Документ 92/2010, чинний, поточна редакція — Прийняття від 03.02.2010
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 15.02.2010. Подивитися в історії? )

                                                          
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про затвердження Річної національної
програми на 2010 рік з підготовки України
до набуття членства в Організації
Північноатлантичного договору

З метою дальшої реалізації нового етапу співробітництва між
Україною та Організацією Північноатлантичного договору відповідно
до рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО
4 квітня 2008 року у м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року у
м. Брюсселі, створення належних умов для ефективного виконання
пріоритетних завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України та
підготовки України до набуття членства в Організації
Північноатлантичного договору п о с т а н о в л я ю:
1. Затвердити Річну національну програму на 2010 рік з
підготовки України до набуття членства в Організації
Північноатлантичного договору (далі - Річна національна програма),
що додається.
2. Кабінету Міністрів України:
розробити та затвердити у двомісячний строк план заходів з
виконання Річної національної програми;
подати до 1 лютого 2011 року проект Річної національної
програми на 2011 рік з підготовки України до набуття членства в
Організації Північноатлантичного договору та в подальшому подавати
проекти річних національних програм на наступні роки до 1 лютого
планового року.
3. Центральним органам виконавчої влади, іншим державним
органам, відповідальним за виконання завдань Річної національної
програми, подавати щокварталу до 5 числа місяця, наступного за
звітним періодом, Кабінету Міністрів України та Національному
центру з питань євроатлантичної інтеграції України звіти про стан
реалізації плану заходів з виконання Річної національної програми
для дальшого інформування Президента України.
4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України
за участю Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції
України, Міністерства закордонних справ України, інших державних
органів, відповідальних за виконання завдань Річної національної
програми, забезпечити регулярне інформування громадськості про хід
та результати виконання Річної національної програми.
5. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента
України від 7 серпня 2009 року N 600 ( 600/2009 ) "Про
затвердження Річної національної програми на 2009 рік з підготовки
України до набуття членства в Організації Північноатлантичного
договору".
6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 3 лютого 2010 року
N 92/2010

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 3 лютого 2010 року N 92/2010
РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
на 2010 рік з підготовки України
до набуття членства в Організації
Північноатлантичного договору

Україна високо цінує рішення, прийняте на Бухарестському
саміті Організації Північноатлантичного договору (2-4 квітня
2008 року) та проведеному в його рамках засіданні Комісії
Україна - НАТО на найвищому рівні, про майбутнє членство України в
НАТО, а також рішення про запровадження річних національних
програм з підготовки України до набуття членства в Організації
Північноатлантичного договору, прийняте Північноатлантичною Радою
НАТО та Комісією Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних
справ (2-3 грудня 2008 року), і прагне їх послідовної
імплементації.
З метою забезпечення практичної реалізації зазначених рішень
Указом Президента України від 7 серпня 2009 року N 600
( 600/2009 ) затверджено першу річну національну програму - Річну
національну програму на 2009 рік з підготовки України до набуття
членства в Організації Північноатлантичного договору.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня
2009 року N 1135-р ( 1135-2009-р ) затверджено план заходів щодо
виконання зазначеної Програми.
Крім того, 21 серпня 2009 року підписано Декларацію про
доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією
Північно-Атлантичного договору та Україною, підписаної 9 липня
1997 року ( 950_021 ), за якою Комісія Україна - НАТО
відіграватиме ключову роль у поглибленні постійного політичного
діалогу і співробітництва між Україною та НАТО на всіх необхідних
рівнях, а також у підтримці реформ в Україні.
Річна національна програма на 2010 рік з підготовки України
до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору
(далі - Річна національна програма) передбачає продовження
виконання завдань, розпочатих у 2009 році, а також активізацію
проведення внутрішньодержавних реформ для досягнення Україною
стандартів, необхідних для вступу в НАТО. Стратегічний курс
євроатлантичної інтеграції України, спрямований на набуття
членства в Організації Північноатлантичного договору, залишається
незмінним.
Реалізація пріоритетних завдань, визначених Річною
національною програмою, у поточному році забезпечуватиметься
шляхом розроблення та виконання відповідного плану заходів
державними органами.
Україна розраховує на продовження взаємовигідного
співробітництва з НАТО та отримання консультативно-дорадчої, іншої
допомоги з боку Альянсу і держав - членів Альянсу щодо досягнення
цілей та виконання пріоритетних завдань, передбачених Річною
національною програмою.
РОЗДІЛ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ
1.1. Внутрішня політика
1.1.1. Демократичні реформи
Україна продовжуватиме проводити політику щодо зміцнення
демократії, забезпечення верховенства права, прав і свобод людини,
дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її
поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності
суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення
дискримінації особи за політичними, релігійними, етнічними або
іншими ознаками.
1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів
Одним з основних пріоритетів України на шляху до зміцнення
демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи.
Президентські вибори 2004 року, парламентські вибори 2006 та
2007 років стали важливим показником прагнень українського
суспільства до чесних і прозорих виборів. Під час проведення
зазначених виборів до України було запрошено як спостерігачів
понад 20 тисяч представників від різних держав та міжнародних
організацій, які засвідчили чесність і прозорість проведених
виборів.
Україна й надалі вдосконалюватиме свою виборчу систему з
урахуванням рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через
право" (Венеціанська Комісія) та Місії ОБСЄ/БДІПЛ.
Середньострокові цілі:
продовжити роботу з удосконалення законодавства про вибори в
Україні;
здійснити заходи щодо підвищення ефективності функціонування
виборчої системи України та створення сприятливих умов для
проведення парламентських і президентських виборів відповідно до
міжнародних стандартів;
удосконалити законодавство з питань участі громадян у
формуванні та реалізації державної політики.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та
законів України реалізацію громадянами України виборчих прав;
забезпечити участь офіційних спостерігачів, у тому числі від
іноземних держав, міжнародних організацій, у спостереженні за
організацією і проведенням виборів в Україні;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України
законопроектів з питань виборів і референдумів.
1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів
Зміцнення демократії в Україні неможливе без удосконалення
системи функціонування державних органів. Для цього необхідно
усунути правові суперечності, забезпечити на законодавчому рівні
чітке розмежування повноважень органів державної влади та
прозорість їх діяльності, визначити відповідальність цих органів,
провести судову реформу та реформу місцевого самоврядування.
Значні зусилля спрямовуватимуться на підвищення рівня довіри
суспільства до інституцій сектору безпеки і оборони України шляхом
посилення демократичного цивільного контролю за функціонуванням
зазначеного сектору.
Середньострокові цілі:
продовжити здійснення заходів, спрямованих на створення
збалансованої системи функціонування державних органів та чітке
розмежування їх повноважень;
продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого
самоврядування з урахуванням стандартів, визначених Європейською
хартією місцевого самоврядування;
сприяти утвердженню партнерських відносин між державою та
громадянином.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту
Адміністративно-процедурного кодексу України;
забезпечити підготовку та супроводження у Верховній Раді
України законопроекту про організацію, повноваження і порядок
діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої
влади.
1.1.1.3. Захист прав і свобод людини
За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) утвердження і
забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На сьогодні Україна приєдналася до більшості найважливіших
міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини,
зокрема до Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод ( 995_004 ) і протоколів до неї ( 994_535, 994_854,
994_059, 994_802, 994_804, 994_170, 994_171, 994_536, 994_537,
994_180, 994_527 ), Конвенції про права дитини ( 995_021 ) та
факультативних протоколів до неї ( 995_b09 ), Конвенції про
ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок ( 995_207 ) та інших
міжнародних договорів.
У 1997 році Україна взяла на себе зобов'язання щодо виконання
рішень Європейського суду з прав людини. У 2006 році прийнято
Закон України "Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини" ( 3477-15 ). Міністерством
юстиції України через Урядового уповноваженого у справах
Європейського суду з прав людини здійснюється представництво
України в Європейському суді з прав людини.
Україна докладає зусиль до поліпшення умов тримання
засуджених в установах виконання покарань та осіб, узятих під
варту.
Середньострокові цілі:
продовжити впровадження міжнародних стандартів у галузі прав
і свобод людини, зокрема, шляхом проведення навчань із
працівниками правоохоронних органів та суддями;
удосконалити порядок виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини;
реформувати Державну кримінально-виконавчу службу України
шляхом створення нових моделей установ відбування покарань та умов
для діяльності служби пробації, які відповідатимуть європейським
вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених осіб на
захист людської гідності, належні умови тримання, реалізацію інших
прав і свобод;
продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському
або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які
тримаються в установах виконання покарань, поступового наближення
умов тримання осіб, узятих під варту, та осіб, які відбувають
покарання, до європейських норм;
удосконалити систему професійної підготовки та підвищення
кваліфікації працівників кримінально-виконавчої служби;
створити систему безоплатного надання правової допомоги
населенню.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити належні умови для виправлення засуджених, здобуття
ними освіти і набуття професії, їх соціальної адаптації в
суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання
покарань та слідчих ізоляторів, створення правових засад
діяльності служби пробації;
визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на
безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення;
розробити та затвердити план реформування Державної
кримінально-виконавчої служби України;
забезпечити вирішення в установленому порядку питань щодо
захисту прав засуджених осіб в установах виконання покарань,
зокрема зняття обмежень на одержання засудженими посилок (передач)
і бандеролей.
1.1.1.4. Захист прав національних меншин
Українська держава гарантує громадянам України незалежно від
їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або
інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні
права.
Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені в
Конституції України ( 254к/96-ВР ), Законі України "Про
національні меншини в Україні" ( 2494-12 ), Декларації прав
національностей України ( 1771-12 ), інших нормативно-правових
актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист
національних меншин ( 995_055 ), ратифікованій Законом України від
9 грудня 1997 року N 703/97-ВР ( 703/97-ВР ), Європейській хартії
регіональних мов або мов меншин ( 994_014 ), ратифікованій Законом
України від 15 травня 2003 року N 802-IV ( 802-15 ), які є
частиною національного законодавства України. Україна дотримується
зобов'язань щодо захисту прав національних меншин, узятих
відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради
Європи.
Держава надає підтримку громадським організаціям національних
меншин під час проведення культурно-мистецьких і
мовно-просвітницьких заходів.
У Державному бюджеті України на 2009 рік ( 835-17 ) для
розвитку культури національних меншин, фінансової підтримки газет,
що видаються мовами національних меншин, та здійснення заходів з
реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин
( 994_014 ) передбачені видатки у сумі 1563,8 тис. гривень.
Україна реалізує своє суверенне право зміцнювати позиції
української мови як державної в усіх сферах публічного життя,
враховуючи при цьому зобов'язання України перед ОБСЄ, зобов'язання
за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин
( 995_055 ).
Після розпаду Радянського Союзу саме Україна взяла на себе
практично всі зобов'язання щодо виконання Угоди з питань,
пов'язаних із відновленням прав депортованих осіб ( 997_090 ).
Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення,
облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих
кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців, а також створення
соціальних стандартів, що є важливими напрямами національної
політики та мають велике значення для збереження
соціально-економічної стабільності, забезпечення національної
безпеки та зміцнення міжнародного авторитету України.
У Державному бюджеті України на 2009 рік ( 835-17 ) за
бюджетною програмою "Розселення та облаштування депортованих
кримських татар та осіб інших національностей, які були
депортовані з території України" (код 5321040) передбачено видатки
у сумі 53305,6 тис. гривень.
Середньострокова ціль - продовжити роботу з удосконалення
нормативно-правової бази у сфері забезпечення захисту прав
національних меншин з метою приведення її у відповідність із
положеннями міжнародних договорів у цій сфері.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити супроводження у Верховній Раді України
законопроекту про Концепцію державної етнонаціональної політики
України;
розробити законопроект про внесення змін до Закону України
"Про свободу совісті та релігійні організації" ( 987-12 ) (нова
редакція).
1.1.1.5. Свобода слова
Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості
діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного
доступу громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів
політичної цензури та перешкоджання професійній діяльності
журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики
України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з
громадськістю.
В Україні створено належні умови для діяльності вільних і
незалежних засобів масової інформації, для досягнення європейських
стандартів свободи слова та інформації, утвердження відкритого,
прозорого, конкурентного інформаційного простору. Держава докладає
максимальних зусиль для забезпечення незворотності позитивних
суспільних зрушень.
Забезпечується постійне вдосконалення українського
законодавства з питань захисту та безперешкодної реалізації прав
людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, прозорість
відносин власності стосовно засобів масової інформації, а також
посилення відповідальності за порушення законодавства про
діяльність засобів масової інформації.
Державна інформаційна політика спрямована на розв'язання
таких проблем, як порушення професійних прав журналістів,
втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової
інформації, адміністративний тиск працівників органів державної
влади та органів місцевого самоврядування на журналістів;
відсутність достатніх правових, організаційних підстав та
фінансово-матеріальних ресурсів для створення системи Суспільного
телебачення і радіомовлення України та роздержавлення друкованих
засобів масової інформації.
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з метою підвищення рівня
доступу громадян до інформації, забезпечення захисту гарантованих
державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів
на вільне висловлювання поглядів і переконань, та широкого
залучення до цього процесу українських громадських організацій;
створити систему Суспільного телебачення і радіомовлення
України;
внести до законодавства зміни щодо забезпечення прозорості
відносин власності стосовно засобів масової інформації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити законопроект про внесення змін до Закону України
"Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"
( 485/97-ВР ) (нова редакція);
забезпечити супроводження у Верховній Раді України
законопроектів про доступ до публічної інформації та про захист
професійної діяльності журналістів;
внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про
реформування системи державних і комунальних друкованих засобів
масової інформації та забезпечити його супроводження у парламенті.
1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства
Для підвищення рівня розвитку громадянського суспільства і
його демократичних інститутів в Україні необхідно розробити та
впровадити дієвий механізм залучення громадськості до системи
управління державою, в тому числі здійснення демократичного
цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.
Україна й надалі максимально залучатиме громадські
організації до проведення реформ щодо розвитку громадянського
суспільства, підвищення прозорості прийняття рішень державними
органами та посилення громадського контролю за їх виконанням.
У 2007 році в Україні розпочато реалізацію Концепції сприяння
органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства,
схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від
21 листопада 2007 року N 1035-р ( 1035-2007-р ).
З метою вдосконалення механізму громадського контролю за
діяльністю органів виконавчої влади, підвищення рівня довіри
населення до влади запроваджено громадські консультації, слухання,
а також громадську експертизу діяльності органів виконавчої влади.
Успішним прикладом розвитку громадянського суспільства є
створення та функціонування Мережі партнерства Україна - НАТО щодо
підвищення обізнаності громадянського суспільства під егідою
Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи
високого рівня (СРГ ВР) (далі - Мережа партнерства Україна -
НАТО).
Основні досягнення діяльності Мережі партнерства Україна -
НАТО були представлені на Конференції в рамках Мережі партнерства
Україна - НАТО: "Включення громадянського суспільства до
реформування сектору безпеки: здійснені проекти та рекомендації на
майбутнє", яка відбулася 30 жовтня 2009 року в м. Кракові
(Республіка Польща).
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з питань підтримки
діяльності громадських організацій;
залучати громадян до процесу державного управління та
прийняття відповідних рішень;
продовжити залучення громадських організацій до процесу
проведення внутрішньодержавних реформ;
удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення
відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та
органів місцевого самоврядування.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити умови для залучення громадських організацій до
проведення незалежної оцінки результатів реалізації національної
політики у сфері розвитку громадянського суспільства в рамках
Мережі партнерства Україна - НАТО;
посилити взаємодію між експертами з питань безпеки та
суспільством для формування свідомої громадянської позиції щодо
державної політики євроатлантичної інтеграції України;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України
законопроекту про громадські організації;
сприяти активізації взаємодії центральних та місцевих органів
виконавчої влади з громадськими радами при цих органах для
спільної реалізації заходів щодо євроатлантичної інтеграції;
забезпечити із залученням громадських організацій дальшу
реалізацію інформаційної політики з питань євроатлантичної
інтеграції для представників військових формувань, правоохоронних
та інших заінтересованих державних органів України;
сприяти участі на постійній основі представників громадських
організацій та незалежних експертів у процесі підготовки і
моніторингу виконання державними органами України законодавчих та
нормативно-правових актів (програм);
залучати громадські організації та незалежні аналітичні
центри до вдосконалення порядку підготовки проектів річних
національних програм і незалежного моніторингу їх виконання.
1.1.2. Забезпечення верховенства права
1.1.2.1. Боротьба з корупцією
Україна продовжуватиме здійснювати заходи щодо боротьби з
корупцією, яка є однією з найнебезпечніших загроз правам людини,
правопорядку, демократії та соціальній справедливості.
Здобуття довіри громадськості та відданості суспільним
інтересам є серед основних завдань держави. Україна повинна
зосередити увагу на проведенні системних реформ з метою зменшення
проявів корупції, забезпечення прозорості процесу прийняття
рішень, а також на здійсненні альтернативних заходів впливу з боку
громадян та суб'єктів підприємницької діяльності на процес
прийняття управлінських рішень.
У 2009 році прийнято законодавчі акти з питань запобігання та
протидії корупції, встановлено відповідальність юридичних осіб за
вчинення корупційних правопорушень, кримінальну відповідальність
за вчинення корупційних діянь. Зазначені акти відповідають
положенням Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією
( 994_102 ), ратифікованої Законом України від 16 березня
2005 року N 2476-IV ( 2476-15 ), Конвенції Організації Об'єднаних
Націй проти корупції ( 995_c16 ), ратифікованої Законом України
від 18 жовтня 2006 року N 251-V ( 251-16 ), та Кримінальної
конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_101 ), ратифікованої
Законом України від 18 жовтня 2006 року N 252-V ( 252-16 ).
В Україні створено інститут Урядового уповноваженого з питань
антикорупційної політики, на якого покладається виконання завдань
з підготовки пропозицій щодо формування та забезпечення реалізації
державної антикорупційної політики.
Зазначена політика ґрунтуватиметься на міжнародних стандартах
протидії корупції, що містяться у конвенціях ООН та Ради Європи, і
враховуватиме рекомендації, підготовлені в рамках участі України у
Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO), а також
рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР), зокрема План дій по боротьбі з корупцією, прийнятий
10 вересня 2003 року в м. Стамбулі (Турецька Республіка).
Україна бере участь у розвитку Ініціативи НАТО в рамках
Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) щодо побудови
системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях.
