Справа «Морозов та інші проти України» (Заява № 2318/07 та 3 інші - див. перелік у додатку)
Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди; Рішення, Справа, Заява [...] від 08.03.2018
Документ 974_c58, поточна редакція — Прийняття від 08.03.2018

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Морозов та інші проти України»
(Заява № 2318/07 та 3 інші - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ
08 березня 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Морозов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,
Сіофра О’Лірі (<…>),
Мартіньш Мітс (<…>), судді,
та Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 15 лютого 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заявах №№ 2318/07 та 65272/12 заявники скаржились також за іншими положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість цивільних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«При визначенні його цивільних прав та обов’язків… кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку [а] … судом …».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Щодо заяви № 44063/08, яка була подана 12 серпня 2008 року, Уряд зазначив, що заявник не дотримався шестимісячного строку відповідно до пункту 1 статті 35 Конвенції, оскільки остаточне рішення у справі заявника було винесено 26 вересня 2007 року. Уряд, посилаючись на положення національного законодавства, стверджував, що заявник мав би отримати копію цього рішення без значної затримки.

8. Суд зазначає, що твердження Уряду ґрунтується на припущенні, у той час як заявник надав відповідне пояснення та документальне підтвердження, що остаточне рішення у його справі було вручено йому 13 лютого 2008 року, тобто менш ніж за шість місяців до подання його заяви до Суду.

9. У світлі наведеного Суд доходить висновку, що відповідна заява не може бути відхилена у зв’язку з недотриманням шестимісячного строку.

10. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).

11. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine) (заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

12. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цих справах тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

13. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

14. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ

15. Заявники у заявах №№ 2318/07 та 65272/12 подали інші скарги щодо невиконання рішень національних судів відповідно до Конвенції з огляду на усталену практику Суду (див. перелік у додатку).

16. Суд вирішує, що ця частина заяв є продовженням рішення у справі Бурмич та має розглядатися згідно з передбаченою у ньому процедурою (див. рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (Burmych and Others v. Ukraine) (вилучення з реєстру) [ВП], заява № 46852/13 та інші, пункт 221, від 12 жовтня 2017 року), тобто вони мають бути вилучені з реєстру та передані Комітету міністрів Ради Європи з метою їх вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) (заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року).

IV. ІНШІ СКАРГИ

17. У заяві № 2318/07 заявник скаржився також за іншими статтями Конвенції.

18. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

19. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

20. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), № 23786/02, пункти 61 і 66, від 30 листопада 2006 року Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.

21. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Вирішує вилучити з реєстру справ Суду частину заяв №№ 2318/07 та 65272/12 щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету міністрів Ради Європи з метою їх вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання зазначеного вище пілотного рішення у справі Іванов.

3. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві будь-якого ефективного засобу юридичного захисту (див. перелік у додатку), а решту скарг у заяві № 2318/07 - неприйнятними.

4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

5. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 березня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Андре ПОТОЦЬКИЙ


Додаток

ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,
дата подання

П. І. Б. заявника,
дата народження

Початок провадження

Завершення провадження

Загальна тривалість,
інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)-1

1

2318/07
19/12/2006

Анатолій Миколайович
Морозов
03/02/1955

21/05/1999

15/12/1999

6 місяців та 25 днів,
3 інстанції

Пункт 1 статті 6 - невиконання або тривале виконання рішень національних судів - тривале невиконання рішення Нижнєгорського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2004 року

1600

10/10/2002

14/12/2010

8 років, 2 місяці та 5 днів,
3 інстанції

2

44063/08
12/08/2008

Георгій Дмитрович
Паршин
10/10/1932

27/04/1998

26/09/2007

9 років та 5 місяців,
3 інстанції


1600

3

65272/12
01/10/2012

Ніна Василівна
Войцеховська
26/01/1964

Провадження № 1



Пункт 1 статті 6, стаття 1 Першого протоколу - невиконання або тривале виконання рішень національних судів - рішення місцевого суду Кіровського району м. Кіровограда від 03 лютого 2003 року

1100

16/11/2004

24/02/2005

3 місяці та 9 днів,
3 інстанції

29/06/2005

04/04/2012

6 років, 9 місяців та 7 днів,
3 інстанції

Провадження № 2



01/06/2005

02/11/2011

6 років, 5 місяців та 2 дні,
3 інстанції

20/09/2012

09/08/2013

10 місяців та 21 день,
3 інстанції

Провадження № 3



13/06/2005

22/02/2013

7 років, 8 місяців та 10 днів,
3 інстанції

Провадження № 4



13/06/2005

07/11/2006

1 рік, 4 місяці та 26 днів,
3 інстанції

15/10/2009

15/11/2016

7 років, 1 місяць та 1 день,
3 інстанції

Провадження № 5



13/06/2005

06/07/2010

5 років та 24 дні,
3 інстанції

01/11/2011

03/11/2011

3 дні,
3 інстанції

20/09/2012

23/12/2013

1 рік, 3 місяці та 4 дні,
3 інстанції


41125/14
21/05/2014

Володимир Іванович
Гребенюк
09/08/1948

07/11/2001

04/02/2005

3 роки, 2 місяці та 29 днів,
3 інстанції


2500

21/06/2005

24/10/2013

8 років, 4 місяці та 4 дні,
3 інстанції

__________
-1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий з заявників.



вгору