Угода про технічні бар'єри у торгівлі (укр/рос)
СОТ; Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994
Документ 981_008, поточна редакція — Прийняття від 15.04.1994

                              Угода 
про технічні бар'єри у торгівлі
(укр/рос)

Члени,
зважаючи на Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних
переговорів;
бажаючи сприяти досягненню цілей ГАТТ 1994 ( 981_003 );
визнаючи той важливий внесок, який можуть зробити для цього
міжнародні стандарти та системи оцінки відповідності шляхом
підвищення ефективності виробництва та полегшення здійснення
світової торгівлі;
бажаючи у зв'язку з цим заохотити розробку таких міжнародних
стандартів та систем оцінки відповідності;
бажаючи, проте, забезпечити, щоб технічні регламенти та
стандарти, в тому числі вимоги щодо пакування, маркування та
етикетування, а також процедури оцінки відповідності технічним
регламентам і стандартам, не створювали невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі;
визнаючи, що жодній країні не повинні створюватися перепони
для вжиття заходів, які є необхідними для забезпечення якості її
експорту чи захисту життя або здоров'я людини, тварин чи рослин,
захисту навколишнього середовища, або для запобігання шахрайським
діям, на тому рівні, який така країна вважає за потрібний, за
умови дотримання вимог про те, що такі заходи не повинні
застосовуватися у спосіб, що являв би собою засіб свавільної або
невиправданої дискримінації між країнами, де переважають такі ж
умови або приховане обмеження міжнародної торгівлі, а також
повинні відповідати іншим положенням цієї Угоди;
визнаючи, що жодній країні не повинні створюватися перепони
для вжиття заходів, які є необхідними для захисту її суттєвих
інтересів безпеки;
визнаючи внесок, який може зробити міжнародна стандартизація
для передачі технологій розвиненими країнами країнам, що
розвиваються;
визнаючи, що країни, що розвиваються, можуть зіткнутися з
особливими труднощами при виробці та застосуванні технічних
регламентів і стандартів, а також процедур оцінки відповідності
технічним регламентам і стандартам, і бажаючи надати їм допомогу у
їхніх діях з цього приводу;
цим домовляються про наступне:
Стаття 1
Загальні положення
1.1 Загальні терміни з стандартизації та процедур оцінки
відповідності, як правило, повинні мати значення, що закріплені їх
визначеннями, які прийнято в системі Організації Об'єднаних Націй
та міжнародними органами стандартизації з урахуванням контексту, у
якому вони використовуються, та у світлі завдань і мети цієї
Угоди.
1.2 Проте для цілей цієї Угоди застосовується значення
термінів, які наведено у Додатку 1.
1.3 Положення цієї Угоди поширюються на всі товари, включаючи
промислові та сільськогосподарські товари.
1.4 Специфікації для закупки товарів, які розробляються
урядовими органами для потреб власного виробництва або споживання,
не підпадають під дію положень цієї Угоди, а визначаються в Угоді
про урядові закупки відповідно до сфери її застосування.
1.5 Положення цієї Угоди не поширюються на санітарні та
фітосанітарні заходи, які визначено у Додатку А до Угоди про
застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 ).
1.6 Усі посилання у цій Угоді на технічні регламенти,
стандарти та процедури оцінки відповідності повинні тлумачитися як
такі, що включають будь-які поправки до таких регламентів,
стандартів чи процедур, а також будь-які доповнення до правил чи
кола охоплених ними товарів, за винятком поправок та доповнень
незначного характеру.
ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ ТА СТАНДАРТИ
Стаття 2
Розробка, прийняття та застосування
технічних регламентів центральними урядовими органами
Щодо своїх центральних урядових органів:
2.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб стосовно технічних
регламентів, товарам, що імпортуються з території будь-якого
Члена СОТ, надавався режим не менш сприятливий, ніж той, що
надається аналогічним товарам вітчизняного походження та
аналогічним товарам, що походять з інших країн.
2.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб технічні регламенти не
розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою
або наслідком якого є створення невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі. Для цього технічні регламенти не повинні
мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним
для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б
виникли в результаті їх невиконання. Такими законними завданнями
є, inter alia: вимоги національної безпеки; запобігання
шахрайським діям; захист життя або здоров'я людини, тварин або
рослин, а також захист навколишнього середовища. При оцінці таких
ризиків до уваги беруться, inter alia, такі елементи: наявна
наукова та технічна інформація, відповідна технологія обробки або
очікуване кінцеве використання товарів.
2.3 Технічні регламенти не повинні зберігатися, якщо обставин
або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо
обставини чи цілі, що змінилися, дозволяють вживати заходів, які
справляють менш обмежувальний вплив на торгівлю.
2.4 У випадках, коли виникає потреба в технічних регламентах,
а відповідні міжнародні стандарти вже існують або їх розробка
завершується, Члени СОТ повинні використовувати їх або відповідні
їхні частини як основу для своїх технічних регламентів, окрім
випадків, коли такі міжнародні стандарти або відповідні їх частини
були б неефективними або не забезпечували виконання поставлених
законних завдань, наприклад, в силу суттєвих кліматичних або
географічних факторів чи суттєвих технологічних проблем.
2.5 Член СОТ, що розробляє, приймає або застосовує технічний
регламент, який може справити значний вплив на торгівлю інших
Членів, повинен на вимогу іншого Члена СОТ пояснити підстави для
використання цього технічного регламенту у розумінні положень
параграфів 2-4. У випадках, коли технічний регламент
розробляється, приймається або застосовується для виконання одного
із законних завдань, яке прямо зазначено у параграфі 2, і
відповідає міжнародним стандартам у цій галузі, безумовно
вважається, що він не створює невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі.
2.6 З метою гармонізації технічних регламентів на якомога
ширшій основі Члени СОТ братимуть найповнішу участь у межах своїх
можливостей у розробці міжнародними органами стандартизації
міжнародних стандартів на товари, на які вони вже прийняли або
мають намір прийняти технічні регламенти.
2.7 Члени СОТ повинні доброзичливо розглядати можливість
прийняття у якості еквівалента технічних регламентів інших
Членів СОТ, навіть якщо такі регламенти відрізняються від їхніх,
за умови що вони будуть переконані, що такі регламенти адекватною
мірою виконують завдання їхніх власних регламентів.
2.8 У випадках, коли це є придатним, Члени СОТ повинні
визначати технічні регламенти, ґрунтуючись насамперед на
експлуатаційних якостях товару, а не на його конструктивних чи
описових характеристиках.
2.9 У випадках, коли відповідного міжнародного стандарту не
існує або технічний зміст запропонованого технічного регламенту не
відповідає технічному змісту відповідних міжнародних стандартів і
якщо технічний регламент може справити значний вплив на торгівлю
іншого Члена СОТ, Члени повинні: 2.9.1 опублікувати на відповідній ранній стадії повідомлення
в пресі про намір ввести певний технічний регламент, щоб
зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу
ознайомитися з ним; 2.9.2 повідомити інших Членів через Секретаріат про товари,
які охоплюватимуться запропонованим технічним регламентом, а також
надати короткий опис завдання, яке планується виконати, та
обґрунтування розробки регламенту. Такі повідомлення повинні
здійснюватися на відповідній ранній стадії, коли ще можуть бути
внесені поправки і враховані зауваження; 2.9.3 надати іншим Членам СОТ на їхню вимогу докладний опис
або копії запропонованого технічного регламенту, а також, якщо це
можливо, зазначити ті його частини, у яких він, по суті,
відхиляється від відповідних міжнародних стандартів; 2.9.4 без дискримінації надати іншим Членам СОТ розумний
термін часу для того, щоб вони висловили свої зауваження у
письмовій формі, за вимогою обговорити ці зауваження, а також
взяти до уваги такі письмові зауваження та результати їх
обговорення.
2.10 За умови дотримання положень вступної частини
параграфа 9, у разі виникнення або загрози виникнення в країні
Члена СОТ невідкладних проблем безпеки та охорони здоров'я,
захисту навколишнього середовища або національної безпеки, такий
Член СОТ може не дотримуватися тих вимог, перелічених у
параграфі 9, які не вважатиме за потрібні, за умови, що цей
Член СОТ після прийняття технічного регламенту: 2.10.1 негайно повідомить інших Членів СОТ через Секретаріат
про відповідний технічний регламент та товари, які ним
охоплюються, а також надасть короткий опис завдання, яке
планується виконати, та обґрунтування розробки регламенту, в тому
числі характеру невідкладних проблем; 2.10.2 надасть іншим Членам СОТ на їхню вимогу копії
технічного регламенту; 2.10.3 без дискримінації надасть іншим Членам СОТ можливість,
щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою
обговорить ці зауваження, а також візьме до уваги такі письмові
зауваження та результати їх обговорення.
2.11 Члени повинні забезпечити, щоб усі технічні регламенти,
які було прийнято, оперативно друкувалися або інакше надавалися
таким чином, щоб зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ
мали змогу ознайомитися з ними;
2.12 Окрім випадків надзвичайних обставин, про які йдеться у
параграфі 10, Члени СОТ повинні забезпечити розумний інтервал між
публікацією технічних регламентів та набрання ними чинності з тим,
щоб надати можливість виробникам у країнах експортуючих Членів СОТ
і, зокрема, у країнах-Членах, що розвиваються, пристосувати свої
товари або способи виробництва до вимог імпортуючого Члена СОТ.
Стаття 3
Розробка, прийняття і застосування
технічних регламентів місцевими урядовими органами
та неурядовими органами
Стосовно своїх місцевих урядових органів та неурядових
органів, що діють на їхній території:
3.1 Члени СОТ повинні вживати такі доступні їм заходи, щоб
забезпечити дотримання такими органами положень Статті 2 за
винятком зобов'язання про повідомлення, про яке йдеться у
параграфі 9.2 та 10.1 Статті 2.
3.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб про технічні
регламенти місцевих урядових органів, які знаходяться на рівні, що
йде безпосередньо за рівнем центрального уряду країн Членів СОТ,
надавалися повідомлення відповідно до положень параграфів 9.2 та
10.1 Статті 2; при цьому повідомлення про технічні регламенти не є
обов'язковим у тому разі, якщо їхній технічний зміст в основному є
таким же, що й у технічних регламентах центральних урядових
органів відповідного Члена СОТ, про які повідомлення надавалося
раніше.
3.3 Члени СОТ можуть вимагати, щоб контакти з іншими Членами,
в тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення
зауважень та обговорення, про які йдеться у параграфах 9 та 10
Статті 2, відбувалися через центральний уряд.
3.4 Члени СОТ не вживатимуть заходів, які вимушують місцеві
урядові органи або неурядові органи на їхній території діяти
всупереч положенням Статті 2.
3.5 Члени СОТ несуть повну відповідальність згідно з цією
Угодою за дотримання всіх положень Статті 2. Члени СОТ повинні
виробляти і застосовувати позитивні заходи та механізми для
забезпечення дотримання положень Статті 2 не лише центральними
урядовими, а й іншими органами.
Стаття 4
Розробка, прийняття та застосування стандартів
4.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи стандартизації прийняли Кодекс доброчинної практики
з розробки, прийняття та застосування стандартів, що міститься у
Додатку 3 до цієї Угоди (надалі у цій Угоді іменується як "Кодекс
доброчинної практики") і дотримувалися його. Вони повинні вжити
таких заходів, які їм доступні, для забезпечення того, щоб місцеві
урядові органи та неурядові органи стандартизації на їхній
території, а також регіональні органи стандартизації, у яких вони
або один чи більше органів на їхній території є членами, прийняли
Кодекс доброчинної практики і дотримувалися його. Крім того,
Члени СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо
вимушували або заохочували такі органи стандартизації діяти
всупереч Кодексу доброчинної практики. Зобов'язання Членів СОТ
щодо дотримання органами стандартизації положень Кодексу
доброчинної практики діють незалежно від того, прийняв орган
стандартизації Кодекс доброчинної практики чи ні.
4.2 Органи стандартизації, що прийняли Кодекс доброчинної
практики і дотримуються його, визнаються Членами СОТ як такі, що
дотримуються принципів цієї Угоди.
ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕХНІЧНИМ РЕГЛАМЕНТАМ І СТАНДАРТАМ
Стаття 5
Процедури оцінки відповідності
центральними урядовими органами
5.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб у випадках, коли
вимагається позитивне підтвердження відповідності технічним
регламентам і стандартам, їхні центральні урядові органи
застосовували до товарів, що походять із території інших Членів
СОТ, наступні положення: 5.1.1 процедури оцінки відповідності розробляються,
приймаються і застосовуються таким чином, щоб надати доступ
постачальникам аналогічних товарів, які походять із території
інших Членів СОТ, на умовах, не менш сприятливих, ніж ті, що
надаються постачальникам аналогічних товарів вітчизняного
походження або товарів, що походять із будь-якої іншої країни, за
порівнюваних обставин; доступ тягне за собою право постачальників
на оцінку відповідності за правилами такої процедури, включаючи
(якщо це передбачено цією процедурою) можливість проведення оцінки
відповідності на місці розташування виробничих потужностей, а
також отримання відмітки про таку оцінку; 5.1.2 процедури оцінки відповідності не повинні розроблятися,
прийматися або застосовуватися з метою створення невиправданих
перепон для міжнародної торгівлі. Це означає, inter alia, що
процедури оцінки відповідності не повинні бути більш жорсткими або
не повинні застосовуватися у спосіб, більш жорсткий, ніж це є
необхідним для того, щоб імпортуючий Член СОТ переконався у
відповідності товарів чинним технічним регламентам чи стандартам з
урахуванням ризиків, які б виникли у результаті їх
невідповідності.
