Документ 123/97-ВР, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.01.2013, підстава - 4836-VI

                                                          
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
{ Постанова втратила чинність на підставі Закону
N 4836-VI ( 4836-17 ) від 24.05.2012, ВВР, 2013,
N 17, ст.146 }
Про Національну програму екологічного оздоровлення
басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 41, ст.279, 1997, N 42 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Національну програму екологічного оздоровлення
басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
2. Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію
Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та
поліпшення якості питної води.

Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м. Київ, 27 лютого 1997 року
N 123/97-ВР
ЗАТВЕРДЖЕНА
Постановою Верховної Ради України
від 27 лютого 1997 року
N 123/97-ВР

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА ЕКОЛОГІЧНОГО
ОЗДОРОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ ДНІПРА ТА
ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра
та поліпшення якості питної води (далі - Програма) спрямована на
реалізацію державної політики України у галузі охорони
навколишнього природного середовища (довкілля), використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки у басейні
Дніпра.
Програма розроблялася під керівництвом Надзвичайної комісії з
проблем екологічного стану ріки Дніпра та якості питної води і
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки при сприянні Фонду відродження Дніпра за участю
всіх зацікавлених органів виконавчої влади та інших установ і
організацій.
Виняткова суспільна актуальність і доцільність розробки
Програми визначаються такими факторами: Дніпро - головна водна артерія України, значення якої у
становленні та розвитку української нації, суспільного виробництва
і для природного середовища країни не можна переоцінити; надмірне антропогенне навантаження, посилене наслідками
Чорнобильської катастрофи, порушило природну рівновагу, різко
знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий
екологічний стан багатьох територій у басейні Дніпра; розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення
басейну Дніпра необхідно здійснювати на якісно новому рівні
відповідно до радикальних змін характеру природокористування та
стратегії розвитку економіки країни; результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу
екологічну, економічну та соціальну ефективність на національному
та міжнародному рівнях; подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної
шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в
цілому; необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний
характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значним
територіальним ареалом басейну Дніпра зумовлюють очевидну
необхідність участі в її розв'язанні більшості областей України,
багатьох галузей господарства, громадськості, держав-сусідів
- Російської Федерації і Республіки Білорусь, міжнародної
спільноти.
Виконання завдань Програми має бути важливою складовою
формування та реалізації екологічної політики України на її шляху
до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.
II. ОСНОВНА МЕТА ПРОГРАМИ І СТРОКИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Програма - це довгостроковий організаційно-економічний
документ, що визначає стратегію і шляхи розв'язання однієї з
найважливіших загальносуспільних проблем України - екологічного
оздоровлення водних об'єктів басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води, яка є важливою складовою екологічної політики
суспільства, орієнтованої на створення безпечних умов життя людини
та відновлення природного середовища.
Основною метою Програми є відновлення і забезпечення сталого
функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання,
екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і
господарської діяльності та захисту водних ресурсів від
забруднення та виснаження.
Головними передумовами формування стратегії Програми є
усвідомлення того, що: розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Дніпра
та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно
значущих завдань; збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних
об'єктів басейну Дніпра в майбутньому може загрожувати
біологічно-генетичною деградацією населення України і негативно
позначитися на економічних показниках розвитку господарства; в умовах напруженого водогосподарського балансу і
несприятливого екологічного стану в басейні Дніпра, що історично
склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу
і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно
безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої
екологічної політики; структурну перебудову господарського комплексу необхідно
провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та
відновлення навколишнього середовища; незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з
недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною
погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних
захворювань і погіршення здоров'я населення; забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для
здоров'я людини; необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування)
превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів.
Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку
території басейну Дніпра, збалансованості процесів використання і
відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок: реалізації природоохоронної політики, спрямованої на
зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й
на водні, об'єкти; впровадження екологічно безпечного використання водотоків та
водоймищ; забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та
вимог над економічними; застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового
підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах
визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності
людини.
Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну Дніпра
та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних
асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за
умов: удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах
раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та
механізму реалізації заходів Програми; впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання
проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової
спрямованості; мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив; посилення ролі громадської думки у прийнятті рішень з
важливих екологічних питань.
Реалізація стратегічної мети досягається впровадженням
комплексу узгоджених і взаємопов'язаних водоохоронних, правових,
економічних, організаційно-технічних та інших заходів, які
детально розробляються на кожному етапі реалізації Програми із
застосуванням програмно-цільових методів та відповідних
інформаційних технологій.
Програма має багатоцільовий характер, оскільки переслідує
декілька взаємопов'язаних стратегічних цілей. Складність структури
Програми, масштаби завдань, які мають вирішуватися, довгостроковий
характер передбачуваних інвестиційних циклів зумовлюють тривалий
період її реалізації (орієнтовно до 2010 року).
Передбачається поетапне досягнення стратегічних цілей: на
період до 2000 року - здійснення першочергових заходів
екологічного оздоровлення басейну Дніпра, які по закінченні
першого етапу мають уточнюватись уповноваженими органами
виконавчої влади; термін остаточної реалізації Програми
визначається економічними спроможностями держави щодо її
фінансування.
III. СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ ДНІПРА
1. Загальні гідрологічні та водогосподарські дані Господарський комплекс у басейні Дніпра протягом десятиліть
розвивався без урахування економічних та екологічних наслідків для
України. В результаті склалася вкрай деформована галузева та
територіальна структура промисловості, в якій переважали базові
галузі паливно-енергетичного, металургійного, оборонного
комплексів та важкого машинобудування, що призвело до
гіпертрофованого розвитку великих промислових центрів
Придніпров'я, великих міст і агломерацій.
Основний обсяг промислового виробництва з переважанням
"брудних" галузей (металургійна, хімічна, вугільна), найбільші
енергетичні об'єкти та масиви зрошуваних земель сконцентровані в
басейні Дніпра, де місцеві водні ресурси значно менші від потреби
в них. Внаслідок цього в більшості економічних районів у межах
басейну Дніпра склалася передкризова та кризова водогосподарська
та гідроекологічна ситуація, коли самовідновлювальна здатність
Дніпра та багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення
порушеної екологічної рівноваги.
Дніпро є третьою на Європейському континенті річкою після
Дунаю та Волги за площею басейну (509 тис. кв. км) та четвертою за
довжиною (2200 км). У верхній течії Дніпро перетинає територію
Росії та Білорусі, на які припадає відповідно 19 та 23 відсотки
площі його басейну. В Україні Дніпро протікає своєю середньою та
нижньою течією з площею басейну 291,4 тис. кв. км.
Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 відсотків
водних ресурсів України. Середньобагаторічний об'єм стоку Дніпра в
гирлі становить 53 куб. км. У маловодні роки стік Дніпра
зменшується до 43,5 куб. км, а в надто маловодні (95 відсотків
забезпеченості) - до 30 куб. км. Із середньорічного об'єму стоку
Дніпра 32 відсотки формується на території Росії, близько 31 - на
території Білорусі. Стік, що формується в басейні Дніпра на
території України, в середній за водністю рік становить
19,7 куб. км, а в розрахунковий маловодний рік може зменшуватися
до 12 куб. км.
Прогнозні ресурси підземних вод у басейні Дніпра в межах
України становлять 12,8 куб. км, з яких 4,7 куб. км гідравлічно не
зв'язані з поверхневими водами. Обсяг розвіданих запасів підземних
вод на 1995 рік становив 2,6 куб. км на рік. Нерівномірність їх
розподілу знижує можливість використання до 1,2 куб. км.