Середньострокові цілі:
виконувати рекомендації Групи держав Ради Європи проти
корупції (GRECO);
продовжити дальше вдосконалення нормативно-правової бази з
питань запобігання та протидії корупції;
забезпечити формування негативного ставлення суспільства до
корупції шляхом підвищення рівня обізнаності громадян із цим
явищем через засоби масової інформації та вжиття відповідних
заходів;
установити чіткі та прозорі правила фінансування політичних
партій, створити належні умови для здійснення відповідного
громадського контролю;
забезпечити здійснення заходів щодо боротьби з корупцією в
рамках реалізації Стратегії національної безпеки України,
затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 року
N 105 ( 105/2007 ), та Концепції подолання корупції в Україні "На
шляху до доброчесності", схваленої Указом Президента України від
11 вересня 2006 року N 742 ( 742/2006 );
упроваджувати в установах сектору безпеки принципи та
практику реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми "Партнерство
заради миру" ( 950_001 ) щодо розбудови системи прозорості та
довіри в безпекових і оборонних інституціях.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити належний правовий та організаційний механізм
реалізації положень прийнятих у 2009 році Законів України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
відповідальності за корупційні правопорушення" ( 1508-17 ), "Про
відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних
правопорушень" ( 1507-17 ), "Про засади запобігання та протидії
корупції" ( 1506-17 ), спрямованих на реалізацію Конвенції
Організації Об'єднаних Націй проти корупції ( 995_c16 ),
Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_101 ) та
Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією ( 994_102 );
забезпечити участь заінтересованих державних органів у
реалізації в Україні міжнародних проектів технічної допомоги з
антикорупційної тематики (зокрема, "Розвиток спеціалізованих служб
по боротьбі з корупцією в Україні" (ОЕСР, Американська асоціація
юристів);
розробити пропозиції щодо забезпечення прозорості
фінансування іноземними резидентами програм в Україні, які
стосуються реформування сектору безпеки, зокрема програм
міжнародної технічної допомоги;
використовувати можливості Ініціативи НАТО в рамках Програми
НАТО "Партнерство заради миру" ( 950_001 ) щодо розбудови системи
прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях для
підвищення рівня підготовки фахівців, які займаються питаннями
боротьби з корупцією.
1.1.2.2. Судова реформа та незалежність суддів
Реформування системи судочинства і кримінальної юстиції є
одним із основних напрямів національної внутрішньої політики,
реалізація якого потребує злагоджених, чітких, комплексних дій
усіх правових інститутів та приведення їх у відповідність із
міжнародними стандартами.
Середньострокові цілі:
продовжити реформування судової системи та посилення
реалізації гарантій незалежності діяльності суддів;
забезпечити дальшу реалізацію Концепції реформування
кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента
України від 8 квітня 2008 року N 311 ( 311/2008 ), яка передбачає
комплексне реформування кримінального, кримінально-процесуального
законодавства та системи органів юстиції і правоохоронних органів
відповідно до міжнародних стандартів;
сприяти вдосконаленню альтернативних (позасудових) способів
урегулювання спорів, у тому числі інституту третейських судів та
процедури медіації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
внести до актів законодавства зміни щодо вдосконалення
системи судів, порядку призначення суддів на адміністративні
посади, процедури формування корпусу професійних суддів, механізму
притягнення суддів до відповідальності;
продовжити роботу з реформування інституту адвокатури та
приведення законодавства у сфері провадження адвокатської
діяльності у відповідність з європейськими стандартами;
сприяти впровадженню процедури медіації;
забезпечити підготовку та внесення на розгляд Верховної Ради
України проекту Кримінального процесуального кодексу України.
1.1.2.3. Реформа державного управління
Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань
держави є державне управління. Україна здійснює на постійній
основі заходи з удосконалення системи державного управління,
зокрема, шляхом запровадження європейських стандартів державної
служби, підвищення престижу державної служби, розмежування
політичних посад та посад державних службовців, підвищення якості
державних послуг тощо.
Середньострокова ціль - сприяти впровадженню суспільно
орієнтованого та прозорого механізму державного управління,
забезпеченню чесності, відповідальності та професіоналізму
державних службовців шляхом реформування державної служби та
створення належної правової бази у цій сфері відповідно до
європейських стандартів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
схвалити Концепцію реформування публічної адміністрації та
розробити план першочергових заходів з її реалізації;
розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект
Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (нова редакція);
розробити проект Закону про адміністративні послуги.
1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів
Україна й надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням
тероризму. З цією метою продовжуватиметься підготовка та виконання
щорічних планів заходів із запобігання і протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню
тероризму.
Середньострокові цілі:
здійснити заходи щодо набрання чинності для України
Конвенцією Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію
доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму
( 994_948 ), її дальшого впровадження;
забезпечити виконання рекомендацій, наданих експертами
Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної
оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) за
результатами III раунду оцінки України;
продовжити здійснення заходів із забезпечення неухильного
виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням
тероризму ( 995_518 ), ратифікованої Законом України від
12 вересня 2002 року N 149-IV ( 149-15 ).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити впровадження у національне законодавство
міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
продовжити поглиблення співпраці з міжнародними
організаціями, зокрема участь у засіданнях, семінарах,
конференціях та інших заходах з питань боротьби з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та
фінансуванням тероризму, які проводяться під егідою ООН, Групи з
розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF),
Ради Європи, Світового банку, Міжнародного валютного фонду,
Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки;
продовжити в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з
питань економічної безпеки обмін інформацією та досвідом щодо
економічних та фінансових аспектів боротьби з тероризмом;
продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних
договорів України про співробітництво з питань боротьби з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та
фінансуванням тероризму.
1.2. Економічні питання
Україна, як і більшість держав світу, зазнала значного
негативного впливу світової фінансової кризи. Спад світової
економіки, зменшення попиту та зниження цін на світовому ринку
позначилися на розвитку національної економіки. Основними
проблемами, з якими зіткнулась Україна, були обвал фондового та
валютного ринків, погіршення стану справ у банківській системі,
падіння попиту на основні товари українського експорту на
світовому ринку.
У цих умовах дії Кабінету Міністрів України не сприяли
забезпеченню макроекономічної стабільності в державі, призвели до
посилення негативного впливу світової фінансової кризи. Зволікання
з проведенням системних реформ, запровадження практики ручного
управління економікою, перехресного субсидування галузей призвело
до значних збитків, зокрема, в енергетиці, нафтогазовому комплексі
та залізничній галузі. Фінансування дефіциту державного бюджету
відбувалося за рахунок запозичень міжнародних фінансових
організацій та внутрішніх запозичень переважно за підтримки
Національного банку України.
Як наслідок, падіння валового внутрішнього продукту становило
у першому кварталі 2009 року 20,3 відсотка, у другому кварталі -
17,8 відсотка, у третьому кварталі - 15,9 відсотка, обсяг
промислового виробництва за рік скоротився на 21,9 відсотка,
експорт товарів за десять місяців 2009 року зменшився на
48,7 відсотка. Рівень зареєстрованого безробіття на кінець грудня
становив 1,9 відсотка. Чистий приріст зовнішніх інвестицій до
України за дев'ять місяців скоротився у 2,7 раза, а приплив
іноземних запозичень за кредитами та облігаціями, який
спостерігався у минулому році (10,2 млрд. доларів), змінився на їх
відплив у поточному (-4,5 млрд. доларів). Перевищення видатків
державного бюджету над його доходами за рік становило
17,04 млрд. гривень. Інфляція на споживчому ринку (грудень до
грудня попереднього року) становить 12,3 відсотка.
Україна докладатиме зусиль для підвищення адаптованості
національної економіки до нових викликів шляхом розвитку
внутрішнього потенціалу, а також адекватного захисту національних
інтересів від наявних та потенційних загроз.
Заходи щодо подолання кризи та відновлення економічного
зростання здійснюватимуться в напрямі продовження економічних
реформ, досягнення макроекономічної стабілізації, стимулювання
інвестиційної діяльності, використання ринкових механізмів,
підтримки реального сектору економіки.
Передбачається приділити увагу диверсифікації джерел та
безпеці постачання енергоресурсів, модернізації енергетичної
галузі, забезпеченню ефективного використання енергетичних
ресурсів та альтернативних джерел енергії.
В умовах світової фінансової кризи основними завданнями
залишаються мінімізація її негативних наслідків та забезпечення
сталого соціально-економічного розвитку у посткризовий період.
1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності
Основною умовою мінімізації негативних наслідків впливу
світової фінансової кризи є здійснення збалансованої державної
політики економічного і соціального розвитку.
Очікується, що темпи зростання реального валового
внутрішнього продукту у 2010 році становитимуть 103,7 відсотка;
індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) -
109,7 відсотка; середньомісячна заробітна плата працівників
(номінальна, скорегована на індекс споживчих цін) - 103 відсотка;
рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної
організації праці (МОП), - 8,1 відсотка; сальдо торговельного
балансу, визначене за методологією платіжного балансу, - 1,8 млрд.
доларів США.
Монетарні індикатори розвитку грошово-кредитної сфери у
2010 році, визначені відповідно до основних прогнозних
макропоказників економічного і соціального розвитку України на
2010 рік, передбачають темп зростання монетарної бази на рівні
9-13 відсотків.
В Україні продовжуватиметься розвиток соціально орієнтованої
ринкової економіки, поглиблення інституційних перетворень та
структурних реформ, спрямованих на підвищення
конкурентоспроможності національної економіки.
Середньострокові цілі:
забезпечити темпи зростання реального валового внутрішнього
продукту на рівні 106-106,5 відсотка;
утримати індекс споживчих цін у межах 107-108 відсотків
(грудень до грудня попереднього року);
забезпечити зростання номінальної заробітної плати
працівників (скорегованої на індекс споживчих цін) на рівні
106-107 відсотків;
знизити рівень безробіття, визначеного за методологією МОП,
до 7,2-7,7 відсотка;
утримати баланс товарів і послуг (платіжний баланс) у межах
"плюс"/"мінус" 1 відсоток валового внутрішнього продукту;
оптимізувати податкову систему шляхом зниження податкового
навантаження, розширення бази оподаткування, скасування
малоефективних податків і зборів;
повернути заощадження населення у банківську систему та
відновити кредитування реального сектору економіки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
знизити рівень інфляції;
зберегти стабільність національної валюти;
відновити довіру громадян до банківської системи.
1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для
розвитку господарської діяльності
Здійснюватимуться заходи з удосконалення державного
регулювання господарської діяльності, розв'язання проблем
підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів
підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного
характеру, пошуку нових форм фінансової та матеріально-технічної
підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з
орієнтацією його на провадження підприємницької діяльності.
Середньострокові цілі:
скасувати невиправдані адміністративні та регуляторні бар'єри
на шляху розвитку малого і середнього бізнесу;
визначити на законодавчому рівні вичерпний перелік документів
дозвільного характеру, необхідних для провадження господарської
діяльності;
продовжити роботу щодо зменшення кількості видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
збільшити кількість новоутворюваних малих підприємств;
запровадити європейський підхід до здійснення контролю за
безпекою продукції;
гармонізувати нормативно-правову базу у сфері захисту прав
споживачів з європейською.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
створити сприятливі умови для започаткування підприємницької
діяльності;
завершити впорядкування та спрощення процедури отримання
документів дозвільного характеру;
розширити застосування декларативного принципу та підвищити
рівень гнучкості державного регулювання;
активніше використовувати міжнародний досвід з питань
технічного регулювання та ринкового нагляду;
забезпечувати на належному рівні захист прав споживачів.
1.2.3. Енергетична безпека
Україна продовжуватиме здійснення заходів щодо диверсифікації
джерел і шляхів постачання енергоресурсів, диверсифікації
технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності
функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного
сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження,
збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.
Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до
2030 року ( 145а-2006-р ), схваленої розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 15 березня 2006 року N 145-р ( 145-2006-р ),
а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в
енергетичній сфері здійснюватиметься дальша інтеграція об'єднаної
енергетичної системи України до об'єднання європейських
енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа), вживатимуться
відповідні заходи щодо набуття Україною членства в Енергетичному
Співтоваристві.
Україна продовжуватиме реалізацію положень Спільної заяви від
23 березня 2009 року Уряду України, ЄБРР, ЄІБ, СБ та ЄК за
результатами Спільної ЄС - Україна міжнародної конференції щодо
модернізації газотранзитної системи України.
Середньострокові цілі:
забезпечити реформування та розвиток газо- та
нафтотранспортної системи України відповідно до зобов'язань,
узятих Україною в контексті євроінтеграційних процесів;
створити сприятливі умови для залучення інвестицій у розвиток
енергетичної галузі України;
здійснити інтеграцію об'єднаної енергетичної системи України
до об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна
Європа);
здійснити практичні заходи з реалізації проекту розвитку
Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для транспортування
каспійської нафти на європейський ринок територією України;
забезпечити активізацію участі України у формуванні спільної
європейської енергетичної політики з метою рівноправного доступу
до ринків, урегулювання спірних ситуацій на базі єдиних
регуляторних правил;
забезпечити диверсифікацію джерел, постачальників, маршрутів
та способів постачання енергетичних ресурсів, що імпортуються в
Україну, включаючи заходи щодо диверсифікації поставок ядерного
палива.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проекти нормативно-правових актів з питань
формування єдиного енергетичного балансу з метою створення
належних умов для задоволення потреб економіки в енергетичних
ресурсах;
продовжити роботу з інтеграції об'єднаної енергетичної
системи України до об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E
(континентальна Європа);
розробити проект Концепції створення в Україні системи
мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів на період до
2020 року;
сприяти прийняттю нормативно-правових актів, необхідних для
набуття Україною повноправного членства в Енергетичному
Співтоваристві, здійснити ресурсне та фінансове забезпечення
визначених ними заходів;
забезпечити поширення прийнятного для України досвіду
держав - членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки,
зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної
робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки;
розробити з урахуванням положень законодавства ЄС проект
програми реформування і розвитку паливно-енергетичного комплексу
України.
1.3. Зовнішня політика
Україна, виходячи зі своїх національних інтересів, проводить
збалансовану зовнішню політику, що ґрунтується на принципах
міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та
взаємовигідного співробітництва.
Україна продовжуватиме політичний діалог та розвиватиме
практичне співробітництво з Альянсом, що сприятиме продовженню
процесу внутрішньодержавних демократичних перетворень, зміцненню
її позицій на міжнародній арені.
1.3.1. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки
євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій
і місій під егідою НАТО
Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримки
миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його
межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою
НАТО в Ісламській Республіці Афганістан, Косово, Республіці Ірак.
Триватиме військово-морське співробітництво України та
Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному
морі "Активні зусилля". Здійснюватимуться дальші кроки для
практичної реалізації зобов'язань України щодо участі Збройних Сил
України в Силах реагування НАТО.
Україна й надалі готова надавати підтримку миротворчим та
гуманітарним місіям і операціям НАТО.
Середньострокові цілі:
проводити засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів
закордонних справ, міністрів оборони держав - членів НАТО та глав
дипломатичних представництв держав - членів НАТО, а також у разі
досягнення домовленості - на рівні глав держав і урядів;
розробити механізм скликання консультацій у форматі Комісії
Україна - НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету,
незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів
України;
забезпечити дальшу ефективну участь українського миротворчого
контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і
операціях НАТО;
забезпечити участь підрозділів Збройних Сил України у
багатонаціональних навчаннях і заходах, що проводяться в рамках
Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО;
здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення
Служби безпеки України для участі в операціях НАТО у сфері
боротьби з тероризмом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
проводити експертні консультації Україна - НАТО на високому
рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної
реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення
надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту
довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках
Комісії Україна - НАТО;
проводити з Політичним комітетом НАТО консультації з
актуальних питань зовнішньої політики України, які є важливими для
НАТО в контексті державної політики у сфері євроатлантичної
інтеграції;
залучати авіаційний транспортний потенціал до перевезення
вантажів та особового складу збройних сил держав - членів і
держав - партнерів Альянсу, які беруть участь у миротворчих місіях
і операціях НАТО;
забезпечувати діяльність українського миротворчого
контингенту у складі Українсько-польського батальйону Міжнародних
сил безпеки в Косово;
розглянути можливість розширення участі миротворчого
персоналу України в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в
Ісламській Республіці Афганістан;
надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків
військово-транспортної авіації збройних сил держав - членів НАТО
через територію України в рамках участі в операції Міжнародних сил
сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан;
забезпечити участь кораблів Військово-Морських Сил Збройних
Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в
рамках операції Організації Північноатлантичного договору "Активні
зусилля", а також діяльність первинного національного Контактного
пункту операції Організації Північноатлантичного договору "Активні
зусилля" та обмін інформацією про судна, що викликають підозру;
продовжити забезпечувати участь миротворчого персоналу
України у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак;
здійснювати планову підготовку підрозділів спеціального
призначення Служби безпеки України для участі в операціях НАТО з
метою досягнення цілей партнерства в рамках участі у процесі
планування та оцінки сил в рамках Програми НАТО "Партнерство
заради миру" ( 950_001 ).
1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах
Північноатлантичного Альянсу
Місія України при НАТО відіграє важливу роль у забезпеченні
ефективної взаємодії міністерств, інших державних органів України
з відповідними органами НАТО. Особливого значення набуде роль
Місії України при НАТО під час здійснення заходів щодо виконання
річних національних програм.
На сьогодні Україна представлена у військових штабах Альянсу
двома військовослужбовцями Збройних Сил України, які відряджені до
Управління військового співробітництва стратегічних командувань
НАТО.
Збройні Сили України представлені п'ятьма офіцерами на
посадах штабних елементів військових штабів НАТО: один - у
Міжнародному військовому штабі НАТО (м. Брюссель, Королівство
Бельгія), два - у Стратегічному командуванні НАТО з операцій
(м. Монс, Королівство Бельгія), один - у Стратегічному
командуванні НАТО з трансформації (м. Норфолк, Сполучені Штати
Америки), один - у штабі Об'єднаного командування збройних сил
НАТО (м. Брюнссум, Королівство Нідерланди).
Україна на постійній основі представлена на засіданнях
агенцій, комісій, комітетів, груп і підгруп НАТО, її представники
залучаються до роботи в органах Альянсу на контрактній основі.
Середньострокові цілі:
продовжити за консультативною допомогою представників Альянсу
оптимізацію структури представництв Міністерства оборони України
та Збройних Сил України в робочих органах НАТО;
здійснювати підготовку фахівців для заміщення посад, у тому
числі керівних, у складі Місії України при НАТО, штабних елементів
військових штабів НАТО;
продовжити практику стажування представників Міністерства
оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в
органах НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити плани вивчення іноземних мов та професійної
підготовки фахівців для заміщення посад у представництвах України
в робочих органах та інституціях НАТО;
забезпечити участь офіцерів Збройних Сил України в конкурсі
на заміщення вакантних посад штабних елементів військових штабів
НАТО, проведення планових ротацій, формування резерву та
вдосконалення системи оплати їх праці;
забезпечити направлення офіцерів зв'язку Військово-Морських
Сил Збройних Сил України до штабу морського компонента Об'єднаного
командування Збройних Сил НАТО (м. Неаполь, Італійська Республіка)
на період участі кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил
України у військово-морських операціях у Середземному морі в
рамках операції "Активні зусилля".
1.3.2. Інтеграція до Європейського Союзу
У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття
членства в Європейському Союзі (ЄС) буде продовжено переговори
щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським
Союзом, включаючи створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Триватиме активне співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої
політики та політики безпеки, зокрема, в рамках європейської
політики та політики безпеки, у торговельно-економічній сфері, у
сфері юстиції, а також щодо інтеграції енергетичного сектору
України до загальноєвропейського.