5.2 При застосуванні положень параграфа 1 Члени СОТ повинні
забезпечити, щоб: 5.2.1 процедури оцінки відповідності проводилися і
завершувалися якомога швидше й у порядку, не менш сприятливому для
товарів, що походять з території інших Членів СОТ, ніж для
аналогічних вітчизняних товарів; 5.2.2 стандартний термін проведення кожної процедури оцінки
відповідності публікувався або щоб очікуваний термін проведення
процедури повідомлявся заявнику на його вимогу; при отриманні
заявки компетентний орган оперативно вивчав повноту документації
та інформував заявника у точній і повній формі про всі недоліки у
ній; компетентний орган якомога швидше передавав результати оцінки
у точній і повній формі заявникові з тим, щоб у разі необхідності
той міг внести корективи; навіть тоді, коли у заявці є недоліки,
компетентний орган продовжував, наскільки це можливо, оцінку
відповідності, якщо цього вимагає заявник; а також, щоб на вимогу
заявника його повідомляли про те, на якій стадії знаходиться
процедура оцінки, і щоб будь-яку затримку в ній було пояснено; 5.2.3 вимоги щодо надання інформації обмежувалися до
мінімуму, який є необхідним для оцінки відповідності та
встановлення розміру оплати; 5.2.4 конфіденційність інформації про товари, що походять із
території інших Членів СОТ, яка виникає або надається у зв'язку з
такими процедурами оцінки, дотримувалася таким же чином, як і у
випадку вітчизняних товарів, та у такий спосіб, щоб забезпечити
захист законних комерційних інтересів; 5.2.5 будь-яка платня, яка стягується за оцінку відповідності
товарів, що походять з території інших Членів СОТ, була
еквівалентною будь-якій платні, що стягується за оцінку
відповідності аналогічних товарів вітчизняного походження або
товарів, що походять із інших країн, з урахуванням витрат на
зв'язок, перевезення та інших видатків, які виникають у зв'язку з
розташуванням у різних місцях виробничих потужностей заявника та
органу оцінки відповідності; 5.2.6 вибір виробничих потужностей для проведення процедур
оцінки відповідності та відбір зразків товару не здійснювалися
таким чином, щоб створити невиправдані незручності для заявників
та їхніх агентів; 5.2.7 у випадках, коли технічні характеристики товару
змінюються після визначення його відповідності технічним
регламентам чи стандартам, процедура оцінки відповідності для
зміненого товару обмежувалася тільки тими діями, що є необхідними
для отримання достатньої впевненості, що товар і надалі відповідає
належним технічним регламентам чи стандартам; 5.2.8 існувала процедура для перегляду скарг стосовно
виконання процедури оцінки відповідності та для внесення коректив
у випадках, коли скарга є обґрунтованою.
5.3 Ніщо у параграфах 1 і 2 не перешкоджає Членам СОТ
проводити в розумних межах перевірки на місці на своїй території.
5.4 У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження
того, що товари відповідають технічним регламентам чи стандартам,
а відповідні інструкції або рекомендації, які видаються
міжнародними органами стандартизації, вже існують або їх розробка
завершується, Члени СОТ повинні забезпечити, щоб центральні
урядові органи використовували їх або відповідні їх частини як
основу для своїх процедур оцінки відповідності, окрім випадків,
коли (якщо це буде пояснено на вимогу) такі інструкції чи
рекомендації або їхні відповідні частини не є придатними для
відповідних Членів СОТ з таких причин, inter alia, як: вимоги
національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захист життя
або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист
навколишнього середовища; суттєві кліматичні чи інші географічні
фактори; суттєві технологічні або інфраструктурні проблеми.
5.5 З метою гармонізації процедур оцінки відповідності на
якомога ширшій основі Члени СОТ братимуть найповнішу участь у
межах своїх можливостей у розробці відповідними міжнародними
органами стандартизації інструкцій та рекомендацій щодо проведення
процедур оцінки відповідності.
5.6 У випадку, коли відповідної інструкції чи рекомендації,
що видається міжнародним органом стандартизації, не існує або
технічний зміст запропонованої процедури оцінки відповідності не
збігається з відповідними інструкціями чи рекомендаціями, які
видаються міжнародними органами стандартизації, і якщо процедура
оцінки відповідності може справити значний вплив на торгівлю інших
Членів, Члени СОТ повинні: 5.6.1 опублікувати на відповідній ранній стадії повідомлення
в пресі про намір ввести певну процедуру оцінки відповідності, щоб
зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу
ознайомитися з ним; 5.6.2 повідомити інших Членів через Секретаріат про товари,
які охоплюватимуться запропонованою процедурою оцінки
відповідності, а також надати короткий опис завдання, яке
планується виконати, та обґрунтування розробки процедури. Такі
повідомлення повинні здійснюватися на відповідній ранній стадії,
коли ще можуть бути внесені поправки і враховані зауваження; 5.6.3 надати іншим Членам СОТ на їхню вимогу докладний опис
або копії запропонованої процедури, а також, якщо це можливо,
зазначити ті її частини, у яких вона, по суті, відхиляється від
відповідних інструкцій та рекомендацій, що видаються міжнародними
органами стандартизації; 5.6.4 без дискримінації надати іншим Членам СОТ розумний
термін часу для того, щоб вони висловили свої зауваження у
письмовій формі, за вимогою обговорити ці зауваження, а також
взяти до уваги такі письмові зауваження та результати їх
обговорення.
5.7 За умови дотримання положень вступної частини
параграфа 6, у разі виникнення або загрози виникнення в країні
Члена СОТ невідкладних проблем безпеки, охорони здоров'я, захисту
навколишнього середовища або національної безпеки, такий Член СОТ
може не дотримуватися тих вимог, перелічених у параграфі 6, які не
вважатиме за потрібні, за умови, що цей Член СОТ після прийняття
процедури: 5.7.1 негайно повідомить інших Членів СОТ через Секретаріат
про відповідну процедуру та товари, які нею охоплюються, а також
надасть короткий опис завдання, яке планується виконати, та
обґрунтування розробки процедури, в тому числі характеру
невідкладних проблем; 5.7.2 надасть іншим Членам СОТ на їхню вимогу копії правил
проведення процедури; 5.7.3 без дискримінації надасть іншим Членам СОТ можливість,
щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою
обговорить ці зауваження, а також візьме до уваги такі письмові
зауваження та результати їх обговорення.
5.8 Члени повинні забезпечити, щоб усі процедури оцінки
відповідності, які було прийнято, оперативно друкувалися або
інакше надавалися таким чином, щоб зацікавлені сторони в країнах
інших Членів СОТ мали змогу ознайомитися з ними.
5.9 Окрім випадків надзвичайних обставин, про які йдеться у
параграфі 7, Члени СОТ повинні забезпечити розумний інтервал між
публікацією вимог стосовно процедур оцінки відповідності та
набрання ними чинності з тим, щоб надати можливість виробникам у
країнах експортуючих Членів СОТ і, зокрема, у країнах-Членах, що
розвиваються, пристосувати свої товари або способи виробництва до
вимог імпортуючого Члена СОТ.
Стаття 6
Визнання оцінки відповідності
центральними урядовими органами
Щодо своїх центральних урядових органів:
6.1 Без обмеження положень параграфів 3 та 4, Члени СОТ
повинні забезпечити, щоб, коли це можливо, результати процедур
оцінки відповідності в країнах інших Членів СОТ визнавалися,
навіть якщо такі процедури відрізняються від їхніх власних, за
умови, що вони переконані в тому, що такі процедури надають таку ж
впевненість у відповідності товарів чинним технічним регламентам
чи стандартам, що й їхні власні процедури. Визнається, що може
знадобитися проведення попередніх консультацій для досягнення
взаємно задовільної домовленості стосовно, зокрема: 6.1.1 адекватної і солідної технічної компетенції відповідних
органів оцінки відповідності експортуючого Члена СОТ з тим, щоб
переконатися у тривалій надійності результатів їхньої оцінки
відповідності; у цьому плані дотримання відповідних інструкцій чи
рекомендацій, що видаються міжнародними органами стандартизації,
яке підтверджено, наприклад, шляхом акредитації, вважається
доказом достатньої технічної компетенції; 6.1.2 обмеження визнання результатів оцінки відповідності
тими результатами, які отримають визначені органи експортуючого
Члена СОТ.
6.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні процедури оцінки
відповідності дозволяли, наскільки це можливо, використання
положень параграфа 1.
6.3 Членам СОТ рекомендується у разі вимоги іншого Члена СОТ
доброзичливо вступати у переговори для укладення угод про взаємне
визнання результатів оцінки відповідності кожного з них. Члени СОТ
можуть вимагати, щоб такі угоди відповідали критеріям параграфа 1
та приводили до взаємного задоволення стосовно їхнього потенціалу
у сприянні торгівлі відповідними товарами.
6.4 Членам рекомендується дозволяти брати участь органам
оцінки відповідності, розташованим на території інших Членів СОТ,
у своїх процедурах оцінки відповідності на умовах, не менш
сприятливих, ніж ті, що надаються органам, розташованим на їхній
території або на території будь-якої іншої країни.
Стаття 7
Процедури оцінки відповідності
місцевими урядовими органами
Щодо своїх місцевих урядових органів, розташованих на їхній
території:
7.1 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм доступні,
з тим, щоб забезпечити дотримання такими органами положень Статей
5 та 6, за винятком вимоги про повідомлення, про яке йдеться у
параграфах 6.2 та 7.1 Статті 5.
7.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб про процедури оцінки
відповідності місцевих урядових органів, які знаходяться на рівні,
що йде безпосередньо за рівнем центрального уряду країн
Членів СОТ, надавалися повідомлення відповідно до положень
параграфів 6.2 та 7.1 Статті 5; при цьому повідомлення про
процедури оцінки відповідності не є обов'язковим у тому разі, якщо
їхній технічний зміст в основному є таким же, що й у процедурах
оцінки відповідності центральних урядових органів відповідного
Члена СОТ, про які повідомлення надавалося раніше.
7.3 Члени СОТ можуть вимагати, щоб контакти з іншими Членами,
в тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення
зауважень та обговорення, про які йдеться у параграфах 6 та 7
Статті 5, відбувалися через центральний уряд.
7.4 Члени СОТ не вживатимуть заходів, які вимушують місцеві
урядові органи на їхній території діяти всупереч положенням Статей
5 та 6.
7.5 Члени СОТ несуть повну відповідальність згідно з цією
Угодою за дотримання всіх положень Статей 5 та 6. Члени СОТ
повинні виробляти і застосовувати позитивні заходи та механізми
для забезпечення дотримання положень Статей 5 та 6 не лише
центральними урядовими, а й іншими органами.
Стаття 8
Процедури оцінки відповідності неурядовими органами
8.1 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм доступні,
з тим, щоб забезпечити, аби неурядові органи на їхній території,
які здійснюють процедури оцінки відповідності, дотримувалися
положень Статей 5 та 6, за винятком зобов'язання про повідомлення
про запропоновані процедури оцінки відповідності. Крім того, Члени
СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо вимушували
або заохочували такі органи діяти всупереч положенням Статей 5 та
6.
8.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи покладалися на процедури оцінки відповідності, які
здійснюються неурядовими органами лише за умови дотримання
останніми положень Статей 5 та 6, за винятком зобов'язання про
повідомлення про запропоновані процедури оцінки відповідності.
Стаття 9
Міжнародні та регіональні системи
9.1 У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження
відповідності технічним регламентам чи стандартам, Члени СОТ
повинні, коли це можливо, виробляти і приймати міжнародні системи
оцінки відповідності та ставати їх членами чи брати в них участь.
9.2 Члени СОТ повинні вживати таких дій, які їм доступні, з
тим, щоб забезпечити, аби міжнародні та регіональні системи оцінки
відповідності, у яких відповідні органи на їхній території є
членами або учасниками, відповідали положенням Статей 5 та 6. Крім
того, Члени СОТ не повинні вживати заходів, які б прямо чи непрямо
вимушували або заохочували такі системи діяти всупереч положенням
Статей 5 та 6.
9.3 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб їхні центральні
урядові органи покладалися на міжнародні чи регіональні системи
оцінки відповідності лише тою мірою, якою ці системи відповідають
тим положенням Статей 5 та 6, які у даному випадку застосовуються.
НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ДОПОМОГИ
Стаття 10
Надання інформації про технічні регламенти, стандарти
та процедури оцінки відповідності
10.1 Кожен Член СОТ повинен забезпечити, щоб існував центр
обробки запитів, який міг би давати відповіді на всі розумні
запити з боку інших Членів СОТ та зацікавлених сторін у країнах
інших Членів СОТ, а також надавати відповідні документи стосовно: 10.1.1 будь-яких технічних регламентів, які було прийнято чи
запропоновано на його території центральними або місцевими
урядовими органами, неурядовими органами, які мають законні
повноваження вводити технічні регламенти, чи регіональними
органами стандартизації, у яких такі органи є членами або
учасниками; 10.1.2 будь-яких стандартів, які було прийнято чи
запропоновано на його території центральними або місцевими
урядовими органами чи регіональними органами стандартизації, у
яких такі органи є членами або учасниками; 10.1.3 будь-яких процедур оцінки відповідності чи
запропонованих процедур оцінки відповідності, які здійснюються на
його території центральними або місцевими урядовими органами,
неурядовими органами, які мають законні повноваження вводити
технічні регламенти, чи регіональними органами, у яких такі органи
є членами або учасниками; 10.1.4 членства або участі Члена СОТ або відповідних
центральних чи місцевих урядових органів на його території у
міжнародних і регіональних органах стандартизації та системах
оцінки відповідності, а також у двосторонніх та багатосторонніх
домовленостях в рамках цієї Угоди; він повинен також бути у змозі
надати належну інформацію щодо положень таких систем та
домовленостей; 10.1.5 місця публікації повідомлень, які здійснюються
відповідно до цієї Угоди, або надання інформації щодо того, де
таку інформацію можна отримати; 10.1.6 розташування центрів обробки запитів, які згадано у
параграфі 3.
10.2 Проте, якщо Член СОТ з правових або адміністративних
міркувань створює більше, ніж один центр обробки запитів, такий
Член повинен надати іншим Членам СОТ повну і недвозначну
інформацію щодо кола обов'язків кожного з цих центрів обробки
запитів. Крім того, такий Член СОТ повинен забезпечити, щоб
будь-які запити, які подаються не до належного центру обробки
запитів, оперативно передавалися до належного центру.
