Документ 1586-VII, чинний, поточна редакція — Редакція від 05.10.2016, підстава - 1404-VIII
( Остання подія — Редакція, відбудеться 07.02.2019, підстава - 2473-VIII. Подивитися в історії? )

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

4. Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

5. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

6. Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

7. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов’язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов’язань неплатоспроможного банку:

1) готівки у касі та матеріальних цінностей у сховищі банку;

2) заборгованості за кредитами перед банком, у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами;

3) заборгованості за цінними паперами перед банком;

4) заборгованості за зобов’язаннями банку перед кредиторами;

5) вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю (у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за такою заборгованістю)";

27) у статті 39:

а) в абзаці першому частини другої слова "нормативно-правовими" виключити;

б) доповнити частинами восьмою та дев’ятою такого змісту:

"8. З метою підготовки плану врегулювання неплатоспроможного банку, у тому числі для розрахунку потенційно можливих грошових коштів, що можуть бути отримані від реалізації майна неплатоспроможного банку, Фонд та/або уповноважена особа Фонду має право залучати суб’єктів оціночної діяльності, аудиторів, інших осіб за рахунок коштів Фонду.

9. У разі виконання плану врегулювання, що передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті, виконавча дирекція Фонду може прийняти рішення про передачу залишків активів, що потенційно можуть бути реалізовані, та зобов’язань спеціалізованій установі. Решта активів списується уповноваженою особою Фонду або передається іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності. У такому разі тимчасова адміністрація припиняється, а процедура ліквідації неплатоспроможного банку триває не більше трьох місяців.

Протягом ліквідації банку уповноважена особа Фонду вживає виключно заходів для збереження документів та припинення банку як юридичної особи. Проведення інвентаризації та інших дій від уповноваженої особи Фонду не вимагається.

Спеціалізована установа зобов’язана вжити заходів до продовження погашення заборгованості кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок отриманих активів.

У разі якщо після закінчення трьох років з дня передачі активів та зобов’язань такі активи було неможливо реалізувати, вони списуються та/або передаються спеціалізованою установою іншим особам у порядку благодійної діяльності, а вимоги, не задоволені за недостатністю активів неплатоспроможного банку, вважаються погашеними, про що повідомляється Фонд";

28) доповнити статтею 39-1 такого змісту:

"Стаття 39-1. Особливості проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку

1. Порядок проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів, визначених пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, встановлюється актами Фонду.

2. Для участі у відкритому конкурсі учасник конкурсу вносить на рахунок Фонду гарантійний внесок у розмірі, визначеному виконавчою дирекцією Фонду умовами конкурсу для конкретного банку.

3. Фонд повертає учаснику відкритого конкурсу, якого визнано переможцем, гарантійний внесок після виконання ним умов відповідного договору (договору переведення боргу та договору про відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу акцій, договору купівлі-продажу акцій перехідного банку).

4. Фонд повертає учасникам відкритого конкурсу, не визнаним переможцям, гарантійні внески протягом трьох робочих днів з дня визначення Фондом переможця конкурсу.

5. Подання на відкритий конкурс однієї пропозиції щодо способу виведення неплатоспроможного банку з ринку не є підставою для визнання відкритого конкурсу таким, що не відбувся";

29) у статті 40:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"2. Фонд складає реєстр активів і зобов’язань, що підлягають відчуженню. Зобов’язання залишаються при їх передачі у валюті зобов’язання на дату укладення договору, визначеного цією статтею. Під час відчуження зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов’язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково";

б) частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі зміни виконавчою дирекцією Фонду способу виведення неплатоспроможного банку ринку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 39 цього Закону, на спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, для реалізації зміненого способу відкритий конкурс не проводиться";

в) у частині шостій слово "активів" замінити словами "прав грошової вимоги банку";

г) частину дев’яту викласти у такій редакції:

"9. Фонд зобов’язаний повідомити боржників і кредиторів про передачу активів і зобов’язань приймаючому банку шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційних сайтах Фонду, неплатоспроможного банку, приймаючого банку. Кожний боржник та/або кредитор може отримати інформацію щодо себе у приміщенні неплатоспроможного та приймаючого банку";

30) статтю 41 викласти у такій редакції:

"Стаття 41. Особливості продажу неплатоспроможного банку

1. Уповноважена особа Фонду відповідно до плану врегулювання здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду.

2. Інвестор має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України і Фонду.

Продаж неплатоспроможного банку уповноваженою особою Фонду інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій.

Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття або збільшення істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій здійснюється у спрощеному порядку, встановленому відповідно Національним банком України та Антимонопольним комітетом України. Такий порядок має передбачати підтвердження дотримання інвестором вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та вимог до ділової репутації.

3. З дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору:

1) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв);

2) уповноважена особа Фонду зобов’язана прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу, визначення нової номінальної вартості акцій банку та/або про деномінацію акцій банку у разі, якщо розмір регулятивного капіталу банку є меншим за розмір статутного капіталу банку. У разі від’ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні;

3) учаснику банку забороняється розпоряджатися акціями (паями) банку у будь-який спосіб, у тому числі шляхом їх відчуження, передачі в забезпечення чи управління. Відомості про таке обтяження акцій на вимогу уповноваженої особи Фонду мають бути внесені до системи обліку прав власності на акції в депозитарній системі;

4) будь-які правочини, вчинені учасниками банку всупереч вимогам цієї статті, є нікчемними.

4. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору, визначеному за результатами проведення конкурсу (аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

5. Продаж банку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу акцій (паїв) банку.

У договорі має бути передбачено:

1) обов’язок інвестора у визначені терміни здійснити заходи з приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами законодавства України;

2) умову щодо розірвання договору у разі невиконання інвестором обов’язку здійснити капіталізацію банку та/або вжити інших заходів до відновлення платоспроможності і стабілізації діяльності банку;

3) штрафні санкції за неналежне виконання інвестором умов договору;

4) умови щодо неповернення Фондом гарантійного внеску інвестору у разі невиконання інвестором умов цього договору.

Інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку зобов’язаний подати до Фонду план заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України.

6. Ціна продажу неплатоспроможного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

7. Договір купівлі-продажу акцій, укладений уповноваженою особою Фонду та інвестором, є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції в депозитарній системі. Інвестор має повідомити Фонд про реєстрацію прав власності на акції в депозитарній системі протягом одного дня з дня настання таких фактів.

8. Продаж банку відповідно до цієї статті здійснюється без необхідності отримання згоди учасників чи будь-якого іншого погодження умов та порядку продажу акцій (паїв) банку інвестору. Уповноважена особа Фонду, Фонд та інвестор звільняються від вимоги щодо відшкодування збитків, пов’язаних із продажем неплатоспроможного банку.

9. Інвестор зобов’язаний привести діяльність банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності протягом одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

10. Фонд наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі припиняє тимчасову адміністрацію у такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором умов договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.

Куратор Фонду має право зупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються неплатоспроможним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій (паїв), без згоди керівників, органів управління та контролю неплатоспроможного банку, а також контролює відповідність всіх операцій неплатоспроможного банку вимогам законодавства.

Законні вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, органами управління та контролю неплатоспроможного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор і органи управління та контролю неплатоспроможного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

11. Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій:

1) такий банк діє відповідно до плану його врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, встановлені частинами п’ятою та шостою статті 36 цього Закону;

2) запроваджується спрощена процедура щодо реєстрації випуску акцій, погодження змін до статуту Національним банком України, державної реєстрації змін до статуту.

Відповідно до спрощеної процедури:

1) дата подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається датою реєстрації випуску акцій;

2) дата подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою їх погодження Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;

3) дата подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається датою реєстрації випуску акцій.

12. Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Фонд надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки банку і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність проведення інспекційної перевірки.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у неплатоспроможному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України";

31) доповнити статтею 41-1 такого змісту:

"Стаття 41-1. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави

1. Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі банку, у якому держава володіє часткою понад 75 відсотків (крім санаційного банку) (далі - державний банк), має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку, що відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або за рахунок коштів державного банку.

2. Рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку приймає Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку за пропозицією Національного банку України, у якій зазначається мінімальний необхідний обсяг участі держави в капіталізації неплатоспроможного банку, розрахований на основі відповідного висновку незалежного аудитора.

3. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку за участі Міністерства фінансів України або державного банку, копія такого рішення має бути подана до Фонду не пізніше кінця дня, у якому було запроваджено тимчасову адміністрацію такого неплатоспроможного банку. Після отримання такого рішення Кабінету Міністрів України у зазначені строки Фонд починає здійснення всіх процедур щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, без пошуку інших інвесторів.

Уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпоряджатися зобов’язаннями банку перед власниками істотної участі та членами спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії такого банку від їх імені без необхідності додаткового оформлення повноважень.

