех источников,
являющегося, как установлено, предметом демпинга и причиняющего
ущерб, исключая импорт из тех источников, со стороны которых были
приняты обязательства по ценам согласно условиям настоящего
Соглашения. Компетентные органы называют поставщика или
поставщиков данного товара. Если, однако, в дело вовлечено
несколько поставщиков из одной и той же страны и практически
невозможно назвать всех этих поставщиков, компетентные органы
могут назвать соответствующую страну-поставщика. Если в дело
вовлечено несколько поставщиков из более чем одной страны,
компетентные органы могут назвать либо всех вовлеченных
поставщиков, либо, если это практически невозможно, все
вовлеченные страны-поставщики. 9.3. Сумма антидемпинговой пошлины не превышает демпинговую
разницу, как она устанавливается согласно статье 2.
9.3.1. Когда сумма антидемпинговой пошлины оценивается
на ретроспективной основе, определение окончательной
ответственности по уплате антидемпинговых пошлин происходит как
можно скорее, обычно в течение 12 месяцев, и ни в коем случае не
позднее 18 месяцев после поступления просьбы об окончательной
оценке суммы антидемпинговой пошлины20. Любой возврат средств
осуществляется быстро, обычно в течение не более 90 дней после
определения окончательной ответственности согласно настоящему
подпункту. В любом случае, если возврат средств не сделан в
течение 90 дней, компетентные органы при получении
соответствующего запроса представляют объяснения. _________________
20 Понимается, что соблюдение сроков, упомянутых в данном
подпункте и подпункте 3.2, может оказаться невозможным, если
решение в отношении данного товара подлежит процедуре судебного
пересмотра.
9.3.2. Когда сумма антидемпинговой пошлины оценивается
на перспективу, предусматривается положение о быстром возврате по
запросу любой пошлины, уплаченной сверх демпинговой разности.
Возврат любой такой пошлины, уплаченной сверх действительной
демпинговой разности, обычно происходит в течение 12 месяцев, и ни
в коем случае не позднее чем через 18 месяцев с даты поступления
должным образом обоснованного запроса о возврате, представленного
импортером товара, подлежащего обложению антидемпинговой пошлиной.
Разрешенный возврат обычно осуществляется в течение 90 дней после
указанного выше решения.
9.3.3. При определении того, следует ли производить
возмещение средств и в какой мере, когда экспортная цена
моделируется в соответствии с пунктом 3 статьи 2, компетентные
органы должны учитывать любое изменение в нормальной стоимости,
любое изменение в расходах, понесенных между импортом и
перепродажей, а также любое изменение перепродажной цены, которое
должным образом отражается в последующих продажных ценах, и
рассчитывать экспортную цену, не делая вычетов на сумму уплаченных
антидемпинговых пошлин, если предоставляются убедительные
доказательства вышеизложенного.
9.4. В том случае, когда компетентные органы ограничивают
рассмотрение в соответствии со вторым предложением пункта 10
статьи 6, любая антидемпинговая пошлина, применяемая к импорту,
который поступает от экспортеров или производителей, не включенных
в рассмотрение, не превышает:
(i) средневзвешенной демпинговой разности, установленной в
отношении отобранных экспортеров или производителей, или
(ii) в том случае, если ответственность по уплате
антидемпинговых пошлин рассчитываются на основе ожидаемой
нормальной стоимости - разницы между средневзвешенной нормальной
стоимостью, установленной для отобранных экспортеров или
производителей, и экспортными ценами экспортеров или
производителей, которые индивидуально не рассматривались, при
условии, что компетентные органы не принимают во внимание для
целей настоящего пункта любые нулевые или пренебрегаемо малые
демпинговые разности и демпинговые разности, установленные в
обстоятельствах, указанных в пункте 8 статьи 6. Компетентные
органы применяют индивидуальные пошлины или нормальные стоимости к
импорту, поступающему от любого экспортера или производителя, не
включенного в рассмотрение, который представил необходимую
информацию в ходе расследования, как это предусмотрено в подпункте
10.2 статьи 6.