Середньострокові цілі:
укласти Угоду про асоціацію між Україною та Європейським
Союзом;
забезпечити виконання документа "Порядок денний асоціації
Україна - ЄС";
забезпечити розвиток двостороннього і багатостороннього
співробітництва в рамках ініціативи ЄС "Східне партнерство";
розвивати співробітництво з ЄС у галузі енергетики відповідно
до положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про
порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі
( 994_694 );
продовжити діалог між Україною та ЄС з метою лібералізації
візового режиму та його скасування у майбутньому.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переговори з ЄС з метою укладення Угоди про
асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
розробити разом зі стороною ЄС механізми імплементації та
моніторингу виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС;
визначити перелік проектів, що реалізовуватимуться на
двосторонній і багатосторонній основі в рамках ініціативи ЄС
"Східне партнерство";
підготувати і затвердити умови запровадження безвізового
режиму між Україною та ЄС з визначенням критеріїв, виконання яких
дасть змогу скасувати візовий режим із державами - членами ЄС;
забезпечити належне виконання Угоди між Україною та
Європейським Співтовариством про реадмісію осіб ( 994_851 ),
продовжити підготовку до укладення імплементаційних протоколів з
державами - членами ЄС для виконання положень зазначеної Угоди;
продовжити діяльність Спільного візового комітету Україна -
ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди між Україною та
Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз
( 994_850 );
продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з
надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці
Молдова, спрямовуючи його на гармонізацію стандартів і процедур
прикордонного контролю, активізацію співробітництва прикордонних і
митних служб, проведення аналізу потенційних ризиків;
розробити механізми участі України в реалізації Європейської
політики безпеки і оборони.
1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми
державами
Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські
відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку,
загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна
приділятиме особливу увагу питанню договірно-правового оформлення
державного кордону.
Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь
розглядається як єдиний ефективний механізм розв'язання актуальних
проблем українсько-білоруських відносин. Активно розвивається
торговельно-економічне співробітництво між Україною та Республікою
Білорусь.
У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на
міждержавному та міжвідомчому рівнях проводиться робота з
вирішення низки питань економічного і прикордонного характеру.
Україна вживає заходів для забезпечення захисту прав і задоволення
потреб численної української громади в Республіці Молдова.
Активно розвиваються відносини з Республікою Польща, зокрема,
в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливим
фактором двосторонніх відносин є рівень інвестиційного
співробітництва. У найближчій перспективі взаємовигідне
співробітництво здійснюватиметься під час підготовки до проведення
фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу,
відновлення спільного прикордонно-митного контролю, а також у
сфері забезпечення енергетичної безпеки.
У рамках співробітництва з Російською Федерацією здійснюються
заходи з проведення двостороннього діалогу, спрямованого на
збереження позитивних тенденцій в українсько-російському
співробітництві, насамперед у торговельно-економічній сфері,
сприяння роботі Українсько-Російської міждержавної комісії,
продовження переговорів з урегулювання проблемних питань
двосторонніх відносин та їх деідеологізації, захисту прав громадян
України на території Російської Федерації, задоволення соціальних
та інформаційно-освітніх потреб українців у Російській Федерації,
а також унеможливлення дальшого загострення двосторонніх відносин.
Попри зусилля України сторонам не вдалося принципово
домовитися щодо низки важливих для внутрішньодержавного розвитку
та забезпечення національних інтересів України питань, серед яких
міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні актом
геноциду, стабілізація співробітництва у сфері газопостачання,
завершення договірно-правового оформлення державного кордону, інші
проблемні питання двостороннього співробітництва.
У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на
виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних
питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у
сфері інтеграції України до європейських та євроатлантичних
структур.
Позитивна динаміка спостерігається у розвитку відносин між
Україною та Словацькою Республікою, яка активно підтримує
євроатлантичний курс нашої держави, сприяє діалогу між Україною та
Організацією Північноатлантичного договору. Вживаються заходи до
забезпечення ефективної реалізації Угоди між Україною та
Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух ( 703_076 ).
Для двосторонніх відносин України та Угорської Республіки
визначальними є відсутність проблемних питань на політичному
рівні, активне співробітництво та підтримка Угорською Республікою
євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України, інтенсивний
міжвідомчий і регіональний діалог.
Середньострокові цілі:
уживати заходів щодо продовження конструктивного
співробітництва з сусідніми державами у сферах, що становлять
взаємний інтерес;
завершити договірно-правове оформлення та проведення
демаркації державного кордону.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з демаркації державного кордону та
активізувати транскордонне співробітництво;
активізувати галузеве співробітництво та поглибити
співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках
ініціативи "Східне партнерство";
поглибити прикордонне співробітництво в рамках діяльності
Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в
Україні та Республіці Молдова (EUBAM);
ужити заходів для започаткування переговорів з Російською
Федерацією щодо визначення механізму виведення Чорноморського
флоту Російської Федерації з території України у строки,
передбачені Угодою між Україною і Російською Федерацією про статус
та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на
території України ( 643_076 ).
1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у
регіональних ініціативах
Україна продовжуватиме брати участь у регіональних
ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.
Триватиме активне співробітництво в рамках Організації за
демократію та економічний розвиток - ГУАМ, зокрема, шляхом
розвитку співпраці Організації з провідними міжнародними, у тому
числі регіональними, організаціями у сферах, що становлять
взаємний інтерес.
Україна продовжуватиме співробітництво з державами - членами
Організації Чорноморського Економічного Співробітництва в рамках
її головних органів та органів, пов'язаних з Організацією
Чорноморського Економічного Співробітництва: Ради міністрів
закордонних справ, Парламентської асамблеї, Чорноморського банку
торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру
чорноморських досліджень.
Україна активно підтримуватиме існуючі ініціативи та дальший
розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.
Середньострокові цілі:
продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні
шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних
міжнародних проектах;
забезпечити реалізацію Листа намірів щодо створення спільного
українсько-польсько-литовського батальйону "УкрПолЛитбат".
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання Плану заходів з реалізації
домовленостей, досягнутих у ході Батумського саміту Організації за
демократію та економічний розвиток - ГУАМ, затвердженого Указом
Президента України від 10 вересня 2008 року N 818 ( 818/2008 );
брати участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності
Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ щодо
боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та
розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю,
торгівлі людьми та нелегальній міграції;
продовжити забезпечення активної участі України в діяльності
Організації Чорноморського Економічного Співробітництва та
органів, що провадять діяльність у рамках Чорноморського
Економічного Співробітництва;
продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи
Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);
провести експертне обговорення концепції та практичних
деталей створення спільного українсько-польсько-литовського
батальйону "УкрПолЛитбат";
ужити заходів щодо підготовки, обговорення та укладення
тристоронньої угоди про створення, статус та діяльність спільного
українсько-польсько-литовського батальйону "УкрПолЛитбат";
продовжити впровадження положень Документа про заходи
зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному
морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Болгарією, Грузією, Румунією,
Росією, Туреччиною і Україною;
продовжити співробітництво з Управлінням боротьби з
наркотероризмом Європейського командування Міністерства оборони
Сполучених Штатів Америки щодо обміну інформацією про міжнародні
наркоугруповання, екстремістські та терористичні організації,
запобігання незаконному транзиту через територію України
наркотичних засобів;
започаткувати співробітництво в рамках зустрічей міністрів
оборони держав Чорноморського регіону.
1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним
шляхом
Позиція України щодо врегулювання "заморожених" конфліктів на
пострадянському просторі базується на таких принципах:
збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;
розв'язання проблем виключно мирними засобами, зокрема шляхом
переговорів;
повага до прав людини і забезпечення прав національних
меншин;
неприпустимість використання "косовського питання" як
прецеденту.
Середньострокова ціль - уживати заходів до мирного
врегулювання "заморожених" конфліктів у рамках міжнародних
дипломатичних зусиль.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити переговори щодо розв'язання придністровської
проблеми у переговорному форматі "5 + 2", зокрема, на основі
положень українського плану мирного врегулювання;
сприяти розв'язанню конфлікту в Грузії (Абхазія, Південна
Осетія) мирним шляхом.
1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями
Україна надає винятково важливого значення зміцненню
Організації Об'єднаних Націй (ООН) як ефективного інструмента для
розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства,
виходить із необхідності належної реалізації Декларації
тисячоліття Організації Об'єднаних Націй ( 995_621 ) та
Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року ( 995_e56 ),
докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її
діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, а також посилення ролі
Генеральної асамблеї ООН.
Україна як активний учасник Організації з безпеки і
співробітництва в Європі (ОБСЄ) заінтересована у використанні
можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки,
врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на
європейському просторі, а також забезпечення територіальної
цілісності, недоторканності державних кордонів, підтримання
стабільного економічного розвитку. Україна докладатиме зусиль для
підтримки збалансованості трьох основних напрямів діяльності ОБСЄ:
у військово-політичній сфері, з питань економіки та охорони
навколишнього природного середовища, у гуманітарній сфері.
З метою дальшого розвитку співробітництва з Радою Європи
зусилля будуть спрямовані на вдосконалення законодавства України у
сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права з
метою приведення його у відповідність з європейськими стандартами.
Буде продовжено активне співробітництво з інституціями Ради
Європи, зокрема, у таких сферах, як забезпечення свободи
діяльності засобів масової інформації, розвиток толерантного
суспільства, що базується на демократичних стандартах,
забезпечення реалізації прав національних меншин, рівноправності
жінок та чоловіків, захисту дітей.
Середньострокові цілі:
продовжити активну участь у діяльності Організації Об'єднаних
Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Ради
Європи;
продовжити роботу з розширення сфери залучення українських
миротворців до операцій та місій з підтримання миру під егідою
Організації Об'єднаних Націй;
забезпечити співробітництво з Організацією з безпеки і
співробітництва в Європі у сфері розвитку демократичних
інститутів, зокрема, з питань удосконалення виборчого процесу,
зміцнення верховенства права, запобігання поширенню ксенофобії та
ненависті, а також протидії торгівлі людьми;
забезпечити виконання програм, передбачених Планом дій Ради
Європи для України на 2008-2011 роки ( 994_929 ).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити моніторинг стану розроблення проекту плану дій ООН
щодо Чорнобиля на період до 2016 року;
продовжити здійснення заходів Програми розвитку ООН і
Програми ООН з навколишнього середовища;
продовжити практичну реалізацію Меморандуму про
взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з
безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна
стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного
палива) ( 994_922 ), ратифікованого Законом України від 15 квітня
2009 року N 1264-VI ( 1264-17 );
ужити заходів до виконання зобов'язань України, що випливають
з її членства в Раді Європи, зокрема, стосовно вдосконалення
виборчого законодавства, приведення функцій прокуратури у
відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування
судової системи, боротьби з корупцією, реформування засобів
масової інформації.
1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї
масового знищення. Державний експортний контроль
Дотримуючись своїх зобов'язань за Договором про
нерозповсюдження ядерної зброї ( 995_098 ), до якого Україна
приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року
N 248/94-ВР ( 248/94-ВР ), Конвенцією про заборону розробки,
виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її
знищення ( 995_182 ), ратифікованою Законом України від 16 жовтня
1998 року N 187-XIV ( 187-14 ), Конвенцією про заборону розробки,
виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної)
і токсинної зброї та про їх знищення ( 995_054 ), Україна
продовжуватиме здійснювати практичні кроки для забезпечення
нерозповсюдження зброї масового знищення, зокрема, шляхом участі в
реалізації ініціативи держав Великої вісімки "Глобальне
партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового
знищення".
Україна докладатиме необхідних зусиль для розширення та
зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення
захисту державних інтересів у сфері роззброєння та
нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки,
зокрема, шляхом імплементації проектів, започаткованих у рамках
Програми спільного зменшення загрози.
Триватиме реалізація політики у сфері експортного контролю,
спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання
міжнародних зобов'язань України як члена міжнародних організацій
та держави - учасниці багатосторонніх міжнародних договорів з
питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового
знищення і засобів її доставки, а також контролю за міжнародними
передачами звичайних видів озброєнь.
У рамках виконання міжнародних зобов'язань України
здійснюється щорічний обмін інформацією між Україною та
державами - членами НАТО, а також ООН і ОБСЄ з питань контролю над
озброєнням. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур
експортного контролю вимогам міжнародних режимів експортного
контролю проводиться вдосконалення законодавства, здійснюються
заходи щодо гармонізації національного законодавства із
законодавством ЄС із зазначених питань, зокрема щодо впровадження
Єдиного контрольного списку товарів подвійного використання в
Україні.
Україна сприятиме проведенню на її території контрольних
заходів згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі
( 994_314 ), ратифікованим Постановою Верховної Ради України
від 1 липня 1992 року N 2526-XII ( 2526-12 ), місій спостережних
польотів згідно з Договором з відкритого неба ( 994_316 ),
ратифікованим Законом України від 2 березня 2000 року N 1509-III
( 1509-14 ), інспекцій з оцінки інформації відповідно до
Віденського документа 1999 року та двосторонніх міжнародних
договорів України, докладатиме необхідних зусиль для розширення,
зміцнення та вдосконалення міжнародного, у тому числі
регіонального, співробітництва з питань експортного контролю,
нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, а
також контролю за міжнародними передачами звичайних видів
озброєння.
Середньострокові цілі:
продовжити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері
контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками
Вассенаарської домовленості ( 998_177 ), Режиму контролю за
ракетними технологіями, Групи ядерних постачальників,
Австралійської групи;
продовжити обговорення в рамках відповідних міжнародних
режимів експортного контролю перспектив і шляхів забезпечення
відповідності національних дозвільних процедур міжнародним
стандартам;
проводити консультації з НАТО та державами - членами НАТО з
питань контролю над озброєнням, експортного контролю та
нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами -
членами НАТО згідно з міжнародними договорами з питань контролю
над озброєнням;
продовжити вдосконалення механізму взаємодії з
верифікаційними органами держав - членів НАТО та Верифікаційним
комітетом НАТО щодо проведення щорічних двосторонніх контрольних
заходів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами -
членами НАТО згідно з міжнародними договорами з питань контролю
над озброєнням;
продовжити співробітництво з Верифікаційним координаційним
центром НАТО та Оборонною групою високого рівня НАТО з питань
розповсюдження зброї масового знищення. Завершити за
консультаційною допомогою Альянсу розроблення методологічних
рекомендацій Міністерства оборони України з питань
нерозповсюдження зброї масового знищення;
забезпечувати супроводження іноземних інспекційних груп на
території України та проведення контрольних заходів на території
держав-учасниць згідно з Договором про звичайні збройні сили в
Європі ( 994_314 ), Віденським документом 1999 року, двосторонніми
міжнародними договорами України, Конвенцією про заборону розробки,
виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її
знищення ( 995_182 ), а також проведення місій спостережних
польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з
відкритого неба ( 994_316 );
узяти участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із
співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи,
створеної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі
( 994_314 ), та Консультативної комісії з відкритого неба,
утвореної згідно з Договором з відкритого неба ( 994_316 );
вивчити досвід держав - членів НАТО з питань експортного
контролю для врахування його при визначенні шляхів забезпечення
відповідності національних дозвільних процедур міжнародним
стандартам;
удосконалити нормативно-правову базу в галузі державного
експортного контролю;
узяти участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів
експортного контролю;
підготувати звітну інформацію про виконання Україною
міжнародних зобов'язань за міжнародними договорами України з
питань контролю над озброєнням;
продовжити діалог про можливе співробітництво у сфері
вдосконалення стандартів біологічної безпеки та захисту
лабораторій, в яких зберігаються небезпечні біологічні матеріали
(зокрема, Українська протичумна станція, м. Сімферополь);
продовжити впровадження проекту технічної допомоги "Зменшення
біологічної загрози в Україні", що реалізується відповідно до
Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством
оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у
галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань,
які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї
( 840_138 ), підписаної 29 серпня 2005 року;
ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних
представників України в рамках участі в міжнародних заходах з
питань нерозповсюдження ядерних технологій і матеріалів та
боротьби з ядерним тероризмом.
1.3.8. Боротьба з тероризмом
Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних
договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом
і виконує взяті на себе зобов'язання.
Україна й надалі приділятиме значну увагу міжнародному
співробітництву в цій сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих
на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на
своїй території, участі у реалізації Глобальної ініціативи по
боротьбі з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься
положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
Буде продовжено здійснення заходів у рамках Плану дій
партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою НАТО на
двосторонньому та багатосторонньому рівнях.
Триває розбудова Міжнародного центру спеціальної підготовки
(МЦСП) Служби безпеки України.
Середньострокові цілі:
продовжувати діяльність з виявлення і припинення використання
терористичними організаціями каналів незаконної міграції та
контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та
відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;
забезпечувати дальше співробітництво України з Міжнародною
організацією кримінальної поліції у сфері розшуку, затримання та
видачі правопорушників;
продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією
цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки
аеронавігації (Євроконтроль);
забезпечити участь у заходах, передбачених Планом діяльності
з реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного
тероризму;
продовжити роботу з узагальнення та практичного використання
досвіду держав - членів НАТО у сфері боротьби з тероризмом;
забезпечити вдосконалення законодавства у сфері боротьби з
тероризмом щодо участі України в антитерористичних операціях, які
проводяться під егідою міжнародних організацій;
уживати заходів щодо залучення антитерористичних підрозділів
України до тренувань та навчань держав - членів НАТО з
антитерористичної тематики;
продовжити розбудову інфраструктури МЦСП Служби безпеки
України, використовувати його можливості для проведення навчальних
занять із професійної підготовки та підвищення кваліфікації
особового складу антитерористичних підрозділів держав - членів
НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з
метою виявлення фактів фінансування тероризму та розповсюдження
зброї масового знищення, а також досліджувати можливі методи
розповсюдження такої зброї, забезпечити направлення узагальнених
матеріалів до правоохоронних органів згідно з компетенцією;
провести консультації з відповідними органами НАТО та
державами - членами НАТО щодо участі українських представників у
заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій, зокрема тих, що
пов'язані з вчиненням терористичних актів;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення
рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України та
досягнення їх взаємосумісності з підрозділами відповідних органів
держав - членів НАТО;
сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного
захисту між Службою безпеки України, Державною службою
спеціального зв'язку та захисту інформації України і відповідними
органами НАТО;
уживати заходів боротьби з кіберзлочинністю з урахуванням
рекомендацій Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань
воєнної реформи високого рівня;
досягти взаємосумісності підрозділів спеціального призначення
Служби безпеки України з відповідними підрозділами держав - членів
НАТО для проведення спільних дій;
залучити експертів із держав - членів НАТО як спостерігачів
до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;
провести консультації з відповідними структурами НАТО та
державами - членами НАТО з питань забезпечення безпеки і
правопорядку під час проведення в Україні фінальної частини
чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
провести на базі МЦСП Служби безпеки України навчальні
заняття за участю антитерористичних підрозділів держав - членів
НАТО;
провести наукові дослідження з питань запобігання тероризму
та забезпечити участь українських фахівців з антитерористичної
діяльності у відповідних міжнародних науково-практичних заходах,
що організовуються НАТО, забезпечити залучення експертів держав -
членів Альянсу до аналогічних заходів в Україні.
