Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція, План, Заходи від 08.11.2017797-р
Документ 797-2017-р, чинний, поточна редакція — Редакція від 14.02.2018, підстава - 98-2018-р

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 8 листопада 2017 р. № 797-р
Київ

Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації

{Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ
№ 98-р від 14.02.2018}

1. Схвалити Концепцію розвитку електронної демократії в Україні, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям:

забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;

подавати кожного півріччя до 10 числа наступного місяця Державному агентству з питань електронного урядування інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінетові Міністрів України.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам та організаціям, що належать до комунальної форми власності, розробити власні плани заходів згідно з Концепцією розвитку електронної демократії в Україні.

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 21




СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 листопада 2017 р. № 797-р

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку електронної демократії в Україні

Проблема, яка потребує розв’язання

В Україні, яка є членом Ради Європи, розвиток демократичних процесів, застосування загальновизнаної системи демократичних цінностей, зокрема щодо участі громадян та інститутів громадянського суспільства в процесах формування та реалізації державної політики, відіграє ключову роль у забезпеченні економічного та соціального прогресу в державі.

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій з метою розширення можливостей участі громадян у процесі державотворення та державного управління все більше застосовуються інструменти електронної демократії.

За світовим індексом розвитку електронного уряду ООН (E-Government Development Index), який міститься в дослідженнях E-Government Survey, в 2016 році Україна посіла 62 позицію. Рейтинг рівня розвитку країн розподіляється на основі отриманого ними загального індексу, який складається з трьох підіндексів, що характеризують стан: веб-присутності органів державної влади; телекомунікаційної інфраструктури; людського капіталу. Водночас експерти ООН відзначили прогрес України у розвитку електронної участі, згідно з яким вона посіла 32 місце. Цей показник є визначальним для подальшого моніторингу успішності реалізації даної Концепції та оцінки ефективності окремих заходів з плану дій щодо її реалізації.

За світовим індексом демократії в 2016 році Україна посіла 86 позицію, мережевої готовності 2016 - 64 позицію, використання Урядом інформаційно-комунікаційних технологій 2016 - 114 позицію, що є незадовільним показником.

Найбільш поширеними інструментами електронної демократії, що застосовуються сьогодні в Україні як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети). Також створені ресурси для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, у тому числі з використанням електронних платформ, наприклад “Громадянське суспільство і влада”, “Розумне місто” чи “Єдина система місцевих петицій”, які поєднують у собі кілька електронних інструментів участі.

Водночас відсутність в Україні методології оцінки розвитку у сфері електронної демократії не дає можливості на даний час об’єктивно оцінити процеси, пов’язані із зазначеним питанням.

Результати дослідження, проведеного в лютому 2015 р. Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчили, що більшість (71 відсоток респондентів) українців заінтересовані у взаємодії з суб’єктами владних повноважень, проте відповідно до отриманих даних лише 19 відсотків опитаних використовують інформаційно-комунікаційні технології для взаємодії з такими суб’єктами.

Наведене демонструє недостатньо поширену практику застосування інструментів електронної демократії органами державної влади та органами місцевого самоврядування, як і практики їх використання громадянами, що свідчить про необхідність розроблення єдиної скоординованої державної політики, спрямованої на розв’язання таких першочергових проблем:

невизначеність державної політики у сфері електронної демократії, а також шляхів її реалізації;

недосконалість нормативно-правової бази, що регулює сферу розвитку електронної демократії та підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень з використанням сучасних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій;

низький рівень залучення суб’єктів громадянського суспільства до процесів удосконалення державної політики, а також до імплементації її окремих інструментів;

відсутність даних щодо доступності використання нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

відсутність достатньої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури;

недостатність єдиних стандартів ідентифікації громадян і підходів до створення, зберігання та використання електронних даних незалежно від використання систем і технологій;

наявність цифрової нерівності внаслідок недостатньо розвиненої інфраструктури доступу до Інтернету залежно від географічного положення та типів населених пунктів;

низький рівень готовності державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження електронної демократії, недостатність рівня знань і навичок у державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, громадян щодо розвитку електронної демократії.

