Документ 1474-VIII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.07.2016
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 01.10.2016. Подивитися в історії? )


Рішення про оформлення посвідчення особи моряка замість втраченого або викраденого, яке було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається капітаном морського порту.

Замість втраченого або викраденого посвідчення особи моряка капітан морського порту після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.

Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення посвідчення особи моряка, знайде цей документ, вона зобов’язана здати знайдений документ для знищення капітану морського порту, а в разі втрати або викрадення за кордоном - найближчій ЗДУ.

11. У разі закінчення строку дії посвідчення особи моряка або смерті особи її документ у порядку і строки, визначені законодавством, здається капітану морського порту, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном - ЗДУ.

12. До посвідчення особи моряка вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім’я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) унікальний номер запису в Реєстрі;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) капітан морського порту, який видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ обличчя особи;

16) відцифрований підпис особи.

13. Посвідчення особи моряка містить напис українською та англійською мовами: "Посвідчення особи моряка є власністю України. Цей документ є посвідченням особи моряка відповідно до Конвенції 1958 року № 108 Міжнародної організації праці про національні посвідчення особи моряків";

21) у статті 26:

частини першу, п’яту і шосту викласти в такій редакції:

"1. Посвідчення члена екіпажу є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України і видається громадянину України, який належить до складу екіпажу повітряного судна, відноситься до осіб льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салона, осіб авіаційного персоналу, які не належать до складу екіпажу, але забезпечують виконання технологічних процесів перевезення та виконання видів польотів або авіаційних робіт чи технічне обслуговування повітряних суден у позабазових аеропортах";

"5. Посвідчення члена екіпажу оформляється і видається уповноваженим органом з питань цивільної авіації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Посвідчення члена екіпажу видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання";

у частині восьмій слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері використання повітряного простору України" замінити словами "уповноваженому органу з питань цивільної авіації";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. Про втрату або викрадення посвідчення члена екіпажу на території України особа зобов’язана негайно повідомити командира повітряного судна, членом екіпажу якого вона є, керівника суб’єкта авіаційної діяльності (експлуатанта), а в разі викрадення - також орган Національної поліції.

Про факт втрати або викрадення посвідчення члена екіпажу керівник суб’єкта авіаційної діяльності (експлуатанта) негайно повідомляє уповноважений орган з питань цивільної авіації.

Про втрату або викрадення посвідчення члена екіпажу за кордоном особа зобов’язана повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ";

доповнити частинами десятою і одинадцятою такого змісту:

"10. До посвідчення члена екіпажу вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) ім’я особи;

4) стать;

5) громадянство;

6) дата народження;

7) місце роботи (код);

8) посада;

9) унікальний номер запису в Реєстрі;

10) номер документа;

11) дата закінчення строку дії документа;

12) відцифрований образ обличчя особи;

13) відцифрований підпис особи;

14) уповноважений орган, що видав документ, та відцифрований підпис посадової особи;

15) місце видачі.

11. Посвідчення члена екіпажу містить напис українською та англійською мовами: "Посвідчення члена екіпажу є власністю України. Власник має право в будь-який час повернутися в Україну за пред’явленням цього посвідчення";

22) у статті 27:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті), дає право на в’їзд в Україну, оформляється і видається ЗДУ громадянам України у разі:

1) втрати під час перебування за межами України документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну;

2) якщо строк дії таких документів закінчився;

3) якщо встановлено, що такий документ є недійсним з інших причин;

4) якщо громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну";

пункт 2 частини п’ятої викласти в такій редакції:

"2) документ (протокол, довідка тощо), виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну, або документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну, якщо строк дії такого документа закінчився або встановлено, що він є недійсним з інших причин (крім випадків, якщо громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або надають право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну)";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. На підставі звернення компетентного органу іноземної держави посвідчення особи на повернення в Україну може бути оформлене і видане на ім’я громадянина України, щодо якого прийнято рішення про реадмісію, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або щодо якого прийнято рішення про його примусову депортацію з відповідної держави";

23) у частині першій статті 28 слова "шістнадцятирічного віку" замінити словами "чотирнадцятирічного віку";

24) у частині другій статті 29 слова "що містить безконтактний електронний носій" виключити;

25) статті 31 і 32 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Посвідка на постійне проживання

1. Посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

2. Посвідка на постійне проживання оформляється іноземцям та особам без громадянства (незалежно від віку), які мають дозвіл на імміграцію в Україну.

3. Посвідка на постійне проживання є власністю України.

4. До посвідки на постійне проживання вноситься така інформація:

1) ім’я особи;

2) стать;

3) громадянство;

4) дата народження;

5) унікальний номер запису в Реєстрі;

6) номер документа;

7) дата видачі документа;

8) дата закінчення строку дії документа;

9) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);

10) відцифрований підпис особи;

11) підстава для отримання дозволу на імміграцію (код);

12) місце народження;

13) відцифрований образ обличчя особи.

5. Посвідка на постійне проживання видається строком на 10 років.

Стаття 32. Посвідка на тимчасове проживання

1. Посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

2. Посвідка на тимчасове проживання оформляється іноземцям та особам без громадянства (незалежно від віку), визначеним статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

3. Посвідка на тимчасове проживання є власністю України.

4. До посвідки на тимчасове проживання вноситься така інформація:

1) ім’я особи;

2) стать;

3) громадянство;

4) дата народження;

5) унікальний номер запису в Реєстрі;

6) номер документа;

7) дата видачі документа;

8) дата закінчення строку дії документа;

9) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);

10) відцифрований підпис особи;

11) підстава для отримання посвідки на тимчасове проживання (код);

12) місце народження;

13) відцифрований образ обличчя особи.