1.4. Інформування громадськості
Розвиток інформаційного простору та забезпечення доступності
інформації про всі аспекти членства України в НАТО, роль Альянсу в
підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі і вплив цих
процесів на стан національної безпеки України та її громадян є
одним із пріоритетів державної політики у сфері інформування
громадськості.
У рамках роботи з виконання Державної цільової програми
інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції
України на 2008-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 28 травня 2008 року N 502 ( 502-2008-п ),
головна увага приділяється розгортанню широкої публічної дискусії
щодо роз'яснення суті політики безпеки, яка базується на принципах
солідарності євроатлантичної демократичної спільноти.
Актуальними залишаються питання щодо системного впровадження
елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів
(круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням
якомога більшої аудиторії.
Активізація інформаційно-роз'яснювальної роботи насамперед на
регіональному рівні та скоординована діяльність державних органів
і громадських організацій, розширення мережі інформаційних
осередків, що мають відповідну довідково-аналітичною базу, та
одночасне поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є
основними умовами успіху реалізації відповідної інформаційної
політики.
Середньострокові цілі:
створити із застосуванням засобів інформаційної політики
умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу
стосовно зовнішньополітичного курсу України на євроатлантичну
інтеграцію;
досягти передбачених Державною цільовою програмою
інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції
України на 2008-2011 роки ( 502-2008-п ) показників рівня
підтримки громадськістю євроатлантичного курсу;
забезпечити високий рівень взаємосумісності та
взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під
час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;
активізувати роботу з інформування населення з питань
євроатлантичної інтеграції на регіональному та місцевому рівнях;
інтенсифікувати роботу у сфері громадської дипломатії;
посилити культурно-інформаційну присутність України в
сусідніх державах - членах НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів, передбачених Державною
цільовою програмою інформування громадськості з питань
євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки
( 502-2008-п );
продовжити впровадження елементів громадської дипломатії,
зокрема цільових інформаційних стратегій, у тісній співпраці з
Відділом публічної дипломатії НАТО і Центром інформації та
документації НАТО в Україні;
проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні
заходи за участю представників державних органів, громадських
організацій, засобів масової інформації з залученням експертів,
представників держав - членів НАТО та інституцій Альянсу в
Україні;
забезпечити видання інформаційно-аналітичної, наукової,
навчальної літератури, створення і розміщення на телеканалах
України відеоматеріалів з актуальних питань євроатлантичної
інтеграції і співробітництва України з НАТО;
регулярно інформувати органи державної влади, навчальні
заклади, засоби масової інформації і громадські організації з
питань євроатлантичних інтеграційних процесів;
удосконалювати і популяризувати в суспільстві
Інтернет-ресурси з питань євроатлантичної інтеграції;
сприяти поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації
Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі
українських представників у роботі цих організацій;
поширити досвід громадських організацій держав - членів НАТО
у проведенні інформаційної роботи з підвищення рівня обізнаності
суспільства із роллю та місцем Альянсу в забезпеченні стабільності
і безпеки в Європі та світі.
1.5. Наука і довкілля
З метою активізації співробітництва між Україною і НАТО, а
також державами - членами НАТО у сфері науки, технологій та
довкілля Україна продовжуватиме брати активну участь у Програмі
НАТО з науки заради миру та безпеки.
Україна продовжуватиме практику виконання науково-дослідних
робіт, спрямованих на більш ефективну реалізацію державної
політики євроатлантичної інтеграції, в контексті поглиблення
співробітництва з НАТО у політичній, безпековій, економічній,
правовій, інформаційній, освітній та інших сферах.
Середньострокові цілі:
продовжувати активну участь у Програмі НАТО з науки заради
миру та безпеки;
продовжити проведення прикладних наукових досліджень у рамках
виконання бюджетної програми "Виконання загальнодержавних
організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних
заходів з питань євроатлантичної інтеграції", впровадження на
загальнодержавному і регіональному рівнях отриманих результатів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити співголовування Міністерства освіти і науки
України та забезпечити участь відповідних міністерств, інших
державних органів у щорічному засіданні Спільної робочої групи
Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та довкілля;
забезпечити участь представників Міністерства освіти і науки
України у засіданні Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки у
форматі Ради євроатлантичного партнерства;
забезпечити погодження пріоритетів співпраці України за
Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки в рамках Спільної
робочої групи Україна - НАТО із співробітництва з питань науки та
довкілля і Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки у форматі
Ради євроатлантичного партнерства;
продовжити реалізацію проекту "Очищення авіабази в
м. Прилуки" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти освоєнню гранту НАТО для Української
науково-освітньої телекомунікаційної мережі "УРАН" за Програмою
НАТО з науки заради миру та безпеки;
продовжити реалізацію проекту "Моніторинг та передбачення
ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією
Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону"
за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти проведенню в Україні заходів НАТО на підтримку
виконання проектів "Очищення авіабази в м. Прилуки" і "Моніторинг
та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає
територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську
виключну зону" за Програмою НАТО з науки заради миру та безпеки;
сприяти участі українських представників у міжнародному
семінарі Програми НАТО з науки заради миру та безпеки,
присвяченому питанням наукових досліджень у сфері космосу та
аеродинаміки;
сприяти участі українських представників у міжнародному
семінарі Програми НАТО з науки заради миру та безпеки,
присвяченому науковим дослідженням впливу військово-морських
операцій на довкілля;
сприяти проведенню міжнародного семінару Програми НАТО з
науки заради миру та безпеки, присвяченому питанням кібербезпеки;
розробити Концепцію співробітництва Міністерства оборони
України з Комітетом НАТО з науки заради миру та безпеки;
передбачити у проекті Закону про Державний бюджет України на
2010 рік бюджетну програму "Виконання загальнодержавних
організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних
заходів з питань євроатлантичної інтеграції" та забезпечити її
виконання.
1.6. Питання координації діяльності державних органів та
підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції
1.6.1. Питання координації діяльності державних органів
Для забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку
відносин України з Організацією Північноатлантичного договору,
поглиблення співробітництва з державами - членами НАТО, досягнення
критеріїв членства України в Альянсі створена у 2006 році і
функціонує Національна система координації співробітництва України
з Організацією Північноатлантичного договору, до якої входять
органи виконавчої влади України, інші державні органи, спеціально
уповноважені особи, діяльність яких пов'язана або спрямована на
реалізацію державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.
Рада національної безпеки і оборони України розглядає на
своїх засіданнях та подає на розгляд Президентові України
пропозиції щодо визначення стратегічних і концептуальних підходів
та напрямів розвитку співробітництва України з НАТО.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної
політики щодо співробітництва України з НАТО.
Міжвідомча комісія з питань підготовки України до вступу в
НАТО як консультативно-дорадчий орган при Президентові України
забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій і рекомендацій щодо
вдосконалення державного регулювання у сфері євроатлантичної
інтеграції, координацію заходів, що здійснюються центральними
органами виконавчої влади, державними органами з метою підготовки
України до вступу в НАТО.
Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції
України, що є дорадчим органом при Президентові України, здійснює
підготовку висновків і рекомендацій, зокрема, щодо проведення
єдиної державної політики у сфері інтеграції України в НАТО,
моніторинг здійснення державними органами заходів у сфері
євроатлантичної інтеграції.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від
21 березня 2008 року "Про перспективи дальшого розвитку відносин
України з Організацією Північноатлантичного договору та стан
забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади
України, інших державних органів у сфері євроатлантичної
інтеграції України" ( n0011525-08 ), введеним у дію Указом
Президента України від 25 квітня 2008 року N 402 ( 402/2008 ),
визнано, зокрема, що низька ефективність координації поточної
діяльності органів виконавчої влади у сфері євроатлантичної
інтеграції України створила серйозні перешкоди на шляху до
поступової реалізації стратегічних цілей зовнішньої політики
України щодо набуття членства в Організації Північноатлантичного
договору, і доручено Кабінету Міністрів України підготувати
пропозиції щодо вдосконалення національної системи координації
співробітництва України з НАТО.
У структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України у
2008 році утворено і з січня 2009 року функціонує Координаційне
бюро європейської та євроатлантичної інтеграції (постанова
Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 649)
( 649-2008-п ).
Середньострокова ціль - удосконалити Національну систему
координації співробітництва України з Організацією
Північноатлантичного договору.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
ужити заходів для вдосконалення Національної системи
координації співробітництва України з Організацією
Північноатлантичного договору відповідно до вимог сучасного етапу
відносин України з НАТО;
провести із залученням незалежних експертів оцінку реалізації
Україною першого циклу виконання Річної національної програми та
провести її обговорення з представниками Альянсу.
1.6.2. Питання підготовки фахівців у сфері євроатлантичної
інтеграції
Важливим чинником підвищення ефективності співробітництва
України з НАТО є вдосконалення професійної підготовки та
підвищення кваліфікації працівників центральних органів виконавчої
влади у сфері євроатлантичної інтеграції. З цією метою постановою
Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року N 974
( 974-2008-п ) затверджено Державну цільову програму підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері
європейської та євроатлантичної інтеграції України на
2008-2011 роки.
Координацію діяльності з виконання зазначеної Програми
( 974-2008-п ) покладено на Головне управління державної служби
України, яким із цією метою утворено координаційну раду, до складу
якої входять народні депутати України, представники центральних
органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів і громадських
організацій.
Підвищенню рівня фахової підготовки у сфері євроатлантичної
інтеграції сприяє участь представників державних органів у заходах
Робочої програми євроатлантичного партнерства, зокрема
Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, а також
Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під
егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної
реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
виконати Державну цільову програму підготовки, перепідготовки
та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської
та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки
( 974-2008-п );
продовжити співробітництво з державами - членами та
державами - партнерами НАТО в рамках Робочої програми
євроатлантичного партнерства, зокрема Індивідуальної програми
партнерства між Україною та НАТО;
поширити дію Програми з питань професійного розвитку
цивільного персоналу на весь сектор безпеки і оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання існуючих та запровадження у вищих
навчальних закладах нових навчальних програм з підвищення
кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого
самоврядування, до функціональних обов'язків яких належать питання
європейської та євроатлантичної інтеграції України;
забезпечити здійснення заходів, передбачених Індивідуальною
програмою партнерства між Україною та НАТО, і Програми з питань
професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної
робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого
рівня;
провести із залученням незалежних експертів оцінку виконання
протягом перших двох років Державної цільової програми підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері
європейської та євроатлантичної інтеграції України на
2008-2011 роки ( 974-2008-п ), за результатами якої підготувати
пропозиції щодо її вдосконалення.
РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Політика національної безпеки
Державна політика національної безпеки передбачає утвердження
засад національної єдності для розбудови демократичної, правової
держави, формування соціально орієнтованої конкурентоспроможної
ринкової економіки, зміцнення науково-технологічного потенціалу,
забезпечення інноваційного розвитку, зростання рівня життя і
добробуту населення, забезпечення інформаційної безпеки,
екологічно і техногенно безпечних умов життєдіяльності
суспільства.
Політика національної безпеки України спрямована на захист
життєво важливих національних інтересів і базується на визначених
законодавством України основних принципах забезпечення
національної безпеки:
пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
верховенство права;
пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні
конфліктів;
своєчасність і адекватність заходів захисту національних
інтересів реальним і потенційним загрозам;
чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної
влади у забезпеченні національної безпеки;
демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією
держави та іншими структурами в системі національної безпеки;
використання в інтересах України міждержавних систем та
механізмів міжнародної колективної безпеки.
Національна безпека України забезпечується шляхом проведення
виваженої державної політики відповідно до прийнятих у
встановленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм,
якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного
будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в
конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і
нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам
України. Відповідні документи згідно із Законом України "Про
основи національної безпеки України" ( 964-15 ) затверджуються
Президентом України.
Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної
безпеки України зумовлюється необхідністю своєчасного вжиття
заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним
інтересам.
Життєво важливі національні інтереси України
реалізовуватимуться у складному внутрішньому та зовнішньому
середовищі, яке характеризується наявністю низки викликів і
загроз. Відчутно впливають на ситуацію в державі світова фінансова
криза та ускладнення в розвитку суспільно-політичних процесів.
Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо дальшого
розвитку Організації Північноатлантичного договору як ключового
інструмента забезпечення міжнародної та євроатлантичної безпеки і
стабільності. Відповідні кроки здійснюватимуться Україною щодо
практичного залучення Збройних Сил України до Сил реагування НАТО.
Україна має намір продовжувати участь у заходах щодо
забезпечення міжнародної та євроатлантичної безпеки і
стабільності, зокрема у місіях та операціях під проводом Альянсу.
Україна розглядає своє можливе членство в ЄС та НАТО як
дієвий інструмент для забезпечення національної безпеки,
суверенітету та територіальної цілісності. Україна продовжуватиме
реформи у секторі безпеки і оборони відповідно до Стратегії
національної безпеки України, затвердженої Указом Президента
України від 12 лютого 2007 року N 105 ( 105/2007 ), а також
Воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України
від 15 червня 2004 року N 648 ( 648/2004 ), з метою досягнення
взаємосумісності з НАТО. У зв'язку з цим імплементація результатів
комплексного огляду національного сектору безпеки та оборонний
огляд здійснюватимуться у співпраці зі Спільною робочою групою
Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, а також у
рамках застосування інших механізмів співробітництва з Альянсом.
При цьому вдосконалення системи управління сектором безпеки і
оборони держави залишається важливим завданням для України.
2.1.1. Стратегія національної безпеки України ( 105/2007 )
Стратегія національної безпеки України ( 105/2007 ) визначає,
зокрема, пріоритети та основні цілі реформування сектору безпеки.
Україна має намір суттєво оновити систему національної безпеки з
метою адекватного реагування на сучасні виклики і загрози. Головна
мета Стратегії ( 105/2007 ) - забезпечити рівень національної
безпеки, який би гарантував поступальний розвиток України, її
конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і
громадянина, дальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету
Української держави у сучасному світі. Контроль за реалізацією
Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) здійснюється
Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів
України, Радою національної безпеки і оборони України у межах
повноважень, визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами
України.
Президент України здійснює керівництво процесом реалізації
Стратегії ( 105/2007 ), в разі потреби вносить до Верховної Ради
України законопроекти, необхідні для її імплементації. Верховна
Рада України формує законодавчу базу, спрямовану на реалізацію
Стратегії ( 105/2007 ), здійснює відповідний парламентський
контроль. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію
Стратегії ( 105/2007 ), щорічно затверджує плани заходів з її
виконання. Рада національної безпеки і оборони України координує
та контролює діяльність органів виконавчої влади із реалізації
Стратегії ( 105/2007 ) та з урахуванням змін у зовнішньому або
внутрішньому середовищі вносить Президентові України пропозиції
щодо її уточнення та ресурсного забезпечення для врахування при
підготовці проекту закону про Державний бюджет України на
наступний рік.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію Стратегії національної безпеки України
( 105/2007 );
оптимізувати механізм оцінки ефективності реалізації
Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) шляхом
залучення до такої оцінки незалежних громадських організацій;
створити систему інформаційного супроводження реалізації
пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України;
забезпечити внесення змін та доповнень до Стратегії
національної безпеки України ( 105/2007 ) з урахуванням змін, які
відбулися у світі на регіональному та глобальному рівнях, а також
в Україні, включаючи економічні та фінансові аспекти.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити здійснення заходів щодо реалізації Стратегії
національної безпеки України ( 105/2007 ) у 2010 році;
розробити та затвердити до кінця 2010 року План заходів щодо
реалізації Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) на
2011 рік;
залучити громадські організації до проведення незалежної
оцінки політики національної безпеки, а також стану реалізації
Стратегії національної безпеки України ( 105/2007 ) в рамках
Мережі партнерства Україна - НАТО;
розробити з урахуванням досвіду держав - членів НАТО
пропозиції щодо внесення необхідних змін і доповнень до Стратегії
національної безпеки України ( 105/2007 ) та винести їх на розгляд
Ради національної безпеки і оборони України.
2.1.2. Управління національною безпекою і обороною та
реагування на кризові ситуації
До системи управління національною безпекою і обороною
України входять:
Верховна Рада України, яка здійснює законодавче регулювання у
сферах національної безпеки і оборони України;
Президент України, який здійснює керівництво у сферах
національної безпеки і оборони України, є Верховним
Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головою Ради
національної безпеки і оборони України;
Рада національної безпеки і оборони України, яка координує та
контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної
безпеки і оборони України;
Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі
органів виконавчої влади, здійснює заходи щодо забезпечення
обороноздатності і національної безпеки України, громадського
порядку та боротьби зі злочинністю;
центральні органи виконавчої влади, Збройні Сили України та
інші військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи,
утворені відповідно до законів України, які в межах своїх
повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією
( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України,
Кабінету Міністрів України завдань у сфері національної безпеки і
оборони держави.
Удосконалення системи управління національною безпекою і
обороною України є життєво важливим для координації зусиль
держави, спрямованих на реагування на сучасні виклики та загрози.
Це передбачатиме вдосконалення міжвідомчої координації у сфері
стратегічного планування та політичної консолідації. Ключову роль
у зазначених процесах відіграватимуть Рада національної безпеки і
оборони України, а також Кабінет Міністрів України.
Результатом удосконалення міжвідомчої координації у сфері
стратегічного планування протягом 2009 року стали розроблення
органами державної влади та затвердження таких концептуальних
документів, як Стратегія міжнародної миротворчої діяльності
України (Указ Президента України від 15 червня 2009 року N 435)
( 435/2009 ), Доктрина інформаційної безпеки України (Указ
Президента України від 8 липня 2009 року N 514) ( 514/2009 ),
Морська доктрина України на період до 2035 року (постанова
Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2009 року N 1307)
( 1307-2009-п ).
Надзвичайно важливим є впровадження демократичних цивільних
принципів управління національною безпекою і обороною України,
спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та
корупції, пов'язаних з боротьбою за владу та ресурси.
Для України важливо вдосконалити систему управління
державними органами в умовах кризових ситуацій, а також
забезпечити ефективний розподіл завдань та повноважень між
суб'єктами сектору безпеки таким чином, щоб запобігти дублюванню
їх функцій. Із метою вдосконалення цієї системи передбачається
створити Ситуаційний центр Ради національної безпеки і оборони
України.
Середньострокові цілі:
удосконалити систему управління національною безпекою в
цілому і сектором безпеки зокрема шляхом посилення
інформаційно-аналітичної та прогнозної складових у діяльності
Апарату Ради національної безпеки і оборони України;
удосконалити систему стратегічного планування з метою більш
ефективної реалізації політичного курсу держави;
удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного
планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання
зусиль державних органів України, спрямованих на реагування на
сучасні виклики і загрози;
проаналізувати досвід держав - членів НАТО у питаннях
управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його
суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також у питаннях
ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;
удосконалити систему управління державними органами в умовах
кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору
безпеки з метою запобігання їх дублюванню;
забезпечити впровадження демократичних цивільних принципів
управління національною безпекою і обороною України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проекти актів про утворення Ситуаційного центру
Ради національної безпеки і оборони України та необхідне ресурсне
забезпечення його діяльності;
забезпечити здійснення заходів щодо реалізації
Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України ( 435/2009 )
у 2010 році;
розробити проект плану реалізації Стратегії міжнародної
миротворчої діяльності України ( 435/2009 ) на 2011 рік та подати
його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту
Закону про Концепцію державної інформаційної політики;
розробити проект плану заходів із реалізації Морської
доктрини України на період до 2035 року;
налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення
національної безпеки та громадськими організаціями;
продовжити взаємодію Міністерства оборони України з обласними
державними адміністраціями щодо сприяння Збройним Силам України у
задоволенні їх нагальних потреб.
