Документ 643_046, поточна редакція — Підписання від 17.06.1993


Угода
між Україною та Російською Федерацією про невідкладні
заходи по формуванню Військово-Морських Сил України
та Військово-Морського Флоту Росії на базі
Чорноморського флоту

Україна та Російська Федерація, надалі іменовані "Сторони", прагнучи до подальшого розвитку дружніх і партнерських
зв'язків між собою, керуючись Договором між УРСР і РРФСР ( 643_011 ) від 19
листопада 1990 року, Угодою між Україною і Російською Федерацією
про подальший розвиток міждержавних відносин ( 643_018 ) від 23
червня 1992 року і Угодою між Україною і Російською Федерацією про
принципи формування ВМС України і ВМФ Росії на базі Чорноморського
флоту колишнього СРСР ( 643_020 ) від 3 серпня 1992 року, виходячи з того, що при формуванні Військово-Морських Сил
України і Військово-Морського Флоту Росії на базі Чорноморського
флоту Сторони будуть взаємодіяти в інтересах забезпечення безпеки
України та Російської Федерації, погодились про таке:
Стаття 1
Сторони розпочинають у вересні 1993 р. практичне формування
Військово-Морських Сил України і Військово-Морського Флоту Росії
на основі розподілу Чорноморського флоту і визначення договірних
умов базування Військово-Морського Флоту Росії в Україні і
завершують це формування в строк, визначений Ялтинською угодою.
При цьому базування Флоту на перехідний період залишається
спільним і визначається окремою угодою.
Стаття 2
Розподіл Чорноморського флоту здійснюється між Сторонами
згідно з наступними основними принципами: а) з'єднання і частини всіх родів сил флоту - надводних
кораблів, підводних човнів, військово-повітряних сил, берегових
військ, з'єднання, частини, установи, об'єкти оперативного,
бойового, технічного і тилового забезпечення, а також приміщення і
споруди, що знаходяться на їх балансі; озброєння, боєприпаси,
військова техніка та інше рухоме майно Чорноморського флоту за
станом на дату підписання окремої угоди про розподіл та умови
базування Військово-Морського Флоту Росії на території України
підлягають розподілу між Україною та Російською Федерацією у
співвідношенні 50 на 50 відсотків; б) до розподілу Чорноморський флот продовжує використовувати
існуючу систему базування Чорноморського флоту, виходячи з
Ялтинської угоди; в) Російська Сторона братиме участь в розвитку
соціально-економічної сфери м.Севастополя та інших населених
пунктів України, де дислокуватимуться військові частини, об'єкти і
заклади Військово-Морського Флоту Росії; Військово-Морські Сили
України і Чорноморський Флот Росії вважають своєю технічною базою
підприємства Криму; г) фінансування Чорноморського флоту до його розподілу
здійснюється Сторонами у рівних долях (50% на 50%); при цьому на
період до розподілу Чорноморського флоту встановлюються єдині
норми й види грошового утримання та компенсаційні виплати, які
визначаються окремою угодою.
Стаття 3
Питання, що стосуються соціальних і правових гарантій, а
також подвійного громадянства військовослужбовців і цивільного
персоналу Військово-Морського Флоту Росії, осіб, які звільнені з
військової служби, й членів їх сімей, що знаходяться на території
України, визначаються окремою Угодою.
Стаття 4
З метою вирішення практичних питань розподілу Чорноморського
флоту та розробки умов базування Військово-Морських Сил України і
Військово-Морського Флоту Росії на базі згаданих у цій Угоді
принципів і документів створюється Міждержавна комісія Сторін з
рівної кількості їх представників та експертів. Персональний склад
української та російської частин Комісії та Положення про неї
затверджуються відповідно Президентом України та Президентом
Російської Федерації, які здійснюють керівництво її роботою.
Стаття 5
Міждержавна комісія України та Російської Федерації у
місячний термін після набрання чинності цією Угодою розробляє
проекти документів, що випливають з цієї Угоди, які підлягають
підписанню Президентами України та Російського Федерації. Комісія
здійснює контроль за реалізацією цих документів після набуття ними
чинності.
Стаття 6
На перехідний період забороняються будь-які односторонні дії
Сторін по відношенню до Чорноморського флоту, а також видання
наказів та розпоряджень, що не виходять від Президентів України та
Російської Федерації. На цей період командуючий Чорноморським
флотом керує Флотом у відповідності з наданими йому Президентами
України та Російської Федерації повноваженнями.
Стаття 7
Ця Угода підлягає ратифікації та набуває чинності з дати
обміну ратифікаційними грамотами.
Здійснено в Москві 17 червня 1993 року в двох примірниках,
кожний українською і російською мовами, при цьому обидва тексти
мають однакову силу.
За Україну За Російську Федерацію
(підпис) (підпис)
Л. Кравчук Б. Єльцин



вгору