Істотне значення в системі водопостачання мають також
водосховища і ставки на притоках Дніпра. В басейні Дніпра
нараховується 15380 приток різного порядку, загальна довжина
яких 67156 км, збудовано 504 водосховища із загальною площею
водного дзеркала 767 кв. км та об'ємом 2,2 куб. км, 12570 ставків
на малих річках сумарною площею 1086 кв. км і об'ємом 1,54 куб.
км. На Дніпрі створено каскад із шести водосховищ загальною площею
6950 кв. км та повним об'ємом акумульованої води 43,8 куб. км.
Будівництво водосховищ порушило екологічну рівновагу, докорінно
змінило умови водообміну. Порівняно з природними умовами він
уповільнився в 14-30 разів.
Розподіл водних ресурсів на території басейну дуже
нерівномірний. Найбільш забезпечена водними ресурсами верхня
частина басейну, де в середній за водністю рік на 1 кв. км площі
припадає 219 тис. куб. м/рік води. В басейні Десни і Прип'яті
питомі водні ресурси становлять 110-115 тис. куб. м/рік, а в
нижній частині басейну водозабезпеченість зменшується до 36 тис.
куб. м на рік на 1 кв. км.
Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах
його басейну. Він є головним, а подекуди і єдиним джерелом
водопостачання великих промислових центрів півдня і південного
сходу України. Каналами Дніпро - Донбас, Північно-Кримським та
Каховським щорічно перекидається 5-6 куб. км стоку за межі
басейну. В цілому Дніпро забезпечує водою 2/3 території України,
у тому числі близько 30 млн. чол., 50 великих міст і промислових
центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад
1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і
4 атомні електростанції.
2. Використання водних ресурсів За даними державної статистичної звітності про використання
вод у 1995 році, з басейну Дніпра забрано 14,6 куб. км поверхневих
і підземних вод. З них на господарсько-побутові потреби
використано 2,2 куб. км, на виробничі - 6,5 куб. км, на зрошення -
2,7 куб. км, на сільськогосподарське водопостачання - 0,6 куб. км.
За даними Ради по вивченню продуктивних сил України Національної
академії наук, використання води питної якості на технологічні
потреби становить близько 50 відсотків. Приблизно 90 відсотків цих
витрат можна задовольнити за рахунок повторного використання води
в системах промислового та комунального водозабезпечення. Втрати
води під час транспортування становлять 10-20 відсотків,
нераціональне використання та втрати її у житловому фонді
становлять більш як 20 відсотків, у промисловості - 20-30
відсотків. Здебільшого ніде не ведеться інструментальний облік
використання води. За оцінкою лабораторії раціонального
використання водних ресурсів Київського державного технічного
університету будівництва та архітектури, лише за рахунок
раціонального використання води в усіх галузях у басейні Дніпра
можлива її економія в обсязі 8 куб. км на рік.
Промисловість є найводоємнішою галуззю господарства. Її
частка у використанні води в басейні Дніпра у 1995 році становила
49 відсотків загального водоспоживання, або 6 куб. км. Крім свіжої
води, у виробничих процесах використовується понад 28 куб. км води
у зворотних системах водопостачання.
Друге місце за споживанням водних ресурсів займає сільське
господарство, яке використовує 4,4 куб. км води, або 35 відсотків
загального водоспоживання. На відміну від промислового
виробництва, де безповоротне водоспоживання не перевищує 20
відсотків, у сільському господарстві безповоротне водоспоживання
становить 72,5 відсотка загального безповоротного водоспоживання у
басейні Дніпра.
Загальне безповоротне водоспоживання в басейні Дніпра у 1995
році становило 33,8 куб. км води, в тому числі: безповоротне водоспоживання галузей народного господарства України - 7,3 куб. км безповоротне водоспоживання за межами України - 2,0 куб. км втрати на випаровування з площі дзеркала ставків, водосховищ, каналів - 4,1 куб. км втрати на фільтрацію з Каховського водосховища - 1,2 куб. км санітарно-екологічний мінімум (попуски з Каховського водосховища в Дніпровський лиман) - 19,2 куб. км об'єм стоку Дніпра в маловодний рік (95% забезпеченості) - 35 куб. км.
3. Скидання забруднюючих речовин За даними державної статистичної звітності про використання
вод у 1995 році, у водні об'єкти басейну потрапило 7,4 куб. км
стічних вод. Із цієї кількості частка нормативно чистих вод
становить 4,7 куб. км, нормативно очищених - 0,6 куб. км,
забруднених - 2,0 куб.км. У цілому по басейну Дніпра потужність
очисних споруд перед скидом у водні об'єкти становить 3,5 куб. км
за рік. Проте нормативне очищення стічних вод забезпечується лише
частково (у 1995 році - 24 відсотки). Така ситуація склалася через
те, що очисні споруди основних забруднювачів - чорної металургії
та комунального господарства - не забезпечують нормативне очищення
стічних вод. Зі стічними водами тільки з точкових джерел у 1995
році скинуто 36 тис. т легкоокислюваних органічних речовин, 613 т
нафтопродуктів, 439 тис. т сульфатів, 527 тис. т хлоридів, 29 тис.
т нітратів, 27 т міді, 38 т цинку, 10 т нікелю, 11 т хрому, 2 т
фенолів та багато інших речовин.
Найбільшими забруднювачами водних об'єктів басейну Дніпра є
комунальне господарство, чорна та кольорова металургія,
коксохімія, важке, енергетичне, транспортне машинобудування та
сільське господарство. Так, тільки каналізаційні системи міст
Дніпропетровська і Запоріжжя щорічно скидають у Дніпро відповідно
196 та 172 млн. куб. м забруднених стічних вод. Найбільшими
промисловими об'єктами-забруднювачами є металургійний завод імені
Дзержинського (м. Дніпродзержинськ), комбінат "Запоріжсталь"
(м. Запоріжжя), металургійний завод імені Петровського
(м. Дніпропетровськ). Щорічно вони скидають у Дніпро відповідно
156, 104 та 98 млн.куб.м забруднених стічних вод. Однак фактично у
Дніпро та його водосховища скидається значно більше забруднених
стічних вод і забруднюючих речовин. Внаслідок об'єктивних
труднощів, що мають місце у народному господарстві, значно зросло
неконтрольоване скидання неочищених стічних вод з очисних споруд
підприємств і організацій, накопичувачів промислових та
сільськогосподарських стоків. Особливу занепокоєність викликає
зростання концентрації синтетичних поверхнево-активних речовин
(СПАР), які негативно впливають на якість води та життєдіяльність
гідробіонтів, але при цьому практично не знешкоджуються наявними
очисними спорудами. Зі стічними водами у водні об'єкти басейну
Дніпра потрапляють надмірна кількість біогенних речовин, важкі
метали, а також невластиві будь-яким природним водам штучні
неорганічні та органічні речовини токсичної групи (пестициди,
бенз-а-пірен).
Крім того, значно впливають на якість води забруднені донні
відклади, які за певних умов можуть стати джерелом вторинного
забруднення водних мас важкими металами, органічними сполуками,
нафтопродуктами та іншими речовинами.
Значну частку (до 10 відсотків) забруднення водних об'єктів
басейну Дніпра дають атмосферні опади. Однак цю проблему неможливо
розв'язати в межах одного басейну. Вона потребує розроблення
спеціальної програми зменшення забруднення повітряного басейну.