У день отримання рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, у строки, встановлені цією частиною, уповноважена особа Фонду вживає заходів до додаткового розміщення акцій неплатоспроможного банку за такою процедурою і особливостями:

1) повідомлення учасників банку про скликання загальних зборів не здійснюється;

2) у строк не пізніше двох робочих днів після прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу неплатоспроможного банку здійснюється укладення договорів уповноваженою особою Фонду від імені власників істотної участі та пов’язаних осіб такого банку та неплатоспроможним банком про купівлю-продаж акцій;

3) повідомлення учасників про скликання загальних зборів для прийняття рішень про затвердження результатів розміщення акцій не здійснюється;

4) дата подання рішення про додаткове розміщення акцій та змін до статуту неплатоспроможного банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є датою реєстрації випуску акцій;

5) дата подання змін до статуту неплатоспроможного банку на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження їх Національним банком України та реєстрації державним реєстратором відповідно;

6) фактичне подання документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій неплатоспроможного банку. Підтвердженням фактичного подання належних документів вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс);

7) дата подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційний індекс).

Уповноважена особа Фонду після реєстрації випуску акцій з врахуванням додатково розміщених акцій від імені власників істотної участі та членів спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії викуповує такі акції за рахунок зобов’язань банку перед ними. Вартість акцій має дорівнювати вартості зобов’язаннями банку перед такими особами, визначеними у національній валюті України на дату запровадження тимчасової адміністрації.

До дати укладення між уповноваженою особою Фонду та Міністерством фінансів України або державним банком договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зменшує статутний капітал неплатоспроможного банку до 1 гривні. Уповноважена особа Фонду продає акції неплатоспроможного банку державі у повному обсязі.

4. Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі державного банку може брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку як шляхом внесення коштів, так і шляхом обміну акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку або державного банку, що бере участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, на облігації внутрішньої державної позики.

5. Міністерство фінансів України та державний банк вважаються кваліфікованими інвесторами, такими, що відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Фонду, з дня подання ними до Фонду заявки про намір взяти участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку.

Продаж неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України або державному банку не потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій";

32) статтю 42 викласти у такій редакції:

"Стаття 42. Особливості утворення та продажу перехідного банку

1. Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Перехідний банк провадить свою діяльність у порядку та в межах вимог, встановлених для цього банку нормативно-правовими актами Фонду.

2. Створення, реєстрація випуску акцій, державна реєстрація юридичної особи та видача банківської ліцензії перехідному банку здійснюються за спрощеною процедурою, яка визначається спільно Фондом, Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реєстрацію випуску акцій перехідного банку протягом одного дня, включаючи неробочі та святкові дні, з дня подання письмового клопотання Фонду про реєстрацію випуску акцій перехідного банку разом з комплектом реєстраційних та установчих документів перехідного банку.

4. Національний банк України видає перехідному банку банківську ліцензію після державної реєстрації юридичної особи протягом одного дня, включаючи неробочі та святкові дні, з дня отримання повного пакета документів, визначених законом.

5. Фонд звільняється від сплати податків, зборів, державного мита, платежів за послуги державних органів у зв’язку із утворенням перехідного банку.

6. Фонд здійснює продаж перехідного банку інвестору, визначеному за результатами проведення конкурсу (аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

7. Переможцем конкурсу (аукціону) є інвестор, який запропонував найкращу ціну та, за потреби, взяв на себе зобов’язання здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку.

8. Ціна продажу перехідного банку визначається за результатами конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Початкова ціна продажу банку визначається Фондом за методикою, встановленою нормативно-правовими актами Фонду. Рішенням виконавчої дирекції Фонду може бути передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки ціни перехідного банку суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами). Кошти від продажу перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

9. Інвестор має відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України і Фонду.

Продаж перехідного банку інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій.

Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій здійснюється у спрощеному порядку, встановленому Національним банком України та Антимонопольним комітетом України відповідно. Такий порядок має передбачати дотримання інвестором вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та вимог до ділової репутації.

За порушення зобов’язання інвестор сплачує Фонду штраф у розмірі, визначеному умовами конкурсу (аукціону).

10. Перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов’язань неплатоспроможного банку.

Під час передачі зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов’язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути передані частково.

11. Перехідний банк звільняється від сплати будь-яких платежів (податків, зборів, державного мита), пов’язаних з отриманням активів і зобов’язань, плати за внесення змін до державних реєстрів, плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з такою передачею.

12. Перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов’язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов’язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

13. Банк втрачає статус перехідного після виконання інвестором усіх умов договору купівлі-продажу акцій перехідного банку. Національний банк України протягом шести місяців з дня втрати банком статусу перехідного здійснює за ним банківський нагляд з урахуванням особливостей, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

14. Фонд подає Національному банку України пропозицію про ліквідацію неплатоспроможного банку не пізніше дня, наступного за днем передачі активів та зобов’язань перехідному банку.