9.5. Если товар подлежит обложению антидемпинговыми пошлинами
в импортирующей стране-члене, компетентные органы быстро проводят
рассмотрение в целях определения индивидуальных величин
демпинговой разности для любых экспортеров или производителей в
данной экспортирующей стране, которые не экспортировали данный
товар в импортирующую страну-член в период расследования, при
условии, что такие экспортеры или производители могут доказать,
что они не являются связанными ни с кем из экспортеров или
производителей в экспортирующей стране, товары которых подлежат
обложению антидемпинговыми пошлинами. Такое рассмотрение
начинается и проводится в ускоренном порядке по сравнению с
обычной процедурой установления пошлины и рассмотрения в
импортирующей стране-члене. Никакие антидемпинговые пошлины не
взимаются с импорта, поступающего от таких экспортеров или
производителей во время проведения рассмотрения. Компетентные
органы могут, однако, приостановить оценку и/или потребовать
гарантий обеспечения того, что если такое рассмотрение приведет к
установлению факта демпинга со стороны таких производителей или
экспортеров, то антидемпинговые пошлины могут быть взысканы
ретроспективно, начиная с даты начала рассмотрения.
Статья 10
Обратная сила
10.1. Временные меры и антидемпинговые пошлины применяются
только к тем товарам, которые поступают на рынок после вступления
в силу решения, принятого соответственно согласно пункту 1 статьи
7 и пункту 1 статьи 9, с исключениями, указанными в настоящей
статье. 10.2. В случае окончательного установления наличия ущерба (но
не угрозы ущерба или материальной задержки в создании отрасли) или
в случае окончательного установления наличия угрозы ущерба, когда
влияние демпингового импорта в отсутствие временных мер привело бы
к установлению наличия ущерба, антидемпинговые пошлины могут
взиматься ретроспективно за период, в течение которого применялись
временные меры, если таковые вводились. 10.3. Если окончательная антидемпинговая пошлина больше
уплаченной или подлежащей уплате временной пошлины или суммы,
рассчитанной для целей обеспечения залога, разница не взимается.
Если окончательная пошлина меньше уплаченной или подлежащей уплате
временной пошлины или суммы, рассчитанной для целей обеспечения
залога, то в зависимости от обстоятельств разница возмещается,
либо пересчитывается размер пошлины. 10.4. За исключением предусмотренного в пункте 2, в случае
установления угрозы ущерба или материальной задержки (но пока
ущерб не причинен) окончательная антидемпинговая пошлина может
быть введена только с даты установления наличия угрозы ущерба или
материальной задержки, и любой денежный депозит, внесенный в
период применения временных мер, незамедлительно возвращается, а
долговое обязательство аннулируется. 10.5. Если окончательное определение является отрицательным,
то любой денежный депозит, внесенный в период применения временных
мер, незамедлительно возвращается, а любое долговое обязательство
аннулируется. 10.6. Окончательная антидемпинговая пошлина может взиматься с
товаров, которые поступили на рынок не более чем за 90 дней до
даты введения временных мер, если компетентные органы установят в
отношении данного демпингового товара, что: (i) в прошлом имел место демпинг, который наносил ущерб, или
импортер знал или должен был знать, что экспортер практикует
демпинг, и что такой демпинг мог бы нанести ущерб, и
(ii) нанесен ущерб массированным импортом какого-либо
демпингового товара в течение относительно короткого периода
времени, который, с учетом конкретного периода и объема
демпингового импорта, а также других обстоятельств (таких, как
быстрый рост запасов импортных товаров), способен серьезно
подорвать корректирующий эффект окончательной антидемпинговой
пошлины, которая должна применяться, при условии, что
заинтересованным импортерам была предоставлена возможность
высказать свои замечания.