Негативним фактором, що позначається на якості природних вод,
є низька ефективність наявних очисних споруд. Зокрема,
незадовільно працюють ті централізовані біологічні очисні споруди,
де велика частка води припадає на промислові стічні води, які
надходять на каналізаційні очисні споруди без попереднього
очищення на локальних очисних спорудах підприємств. У басейні
Дніпра практично немає локальних очисних споруд для вилучення
надлишку мінеральних речовин або знесолення води.
За станом на 1 січня 1994 року системами централізованого
водопостачання охоплено 100 відсотків міст, 89 відсотків селищ
міського типу та близько 20 відсотків сільських населених пунктів.
Централізованими системами каналізації забезпечено 94
відсотки міст, 50 відсотків селищ міського типу та близько 3
відсотків сільських населених пунктів. Дефіцит пропускної
спроможності комунальних очисних споруд біологічного очищення в
містах і селищах міського типу для припинення скидання забруднених
стічних вод у басейні Дніпра становить понад 442 тис. куб. м на
добу. Крім того, потребує заміни близько 2160 км аварійних систем
каналізації. В цілому по басейну споруд механічного очищення
стічних вод достатньо, але ними не забезпечені Житомирська,
Запорізька, Рівненська та Черкаська області.
Очисні споруди часто працюють із значним перевантаженням, а
подекуди в селищах із централізованим водопостачанням та селищах
міського типу їх зовсім немає або вони являють собою примітивні
поля фільтрації, які також часто перевантажені.
Крім перерахованих точкових джерел забруднень, значна
кількість забруднених речовин надходить до водних об'єктів від
дифузних джерел: з поверхневим змиванням із сільськогосподарських
угідь, з ферм та тваринницьких комплексів, із забрудненими
підземними водами, з територій населених пунктів тощо.
На 10 відсотках площі басейну діють системи осушення та
зрошення (53 великі зрошувальні системи на площі 1,5 млн. га і
значна кількість ділянок "малого зрошення"). Дренажні води
зрошувальних систем є потужним джерелом забруднення водних
об'єктів отрутохімікатами та мінеральними солями.
За даними Українського наукового центру охорони вод
(УкрНЦОВ), стік із сільгоспугідь у балансі надходження, зокрема
азоту та фосфору, до водних об'єктів басейну Дніпра становить
відповідно 28 та 7,4 відсотка. В цілому з території басейну Дніпра
за рік виноситься 19,1 тис. т азоту, 0,63 тис. т фосфору та 0,118
т пестицидів. Таким чином, сільське господарство є одним з
основних джерел надходження біогенних елементів. Значна
розораність земель, їх меліоративне освоєння, ерозія тощо
призводять до зростання надходження стоку із сільгоспугідь до
водних об'єктів.
Істотним фактором забруднення природного середовища в басейні
Дніпра є тваринницькі комплекси і ферми. Забруднюючими елементами
тваринницьких стоків є азот, фосфор, калій, органічні речовини,
метали, мікроорганізми. З відходами тваринництва передається понад
100 збудників хвороб тварин, небезпечних і для людини. Загальна
кількість азоту, фосфору та калію, які надходять зі стоками
тваринництва до Дніпра, становить відповідно: азоту - 9,7, фосфору
- 4,9, калію - 10,9 тис. тонн за рік. Крім того, до водних
об'єктів надходить значна кількість легкоокислюваних органічних
речовин. Небезпечним для водних об'єктів є те, що тваринництво
розвинуте переважно в басейнах малих та середніх річок. Отже,
навантаження вони витримують катастрофічно велике.
Значну частку в забруднення водних об'єктів басейну Дніпра
вносить змив з територій із високою щільністю міської забудови,
які займають 5 відсотків площі басейну. В цілому з них щорічно
потрапляє до водних об'єктів басейну в середньому 725 млн. куб. м
стічних вод. З ними надходить близько 1,13 млн. т завислих
речовин, 45 тис. т органічних забруднень, 11 тис. т
нафтопродуктів, 5 тис. т азоту, 1 тис. т фосфору та інші речовини.
Дифузні джерела завдають не меншої, а подекуди навіть більшої
шкоди, ніж точкові.
4. Стан підземних вод Унаслідок господарської діяльності триває інтенсивне
забруднення підземних вод. За даними Держкомгеології найбільш
забруднені ділянки знаходяться переважно біля великих промислових
та сільськогосподарських об'єктів, а також населених пунктів.
Найбільші порушення в природній гідрогеохімічній обстановці
спостерігаються в економічно розвинутих районах Дніпропетровської
та Запорізької областей з високим рівнем розвитку промисловості,
сільського господарства та великою густотою населення. Головними
джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових
рідких і твердих відходів, мінералізовані шахтні та рудникові
води, мінеральні добрива та отрутохімікати, накопичувачі відходів
на тваринницьких комплексах і фермах.
У межах басейну розташовано близько 1000 фільтруючих
накопичувачів, 80 відсотків яких сконцентровано в південній
частині басейну. Сумарний обсяг зібраних у них
високомінералізованих вод досягає 1 куб. км, з них 77 відсотків
припадає на Дніпропетровську область. З накопичувачів до підземних
водоносних горизонтів переходять розчини солей, нафтопродукти,
ароматичні речовини тощо. Насиченість басейну Дніпра
накопичувачами промислових відходів та стоків, ступінь негативного
впливу їх та загроза небезпеки (до небезпечних належить 40, а до
особливо небезпечних - 15 відсотків промислових накопичувачів),
недосконалість існуючої нормативної бази (до накопичувачів
пред'являються ті ж технічні вимоги, що і до значно безпечніших
екологічно водогосподарських гідроспоруд, тому розробка та
реалізація проектів накопичувачів згідно з існуючими нормативами
не забезпечує відповідного рівня захисту грунтів, водного та
повітряного басейнів) зумовлюють необхідність розроблення
відповідних заходів щодо запобігання їх негативному впливу.
Термінового розв'язання потребує проблема
техногенно-екологічного забруднення деяких територій басейну,
спричиненого антропогенною (промисловою, військовою тощо)
діяльністю. Так, надзвичайно складна екологічна обстановка
склалася у районах міст Узина із загальною площею забруднення
нафтопродуктами близько 100 кв. км, Білої Церкви, де під загрозою
існування опинився дендрологічний парк "Олександрія".
У гірничодобувних районах Дніпропетровської, Запорізької,
Донецької та Полтавської областей порушення природних
гідрохімічних умов пов'язано переважно з надходженням до підземних
високомінералізованих дренажних, рудникових та шахтних вод. Так,
загальна площа забруднення підземних вод у районі Кривбасу
становить близько 300 кв. км, максимальна мінералізація їх досягає
12,3 г/л. Фільтрація шахтних вод з накопичувачів у Західному
Донбасі спричиняє підвищення мінералізації підземних вод до
1,5 г/л, а на Самарському, Первомайському та Вербському
водозаборах - до 12 грамів на літр.
Таким чином, у басейні Дніпра сформувалися великі осередки
забруднених підземних вод, зокрема в районах: Дніпропетровська - Дніпродзержинська - стічними водами
об'єктів хімічної і металургійної промисловості; Новомосковська - Павлограда - шахтними водами і відходами
тваринницьких комплексів; Кривого Рога - шахтними водами та стічними водами
металургійних заводів; Житомира - Рівного - стічними водами підприємств хімічної і
легкої промисловості, а також господарсько-побутовими стічними
водами.