10.3 Кожен Член СОТ повинен вдатися до доступних йому дій з
тим, щоб забезпечити існування одного або більше центрів обробки
запитів, які б могли давати відповіді на всі розумні запити з боку
інших Членів СОТ та зацікавлених сторін у країнах інших
Членів СОТ, а також надавати відповідні документи та інформацію
про те, де їх можна отримати, стосовно: 10.3.1 будь-яких стандартів, які було прийнято або
запропоновано на його території неурядовими органами
стандартизації чи регіональними органами стандартизації, у яких
такі органи є членами або учасниками; 10.3.2 будь-яких процедур оцінки відповідності або
запропонованих процедур оцінки відповідності, які здійснюються на
його території неурядовими органами чи регіональними органами, у
яких такі органи є членами або учасниками; 10.3.3 членства або участі відповідних неурядових органів на
його території у міжнародних і регіональних органах стандартизації
та системах оцінки відповідності, а також у двосторонніх та
багатосторонніх домовленостях в рамках цієї Угоди; вони повинні
також бути у змозі надати належну інформацію щодо положень таких
систем та домовленостей.
10.4 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби у випадках, коли інші Члени
СОТ чи зацікавлені сторони інших Членів СОТ відповідно до положень
цієї Угоди звертаються за копіями документів, вони надавалися за
справедливу ціну (якщо вона існує), яка повинна бути однаковою (за
винятком фактичної вартості доставки) для громадян(1) відповідного
Члена СОТ чи будь-якого іншого Члена СОТ.
---------------- (1) Тут "громадянами" вважаються, у випадку окремої митної
території, що є Членом СОТ, особи, фізичні чи юридичні, які
розташовані або які мають реальне і діюче промислове чи торгове
підприємство на цій митній території.
10.5 Розвинені країни-Члени СОТ повинні у тому разі, коли
отримають запит від інших Членів СОТ, надати англійською,
французькою чи іспанською мовами переклади документів, на які
поширюється певне повідомлення, або у випадку, коли обсяг таких
документів занадто великий, резюме таких документів.
10.6 Секретаріат повинен у випадку, коли він отримує
повідомлення відповідно до положень цієї Угоди, розповсюдити копії
повідомлень серед усіх Членів СОТ та зацікавлених міжнародних
органів стандартизації і оцінки відповідності, а також привернути
увагу країн-Членів СОТ, що розвиваються, до будь-яких повідомлень,
що стосуються товарів, які становлять для них особливий інтерес.
10.7 Якщо Член СОТ уклав угоду з будь-якою іншою країною або
країнами з питань, які стосуються технічних регламентів,
стандартів або процедур оцінки відповідності, яка може справити
значний вплив на торгівлю, принаймні один із Членів, який є
стороною такої угоди, повинен повідомити інших Членів СОТ через
Секретаріат про товари, на які поширюється угода і надати короткий
опис угоди. Відповідним Членам СОТ рекомендується вступати в
консультації з іншими Членами СОТ з метою укладення подібних угод
або досягнення згоди на їх участь у таких угодах.
10.8 Ніщо у цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що
вимагає: 10.8.1 публікації текстів на мовах інших, ніж мова Члена СОТ; 10.8.2 надання докладних описів або копій проектів на мовах
інших, ніж мова Члена СОТ, окрім випадку, передбаченого у
параграфі 5; 10.8.3 надання Членами СОТ будь-якої інформації, розголошення
якої вони вважають таким, що суперечить суттєвим інтересам їхньої
безпеки.
10.9 Повідомлення до Секретаріату робляться англійською,
французькою або іспанською мовами.
10.10 Члени СОТ призначають єдиний центральний урядовий
орган, який несе відповідальність за виконання на національному
рівні положень стосовно процедур повідомлення за цією Угодою, за
винятком органів, зазначених у Додатку 3.
10.11 Проте, якщо з правових або адміністративних міркувань
відповідальність за процедури повідомлення розподілена між двома
або більше центральними урядовими органами, відповідний Член СОТ
повинен надати іншим Членам СОТ повну і недвозначну інформацію
щодо сфери відповідальності кожного з цих органів.
Стаття 11
Технічна допомога іншим Членам СОТ
11.1 Члени СОТ повинні надавати на вимогу консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, з питань
розробки технічних регламентів.
11.2 Члени СОТ повинні надавати на вимогу консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також
технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах з питань створення
державних органів стандартизації та участі у міжнародних органах
стандартизації і рекомендувати національним органам стандартизації
діяти аналогічним чином.
11.3 Члени СОТ повинні на вимогу вдаватися до доступних їм
дій з тим, щоб забезпечити надання консультацій органами
регулювання на своїх територіях іншим Членам СОТ, особливо
країнам-Членам, що розвиваються, а також надавати їм технічну
допомогу на взаємоузгоджених умовах з таких питань: 11.3.1 створення органів регулювання або органів оцінки
відповідності технічним регламентам; та 11.3.2 методів, за якими найкраще виконувати технічні
регламенти.
11.4 Члени СОТ повинні на вимогу вдаватися до доступних їм
дій з тим, щоб забезпечити надання консультацій іншим Членам СОТ,
особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також надавати їм
технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах з питань створення
органів оцінки відповідності стандартам, які прийнято на території
Члена СОТ, який звертається з вимогою.
11.5 Члени СОТ повинні на вимогу надавати консультації іншим
Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а також
надавати їм технічну допомогу на взаємоузгоджених умовах стосовно
того, яких заходів необхідно вжити їхнім виробникам для того, щоб
ті отримали доступ до систем оцінки відповідності, які
використовуються урядовими чи неурядовими органами на території
Члена СОТ, до якого адресовано вимогу.
11.6 Члени СОТ, які є членами або учасниками міжнародних або
регіональних систем оцінки відповідності, повинні на вимогу
надавати консультації іншим Членам СОТ, особливо країнам-Членам,
що розвиваються, а також надавати їм технічну допомогу на
взаємоузгоджених умовах з питань створення установ та правової
бази, які б дозволили їм виконувати зобов'язання у зв'язку з
членством або участю у таких системах.
11.7 Члени СОТ на вимогу повинні рекомендувати тим органам на
своїй території, які є членами чи учасниками міжнародних або
регіональних систем оцінки відповідності, надавати консультації
іншим Членам СОТ, особливо країнам-Членам, що розвиваються, а
також повинні розглядати вимоги про наданням ними технічної
допомоги з питань створення установ, які б дозволили відповідним
органам на їхній території виконувати зобов'язання у зв'язку з
членством або участю у таких системах.
11.8 При наданні консультацій та технічної допомоги іншим
Членам СОТ у розумінні параграфів 1-7 Члени СОТ повинні віддавати
пріоритет потребам найменш розвинених країн-Членів СОТ.
Стаття 12
Спеціальний та диференційний режим для країн-Членів,
що розвиваються
12.1 Члени СОТ повинні надавати диференційний і більш
сприятливий режим країнам, що розвиваються, які є членами цієї
Угоди, шляхом застосування наступних положень, а також відповідних
положень інших Статей цієї Угоди.
12.2 Члени СОТ повинні звертати особливу увагу на ті
положення цієї Угоди, які стосуються прав та обов'язків
країн-Членів СОТ, що розвиваються, а також враховувати особливі
потреби розвитку, фінансові та торговельні потреби
країн-Членів СОТ, що розвиваються, при виконанні цієї Угоди як в
національному масштабі, так і в рамках інституціональних
механізмів цієї Угоди.
12.3 При розробці та застосуванні технічних регламентів,
стандартів і процедур оцінки відповідності Члени СОТ повинні
враховувати особливі потреби розвитку, фінансові та торговельні
потреби країн-Членів СОТ, що розвиваються, з метою забезпечити,
щоб такі технічні регламенти, стандарти і процедури оцінки
відповідності не створювали невиправданих перепон для експорту
товарів з країн-Членів СОТ, що розвиваються.
12.4 Члени СОТ визнають, що незважаючи на можливу наявність
міжнародних стандартів, інструкцій чи рекомендацій, країни-Члени
СОТ, що розвиваються, за своїх особливих технологічних і
соціально-економічних умов можуть приймати певні технічні
регламенти, стандарти чи процедури оцінки відповідності, які мають
на меті збереження місцевої технології та способів виробництва і
виробничих процесів, що відповідають їхнім потребам розвитку. У
цьому зв'язку Члени СОТ визнають, що від країн-Членів СОТ, що
розвиваються, не вимагається використовувати міжнародні стандарти
як основу для своїх технічних регламентів або стандартів,
включаючи методи тестування, які не є придатними для їхніх потреб
розвитку, фінансових та торговельних потреб.
12.5 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби міжнародні органи
стандартизації та міжнародні системи оцінки відповідності були
організовані і використовувалися у такий спосіб, у який це сприяло
б активній і широкій участі відповідних органів всіх Членів СОТ, з
урахуванням особливих проблем країн-Членів, що розвиваються.
12.6 Члени СОТ повинні вживати таких заходів, які їм
доступні, з тим, щоб забезпечити, аби міжнародні органи
стандартизації на вимогу країн-Членів, що розвиваються, вивчали
можливість розробки міжнародних стандартів на товари, які
становлять особливий інтерес для країн-Членів, що розвиваються, а
також, якщо це практично можливо, розробляли такі стандарти.
12.7 Члени СОТ повинні надавати відповідно до положень
Статті 11 технічну допомогу країнам-Членам, що розвиваються, з
тим, щоб забезпечити, аби розробка і застосування технічних
регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності не
створювали невиправданих перепон для розширення і диверсифікації
експорту товарів з країн-Членів, що розвиваються. При визначенні
умов надання технічної допомоги повинна враховуватися стадія
розвитку, на якій знаходяться Члени СОТ, що звертаються з вимогою,
і особливо найменш розвинені країни-Члени СОТ.
12.8 Визнається, що у сфері розробки та застосування
технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності
перед країнами-Членами, що розвиваються, можуть постати особливі
проблеми, в тому числі інституційні та інфраструктурні. Визнається
також, що особливі потреби розвитку та торговельні потреби
країн-Членів, що розвиваються, а також стадія їх технологічного
розвитку можуть обмежувати їхню здатність повною мірою виконувати
свої зобов'язання за цією Угодою. У цьому зв'язку Члени СОТ
повністю братимуть цей факт до уваги. Відповідно, з метою
забезпечення того, щоб країни-Члени, що розвиваються, були здатні
виконувати цю Угоду, Комітету з технічних бар'єрів у торгівлі,
який передбачено у Статті 13 (і який у цій Угоді іменується як
"Комітет"), надається повноваження надавати на вимогу чітко
визначені, обмежені у часі звільнення від зобов'язань за цією
Угодою. При розгляді таких вимог Комітет повинен брати до уваги
особливі проблеми у сфері розробки і застосування технічних
регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності, особливі
потреби розвитку та торговельні потреби країни-Члена, що
розвивається, а також стадію її технологічного розвитку, яка може
обмежувати її здатність повною мірою виконувати свої зобов'язання
за цією Угодою. Комітет повинен, зокрема, брати до уваги особливі
проблеми найменш розвинених країн-Членів СОТ.
12.9 Під час консультацій розвинені країни-Члени СОТ повинні
мати на увазі особливі труднощі, що їх зазнають країни-Члени СОТ,
що розвиваються, при виробленні та виконанні стандартів, технічних
регламентів і процедур оцінки відповідності; і в своєму бажанні
підтримати зусилля у цьому напрямку країн-Членів СОТ, що
розвиваються, розвинені країни-Члени СОТ повинні враховувати
особливі потреби останніх стосовно фінансування, торгівлі та
розвитку.
12.10 Комітет періодично вивчає спеціальний і диференційний
режим, викладений у цій Угоді, який надається країнам-Членам СОТ,
що розвиваються, на національному та міжнародному рівнях.
УСТАНОВИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ СУПЕРЕЧОК
Стаття 13
Комітет із технічних бар'єрів у торгівлі
13.1 Цим засновується Комітет із технічних бар'єрів у
торгівлі, який складається з представників від кожного з
Членів СОТ. Комітет обирає свого Голову і з метою надання
Членам СОТ можливості проконсультуватися з питань, що стосуються
дії цієї Угоди або виконання її завдань, проводить засідання у
міру необхідності, але не менше, ніж раз на рік, а також виконує
обов'язки, покладені на нього за цією Угодою або Членами СОТ.
13.2 Комітет створює у міру необхідності робочі групи або
інші органи, які виконують обов'язки, які покладаються на них
Комітетом згідно з відповідними положеннями цієї Угоди.
13.3 Зрозуміло, що необхідно уникати невиправданого
дублювання роботи, яка виконується за цією Угодою, та роботи
урядів у інших технічних органах. Комітет вивчає цю проблему з
метою зведення такого дублювання до мінімуму.
Стаття 14
Консультації та врегулювання суперечок
14.1 Консультації та врегулювання суперечок стосовно
будь-якого питання, яке впливає на дію цієї Угоди, повинні
здійснюватися під егідою Органу врегулювання суперечок і
проводитися, mutatis mutandis, відповідно до положень Статей XXII
та XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 ) у тому вигляді, у якому вони
розроблені і застосовуються за Домовленістю про врегулювання
суперечок ( 981_019 ).
14.2 На вимогу однієї зі сторін суперечки або за її власною
ініціативою спеціальна група експертів з врегулювання суперечок
може створити групу технічних експертів для надання допомоги з
питань технічного характеру, які вимагають детального їх вивчення
експертами.
14.3 Діяльність груп технічних експертів регламентується
процедурами, зазначеними у Додатку 2.
