Про внесення змін до деяких законів України
Закон України від 29.05.20012470-III
Документ 2470-III, попередня редакція — Редакція від 01.01.2004, підстава - 436-IV
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законів України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 32, ст. 172 )
( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20,
N 21-22, ст.144 )

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про
аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ) Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
I. Внести до деяких законів України такі зміни:
1. У Гірничому законі України ( 1127-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2001 р., N 2-3,
ст. 10):
1) в абзаці першому частини першої статті 3 після слів "Про
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) доповнити
словами "Про аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ), "Про
цивільну оборону України" ( 2974-12 );
2) у статті 10 слова "Комітет по нагляду за охороною праці
України" замінити словами "спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці";
3) статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Експертиза проектних рішень з протиаварійного
захисту, безпеки проведення гірничих робіт,
будівництва та експлуатації гірничих підприємств
Державна технічна (будівельно-технічна), екологічна та
санітарно-гігієнічна експертизи безпеки проведення гірничих робіт,
будівництва та експлуатації гірничих підприємств, експертиза
проектів з протиаварійного захисту гірничих підприємств
проводяться спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці,
еколого-експертними та спеціалізованими підрозділами чи установами
або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноважених
центральних органів виконавчої влади з питань екології та
природних ресурсів, охорони здоров'я, захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру, будівництва, архітектури та житлової політики і
місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому
законодавством України.
Зазначені у частині першій цієї статті експертизи проводяться
з метою визначення відсутності неприпустимого ризику, пов'язаного
з можливістю завдання будь-якої шкоди життю, здоров'ю та майну
громадян, а також навколишньому природному середовищу та об'єктам
господарювання";
4) абзаци шостий та сьомий статті 25 викласти в такій
редакції:
"порядок обслуговування гірничих підприємств державними
аварійно-рятувальними службами;
заходи з організації та проведення аварійно-рятувальних
робіт";
5) у статті 29:
частини третю та четверту викласти в такій редакції:
"Положення про аварійно-рятувальні служби (формування) та їх
статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади відповідно до їх
повноважень.
Працівникам аварійно-рятувальних служб (формувань)
забороняється проводити страйки, а також відмовлятися від виїзду
на рятування людей та ліквідацію аварій";
частину шосту викласти в такій редакції:
"Для подання екстреної і кваліфікованої медичної допомоги
потерпілим внаслідок нещасних випадків на гірничих підприємствах у
підрозділах державних аварійно-рятувальних служб (формувань)
організовуються аварійно-рятувальні мобільні групи або
реанімаційно-протишокові групи";
6) у статті 30 друге речення викласти в такій редакції:
"Технічний керівник (головний інженер) гірничого підприємства
організовує проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
7) у частині сьомій статті 48 слово "правонаступником"
виключити;
8) у тексті Закону слова "гірничорятувальні служби
(формування)" та "державні галузеві або (та) регіональні
гірничорятувальні служби (формування)" в усіх відмінках замінити
відповідно словами "аварійно-рятувальні служби (формування)",
"державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування)" у
відповідних відмінках.
2. Статтю 25 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
1999 р., N 20-21, ст. 190) після пункту 9 доповнити новим пунктом
такого змісту:
"10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем
їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та
під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм
необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг".
У зв'язку з цим пункти 10-12 вважати відповідно пунктами
11-13.
3. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24,
ст. 170; 1998 р., N 48, ст. 292; 1999 р., N 41, ст. 372; 2000 р.,
N 9, ст. 67; 2001 р., N 9, ст. 39):
1) частину першу статті 26 доповнити пунктом 52 такого
змісту:
"52) створення відповідно до законодавства комунальної
аварійно-рятувальної служби";
2) пункт "а" частини першої статті 38 доповнити підпунктами
5, 6, 7, 8, 9 такого змісту:
"5) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо
створення відповідно до законодавства комунальної
аварійно-рятувальної служби, що утримується за рахунок коштів
місцевого бюджету, вирішення питань про чисельність працівників
такої служби, витрати на їх утримання, зокрема щодо
матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для
них необхідних житлово-побутових умов;
6) створення в установленому порядку комунальних
аварійно-рятувальних служб;
7) створення резервного фонду для ліквідації надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру;
8) розроблення та здійснення заходів щодо
матеріально-технічного забезпечення діяльності комунальних
аварійно-рятувальних служб;
9) організація в установленому порядку навчання особового
складу комунальних аварійно-рятувальних служб та
аварійно-рятувальних служб громадських організацій".