5. Радіаційне забруднення Винятковою особливістю сучасного екологічного стану басейну
Дніпра є те, що локальні ситуації, зумовлені неупорядкованим і
екологічно небезпечним водокористуванням на більшості території
басейну, загострюються Чорнобильською катастрофою. В умовах
хімічного забруднення водотоків і водосховищ у басейні Дніпра
негативний вплив радіації на стан здоров'я населення різко
зростає. За даними Держкомгідромету, за рахунок водного фактора
колективна доза опромінення населення в басейні Дніпра за роки
після аварії зросла на 3-13 відсотків. На території басейнів
Прип'яті та Дніпра зосереджено близько 450 тис. кюрі цезію-137 та
майже 70 тис. кюрі стронцію-90. Потенційне надходження
радіонуклідів із забруднених територій за рахунок поверхневого
змивання за рік може становити 1-2 відсотки для стронцію-90 і
0,1-0,3 - для цезію-137. Хоча у 1994 році спостерігалося зменшення
концентрації ізотопів у водосховищах у 100 разів порівняно з 1986
роком, однак вона все ж у 35 разів перевищує рівень, що передував
катастрофі.
Водосховища каскаду є своєрідними накопичувачами
радіоактивного забруднення. Концентрація цезію-137 від Київського
до Каховського водосховища знижується на два порядки, стронцію-90
- майже удвічі. Від загальної кількості стронцію, що надходить до
Київського водосховища, 27 відсотків переймається в
Кременчуцькому, 11 - у Канівському водосховищах, а 23 відсотки
залишається в Київському.
Нагромадження радіонуклідів та інших забруднюючих речовин
переважно в донних відкладах створює передумови для тривалого їх
перерозподілу через стік усіх водосховищ Дніпровського каскаду.
За висновками Національної академії наук, Держкомгеології та
Держкомгідромету, прискорене переміщення радіонуклідів у басейні
Дніпра в напрямку Каховського водосховища і Чорного моря може
статися під час повені високої водності із забезпеченістю 10 і
нижче відсотків. До зростання надходжень радіонуклідів в атмосферу
і біосферу може призвести їх вітро-пилове підняття внаслідок
обміління або осушення водних джерел.
6. Негативні природні явища Ситуація в басейні Дніпра ускладнюється значним рівнем
розвитку ерозійних процесів та берегоруйнування. Розораність
території водозбору досягла 65 відсотків, а в Херсонській області
і басейнах деяких малих річок - 80-85 відсотків, тоді як
оптимальний рівень становить 40 відсотків. Лісистість території
басейну в середньому досягає 14 відсотків, тоді як оптимальний
рівень становить 30 відсотків. Площа еродованих земель лише за
останні 25 років збільшилась на 28 відсотків, загальний вміст
гумусу в грунті зменшився на 10 відсотків. Продукти ерозії,
потрапляючи у водні об'єкти, призводять до їх забруднення
органічними сполуками, мінеральними добривами, зокрема поживними
речовинами - азотом та фосфором, а також до замулення.
Протяжність берегової лінії дніпровських водосховищ становить
3079 км, причому 1110,9 км - абразійно-ерозійні береги, які
потребують закріплення. Всього необхідно закріпити 302,7 км
берегів водосховищ. Внаслідок руйнування берегів уже втрачено 6176
га землі. За останні 35 років до водосховищ надійшло 337 млн. куб.
м продуктів руйнування берегів.
У зонах водосховищ тривають процеси підтоплення та затоплення
земель. На незахищених масивах у зонах впливу водосховищ площі
підтоплених земель становлять 90 тис. га, а на незахищеному
мілководді - близько 133 тис. гектарів. Нині в басейні вже
підтоплено понад 100 міст та селищ міського типу. З цими процесами
пов'язані такі негативні явища, як трансформація земель,
деградація рослинного і тваринного світу, замулення та
заболочення, евтрофікація водойм. Це зони екологічного
неблагополуччя, які потребують до себе першорядної уваги.
7. Стан малих річок Довжина притоків у басейні Дніпра становить 67156 км. Майже
ніде у водоохоронних зонах не витримується режим господарювання.
Землі цих зон розорюються до урізу води. Там розміщуються
тваринницькі ферми, літні табори худоби, пункти для приготування
розчинів мінеральних добрив та отрутохімікатів, не проводяться
належні агролісомеліоративні заходи. Це призводить до того, що
водоохоронні зони майже ніде не виконують відведену їм роль буфера
на шляху забруднень, а часто самі перетворюються в джерело
забруднень.
Малі річки басейну Дніпра, які становлять понад 90 відсотків
річкової мережі басейну, несуть надзвичайне антропогенне
навантаження. Об'єм водозабору з них досягає 2,1 куб. км за рік.
Водою з малих річок забезпечується 18 відсотків усіх
народногосподарських потреб у басейні. До дрібної гідрографічної
мережі скидається 15 відсотків усіх стічних вод у басейні і 6
відсотків - забруднених. Висока розораність земель, надмірна
насиченість їх просапними культурами, недостатня лісистість
водозборів посилюють ерозійні процеси, забруднення і замулення
річок та водойм продуктами ерозії. Так, розораність земель у
басейнах малих річок досягає 70-80 відсотків їх площі. Лісистість
басейнів навіть у Поліссі, за невеликим винятком, нижча від
оптимального рівня і становить 20-30 відсотків, а на водозборах
річок Липи, Чорногузки, Полкви - 5-10 відсотків, тоді як
оптимальний рівень - 35-40 відсотків. У басейнах річок степової і
лісостепової зон басейну Дніпра площа лісів удвічі-втричі менша
від оптимального рівня. Площа земель з природним ландшафтом скрізь
менша від оптимального рівня. Ситуація ускладнюється тим, що в
останні роки простежується тенденція до активного відведення
берегів та заплав річок під дачне будівництво, садівництво та
городництво.
8. Якість води Перелічені фактори в сукупності призвели до деградації всієї
екосистеми басейну Дніпра, зокрема до погіршення якості води.
Аналіз багаторічних спостережень показав, що найпоширенішими
забруднюючими речовинами річок басейну Дніпра є нітрити, азот
амонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали,
нафтопродукти і феноли. Виявлена концентрація їх свідчить про
порушення норм якості води, прийнятих для водойм
рибогосподарського та культурно-побутового призначення.
У зв'язку зі спадом виробництва забруднення водосховищ Дніпра
в цілому зменшилось. Однак спостерігається тенденція до збільшення
у воді вмісту легкоокислюваних органічних сполук, азоту
амонійного, азоту нітритного.
За рівнем хімічного і бактеріального забруднення вода
більшості річок басейну Дніпра класифікується як забруднена та
брудна.