Визначення термінів

Бюджет участі (громадський бюджет) - механізм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, спрямований на залучення громадян до участі в бюджетному процесі, зокрема шляхом прямої демократії, через визначення пріоритетів бюджетних витрат чи подання проектів, об’єднання в проектні команди, голосування за такі проекти, здійснення контролю за їх реалізацією;

електронна готовність - здатність до використання інформаційно-комунікаційних технологій, яка залежить від ресурсів, компетенцій, інфраструктури, нормативно-правового забезпечення;

електронне голосування - голосування з будь-якого публічного питання, зокрема участь в опитуваннях, виборах, референдумах, що передбачає використання електронних засобів для ідентифікації та підрахунку голосів;

електронна демократія - форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах, що дає змогу: посилити участь, ініціативність та залучення громадян на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні до публічного життя; поліпшити прозорість процесу прийняття рішень, а також підзвітність демократичних інститутів; поліпшити зворотну реакцію суб’єктів владних повноважень на звернення громадян; сприяти публічним дискусіям та привертати увагу громадян до процесу прийняття рішень;

електронна петиція - колективне звернення в електронній формі у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції, на яку адресат (суб’єкт владних повноважень) публічно оголошує про свою позицію щодо згоди чи незгоди по суті петиції, інформує про аргументи у разі незгоди та організовує спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди;

електронна участь - забезпечення права участі громадян і представників громадянського суспільства за їх власною ініціативою у розвитку самоврядування, формуванні та реалізації державної політики, її моніторингу та оцінці, у процесах прийняття рішень, що передбачає двосторонню електронну взаємодію суб’єктів владних повноважень і громадянського суспільства із застосуванням відповідних інформаційно-комунікаційних технологій та кібернетичного простору за прозорими процедурами;

електронне звернення - письмове звернення, надіслане з використанням Інтернету, електронних засобів зв’язку;

електронні консультації - форма публічних консультацій, що передбачає, зокрема, оприлюднення проектів актів органів державної влади або питань, що потребують вирішення, для отримання пропозицій та зауважень;

електронний плебісцит - форма консультаційного застосування шляхом інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобів, що мають рекомендаційний характер для органів державної влади;

електронний референдум - всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні;

інструменти електронної демократії - засоби для забезпечення формування та реалізації державної політики, розвитку самоврядування шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах;

підзвітність громадянину - наявність правил, норм і механізму для відкритого доступу громадянам щодо діяльності суб’єктів владних повноважень;

участь - долучення громадян і представників громадянського суспільства за власною ініціативою до розвитку самоврядування, формування та реалізації державної політики, а також її моніторингу та оцінки, що передбачає двосторонню взаємодію суб’єктів владних повноважень і громадян, розгляд та/або врахування отриманих пропозицій за прозорими процедурами.

Мета та строки реалізації

Метою цієї Концепції є формування політичних, організаційних, технологічних та ідеологічних умов розвитку електронної демократії в Україні, що характеризується зростанням широкого долучення громадян до комунікації, співпраці з органами державної влади, контролю за ними, участі у виробленні політики, розвитку самоорганізації та самоврядування, а також рівнем довіри до суб’єктів владних повноважень; узгодження стандартів державної політики зазначеної сфери з міжнародними, зокрема європейськими стандартами.

Досягнення мети Концепції повинно базуватися на таких основних принципах:

вироблення єдиної державної політики у сфері становлення та розвитку електронної демократії, забезпечення її ефективної реалізації;

урахування світового досвіду, зокрема європейського, використання інструментів електронної демократії;

збільшення кількості та підвищення результативності використання інструментів електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні;

сприяння розвитку ініціатив органів місцевого самоврядування з впровадження та вдосконалення інструментів електронної демократії в громадах;

гарантування простоти, дієвості та доступності для користувача під час практичного втілення інструментів електронної демократії;

посилення рівня залученості людини, громадянина до процесів управління справами держави та суспільства;

широке розуміння громадянства, яке охоплює осіб та групи осіб, які постійно проживають на території держави, включені у політичні партії;

забезпечення засобів підтримки права громадян на участь в управлінні державними справами, надання громадянам ресурсів та повноважень для участі у політиці;

підвищення рівня довіри людини, громадянина до інструментів електронної демократії та державних інституцій;

удосконалення механізму притягнення до відповідальності за правопорушення, які вчиняються у сфері використання інструментів електронної демократії;