5. Посвідка на тимчасове проживання видається строком на один рік, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";

26) у частині третій статті 33:

абзац двадцятий викласти в такій редакції:

"Сторінки з третьої до п’ятої призначені для особливих відміток";

абзаци двадцять перший - двадцять другий виключити;

27) у частині третій статті 34:

в абзаці першому цифри "16" замінити цифрами "32";

абзац десятий виключити;

після абзацу вісімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"16) відцифрований образ обличчя особи".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятнадцятий - двадцять п’ятий вважати відповідно абзацами двадцятим - двадцять шостим;

абзац двадцятий виключити;

абзац двадцять другий викласти в такій редакції:

"Сторінки з другої до четвертої призначені для особливих відміток";

абзаци двадцять третій і двадцять четвертий виключити;

28) доповнити статтею 36 такого змісту:

"Стаття 36. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

1. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання її особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов’язків, передбачених цим Законом та іншими законами України.

2. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є власністю України.

3. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, виготовляється у формі книжечки, що складається з м’якої обкладинки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, 16 сторінок та сторінки даних.

На лицьовому боці обкладинки розміщуються зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.

На лівому форзаці надруковано текст: "Цей документ посвідчує особу та підтверджує факт надання їй в Україні статусу особи, яка потребує додаткового захисту".

На сторінці даних інформація розміщується в такій послідовності:

1) відцифрований образ обличчя особи;

2) ім’я особи;

3) дата народження;

4) громадянство;

5) відцифрований підпис особи;

6) держава постійного проживання особи;

7) стать;

8) реквізити рішення уповноваженого суб’єкта про визнання особою, яка потребує додаткового захисту;

9) номер документа;

10) дата видачі документа;

11) дата закінчення строку дії документа;

12) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);

13) унікальний номер запису в Реєстрі.

4. Оформлення та видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, здійснюються розпорядником Реєстру протягом 15 робочих днів з дня прийняття ним рішення про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

5. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видається строком на п’ять років";

29) доповнити статтею 37 такого змісту:

"Стаття 37. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист

1. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, є документом, що посвідчує особу та надає право особі, якій він оформлений, на виїзд з України і в’їзд в Україну.

2. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, є власністю України.

3. Документ виготовляється у формі книжечки, що складається з м’якої обкладинки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, 32 сторінок та сторінки даних.

На лицьовому боці обкладинки розміщуються зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.

На сторінку даних інформація вноситься в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім’я особи;

7) дата народження;

8) унікальний номер запису в Реєстрі;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата видачі документа;

12) уповноважений суб’єкт, що видав документ (код);

13) дата закінчення строку дії документа;

14) відцифрований підпис особи;

15) відцифрований образ обличчя особи.

На першій сторінці впоперек друкується текст відповідно до єдиного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а також зазначається, що документ є власністю України.

Сторінки з другої до четвертої призначені для особливих відміток.

Сторінки з п’ятої до шістнадцятої призначені для віз і відміток про перетинання особою, якій надано додатковий захист, державного кордону.

4. Оформлення та видача документа здійснюються розпорядником Реєстру протягом 15 робочих днів з дня звернення заявника за отриманням такого документа.

5. Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, видається на строк дії посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, за умови що посвідчення видано на п’ять років";

30) у розділі V "Перехідні положення":

пункт 2 виключити;

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Встановити, що за оформлення, видачу, обмін (замість втрачених чи викрадених) документів, передбачених цим Законом у формі книжечки, державне мито не стягується.

За видачу паспорта громадянина України у формі книжечки вперше державне мито не стягується".

4. У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами):

1) пункт 6 статті 2 виключити;

2) у пункті 6 статті 3:

підпункт "б" виключити;

у підпункті "л" слова "підпунктами "б", "в" і "є" замінити словами "підпунктом "є".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2016 року, крім підпунктів 25 і 29 пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року, підпункту 28 пункту 3 розділу I цього Закону в частині запровадження документів, що містять безконтактний електронний носій, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

3. Установити, що на формування адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також на надання адміністративних послуг, передбачених цим Законом, не поширюється дія частини п’ятої статті 11 та частини восьмої статті 12 Закону України "Про адміністративні послуги".

4. Установити, що органи місцевого самоврядування можуть звільняти окремі категорії осіб від оплати вартості адміністративної послуги за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, яка зараховується до місцевих бюджетів, а також приймати рішення про компенсацію таким категоріям осіб вартості адміністративної послуги за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, вартості бланка документа, його персоналізації, яка зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

5. Установити, що:

документи, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом строку, на який вони видані;

паспорти громадян України надають громадянам право в’їзду в Україну, в тому числі паспорти, в які громадяни України в установленому законодавством України порядку не вклеїли нову фотокартку після досягнення ними 25- або 45-річного віку.

6. Установити, що в разі, якщо під час розгляду заяви-анкети для внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру вперше така особа не подала документів, що посвідчують особу та підтверджують її громадянство, розпорядник Реєстру здійснює її ідентифікацію, а якщо особу не буде ідентифіковано, розпорядник Реєстру в межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно для цілей ідентифікації особи з метою оформлення, видачі, обміну передбачених цим Законом документів отримує прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, в обсязі інформації про особу, встановленому частиною першою статті 7 цього Закону. Доступ до інформації здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та "Про захист персональних даних".

7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
14 липня 2016 року
№ 1474-VIII




вгору