( Пункт 4 розділу I втрачає чинність з 01.01.2004 року на
підставі Кодексу N 436-IV ( 436-15 ) від 16.01.2003 )
5. Статтю 28 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 31, ст. 241)
викласти в такій редакції:
"Стаття 28. Державна спеціальна аварійно-рятувальна служба
центрального органу виконавчої влади, до
повноважень якого віднесені питання захисту
населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру
Для запобігання надзвичайним ситуаціям у місцях масового
відпочинку та реагування на них і забезпечення безпеки туристів у
гірських і спелеологічних районах діє Державна спеціальна
аварійно-рятувальна служба центрального органу виконавчої влади,
до повноважень якого віднесені питання захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру.
Суб'єкти туристичної діяльності, які виявили бажання
спеціалізуватися на організації туристичних послуг з використанням
активних форм пересування туристів, а також організації масових
відпочинків туристів у гірських та спелеологічних районах,
повинні, до отримання відповідної ліцензії, укласти в
обов'язковому порядку угоду (договір) з Державною спеціальною
аварійно-рятувальною службою центрального органу виконавчої
влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру".
6. У Законі України "Про Цивільну оборону України"
( 2974-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 14,
ст. 124; 1999 р., N 19, ст. 171):
1) абзац сьомий частини другої статті 1 викласти в такій
редакції:
"спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади,
до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони";
2) у частині другій статті 2:
абзац другий викласти в такій редакції:
"попередження надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру та ліквідація їх наслідків";
абзац шостий виключити;
3) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:
"Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр
України";
4) статтю 4 доповнити новими абзацами такого змісту:
"координує діяльність аварійно-рятувальних служб;
залучає аварійно-рятувальні служби до ліквідації надзвичайних
ситуацій за межами території України";
5) статтю 6 викласти в такій редакції:
"Стаття 6. Спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної
оборони:
бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільної
оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру, а також
попередження цих ситуацій;
організовує розроблення і здійснення відповідних заходів із
цивільної оборони;
керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у
справах цивільної оборони та спеціалізованих формувань, військами
цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони,
станом готовності сил і засобів цивільної оборони для проведення
невідкладних робіт для попередження та ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
здійснює координацію діяльності центральних органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад
та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру;
здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або
виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне
функціонування відомчих територіальних і локальних систем
оповіщення;
здійснює навчання населення, представників органів управління
і сил цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних
ситуаціях;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення
військ цивільної оборони;
створює відповідно до законодавства України підприємства з
виробництва спеціальної техніки, засобів захисту населення і
контролю тощо";
6) статтю 9 викласти в такій редакції:
"Стаття 9. Силами цивільної оборони є її війська,
спеціалізовані та невоєнізовані формування.
Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до
повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо
попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру відповідно до законів України
"Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ), "Про
аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ), "Про зону надзвичайної
екологічної ситуації" ( 1908-14 ), "Про правовий режим
надзвичайного стану" ( 1550-14 ), "Про Збройні Сили України"
( 1934-12 ).
Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України,
інших військових формувань, утворених відповідно до законів
України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру визначаються Президентом
України відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів
України "Про правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ) та
"Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ). Кількість і чисельність
частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб
і особливостей регіону призначення.
Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на
підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і
військову службу" ( 2232-12 ), а також за контрактом";
7) частину третю статті 14 викласти в такій редакції:
"Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади,
до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є
державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення
потреб цивільної оборони відповідно до Закону України "Про
поставки продукції для державних потреб" ( 493/95-ВР );
8) у тексті Закону слова "пошуково-рятувальні формування",
"захист населення і місцевостей", "центральний орган виконавчої
влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" в усіх
відмінках замінити відповідно словами "аварійно-рятувальні служби
(формування)", "захист населення і територій" та "центральний
орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання
захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру" у відповідних відмінках.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після
набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести до Верховної Ради України пропозиції
щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 29 травня 2001 року
N 2470-III



вгору