консолідація та координація ресурсів, зусиль та дій органів державної влади, громадян та бізнесу у сфері електронної демократії;

посилення демократії, демократичних інститутів та процесів, поширення демократичних цінностей;

сумісність та пов’язаність з традиційними процесами демократії. Кожен процес демократії (електронний чи традиційний) відіграє свою роль і не може застосовуватись як універсальний;

врахування демократичних, гуманістичних, соціальних, етичних та культурних цінностей суспільства;

результативність, ефективність, участь, прозорість, доступність та підзвітність;

підтримка та впровадження фундаментальних свобод, права людини, включаючи свободу та право доступу до інформації;

інші принципи відповідно до рекомендацій Ради Європи щодо електронної демократії (Recommendation CM/Rec (2009)1).

Формування та впровадження електронної демократії повинні забезпечувати не тільки органи державної влади, але і громадяни, інститути громадянського суспільства, політики та політичні інституції, засоби масової інформації та бізнес-спільнота.

Концепція відкрита до нових інновацій, які надають можливість використовувати цільові потоки знань та реалізувати нові шляхи формування конкурентних переваг у глобальному та інтегрованому бізнес-середовищі. Реалізація Концепції передбачена на період до 2020 року.

На першому етапі (2017-2018 роки) передбачається:

формування нормативно-правового забезпечення у сфері електронної демократії згідно з міжнародними нормами і стандартами;

удосконалення існуючих інструментів електронної демократії та запровадження механізму функціонування нових, уніфікації політики, розроблення процедур, що підтримуються громадянами та суб’єктами владних повноважень;

забезпечення доступності існуючих та дотримання цього принципу під час формування нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

удосконалення механізму подання та розгляду електронних петицій;

підвищення участі громадян у процесах прийняття рішень через удосконалення інструменту електронних консультацій;

удосконалення механізму висвітлення інформації про діяльність органів державної влади;

формування основ впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

запровадження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів та розвиток електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб в державних інформаційно-телекомунікаційних системах;

забезпечення розвитку відкритих даних, публікації наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, удосконалення вимог до формату і структури таких наборів даних, а також їх переліку, підвищення відповідальності за неоприлюднення та ненадання публічної інформації, у тому числі у формі відкритих даних;

сприяння підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень, підвищення рівня взаємодії та довіри громадян до таких суб’єктів;

створення широкої коаліції з розвитку електронної демократії в Україні за участю всіх заінтересованих сторін;

підвищення рівня застосування інструментів електронної демократії на місцевому рівні, у тому числі шляхом поширюваності використання інструменту бюджету участі, впровадження інструменту електронних консультацій;

запровадження накопичення інформаційно-аналітичних матеріалів у сфері електронної демократії, зокрема аналізу попиту українців на інструменти електронної демократії за тематичними пошуковими запитами, публічними коментарями, аналізу задоволеності громадян якістю електронних сервісів;

підвищення обізнаності громадян щодо використання інструментів електронної демократії шляхом проведення інформаційної та освітньої кампанії.

На другому етапі (2019-2020 роки) передбачається:

запровадження мережевих сервісів у сфері електронної демократії;

створення умов для належного ресурсного забезпечення електронної демократії;

впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

забезпечення інституціоналізації інструментів електронної демократії;

широке залучення фізичних та юридичних осіб до розвитку та використання електронної демократії;

забезпечення відкритості використання публічних коштів;

забезпечення розвитку відкритих даних;

популяризація електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами;

забезпечення подальшого впровадження та доступності інструментів електронної демократії;

проведення дослідження стану розвитку електронної демократії в Україні;

забезпечення координації та здійснення контролю за розвитком електронної демократії в Україні.

За результатами реалізації другого етапу передбачається забезпечення базових елементів електронної демократії в усіх сферах суспільного життя.

Ключовим індикатором успішності реалізації Концепції на перших етапах є динаміка показника електронної участі згідно з міжнародними оцінками.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Для досягнення мети Концепції слід забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямами:

нормативно-правове забезпечення розвитку електронної демократії;

ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень;

підвищення готовності органів державної влади та органів місцевого самоврядування до використання можливостей електронної демократії;

забезпечення доступності інструментів електронної демократії.

