Документ 198/95-ВР, чинний, поточна редакція — Введення в дію від 22.02.1996, підстава 199/95-ВР

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін і доповнень до Закону України
"Про телебачення і радіомовлення"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 5, ст. 18 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 199/95-ВР від 02.06.95,
ВВР, 1996, N 5, ст. 19 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"
( 3759-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 10,
ст.43) такі зміни і доповнення: 1. Статті 1, 4, 5, 7, 11, 12 викласти у такій редакції:
"Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: абонент - юридична або фізична особа, яка користується
послугами телерадіомовлення на договірних засадах; аудіовізуальна інформація - зорова інформація, що
супроводжується звуком; загальнонаціональний канал мовлення - канал мовлення,
призначений для трансляції телерадіопрограм більш як на половину
областей України; канал мовлення - сукупність технічних засобів з частотними
присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на
територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення; ліцензія - письмовий дозвіл Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення, що дає право на створення і
використання каналу мовлення та часу мовлення; логотип (фірмовий, торговий знак) - постійний словесний,
образотворчий або об'ємний знак, комбінований з літерами, цифрами,
словами або без них, що є емблемою телерадіоорганізації, студії,
агентства чи окремої особи, які представляють свої
телерадіопрограми чи передачі; мовлення (телебачення і радіомовлення) - передача на відстань
звукової або зорової інформації за допомогою електромагнітних
хвиль, що розповсюджуються передавальними пристроями і приймаються
будь-якою кількістю телерадіоприймачів; Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія -
державні телерадіоорганізації, що ведуть мовлення на
загальнонаціональних каналах мовлення і підзвітні Верховній Раді
України та Президенту України; пряма трансляція - безпосереднє розповсюдження теле- або
радіопередач без попереднього запису і монтажу; радіомовлення - виробництво і розповсюдження аудіопрограм; соціальне телерадіомовлення - передачі чи програми для
сліпих, глухих, людей з послабленим слухом освітнього, навчального
та довідкового характеру, а також програми і передачі з проблем
екологічного виховання; спонсорство - участь фізичної чи юридичної особи у прямому
або опосередкованому фінансуванні програм з метою реклами свого
імені, фірмового найменування чи своєї торгової марки; суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована
поступка ліцензії на канал (час) мовлення іншій юридичній чи
фізичній особі, що не є ліцензіатом, включаючи систематичну
ретрансляцію сигналів інших телерадіоорганізацій, крім випадків
юридично оформленого надання телерадіопрограм та обміну ними між
телерадіоорганізаціями-виробниками, а також ретрансляції новин,
спортивних чи інших видовищних заходів; суспільне мовлення - мовлення на одному каналі мовлення за
єдиною програмною концепцією, що фінансується за рахунок держави
(з правом на контрольний пакет акцій) та громадських об'єднань,
телерадіоорганізацій, приватних осіб, частка участі кожного з яких
не може перевищувати 10 відсотків. Управління суспільним каналом
мовлення здійснюється Громадською радою через уповноважений нею
виконавчий орган; трансляція - розповсюдження телевізійних або радіомовних
програм за допомогою технічних засобів зв'язку; телекомунікація - передача і приймання будь-яких знаків,
сигналів зображення і звуку за допомогою електромагнітних засобів
зв'язку (кабельного, оптичного, радіозв'язку); телебачення - виробництво і розповсюдження аудіовізуальних
передач та програм; телерадіоорганізація (редакція, студія, агентство,
об'єднання, асоціація, компанія, радіостанція тощо) - юридична
особа, зареєстрована у встановленому чинним законодавством
порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати
телерадіопередачі та програми; телерадіопрацівник - штатний або позаштатний працівник
телерадіоорганізації, який за характером своєї професійної
діяльності бере участь у створенні та розповсюдженні
телерадіопередач та програм; телерадіопрограма - сукупність телерадіопередач, що
транслюються безпосередньо або в запису; телерадіоцентр (телецентр, радіоцентр, технічний центр
телерадіомовлення) - підприємство, що забезпечує технічну
експлуатацію обладнання, призначеного для виробництва
телерадіопередач та програм; технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних
засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми та
передачі доводяться до споживачів";
"Стаття 4. Повноваження державних органів щодо телебачення і
радіомовлення в Україні
Верховна Рада України і Президент України визначають державну
політику щодо телебачення і радіомовлення, законодавчі основи її
реалізації, гарантії соціального і правового захисту працівників
цієї сфери. Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної
політики щодо телебачення і радіомовлення, координує діяльність
міністерств та інших центральних органів державної виконавчої
влади у цій сфері. Державний комітет телебачення і радіомовлення України є
уповноваженим органом управління державним телебаченням і
радіомовленням України, що забезпечує реалізацію інформаційної
політики держави, визначеної Верховною Радою України, Президентом
України та контрольованої Національною радою України з питань
телебачення та радіомовлення. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
місцевих Рад народних депутатів щодо розвитку телебачення і
радіомовлення визначаються чинним законодавством України.
