Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями
Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 24.03.2004368
Документ 368-2004-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 11.06.2013, підстава - 380-2013-п


 
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
 
П О С Т А Н О В А
від 24 березня 2004 р. N 368
Київ
 
Про затвердження Порядку класифікації
надзвичайних ситуацій за їх рівнями
 
{ Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }

 
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }

 
     Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
 
     1. Затвердити Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями (додається).
{ Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
 
     2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
     постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 ( 1099-98-п ) "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 106);
 
     пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. N 717 ( 717-2003-п ) (Офіційний вісник України, 2003 р., N 21, ст. 937).

 
     Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ 
     Інд. 33

 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 березня 2004 р. N 368
 
ПОРЯДОК
класифікації надзвичайних ситуацій
за їх рівнями
 
{ Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }

 
     1. Класифікація надзвичайних ситуацій (далі - надзвичайна ситуація) за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків. { Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
 
     1-1. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
     уражальний чинник джерела надзвичайної ситуації - складова частина небезпечного явища або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та перевищенням нормативних показників;
 
     порушення нормальних умов життєдіяльності - відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об'єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об'єкті) є неможливим.
{ Порядок доповнено пунктом 1-1 згідно з Постановою КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }
 
     2. Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня.
 
     3. Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
 
     1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
 
     2) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено; { Підпункт 2 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }
 
     3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175 ( 175-2002-п ) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 18, ст. 356; 2003 р., N 23, ст. 1070). { Підпункт 3 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }
 
     4. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
 
     1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
 
     2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);
 
     3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби); { Підпункт 3 пункту 4 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }
 
     4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;
 
     5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
 
     6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
 
     5. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
 
     1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);
 
     2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
 
     3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
 
     6. Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
 
     1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
 
     2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
 
     3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
 
     7. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
 
     8. Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах 4-7 цього Порядку.
 
     9. У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).
 
     10. Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць. Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за критеріями та правилами, зазначеними у пунктах 4-9 цього Порядку.
 
     11. Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає ДСНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. { Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
 
     Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації готується ДСНС за дорученням Кабінету Міністрів України. { Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
 
     ДСНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність інформації несе орган виконавчої влади, який її подає. { Абзац третій пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
 
     У разі аварійної події (пригоди), що сталася з транспортним засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності) до інформації центрального органу виконавчої влади додається акт розслідування такої події (пригоди) або аварії, проведеного в установленому законодавством порядку.
 
     Остаточне рішення (експертний висновок) ДСНС є підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію відповідно до законодавства. { Абзац п'ятий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 380 ( 380-2013-п ) від 29.05.2013 }
{ Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }



вгору