2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення
імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та
оборонного огляду
Демократичні перетворення у сфері національної безпеки і
оборони України, що здійснюються в контексті європейської та
євроатлантичної інтеграції, обумовлюють необхідність ґрунтовного
перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх
суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та
економічних можливостей держави.
У 2009 році Україна досягла певних успіхів у реформуванні
сектору безпеки. Реалізація першої в історії держави Стратегії
національної безпеки України ( 105/2007 ) набула системного
характеру та забезпечує трансформацію українських безпекових
інституцій у ході проведення комплексного огляду сектору безпеки.
Підготовлено і затверджено низку концептуальних документів щодо
розвитку сектору безпеки на період до 2015 року.
Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311
( 311/2008 ) затверджена Концепція реформування кримінальної
юстиції України, яка реалізується відповідно до затвердженого
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року
N 1153-р ( 1153-2008-р ) плану заходів щодо її реалізації. З метою
створення додаткових гарантій додержання прав і свобод людини і
громадянина вдосконалюється законодавство, яке регламентує
діяльність служб безпеки та розвідки.
Україна має намір завершити імплементацію результатів
комплексного огляду сектору безпеки під час проведення оборонного
огляду. Основна мета трансформаційних процесів - максимальна
адаптація безпекових інституцій держави до євроатлантичних
стандартів і забезпечення їх адекватного реагування на можливі
загрози та виклики національній безпеці України.
Кабінет Міністрів України організовує і контролює проведення
оборонного огляду центральними органами виконавчої влади та іншими
заінтересованими державними органами, які виконують завдання у
сфері оборони України. Загальне керівництво цими процесами
здійснюється Головою Ради національної безпеки і оборони України.
З метою підвищення транспарентності цих процесів та
досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів до
участі в імплементації результатів комплексного огляду сектору
безпеки та проведення оборонного огляду залучаються представники
міжнародних неурядових, українських громадських організацій і
наукових установ.
Україна залучає до цього процесу й іноземних фахівців та
радників, які працюють при Міністерстві оборони України,
Міністерстві внутрішніх справ України, Службі безпеки України, а
також проводить консультації з експертами НАТО у форматі Спільної
робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого
рівня.
За результатами оборонного огляду розробляється Стратегічний
оборонний бюлетень, який разом із підсумковими документами
комплексного огляду сектору безпеки стане основою для розроблення
середньострокових програм розвитку секторів безпеки і оборони
України. Стратегічний оборонний бюлетень матиме публічний характер
та буде розміщений на офіційних веб-сайтах суб'єктів сектору
безпеки.
Дальше співробітництво між Україною та НАТО у цій сфері
розвиватиметься в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з
питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у
сфері оборонного планування;
забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду
України;
завершити імплементацію результатів комплексного огляду
сектору безпеки України;
удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності
суб'єктів сектору безпеки, в тому числі шляхом його адаптації до
стандартів держав - членів НАТО, з урахуванням потреб інтегрування
України в євроатлантичний простір;
здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і
повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих
стандартів та економічних можливостей держави;
забезпечити демілітаризацію та реформування інститутів
сектору безпеки;
залучати представників політичної та громадської еліти до
публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в
суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з
питань політики безпеки, а також виробленню конструктивних
підходів до неї;
підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору
безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ
у секторі безпеки і оборони України в рамках виконання програми
Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи
високого рівня на 2010 рік;
забезпечити реформування інститутів сектору безпеки в
контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках
імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки
України;
ужити заходів для ефективного залучення до співпраці
іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки України з метою
прискорення проведення відповідних реформ;
підвищити ефективність використання консультативно-дорадчої
допомоги держав - членів НАТО, іноземних радників при Міністерстві
оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час
імплементації результатів оборонного огляду;
забезпечити видання Стратегічного оборонного бюлетеня України
за результатами оборонного огляду України;
провести презентацію проекту Стратегічного оборонного
бюлетеня України під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні
міністрів оборони.
2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором
безпеки і оборони України
Демократичний цивільний контроль є одним із ключових
елементів механізму управління сектором безпеки і оборони.
Україна продовжує дальше вдосконалення зазначеного механізму
та розширення кола його суб'єктів шляхом залучення експертів
держав - членів Альянсу.
Вагомий внесок у зазначений процес зробила Робоча група
Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над
сектором розвідки, забезпечивши поглиблення співробітництва і
посилення довіри між розвідувальними органами України та Альянсу.
Рекомендації, розроблені в рамках діяльності Робочої групи
Україна - НАТО з питань демократичного цивільного контролю над
сектором розвідки, а також матеріали консультацій із Женевським
центром демократичного контролю над збройними силами покладено в
основу затвердженої Указом Президента України від 20 березня
2008 року N 249 ( 249/2008 ) Концепції реформування Служби безпеки
України, а також розробленої на її основі та затвердженої Указом
Президента України від 20 березня 2009 року N 173 Комплексної
цільової програми реформування Служби безпеки України.
Іншим важливим досягненням Робочої групи Україна - НАТО з
питань демократичного цивільного контролю над сектором розвідки
стало видання Білої книги - 2007 "Служба безпеки та розвідувальні
органи України". Продовжено роботу над проектом Національного
кодексу розвідувальної етики відповідно до Рекомендації
Парламентської асамблеї Ради Європи.
Започатковано проведення відповідних консультацій експертів з
питань діяльності служб безпеки та розвідки між Україною і
Альянсом.
Опубліковано "Білі книги" Управління державної охорони
України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України, Державної прикордонної служби України,
внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державної
митної служби України, Служби безпеки України. Міністерством
оборони України щороку видається "Біла книга. Оборонна політика
України".
З метою налагодження тісної співпраці Міністерства оборони
України з релігійними організаціями для задоволення релігійних
потреб військовослужбовців, духовного, морально-естетичного,
військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил
України утворено представницький міжконфесійний
консультативно-дорадчий орган, що діє на громадських засадах при
Міністерстві оборони України.
Україна й надалі максимально залучатиме громадські
організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення
контролю над сектором безпеки держави. Україна забезпечуватиме
використання можливостей Мережі партнерства Україна - НАТО, а
також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна -
НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Середньострокові цілі:
посилити дієвість демократичного цивільного контролю над
інститутами сектору безпеки;
продовжити тісне співробітництво з НАТО та застосування
досвіду спеціальних служб держав - членів Альянсу у питаннях
демократичного цивільного контролю;
започаткувати практику проведення незалежного експертного
аналізу планів реформ сектору безпеки;
проводити щорічні соціологічні дослідження для визначення
проблемних питань реформ у сферах національної безпеки і оборони
та пошуку можливих шляхів їх розв'язання;
розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки
Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність
діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України та
Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою
діяльністю;
використовувати під час опрацювання безпекових та оборонних
питань євроатлантичної інтеграції України можливості Мережі
партнерства Україна - НАТО;
використовувати Мережу партнерства Україна - НАТО з метою
посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки
і оборони;
забезпечувати постійне та ефективне функціонування
громадських рад при інституціях сектору безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести експертні консультації та семінари з питань
посилення демократичного цивільного контролю в рамках роботи
Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи
високого рівня;
завершити розроблення проекту Національного кодексу
розвідувальної етики;
забезпечити щорічне видання "білих книг" суб'єктів сектору
безпеки;
використовувати консультації експертів Україна - НАТО з
питань діяльності служб безпеки та розвідки з метою отримання
консультаційної допомоги у сфері управління персоналом в органах
сектору безпеки України;
удосконалити механізм інформування громадськості про державну
політику національної безпеки, а також реагування на звернення
громадян та критичні публікації з питань національної безпеки в
засобах масової інформації;
продовжити інформування громадськості з питань формування і
реалізації державної політики у військовій сфері, роз'яснення
змісту програм та ініціатив воєнної реформи;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації
військовослужбовців та цивільних спеціалістів на короткострокових
курсах при Національному університеті оборони України;
продовжити викладання для військовослужбовців Міністерства
оборони України на базі Національного університету оборони України
навчального курсу з питань цивільно-військових відносин під час
планування та ведення миротворчих операцій;
провести стажування представників Збройних Сил України в
органах управління та підрозділах цивільно-військового
співробітництва збройних сил держав - членів НАТО;
продовжити розроблення проекту Керівництва з
цивільно-військового співробітництва під час участі Збройних Сил
України в міжнародних миротворчих операціях;
провести під егідою Спільної робочої групи Україна - НАТО з
питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну
конференцію "Захист демократичних цінностей і дотримання прав
людини у діяльності спецслужб".
2.1.3.2. Реформування окремих військових формувань та
інституцій сектору безпеки
В Україні триває процес структурного реформування окремих
військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою
приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами. Ця
робота була започаткована в тісній співпраці з НАТО та ЄС.
Розпочато черговий оборонний огляд. Існуюча система безпекових
інституцій має перевантажену розгалужену організаційну структуру
та недостатню функціональну ефективність, що особливо відчувається
в умовах фінансової кризи. Невідповідність цієї системи наявним
ресурсам потребує оптимізації її структури та демілітаризації.
У рамках реформування сектору безпеки Указом Президента
України від 19 червня 2006 року N 546 ( 546/2006 ) схвалено
Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період
до 2015 року, Указом Президента України від 20 березня 2008 року
N 249 ( 249/2008 ) затверджено Концепцію реформування Служби
безпеки України, Указом Президента України від 20 березня
2009 року N 173 затверджено Комплексну цільову програму
реформування Служби безпеки України, Указом Президента України від
25 квітня 2008 року N 401 ( 401/2008 ) схвалено Концепцію
реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, на
стадії підготовки перебувають проекти стратегічних документів з
питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України,
Управління державної охорони України та інші.
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
Основною метою реформування Служби безпеки України є
створення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні,
укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої
сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби,
приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у
відповідність із сучасними потребами забезпечення національної
безпеки у сфері державної безпеки, захисту людини і громадянина,
суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у
контексті реалізації політики національної безпеки та інтегрування
в європейські безпекові структури.
Служба безпеки України реформується з метою забезпечення
національної безпеки шляхом провадження контррозвідувальної та
оперативно-розшукової діяльності, боротьби з тероризмом,
профілактики і розслідування злочинів, інших правопорушень у сфері
національної безпеки та інформаційно-аналітичної роботи відповідно
до Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України.
Середньострокові цілі:
ужити заходів до реформування Служби безпеки України
відповідно до Комплексної цільової програми реформування Служби
безпеки України;
продовжити практику тісного співробітництва з НАТО та
застосування досвіду спеціальних служб держав - членів Альянсу у
сфері реформування національних безпекових служб;
забезпечити вдосконалення законодавства України з питань
діяльності Служби безпеки України відповідно до євроатлантичних та
європейських стандартів;
підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх
органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України, в
тому числі використовуючи можливості Програми з питань
професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної
робочої групи України - НАТО з питань воєнної реформи високого
рівня;
забезпечити постійне інформування громадськості про
діяльність та заходи з реформування Служби безпеки України шляхом
видання щорічника "Біла книга Служби безпеки України";
забезпечити виконання Указу Президента України від 23 січня
2009 року N 37 ( 37/2009 ) "Про розсекречення, оприлюднення та
вивчення архівних документів, пов'язаних з українським визвольним
рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні";
забезпечити ефективну роботу Міжнародного центру спеціальної
підготовки Служби безпеки України у сфері боротьби з тероризмом;
досягти повної взаємосумісності підрозділів спеціального
призначення Служби безпеки України для спільних дій з підрозділами
держав - членів НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання запланованих на 2010 рік заходів,
передбачених Комплексною цільовою програмою реформування Служби
безпеки України, затвердженою Указом Президента України від
20 березня 2009 року N 173;
залучати радника Голови Служби безпеки України до експертної
роботи в рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з воєнної
реформи високого рівня;
підвищити прозорість діяльності Служби безпеки України та
зміцнити довіру до неї з боку суспільства, активізувати діяльність
Громадської ради при Службі безпеки України;
продовжити проведення двосторонніх консультацій з Офісом
безпеки та Спеціальним комітетом НАТО з метою вдосконалення
принципів демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби
безпеки України;
сприяти представникам громадських організацій, наукових
установ та організацій, ученим та громадянам у вільному доступі до
розсекречених архівних документів, зокрема, шляхом створення
спеціальних інформаційно-довідкових центрів;
забезпечити видання щорічника "Біла книга Служби безпеки
України";
вивчати стандарти держав - членів НАТО і ЄС з основних
параметрів бюджетної та ресурсної політики щодо забезпечення
державної безпеки;
підготувати пропозиції у сфері оптимізації процесу управління
персоналом та гарантування соціально-правового захисту працівникам
спеціальних служб на основі вивчення досвіду держав - членів НАТО;
уживати заходів для отримання Міжнародним центром спеціальної
підготовки Служби безпеки України статусу навчального центру в
рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 );
реалізувати цілі партнерства в рамках Процесу планування та
оцінки сил;
ужити за результатами аналізу ефективності підготовки і
реалізації управлінських рішень у Службі безпеки України заходів
до скорочення управлінських ланок;
розробити та затвердити Кодекс професійної етики
співробітників Служби безпеки України.
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України
та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
Міністерство внутрішніх справ України проводить відповідно до
євроатлантичних стандартів реформування підрозділів міліції згідно
з Концепцією реформування кримінальної юстиції України,
затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року
N 311 ( 311/2008 ). Метою зазначеної реформи є підвищення рівня
захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби
зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України
(далі - внутрішні війська) продовжують реалізацію заходів другого
етапу реформування внутрішніх військ згідно з Концепцією розвитку
внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період
до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація
внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове
формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду
провідних держав Європи.
Середньострокові цілі:
удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності
внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;
реформувати внутрішні війська з урахуванням євроатлантичних
вимог і стандартів щодо індивідуальної підготовки та підготовки
підрозділів;
удосконалювати методи та принципи застосування внутрішніх
військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки
держави;
удосконалювати систему управління внутрішніх військ;
продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ;
проводити підготовку підрозділів внутрішніх військ, які
визначені для участі в миротворчих операціях;
підвищувати рівень володіння іноземними мовами особовим
складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG
6001;
створити за сприяння держав - членів НАТО мовний центр при
Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
створити за сприяння держав - членів НАТО Міжнародний центр
підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру
внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с. Старе
Бориспільського району Київської області);
інформувати громадськість щодо діяльності та реформування
внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них з боку
суспільства;
ужити заходів щодо вдосконалення міжнародного співробітництва
внутрішніх військ.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
вивчити стандарти НАТО і систему індивідуальної підготовки та
підготовки підрозділів, які плануються до участі в миротворчих
операціях;
готувати цивільний персонал у межах Програми з питань
професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими
структурами держав - членів НАТО з питань індивідуальної
підготовки та підготовки підрозділів;
виконати за сприяння держав - членів НАТО проектні роботи зі
створення Міжнародного центру підготовки сил підтримання
правопорядку;
завершити реалізацію проекту Твінінг "Впровадження та
розвиток управління якістю в українській міліції та внутрішніх
військах";
розпочати за підтримки Європейського Союзу новий проект
Твінінг "Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського
порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ
України";
забезпечити видання щорічника "Біла книга внутрішніх військ
Міністерства внутрішніх справ України".
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України
Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного
кордону та його інфраструктури відповідно до європейських
критеріїв згідно зі Стратегією національної безпеки України
( 105/2007 ).
Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної
служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента
України від 19 червня 2006 року N 546 ( 546/2006 ), буде завершено
становлення цієї Служби як самостійного правоохоронного органу
європейського зразка, що входить до складу Воєнної організації
держави. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:
удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку
Державної прикордонної служби України;
продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи
охорони державного кордону та суверенних прав України в її
виключній (морській) економічній зоні;
реформування Морської охорони Державної прикордонної служби
України відповідно до її нової моделі, участь у розробленні
проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку
кораблебудування на період до 2035 року;
забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки
авіаційних частин Державної прикордонної служби України;
створення сучасної системи інформаційного забезпечення
Державної прикордонної служби України відповідно до європейських
та євроатлантичних норм і стандартів;
дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної
прикордонної служби України;
удосконалення нормативно-правової бази з питань
оперативно-службової діяльності органів та підрозділів Державної
прикордонної служби України;
завершення формування сучасної системи логістики, технічного
переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення
інженерного облаштування державного кордону;
дальше вдосконалення міжнародного, в тому числі
прикордонного, співробітництва.
Протягом 2010 року передбачається здійснити заходи щодо
виконання Державної цільової правоохоронної програми "Облаштування
та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року
( 831-2007-п ).
Середньострокові цілі:
провести демаркацію державного кордону;
провести оснащення пунктів пропуску через державний кордон
України сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням
та контрольних служб - засобами контролю;
здійснити розробку і закупівлю технічних засобів охорони
державного кордону;
створити автоматизовані системи охорони державного кордону,
управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;
оновити корабельно-катерний склад Морської охорони і парк
авіаційної техніки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів, передбачених Державною
цільовою програмою "Облаштування та реконструкція державного
кордону" на період до 2015 року ( 831-2007-п );
удосконалити нормативно-правову базу з питань порядку
проходження військової служби громадянами України у Державній
прикордонній службі України;
створити сучасну систему роботи з персоналом Державної
прикордонної служби України, підвищити рівень його
професіоналізації;
розширити перелік пріоритетних напрямів міжнародного
співробітництва, поглиблення відносин у сфері забезпечення
прикордонної регіональної безпеки з державами - членами НАТО та
ЄС, їх партнерами;
докласти зусиль щодо проведення робіт з договірно-правового
оформлення державного кордону України;
забезпечити видання щорічника "Біла книга Державної
прикордонної служби України".
2.2. Оборонна політика
Оборонна політика України є невід'ємною складовою політики
національної безпеки, основні положення якої викладені у Воєнній
доктрині України.
Оборонна політика спрямована на забезпечення воєнної безпеки
держави шляхом запобігання виникненню зовнішніх та внутрішніх
загроз національній безпеці України, створення сприятливих умов
для забезпечення гарантованого захисту національних інтересів та
здатності до адекватного реагування на виклики і загрози, що
виникають.
2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики
Оборонна політика України базується на таких принципах
забезпечення воєнної безпеки України, як верховенство права;
оборонна достатність; невисування територіальних претензій до
сусідніх держав і невизнання Україною територіальних претензій до
неї; розв'язання можливих суперечностей мирним шляхом;
своєчасність та адекватність заходів захисту національних
інтересів загрозам у воєнній сфері; демократичний цивільний
контроль над Збройними Силами України; відповідність оперативних
та бойових можливостей Збройних Сил України та інших військових
формувань потребам оборони України, підвищення взаємосумісності зі
збройними силами держав - членів НАТО і ЄС; ефективна взаємодія
органів військового управління з органами державної влади,
органами місцевого самоврядування.