15. Вклади, передані перехідному банку, гарантуються Фондом на тих самих умовах, що існували до дня їх передачі.

16. Утворення перехідного банку здійснюється з метою:

1) реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на три місяці;

2) утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на один рік з можливістю продовження строку до одного року.

17. У разі створення перехідного банку, передбаченого абзацом другим частини шістнадцятої цієї статті, такий банк діє з такими особливостями:

1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу акціонерного товариства;

2) на нього не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України щодо обов’язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, формування резервів на покриття збитків від активів;

3) його утворення здійснюється після отримання письмового зобов’язання інвестора щодо придбання перехідного банку;

4) перехідний банк звільняється від сплати початкового внеску та регулярних внесків до Фонду. Після продажу перехідного банку інвестору цей банк сплачує регулярні внески до Фонду на загальних підставах;

5) переможцем конкурсу (аукціону) є інвестор, який запропонував найкращу ціну та, за потреби, який взяв на себе зобов’язання здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку;

6) після завершення процедури створення, видачі банківської ліцензії та передачі йому активів та зобов’язань Фонд укладає з інвестором договір купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Цей договір є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції перехідного банку та здійснення інших облікових операцій з акціями банку в депозитарній системі;

7) інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій перехідного банку зобов’язаний надати до Фонду план заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності;

8) умовою договору купівлі-продажу акцій перехідного банку є зобов’язання інвестора у визначені договором терміни (але у будь-якому разі не більше трьох місяців) здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку. Договір має передбачати штрафні санкції за неналежне виконання інвестором цієї умови. Її невиконання є підставою для розірвання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку на вимогу Фонду.

Фонд зобов’язаний здійснити продаж перехідного банку протягом трьох місяців з дня його створення.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків перехідний банк не продано інвестору, Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Передача активів та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов’язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу.

Після реєстрації прав власності на акції такого банку в депозитарній системі Фонд припиняє керівництво в такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.

Куратор Фонду має право призупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються перехідним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій, без необхідності отримання на це згоди керівників, органів управління та контролю перехідного банку, а також контролює відповідність всіх операцій перехідного банку вимогам законодавства.

Вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, керівниками, органами управління та контролю перехідного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор, керівники, органи управління та контролю перехідного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій такий банк діє у відповідності до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 цього Закону.

Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності куратор Фонду повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.

У разі якщо результати інспекційної перевірки Національного банку України не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Після прийняття Національним банком України такого рішення уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати активи та зобов’язання іншому перехідному банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам. Передача активів та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

18. У разі утворення перехідного банку, передбаченого абзацом третім частини шістнадцятої цієї статті, такий банк діє з такими особливостями:

1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу банків;

2) банківський нагляд за таким банком здійснює Національний банк України у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) до перехідного банку передається частина або всі активи та зобов’язання неплатоспроможного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;

4) сума переданих перехідному банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними, а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;

5) перехідному банку не передаються кредити неплатоспроможного банку, надані ним своїм пов’язаним особам.

Передумови утворення такого банку встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

До перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов’язання системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції - інших банків, що не належать до категорії системно важливих, на підставі їх планів врегулювання у порядку та за умов, визначених цією частиною.

Фонд зобов’язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцію Фонду до одного року.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Уповноважена особа Фонду за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати частину або всі активи та зобов’язання іншому приймаючому банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою статті 52 цього Закону.

19. Фонд як власник перехідного банку не несе відповідальності за нанесення збитків, моральної шкоди або інших збитків кредиторам такого банку, а також за дії або бездіяльність, що були здійснені відповідно до плану врегулювання неплатоспроможного банку.

Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов’язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу";

33) у статті 43:

а) текст статті після слова "приймаючому" доповнити словами "або перехідному";

б) перше речення частини першої доповнити словами "у тому числі шляхом видачі фінансових векселів";

в) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі частини або всіх активів та зобов’язань приймаючому або перехідному банку Фонд може надати такому банку фінансову підтримку у вигляді позики на умовах субординованого боргу. Позика на умовах субординованого боргу є платною (ставка не нижче облікової ставки Національного банку України) та строковою.