Забезпечення координації та здійснення контролю за реалізацією Концепції, виконання плану заходів, моніторингу стану їх виконання повинно здійснюватися Державним агентством з питань електронного урядування.

Нормативно-правове забезпечення розвитку електронної демократії

Формування нормативно-правового забезпечення розвитку електронної демократії повинно здійснюватися шляхом творення, формування та імплементації державної політики з дотриманням таких пріоритетів:

модернізація існуючих інструментів електронної демократії та запровадження механізму формування нових, уніфікації політики, розроблення процедур, що підтримуються громадянами та суб’єктами владних повноважень;

доступність використання існуючих та нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

розроблення механізму для впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

інтеграція інструментів електронної демократії та відповідних інструментів електронного урядування, розвиток електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб в державних інформаційно-телекомунікаційних системах;

удосконалення принципів розвитку відкритих даних, вимог до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичності оновлення, а також переліку таких наборів даних, підвищення відповідальності за неоприлюднення та ненадання публічної інформації у формі відкритих даних;

сприяння підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень, підвищення рівня взаємодії та довіри громадян до таких суб’єктів;

запровадження посад державних службовців, до компетенції яких віднесено впровадження та реалізацію інструментів електронної демократії.

Ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень

Ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень здійснюється шляхом:

формування широкої коаліції з розвитку електронної демократії в Україні за участю всіх заінтересованих сторін, зокрема представників громадянського суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, індустрії інформаційних технологій, вищих навчальних закладів, засобів масової інформації тощо;

визначення необхідності впровадження та використання інструментів електронної демократії як одного з пріоритетів Національної програми інформатизації;

опрацювання питання можливості та розроблення механізму створення фонду підтримки розвитку електронної демократії;

удосконалення інструментів для подання та розгляду електронних петицій та електронних звернень громадян, опрацювання питання можливості запровадження бюджетів участі;

підвищення якості та розвитку інструментів електронної демократії на місцевому рівні;

запровадження механізму накопичення інформаційно-аналітичних матеріалів у сфері електронної демократії.

Підвищення готовності органів державної влади, фізичних та юридичних осіб до використання можливостей електронної демократії

Підвищення готовності до використання можливостей електронної демократії здійснюється шляхом:

створення єдиного банку рішень, стандартів для використання та розвитку відповідних інструментів на загальнодержавному та місцевому рівні;

проведення аудиту використання бюджетних коштів на потреби інформатизації;

забезпечення відкритості використання публічних коштів, зокрема впровадження єдиного веб-порталу використання публічних коштів, інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет”;

забезпечення розвитку відкритих даних;

популяризації електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами, зокрема проведення інформаційної кампанії щодо використання інструментів електронної демократії, кращих практик; розроблення навчальних програм та їх розповсюдження;

підвищення рівня обізнаності щодо електронної демократії через проведення безпосереднього навчання, семінарів, вебінарів, тренінгів, дистанційних курсів у сфері електронної демократії для всіх цільових груп (представників громадянського суспільства, органів державної влади, засобів масової інформації тощо);

протидії інформаційному виключенню окремих цільових груп:

запровадження системи підвищення електронної грамотності для дорослих через проведення мобільних виїзних лабораторій та дистанційного курсу;

забезпечення можливості використання інформаційно-телекомунікаційних систем особами з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору).

Забезпечення впровадження та доступності інструментів електронної демократії

Забезпечення впровадження та доступності інструментів електронної демократії здійснюється шляхом:

проведення дослідження стану розвитку електронної демократії в Україні та доступності інформаційно-комунікаційних технологій для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

створення інтерактивної карти візуалізації сучасного стану розвитку сфери електронної демократії в Україні (центральний, регіональний, місцевий рівень).

До популяризації розвитку електронної демократії повинні залучатися засоби масової інформації, громадські об’єднання.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу, зокрема:

сформувати нормативно-правове забезпечення розвитку електронної демократії;

забезпечити інституціоналізацію інструментів електронної демократії;

забезпечити доступність інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

поліпшити інвестиційну привабливість, діловий клімат та конкурентоспроможність держави;

підвищити ефективність роботи суб’єктів владних повноважень і досягти якісно нового рівня розвитку електронної демократії в Україні;

підвищити підзвітність суб’єктів владних повноважень громадянам;

підвищити рівень участі, ініціативності та залучення громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні до процесу прийняття управлінських рішень;

підвищити прозорість процесу прийняття управлінських рішень, а також підзвітність демократичних інститутів;

поліпшити зворотну реакцію суб’єктів владних повноважень на запити громадян;

запровадити нові та підвищити кількість застосовуваних інструментів електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні;

підвищити рівень довіри громадян до суб’єктів владних повноважень.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством джерел.