10.7. После возбуждения расследования компетентные органы
могут принимать такие меры, как приостановление оценки или
обложения, которые могут оказаться необходимыми для
ретроспективного взимания антидемпинговых пошлин, как это
предусмотрено в пункте 6, если они имеют достаточные
доказательства выполнения условий, изложенных в этом пункте. 10.8. Никакие пошлины не взимаются ретроспективно согласно
пункту 6 в отношении товаров, поступивших на рынок до даты
возбуждения расследования.
Статья 11
Срок действия и пересмотр антидемпинговых
пошлин и обязательств по ценам
11.1. Антидемпинговая пошлина остается в силе лишь в течении
такого времени и в таком объеме, которые необходимы для
противодействия демпингу, наносящего ущерб. 11.2. Когда это оправдано, компетентные органы рассматривают
необходимость продолжения взимания пошлины, либо по своей
собственной инициативе, либо по истечении разумного периода
времени с момента введения окончательной антидемпинговой пошлины
по просьбе любой заинтересованной стороны, которая предоставляет
убедительную информацию, подтверждающую необходимость
пересмотра21. Заинтересованные стороны имеют право просить
компетентные органы рассмотреть, является ли продолжение взимания
пошлины необходимым для нейтрализации демпинга, есть ли
вероятность того, что ущерб продолжится или возникнет вновь, если
пошлина будет отменена или изменена, или и то, и другое. Если в
результате рассмотрения в соответствии с настоящим пунктом
компетентные органы устанавливают, что антидемпинговая пошлина
более не является оправданной, то ее действие немедленно
прекращается. _________________
21 Определение окончательной ответственности по выплате
антидемпинговых пошлин, как это предусмотрено в пункте 3 статьи 9,
само по себе не представляет пересмотра по смыслу настоящей
статьи.
11.3. Несмотря на положения пунктов 1 и 2, действие любой
окончательной антидемпинговой пошлины прекращается на дату, не
позднее 5 лет с момента ее введения (или с даты самого последнего
пересмотра согласно пункту 2, если этот пересмотр касался как
демпинга, так и ущерба, или согласно настоящему пункту), если
только компетентные органы не решат в ходе пересмотра, начатого до
этой даты по их собственной инициативе или на основе должным
образом обоснованной просьбы, поданной отечественной отраслью или
от ее имени в течение разумного периода времени до этой даты, что
прекращение действия пошлины по всей вероятности привело бы к
продолжению или возобновлению демпинга и ущерба22. Пошлина может
оставаться в силе до получения результатов такого пересмотра. _________________
22 Когда сумма антидемпинговой пошлины оценивается на
ретроспективной основе, вывод самого последнего пересмотра на
основе подпункта 3.1 статьи 9 относительно того, что никакая
пошлина не должна взиматься, сам по себе не обязывает компетентные
органы прекратить действие окончательной пошлины.
11.4. Положения статьи 6, касающиеся доказательств и
процедуры, применяются к любому пересмотру, проводимому согласно
настоящей статье. Любой такой пересмотр проводится ускоренно и
обычно завершается в течение 12 месяцев с даты начала пересмотра. 11.5. Положения настоящей статьи применяются mutatis mutandis
к обязательствам по ценам, принятым согласно статье 8.
Статья 12
Публичное уведомление и объяснение вынесенных решений
12.1. Когда компетентные органы убеждены в наличии
достаточных доказательств, обусловливающих возбуждение
антидемпингового расследования по статье 5, страна-член или
страны-члены, товары которых являются предметом такого
расследования, а также другие заинтересованные стороны, известные
компетентным органам как имеющие интерес в таком расследовании,
уведомляются об этом, и дается публичное уведомление.
12.1.1. Публичное уведомление о возбуждении
расследования содержит или делает доступной посредством отдельного
сообщения23 надлежащую информацию по следующим вопросам: __________________
23 Если компетентные органы представляют информацию и
объяснения согласно положениям настоящей статьи в отдельном
сообщении, то они обеспечивают доступность такого сообщения
широкой публике.