14.4 Положення щодо врегулювання суперечок, які викладено
вище, можуть застосовуватися у випадках, коли Член СОТ вважає, що
інший Член не досяг задовільних результатів за Статтями 3, 4, 7, 8
та 9, і його торговельні інтереси було таким чином значною мірою
ушкоджено. Через це такі результати вважаються еквівалентними тим,
що були б, якби орган, про який йдеться, був Членом СОТ.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 15
Заключні положення
Застереження
15.1 Щодо жодного з положень цієї Угоди не можуть бути
зроблені застереження без згоди інших Членів СОТ.
Перегляд
15.2 Кожен Член СОТ повинен негайно після набрання для нього
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) повідомити Комітет про заходи, які
вже існували або яких було вжито для того, щоб забезпечити
виконання і здійснення цієї Угоди. Про будь-які зміни у таких
заходах після цього також повинні робитися повідомлення до
Комітету.
15.3 Комітет щорічно переглядає виконання і дію цієї Угоди з
урахуванням її завдань.
15.4 Не пізніше, ніж наприкінці третього року після набрання
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) та наприкінці кожного трирічного
періоду після цього, Комітет переглядає дію та виконання цієї
Угоди, в тому числі положень стосовно транспарентності, з метою
виробки рекомендацій щодо коригування у разі необхідності прав та
обов'язків за цією Угодою з тим, щоб забезпечити взаємну
економічну вигоду і баланс прав та обов'язків, не обмежуючи при
цьому положень Статті 12. Зважаючи, inter alia, на досвід, який
отримано в ході виконання цієї Угоди, Комітет у міру необхідності
подає до Ради з торгівлі товарами пропозиції щодо внесення
поправок у текст Угоди.
Додатки
15.5 Додатки до цієї Угоди становлять її невід'ємну частину.

ДОДАТОК 1
ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ЦІЄЇ УГОДИ
Терміни, які наведено у Шостому виданні Посібника 2 (1991)
ІСО/ІЕЦ, "Загальні терміни та їх визначення стосовно
стандартизації та пов'язаної з нею діяльності", при використанні у
цій Угоді мають те саме значення, що й те, яке наведено у
визначеннях у згаданому Посібнику, з урахуванням того, що послуги
не включаються до сфери дії цієї Угоди.
У цій Угоді, проте, застосовуються наступні визначення:
1. Технічний регламент
Документ, у якому визначено характеристики товару або
пов'язані з ними виробничі процеси чи способи виробництва,
включаючи чинні адміністративні положення, дотримання яких є
обов'язковим. Він може також включати або містити тільки вимоги
щодо термінології, позначок, пакування, маркування чи
етикетування, які застосовуються до певного товару, виробничого
процесу чи способу виробництва.
Пояснювальна примітка
Визначення у Посібнику 2 ІСО/ІЕЦ не є відокремленим, а
базується на так званій системі "будівельного блоку".
2. Стандарт
Документ, який затверджено визнаним органом і який визначає
призначені для загального і багатократного використання правила,
інструкції або характеристики товарів чи пов'язаних з ними
виробничих процесів або способів виробництва, дотримання яких є
необов'язковим. Він може також включати або містити тільки вимоги
щодо термінології, позначок, пакування, маркування чи
етикетування, які застосовуються до певного товару, виробничого
процесу чи способу виробництва.
Пояснювальна примітка
Терміни, які визначено у Посібнику 2 ІСО/ІЕЦ, стосуються
товарів, виробничих процесів та послуг. Ця Угода поширюється
винятково на технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки
відповідності, які стосуються товарів, виробничих процесів та
способів виробництва. Стандарти, які визначено у Посібнику 2
ІСО/ІЕЦ, можуть бути обов'язковими або добровільними. Для цілей
цієї Угоди стандарти визначаються як добровільні, а регламенти -
як обов'язкові документи. Прийняття стандартів, що розробляються
міжнародними органами стандартизації, грунтується на консенсусі.
Ця Угода поширюється також на документи, що не ґрунтуються на
консенсусі.
3. Процедури оцінки відповідності
Будь-яка процедура, яка прямо чи непрямо використовується для
визначення того, чи виконуються відповідні вимоги щодо технічних
регламентів чи стандартів.
Пояснювальна примітка
Процедури оцінки відповідності включають, inter alia,
процедури вибіркового контролю, тестування та інспекції; оцінки,
перевірки та підтвердження відповідності; реєстрації, акредитації
та затвердження, а також змішані комбінації таких процедур.
4. Міжнародний орган або система
Орган або система, членство у якому (якій) є відкритим для
відповідних органів принаймні всіх Членів СОТ.
5. Регіональний орган або система
Орган або система, членство у якому (якій) є відкритим для
відповідних органів лише деяких із Членів СОТ.
6. Центральний урядовий орган
Центральний уряд, його міністерства та відомства або
будь-який орган, який підпорядковується центральному уряду щодо
діяльності, про яку йдеться.
Пояснювальна примітка
У випадку Європейських Співтовариств застосовуються
положення, що регулюють діяльність центральних урядових органів.
Проте в рамках Європейських Співтовариств можуть створюватися
регіональні органи або системи оцінки відповідності; у таких
випадках на них поширюються положення цієї Угоди про регіональні
органи або системи оцінки відповідності.
7. Місцевий урядовий орган
Уряд, який не є центральним урядом (наприклад уряд штату,
провінції, землі, кантону, муніципалітет тощо), його міністерства
та відомства або будь-який орган, який підпорядковується такому
уряду щодо діяльності, про яку йдеться.
8. Неурядовий орган
Орган, що не є центральним урядовим органом або місцевим
урядовим органом, включаючи неурядові органи, що мають законні
повноваження на запровадження технічних регламентів.

ДОДАТОК 2
ГРУПИ ТЕХНІЧНИХ ЕКСПЕРТІВ
До груп технічних експертів, що створюються відповідно до
положень Статті 14, застосовуються наступні процедури:
1. Групи технічних експертів підпорядковуються спеціальній
групі експертів. Сфера їх повноважень та докладна розробка робочих
процедур визначається спеціальною групою експертів; групи
технічних експертів звітують перед спеціальною групою експертів.
2. Участь у роботі груп технічних експертів обмежується
особами, що мають професійну репутацію та досвід у відповідній
галузі.
3. Громадяни сторін суперечки не можуть брати участь у роботі
групи технічних експертів без взаємної згоди сторін суперечки, за
винятком надзвичайних обставин, коли спеціальна група експертів
вирішить, що задовольнити потребу у спеціалізованій науковій
кваліфікації іншим чином неможливо.
4. Групи технічних експертів можуть отримувати консультації з
будь-якого джерела, яке вважатимуть за придатне, а також надавати
запити на інформацію та технічні поради до таких джерел. Перед
наданням запиту на інформацію чи технічні поради до джерела, що
знаходиться в межах юрисдикції певного Члена СОТ, група технічних
експертів повинна повідомити уряд такого Члена СОТ. Будь-який Член
СОТ повинен оперативно і повною мірою відреагувати на будь-який
запит групи технічних експертів на таку інформацію, яку група
технічних експертів вважає за необхідну.
5. Сторони суперечки повинні мати доступ до всієї відповідної
інформації, яка надається групі технічних експертів, якщо тільки
це не інформація конфіденційного характеру. Конфіденційна
інформація, яка надається групі технічних експертів, не повинна
розголошуватися без офіційного дозволу уряду, організації або
особи, що надала таку інформацію. У випадках, коли від групи
технічних експертів вимагається надання такої інформації, а
дозволу на її розголошення групою технічних експертів не отримано,
уряд, організація або особа, яка надала цю інформацію, повинна
представити неконфіденційне резюме такої інформації.
6. Група технічних експертів подає проект звіту зацікавленим
Членам СОТ з метою отримання їхніх зауважень та належного їх
врахування в остаточному звіті, який також розповсюджується серед
зацікавлених Членів СОТ, коли він подається до спеціальної групи
експертів.

ДОДАТОК 3
КОДЕКС ДОБРОЧИННОЇ ПРАКТИКИ З РОЗРОБКИ, ПРИЙНЯТТЯ
ТА ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТІВ
Загальні положення
A. Для цілей цього Кодексу застосовуються визначення,
наведені у Додатку 1 цієї Угоди.
B. Цей Кодекс є відкритим для прийняття його будь-яким
органом стандартизації на території Члена СОТ незалежно від того,
чи це центральний урядовий орган, місцевий урядовий орган чи
неурядовий орган; будь-яким урядовим регіональним органом
стандартизації, один або більше членів якого є Членами СОТ; а
також будь-яким неурядовим регіональним органом стандартизації,
один або більше членів якого розташовані на території Члена СОТ
(які у цьому Кодексі іменуються разом як "органи стандартизації" і
окремо - як "орган стандартизації").
C. Органи стандартизації, які приймають цей Кодекс або
виходять з нього, повинні повідомляти про це Інформаційний центр
ІСО/ІЕЦ у Женеві. Це повідомлення повинно включати назву та адресу
відповідного органу, а також зазначення обсягу його поточної та
очікуваної діяльності зі стандартизації. Повідомлення може
направлятися безпосередньо до Інформаційного центру ІСО/ІЕЦ через
національний орган, що є членом ІСО/ІЕЦ, або, що бажано, через
відповідний національний орган, що є членом ІСОНЕТ, або
міжнародний філіал ІСОНЕТ залежно від того, що є придатним.
Основні положення
D. Щодо стандартів органи стандартизації повинні надавати
товарам, що походять із території будь-якого іншого Члена СОТ,
режим не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним
товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам, що
походять із будь-якої іншої країни.
E. Орган стандартизації повинен забезпечити, щоб стандарти не
розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою
або наслідком якого є створення невиправданих перепон для
міжнародної торгівлі.
F. У випадках, коли міжнародні стандарти вже існують або їх
розробка завершується, орган стандартизації повинен
використовувати їх або відповідні їх частини як основу стандартів,
які він розробляє, окрім випадків, коли використання таких
міжнародних стандартів або відповідних їхніх частин було б
неефективним або неналежним, наприклад через недостатній рівень
захисту, суттєві кліматичні або географічні фактори чи суттєві
технологічні проблеми.
G. З метою гармонізації стандартів на якомога більш широкій
основі орган стандартизації повинен належним чином брати
найповнішу участь у межах своїх можливостей у розробці
відповідними міжнародними органами стандартизації міжнародних
стандартів у тій галузі, у якій він вже прийняв або має намір
прийняти стандарти. У випадку органів стандартизації, що
знаходяться на території Члена СОТ, участь у певних діях з
міжнародної стандартизації повинна у міру можливості відбуватися
через створення однієї делегації, яка представляє всі органи
стандартизації на цій території, котрі прийняли або мають намір
прийняти стандарти у тій галузі, якої стосуються ці дії з
міжнародної стандартизації.
H. Органи стандартизації на території Члена СОТ повинні
докладати максимум зусиль, щоб уникнути дублювання чи перетинання
своєї роботи з роботою інших органів стандартизації на території
своєї країни або з роботою відповідних міжнародних чи регіональних
органів стандартизації. Вони повинні також докладати максимум
зусиль для досягнення консенсусу в своїй країні щодо стандартів,
які розробляють. Аналогічно регіональні органи стандартизації
повинні докладати максимум зусиль, щоб уникнути дублювання чи
перетинання своєї роботи з роботою відповідних міжнародних органів
стандартизації.
I. У випадках, коли це є придатним, органи стандартизації
повинні визначати стандарти, ґрунтуючись насамперед на
експлуатаційних якостях товару, а не на його конструктивних чи
описових характеристиках.
J. Принаймні кожні шість місяців орган стандартизації повинен
публікувати робочу програму, у якій містяться його назва та
адреса, стандарти, які він у даний момент розробляє, а також
стандарти, які він прийняв за попередній період. Стандарт
вважається таким, що знаходиться на стадії розробки, з того
моменту, коли було прийнято рішення про його розробку і до того
часу, коли буде прийнято цей стандарт. Назви конкретних проектів
стандартів надаються на вимогу англійською, французькою або
іспанською мовами. Повідомлення про наявність робочої програми
публікується у національному або, в залежності від обставин,
регіональному виданні зі стандартизації.
У робочій програмі для кожного зі стандартів повинна
зазначатися відповідно до правил ІСОНЕТ класифікація за предметом
стандартизації, стадією, на якій знаходиться процес розробки
стандарту, а також посиланням на будь-які міжнародні стандарти,
які взято за основу. Не пізніше, ніж на момент публікації своєї
робочої програми, орган стандартизації повинен повідомити про її
наявність Інформаційний центр ІСО/ІЕЦ у Женеві.
У повідомленні повинні міститися назва та адреса органу
стандартизації, назва та номер видання, у якому опубліковано
робочу програму, період, на який поширюється робоча програма, ціна
видання (якщо така існує), а також інформація про те, де та коли
його можна отримати. Повідомлення може направлятися безпосередньо
до Інформаційного центру ІСО/ІЕЦ або, що бажано, через відповідний
національний орган, що є членом ІСОНЕТ, або міжнародний філіал
ІСОНЕТ в залежності від того, що є придатним.
K. Національний орган, що є членом ІСО/ІЕЦ, повинен докладати
максимум зусиль, щоб стати членом ІСОНЕТ або призначити інший
орган, що буде членом ІСОНЕТ, а також щоб отримати найбільш
прогресивний тип членства, який передбачено для членів ІСОНЕТ.
L. Перед прийняттям стандарту орган стандартизації повинен
надати термін, принаймні 60 днів, для подання зауважень до проекту
стандарту зацікавленими сторонами на території Члена СОТ. Проте
цей термін може бути скорочено у випадках, коли виникають або
загрожують виникненням проблеми безпеки, охорони здоров'я чи
захисту навколишнього середовища. Не пізніше, ніж на початку
терміну для подання зауважень, орган стандартизації повинен
опублікувати повідомлення про такий термін у виданні, про яке
зазначено у параграфі J. У такому повідомленні повинно
зазначатися, наскільки це практично можливо, чи проект стандарту
відхиляється від відповідного міжнародного стандарту.