Стаття 5. Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення
З метою реалізації та додержання законодавства в галузі
телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів створюється
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
(далі - Національна рада). Національна рада є позавідомчим державним контролюючим
органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного
законодавства України і є відповідальним за розвиток, якісний стан
телебачення і радіомовлення України, за зростання професійного,
художнього та етичного рівня програм та передач
телерадіоорганізацій. Склад Національної ради затверджується Верховною Радою
України строком на чотири роки в кількості 8 осіб: за поданням
чотирьох кандидатур Головою Верховної Ради України та чотирьох
кандидатур - Президентом України. Члени Національної ради, які здійснюють свої повноваження на
постійній основі, є державними службовцями і не можуть займати
посади в інших державних і недержавних установах, організаціях та
на підприємствах, одержувати разові винагороди за виконання робіт
(крім гонорарів за творчу діяльність і позаштатну викладацьку
(лекційну) роботу), займатися підприємницькою діяльністю у сфері
телебачення і радіомовлення, припиняють членство в політичних
партіях. Члени Національної ради та працівники її апарату не можуть
отримувати будь-які види винагород (у тому числі і заробітну
плату) від телерадіоорганізацій, а також від підприємств, установ
та організацій - засновників телерадіоорганізацій. Члени Національної ради та працівники її апарату не можуть
бути засновниками (співзасновниками) телерадіоорганізацій або
брати участь у комерційній діяльності. Повноваження члена Національної ради достроково припиняються
у разі: подання заяви про відставку; втрати громадянства України; порушення вимог статті 2 цього Закону; висловлення недовіри Верховною Радою України; невиконання службових обов'язків, професійної
невідповідності; винесення щодо нього обвинувального вироку суду, який
набрав чинності. У разі припинення повноважень члена Національної ради вибори
нового кандидата відбуваються у порядку, визначеному цією статтею. Члени Національної ради обирають зі свого складу Голову
Національної ради, першого заступника та заступника Голови. Голова
Національної ради і перший заступник повинні представляти різні
гілки влади. Голова Національної ради та заступники Голови
підзвітні Національній раді. Голова та його заступники працюють у Національній раді на
професійній основі, решта членів Національної ради за бажанням,
на громадських засадах. Голова Національної ради: організовує діяльність Національної ради, здійснює
керівництво підготовкою питань до розгляду; скликає засідання Національної ради за власною ініціативою
або за пропозицією не менш як двох членів Національної ради,
вносить на розгляд Національної ради питання і головує на її
засіданнях; організовує роботу апарату Національної ради; видає накази та розпорядження, підписує ліцензії на право
користування каналами мовлення, а також повідомлення про відмову у
видачі ліцензії або про її анулювання згідно з рішенням
Національної ради; приймає на роботу і звільняє з посади, укладає контракти з
працівниками апарату Національної ради; є розпорядником бюджету Національної ради. Перший заступник та заступник Голови Національної ради: відповідають за окремі напрями діяльності Національної ради; організовують діяльність робочих груп, створених Національною
радою для вирішення покладених на неї завдань. Основними функціями Національної ради є: координація розробки концепції розвитку
телерадіоінформаційного простору України та участь у її
реалізації; видача телерадіоорганізаціям на конкурсній основі ліцензій на
право використання каналу мовлення та часу мовлення; контроль за дотриманням законодавства в галузі телебачення і
радіомовлення України та умов, зазначених у ліцензії; забезпечення реалізації прав телеглядачів і радіослухачів; контроль за раціональним використанням радіочастот,
призначених для телерадіомовлення; участь у розробці міжнародних договорів України з питань
телебачення і радіомовлення. До обов'язків Національної ради належать: ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України,
створення єдиного банку даних про них; контроль за додержанням телерадіоорганізаціями вимог чинного
законодавства, зокрема щодо іноземного інвестування та порядку
телерадіомовлення під час виборчих кампаній і референдумів; узгодження стандартів та норм технічної якості
телерадіопрограм, контроль за їх додержанням; розробка положень про порядок ліцензування і використання