(i) название экспортирующей страны или стран и
соответствующего товара;
(ii) дата возбуждения расследования;
(iii) основа, на которой базируется утверждение о
наличии демпинга, содержащееся в заявлении;
(iv) краткое изложение факторов, на которых основывается
утверждение о наличии ущерба;
(v) адрес, по которому заинтересованные стороны должны
направлять свои представления;
(vi) сроки, отведенные заинтересованным сторонам для
представления их мнений.
12.2. Публичное уведомление дается в отношении любого
предварительного или окончательного решения, как утвердительном,
так и отрицательном, в отношении любого решения о принятии
обязательства согласно статье 8, в отношении прекращения действия
такого обязательства и в отношении прекращения действия
окончательной антидемпинговой пошлины. Каждое такое уведомление
содержит или делает доступными в виде отдельного сообщения
достаточно подробные выводы и заключения, сделанные на основе
фактов и правовых норм, которые компетентные органы считают
существенными. Все такие уведомления и сообщения направляются
стране-члену или странам-членам, товары которых являются предметом
такого определения или обязательства, и другим заинтересованным
сторонам, о которых известно, что они имеют интерес в
расследовании.
12.2.1. Публичное уведомление о введении временных мер
содержит или делает доступными посредством отдельного сообщения
достаточно подробные объяснения предварительных решений о наличии
демпинга и ущерба, и содержит ссылки на факты и правовые нормы, на
основе которых принимаются или отвергаются представленные
аргументы. Такое уведомление или сообщение, учитывая должным
образом требование о защите конфиденциальной информации, содержит,
в частности:
(i) имена поставщиков или, если это практически
неосуществимо, соответствующих стран-поставщиков;
(ii) описание товара, достаточное для таможенных целей;
(iii) установленную демпинговую разность и полное
объяснение выбора методологии, использованной для установления и
сопоставления экспортной цены и нормальной стоимости согласно
статье 2;
(iv) соображения, относящиеся к установлению наличия
ущерба, как это изложено в статье 3;
(v) основные мотивы такого установления.
12.2.2. Публичное уведомление о закрытии или
приостановлении расследования в случае вынесения положительного
решения, предусматривающего введение окончательной пошлины или
принятие обязательства по ценам, содержит или делает доступной
посредством отдельного сообщения всю относящуюся к делу
информацию, касающуюся фактов и правовых норм, а также причин для
введения окончательных мер или принятия обязательства по ценам, с
должным учетом требования о защите конфиденциальной информации. В
частности, уведомление или сообщение содержат информацию,
описанную в подпункте 2.1, а также причины принятия или отклонения
соответствующих аргументов или требований, высказанных
экспортерами и импортерами, и основания для любого решения,
принятого согласно подпункту 10.2 Статьи 6.
12.2.3. Публичное уведомление о прекращении или
приостановлении расследования в связи с принятием обязательства
согласно статье 8 включает или делает доступной посредством
отдельного сообщения неконфиденциальную часть данного
обязательства.
12.3. Положения настоящей статьи применяются mutatis mutandis
к началу и завершению пересмотров согласно статье 11 и к решениям,
принятым согласно статье 10, о ретроспективном применении пошлин.
Статья 13
Судебный пересмотр
Каждая страна-член, чье национальное законодательство
содержит положения об антидемпинговых мерах, предусматривает
судебные, арбитражные или административные органы и процедуры с
целью, в частности, быстрого пересмотра административных действий,
касающихся вынесенных окончательных определений и пересмотров
вынесенных определений по смыслу статьи 11. Такие органы и
процедуры являются независимыми от компетентных органов,
ответственных за такое определение или пересмотр.