M. На вимогу будь-якої зацікавленої сторони на території
Члена СОТ орган стандартизації повинен оперативно надати або
розпорядитися надати копію проекту стандарту, який він представив
для зауважень. Будь-яка платня, що стягується за таку послугу (за
винятком фактичних видатків на доставку), повинна бути однаковою
для іноземних і вітчизняних сторін.
N. Орган стандартизації повинен враховувати при подальшій
розробці стандарту ті зауваження, які було отримано протягом
терміну для подання зауважень. За наявності відповідної вимоги на
зауваження, що їх було отримано через органи стандартизації, які
прийняли цей Кодекс доброчинної практики, відповідь повинна
надаватися якомога швидше. Відповідь повинна містити пояснення
того, чому є необхідним відхилення від відповідного міжнародного
стандарту.
O. Відразу після прийняття стандарту він повинен бути
оперативно опублікований.
P. На вимогу будь-якої зацікавленої сторони на території
Члена СОТ орган стандартизації повинен оперативно надати або
розпорядитися надати копію його останньої робочої програми або
стандарту, який було нею введено. Будь-яка платня, що стягується
за таку послугу (за винятком фактичних видатків на доставку),
повинна бути однаковою для іноземних і вітчизняних сторін.
Q. Орган стандартизації повинен доброзичливо ставитися до
консультацій стосовно заяв щодо функціонування цього Кодексу, які
подаються органами стандартизації, що прийняли цей Кодекс
доброчинної практики, і надавати для цього відповідні можливості.
Він повинен докладати належних зусиль для задоволення будь-яких
скарг.
"Результати Уругвайського раунду
багатосторонніх торговельних
переговорів"
Тексти офіційних документів

Соглашение
по техническим барьерам в торговле

Члены, Принимая во внимание Уругвайский раунд многосторонних
торговых переговоров; Желая способствовать целям ГАТТ 1994 года ( 981_003 ); Признавая важный вклад, который могут внести в этом отношении
международные стандарты и системы оценки соответствия качества
путем повышения эффективности производства и облегчения ведения
международной торговли; Желая поэтому поощрять разработку таких международных
стандартов и систем оценки соответствия; Желая, однако, обеспечить условия к тому, чтобы технические
регламенты и стандарты, включая требования к упаковке, маркировке,
этикетированию и процедурам оценки соответствия техническим
регламентам и стандартам, не создавали излишних препятствий для
международной торговли; Признавая, что ни одной стране не должно быть
воспрепятствовано принятие мер, необходимых для обеспечения
качества ее экспорта, или защиты жизни и здоровья людей, животных
или растений, охраны окружающей среды, или предотвращения обманной
практики, причем на том уровне, который она считает
целесообразным, при условии соблюдения требования, что подобные
меры не применяются таким способом, который представлял бы собой
средство произвольной или неоправданной дискриминации между
странами, в которых преобладают идентичные условия, либо средство
скрытого ограничения международной торговли, и в других отношениях
находятся в соответствии с положениями настоящего Соглашения; Признавая, что ни одной стране не должно быть
воспрепятствовано принятие мер, необходимых для защиты ее
важнейших интересов безопасности; Признавая вклад, который международная стандартизация может
внести в передачу технологии из развитых в развивающиеся страны; Признавая, что развивающиеся страны могут сталкиваться со
специфическими трудностями при формулировании и применении
технических регламентов и стандартов и процедур оценки
соответствия техническим регламентам и стандартам, и желая
содействовать им в их соответствующих усилиях; Настоящим договариваются о нижеследующем:
Статья 1
Общие положения
1.1. Общие термины применительно к стандартизации и
процедурам оценки соответствия, как правило, имеют значение,
закрепленное за ними определениями, принятыми в системе
Организации Объединенных Наций и международными органами по
стандартизации, с учетом их контекста, а также предмета и цели
настоящего Соглашения. 1.2. Однако для целей настоящего Соглашения применяется
значение терминов, закрепленное в Приложении 1. 1.3. Все товары, включая промышленные и сельскохозяйственные
товары, подпадают под действие положений настоящего Соглашения. 1.4. Закупочные спецификации, подготавливаемые
правительственными органами для нужд собственного производства и
потребления, не регулируются положениями настоящего Соглашения, а
определяются Соглашением по правительственным закупкам в
соответствии с его сферой действия. 1.5. Положения настоящего Соглашения не применяются к
санитарным и фитосанитарным мерам, определенным в Приложении A
Соглашения по применению санитарных и фитосанитарных мер
( 981_006 ). 1.6. Все ссылки в настоящем Соглашении на технические
регламенты, стандарты и процедуры оценки соответствия
истолковываются таким образом, чтобы включать любые их изменения и
любые дополнения к правилам или обеспечиваемому ими охвату
товаров, за исключением изменений и дополнений несущественного
характера.
Технические регламенты и стандарты
Статья 2
Подготовка, утверждение и применение технических
регламентов центральными правительственными органами
В отношении их центральных правительственных органов: 2.1. Члены обеспечивают применительно к техническим
регламентам, чтобы товарам, импортируемым с территории любого
члена, предоставлялся режим не менее благоприятный, чем тот,
который предоставляется подобным товарам национального
происхождения и подобным товарам, происходящим из любой другой
страны. 2.2. Члены обеспечивают, чтобы технические регламенты не
подготавливались, не принимались или не утверждались таким
образом, чтобы создавать или приводить к созданию излишних
препятствий в международной торговле. С этой целью технические
регламенты не оказывают на торговлю более ограничительное
воздействие, чем это необходимо для достижения законных целей,
принимая в расчет риски, которые возникали бы при их невыполнении.
Такими законными целями являются, в частности, требования
национальной безопасности; предотвращение обманной практики;
защита здоровья или безопасности людей, жизни или здоровья
животных или растений, либо охрана окружающей среды. При оценке
подобных рисков учитываются такие факторы как, в частности,
имеющаяся научная и техническая информация, соответствующая
технология обработки или предполагаемое конечное использование
товаров. 2.3. Технические регламенты не сохраняются в силе, если
обстоятельств или причин, вызвавших их принятие, больше не
существует, или если изменившиеся обстоятельства или причины
позволяют использовать способы, оказывающие менее ограничительное
воздействие на торговлю. 2.4. В том случае, если возникает потребность в технических
правилах, и существуют соответствующие международные стандарты или
завершается их разработка, члены используют их или их
соответствующие разделы в качестве основы для своих технических
регламентов, за исключением случаев, когда подобные международные
стандарты или их соответствующие разделы были бы неэффективными
или неподходящими средствами для достижения законных преследуемых
целей, например, вследствие существенных климатических или
географических факторов или существенных технологических проблем. 2.5. Член, подготавливающий, утверждающий или применяющий
технический регламент, который может оказывать существенное
воздействие на торговлю других членов, по просьбе другого члена
разъясняет необходимость подобного технического регламента с точки
зрения положений пунктов 2-4. Когда же технический регламент
подготавливается, принимается или применяется для достижения одной
из законных целей, четко указанных в пункте 2, и соответствует
международным стандартам в данной области, то предполагается, что
он не создает излишнего препятствия международной торговли. 2.6. С целью согласования технических регламентов на возможно
более широкой основе члены в пределах своих возможностей принимают
полноценное участие в подготовке соответствующими международными
органами по стандартизации международных стандартов для товаров, в
отношении которых они либо приняли, либо предполагают принять
технические регламенты. 2.7. Члены благожелательно рассматривают возможность принятия
в качестве эквивалента технических регламентов других членов, даже
если такие регламенты отличаются от их собственных, при условии,
что они удостоверяются, что эти правила адекватно отвечают целям
их собственных регламентов. 2.8. В соответствующих случаях, члены устанавливают
технические регламенты, основанные прежде всего на требованиях к
эксплуатационным характеристикам товара, а не на требованиях к его
конструктивным или описательным характеристикам. 2.9. В тех случаях, когда соответствующий международный
стандарт отсутствует, либо техническое содержание разрабатываемого
технического регламента не соответствует техническому содержанию
соответствующих международных стандартов, и если технический
регламент может оказать существенное воздействие на торговлю
других членов, члены:
2.9.1. публикуют на соответствующей ранней стадии
уведомление в печати о предполагаемом введении конкретного
технического регламента, с тем, чтобы дать возможность
заинтересованным сторонам в других членах ознакомиться с ним;
2.9.2. через Секретариат уведомляют других членов о
товарах, охватываемых разрабатываемым техническим регламентом,
сопровождая уведомление кратким указанием цели и обоснования
разрабатываемого технического регламента. Такие уведомления
публикуются на соответствующей ранней стадии, когда еще могут быть
внесены поправки и учтены замечания;
2.9.3. по запросу предоставляют другим членам подробные
описания или копии разрабатываемого технического регламента и, по
возможности, указывают разделы, которые существенно отличаются от
соответствующих международных стандартов;
2.9.4. без дискриминации предоставляют другим членам
обоснованный период времени для подготовки ими замечаний в
письменной форме, обсуждения этих замечаний по запросу и учета
этих письменных замечаний, а также результатов данных обсуждений. 2.10. При условии соблюдения положений вступительной части
пункта 9, член, в случае возникновения или наличия угрозы
возникновения неотложных проблем безопасности, здоровья, охраны
окружающей среды или национальной безопасности, может, по своему
усмотрению, не прибегать к действиям, перечисленным в пункте 9,
при условии, что данный член после принятия технического правила:
2.10.1. через Секретариат немедленно уведомляет других
членов о конкретном техническом регламенте и охваченных товарах,
сопровождая уведомление кратким указанием цели и причины введения
технического регламента, включая изложение сути этих неотложных
проблем;
2.10.2. по запросу предоставляет другим членам копии
технического регламента;
2.10.3. без дискриминации дает другим членам возможность
представить их замечания в письменной форме, по запросу обсуждает
эти замечания и учитывает эти письменные замечания, а также
результаты данных обсуждений. 2.11. Члены обеспечивают, чтобы все принимаемые технические
регламенты незамедлительно публиковались, либо иным способом
делались доступными, с тем чтобы дать возможность заинтересованным
сторонам в других членах ознакомиться с ними. 2.12. За исключением срочных обстоятельств, указанных в
пункте 10, члены предусматривают разумный период времени между
опубликованием технических регламентов и их вступлением в силу с
тем, чтобы дать время товаропроизводителям в экспортирующих
странах-членах, и особенно в развивающихся странах-членах,
адаптировать их товары или методы производства к требованиям
импортирующей страны-члена.
Статья 3
Подготовка, утверждение и применение технических
регламентов местными правительственными органами
и неправительственными органами
В отношении местных правительственных и неправительственных
органов в пределах их территорий: 3.1. Члены принимают такие доступные им разумные меры,
которые обеспечивали бы соблюдение подобными органами положений
статьи 2, за исключением обязательства об уведомлении, указанного
в пунктах 9.2 и 10.1 статьи 2. 3.2. Члены обеспечивают, чтобы в отношении технических
регламентов местных правительственных органов, непосредственно
подчиненных центральному правительству членов, направлялись
уведомления в соответствии с положениями пунктов 9.2 и 10.1 статьи
2; причем уведомление не требуется, если техническое содержание
подобного технического регламента в основном соответствует
содержанию технического регламента центральных правительственных
органов данного члена, уведомление о котором уже публиковалось
ранее. 3.3. Члены могут требовать, чтобы контакты с другими членами,
включая уведомления, предоставление информации, замечания и
обсуждения, указанные в пунктах 9 и 10 статьи 2, устанавливались
через центральное правительственное учреждение. 3.4. Члены не принимают меры, которые требуют от местных
правительственных органов или неправительственных органов,
находящихся в пределах их территорий, или поощряют их действовать
способом, несовместимым с положениями статьи 2. 3.5. Члены несут полную ответственность по настоящему
Соглашению за соблюдение всех положений статьи 2. Члены
разрабатывают и реализуют позитивные меры и механизмы в поддержку
соблюдения положений статьи 2 иными органами, нежели центральные
правительственные учреждения.
Статья 4
Подготовка, утверждение и применение стандартов
4.1. Члены обеспечивают, чтобы их центральные
правительственные органы по стандартизации признавали и соблюдали
Кодекс добросовестной практики применительно к подготовке,
утверждению и применению стандартов, приведенный в Приложении 3 к
настоящему Соглашению (именуемый в настоящем Соглашении как
"Кодекс добросовестной практики"). Они предпринимают такие
доступные им разумные меры, чтобы обеспечить признание и
соблюдение Кодекса добросовестной практики местными
правительственными и неправительственными органами по
стандартизации, находящимися в пределах их территорий, а также
региональными органами по стандартизации, членами которых они или
один или больше органов, находящихся в пределах их территорий,
являются. Кроме того, члены не принимают меры, которые бы прямо
или косвенно требовали от подобных органов или поощряли их
действовать способом, несовместимым с Кодексом добросовестной
практики. Обязательства членов в отношении соблюдения органами по
стандартизации положений Кодекса добросовестной практики
применяются независимо от того, признал или не признал орган по
стандартизации Кодекс добросовестной практики. 4.2. Органы по стандартизации, которые признали Кодекс
добросовестной практики и соблюдают его, признаются членами как
соблюдающие принципы настоящего Соглашения.