За даними Держкомгідромету, у 1994 році перевищення гранично
допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалось практично на всіх
річках басейну. Так, середньорічний вміст забруднюючих речовин у
Дніпрі поблизу с. Неданчичі становив: легкоокислюваних органічних
сполук - 2 ГДК, азоту амонійного - 2,6 ГДК, азоту нітритного - 2,4
ГДК. Зафіксовано забруднення Дніпра біля с. Неданчичів та
м. Херсона фенолами і сполуками важких металів. Більшість притоків Дніпра забруднені переважно азотом
амонійним і нітритним, нафтопродуктами, фенолами, сполуками важких
металів. Найвища забрудненість сполуками важких металів
спостерігалась на таких річках, як Горинь, Тетерів, Гнилоп'ять,
Псьол, Самара, Рось, Інгулець. Максимальна концентрація сполук
міді в окремих випадках коливалась у межах 34-96 ГДК, цинку та
марганцю - 10-91 ГДК. У воді Ірші, Ірпеню, Унави, Сейму
підвищується вміст азоту амонійного, фенолів, нафтопродуктів. Зріс
вміст азоту амонійного і в Десні. Крім того, тут спостерігався
високий рівень забруднення цинком - до 19 ГДК, марганцем - до 12
ГДК, нафтопродуктами - до 32 ГДК. У Росі збільшився вміст азоту
амонійного, спостерігались випадки значного забруднення сполуками
цинку, марганцю, нафтопродуктами. Вода в Сулі, Удаї, Пслі, Хоролі,
Ворсклі, Мерлі, Орелі, Берестовій, Самарі, Вовчій забруднена
легкоокисними органічними речовинами, фенолами, сполуками міді,
марганцю. Вода у Мокрій Московці забруднена азотом амонійним,
нітритним, сполуками важких металів. На річках Самарі, Вовчій,
Солоній протягом року спостерігалися випадки надмірного
забруднення сульфатами.
Київське та Канівське водосховища забруднені переважно азотом
амонійним (його концентрація в окремі періоди досягала 14 ГДК),
фенолами (до 14 ГДК), сполуками міді (до 8 ГДК), цинку (до 13 ГДК)
та марганцю (до 10 ГДК). Порівняно з попередніми роками в цих
водосховищах дещо збільшився рівень забрудненості азотом
амонійним, фенолами, легкоокисними органічними речовинами.
Рівень забрудненості води Кременчуцького та
Дніпродзержинського водосховищ становив: азотом нітритним - у
межах 1-2 ГДК, СПАР - до 2, сполуками міді - 1-12, цинку - 1-10,
марганцю - 1-17 ГДК. Спостерігались випадки значного забруднення
Кременчуцького водосховища азотом нітритним (11 ГДК), а також обох
водосховищ сполуками міді - 30-59 ГДК, цинку - 11-30 ГДК та
марганцю - 10-88 ГДК.
Основними забруднювачами Дніпровського водосховища були
сполуки міді (до 11 ГДК), цинку (до 32 ГДК), марганцю (до 10 ГДК)
та феноли (до 8 ГДК). Забруднення сполуками цинку інколи досягало
96 ГДК.
Середньорічна концентрація забруднюючих речовин досягала в
Каховському водосховищі: фенолів - 1-2 ГДК, сполук міді - 6-11
ГДК, цинку - 7-12 ГДК. Висока концентрація сполук цинку (13-25
ГДК) спостерігалась поблизу Запоріжжя та Нікополя.
Дослідження концентрації головних іонів та біогенних речовин
у річках басейну Дніпра свідчать, що антропогенний фактор істотно
впливає на вміст азоту та фосфору, особливо в річках лісостепової
та степової зон. Частка антропогенної складової азоту в загальному
вмісті мінерального азоту у воді змінюється від 0,4 (верхів'я
Інгульця) до 92 відсотків (р. Вовча), а загального фосфору - від
0,02 (р. Ворскла) до 86 відсотків (р. Базавлук).
В останні роки спостерігається стала тенденція до зменшення
концентрації гідрокарбонатів кальцію при такому ж стабільному
зростанні у воді концентрації сульфатів, хлоридів, магнію, натрію
і калію. Внаслідок цього хімічний тип води, що відображає
багаторічний природний гідрохімічний режим тієї чи іншої річки,
змінюється на інший, не характерний для неї. Зміна природного
хімічного типу води може відбутися найближчим часом у межах усього
басейну, особливо в північній частині України. В цілому це
негативно позначиться на усталених екологічних зв'язках.
Забруднення води в басейні Дніпра призвело до порушення
природних процесів самоочищення водних об'єктів і значно
ускладнило проблему одержання якісної питної води на водопровідних
станціях. Водопровідні очисні споруди вже не можуть перешкодити
надходженню до питної води значної кількості неорганічних та
органічних забруднюючих речовин, спільна дія яких на організм
людини, особливо в умовах радіаційного навантаження, викликає
загрозу здоров'ю населення.
Як показали дослідження, стан водопровідних очисних споруд
нині такий, що більшість хімічних сполук з води практично не
усувається, особливо коли їх вміст перевищує гранично допустимі
концентрації.
Проблема загострюється тим, що існуючі технології підготовки
питної води передбачають широке застосування хлору, зокрема для
знешкодження продуктів розпаду фітопланктону, внаслідок чого в
питній воді утворюється велика кількість токсичних канцерогенних
хлорорганічних сполук, що мають кумулятивну дію. Неякісна вода є
однією з причин того, що в останні роки в Україні спостерігається
зростання рівня таких захворювань, як виразкова хвороба шлунку,
жовчокам'яна хвороба, хвороби органів дихання тощо.
9. Принципи і засади водно-екологічної та водогосподарської
політики щодо водосховищ Дніпровського каскаду Аналіз екологічного стану басейну Дніпра та його тенденцій
дає підставу зробити висновок, що переважно екстенсивне
водоспоживання майже в усіх галузях господарства (за запасами
водних ресурсів у розрахунку на одиницю площі і на одного жителя
Україна займає одне з останніх місць серед країн Європи, а за
водоємністю валового суспільного продукту перевищує їх у кілька
разів), зростання загальних обсягів непродуктивних витрат води,
помітне скорочення потенціалу водних ресурсів внаслідок
забруднення і виснаження водних джерел зумовлюють необхідність
вжиття широкомасштабних екологічних та господарських заходів щодо
використання вод.
Забезпечення екологічної рівноваги та повне задоволення
потреб населення і народного господарства у якісній воді має
досягатися шляхом поліпшення якості води та водного режиму річок,
раціонального використання води підприємствами всіх галузей
господарства та шляхом відтворення водних ресурсів.
Важливу роль у відтворенні водних ресурсів та забезпеченні
ними потреб водокористувачів відіграє і відіграватиме регулювання
річкового стоку та його територіального розподілу за допомогою
каскаду дніпровських водосховищ, стан яких непокоїть громадськість
країни і від якого залежить розв'язання екологічних проблем
Дніпра.
Зі створенням каскаду водосховищ було розв'язано проблеми
забезпечення водою населення, промисловості та сільського
господарства, збільшення об'єму водоспоживання і рівномірнішого
його розподілу протягом року, оскільки 70 відсотків об'єму стоку
на Дніпрі припадає на час весняної повені, забезпечено роботу
гідроелектричних, теплових та атомних станцій, водного транспорту,
рекреаційного господарства, захист долини річки від катастрофічних
повеней тощо.
Водночас створення великих водосховищ на Дніпрі було
пов'язано із затопленням значних площ земель, зміною
гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів річки,
структурно-функціональним перетворенням екосистеми з річкової на
озерно-річкову з відповідним сповільненням водообміну та
самоочищення вод, значними витратами води на випаровування та
інфільтрацію тощо. У зв'язку з цим виникли пропозиції щодо
поетапного спуску водосховищ з метою повернути Дніпру його
первозданність, а затоплені землі - для сільськогосподарського
використання.