Розмір позики на умовах субординованого боргу, наданої Фондом приймаючому або перехідному банку, не може перевищувати загального розміру вкладів, що гарантуються Фондом та передані неплатоспроможним банком такому приймаючому банку".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

34) у частині п’ятій статті 44 слова "системоутворюючих банків - на строк до двох років" замінити словами "системно важливих банків - на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року";

35) у частині другій статті 45 слова "у газетах "Урядовий кур’єр" та "Голос України" не пізніше" замінити словами "у газетах "Урядовий кур’єр" або "Голос України" не пізніше";

36) у статті 46:

а) у частині другій:

пункт 1 доповнити реченням такого змісту: "Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку";

пункт 4 доповнити словами "а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку";

доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси";

б) частину третю викласти у такій редакції:

"3. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону";

в) у частині четвертій слова "трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду" замінити цифрами та словами "15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду";

37) у частині першій статті 48:

а) пункт 4 після слів "акцептованих вимог кредиторів" доповнити словами "(вносить зміни до нього)";

б) пункт 5 після слів "перед банком та" доповнити словами "пошуку, виявлення";

38) у статті 49:

а) у частині третій слово "підлягає" замінити словами "та зміни до нього підлягають";

б) частину п’яту викласти у такій редакції:

"5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці";

39) у статті 50:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"2. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належать банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, уповноважена особа Фонду зобов’язана передати його відповідним особам в установленому порядку.

Уповноважена особа Фонду, виявивши частку, яка належить банку в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору";

б) перше речення частини третьої замінити двома реченнями такого змісту:

"3. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб’єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом";

в) частину п’яту викласти у такій редакції:

"5. Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації".

Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";

40) у статті 51:

а) частину першу доповнити словами "а також у випадках, передбачених цим Законом";

б) частини четверту та п’яту замінити десятьма частинами такого змісту:

"4. Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Майно банку (пули активів) може бути реалізоване такими способами:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) на закритих торгах (щодо об’єктів цивільних прав, обмежених в обороті);

3) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим установам;

4) шляхом відчуження на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

5) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду організовує проведення торгів (аукціону) з продажу активів банку з урахуванням вимог цього Закону.

5. На відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися:

1) основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

2) відокремлений підрозділ банку як частина цілісного майнового комплексу;

3) дебіторська заборгованість.

Уповноважена особа Фонду має право самостійно проводити торги на аукціоні або закритих торгах відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону або закритих торгів не може бути заінтересованою особою стосовно банку.

6. Майно банку, щодо обігу (обороту) якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

7. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж цінних паперів (у тому числі похідних цінних паперів) через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між уповноваженою особою Фонду і торговцем цінними паперами.

8. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж майна банку у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, уповноважена особа Фонду здійснює продаж майна банку частинами.

9. Уповноважена особа Фонду може здійснювати безпосередній продаж фізичним та/або юридичним особам таких активів банку:

1) основних засобів, залишкова вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на дату продажу, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо уповноваженою особою Фонду або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

2) не проданих на аукціоні;

3) не проданих на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

4) акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

10. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж валютних цінностей фізичним та юридичним особам за ринковою вартістю.

11. Реалізація малоцінних та швидкозношуваних предметів, основних засобів, необоротних активів банку тощо, балансова вартість яких за відповідною групою становить менше 10 мінімальних заробітних плат, здійснюється без їх оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Реалізація таких активів здійснюється шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу або безпосередньо юридичній або фізичній особі.

12. Активи банку, що залишилися на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх черг кредиторів банку реалізуються уповноваженою особою Фонду шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу.

13. Вимоги банку за кредитним операціями, цінними паперами, що куплені банком, дебіторськими зобов’язаннями, погашення яких за результатами аналізу документів уповноваженою особою Фонду становить менше 5%, списуються уповноваженою особою Фонду з балансу банку";

41) частину шосту статті 52 викласти у такій редакції:

"6. У разі якщо після закінчення строку ліквідації залишилися нереалізованими активи банку і їх реалізація не вбачається за можливе, уповноважена особа Фонду (навіть за наявності незадоволених вимог кредиторів) здійснює списання таких активів або передає їх благодійним організаціям у порядку здійснення благодійництва";

42) доповнити статтями 52-1 та 52-2 такого змісту:

"Стаття 52-1. Збереження документів

1. Уповноважена особа Фонду забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури.

2. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.

3. Національний банк України зобов’язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання уповноваженою особою Фонду.

Стаття 52-2. Спеціалізована установа

1. Спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал спеціалізованої установи утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку, встановленому цим Законом.

На спеціалізовану установу не поширюються вимоги, встановлені законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про інститути спільного інвестування".



вгору