Соответствие техническим регламентам и стандартам
Статья 5
Процедуры оценки соответствия
центральными правительственными органами
5.1. Члены обеспечивают, чтобы в случаях, когда требуется
позитивное подтверждение соответствия техническим регламентам или
стандартам, их центральные правительственные органы применяли к
товарам, происходящим с территорий других членов, следующие
положения:
5.1.1. процедуры оценки соответствия разрабатываются,
утверждаются и применяются таким образом, чтобы предоставлять
допуск поставщикам подобных товаров, происходящих с территорий
других членов, на условиях, не менее благоприятных, чем те,
которые в сравнимой ситуации предоставляются поставщикам подобных
товаров национального происхождения или происходящих из любой иной
страны; доступ влечет за собой право поставщика на проведение
оценки соответствия с соблюдением правил этой процедуры, включая,
где это предусмотрено, возможность проводить оценку соответствия
на производственной площадке и получать штамп этой оценки;
5.1.2. процедуры оценки соответствия не разрабатываются,
не утверждаются и не применяются таким образом, чтобы создавать
или приводить к созданию излишних препятствий международной
торговле. Это означает, в частности, что процедуры оценки
соответствия не являются более строгими и не применяются более
строго, чем это необходимо для получения импортирующей
страной-членом достаточной уверенности в том, что товары
соответствуют применяемым техническим регламентам или стандартам,
учитывая риски, которые возникали бы вследствие несоответствия. 5.2. При применении положений пункта 1 члены обеспечивают,
чтобы:
5.2.1. процедуры оценки соответствия проводились и
завершались как можно быстрее, причем в отношении товаров,
происходящих с территорий других членов, в не менее благоприятной
очередности, чем для подобных отечественных товаров;
5.2.2. публиковалась стандартная продолжительность
проведения каждой процедуры оценки соответствия, или чтобы
предполагаемая продолжительность ее проведения сообщалась
заявителю по запросу; при получении заявки компетентный орган
оперативно изучал степень полноты документации и ясным и
исчерпывающим образом информировал заявителя обо всех недостатках;
компетентный орган как можно скорее ясным и исчерпывающим образом
доводил результаты оценки до сведения заявителя, с тем чтобы при
необходимости можно было принять корректирующую меру; даже если
заявка имеет недостатки, компетентный орган, по просьбе заявителя,
производил, насколько это осуществимо, оценку соответствия; и
чтобы заявителю по запросу сообщалось о стадии реализации этой
процедуры с объяснением любой задержки;
5.2.3. требования в отношении информации ограничивались
минимумом, необходимым для оценки соответствия и установления
размера оплаты;
5.2.4. конфиденциальность информации о товарах,
происходящих с территорий других членов, которая выявляется или
предоставляется в связи с такими процедурами оценки соответствия,
соблюдалась точно так же, как и в отношении отечественных товаров,
и таким образом, чтобы обеспечить защиту законных коммерческих
интересов;
5.2.5. любые сборы, начисляемые в связи с оценкой
соответствия товаров, происходящих с территорий других членов,
были равны любым сборам, взимаемым за оценку соответствия подобных
товаров отечественного происхождения или происходящих из любой
иной страны, учитывая коммуникационные, транспортные и прочие
расходы, обусловленные различиями в местонахождении
производственной площадки заявителя и органа по оценке
соответствия;
5.2.6. выбор производственных площадок, используемых в
процедурах оценки соответствия, и процесс отбора образцов не
приводили к созданию излишних неудобств для заявителей или их
агентов;
5.2.7. всякий раз, когда в спецификации товара после
определения его соответствия применяемым техническим регламентам
или стандартам вносятся изменения, процедура оценки соответствия в
отношении модифицированного товара ограничивалась определением
того, что является необходимым для получения достаточной
уверенности в том, что данный товар по-прежнему отвечает
соответствующим техническим регламентам или стандартам;
5.2.8. существовала процедура рассмотрения претензий,
касающихся выполнения процедуры оценки соответствия, и принятия
корректирующей меры в том случае, если претензия обоснована. 5.3. Ничто в пунктах 1 и 2 не препятствует членам проводить
разумные проверки на месте в пределах их территорий. 5.4. В тех случаях, когда требуется позитивное подтверждение,
что товары соответствуют техническим регламентам или стандартам, и
существуют соответствующие руководства или рекомендации,
выпущенные международными органами по стандартизации, или
завершается их разработка, члены обеспечивают, чтобы центральные
правительственные органы использовали их, или их соответствующие
разделы в качестве основы для своих процедур оценки соответствия,
за исключением случаев, должным образом разъясняемых по запросу,
когда такие руководства и рекомендации или их соответствующие
разделы являются для заинтересованных членов неподходящими, в
частности, по таким причинам как требования национальной
безопасности; предотвращение обманной практики; защита здоровья
или безопасности людей, жизни или здоровья животных или растений,
или охрана окружающей среды; существенные климатические или другие
географические факторы; существенные технологические или
инфраструктурные проблемы. 5.5. С целью согласования процедур оценки соответствия на
возможно более широкой основе члены в пределах своих возможностей
принимают полноценное участие в подготовке соответствующими
международными органами по стандартизации руководств и
рекомендаций в области процедур оценки соответствия. 5.6. В тех случаях, когда соответствующее руководство или
рекомендация международного органа по стандартизации отсутствует,
или техническое содержание разрабатываемой процедуры оценки
соответствия не согласуется с соответствующими руководствами и
рекомендациями, выпущенными международными органами по
стандартизации, и если эта процедура оценки соответствия может
оказать существенное влияние на торговлю других членов, члены:
5.6.1. публикуют на соответствующей ранней стадии
уведомление в печати о предполагаемом введении конкретной
процедуры оценки соответствия, с тем чтобы дать возможность
заинтересованным сторонам в других странах-членах ВТО ознакомиться
с ним;
5.6.2. через Секретариат уведомляют других членов о
товарах, охватываемых разрабатываемой процедурой оценки
соответствия, сопровождая уведомление кратким указанием ее цели и
обоснования. Такие уведомления публикуются на соответствующей
ранней стадии, когда еще могут быть внесены поправки и учтены
замечания;
5.6.3. по запросу предоставляют другим членам подробные
описания или копии разрабатываемой процедуры и по возможности,
указывают разделы, которые существенно отклоняются от
соответствующих руководств или рекомендаций, выпущенных
международными органами по стандартизации;
5.6.4. без дискриминации предоставляют другим членам
разумный период времени для подготовки ими замечаний в письменной
форме, обсуждения этих замечаний по запросу и учета этих
письменных замечаний и результатов этих обсуждений. 5.7. При условии соблюдения положений вступительной части
пункта 6, член в случае возникновения или наличия угрозы
возникновения неотложных проблем безопасности, здоровья, защиты
окружающей среды или национальной безопасности, может, по своему
усмотрению, не прибегать к действиям, перечисленным в пункте 6,
при условии, что данный член после принятия процедуры:
5.7.1. через Секретариат немедленно уведомляет других
членов о конкретной процедуре и охваченных товарах с кратким
указанием цели и причины введения процедуры, включая изложение
сути этих неотложных проблем;
5.7.2. по запросу предоставляет другим членам копии
правил по данной процедуре;
5.7.3. без дискриминации дает другим членам возможность
представить их замечания в письменной форме, по запросу обсуждает
эти замечания и учитывает эти письменные замечания, а также
результаты этих обсуждений. 5.8. Члены обеспечивают, чтобы все принимаемые процедуры
оценки соответствия незамедлительно публиковались, либо иным
способом делались доступными с тем, чтобы дать возможность
заинтересованным сторонам в других членах ознакомиться с ними. 5.9. За исключением срочных обстоятельств, указанных в пункте
7, члены предусматривают разумный промежуток времени между
опубликованием требований, касающихся процедур оценки
соответствия, и их вступлением в силу, с тем чтобы дать время
производителям в экспортирующих странах-членах, и особенно в
развивающихся странах-членах, адаптировать их товары или методы
производства к требованиям импортирующей страны-члена.

Статья 6
Признание оценки соответствия
центральными правительственными органами
В отношении их центральных правительственных органов: 6.1. Без ущерба для положений пунктов 2 и 4 члены по
возможности обеспечивают, чтобы результаты процедур оценки
соответствия признавались в других членах, даже когда подобные
процедуры отличаются от их собственных, при условии, что они
удостоверяются в таком же соответствии данных процедур применяемым
техническим регламентам или стандартам, как и их собственные
процедуры. Признается, что может требоваться проведение
предварительных консультаций с целью достижения взаимоприемлемой
договоренности, в частности, относительно:
6.1.1. адекватной и авторитетной технической компетенции
соответствующих органов оценки соответствия в экспортирующей
стране-члене, с тем чтобы существовала уверенность в
долговременной надежности их результатов оценки соответствия; в
этом отношении, соответствие руководствам или рекомендациям в этой
области, выпущенным международными органами по стандартизации,
подтвержденное к примеру, путем аккредитации, считается
свидетельством достаточной технической компетенции;
6.1.2. ограниченности признания результатов оценки
соответствия лишь теми результатами, которые получены назначенными
органами в экспортирующих странах-членах. 6.2. Члены обеспечивают, чтобы их процедуры оценки
соответствия делали возможным, насколько это осуществимо,
реализацию положений пункта 1. 6.3. Членам рекомендуется благожелательно рассматривать
просьбы других членов о проведении переговоров с целью заключения
соглашений о взаимном признании результатов процедур оценки
соответствия. Члены могут требовать, чтобы такие соглашения
отвечали критериям пункта 1 и приводили к взаимному удовлетворению
с точки зрения имеющихся у них возможностей в плане содействия
торговле соответствующими товарами. 6.4. Членам рекомендуется разрешать органам по оценке
соответствия, расположенным на территориях других членов,
участвовать в их процедурах оценки соответствия на условиях не
менее благоприятных, чем те, которые предоставляются органам,
расположенным в пределах их территорий или на территории любой
другой страны.
Статья 7
Процедуры оценки соответствия
местными правительственными органами
В отношении их местных правительственных органов в пределах
их территорий: 7.1. Члены принимают такие доступные им разумные меры,
которые обеспечивали бы выполнение такими органами положений
статей 5 и 6, за исключением обязательства об уведомлении,
указанного в пунктах 6.2 и 7.1 статьи 5. 7.2. Члены обеспечивают, чтобы в отношении процедур оценки
соответствия, применяемых местными правительственными органами,
непосредственно подчиненными центральному правительству в членах,
направлялись уведомления в соответствии с положениями пунктов 6.2
и 7.1 статьи 5; причем уведомления не требуются, если техническое
содержание таких процедур оценки соответствия в основном
соответствует техническому содержанию процедур оценки соответствия
центральных правительственных органов заинтересованных членов,
уведомления о которых уже публиковались ранее. 7.3. Члены могут требовать, чтобы контакты с другими членами,
включая уведомления, предоставление информации, замечания и
обсуждения, указанные в пунктах 6 и 7 статьи 5, устанавливались
через центральное правительственное учреждение. 7.4. Члены не принимают меры, которые требуют от местных
правительственных органов в пределах их территорий или поощряют их
действовать способом, несовместимым с положениями статей 5 и 6. 7.5. Члены несут полную ответственность по настоящему
Соглашению за соблюдение всех положений статей 5 и 6. Члены
разрабатывают и реализуют позитивные меры и механизмы в поддержку
соблюдения положений статей 5 и 6 иными органами, нежели
центральные правительственные учреждения.
Статья 8
Процедуры оценки соответствия
неправительственными органами
8.1. Члены принимают такие доступные им разумные меры,
которые обеспечивали бы соблюдение неправительственными органами в
пределах их территорий, проводящими процедуры оценки соответствия,
положений статей 5 и 6, за исключением обязательства уведомлять о
разрабатываемых процедурах оценки соответствия. Кроме того, члены
не принимают меры, результатом которых было бы прямое или
косвенное требование или поощрение таких органов действовать
способом, несовместимым с положениями статей 5 и 6. 8.2. Члены обеспечивают, чтобы их центральные
правительственные органы полагались на процедуры оценки
соответствия, проводимые неправительственными органами, только в
том случае, если эти органы соблюдают положения статей 5 и 6, за
исключением обязательства уведомлять о разрабатываемых процедурах
оценки соответствия.
Статья 9
Международные и региональные системы
9.1. В том случае, когда требуется позитивная гарантия
соответствия техническому регламенту или стандарту, члены, когда
это целесообразно, формулируют и принимают международные системы
оценки соответствия и становятся их членами или участвуют в них. 9.2. Члены принимают доступные им разумные меры к тому, чтобы
международные и региональные системы оценки соответствия, членами
или участниками которых являются соответствующие органы в пределах
их территорий, согласовались с положениями статей 5 и 6. Кроме
того, члены не принимают меры, результатом которых было бы прямое
или косвенное требование или поощрение таких систем действовать
способом, несовместимым с любым из положений статей 5 и 6. 9.3. Члены обеспечивают, чтобы их центральные
правительственные органы полагались на международные или
региональные системы оценки соответствия только в той степени, в
какой эти системы согласуются с надлежащими положениями статей 5 и
6.
Информация и содействие
Статья 10
Информация о технических регламентах, стандартах
и процедурах оценки соответствия
10.1. Каждый член обеспечивает создание информационного
центра, способного отвечать на все обоснованные запросы других
членов и заинтересованных сторон в других членах, а также
предоставлять соответствующую документацию, касающуюся:
10.1.1. любых технических регламентов, утвержденных или
разрабатываемых в пределах его территории центральными или
местными правительственными органами, неправительственными
органами, правомочными вводить в действие технический регламент,
или региональными органами по стандартизации, членами или
участниками которых такие органы являются;
10.1.2. любых стандартов, утвержденных или
разрабатываемых в пределах его территории центральными или
местными правительственными органами, или региональными органами
по стандартизации, членами или участниками которых такие органы
являются;
10.1.3. любых процедур оценки соответствия или
разрабатываемых процедур оценки соответствия, которые
осуществляются в пределах его территории центральными или местными
правительственными органами или неправительственными органами,
правомочными вводить в действие технический регламент, или
региональными органами, членами или участниками которых такие
органы являются;
10.1.4. членства и участия члена или соответствующих
центральных или местных правительственных органов в пределах его
территории, в международных и региональных органах по
стандартизации и системах оценки соответствия, а также в
двусторонних и многосторонних договоренностях в рамках настоящего
Соглашения; он также должен быть в состоянии предоставить
достаточную информацию относительно условий таких систем и
положений таких договоренностей;
10.1.5. источников уведомлений, публикуемых согласно
настоящему Соглашению, или предоставления информации относительно
того, где такая информация может быть получена; и
10.1.6. местонахождения информационных центров,
упомянутых в пункте 3. 10.2. Если, однако, по правовым или административным причинам
членом создается более одного информационного центра, то данный
член предоставляет другим членам полную и четкую информацию о
сфере ответственности каждого из этих информационных центров.