каналів мовлення та умов конкурсу на отримання ліцензій,
погодження їх з відповідною постійною Комісією Верховної Ради
України і публікація у засобах масової інформації; визначення на підставі розроблених положень порядку
ліцензування та використання каналів мовлення, порядку мовлення з
використанням супутників; погодження розміру грошового збору за видачу ліцензії, а
також погодження максимальних граничних тарифів на оренду
технічних засобів мовлення, мінімальних рівнів розцінок за
рекламу, що розповсюджується по загальнонаціональних каналах
мовлення, та погодження їх з відповідною постійною Комісією
Верховної Ради України; узагальнення практики застосування законодавства з питань, що
входять до її компетенції, розробка пропозицій щодо його
вдосконалення; організація творчих семінарів, спрямованих на поліпшення
діяльності телерадіоорганізацій, сприяння підготовці та
перепідготовці творчих кадрів для телебачення та радіомовлення,
встановлення міжнародних зв'язків та вивчення досвіду роботи
відповідних зарубіжних організацій; визначення правил документування, формування та зберігання
тимчасового архіву та архівного фонду телерадіопередач; створення та утримання національного архіву та музею
телерадіомовлення; надання консультативної допомоги у сфері телерадіомовлення; подання Верховній Раді України та Президенту України
щорічного звіту про свою діяльність і опублікування його в пресі. Національна рада має право: визнавати ліцензію такою, що втратила чинність, якщо
телерадіоорганізація не розпочала діяльність протягом двох місяців
з дня, визначеного у ліцензії; отримувати від усіх телерадіоорганізацій документи, відомості
та пояснення щодо їх діяльності згідно з чинним законодавством; проводити у межах своєї компетенції перевірку діяльності
телерадіоорганізацій щодо умов та порядку використання каналів
мовлення; координувати з Головним управлінням з питань радіочастот при
Кабінеті Міністрів України розподіл смуг радіочастот, які виділено
для телерадіомовлення, створення і використання радіочастотних
засобів мовлення, розробляти положення про використання каналів
мовлення та умови конкурсу на отримання ліцензій, які вона
погоджує з відповідною комісією Верховної Ради України,
публікувати їх у засобах масової інформації; накладати стягнення в разі порушення чинного законодавства
України та умов, зазначених у ліцензії; проводити аудиторські перевірки телерадіоорганізацій. У разі виявлення порушень телерадіоорганізацією чинного
законодавства та умов, зазначених у ліцензії, Національна рада: оголошує попередження; застосовує штрафні санкції; тимчасово (до двох місяців) припиняє дію ліцензії; анулює ліцензію, якщо: телерадіоорганізація порушила вимоги статті 2 цього Закону; телерадіоорганізація, після винесеного їй попередження і
тимчасового припинення дії виданої їй ліцензії продовжує
порушувати чинне законодавство та умови, зазначені у ліцензії. За збитки, яких зазнав власник ліцензії внаслідок
правомірного анулювання ліцензії, Національна рада
відповідальності не несе. Рішення Національної ради про анулювання ліцензії може бути
оскаржено у судовому порядку з відшкодуванням збитків у разі
неправомірних дій Національної ради";
"Стаття 7. Антимонопольні обмеження
Одна телерадіоорганізація, а також її структурні підрозділи з
правами юридичної особи не мають права вести мовлення більш як на
двох каналах по телебаченню і трьох каналах - по радіо на
територію всієї країни, області, міста або іншого регіону,
зазначеного в ліцензії, крім кабельних (проводових) мереж та
мовлення на зарубіжні країни. Юридична або фізична особа не має права бути засновником
(співзасновником) телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення більш
як на двох каналах мовлення по телебаченню і трьох каналах
мовлення - по радіо на територію всієї країни, області, міста або
іншого регіону. Телерадіоорганізаціям, що ведуть мовлення по
загальнонаціональних каналах, не може надаватись у користування
одночасно більше половини каналів мовлення на територію всієї
країни, області, міста або іншого регіону. Організації та підприємства зв'язку, які експлуатують мережі
мовлення, не можуть бути засновниками або співвласниками
телерадіоорганізацій";
"Стаття 11. Структура національного телебачення
і радіомовлення України
Структуру національного телебачення і радіомовлення України
складають державні, недержавні та суспільні телерадіоорганізації,
засновані юридичними та фізичними особами відповідно до чинного
законодавства України.