Статья 14
Антидемпинговые меры от имени третьей страны
14.1. Заявление с просьбой о введении антидемпинговых мер от
имени третьей страны представляется компетентными органами
соответствующей третьей страны. 14.2. Такое заявление подкрепляется информацией о ценах,
показывающей, что импорт является предметом демпинга, а также
подробной информацией, показывающей, что предполагаемый демпинг
наносит ущерб соответствующей отечественной отрасли в третьей
стране. Правительство третьей страны оказывает всяческое
содействие компетентным органам импортирующей страны в получении
любой дополнительной информации, которая может потребоваться
последним. 14.3. При рассмотрении такой просьбы, компетентные органы
импортирующей страны учитывают влияние предполагаемого демпинга на
соответствующую отрасль третьей страны в целом, т.е. ущерб
оценивается не только в отношении воздействия предполагаемого
демпинга на экспорт данной отрасли в импортирующую страну или даже
на весь экспорт данной отрасли. 14.4. Решение о том, проводить или не проводить
расследование, зависит от импортирующей страны. Если импортирующая
страна решит, что она готова принять меры, инициатива обращения к
Совету по торговле товарами с просьбой одобрить такую меру
принадлежит импортирующей стране.
Статья 15
Развивающиеся страны-члены
Признается, что при рассмотрении вопроса о применении
антидемпинговых мер согласно настоящему Соглашению развитые
страны-члены особо учитывают особое положение развивающихся
стран-членов. Возможности конструктивных защитных мер,
предусмотренные настоящим Соглашением, рассматриваются до
применения антидемпинговых пошлин, если они могут затрагивать
существенно важные интересы развивающихся стран-членов.
ЧАСТЬ II
Статья 16
Комитет по антидемпинговой практике
16.1. Настоящим учреждается Комитет по антидемпинговой
практике (именуемый в настоящем Соглашении как "Комитет"), в
состав которого входят представители от каждой страны-члена.
Комитет избирает своего председателя и проводит заседания не реже
двух раз в год, а также, по просьбе любой страны-члена, как это
предусмотрено соответствующими положениями настоящего Соглашения.
Комитет выполняет функции, возложенные на него настоящим
Соглашением или странами-членами, и предоставляет странам-членам
возможность проводить консультации по любым вопросам, касающимся
функционирования Соглашения или реализации его целей. Секретариат
ВТО выступает в качестве секретариата Комитета. 16.2. Комитет может, если потребуется, создавать
вспомогательные органы. 16.3. При выполнении своих функций Комитет и любые
вспомогательные органы могут консультироваться и получать
информацию из любого источника, который они считают подходящим.
Однако до того, как обратиться за информацией к источнику,
находящемуся под юрисдикцией страны-члена, Комитет или
вспомогательный орган уведомляет об этом соответствующую
страну-члена. Он получает согласие страны-члена и любой фирмы, с
которой должны быть проведены консультации. 16.4. Страны-члены безотлагательно докладывают Комитету о
всех принятых временных или окончательных антидемпинговых мерах.
Такие доклады предоставляются в распоряжение Секретариата для
изучения другими странами-членами. Страны-члены также
представляют, на полугодовой основе, доклады о любых принятых
антидемпинговых мерах за предшествующие шесть месяцев. Полугодовые
доклады представляются в согласованной стандартной форме. 16.5. Каждая страна-член уведомляет Комитет (a) о тех ее
компетентных органах, которые уполномочены возбуждать и проводить
расследования, указанные в статье 5, и (b) о национальных
процедурах возбуждения и проведения таких расследований.