Варто зазначити, що дніпровськими водосховищами затоплено
709,9 тис. га земель, з них 197,6 тис. га - піщані землі та землі,
не придатні для використання, 261,5 тис.га - ліси та мілколісся,
177,6 тис. га - сінокоси та пасовища і 73,2 тис. га - орні землі,
сади, садиби. Луги або інші продуктивні землі займають близько 30
відсотків затопленої території. Затоплені землі були представлені
бідними луго-болотними грунтами з вмістом гумусу близько 1,5
відсотка.
У той же час під водосховища було вилучено менш як 10
відсотків з понад 3 млн. га земель, які вибули із
сільськогосподарського обороту в Україні в 1950-1990 роках, у тому
числі орних земель - менш як 4 відсотки. На відміну від земель,
вилучених під промислові, комунальні та транспортні потреби,
значна частина мілководдя (із загальної площі затоплених
водосховищами земель мілководдя з глибинами до двох метрів
займають площу близько 150 тис. га, або 20 відсотків, а з
глибинами до одного метра - 70 тис. га, або 10 відсотків) має
велике рибогосподарське та продовольче значення, оскільки на ній
відбувається нерест та нагул молоді риби, гніздяться водоплавні та
болотні птахи, живуть цінні хутряні звірі (ондатри, видри, бобри
тощо). Після створення каскаду водосховищ вилов риби в Дніпрі зріс
із 2 тис. т до 18,5 тис. т щорічно, вартість цієї продукції в
грошовому виразі перевищує 33 млн. грн. Зважаючи також на
іригаційне значення водосховищ, можна констатувати збереження
балансу сільськогосподарських угідь.
Дослідження, проведені на затоплених водосховищами протягом
15 років землях, дали змогу встановити, що грунти набули
негативних для землеробства властивостей: зросла їх кислотність,
збільшилася рухливість оксидів заліза та алюмінію, погіршилися
фізико-хімічні показники. Зусилля, спрямовані на
сільськогосподарське освоєння цих земель, дали низькі результати:
врожайність кормових культур у перші роки досягала не більш як 4-5
центнерів кормових одиниць з гектара і не покривала витрат на
рекультивацію. В результаті вжиття комплексу спеціально
розроблених агромеліоративних прийомів вдалося дещо збільшити
врожайність, однак лише на 40-50 відсотків початкової.
Затрати на меліорацію осушених земель на ділянках мілководдя
можуть окупитися лише через 20-40 років за умови вкладання
додаткових коштів. Це ж стосується і освоєння земель, що були
затоплені, під будівництво населених пунктів, шляхів, ліній
електропередачі та зв'язку.
Щодо повернення Дніпру його первозданного стану, то, як
показали розрахунки, виконані УкрНЦОВ для Київського водосховища,
його спуск призведе до зростання забруднення органічними сполуками
в 3-4 рази. У районі Дніпродзержинська, Дніпропетровська та
Запоріжжя річка перетвориться в стічну канаву з вмістом органічних
сполук до 20-30 міліграмів на літр.
Інші наслідки спуску водосховищ для народного господарства
також можуть бути катастрофічними. Повної перебудови потребує
система водопостачання численних населених пунктів і підприємств,
розташованих на берегах Дніпра та його водосховищ. Як показали
розрахунки водогосподарського балансу, виконані Укрводпроектом, 45
відсотків водоспоживачів після спуску водосховищ залишаться без
води практично протягом усього року, за винятком періоду весняної
повені. Використання води народним господарством зменшиться з 10,4
млрд. куб. м до 4,7 млрд. куб. метрів.
Залишиться без води місто Київ, оскільки Деснянська та
Дніпровська водопровідні (I та II черга) станції можуть працювати
лише при відмітках рівня води у нижньому б'єфі Київської ГЕС не
нижче 89,3 метра. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 київських ТЕЦ.
Залишаться без води також міста Черкаси та Світловодськ, зокрема
Черкаське ВО "Азот", Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний
завод, Полтавський рибокомбінат, 19 сільськогосподарських
водозаборів, а також канал Дніпро - Інгулець (потужністю
42 куб. м/с) з Кременчуцького водосховища.
Припинять свою роботу 7 комунальних та 17
сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро - Донбас
(потужністю 120 куб. м/с -перша черга, 32 куб. м/с - друга черга),
до якого надходить вода із Дніпродзержинського водосховища.
Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою міста
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ та Запоріжжя. Не
подаватиметься вода на Придніпровську та Дніпродзержинську ДРЕС,
Дніпропетровський завод імені Дзержинського, "Запоріжсталь",
Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського,
"Південмаш". А загалом припинить свою роботу близько 40
водозаборів потужністю 150 куб. м/с, а також 35
сільськогосподарських водозаборів потужністю 32 куб. м/с, які
беруть воду з Дніпровського водосховища.
Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою
Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового
водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько
50 невеликих сільськогосподарських водозаборів. Припинять роботу
Північно-Кримський (потужністю 294 куб. м/с), Головний Каховський
(зрошувальний) канали та канал Дніпро - Кривий Ріг (потужністю 41
куб. м/с), які беруть воду з Каховського водосховища.
На думку експертів, енергетична система України, незважаючи
на те, що на частку гідроелектростанцій припадає лише 5-7
відсотків виробітку електроенергії, не може повноцінно
функціонувати без цих електростанцій, оскільки вони виконують
роль аварійного резерву потужності енергосистеми країни, а також
є основним регулятором частоти та потужності енергосистеми
України, знімаючи пікове навантаження на неї. Інакше двічі на
добу (вранці та ввечері) довелося б відключати від енергосистеми
третину енергоспоживачів.
Недовиробіток електроенергії у разі зупинки
гідроелектростанцій становитиме 9774 млн. квт.год, що в грошовому
обчисленні дорівнюватиме близько 9 млн. грн. Крім того, балансова
вартість гребель водосховищ та агрегатів електростанцій становить
163 млн. грн.
Спуск водосховищ порушить усталений транспортний шлях і
зумовить необхідність вжиття масштабних заходів щодо переведення
вантажів на залізницю, будівництва спеціальних транспортних вузлів
тощо. Припиниться експлуатація більшості суден АСК Укррічфлоту,
оскільки лише невелика частина суден (4 типи з 34, що
експлуатуються) має осадку з вантажем менш як 1,9 м (саме таку
глибину матиме Дніпро після спуску водосховищ), для підтримання
якої на всій довжині річки (500 км) необхідно поглибити русло на
0,5 м, тобто вилучити 25 млн. куб. м грунту. Зупиняться всі
туристичні судна, оскільки вони мають осадку з вантажем більш як
2,5 метра.
Обсяг перевезень вантажів по Дніпру скоротиться в 5 разів і
досягне рівня 1955 року, тобто 13 млн. т, або 4063 млн. т/км (у
1989 році обсяг перевезень становив 67,4 млн. т та 11848 млн.
т/км). Скоротиться пасажирообіг до рівня 1955 року, або до 14,7
млн. чол., або 4370 млн. пас/км (у 1989 році він становив 20,2
млн. чол. та 12433 млн. пас/км). Збитки від скорочення діяльності
річкового флоту дорівнюватимуть 50 млн.грн. Крім того, балансова
вартість тільки пасажирських суден річкового флоту становить 21
млн. грн.
Як уже відзначалось, істотних втрат внаслідок спуску
водосховищ зазнає рибне господарство. Значних збитків буде завдано
рекреаційному господарству, оскільки не зможуть працювати сотні
будинків відпочинку, санаторіїв та дитячих таборів, розташованих
на їх берегах. Багато коштів потребуватиме захист міст та сіл від
катастрофічних повеней тощо.