Україна не виключає можливості звернення у разі необхідності
до інших держав та міжнародних організацій по військову допомогу.
Відповідно до визначеної стратегічної мети оборонної політики
її пріоритети полягають у:
превентивному застосуванні механізму дипломатії для
запобігання виникненню кризових ситуацій воєнного характеру, а
також створенні інтегрованої національної системи реагування на
них;
підтриманні необхідної обороноспроможності держави для
запобігання та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз
національній безпеці та для забезпечення захисту життєво важливих
інтересів держави;
розвитку оперативних можливостей Збройних Сил України для
забезпечення гарантованого виконання покладених на них завдань
оборони держави та майбутніх союзницьких завдань у рамках системи
міжнародної колективної безпеки.
2.2.2. Національна система оборонного планування,
програмування та підготовка до участі в оборонному плануванні
Альянсу
За результатами оборонного огляду передбачається вдосконалити
національну систему стратегічного планування та управління, а
також запровадити механізм оборонного планування, що враховує
можливості держави.
На даний час оборонне планування в Україні має три складові:
довгострокове (на 12 років), середньострокове (на 6 років) та
короткострокове (на 2 роки) планування.
Участь у Процесі планування та оцінки сил дає Україні змогу
здійснювати адаптацію національної системи оборонного планування
до норм і процедур, прийнятих в Альянсі, а також є дієвим
механізмом оцінки готовності сил і засобів до виконання повного
спектра завдань Альянсу та найбільш придатним способом підготовки
до участі в колективному оборонному плануванні НАТО.
Середньострокові цілі:
здійснити реалізацію заходів за підсумками проведення
оборонного огляду;
запровадити сучасну систему ефективного та комплексного
оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів
розвитку Збройних Сил України;
упровадити в діяльність Міністерства оборони України і
Генерального штабу Збройних Сил України та інших військових
формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;
завершити інтеграцію національної системи оборонного
планування до національної системи державного прогнозування та
стратегічного планування;
забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного
планування всіх суб'єктів сектору оборони;
запровадити в практику оборонного планування метод,
орієнтований на можливості держави;
продовжити вдосконалення оборонного планування та приведення
нормативно-правових актів Міністерства оборони України з питань
оборонного планування у відповідність зі стандартами НАТО у
зазначеній сфері.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
здійснити коригування Державної програми розвитку Збройних
Сил України на 2006-2011 роки та вжити заходів щодо оптимізації
кількості інших відповідних державних програм, виходячи з реальних
обсягів ресурсного забезпечення Збройних Сил України до 2011 року,
маючи на меті припинення виконання неперспективних програм,
фінансування яких не гарантується бюджетом України;
розробити за підсумками оборонного огляду комплекс
середньострокових взаємопов'язаних програмних документів та планів
розвитку і застосування Збройних Сил України та інших військових
формувань, які визначатимуть пріоритети, основні напрями і заходи
щодо розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань,
а також необхідні для їх виконання обсяги фінансування;
продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил
до системи стратегічного і оборонного планування;
уточнити повноваження структурних підрозділів Міністерства
оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України щодо
стратегічного та оборонного планування, внести відповідні зміни до
їх структур;
провести стажування представників Міністерства оборони
України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах
(підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення
держав - членів НАТО.
2.2.3. Зв'язки з урядом, парламентом, засобами масової
інформації та громадськістю
Активізація процесу реформування та розвитку Збройних Сил
України вимагає від інформаційних структур Міністерства оборони
України і Збройних Сил України посилити роботу з інформування
Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави з
питань воєнної політики та життєдіяльності Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
визначити завдання Міністерства оборони України щодо
ефективної взаємодії з Верховною Радою України та Кабінетом
Міністрів України;
створити на базі Національного університету оборони України
та Військового інституту Київського національного університету
імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення
кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів
масової інформації;
розробити проект Концепції інформаційної політики
(діяльності) Міністерства оборони України;
підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності
Міністерства оборони України та Збройних Сил України, а також
популяризувати військову службу;
забезпечувати захист інформаційного простору Збройних Сил
України та держави в цілому від негативного інформаційного впливу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
провести огляд завдань Міністерства оборони України щодо
звітування перед парламентом та Урядом України;
створити регіональний медіа-центр Міністерства оборони
України у місті Сімферополі;
забезпечити регулярне спілкування керівництва Міністерства
оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з
представниками засобів масової інформації та громадськістю;
забезпечити інформування у сфері євроатлантичної інтеграції;
провести інформування персоналу Міністерства оборони України
і Генерального штабу Збройних Сил України щодо досягнень,
ініціатив та новин в оборонній галузі.
2.3. Плани інституційного розвитку Збройних Сил України на
2010-2011 роки
2.3.1. Плани розвитку Збройних Сил України
Сучасний стан Збройних Сил України дає змогу здійснювати
адекватне реагування на можливі загрози суверенітету і
територіальній цілісності України, брати участь у наданні допомоги
органам державної влади у реагуванні на кризові ситуації
невійськового характеру та виконувати міжнародні місії.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
Генеральний штаб Збройних Сил України, види Збройних Сил України -
Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили,
з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади,
установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил
України.
Основною метою воєнної реформи є створення мобільних,
оснащених сучасним озброєнням і бойовою технікою,
високопрофесійних Збройних Сил України, спроможних у складі
міжвидових угруповань виконати визначені завдання оборони держави
та здатних визначеним складом сил та засобів брати участь у
спільних багатонаціональних операціях.
Обмежений рівень фінансування потреб оборони у 2010 році
потребує впровадження ефективних методів менеджменту ресурсів та
підвищення рівня контролю за їх використанням.
Позбавлення Збройних Сил України виконання невластивих їм
функцій, пов'язаних зі збереженням надлишкового майна та
утилізацією непридатних ракет і боєприпасів, суттєво підвищуватиме
раціональність та прогнозованість планування використання
обмежених ресурсів.
Середньострокові цілі:
продовжити виконання заходів Державної програми розвитку
Збройних Сил України на 2006-2011 роки за уточненими пріоритетами
та ресурсними показниками;
підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної
оборони, Сил спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної
розвідки, підрозділів Основних сил оборони, призначених для
першочергового посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжувати виконання заходів щодо підвищення рівня
оперативної взаємосумісності та готовності до виконання спільних
завдань частин та підрозділів Збройних Сил України, які
залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил;
продовжити співробітництво з НАТО щодо експертної допомоги у
розробленні концептуальних документів у сфері оборони;
удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил
України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити за підсумками оборонного огляду комплекс програмних
документів і планів щодо розвитку Збройних Сил України на
середньострокову та короткострокову перспективи;
внести зміни до Державної програми переходу Збройних Сил
України до комплектування військовослужбовцями, які проходять
військову службу за контрактом, затвердженої Указом Президента
України від 17 квітня 2002 року N 348 ( 348/2002 );
провести консультації з питань виконання планів оборонної
реформи в рамках діяльності Комісії Україна - НАТО на рівні
міністрів оборони та під час засідань Військового комітету
Україна - НАТО високого рівня;
зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних
Сил України в умовах украй обмеженого фінансування шляхом пошуку
нових форм і способів підготовки Збройних Сил України;
зосередити зусилля на розвитку наземного компонента
Об'єднаних сил швидкого реагування, підтриманні боєздатності Сил
спеціальних операцій, чергових сил і засобів воєнної розвідки,
підрозділів Основних сил оборони, призначених для першочергового
посилення Об'єднаних сил швидкого реагування;
продовжити виконання заходів щодо створення Командування Сил
спеціальних операцій Збройних Сил України;
забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної
оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та
прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати
визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних
Сил України до виконання завдань за призначенням.
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та
зв'язку
У рамках оборонного огляду завершено процес уточнення
повноважень та структури органів військового управління.
За підсумками функціонування органів військового управління
стратегічного рівня протягом 2008-2009 років органи
оперативно-тактичного рівня та частини, визначені для участі в
Процесі планування та оцінки сил, продовжували удосконалення
організаційно-штатної структури відповідно до стандартів Альянсу.
До кінця 2010 року Об'єднане оперативне командування Збройних
Сил України набуде повних оперативних можливостей і візьме на себе
відповідальність за здійснення оперативного планування та
управління міжвидовими угрупованнями військ (сил).
Управління повітряним та морським компонентами під час
операцій здійснюватиметься Об'єднаним оперативним командуванням
Збройних Сил України через оперативні групи, які створюватимуться
із залученням представників Центру повітряних операцій Повітряних
Сил (створюється у 2010 році) та Центру морських операцій
Військово-Морських Сил Збройних Сил України (набув повну
оперативну можливість у 2008 році).
Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними
Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної
автоматизованої системи управління Збройними Силами України, яка
за своїми технічними характеристиками є сумісною з аналогічними
системами, розгорнутими у збройних силах держав - членів НАТО.
Середньострокові цілі:
продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами
України та її наближення до стандартів НАТО. Забезпечити
функціонування Центру повітряних операцій;
здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління
логістикою та оперативним забезпеченням, у тому числі з
урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що
перебувають за межами України;
завершити перехід від аналогової до цифрової системи зв'язку
у Збройних Силах України;
створити в рамках розгортання Єдиної автоматизованої системи
управління Збройними Силами України мобільний польовий компонент
системи зв'язку Збройних Сил України, систему супутникового
зв'язку, комплексну систему захисту інформації на пунктах
управління, систему сервісного обслуговування засобів зв'язку та
автоматизації;
запровадити у Міністерстві оборони України систему управління
якістю (ISO 9000).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
удосконалити систему територіального військового управління;
завершити третій етап формування Об'єднаного оперативного
командування Збройних Сил України;
продовжити розгортання елементів Єдиної автоматизованої
системи управління Збройними Силами України, зокрема, в
командуваннях Повітряних Сил та Військово-Морських Сил;
продовжити виконання дослідно-конструкторських робіт у рамках
реалізації проекту зі створення Єдиної системи управління
адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України;
продовжити роботу з реконструкції ліній та вузлів зв'язку з
метою вдосконалення системи зв'язку стратегічного рівня.
2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого
реагування та Сил спеціальних операцій
Функціональний принцип організації та застосування Збройних
Сил України, а також обмеження оборонних ресурсів потребують
пріоритетного розвитку Об'єднаних сил швидкого реагування, до
складу яких входять з'єднання, частини і підрозділи сухопутного,
повітряного та морського компонентів. Відповідно до визначених
строків бойової готовності Об'єднані сили швидкого реагування
поділені на дві складові: Сили негайного реагування (аналог NRF)
та Сили швидкого реагування (аналог HRF).
Розвиток Об'єднаних сил швидкого реагування здійснюється на
основі принципів та стандартів Альянсу, визначених для Сил
реагування НАТО. На даний час участь у Процесі планування та
оцінки сил беруть 24 підрозділи зі складу Об'єднаних сил швидкого
реагування, 13 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил
і можливостей у рамках реалізації Концепції оперативних
можливостей НАТО. За станом на кінець 2009 року 12 визначених
підрозділів успішно пройшли самооцінку та оцінку НАТО першого
рівня.
Середньострокові цілі:
забезпечувати підготовку Об'єднаних сил швидкого реагування
та Сил спеціальних операцій, їх оснащеність відповідно до
Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011
роки. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил),
забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів,
укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;
забезпечити участь визначених підрозділів Об'єднаних сил
швидкого реагування у проведенні спільних зі збройними силами
держав - членів НАТО заходів із підготовки;
забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених
до участі в Силах реагування НАТО;
забезпечити участь визначених сил та засобів Об'єднаних сил
швидкого реагування у виконанні Програми перевірки та зворотного
зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції оперативних
можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності
для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
запровадити механізм проведення регулярних консультацій з
експертами НАТО стосовно вдосконалення бойової підготовки
підрозділів Об'єднаних сил швидкого реагування;
забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Об'єднаних сил
швидкого реагування на курсах Центру підготовки офіцерів для
багатонаціональних штабів та Центру імітаційного моделювання
Національного університету оборони України відповідно до
принципів, процедур і стандартів НАТО;
забезпечити підготовку та участь підрозділу Збройних Сил
України в 15-й ротації Сил реагування НАТО;
розробити план пріоритетного вивчення іноземних мов
офіцерським та сержантським складом підрозділів Об'єднаних сил
швидкого реагування;
продовжити проведення консультацій з НАТО та державами -
членами Альянсу щодо участі Збройних Сил України в Силах
реагування НАТО;
зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу
Об'єднаних сил швидкого реагування до виконання заходів у рамках
Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень
індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з
питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку
Концепції оперативних можливостей НАТО.
2.3.4. Удосконалення системи логістики та системи медичного
забезпечення
Реформування системи логістики та системи медичного
забезпечення здійснюється з метою забезпечення їх ефективного
функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності
до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на
території України, так і під час можливого їх розгортання та
утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил
України щодо здійснення аеромедичної евакуації. З цією метою в
оперативному підпорядкуванні Головного військово-медичного
управління Збройних Сил України перебуває літак Ан-26 "Віта", який
у 2009 році за результатами оцінки НАТО першого рівня у рамках
Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних
можливостей НАТО оцінений як "взаємосумісний".
У рамках удосконалення стаціонарних систем логістики та
медичного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення,
на які покладаються завдання забезпечення за територіальним
принципом військових частин незалежно від підпорядкованості;
виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали,
бази та склади; впроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється
автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.
Завдання, які на даний час виконують Збройні Сили України в
миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної
кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам
та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання можливої
участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних
інтегрованих підрозділів логістики (MILU).
Середньострокові цілі:
удосконалювати нормативно-правову базу функціонування системи
логістики, забезпечити її адаптацію до стандартів НАТО;
опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил
України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування
та постачання (NAMSO);
забезпечити в рамках Єдиної системи управління
адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України
створення автоматизованої системи управління обліком і рухом
матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами
НАТО;
удосконалити систему логістики Військово-Морських Сил
Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями
завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову
інфраструктуру;
забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості
та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і
боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2015 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року
N 472 ( 472-95-п );
забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони
України обладнанням для проведення тестування пального відповідно
до міжнародних методів організації "Американські стандарти
тестувань та матеріалів (ASTN)";
сформувати на базі Головного військово-медичного клінічного
центру (м. Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби
Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який
братиме участь у миротворчих операціях;
підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з
питань стандартизації, аудиту та гарантування надання якісної
медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної
взаємосумісності за стандартами НАТО;
продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком
і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного
обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;
забезпечити участь представників Збройних Сил України в
засіданнях робочих груп НАТО з логістики;
провести стажування фахівців Збройних Сил України з питань
логістики у штаб-квартирі НАТО та державах - членах Альянсу з
метою набуття відповідного досвіду;
опрацювати питання можливої участі України у формуванні та
роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики;
провести комплекс заходів щодо підготовки до міжнародної
сертифікації літака аеромедичної евакуації Ан-26 "Віта" за
протоколом аеромедичної евакуації НАТО та забезпечити його участь
у міжнародних військових навчаннях;
продовжити модернізацію матеріально-технічної бази
військово-медичних клінічних центрів.
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і
оновлення озброєння та військової техніки
Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами
озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та
моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребує комплексу
невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної
політики для всього сектору безпеки і оборони України.
На даний час понад 40 нових зразків озброєння та військової
техніки перебувають на етапі проектування, дослідного виробництва
та попередніх випробувань, продовжується виконання
науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (61 робота),
які спрямовані на створення сучасних зразків озброєння та
військової техніки вітчизняного виробництва. Основні зусилля
зосереджуються на відновленні боєздатності зразків озброєння і
військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил
України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо
створення корабля класу "корвет", багатофункціонального ракетного
комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і
підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака
Ан-70.
З урахуванням досвіду держав - членів НАТО в Україні створено
військову систему стандартизації та кодифікації, яка включає
Центральне управління метрології і стандартизації Збройних Сил
України та Бюро кодифікації у військовій сфері Збройних Сил
України (з доступом до NMBS та NABS).
Продовжується впровадження системи кодифікації предметів
постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог
Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP-1).
Середньострокові цілі:
досягти визначених Державною програмою розвитку Збройних Сил
України на 2006-2011 роки параметрів забезпечення з'єднань і
військових частин, у першу чергу Об'єднаних сил швидкого
реагування, новітніми та модернізованими зразками озброєння та
військової техніки;
продовжити виконання науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації
існуючих зразків озброєння та військової техніки;
активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з
питань військово-технічного співробітництва з державами - членами
та державами - партнерами НАТО, з якими укладено угоди про
співробітництво у військово-технічній сфері;
комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства
оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до
мережі Інтернет та автоматизованої внутрішньомережевої системи
управління військами "Дніпро" за допомогою НАТО та держав - членів
НАТО;
забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на
курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та
держав - членів Альянсу;
забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації
предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в
Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової
техніки з'єднань і військових частин Об'єднаних сил швидкого
реагування та тих, що залучаються до охорони повітряного простору
і особливо важливих об'єктів з урахуванням наявних ресурсних
можливостей;
продовжити з урахуванням реального ресурсного забезпечення
розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та
військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами,
визначеними Державною програмою розвитку озброєння та військової
техніки до 2015 року;
розробити проект засад відновлення та дальшого розвитку
авіаційної техніки Збройних Сил України на 2010-2025 роки;
продовжити консультації в рамках роботи Спільної робочої
групи Україна - НАТО з питань військово-технічного
співробітництва, груп і підгруп Конференції національних
директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної
військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;
забезпечити реалізацію Концепції Загальнодержавної цільової
економічної програми розвитку кораблебудування на період
до 2035 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 6 травня 2009 року N 671-р ( 671-2009-р );
активізувати участь України в роботі груп і підгруп
Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з
питань досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій,
командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО,
Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;
продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного
перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для
досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України
у Процесі планування та оцінки сил;
завершити формування інформаційної системи управління
військовою стандартизацією;
продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України
документів НАТО з кодифікації.
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту,
продовження процесу професіоналізації армії
Удосконалення кадрового менеджменту у Збройних Силах України
здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики щодо
переходу військ на професійну основу, розробленої за участю
експертів Альянсу. Кадрові центри, утворені в Генеральному штабі
Збройних Сил України та видах Збройних Сил України, дали змогу
значно підвищити якість роботи з персоналом.
На кінець 2009 року через зниження загального рівня
укомплектованості військ (сил) військовослужбовцями, які проходять
військову службу за контрактом, здійснено повернення до змішаного
принципу комплектування військових частин і підрозділів Об'єднаних
сил швидкого реагування та Повітряних Сил Збройних Сил України.