Кроме того, такой член обеспечивает, чтобы любые запросы,
направленные в неподходящий информационный центр, незамедлительно
передавались в требуемый информационный центр. 10.3. Каждый член принимает доступные ему разумные меры, к
тому, чтобы обеспечить создание одного или нескольких
информационных центров, способных отвечать на все обоснованные
запросы других членов и заинтересованных сторон в других членах, а
также предоставлять соответствующую документацию или информацию о
том, где могут быть получены требуемые документы, касающиеся:
10.3.1. любых стандартов, утвержденных или
разрабатываемых в пределах его территории неправительственными
органами по стандартизации или региональными органами по
стандартизации, членами или участниками которых такие органы
являются;
10.3.2. любых процедур оценки соответствия или
разрабатываемых процедур оценки соответствия, которые
осуществляются в пределах его территории неправительственными
органами по стандартизации или региональными органами по
стандартизации, членами или участниками которых такие органы
являются; и
10.3.3. членства и участия соответствующих
неправительственных органов в пределах его территории в
международных и региональных органах по стандартизации и системах
оценки соответствия, а также в двусторонних и многосторонних
договоренностях в рамках настоящего Соглашения; они также должны
быть в состоянии предоставить достаточную информацию относительно
условий таких систем и положений таких договоренностей. 10.4. Члены принимают такие доступные им обоснованные меры,
которые бы обеспечивали, чтобы в случае запроса другими членами
или заинтересованными сторонами в других членах копий документов в
соответствии с положениями настоящего Соглашения они
предоставлялись по справедливой цене (если таковая имеется),
которая, без учета реальной стоимости пересылки, является
одинаковой для граждан1 соответствующего члена или любого другого
члена. __________________
1 Для целей настоящего пункта под "гражданами", применительно
к отдельной таможенной территории, являющейся членом, понимаются
физические или юридические лица, которые постоянно проживают или
владеют действительно существующими и действующими промышленными
или коммерческими предприятиями на этой таможенной территории.
10.5. Развитые страны-члены, по просьбе других членов,
предоставляют переводы документов, относящихся к конкретному
уведомлению, на английском, испанском, или французском языках,
или, в случае объемной документации, краткое изложение таких
документов. 10.6. Секретариат по получении им уведомления в соответствии
с положениями настоящего Соглашения, рассылает копии этих
уведомлений всем членам и заинтересованным международным органам
по стандартизации и оценке соответствия, и обращает внимание
развивающихся стран-членов на любые уведомления, касающиеся
товаров, представляющих для них особый интерес. 10.7. Когда член достигает договоренности с любой другой
страной или странами по вопросам, относящимся к техническим
регламентам, стандартам или процедурам оценки соответствия,
которые могут оказывать существенное воздействие на торговлю, то
по крайней мере один член, участвующий в такой договоренности,
через Секретариат уведомляет других членов о товарах, охваченных
данной договоренностью, снабжая уведомление кратким описанием этой
договоренности. Заинтересованным членам рекомендуется по запросу
вступать в консультации с другими членами с целью заключения
подобных договоренностей, либо достижения согласия на их участие в
таких договоренностях. 10.8. Ничто в настоящем Соглашении не истолковывается как
требующее:
10.8.1. публикации текстов на языке, отличном от языка
члена;
10.8.2. предоставления отдельных разделов или полных
копий проектов документов на языке, отличном от языка члена, за
исключением случаев, указанных в пункте 5; или
10.8.3. предоставления членами любой информации,
раскрытие которой они рассматривают как идущее вразрез с их
основными интересами безопасности. 10.9. Уведомления направляются в Секретариат на английском,
испанском или французском языках. 10.10. Члены назначают единый центральный правительственный
орган, отвечающий за выполнение на национальном уровне положений,
касающихся процедур уведомления согласно настоящему Соглашению, за
исключением процедур, включенных в Приложение 3. 10.11. Если, однако, по юридическим или административным
причинам ответственность за процедуры уведомления поделена между
двумя или более центральными правительственными ведомствами,
соответствующий член предоставляет другим членам полную и ясно
изложенную информацию о сфере ответственности каждого из этих
ведомств.
Статья 11
Техническое содействие другим членам
11.1. Члены по запросу консультируют других членов, и
особенно развивающиеся страны-члены, по вопросам подготовки
технических регламентов. 11.2. Члены по запросу консультируют других членов, особенно
развивающиеся страны-члены, и на взаимно согласованных условиях
оказывают им техническое содействие в отношении создания
национальных органов по стандартизации и участия в международных
органах по стандартизации, а также поощряют их национальные органы
по стандартизации действовать аналогичным образом. 11.3. Члены по запросу принимают доступные им обоснованные
меры с целью вовлечения регламентирующих органов в пределах их
территорий в деятельность по консультированию других членов,
особенно развивающихся стран-членов, и оказывают им техническое
содействие на взаимно согласованных условиях в отношении:
11.3.1. создания регламентирующих органов или органов
для оценки соответствия техническим регламентам; и
11.3.2. способов наилучшего выполнения их технических
регламентов. 11.4. Члены по запросу принимают доступные им обоснованные
меры по предоставлению консультативных услуг другим членам,
особенно развивающимся странам-членам, и на взаимно согласованных
условиях оказывают им техническое содействие в отношении создания
органов для оценки соответствия стандартам, принятым в пределах
территории члена, направившего запрос. 11.5. Члены по запросу консультируют других членов, особенно
развивающиеся страны-члены, и на взаимно согласованных условиях
оказывают им техническое содействие в отношении шагов, которые
надлежит предпринять их производителям, если они желают получить
доступ к системам оценки соответствия, используемым
правительственными и неправительственными органами в пределах
территории члена, получающего запрос. 11.6. Члены, являющиеся членами или участниками международных
или региональных систем оценки соответствия, по запросу
консультируют других членов, особенно развивающиеся страны-члены,
и на взаимно согласованных условиях оказывают им техническое
содействие в отношении создания учреждений и правовых рамок,
которые позволили бы им выполнять обязательства, вытекающие из
членства или участия в таких системах. 11.7. Члены по соответствующему запросу поощряют органы в
пределах их территорий, являющиеся членами или участниками
международных или региональных систем по оценке соответствия,
консультировать других членов, особенно развивающиеся
страны-члены, и рассматривать поступающие от них запросы об
оказании технического содействия в отношении создания учреждений,
которые позволили бы соответствующим органам в пределах их
территорий выполнять обязательства, вытекающие из членства или
участия. 11.8. При предоставлении другим членам консультативных услуг
и оказании им технического содействия согласно пунктам 1-7, члены
отдают приоритет потребностям наименее развитых стран-членов.
Статья 12
Специальный и дифференцированный режим
в отношении развивающихся стран-членов
12.1. Члены обеспечивают развивающимся странам-членам,
являющихся участниками настоящего Соглашения, дифференцированный и
более благоприятный режим путем выполнения следующих положений, а
также путем выполнения соответствующих положений других статей
настоящего Соглашения. 12.2. Члены уделяют особое внимание положениям настоящего
Соглашения, касающимся прав и обязанностей развивающихся
стран-членов, и при реализации настоящего Соглашения как в
национальном масштабе, так и в рамках институциональных
механизмов, устанавливаемых по настоящему Соглашению учитывают
особые потребности в плане развития, а также особые финансовые и
торговые потребности развивающихся стран-членов. 12.3. Члены в процессе подготовки и применения технических
регламентов, стандартов и процедур оценки соответствия учитывают
особые потребности в плане развития, а также особые финансовые и
торговые потребности развивающихся стран-членов, с тем чтобы такие
регламенты, стандарты и процедуры оценки соответствия не создавали
излишних препятствий для экспорта из развивающихся стран-членов. 12.4. Члены признают, что несмотря на возможное наличие
международных стандартов, руководств и рекомендаций, развивающиеся
страны-члены в их особых технологических и социально-экономических
условиях принимают определенные технические регламенты, стандарты
или процедуры оценки соответствия, направленные на сохранение
местной технологии и методов и процессов производства, отвечающих
их потребностям развития. Поэтому члены признают, что от
развивающихся стран-членов не следует ожидать использования
международных стандартов в качестве основы для их технических
регламентов или стандартов, включая методы испытаний, которые не
отвечают их потребностям развития, а также финансовым и торговым
потребностям. 12.5. Члены принимают доступные им разумные меры для
обеспечения того, чтобы международные органы по стандартизации и
международные системы оценки соответствия были организованы и
действовали таким образом, который способствовал бы активному и
представительному участию соответствующих органов во всех членах,
учитывая особые проблемы развивающихся стран-членов. 12.6. Члены принимают доступные им разумные меры для
обеспечения того, чтобы в случае запроса со стороны развивающихся
стран-членов международные органы по стандартизации изучали
возможность применения и, и если это осуществимо, подготавливали
международные стандарты в отношении товаров, представляющих особый
интерес для развивающихся стран-членов. 12.7. Члены в соответствии с положениями статьи 11 оказывают
техническое содействие развивающимся странам-членам для
обеспечения того, чтобы подготовка и применение технических
регламентов, стандартов и процедур оценки соответствия не
создавали излишних препятствий для расширения и диверсификации
экспорта из развивающихся стран-членов. При определении условий
оказания технического содействия учитывается уровень развития
запрашивающих стран-членов, и в особенности наименее развитых
стран-членов. 12.8. Признается, что в сфере подготовки и применения
технических регламентов, стандартов и процедур оценки соответствия
развивающиеся страны-члены могут сталкиваться с особыми
проблемами, включая институциональные и инфраструктурные проблемы.
Признается далее, что специфические потребности развития и
торговли развивающихся стран-членов, а также уровень их
технологического развития могут ограничивать их способность
полностью выполнять их обязательства по настоящему Соглашению.
Поэтому члены в полной мере учитывают это обстоятельство.
Соответственно в целях обеспечения того, чтобы развивающиеся
страны-члены были в состоянии соблюдать положения настоящего
Соглашения, Комитет по техническим барьерам в торговле,
предусмотренный статьей 13 (именуемый в настоящем Соглашении как
"Комитет") наделяется правом предоставлять по запросу четко
определенные, ограниченные по срокам полные или частичные
освобождения от обязательств по настоящему Соглашению. При
рассмотрении таких запросов Комитет учитывает особые проблемы в
области подготовки и применения технических регламентов,
стандартов и процедур оценки соответствия и специфические
потребности развития и торговли данной развивающейся страны-члена
в целях развития и торговли, а также уровень ее технологического
развития, что может ограничить ее способность полностью выполнять
ее обязательства по настоящему Соглашению. Комитет особо учитывает
специфические проблемы наименее развитых членов. 12.9. В ходе консультаций развитые страны-члены учитывают
особые трудности, испытываемые развивающимися странами-членами при
формулировании и применении стандартов и технических регламентов,
процедур оценки соответствия, и в своем желании содействовать
развивающимся странам-членам в их соответствующих усилиях развитые
страны-члены учитывают специфические потребности развивающихся
стран-членов в отношении финансирования, торговли и развития. 12.10. Комитет периодически рассматривает специальный и
дифференцированный режим, предоставленный развивающимся
странам-членам на национальном и международном уровнях, как это
установлено настоящим Соглашением.
Институциональные органы,
консультации и урегулирование споров
Статья 13
Комитет по техническим барьерам в торговле
13.1. Настоящим учреждается Комитет по техническим барьерам в
торговле, в состав которого входят представители от каждого члена.
Комитет избирает своего председателя и собирается по мере
необходимости, но не реже чем один раз в год, с тем чтобы
предоставить членам возможность провести консультации по любым
вопросам, касающимся функционирования настоящего Соглашения или
реализации его целей, а также выполняет такие обязанности, какие
возлагаются на него по настоящему Соглашению или членами. 13.2. При необходимости, Комитет учреждает рабочие группы или
другие органы для выполнения таких обязанностей, которые могут
быть возложены на них Комитетом согласно соответствующим
положениям настоящего Соглашения. 13.3. Понимается, что следует избегать ненужного дублирования
между работой в рамках настоящего Соглашения и деятельностью
правительств в других технических органах. Комитет изучает эту
проблему с целью сведения такого дублирования к минимуму.
Статья 14
Консультации и урегулирование споров
14.1. Консультации и урегулирование споров в связи с любым
вопросом, затрагивающим действие настоящего Соглашения,
осуществляются под эгидой Органа разрешения споров и проводятся, с
соответствующими изменениями, с соблюдением положений статей XXII
и XXIII ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ), которые были развиты и применены
в Договоренности о разрешении споров. 14.2. По просьбе того или иного участника спора третейская
группа по урегулированию спора может создавать техническую
экспертную группу для оказания помощи в вопросах технического
характера, требующих детального рассмотрения со стороны экспертов. 14.3. Деятельность технических экспертных групп регулируется
процедурами Приложения 2. 14.4. К изложенным выше положениям об урегулировании споров
можно прибегать в тех случаях, когда член считает, что другой член
не достиг удовлетворительных результатов по статьям 3, 4, 7, 8 и
9, и его торговые интересы существенно задеты. В этой связи
полученные результаты рассматриваются так же, как если бы орган, о
котором идет речь, являлся членом.
Заключительные положения
Статья 15
Заключительные положения
Оговорки
15.1. Оговорки в отношении любого из положений настоящего
Соглашения не могут вноситься без согласия других членов.