Є пропозиції спускати водосховища поступово, спочатку на один
метр і так далі. Виявляється, що зниження експлуатаційного рівня
тільки Канівського водосховища зменшить виробіток електроенергії
на 100 млн. квт.год, а потужність Київської ГЕС зменшиться на
60-70 млн. кіловат.
Річковий флот не зможе експлуатувати на Канівському
водосховищі близько 20 відсотків своїх суден, стане неможливою
експлуатація капітальних причальних споруд на цьому водосховищі.
Крім того, інтенсивне будівництво міст, промислових
підприємств, шляхів, мостів, ліній електропередачі та зв'язку
провадилось з розрахунком рівнів, які забезпечувалися регулюванням
стоку Дніпра за допомогою каскаду водосховищ. Важко передбачити і
санітарно-епідемічну ситуацію в м. Києві, коли оголиться частина
русла річки та каналів у самому місті.
Таким чином, якщо підрахувати збитки, які можуть бути завдані
країні внаслідок зупинки половини промислових потужностей,
більшості комунальних, транспортних та інших підприємств, зниження
продуктивності більшої частини зрошуваних угідь, стає зрозумілим,
що ліквідація водосховищ зруйнує економіку країни, крім того, що
значно погіршиться санітарно-епідемічний стан Дніпра внаслідок
радіоактивного забруднення донних відкладів водосховищ (їх
накопичення на гідродинамічно не стійкій масі мулу створює
передумови до перерозподілу радіонуклідів вниз за течією, який
може бути значно прискорений спуском водосховищ). Звільнені при
цьому значні площі мілководдя з недезактивованим та неутилізованим
радіоактивним мулом стануть причиною вторинного радіоактивного
забруднення довкілля.
Очевидно, що шлях поліпшення екологічного стану Дніпра та
його водосховищ полягає не в їх поетапному спуску,
еколого-економічний ефект від якого мізерний порівняно з
прогнозованими сумарними збитками, що можуть бути заподіяні
природі та економіці України, а в проведенні цілеспрямованої
державної екологічної політики, всебічного оздоровлення та
оптимізації функціонування водосховищ. Тому під час формування
водогосподарської політики в басейні Дніпра необхідно
додержуватися таких принципів: посилення позитивних тенденцій водозбереження в усіх галузях
господарства; всіляке обмеження масштабних водогосподарських перетворень,
наслідки яких неможливо спрогнозувати в еколого-економічному
плані; запобігання негативним тенденціям водогосподарського
будівництва, які загострюють екологічні проблеми; розширення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері
водної екології, водного господарства, водних ресурсів та їх
використання тощо; всебічного обгрунтування цілей та методів водогосподарської
діяльності в басейні Дніпра.
IV. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЕКОЛОГІЧНОГО
ОЗДОРОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ ДНІПРА
Системний аналіз сучасного екологічного стану басейну Дніпра
та організації управління охороною і використанням водних ресурсів
дав змогу окреслити коло найактуальніших проблем, які потребують
розв'язання та є предметом цієї Програми, а саме: антропогенне навантаження на водні об'єкти басейну внаслідок
екстенсивного способу ведення господарства призвело до кризового
зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження
водноресурсного потенціалу; стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів
внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених
пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь
(незадовільний технічний стан, низький рівень експлуатації систем
водовідведення або взагалі їх відсутність); широкомасштабне радіаційне забруднення внаслідок катастрофи
на Чорнобильській АЕС; погіршення якості питної води внаслідок незадовільного
екологічного стану джерел питного водопостачання в басейні поряд з
існуючими технологіями водоочищення, які вже не забезпечують
необхідного рівня водопідготовки; недосконалість економічного механізму водокористування і
реалізації водоохоронних заходів; залишковий принцип виділення коштів на природоохоронні цілі,
відсутність зв'язку планових завдань з розмірами шкоди внаслідок
забруднення навколишнього середовища, недостатня їх орієнтація на
кінцеві природоохоронні результати, спрямованість водоохоронних
заходів головним чином на будівництво очисних споруд, а не на
впровадження водозберігаючих технологій у суспільному виробництві; недостатня ефективність існуючої системи управління охороною
та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості
нормативно-правової бази і організаційної структури управління,
відсутності автоматизованої системи моніторингу екологічного стану
водних об'єктів басейну Дніпра, якості питної води і стічних вод у
системах водопостачання і водовідведення населених пунктів і
господарських об'єктів та достатнього природоохоронного контролю
за використанням водних об'єктів.
Прийняття і реалізація Програми дає можливість створити
необхідні передумови для ефективного розв'язання перелічених
головних проблем шляхом поліпшення екологічного стану басейну
Дніпра та удосконалення водозабезпечення.
Для досягнення основної мети Програми передбачається
розробити і реалізувати проекти та заходи за такими пріоритетними
напрямами: охорона поверхневих і підземних вод від забруднення; екологічно безпечне використання водних ресурсів; відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану
річок та здійснення заходів щодо боротьби із шкідливою дією вод; удосконалення системи управління охороною та використанням
водних ресурсів.
Взаємопов'язані комплекси заходів за пріоритетними напрямами
переслідують такі цілі: зменшення антропогенного навантаження на водні об'єкти; досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів
і водних ресурсів для задоволення господарських потреб
суспільства; забезпечення екологічно стійкого функціонування водного
об'єкта як елемента природного середовища із збереженням
властивості водних екосистем відновлювати якість води; створення ефективної структури управління і механізмів
екологічного регулювання охорони та використання водних ресурсів.
Особлива роль при цьому відводиться: впровадженню басейнового принципу управління
водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів; поліпшенню якості питної води; зменшенню впливу радіоактивного забруднення.
Виконання завдань і заходів щодо реалізації Програми
гарантуватиме населенню, яке проживає на території басейну Дніпра,
право на екологічну безпеку у використанні як поверхневих, так і
підземних вод.
V. ЕТАПИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ
І СТРОКИ ЇХ ВИКОНАННЯ
Розв'язання накопичених протягом тривалого часу екологічних
проблем у басейні Дніпра потребує значних фінансових ресурсів,
основним джерелом яких залишаються державний і місцеві бюджети та
кошти підприємств усіх форм власності. З огляду на обмеженість
фінансування природоохоронних заходів та життєву необхідність
оздоровлення головного річкового басейну України передбачається
розроблення плану практичної реалізації заходів Програми. Для
раціонального використання коштів необхідно визначити пріоритетні
завдання та відпрацювати ефективні, економічно вигідні рішення і
етапи їх реалізації.
З цією метою здійснюється класифікація проблем за ступенем їх
важливості (погіршення здоров'я населення в результаті низької
якості водних ресурсів, істотне погіршення стану або небезпека
заподіяння непоправної шкоди екосистемі), а також класифікація
природоохоронних дій для визначення необхідних обсягів
капіталовкладень та їх екологічної ефективності (з наданням
пріоритету заходам із значним еколого-економічним ефектом, які
придатні до поетапної реалізації, забезпечені необхідною проектною
документацією, передпроектними дослідженнями тощо).
Розроблення конкретних заходів і розподіл коштів на їх
практичну реалізацію здійснюються не тільки за галузевою, а й за
цільовою ознакою.