У 2009 році на базі Центру підготовки сержантів Збройних Сил
України у місті Харкові утворено військовий коледж сержантського
складу Національного технічного університету "Харківський
політехнічний інститут". Продовжується формування ще трьох
військових коледжів сержантського складу. Таким чином, буде
завершено впровадження системи багаторівневої підготовки
сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Середньострокові цілі:
завершити формування системи кадрового менеджменту
централізованого типу;
забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в
частині кадрового забезпечення;
завершити проведення організаційних заходів щодо реформування
кадрових органів, запровадити підготовку фахівців для таких
органів;
завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового
складу, осіб сержантського і старшинського складу, які проходять
військову службу за контрактом;
здійснити перехід до управління кар'єрою осіб офіцерського
складу в єдиному кадровому центрі Збройних Сил України;
забезпечити приєднання окремих військових частин до мережі
Інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом
"Персонал" і функціонування на її базі автоматизованої бази даних
штатно-посадового та персонального обліку всіх
військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
завершити розроблення проектів нормативно-правових актів
Міністерства оборони України щодо забезпечення функціонування
нової системи кадрового менеджменту централізованого типу;
забезпечити функціонування системи управління кар'єрою осіб
офіцерського складу в рамках нової системи кадрового менеджменту
централізованого типу;
продовжити виконання заходів щодо ефективного використання за
службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців,
молодих офіцерів, створити умови для залишення їх на військовій
службі, запобігати відпливу кадрів;
запровадити системний підхід до управління кар'єрою осіб
рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які
проходять військову службу за контрактом;
продовжити виконання заходів, спрямованих на реалізацію
Концепції створення та розвитку професійного сержантського і
старшинського складу Збройних Сил України;
у рамках імплементації результатів оборонного огляду
здійснити перегляд строків повної професіоналізації Збройних Сил
України;
забезпечити належне функціонування Інформаційно-аналітичної
системи обліку та управління персоналом "Персонал".
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки
професійних кадрів
Система військових навчальних закладів складається з
Національного університету оборони України, Української
військово-медичної академії, трьох вищих військових навчальних
закладів видів Збройних Сил України, чотирьох військових
інститутів, трьох факультетів військової підготовки, п'ятнадцяти
кафедр військової підготовки, п'ятнадцяти кафедр медицини
катастроф та військової медицини, військового коледжу
сержантського складу Національного технічного університету
"Харківський політехнічний інститут", Київського військового ліцею
імені Івана Богуна та Севастопольського військово-морського ліцею.
Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері
національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була
започаткована та на цей час успішно виконується під егідою
Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи
високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного
персоналу.
Середньострокові цілі:
завершити у 2011 році оптимізацію мережі вищих військових
навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих
навчальних закладів;
продовжити формування системи багаторівневої підготовки осіб
рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу, які
проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів
Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх
офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління
підрозділами, в тому числі багатонаціональними;
забезпечити внесення змін до навчальних програм військових
навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;
забезпечувати функціонування курсів підвищення кваліфікації,
в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного
університету оборони України, для осіб офіцерського складу
Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони
України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на
базі Центру підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при
Національному університеті оборони України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних
закладів та забезпечити функціонування курсів підвищення
кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців
Міністерства оборони України;
забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового
складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони
України від 1 червня 2009 року N 267, продовжити здійснення
заходів з удосконалення системи мовного тестування;
розробити проекти нормативно-правових актів щодо
вдосконалення системи вивчення іноземних мов у Збройних Силах
України;
продовжити підготовку державних службовців Міністерства
оборони України на курсах іноземних мов в Україні без відриву від
службової діяльності в рамках виконання Програми з питань
професійного розвитку цивільного персоналу;
продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом
Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил
України;
забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України
англійської, французької, німецької, арабської, турецької мов на
курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових
навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних
військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і
фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;
ужити заходів, спрямованих на перегляд програм підготовки у
військових навчальних закладах з метою їх оптимізації та
відповідності сучасним вимогам;
продовжити підготовку особового складу та підрозділів
Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних
військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО.
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та
забезпечення їх взаємосумісності
Базовими принципами підготовки військ є розвиток їх
багатофункціональності, мобільності та взаємосумісності.
Пріоритетом підготовки військ є розвиток оперативних можливостей
Об'єднаних сил швидкого реагування та Сил спеціальних операцій,
забезпечення їх готовності до виконання завдань у складі
багатонаціональних міжвидових угруповань. Питання набуття
необхідного рівня взаємосумісності залишалося пріоритетним
завданням підготовки підрозділів, визначених для участі у Процесі
планування та оцінки сил, які практично досягають 70 цілей
партнерства (загальних цілей - 36, цілей для Сухопутних військ -
19, цілей для Повітряних Сил - 7, цілей для Військово-Морських
Сил - 8). Продовжується підготовка і сертифікація визначених
підрозділів для Програми перевірки та зворотного зв'язку в рамках
практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО.
Усі заплановані заходи оцінки за Програмою перевірки та
зворотного зв'язку в рамках практичної реалізації Концепції
оперативних можливостей НАТО були виконані, що дало змогу провести
до кінця 2009 року оцінку НАТО першого рівня 75 відсотків сил та
засобів, які заявлені для включення до складу Спільного фонду
оперативних сил і можливостей та розглядаються для залучення у
перспективі до чергових ротацій складу Сил реагування НАТО.
У 2009 році Україна розпочала практичний обмін інформацією в
рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (ASDE) та
отримала згоду Альянсу на розширення території, на яку поширюється
дія Програми.
Протягом 2009 року підрозділи Збройних Сил України взяли
участь у 12 міжнародних навчаннях.
Для виконання за стандартами Альянсу програм підготовки
підрозділів, заявлених для участі у Процесі планування та оцінки
сил, у Збройних Силах України створено фонд нормативних документів
(близько 2000 документів, у тому числі 1227 документів НАТО).
Здійснено переклад українською мовою 121 нормативного документа
НАТО, що використовуються для досягнення цілей партнерства.
Середньострокові цілі:
продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України
системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS,
забезпечити вивчення зазначених систем, порядку їх експлуатації,
обслуговування та ремонту;
завершити розробку обладнання для системи радіолокаційного
розпізнавання "свій - чужий", взаємосумісної з відповідною
системою НАТО;
створити програмно-апаратний комплекс для інформаційного
забезпечення спільних дій літальних апаратів армійської авіації та
рухомих об'єктів механізованих підрозділів Збройних Сил України з
використанням супутникових та геоінформаційних систем;
створити спеціалізований навчальний тренажерний комплекс для
підготовки інженерно-технічного складу Повітряних Сил Збройних Сил
України до експлуатації літаків, обладнаних
навігаційно-посадковими засобами згідно з вимогами ІКАО;
забезпечувати обмін інформацією з НАТО про повітряну
обстановку, поширити дію Програми з обміну даними про повітряну
обстановку на південні регіони України;
забезпечити участь представників України в роботі Комітету
протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема
форуму представників протиповітряної оборони держав - партнерів, а
також у відповідних семінарах з протиповітряної оборони під
керівництвом Комітету з протиповітряної оборони НАТО;
підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і
підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі в
багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми
"Партнерство заради миру" ( 950_001 ) під егідою НАТО, включаючи
навчання Сил реагування НАТО;
продовжити участь представників України в засіданнях органів
НАТО для забезпечення досягнення цілей партнерства;
започаткувати роботу міжнародних курсів підготовки
спеціалістів з протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143
центру розмінування (м. Кам'янець-Подільський), забезпечити їх
сертифікацію в НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проект Настанови з бойової підготовки у Збройних
Силах України відповідно до їх перспективної моделі та з
урахуванням переходу на комплектування військовослужбовцями, які
проходять військову службу за контрактом, і стандартів НАТО;
уточнити перелік сил та засобів Збройних Сил України для
участі у Процесі планування та оцінки сил, визначених для
включення до складу Спільного фонду оперативних сил та
можливостей;
провести консультації з експертами Альянсу щодо оцінки
досягнутого прогресу в реалізації цілей партнерства для України
протягом 2009-2010 років та здійснити оновлення пакета обраних
Україною Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки
сил;
провести уточнення календарних планів участі визначених
підрозділів у Програмі перевірки та зворотного зв'язку в рамках
практичної реалізації Концепції оперативних можливостей НАТО;
ужити заходів для досягнення взаємосумісності визначених сил
і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних
можливостей. Продовжити нарощування оперативних можливостей
підрозділами, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил
реагування НАТО;
забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях
у рамках Програми "Партнерство заради миру" ( 950_001 ),
військових навчаннях НАТО та держав - членів НАТО, відкритих для
партнерів;
забезпечити участь представників України в пріоритетних
заходах Індивідуальної програми партнерства України з НАТО, з
урахуванням обмеженості ресурсного забезпечення;
опрацювати з Комітетом НАТО з протиповітряної оборони питання
практичного розширення співробітництва в рамках Програми обміну
даними про повітряну обстановку;
продовжити роботу зі складання топографічних карт України у
масштабі 1:250000 відповідно до стандартів НАТО.
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців
та членів їх сімей
В умовах фінансової кризи питання соціального захисту
військовослужбовців набуває важливого значення.
Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення
військовослужбовців житлом і адаптації колишніх
військовослужбовців до умов цивільного життя. Розв'язання цих
проблем здійснюється шляхом більш раціонального використання
коштів державного бюджету, а також за рахунок міжнародної
допомоги.
Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців,
звільнених у запас, здійснюються із залученням міжнародної
допомоги.
Середньострокові цілі:
забезпечити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради
миру" ( 950_001 ) проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної
адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби;
забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ
та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і
перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити координацію та організацію виконання програм,
спрямованих на соціальну і професійну адаптацію
військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих,
що підлягають звільненню;
розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для
забезпечення виконання Державної програми соціальної і професійної
адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб,
звільнених з військової служби, на період до 2011 року,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня
2007 року N 720 ( 720-2007-п );
продовжити консультації між Експертною групою НАТО з питань
соціальної адаптації та відповідними підрозділами Міністерства
оборони України стосовно виконання у 2010 році заходів,
передбачених Державною програмою соціальної і професійної
адаптації військовослужбовців, що підлягають звільненню, та осіб,
звільнених з військової служби, на період до 2011 року,
затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня
2007 року N 720 ( 720-2007-п ).
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у
військовій сфері
Для розв'язання екологічних проблем, пов'язаних із
провадженням військової діяльності, Україна вживає відповідних
заходів та залучає міжнародну допомогу.
Середньострокові цілі:
сформувати нормативно-правову базу з питань військової
діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її
до європейських норм і стандартів держав - членів НАТО;
створити систему екологічного управління для типових
військових об'єктів відповідно до міжнародного екологічного
стандарту ISO 14001.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити виконання заходів у рамках українсько-канадського
та українсько-шведського проектів ліквідації негативних наслідків
провадження військово-господарської діяльності;
продовжити екологічні дослідження впливу воєнно-технічних
факторів на навколишнє природне середовище під час проведення
військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки,
повсякденної діяльності військ (сил);
продовжити створення елементів системи екологічного
управління на військових об'єктах Збройних Сил України у
повсякденній діяльності військ (сил);
опрацювати питання щодо започаткування українсько-датського
проекту впровадження сучасних енергозберігаючих технологій на
військових об'єктах Збройних Сил України;
провести екологічні обстеження та виконати роботу з
відновлення навколишнього природного середовища на територіях
військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході
реформування і плануються до передачі органам місцевого
самоврядування;
продовжити виконання роботи з розмінування територій колишніх
військових полігонів.
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів,
легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів
ракетного палива
Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу
(компонента рідкого ракетного палива), що підлягають утилізації,
становлять відповідно понад 470 тис. і 16 тис. тонн.
Урядом України передбачено фінансування затвердженого проекту
"Утилізація звичайних видів боєприпасів, не придатних для
використання та подальшого зберігання", поданого Міністерством
промислової політики України, на суму 81,495 млн. гривень
(розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 року
N 865-р) ( 865-2009-р ), а також виділено Національному космічному
агентству України на безповоротній основі 27700 тис. гривень за
рахунок коштів Стабілізаційного фонду, для фінансування проектів,
пов'язаних з утилізацією боєприпасів (постанова Кабінету Міністрів
України від 1 липня 2009 року N 662) ( 662-2009-п ).
Для утилізації запасів меланжу разом з ОБСЄ започатковано
проект "Допомога Уряду України у знищенні запасів меланжу
(компонента рідкого ракетного палива)", метою якого є поетапне
знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно
прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.
Середньострокові цілі:
розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів,
створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис.
тонн боєприпасів;
продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради
миру" ( 950_001 ) проекту Трастового фонду щодо знищення
надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та
переносних зенітних ракетних комплексів;
досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом
реалізації економічно обґрунтованих та екологічно безпечних
проектів міжнародної фінансової допомоги.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної
програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для
подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня
2008 року N 940 ( 940-2008-п );
продовжити переговори щодо перегляду умов, передбачених
Імплементаційною угодою між Кабінетом Міністрів України та
Організацією НАТО з питань матеріально-технічного забезпечення і
постачання (NAMSO) щодо утилізації переносних зенітно-ракетних
комплексів, легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних
боєприпасів;
завершити перший етап реалізації Меморандуму про
взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з
безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна
стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного
палива) ( 994_922 ), ратифікованого Законом України від 15 квітня
2009 року N 1264-VI ( 1264-17 ). Передбачається утилізувати 3168
тонн запасів меланжу.
2.4. Національна система реагування на кризові ситуації
техногенного та природного характеру
Стратегічний курс України на вступ до європейських та
євроатлантичних організацій потребує вдосконалення і розвитку
національної системи реагування на кризові ситуації природного та
техногенного характеру.
Для досягнення зазначеної мети Міністерство України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи визначило пріоритетні напрями роботи на
середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію
державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення
керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення
і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи,
техногенної і пожежної безпеки.
З метою реалізації зазначених пріоритетних напрямів
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
забезпечує виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної
цільової екологічної програми поводження з радіоактивними
відходами, затвердженої Законом України від 17 вересня 2008 року
N 516-VI ( 516-17 ), Загальнодержавної програми зняття з
експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття"
на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України від
15 січня 2009 року N 886-VI ( 886-17 ), Державної цільової
соціальної програми протимінної діяльності Міністерства з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року
N 131 ( 131-2009-п ), Державної цільової соціальної програми
розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року
N 156 ( 156-2009-п ), а також розробило проект Кодексу цивільного
захисту України.
Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних
питань: удосконалення єдиної системи цивільного захисту та
оптимізація управління процесами цивільного захисту, очищення
територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних
предметів та їх використання в господарських цілях, розв'язання
проблеми законодавчого врегулювання відносин у сфері цивільного
захисту та уніфікації нормативно-правових актів у цій сфері,
розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років)
зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС,
організація взаємодії з міжнародними організаціями (НАТО, ООН, ЄС)
та інші.
Середньострокові цілі:
удосконалити єдину державну систему запобігання і реагування
на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;
підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в
тому числі із залученням міжнародної допомоги, в разі загрози та
виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного
характеру;
завершити створення єдиної системи цивільного захисту та в її
складі системи управління процесами цивільного захисту, ефективних
та уніфікованих сил цивільного захисту;
здійснити комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів
протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;
усунути суперечності в законодавстві щодо цивільного захисту,
забезпечити систематизацію цього законодавства, сформувати належні
правові, економічні та організаційні засади захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий
період для підвищення ефективності державної політики у зазначеній
сфері;
підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації
Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт "Укриття" на
екологічно безпечну систему;
забезпечити будівництво конфайнмента об'єкта "Укриття"
Чорнобильської АЕС;
забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного
палива Чорнобильської АЕС;
поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання
надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити вдосконалення структури спеціальних територіальних
центрів швидкого реагування Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, їх переоснащення новітньою технікою та
засобами;
продовжити здійснення заходів щодо створення у складі
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Державного центру управління у надзвичайних ситуаціях техногенного
та природного характеру;
продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною
програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення
об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему (будівництво
заводу з переробки рідких радіоактивних відходів);
продовжити виконання плану заходів на об'єкті "Укриття";
продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва
сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС
(проектування сховища відпрацьованого ядерного палива та
проведення будівельно-монтажних робіт);
продовжити виконання заходів, передбачених на 2008-2017 роки
Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з
радіоактивними відходами ( 516-17 );
продовжити виконання заходів, передбачених Державною цільовою
соціальною програмою розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки
( 156-2009-п ) (переоснащення територіальних органів управління
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та сил
цивільного захисту, інвентаризація захисних споруд цивільного
захисту);
продовжити виконання заходів, передбачених Державною цільовою
соціальною програмою протимінної діяльності Міністерства з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи на 2009-2014 роки ( 131-2009-п )
(знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів на території
України);
продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері
попередження і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів
спільних дій, розроблених на їх виконання.
РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
У зв'язку зі світовою фінансовою кризою надзвичайного
значення набули питання підвищення стійкості фінансової системи
України, активізації кредитування реального сектору економіки,
реформування податкової системи та підвищення ефективності
витрачання бюджетних коштів, створення сприятливого регуляторного
середовища для розвитку підприємництва, стимулювання попиту на
товари вітчизняних товаровиробників.
З метою мінімізації впливу світової фінансової кризи на
національну економіку прийнято низку законів, спрямованих на
нейтралізацію негативних наслідків цієї кризи для розвитку
вітчизняної промисловості, сфери зайнятості населення, будівельної
галузі, житлового будівництва, агропромислового комплексу та
поліпшення стану платіжного балансу.
Президентом України з метою забезпечення економічної безпеки
держави, стабілізації національної економіки в умовах світової
фінансової кризи видано низку указів, зокрема, з питань
забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку
підприємницької діяльності, тваринництва, поліпшення фінансового
стану аграрного сектору та посилення фінансово-бюджетної
дисципліни.
Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень про подолання
негативних наслідків світової фінансової кризи, зокрема щодо
організації бюджетного процесу в умовах кризи та запровадження
жорсткого режиму економії бюджетних коштів, передбачених для
утримання органів державної влади, а також наповнення державного
бюджету.
Завдяки вжитим антикризовим заходам, спрямованим на
стабілізацію основних секторів економіки та стимулювання
внутрішнього попиту, вдалося зупинити розвиток негативних
тенденцій, що спостерігалися наприкінці 2008 року та на початку
2009 року.
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету
України на 2010 рік
У 2010 році державна бюджетна політика буде спрямована на
стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку
основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації
національного виробництва, розроблення і затвердження
збалансованих Державних бюджетів України на 2010 та наступні роки,
що сприятиме відновленню економічного зростання у 2010 році та
середньостроковій перспективі.
Середньострокові цілі:
забезпечити:
- збалансованість та стійкість бюджетної системи;
- дотримання принципу публічності та прозорості Державного
бюджету України і місцевих бюджетів;
- оптимізацію витрачання бюджетних коштів;
сформувати раціональну податкову та митну політику, що
сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля
діяльності суб'єктів господарювання.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
утримати загальний обсяг державного боргу відносно валового
внутрішнього продукту на економічно безпечному рівні;
поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на
економіку за умови забезпечення збалансованості бюджетної системи;
підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення
податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;
посилити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств
шляхом зниження рівня податкового навантаження на них;
забезпечити затвердження державних соціальних стандартів на
рівні, визначеному Законом України від 20 жовтня 2009 року
N 1646-VI ( 1646-17 ) "Про встановлення прожиткового мінімуму та
мінімальної заробітної плати";
забезпечити поетапне підвищення розміру заробітної плати;
розробити та затвердити Державний бюджет України на 2010 рік
та Державний бюджет України на 2011 рік.