Стаття 12. Державні телерадіомовні організації України
Основу національного телебачення і радіомовлення України
становлять державні телерадіомовні організації, які утримуються на
кошти державного бюджету і забезпечують телерадіотрансляцію на всю
територію чи відповідний регіон України і на зарубіжну аудиторію. У своїй діяльності державні телерадіоорганізації керуються
Конституцією України ( 888-09 ), законами України та реалізують
основні завдання, визначені цим Законом. Пріоритетне право на загальнонаціональні канали мовлення,
технічні засоби яких створено за рахунок державного бюджету чи
державних підприємств, має Державний комітет телебачення і
радіомовлення України в межах, передбачених статтею 7 цього
Закону. Державним телерадіоорганізаціям щодо прав, яких вони
набувають на підставі ліцензії, надається пріоритетне право на
користування державними теле- і радіомережами. Щорічні грошові надходження на рахунки державних
телерадіоорганізацій від реклами, спонсорів та інших видів
діяльності, передбачених чинним законодавством України,
використовуються для розвитку телерадіомереж, поліпшення умов
праці їх співробітників і не повинні перевищувати 50 відсотків їх
бюджету. Основними завданнями державних телерадіоорганізацій є: а) оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про
суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном,
розповсюдження офіційних повідомлень, роз'яснення рішень органів
законодавчої, виконавчої та судової влади; б) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних,
культурно-освітніх, художніх, навчальних, розважальних, спортивних
програм, а також програм для дітей та юнацтва; в) сприяння зміцненню міжнародних зв'язків України, зростанню
її авторитету в світі". 2. Назву розділу II і статті 13, 14, 21, 24, 26, 30, 32, 45
викласти в такій редакції:
"РОЗДІЛ II. ЗАСНУВАННЯ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
КАНАЛІВ МОВЛЕННЯ
Стаття 13. Право на заснування телерадіоорганізацій
Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить
громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності,
Верховній Раді України, Президенту України, іншим юридичним особам
України. Рішення про заснування Національної телекомпанії України та
Національної радіокомпанії України приймаються спільно Верховною
Радою України та Президентом України. Фінансування Національної
телекомпанії України та Національної радіокомпанії України
фіксується окремим рядком у Державному бюджеті України. Для суспільного мовлення виділяється один із
загальнонаціональних теле- та радіоканалів. Рішення про створення
телерадіоорганізацій суспільного мовлення приймається Верховною
Радою України. Статус і діяльність телерадіоорганізацій
суспільного мовлення визначаються окремим законом. В Україні забороняється створення телерадіоорганізацій
іноземними юридичними і фізичними особами та особами без
громадянства. Забороняється створення і діяльність
телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді
яких більш як 30 відсотків іноземних інвестицій. Іноземне інвестування телерадіоорганізацій України
здійснюється під контролем та за згодою Національної ради. Мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням
каналів мовлення України здійснюється на основі міждержавних або
міжнародних угод. Державна реєстрація телерадіоорганізацій здійснюється в
порядку, встановленому чинним законодавством України. Кожна телерадіоорганізація вноситься до Державного реєстру
телерадіоорганізацій України, що ведеться Національною радою.