Обсяги видатків на виконання заходів щодо реалізації Концепції уточнюються щороку під час розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів, результатів їх виконання в попередні роки.



ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 листопада 2017 р. № 797-р

ПЛАН ЗАХОДІВ
щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Партнери

Очікуваний результат

Формування нормативно-правового забезпечення розвитку електронної демократії

1. Удосконалення механізму подання та розгляду електронних петицій

IV квартал 2018 р.

Мін’юст
Державне агентство з питань електронного урядування
Мінрегіон
МВС
МОН
СБУ (за згодою)
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій” Національного університету “Києво-Могилянська академія” (далі - “Центр розвитку інновацій”), громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України:
законопроекту про внесення змін до статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян”;
проекту нормативно-правового акта щодо затвердження примірного порядку розгляду електронних петицій органами місцевого самоврядування

2. Створення нормативно-правових засад для забезпечення належного функціонування електронних інформаційних ресурсів органів державної влади

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади

-“-

забезпечення розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України “Про державні електронні інформаційні ресурси”

3. Розроблення нормативно-правових актів для забезпечення електронного голосування

IV квартал 2018 р.

Мін’юст  Державне агентство з питань електронного урядування  інші органи виконавчої влади

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій” Національного університету “Києво-Могилянська академія”
(далі - “Центр розвитку інновацій”), громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, у тому числі в частині проведення електронного голосування під час обрання голів громадських рад при органах виконавчої влади

IV квартал 2018 р.

Державне агентство з питань електронного урядування інші органи виконавчої влади  Центральна виборча комісія (за згодою)

-"-

забезпечення розроблення пропозицій щодо основних засад електронного голосування під час проведення виборів та референдумів

4.  Забезпечення розвитку відкритих даних

IV квартал 2017 р.

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
розроблення та подання в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів:
щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”;
щодо затвердження плану дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних;
розроблення пропозицій щодо посилення відповідальності розпорядників інформації під час оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних

5. Сприяння підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-“-

забезпечення визначення відповідальних осіб, до компетенції яких віднесено впровадження інструментів електронної демократії

6. Удосконалення механізму висвітлення інформації про діяльність органів державної влади

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
Держкомтелерадіо
інші органи виконавчої влади

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення опрацювання та підготовки пропозицій щодо внесення змін до:
постанови Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3 “Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”;
Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади

Ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень

7. Забезпечення застосування єдиної політики у сфері електронної демократії

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
Мін’юст
МОН
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
створення єдиного веб-порталу електронного урядування;
належного функціонування Міжгалузевої ради з питань розвитку електронного урядування;
формування широкої коаліції з розвитку електронної демократії в Україні;
належного функціонування Національного реєстру державних електронних інформаційних ресурсів;
розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження електронної демократії для органів місцевого самоврядування;
розроблення мінімального переліку інструментів електронної демократії для органів місцевого самоврядування;
створення та оприлюднення переліку заінтересованих сторін у творенні політики та інструментів електронної демократії;
розроблення стандартів та порядку формування творення інструментів електронної демократії

8. Удосконалення інструментів електронної демократії на загальнодержавному рівні

2017-2018 роки

Секретаріат Кабінету Міністрів України
Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
функціонування та модернізації веб-порталу електронних петицій до Кабінету Міністрів України;
модернізації Урядового контактного центру

9. Забезпечення розвитку та удосконалення електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
Мін’юст
інші органи виконавчої влади

-“-

забезпечення розроблення пропозицій щодо:
створення фонду розвитку електронної демократії в Україні;
запровадження механізму впровадження бюджетів участі


-“-

органи місцевого самоврядування (за згодою)

-“-

забезпечення:
підвищення поширюваності використання на місцевому рівні інструменту бюджету участі;
удосконалення процесу використання на місцевому рівні інструменту електронних петицій;
поширення інструменту електронних консультацій

10. Забезпечення розвитку електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб в державних інформаційно-телекомунікаційних системах

IV квартал 2018 р.