Статья 17
Консультации и урегулирование споров
17.1. За исключением тех случаев, когда настоящим
предусмотрено иное, в отношении консультаций и урегулирования
споров согласно настоящему Соглашению применяется Договоренность о
разрешении споров ( 981_019 ). 17.2. Каждая страна-член благожелательно рассматривает
представления, сделанные другой страной-членом по любому вопросу,
касающемуся действия настоящего Соглашения, и предоставляет
надлежащие возможности для соответствующих консультаций. 17.3. Если какая-либо страна-член считает, что какая-либо
выгода, вытекающая для нее прямо или косвенно, по настоящему
Соглашению, сводится на нет или уменьшается или что достижение
какой-либо цели затрудняется другой страной-членом или
странами-членами, то для достижения взаимоприемлемого решения
данного вопроса, она может обратиться в письменном виде с просьбой
о консультациях с данной страной-членом или странами-членами.
Каждая страна-член благожелательно рассматривает любую просьбу о
консультациях, поступившую от другой страны-члена. 17.4. Если страна-член, которая обратилась с просьбой о
консультациях, считает, что на консультациях, проведенных согласно
пункту 3, не удалось достичь взаимно согласованного решения, и
если компетентные органы власти импортирующей страны-члена приняли
окончательное решение о введении окончательной антидемпинговой
пошлины или о принятии обязательства по ценам, то она может
передать вопрос на рассмотрение в Орган разрешения споров (ОРС).
Если временная мера оказала значительное влияние, и страна-член,
которая обратилась с просьбой о консультациях, считает, что такая
мера была принята вопреки положениям пункта 1 статьи 7, то эта
страна-член также может передать такой вопрос на рассмотрение в
ОРС. 17.5. По просьбе стороны, подавшей жалобу, ОРС создает
третейскую группу, которая изучает вопрос, основываясь на: (i) письменном заявлении страны-члена, обратившейся с
просьбой, с указанием того, каким образом выгода, вытекающая для
нее, прямо или косвенно, по настоящему Соглашению, сведена на нет
или уменьшена или что достижение целей Соглашения затрудняется, и
(ii) фактах, сообщенных в соответствии с надлежащими
национальными процедурами, компетентным органам импортирующей
страны-члена.
17.6. При изучении вопроса, указанного в пункте 5: (i) в своей оценке фактов дела третейская группа определяет,
правильно ли были установлены компетентными органами факты и была
ли их оценка этих фактов беспристрастной и объективной. Если факты
были установлены правильно, а их оценка была беспристрастной и
объективной, даже хотя третейская группа могла прийти к иному
заключению, то эта оценка не отвергается;
(ii) третейская группа толкует соответствующие положения
Соглашения в соответствии с обычными правилами толкования
международного публичного права. Если группа констатирует, что
соответствующее положение Соглашения допускает более чем одно
разрешенное толкование, то она делает вывод о том, что принятая
компетентными органами мера соответствует Соглашению, если она
основана на одном из таких разрешенных толкований.
17.7. Конфиденциальная информация, представленная третейской
группе, не раскрывается без официального разрешения лица, органа
или компетентных органов, представивших такую информацию. Если
такая информация запрашивается у третейской группы, но она не
получает разрешения на раскрытие такой информации, то
предоставляется неконфиденциальное резюме, разрешенное лицом,
органом или компетентными органами, предоставившими информацию.
ЧАСТЬ III
Статья 18
Заключительные положения
18.1. Никакая конкретная мера против экспорта по демпинговым
ценам из другой страны-члена не может быть принята, кроме как в
соответствии с положениями ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), как они
толкуются настоящим Соглашением24. __________________
24 Данное положение не имеет целью воспрепятствовать принятию
надлежащих мер на основе других соответствующих положений ГАТТ
1994 г.
18.2. Не могут допускаться никакие оговорки в отношении
любого положения настоящего Соглашения без согласия других
стран-членов. 18.3. С учетом подпунктов 3.1 и 3.2, положения настоящего
Соглашения применяются к расследованиям и к пересмотрам
существующих мер, возбужденных в соответствии с просьбами,
поданными на дату вступления в силу для какой-либо страны-члена
Соглашения по ВТО ( 995_342 ) или после этой даты.