Стаття 14. Ліцензування каналів мовлення
Для отримання ліцензії на право користування каналами
мовлення телерадіоорганізація, її засновник або уповноважений ним
орган подає заяву до Національної ради. У заяві повинні міститися такі дані: а) відомості про засновника (для юридичної особи - назва,
юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичної особи -
прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство,
адреса); б) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні
дані (логотип, позивні, емблема тощо); в) місцезнаходження створюваної телерадіоорганізації; г) програмна концепція телерадіоорганізації відповідно до
вимог цього Закону; д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; е) територія, на яку передбачається розповсюдження програм чи
передач; є) передбачувана аудиторія; ж) періодичність, час та обсяги мовлення (в тому числі
виробництво власних передач); з) вид мовлення (телевізійне, звукове, телетекст тощо); и) спосіб розповсюдження програм (ефірний, кабельний,
ефірно-кабельний, проводовий, супутниковий тощо); і) місцезнаходження, частота і потужність передавача. До заяви додаються копії затверджених у встановленому порядку
статутних документів телерадіоорганізації. Вимагання інших документів для отримання ліцензії не
допускається. Заява про видачу ліцензії на право користування каналами
мовлення телерадіоорганізації розглядається і рішення щодо неї
приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної
ради з обов'язковим повідомленням про це рішення заявника. Ліцензія на право користування каналом мовлення видається не
пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття рішення
Національною радою за умови сплати грошового збору та є єдиною
законною підставою на право користування каналом мовлення. У ліцензії зазначаються дані, які містяться у заяві про її
видачу, а також: виділені канали мовлення, територія зони
впевненого прийому, частка програм власного виробництва та їх
тематичне спрямування, середньодобовий обсяг мовлення,
зобов'язання, взяті телерадіоорганізацією під час конкурсного
відбору, строк дії ліцензії, дата набрання ліцензією чинності,
дата початку мовлення. Під час проведення конкурсного відбору між заявниками на
отримання ліцензії Національна рада враховує: інтереси
телеглядачів і радіослухачів; необхідність захисту
загальнонаціональних інтересів, поширення культурних цінностей;
необхідність більш повного висвітлення позицій різних соціальних
груп у теле- і радіопрограмах; відповідність умов, зазначених у
заяві про видачу ліцензії, конкурсним умовам; відповідність
технічних можливостей та творчого потенціалу в організації
телерадіомовлення заявленим характеристикам, зобов'язанням
телерадіоорганізацій щодо ведення соціального мовлення; попереднє
користування каналом мовлення. На отримання ліцензії не мають права претендувати
телерадіоорганізації, не зареєстровані у встановленому порядку, а
також телерадіоорганізації, створені політичними партіями,
професійними спілками, релігійними організаціями та
підприємствами, які вони заснували (або виступили
співзасновниками). У разі коли кілька заявників мають рівні
підстави для отримання ліцензії, переважне право на її отримання
має заявник, який користувався цією ліцензією в попередній строк,
якщо протягом дії ліцензії він не порушував її умов і вимог
чинного законодавства";
"Стаття 21. Вихідні дані
Телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свою назву та
інші вихідні дані (позивні, емблема тощо): при цілодобовому
мовленні - не менше чотирьох разів, в інших випадках - на початку
та в кінці мовлення. Для виділення власних програм чи передач телерадіоорганізація
використовує постійний логотип. Логотип, зареєстрований у встановленому порядку, захищається
законодавством про патенти";
"Стаття 24. Кабельне (проводове) телерадіомовлення
Мережі кабельного (проводового) телерадіомовлення створюються
за дозволом місцевих органів державної виконавчої влади. Порядок роботи телерадіоорганізацій, пов'язаний з
використанням мереж кабельного (проводового) телерадіомовлення,
визначається статтями 13-18 цього Закону. Організація кабельного телебачення зобов'язана забезпечити
своїм абонентам трансляцію по кабельному каналу програм
державного та суспільного мовлення";
"Стаття 26. Право на одержання інформації