Державне агентство з питань електронного урядування
ДМС
Мін’юст
інші органи виконавчої влади

-“-

забезпечення:
створення інтегрованої системи електронної ідентифікації;
наповнення єдиного демографічного реєстру та поширення паспортів громадянина України у формі ID-карти;
запровадження альтернативних схем електронної ідентифікації (Mobile ID, Bank ID тощо);
розроблення пропозицій щодо запровадження національного електронного поштового сервера

11. Підвищення якості статистичної та аналітичної інформації у сфері електронної демократії

2017-2018 роки

Держстат
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
розроблення та затвердження переліку показників та методології оцінювання стану розвитку електронної демократії;
оприлюднення офіційної статистичної та аналітичної інформації про використання громадянами інструментів електронної демократії шляхом провадження аналітико-моніторингової діяльності

12. Поширення практики використання інструментів електронного голосування

2017-2018 роки

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи
виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадська організація “Електронна демократія”

забезпечення реалізації пілотних проектів з електронного голосування під час формування нового складу громадських рад

Підвищення готовності органів державної влади, фізичних та юридичних осіб до використання можливостей електронної демократії

13. Забезпечення відкритості використання публічних коштів

-“-

Мінфін
Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи
виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
впровадження єдиного веб-порталу використання публічних коштів;
впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет”

14. Забезпечення розвитку відкритих даних

IV квартал 2018 р.

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

-“-

забезпечення:
впровадження єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
реєстрації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних 3000 розпорядників інформації;
публікації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних 30000 наборів даних;
проведення національного конкурсу у сфері відкритих даних;
популяризації і підвищення обізнаності громадськості про переваги потенціалу та інструментів відкритих даних, у тому числі враховуючи доступність інформації для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору)

15. Популяризація електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами з урахуванням доступності інформації для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору)

2017-2018 роки

МОН
Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення:
проведення інформаційної кампанії щодо використання інструментів електронної демократії;
розроблення навчальних програм та їх розповсюдження;
підвищення рівня обізнаності щодо електронної демократії шляхом проведення безпосереднього навчання, семінарів, вебінарів, тренінгів, дистанційних курсів у сфері електронної демократії для всіх цільових груп (представників громадянського суспільства, органів державної влади, засобів масової інформації тощо);
протидії інформаційному виключенню окремих цільових груп;
запровадження системи підвищення електронної грамотності для дорослих через проведення мобільних виїзних лабораторій та дистанційного курсу;
системного долучення загальної середньої освіти та вищих навчальних закладів до популяризації електронної демократії, а також підвищення електронної грамотності старших поколінь і безробітних;
введення нової дисципліни “Електронна демократія” у школах для учнів 5-11 класів;
розроблення пропозицій щодо створення системи моніторингу ефективності навчальних компонентів

16. Забезпечення проведення аудиту використання публічних коштів

2017-2018 роки

Держаудитслужба
Державне агентство з питань електронного урядування

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”, громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політико-правових реформ”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, місцева асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація відкритих міст”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення проведення аудиту використання бюджетних коштів на потреби інформатизації

Забезпечення доступності інструментів електронної демократії

17. Забезпечення проведення дослідження та візуалізації стану розвитку електронної демократі в Україні

IV квартал 2017 р.

Державне агентство з питань електронного урядування
інші органи виконавчої влади
органи місцевого самоврядування (за згодою)

програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), громадська спілка “Центр розвитку інновацій”

забезпечення проведення національного дослідження стану розвитку електронної демократії в Україні та доступності інформаційно-комунікаційних технологій для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору)


IV квартал 2018 р.

Державне агентство з питань електронного урядування

громадські організації “Електронна демократія”, “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, “Подільська агенція регіонального розвитку”, “Громадянське суспільство онлайн”, “Мій голос”, інші інститути громадянського суспільства, в тому числі ті, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та міжнародні організації (за згодою)

забезпечення створення інтерактивної карти візуалізації сучасного стану розвитку сфери електронної демократії в Україні (загальнодержавний, регіональний, місцевий рівень)

{План заходів із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 98-р від 14.02.2018}




вгору