18.3.1. В отношении расчета демпинговой разности в
рамках процедур возврата средств, осуществляемой согласно пункту 3
статьи 9, применяются правила, использованные в ходе самого
последнего установления или пересмотра факта демпинга.
18.3.2. Для целей пункта 3 статьи 11, существующие
антидемпинговые меры считаются введенными на дату, не позднее даты
вступления в силу для какой-либо страны-члена Соглашения по ВТО
( 995_342 ), за исключением случаев, когда национальное
законодательство страны-члена, действующее на эту дату, уже
содержит положение такого типа, который предусмотрен в этом
пункте. 18.4. Каждая страна-член предпринимает все необходимые шаги
общего или конкретного характера, с тем чтобы обеспечить, не
позднее даты вступления для нее в силу Соглашения по ВТО
( 995_342 ), соответствие своих законов, нормативных актов и
административных процедур положениям настоящего Соглашения,
насколько они могут применяться к данной стране-члену. 18.5. Каждая страна-член информирует Комитет о любых
изменениях в своих законах и нормативных актах, имеющих отношение
к настоящему Соглашению, и об изменениях в применении таких
законов и нормативных актов. 18.6. Комитет ежегодно рассматривает осуществление и
функционирование настоящего Соглашения, принимая во внимание его
цели. Комитет ежегодно информирует Совет по торговле товарами об
изменениях за период, охватываемый такими рассмотрениями. 18.7. Приложения к настоящему Соглашению составляют его
неотъемлемую часть.
Приложение I
Процедуры расследований на месте
согласно пункту 7 статьи 6
1. После возбуждения расследования компетентные органы
экспортирующей страны-члена и фирмы, о которых известно, что они
являются заинтересованными, должны быть проинформированы о
намерении провести расследования на месте. 2. Если в исключительных обстоятельствах в группу, проводящую
расследование, предполагается включить неправительственных
экспертов, то фирмы и компетентные органы экспортирующей
страны-члена должны быть проинформированы об этом. Такие
неправительственные эксперты должны подвергаться эффективным
санкциям за нарушение требований конфиденциальности. 3. Обычной практикой должно быть получение явно выраженного
согласия со стороны заинтересованных фирм в экспортирующей
стране-члене до окончательного установления даты посещения. 4. Сразу по получении согласия от заинтересованных фирм
компетентные органы должны уведомить компетентные органы
экспортирующей страны-члена о названиях и адресах фирм, которые
предполагается посетить, а также о согласованных датах. 5. Данные фирмы должны быть поставлены в известность о
посещениях достаточно заблаговременно. 6. Посещения с целью объяснения вопросников должны
проводиться только по просьбе экспортирующей фирмы. Такое
посещение может иметь место только в том случае, если (a)
компетентные органы импортирующей страны-члена уведомят
представителей данной страны-члена и (b) последняя не возражает
против посещения. 7. Поскольку основная цель расследования на месте состоит в
том, чтобы проверить представленную информацию или получить
дополнительные сведения, его следует проводить после того, как
получены ответы на вопросник, если только предприятие не
соглашается с другим порядком, а правительство экспортирующей
страны-члена уведомлено компетентными органами расследования о
предстоящем посещении и не возражает против этого; кроме того,
должно быть обычной практикой уведомление соответствующих фирм до
их посещения об общем характере информации, которую требуется
проверить, и о любой дополнительной информации, которую требуется
представить, хотя это не мешает делать запросы на месте о
предоставлении дополнительных подробностей в свете полученной
информации. 8. Ответы на запросы и вопросы, представленные компетентными
органами или фирмами экспортирующих стран-членов и имеющие важное
значение для успешного проведения расследования на месте, должны,
по возможности, даваться до посещения.