Телерадіоорганізації, їх працівники мають право на одержання
від державних органів, підприємств, установ, організацій,
незалежно від форм власності, необхідної інформації для здійснення
своєї статутної діяльності у порядку, передбаченому чинним
законодавством України. Посадові особи, які надають інформацію,
несуть відповідальність за її достовірність";
"Стаття 30. Реклама
Реклама в передачах і програмах повинна чітко відрізнятися і
відмежовуватися від інших елементів даної передачі чи програми. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15
відсотків на кожну годину мовлення для телерадіоорганізацій
будь-якої форми власності. Це положення не поширюється на
спеціалізовані рекламні канали мовлення. Трансляції концертно-видовищних і спортивних програм
тривалістю більше 45 хвилин можуть бути перервані для реклами лише
один раз за повний 45-хвилинний проміжок часу. Передачі тривалістю
менше 45 хвилин та кіно-, телефільми не можуть перериватися для
реклами, якщо інше не передбачено угодою між телерадіоорганізацією
і власником авторського права. Ведучі, диктори та інші учасники телерадіопередачі за межами
часу, який відведено на рекламу, не мають права спеціально
демонструвати товари чи продукцію або характеризувати їх споживчі
якості як прямо, так і побічно (за допомогою одягу, зовнішнього
оформлення, зображення тощо). Телерадіопрацівникам забороняється займатися рекламою під
виглядом інформації: вказувати реквізити виробника продукції чи
послуг, адресу, контактний телефон, рахунок, комерційні ознаки
товару чи послуг. Відповідальність за включення до програми, передачі реклами з
низькими художніми чи технічними якостями несе
телерадіоорганізація, а за достовірність реклами - рекламодавець. Граничні розміри розцінок за рекламу, що розповсюджується по
загальнонаціональних та суспільних каналах мовлення,
встановлюються спільним рішенням Національної ради та спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади України";
"Стаття 32. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач
Передачі можуть створюватися за участю юридичних і фізичних
осіб, які виступають як спонсори, крім тих, чиєю основною
діяльністю є виробництво чи реалізація продукції або послуг,
реклама яких заборонена статтею 31 цього Закону. Передача, підготовлена за участю спонсора, повинна бути ясно
і належно означена за допомогою титрів чи дикторського тексту на
її початку, якщо інше не передбачено угодою між
телерадіоорганізацією та спонсором. Спонсор має право на
оприлюднення у програмі свого імені або назви фірми без
зазначення реквізитів (адреси, телефонів, розрахункового рахунку
тощо). Забороняється спонсорство щодо випусків новин. Забороняється
втручання спонсорів у професійну діяльність телерадіоорганізацій
та їх працівників";
"Стаття 45. Матеріально-технічна база телерадіоорганізації
Матеріально-технічна база телерадіоорганізації, що забезпечує
виробництво телерадіопередач та програм і доведення їх до
споживачів, може включати до свого складу підприємства та
організації (телецентри, телерадіоцентри, технічні центри
телебачення і радіомовлення, радіобудинки тощо), а також технічні
засоби розповсюдження телерадіопрограм (передавачі, супутникові,
кабельні, радіорелейні мережі зв'язку та інші засоби). Технічні засоби телебачення і радіомовлення, створені
(придбані, побудовані) за рахунок державних капіталовкладень, не
можуть бути надані в користування недержавним
телерадіоорганізаціям без згоди Національної ради. Плани, програми і схеми розвитку громадського, відомчого та
інших видів телебачення і радіомовлення повинні бути узгоджені
телерадіоорганізацією з програмою розвитку державного телебачення
і радіомовлення на відповідних територіях. Під час проектування, будівництва і реконструкції об'єктів
(будинків, споруд), призначених для проведення громадських заходів
(культурно-масових, спортивних, видовищних тощо), мають бути
передбачені необхідні технічні вимоги щодо забезпечення
телерадіотрансляцій із цих приміщень (освітлення, площа для
розміщення телекамер та іншого устаткування і роботи персоналу,
засоби зв'язку тощо). Витрати телерадіоорганізацій на капітальне будівництво
об'єктів, призначених для здійснення телерадіомовлення,
включаються у собівартість їх продукції".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 2 червня 1995 року
N 198/95-ВР



вгору