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
Видатки з державного бюджету на забезпечення безпеки і
оборони України здійснюються відповідно до законодавчо визначених
пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України та інших
військових формувань з урахуванням фінансових можливостей.
У 2008 році видатки з Державного бюджету України на
фінансування сектору безпеки і оборони становили 30,3 млрд.
гривень (у тому числі із загального фонду - 25,6 млрд. гривень,
спеціального фонду - 4,7 млрд. гривень) або 12,6 відсотка
загального обсягу видатків державного бюджету і 3,2 відсотка
валового внутрішнього продукту.
Крім того, на виплату військових пенсій у 2008 році
спрямовано 12,9 млрд. гривень (5,3 відсотка видатків державного
бюджету або 1,36 відсотка валового внутрішнього продукту).
Видатки з Державного бюджету України на 2009 рік ( 835-17 )
на фінансування сектору безпеки і оборони з урахуванням коштів
Стабілізаційного фонду затверджені у сумі 35,4 млрд. гривень (у
тому числі із загального фонду - 24,7 млрд. гривень, спеціального
фонду - 10,7 млрд. гривень), що становить 12,9 відсотка загального
обсягу видатків державного бюджету або 3,4 відсотка валового
внутрішнього продукту. Це на 5,1 млрд. гривень (16,8 відсотка)
більше порівняно з фактичними витратами у 2008 році.
При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил
України (з урахуванням коштів Стабілізаційного фонду) у Державному
бюджеті України на 2009 рік ( 835-17 ) передбачені в обсязі 13,1
млрд. гривень (4,8 відсотка загального обсягу видатків державного
бюджету або 1,3 відсотка валового внутрішнього продукту), що на
3,2 млрд. гривень (або 32,7 відсотка) більше, ніж фактичні витрати
у 2008 році.
Крім того, видатки на виплату пенсій військовослужбовцям у
2009 році затверджені в обсязі 13,1 млрд. гривень, що на 0,2 млрд.
гривень більше, ніж фактичні видатки у 2008 році.
Середньострокові цілі:
забезпечити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на
розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та
впровадження їх нових зразків;
удосконалити механізм реалізації військового майна, що
вивільняється у ході реформування Збройних Сил України, інших
військових формувань та правоохоронних органів;
звільнити Збройні Сили України, інші військові формування та
правоохоронні органи від виконання невластивих їм функцій.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
передбачити у проектах законів про Державний бюджет України
на 2010 рік та Державний бюджет України на 2011 рік пріоритетне
спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони
держави, насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ,
розвиток озброєння та військової техніки;
забезпечити реалізацію надлишкового військового майна (крім
озброєння та військової техніки) лише на аукціонах, спрямовувати
отримані кошти на реформування та розвиток Збройних Сил України,
інших військових формувань та правоохоронних органів.
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
Формування та виконання державного бюджету здійснюється за
програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ).
Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового
методу у бюджетному процесі на державному рівні, як
середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти
бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення
громадськості.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування
бюджету. Україна має певний досвід в управлінні бюджетними коштами
(платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг),
ведеться облік зобов'язань, застосовується процедура управління
коштами єдиного казначейського рахунку, перерозподілу бюджетних
призначень за напрямами використання коштів).
На даний час в Україні здійснюється середньострокове бюджетне
прогнозування шляхом визначення щороку Кабінетом Міністрів України
середньострокових показників зведеного бюджету за основними видами
доходів, видатків і фінансування на три наступні роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня
2009 року N 988 ( 988-2009-п ) схвалено Прогноз показників
зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і
фінансування на 2011-2013 роки, яким визначені основні напрями
змін у податково-бюджетній політиці в середньостроковій
перспективі, які здійснюються для досягнення довгострокових
стратегічних цілей, а також наведені прогнозні середньострокові
бюджетні показники.
Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового
методу формування державного бюджету шляхом забезпечення розвитку
нормативно-правової та методологічної баз для оптимізації
бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань державної
політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних
коштів, створення систем результативних показників виконання
бюджетних програм та оцінки ефективності і результативності
використання бюджетних коштів у рамках таких програм.
Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів
України порядків використання бюджетних коштів, у яких
визначається механізм виконання бюджетних програм.
Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання
бюджетних програм, запроваджено щоквартальне звітування головних
розпорядників бюджетних коштів про виконання паспортів бюджетних
програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від
29 грудня 2002 року N 1098 ( z0047-03 ) "Про паспорти бюджетних
програм".
Планування та використання видатків державного бюджету за
принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити
ефективність бюджетних витрат, у тому числі для забезпечення
безпеки і оборони держави.
Середньострокові цілі:
забезпечити розвиток та модернізацію системи управління
державними фінансами;
підвищити ефективність використання бюджетних коштів;
забезпечити публічність та прозорість бюджетів.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити розроблення порядків використання головними
розпорядниками бюджетних коштів у 2010 році;
проводити щокварталу моніторинг виконання бюджетних програм
відповідно до затверджених паспортів;
забезпечити прозорість та контрольованість використання
фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;
забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів
про виконання бюджетів.
РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою
здійснюється у процесі співробітництва між Україною та НАТО,
регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією
Північноатлантичного Договору ( 950_002 ) 1995 року, ратифікованою
Законом України від 12 вересня 2002 року N 160-IV ( 160-15 ).
Наказом Голови Служби безпеки України від 4 червня 2002 року
введено в дію Правила поводження та забезпечення охорони
інформації НАТО з обмеженим доступом в Україні, які погоджені з
Офісом безпеки НАТО.
З метою визначення правових засад обміну інформацією з
обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до
підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного
захисту секретної інформації з державами - членами Альянсу.
У 2006 році утворено Державну службу спеціального зв'язку та
захисту інформації України, на яку покладено виконання завдань
щодо забезпечення функціонування і розвитку Національної системи
конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів
в інформаційних, телекомунікаційних та
інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та
технічного захисту інформації.
Середньострокова ціль - привести законодавство України з
питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом, що є
власністю держави, у відповідність зі стандартами НАТО.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
внести зміни до законодавства України з питань охорони
інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави;
підготувати пропозиції щодо внесення змін до Порядку
організації та забезпечення режиму секретності в органах державної
влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 1561-12, в частині
врегулювання питань надання громадянам допуску до державної
таємниці;
здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України
про взаємну охорону секретної інформації з державами - членами
НАТО - Грецькою Республікою, Румунією, Португальською Республікою,
Королівством Данія.
4.2. Спеціально уповноважений орган державної влади у сфері
забезпечення охорони державної таємниці
В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці,
регулюються Законом України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ).
Відповідно до зазначеного Закону ( 3855-12 ) спеціально
уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони
державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки
України також здійснює заходи щодо охорони в Україні інформації
НАТО з обмеженим доступом.
Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за
станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних
органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення
сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією
НАТО, вживає заходів щодо забезпечення функціонування в державних
органах центрів реєстрації документів НАТО тощо.
Середньострокова ціль - вдосконалити систему контролю за
станом охорони у державних органах інформації НАТО з обмеженим
доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - проводити планові
перевірки в державних органах з метою вивчення і оцінки фактичного
стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом та забезпечити
додержання законодавства в цій сфері, вжиття заходів, спрямованих
на виявлення, попередження та усунення недоліків і порушень режиму
секретності.
4.3. Інформаційна безпека
З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом
між державними органами України та НАТО в Міністерстві закордонних
справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.
В органах державної влади, які беруть участь у виконанні
програм співробітництва з НАТО, створено 24 центри реєстрації
документів НАТО, на які покладено функції із забезпечення
відповідного режиму роботи з інформацією НАТО з обмеженим
доступом.
Середньострокова ціль - забезпечити додержання вимог
законодавства України при поводженні з інформацією НАТО з
обмеженим доступом.
Пріоритетне завдання на поточний рік - здійснити планову
перевірку додержання вимог законодавства України під час
поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та
технічного захисту інформації
З 2007 року виконання завдань щодо забезпечення
функціонування і розвитку Національної системи конфіденційного
зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів у
телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах,
криптографічного та технічного захисту інформації покладено на
Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації
України.
Між Міністерством закордонних справ України та Місією України
при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу
"Для службового користування" з використанням криптографічної
системи захисту інформації.
Середньострокові цілі:
забезпечити порівнянність рівнів захисту відповідної
інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах України та
держав - членів НАТО;
удосконалити систему контролю за станом технічного захисту
інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;
удосконалити захист інформації з обмеженим доступом, обмін
якою здійснює Україна та НАТО, запобігати її витоку технічними
каналами;
розробити проект Угоди між Урядом України та НАТО з питань
взаємного забезпечення безпеки інформації, що передається.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити проект Концепції створення спеціальної
телекомунікаційної системи захищеного зв'язку між Україною та
державами - членами Альянсу у рамках діяльності міжвідомчої
робочої групи, до якої залучені представники Державної служби
спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства
закордонних справ України, Міністерства оборони України, Служби
безпеки України та інших центральних органів виконавчої влади;
здійснити планові заходи з контролю за станом технічного
захисту інформації НАТО з обмеженим доступом, обмін якою здійснює
Україна та НАТО;
провести разом з Офісом безпеки НАТО перевірку виконання
вимог стандартів TEMPEST та INFOSEC в
інформаційно-телекомунікаційних системах органів НАТО;
оновити апаратні засоби криптографічного та технічного
захисту інформації, обмін якою здійснюється між Місією України при
НАТО та Міністерством закордонних справ України.
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека
персоналу)
Відповідно до вимог НАТО опрацьовано порядок допуску та
доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.
Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з
інформацією НАТО оформлюються громадянам України лише за наявності
у них допуску до державної таємниці.
На базі Інституту захисту інформації з обмеженим доступом
Національної академії Служби безпеки України організовано
підвищення кваліфікації працівників державних органів, які
працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.
Середньострокова ціль - підвищувати кваліфікацію працівників
державних органів, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим
доступом.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з оформлення сертифікатів перевірки
персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО;
продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників
державних органів, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим
доступом.
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО
з обмеженим доступом встановлено, що в державних органах України
створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією.
Зокрема, у структурі режимно-секретних органів створено центри
реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом. Посадовим особам,
які опрацьовують документи НАТО, оформлено відповідні сертифікати.
Виділено окремі обладнані місця для зберігання документів НАТО,
заведено відповідні облікові форми тощо.
За результатами інспектування експертами Офісу безпеки НАТО
встановлено, що система охорони секретної інформації НАТО в
Україні повністю відповідає стандартам НАТО. Стан охорони в
Україні інформації НАТО з обмеженим доступом визнано задовільним.
Середньострокова ціль - удосконалити систему контролю за
функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в державних
органах України.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити здійснення
заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом.
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з
державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності України
(індустріальна безпека)
На підставі вимог Закону України "Про державну таємницю"
( 3855-12 ) підприємства, установи та організації мають право
провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після
надання Службою безпеки України спеціального дозволу.
Дозвіл надається державним органам, органам місцевого
самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, які
відповідно до компетенції, державних завдань, програм, замовлень,
договорів беруть участь у діяльності, пов'язаній з державною
таємницею, за результатами спеціальної експертизи за умови
наявності у них відповідним чином обладнаних приміщень, додержання
передбачених вимог режиму секретності та створення
режимно-секретного органу.
Служба безпеки України має право контролювати стан охорони
державної таємниці та обіг документів, які містять конфіденційну
інформацію, що є власністю держави.
Середньострокова ціль - здійснювати контроль за станом
поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних
органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах та організаціях України.
Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити участь
фахівців державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій України у навчальних курсах,
конференціях та семінарах, які організовуються НАТО.
4.7. Кіберзахист
Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та
внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до
компетенції Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ
України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України. До зазначеної діяльності також залучатимуться
Міністерство оборони України, Міністерство України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, інші органи виконавчої влади.
На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність
( 994_575 ), ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року
N 2824-IV ( 2824-15 ), в Службі безпеки України створено
Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та
обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У
складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації
України утворений та функціонує Центр реагування на комп'ютерні
інциденти, який пройшов акредитацію у міжнародних інституціях.
У рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань
воєнної реформи високого рівня у 2009 році утворено робочу
підгрупу з питань кіберзахисту.
Середньострокова ціль - започаткувати розбудову системи
реагування на кібернетичні атаки на національну інформаційну
інфраструктуру, здатну взаємодіяти з відповідними системами
іноземних держав та міжнародних організацій в режимі реального
часу.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розробити рекомендації з урахуванням досвіду держав - членів
НАТО щодо вдосконалення системи захисту національної інформаційної
інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз у рамках
діяльності робочої підгрупи з кіберзахисту в рамках Спільної
робочої групи України - НАТО з воєнної реформи високого рівня;
налагодити співробітництво з міжнародними структурами з
протидії кіберзагрозам з метою обміну досвідом та проведення
спільних заходів.
РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ
Україна і далі підтримуватиме позитивну динаміку
співробітництва з НАТО у правовій сфері. Створення відповідної
правової бази дасть змогу оптимізувати процес підготовки України
до набуття членства в НАТО та забезпечить у майбутньому ефективну
участь України в Альянсі. Формування необхідного правового
механізму співпраці України з НАТО буде здійснюватися з
урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних
договорів між Україною та НАТО з різних питань.
5.1. Імплементація договорів, укладених між Україною і НАТО,
укладення нових договорів
Україна забезпечуватиме послідовне та повне виконання
укладених з НАТО міжнародних договорів і продовжуватиме роботу зі
створення належного правового механізму співробітництва з НАТО.
Середньострокові цілі:
забезпечити імплементацію міжнародних договорів, укладених
між Україною і НАТО:
- Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного
Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі
"Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил
( 994_042 ) та Додаткового протоколу до цієї Угоди ( 950_022 ),
ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року N 1510-III
( 1510-14 );
- Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним
цивільним транскордонним перевезенням ( 950_018 );
- Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів
України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних
сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача
об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки
операцій НАТО з боку України ( 950_005 ), ратифікованого Законом
України від 17 березня 2004 року N 1607-IV ( 1607-15 );
- Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів
України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил
НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням
Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання
стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях
НАТО ( 950_007 ), ратифікованого Законом України від 5 жовтня
2006 року N 228-V ( 228-16 );
- Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при
надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до
катастроф між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи та Організацією Північноатлантичного договору
( 950_004 ).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
ужити заходів щодо укладення Угоди між Україною та
Організацією Північноатлантичного договору про транзитне
переміщення сил та персоналу НАТО територією України;
ужити заходів щодо завершення внутрішньодержавних процедур,
необхідних для набрання чинності Угодою (у формі обміну листами)
між Кабінетом Міністрів України та Організацією
Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення
територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних
сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки
Афганістан;
забезпечити проведення спільних заходів (семінарів,
навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами
співробітництва України з НАТО.
5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим
договорам НАТО
Одним із пріоритетів державної політики у сфері
євроатлантичної інтеграції є створення належної правової основи
для дальшого приєднання України до договорів та програм НАТО.
Середньострокові цілі:
провести аналіз відповідності законодавства України договорам
НАТО, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення
(Study on NATO enlargement) (далі - Посібник);
здійснити переклад базових договорів НАТО, зазначених у
розділі V Посібника.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
розпочати переклад українською мовою базових договорів НАТО,
зазначених у розділі V Посібника;
розпочати дослідження відповідності законодавства України
договорам НАТО, зазначеним у розділі V Посібника.
ЗМІСТ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ
1.1. Внутрішня політика
1.1.1. Демократичні реформи
1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів
1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів
1.1.1.3. Захист прав і свобод людини
1.1.1.4. Захист прав національних меншин
1.1.1.5. Свобода слова
1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства
1.1.2. Забезпечення верховенства права
1.1.2.1. Боротьба з корупцією
1.1.2.2. Судова реформа та незалежність суддів
1.1.2.3. Реформа державного управління
1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів
1.2. Економічні питання
1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності
1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод
для розвитку господарської діяльності
1.2.3. Енергетична безпека
1.3. Зовнішня політика
1.3.1. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки
євроатлантичного простору. Участь і підтримка
миротворчих операцій і місій під егідою НАТО
1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в
органах Північноатлантичного Альянсу
1.3.2. Інтеграція до Європейського Союзу
1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми
державами
1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у
регіональних ініціативах
1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним
шляхом
1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями
1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї
масового знищення. Державний експортний контроль
1.3.8. Боротьба з тероризмом
1.4. Інформування громадськості
1.5. Наука і довкілля
1.6. Питання координації діяльності державних органів та
підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції
1.6.1. Питання координації діяльності державних органів
1.6.2. Питання підготовки фахівців у сфері євроатлантичної
інтеграції
РОЗДІЛ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Політика національної безпеки
2.1.1. Стратегія національної безпеки України ( 105/2007 )
2.1.2. Управління національною безпекою і обороною та
реагування на кризові ситуації
2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення
імплементації результатів комплексного огляду
сектору безпеки та оборонного огляду
2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором
безпеки і оборони України
2.1.3.2. Реформування окремих військових формувань та
інституцій сектору безпеки
2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України
2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ
України та внутрішніх військ Міністерства
внутрішніх справ України
2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби
України
2.2. Оборонна політика
2.2.1. Основні принципи та пріоритети оборонної політики
2.2.2. Національна система оборонного планування,
програмування та підготовка до участі в оборонному
плануванні Альянсу
2.2.3. Зв'язки з урядом, парламентом, засобами масової
інформації та громадськістю
2.3. Плани інституційного розвитку Збройних Сил України на
2009-2011 роки
2.3.1. Плани розвитку Збройних Сил України
2.3.2. Удосконалення системи військового управління та
зв'язку
2.3.3. Нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого
реагування та Сил спеціальних операцій
2.3.4. Удосконалення системи логістики та системи медичного
забезпечення
2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і
оновлення озброєння та військової техніки
2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового
менеджменту, продовження процесу професіоналізації
армії
2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та
підготовки професійних кадрів
2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та
забезпечення їх взаємосумісності
2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців
та членів їх сімей
2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у
військовій сфері
2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів,
легкого озброєння та стрілецької зброї, а також
компонентів ракетного палива
2.4. Національна система реагування на кризові ситуації
техногенного та природного характеру
РОЗДІЛ III. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ
3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету
України на 2010 рік
3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони
3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних
РОЗДІЛ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ
4.1. Законодавство
4.2. Спеціально уповноважений орган державної влади у сфері
забезпечення охорони державної таємниці
4.3. Інформаційна безпека
4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та
технічного захисту інформації
4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека
персоналу)
4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)
4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з
державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності
України (індустріальна безпека)
4.7. Кіберзахист
РОЗДІЛ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ
5.1. Імплементація договорів, укладених між Україною і НАТО,
укладення нових договорів
5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим
договорам НАТО

Глава Секретаріату
Президента України В.УЛЬЯНЧЕНКО



вгору