Приложение II
Наилучшая имеющаяся информация
по смыслу пункта 8 статьи 6
1. В кратчайшие возможные сроки после возбуждения
расследования компетентные органы расследования должны подробно
указать информацию, требуемую от любой заинтересованной стороны, и
способ, которым такая информация должна быть представлена в ответе
заинтересованной стороны. Компетентные органы должны также
обеспечить понимание заинтересованной стороной, что если
информация не предоставляется в разумный срок, то компетентные
органы будут вправе выносить определения на основе имеющихся
фактов, включая те, которые содержатся в просьбе о возбуждении
расследования, поданной отечественной отраслью. 2. Компетентные органы могут также просить заинтересованную
сторону представить ответ на определенном носителе (например, на
магнитной ленте) или языке компьютера. В случае такой просьбы
компетентные органы должны учитывать разумные возможности
заинтересованной стороны дать ответ на предпочтительном носителе
или языке компьютера и не просить данную сторону использовать при
ответе компьютерную систему, отличную от используемой данной
стороной. Компетентные органы не должны настаивать на просьбе о
компьютеризированном ответе, если заинтересованная сторона не
ведет компьютеризированных счетов и если предоставление ответа в
запрашиваемом виде означало бы неразумное дополнительное бремя для
заинтересованной стороны, например, потребовало бы неразумных
дополнительных расходов и усилий. Компетентные органы не должны
настаивать на просьбе о представлении ответа на определенном
носителе или языке компьютера, если заинтересованная сторона не
ведет компьютеризированных счетов на таком носителе или языке
компьютера и если предоставление ответа в запрашиваемом виде
означало бы неразумное дополнительное бремя для заинтересованной
стороны, например, потребовало бы неразумных дополнительных
расходов и усилий. 3. Всю информацию, поддающуюся проверке, которая представлена
таким образом, что может быть использована в расследовании без
излишних трудностей, и которая предоставляется своевременно и, где
это применимо, на носителе или языке компьютера, запрошенном
компетентными органами, должны приниматься во внимание при
вынесении определений. Если сторона не представляет ответа на
предпочтительном носителе или языке компьютера, но компетентные
органы считают, что условия, изложенные в пункте 2, выполнены,
неспособность представить ответ на предпочтительном носителе или
языке компьютера не должно рассматриваться как значительным
образом препятствующая расследованию. 4. Когда компетентные органы не имеют возможности обработать
информацию, представленную на определенном носителе (например, на
магнитной ленте), то информация должна быть предоставлена в виде
печатного материала или в любом другом виде, приемлемом для
компетентных органов. 5. Даже если представленная информация не является идеальной
во всех отношениях, это не должно давать оснований компетентным
органам не принимать ее во внимание, при условии, что
заинтересованная сторона действовала наилучшим возможным для нее
образом. 6. Если доказательства или информация не принимаются, то
представляющая сторона должна быть немедленно уведомлена о
причинах этого и ей должна быть обеспечена возможность представить
дальнейшие объяснения в течение разумного периода времени,
учитывая при этом должным образом сроки расследования. Если
объяснения расцениваются компетентными органами как
неудовлетворительные, то причины отклонения таких доказательств
или информации должны приводиться в любых публикуемых вынесенных
определениях. 7. Если компетентные органы вынуждены основывать свои выводы,
включая те, которые касаются нормальной стоимости, на информации
из вторичного источника, включая информацию, представленную в
заявлении о возбуждении расследования, то они должны делать это с
особой осторожностью. В таких случаях компетентные органы должны,
где это практически возможно, проверять информацию, используя
данные из других независимых источников, находящихся в их
распоряжении, таких, как опубликованные прейскуранты, официальная
импортная статистика и отчетные данные таможни, а также
информацию, полученную в ходе расследования от других
заинтересованных сторон. Очевидно, однако, что если
заинтересованная сторона не сотрудничает и, таким образом,
соответствующая информация не предоставляется компетентным
органам, эта ситуация может привести к результату, менее
благоприятному для данной стороны по сравнению с тем, когда данная
сторона была бы расположена к сотрудничеству.



вгору