Обзоры
15.2. Каждый член незамедлительно после даты вступления для
него в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ) информирует Комитет о
существующих или предпринимаемых мерах в целях обеспечения
осуществления и применения настоящего Соглашения. Впоследствии
Комитет также уведомляется о любых изменениях подобных мер. 15.3. Комитет ежегодно рассматривает осуществление и
функционирование настоящего Соглашения с учетом его целей. 15.4. Не позднее конца третьего года после вступления в силу
Соглашения по ВТО ( 995_342 ) и впоследствии в конце каждого
трехлетнего периода Комитет рассматривает функционирование и
осуществление настоящего Соглашения, включая его положения,
касающиеся транспарентности, с целью подготовки рекомендаций по
корректировке, при необходимости, прав и обязательств по
настоящему Соглашению, с тем чтобы обеспечить взаимную
экономическую выгоду и баланс прав и обязанностей без ущерба для
положений статьи 12. С учетом, среди прочего, опыта,
приобретенного в процессе осуществления настоящего Соглашения,
Комитет, в соответствующих случаях, представляет Совету по
торговле товарами предложения о внесении поправок в текст
настоящего Соглашения.
Приложения
15.5. Приложения к настоящему Соглашению составляют его
неотъемлемую часть.

Приложение 1
Термины и их определения для целей настоящего Соглашения
Термины, приведенные в шестом издании Руководства 2 - 1991
ИСО/МЭК, "Общие термины, касающиеся стандартизации и связанной с
ней деятельностью в этой области", и их определения, при
использовании в настоящем Соглашении, имеют то же значение, что и
в определениях указанного Руководства, учитывая, что услуги
исключены из сферы охвата настоящего Соглашения. Однако, для целей настоящего Соглашения применяются следующие
определения: 1. Технический регламент Документ, в котором устанавливаются характеристики товара или
связанные с ними процессы и методы производства, включая
применимые административные положения, соблюдение которых является
обязательным. Он может также включать или исключительно содержать
требования к терминологии, обозначениям, упаковке, маркировке или
этикетированию в той степени, в которой они применяются к товару,
процессу или методу производства.
Пояснительное замечание
Определение, приводимое в Руководство 2 ИСО/МЭК, не является
обособленным; в его основе лежит так называемая система
"строительного блока".
2. Стандарт Документ, утвержденный компетентным органом, который содержит
предназначенные для общего и многократного использования правила,
руководства или характеристики применительно к товарам или
связанным с ними процессами и методами производства, соблюдение
которых не обязательно. Он может также включать или исключительно
содержать требования к терминологии, обозначениям, упаковке,
маркировке и этикетированию в той степени, в которой они
применяются к товару, процессу или методу производства.
Пояснительное замечание
Термины, определение которых приведено в Руководстве 2
ИСО/МЭК, относятся к товарам, процессам и услугам. Настоящее
Соглашение касается только технических регламентов, стандартов и
процедур оценки соответствия, относящихся к товарам или процессам
и методам производства. Стандарты, определенные в Руководстве 2
ИСО/МЭК, могут быть обязательными или добровольными. Для целей
настоящего Соглашения стандарты определяются как добровольные, а
технические регламенты - как обязательные документы. Стандарты,
разрабатываемые международными органами по стандартизации,
основываются на консенсусе. Настоящим Соглашением охватываются
также документы, которые не основываются на консенсусе.
3. Процедуры оценки соответствия Любая процедура, применяемая прямо или косвенно с целью
определения того, выполняются ли соответствующие требования,
содержащиеся в технических регламентах или стандартах.
Пояснительное замечание
Процедуры оценки соответствия включают, в частности,
процедуры выборочного контроля, испытания и инспектирования;
оценку, проверку и подтверждение соответствия; регистрацию,
аккредитацию и одобрение, а также их сочетания.
4. Международный орган или система Орган или система, членство в которой открыто для
соответствующих органов по крайней мере всех членов. 5. Региональный орган или система Орган или система, членство в которой открыто для
соответствующих органов только некоторых членов. 6. Центральный правительственный орган Центральное правительство, его министерства и ведомства или
любой орган, подчиненный центральному правительству в отношении
деятельности, о которой идет речь.
Пояснительное замечание
В случае Европейских Сообществ применяются положения,
регулирующие деятельность центральных правительственных органов.
Однако в рамках европейских сообществ могут создаваться
региональные органы или системы оценки соответствия могут быть
созданы в пределах Европейских Сообществ, и в таких случаях они
подпадали бы под положения настоящего Соглашения, касающиеся
региональных органов или систем оценки соответствия.
7. Местный правительственный орган Правительство, кроме центрального правительства (например,
штаты, провинции, земли, кантоны, муниципалитеты и т.д.), его
министерства или ведомства или любой орган, подчиненный такому
правительству в отношении деятельности, о которой идет речь. 8. Неправительственный орган Орган, кроме центрального правительственного органа или
местного правительственного органа, включая неправительственный
орган, который имеет законное право вводить технический регламент.

Приложение 2
Технические экспертные группы
К техническим экспертным группам, создаваемым в соответствии
с положениями статьи 14, применяются следующие процедуры. 1. Технические экспертные группы подчиняются третейской
группе по разрешению спора. Круг их полномочий и детальные рабочие
процедуры определяются группой экспертов по урегулированию спора,
и они подотчетны этой группе. 2. Участие в технических экспертных группах ограничено
лицами, имеющими профессиональную репутацию и опыт работы в
соответствующей области. 3. Граждане стран, являющихся участниками спора, не могут
состоять в технической экспертной группе без общего согласия
участников спора, за исключением исключительных обстоятельств,
когда группа экспертов по урегулированию спора считает, что
потребность в специализированной научной квалификации не может
быть удовлетворена иным образом. Правительственные чиновники
стран, являющихся сторонами спора, не могут состоять в технической
экспертной группе. Члены технических экспертных групп действуют в
их личном качестве, а не как представители правительства или
представители какой-либо организации. Поэтому правительства или
организации, не дают им указаний в отношении вопросов, находящихся
на рассмотрении технической экспертной группы. 4. Технические экспертные группы могут проводить консультации
и обращаться за получением информации и технического совета из
любого источника, который они считают подходящим. До обращения
технической экспертной группы за получением информации или совета
из источника, находящегося в пределах юрисдикции члена, она
информирует правительство члена. Любой член незамедлительно и
полностью отвечает на любой запрос технической экспертной группы в
отношении той информации, которую техническая экспертная группа
считает необходимой и целесообразной. 5. Участники спора имеют доступ ко всей соответствующей
информации, предоставленной технической экспертной группе, если
только она не носит конфиденциальный характер. Конфиденциальная
информация, предоставленная технической экспертной группе, не
разглашается без официального разрешения правительства,
организации и лица, предоставляющего подобную информацию. В
случаях, когда такая информация запрашивается у технической
экспертной группы, но техническая экспертная группа не получает
санкции на разглашение такой информации, правительством,
организацией или лицом, предоставившим эту информацию, будет
подготавливаться ее соответствующее резюме неконфиденциального
характера. 6. Техническая экспертная группа представляет проект доклада
заинтересованным членам с целью получения замечаний и
соответствующего учета этих замечаний в окончательном докладе,
который, после его представления группе экспертов по
урегулированию спора, также рассылается заинтересованным членам.

Приложение 3
Кодекс добросовестной практики применительно
к подготовке, утверждению и применению стандартов
Общие положения
A. Для целей данного Кодекса применяются определения,
содержащиеся в Приложении 1 к настоящему Соглашению. B. Настоящий Кодекс открыт для признания любым органом по
стандартизации в пределах территории члена, независимо от того,
является ли он центральным правительственным органом, местным
правительственным органом или неправительственным органом; для
любого правительственного регионального органа по стандартизации,
одним или более членами которого являются члены; и любого
неправительственного регионального органа по стандартизации, один
или более членов которого расположены в пределах территории члена
(именуемые в настоящем Кодексе в совокупности как "органы по
стандартизации", а индивидуально - как "орган по стандартизации"). C. Органы по стандартизации, которые принимают настоящий
Кодекс или выходят из него, уведомляют об этом факте
Информационный Центр ИСО/МЭК в Женеве. В уведомлении указывают
название и адрес соответствующего органа и сфера его текущей и
предполагаемой деятельности по стандартизации. Это уведомление
может направляться либо непосредственно в Информационный Центр
ИСО/МЭК, либо через национальный орган, являющийся членом ИСО/МЭК,
либо, что предпочтительнее, через соответствующего национального
члена или международный филиал ИСОНЕТ.
Положения существа
D. В отношении стандартов орган по стандартизации
предоставляет товарам, происходящим с территории любого другого
члена ВТО, режим не менее благоприятный, чем режим,
предоставляемый подобным товарам национального происхождения или
подобным товарам, происходящим из любой другой страны. E. Орган по стандартизации обеспечивает, чтобы стандарты не
подготавливались, не утверждались или не применялись таким
образом, чтобы создавать или приводить к созданию излишних
препятствий в международной торговле. F. В том случае, если международные стандарты существуют или
завершается их разработка, орган по стандартизации использует их
или их соответствующие разделы в качестве основы для
разрабатываемых им стандартов, за исключением случаев, когда такие
международные стандарты или их соответствующие разделы были бы
неэффективными или неподходящими, например, вследствие
недостаточного уровня защиты или существенных климатических или
географических факторов или существенных технологических проблем. G. С целью согласования стандартов на возможно более широкой
основе орган по стандартизации соответствующим образом в пределах
своих возможностей принимает полноценное участие в подготовке
соответствующими международными органами по стандартизации
международных стандартов в той области, применительно к которой он
утвердил или планирует утвердить стандарты. Для органов по
стандартизации, находящихся в пределах территории члена, участие в
конкретной деятельности по международной стандартизации по
возможности происходит путем участия одной делегации,
представляющей все органы по стандартизации на указанной
территории, которые утвердил или планируют утвердить стандарты в
той конкретной области, в которой проводится работа по
международной стандартизации. Н. Орган по стандартизации, находящийся в пределах территории
члена, всемерно стремится избегать дублирования или частичного
совпадения с деятельностью других органов по стандартизации на
национальной территории или с работой соответствующих
международных или региональных органов по стандартизации. Они
также всемерно стремятся к достижению на национальной основе
консенсуса по разрабатываемым ими стандартам. Точно так же
региональный орган по стандартизации всемерно стремится избегать
дублирования или частичного совпадения с деятельностью
соответствующих международных органов по стандартизации. I. В соответствующих случаях орган по стандартизации
устанавливает стандарты, основанные на требованиях к
эксплуатационным характеристикам товара, а не на требованиях к его
конструктивным или описательным характеристикам. J. По крайней мере раз в шесть месяцев орган по
стандартизации публикует, с указанием своего названия и адреса,
программу работы по стандартам, которые он подготавливает в
настоящее время, а также стандартам, которые он утвердил за
предыдущий период. Стандарт считается в процессе подготовки с
момента принятия решения о разработке стандарта до утверждения
этого стандарта. Названия конкретных проектов стандартов по
запросу представляются на английском, испанском или французском
языке. Уведомление о наличии программы работы опубликовывается в
национальном или, в зависимости от обстоятельств, региональном
издании о деятельности по стандартизации. В программе работы указываются для каждого стандарта, в
соответствии с требованиями ИСОНЕТ, классификация, относящаяся к
его предмету, стадия разработки стандарта и ссылки на любые
международные стандарты, взятые за основу. Не позднее момента
публикации своей программы работы орган по стандартизации
уведомляет о ее наличии Информационный Центр ИСО/МЭК в Женеве. В уведомлении указывается название и адрес органа по
стандартизации, название и номер выпуска публикации, в которой
изложена программа работы, срок реализации этой программы работы,
стоимость ее реализации (если таковая имеется), и как и где она
может быть получена. Уведомление может направляться
непосредственно в Информационный Центр ИСО/МЭК в Женеве или, что
предпочтительнее, через соответствующего национального члена или
международный филиал ИСОНЕТ. K. Национальный член ИСО/МЭК прилагает все усилия, чтобы
стать членом ИСОНЕТ, или поручить другому органу стать членом, а
также получить наиболее прогрессивный тип членства, возможный для
члена ИСОНЕТ. Другие органы по стандартизации всемерно стремятся к
ассоциированию с членом ИСОНЕТ. L. До утверждения стандарта орган по стандартизации
предусматривает период по крайней мере в 60 дней для представления
замечаний по проекту стандарта заинтересованными сторонами в
пределах территории члена ВТО. Этот период, однако, может быть
сокращен в тех случаях, когда возникают или угрожают возникнуть
неотложные проблемы безопасности, здоровья или окружающей среды.
Не позднее начала периода, отведенного для представления
замечаний, орган по стандартизации в издании, указанном в пункте
J, опубликовывает уведомление, оповещающее о периоде для
представления замечаний. В таком уведомлении указывается,
насколько это возможно, отклоняется ли проект стандарта от
соответствующих международных стандартов. M. По просьбе любой заинтересованной стороны в пределах
территории члена, орган по стандартизации незамедлительно
предоставляет копию проекта стандарта, который он представил для
замечаний, или принимает меры для ее предоставления. Любые сборы,
начисляемые за эту услугу, не считая реальной стоимости доставки,
являются одинаковыми для иностранных и отечественных сторон. N. Орган по стандартизации учитывает в процессе дальнейшей
отработки стандарта замечания, полученные за период, отведенный
для представления замечаний. По соответствующей просьбе, на
замечания, полученные через органы по стандартизации, которые
признали Кодекс добросовестной практики, ответ дается как можно
скорее. В этом ответе указываются причины того, чем обусловлена
необходимость отклонения от соответствующих международных
стандартов. O. После утверждения стандарта, он немедленно
опубликовывается. P. По просьбе любой заинтересованной стороны в пределах
территории члена ВТО орган по стандартизации незамедлительно
предоставляет копию своей самой последней программы работы или
разработанного им стандарта, или принимает меры для ее
предоставления. Любые сборы, начисляемые за эту услугу, не считая
реальной стоимости доставки, являются одинаковыми для иностранных
и отечественных сторон. Q. Орган по стандартизации благожелательно рассматривает
запросы о проведении консультаций, направляемые органами по
стандартизации, которые признали настоящий Кодекс добросовестной
практики, и предоставляет им соответствующую возможность для
консультаций относительно функционирования настоящего Кодекса. Он
старается объективно удовлетворять любые жалобы.



вгору