У першу чергу передбачається виконання заходів, які не
потребують значних капітальних затрат, а саме: підвищення загальної культури виробництва; суворе дотримання технологічних норм споживання і
використання водних ресурсів; підтримання у належному стані діючих водоохоронних споруд; запобігання аварійним ситуаціям; забезпечення своєчасного прибирання сміття та очищення
забудованих територій, суворого контролю з боку природоохоронних
органів за станом забудованих територій міст; дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних
смуг та водоохоронних зон; контроль за зберіганням та використанням органічних і
мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів
тощо з метою запобігання їх виносу у водні об'єкти.
Визначення пріоритетних цілей та засобів їх досягнення
проведено згідно з двома етапами екологічного оздоровлення басейну
Дніпра.
Перший етап (до 2000 року) - поліпшення екологічної ситуації
за рахунок стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та
виснаження водних об'єктів, створення нормативно-правових,
організаційних та економічних передумов переходу до екологічно
безпечного використання водних об'єктів.
Головними завданнями цього етапу є: обмеження шкідливого впливу найбільш небезпечних
забруднювачів водних джерел басейну Дніпра, припинення скидання
забруднених комунальних стічних вод, забезпечення очищення стічних
вод відповідно до проектних параметрів очисних споруд; зменшення водоспоживання на основі раціонального
водокористування з урахуванням структурної перебудови
господарства, технологічної модернізації та реконструкції
промислового і аграрного виробництв, комунального господарства; завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг
усіх водойм басейну; подальше вдосконалення нормативно-правової та
еколого-економічної баз безпечного користування водними об'єктами
і охорони їх від забруднення; поліпшення системи управління водокористуванням, охороною вод
та відтворенням водних ресурсів відповідно до напрямів
екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води; удосконалення економічного механізму реалізації водоохоронної
діяльності; впровадження басейнового принципу управління
водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів; удосконалення системи моніторингу екологічного стану басейну
Дніпра шляхом розвитку відомчих мереж та служб, створення на базі
Мінекобезпеки центру узагальнення баз даних про екологічний стан
басейну Дніпра; розроблення і прийняття спільно з Російською Федерацією та
Республікою Білорусь міждержавної угоди про використання і охорону
вод у басейні Дніпра, забезпечення плідного міжнародного
співробітництва; розроблення і впровадження програм екологічної освіти та
виховання.
На першому етапі необхідно зробити акцент на стабілізацію і
зменшення скидання забруднюючих речовин з міських очисних споруд,
зменшення надходження забруднень від промислових об'єктів,
тваринницьких комплексів і ферм та сільських населених пунктів, з
урбанізованих територій, будівництво недорогих споруд з осадження
завислих речовин на системах зливової каналізації великих міст,
через які надходить більша частина біогенних забруднень.
Протягом першого етапу передбачається проведення
науково-дослідних, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних
робіт на виконання заходів, розроблених відповідно до визначених
напрямів дій.
Другий етап (до 2010 року) - завершення реалізації
широкомасштабних заходів щодо повного припинення скидання
забруднюючих речовин у межах встановлених нормативів. Якщо
аналогічні заходи проводитимуться у верхів'ях басейну (Російська
Федерація, Республіка Білорусь), слід очікувати можливого
доведення параметрів якості водних об'єктів басейну Дніпра до
нормативів культурно-побутового і рибогосподарського призначення,
які гарантуватимуть екологічну безпеку життєдіяльності населення
та досягнення балансу між рівнями шкідливого впливу на водні
об'єкти і їх спроможністю до відновлення.
Головними завданнями цього етапу є: сприяння структурній перебудові економіки на засадах сталого
еколого-економічного розвитку; екологізація суспільного виробництва; приведення виробничих процесів у промисловості, сільському та
комунальному господарствах у відповідність з екологічними
вимогами, нормативами та стандартами; водоохоронні дії в населених пунктах, на господарських
об'єктах, сільськогосподарських угіддях, в результаті реалізації
яких використання водних об'єктів у басейні Дніпра буде екологічно
безпечнішим; впровадження науково обгрунтованих технологій водоохоронної
діяльності в зонах впливу Чорнобильської АЕС, що забезпечить
скидання і знешкодження поверхневих та фільтраційних вод, які
містять радіонукліди, відповідно до нормативів радіаційної
безпеки; загальне екологічне оздоровлення водотоків і водоймищ
внаслідок реалізації широкомасштабних заходів у водозбірних
басейнах, забезпечення нормативів якості поверхневих вод; розроблення та впровадження екологічних стандартів межі
стійкості екосистеми басейну Дніпра до антропогенних навантажень і
визначення на їх основі параметрів збалансованості процесів
використання та відтворення водних ресурсів для постійного і
стабільного економічного розвитку територій басейну; удосконалення системи еколого-економічного регулювання
діяльності господарського комплексу в басейні Дніпра з метою
відновлення природних властивостей водних об'єктів, створення умов
для компетентного управління використанням водних ресурсів і
розвитком продуктивних сил; створення автоматизованої системи оцінки екологічних
ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні об'єкти; розроблення і впровадження автоматизованих технологій
управління використанням водних ресурсів та продуктивних сил; здійснення організаційної, технічної, інформаційної
інтеграції у світову спільноту у сфері водоохоронної діяльності.
Протягом другого етапу триватиме здійснення
науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та
будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання намічених
Програмою заходів.
VI. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ І КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
ЗА ОСНОВНИМИ НАПРЯМАМИ ДІЙ,
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЇХ ВИКОНАННЯ
1. Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення Стратегічна мета - досягнення екологічно безпечного
використання водних ресурсів, що гарантуватиме екологічну безпеку
водних об'єктів, у тому числі у разі виникнення техногенних
аварій, та створить передумови для визначення сукупності чинників
необхідної рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси
басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення. Основні цілі: зниження вмісту у водних об'єктах басейну Дніпра біогенних
речовин, нафтопродуктів, пестицидів, іонів важких металів,
радіонуклідів та інших шкідливих речовин; припинення засмічення водних об'єктів; удосконалення нормативно-правової та еколого-економічної бази
з метою поліпшення якісного стану водних об'єктів; удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю
забруднення поверхневих і підземних вод, розроблення та введення в
дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма
стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод із створенням
відповідної інформаційної бази даних.
Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: 1) упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах
житлово-комунального господарства Довгострокові цілі: повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та
недостатньо очищених стічних вод комунального господарства; забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод
установленим нормативам та стандартам. Проміжні цілі: припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх
обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний
стан водойм; забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод
проектним параметрам очисних споруд.
У цій Програмі враховано передбачені Державною програмою
водопостачання та каналізування населених пунктів України на
1996-2000 роки, розробленою відповідно до Постанови Верховної Ради
України "Про епідемічну ситуацію у зв'язку з розповсюдженням
холери" ( 168/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,
N 40, ст.369), та Програмою розвитку водопровідно-каналізаційного
господарства України заходи щодо широкомасштабного будівництва і
реконструкції очисних споруд (каналізаційних мереж, насосних
станцій тощо) міст, селищ міського типу та сільських населених
пунктів, військових містечок та гарнізонів, інфекційних лікарень
(відділень).
В основу формування Програми покладено такі завдання: ліквідація диспропорцій між потужностями водопроводів та
потужностями каналізації з метою підвищення ефективності роботи
очисних споруд; завершення будівництва об'єктів високого ступеня будівельної
готовності та введення їх у дію; пріоритетне спрямування державних капіталовкладень на
здійснення заходів щодо запобігання надходженню у водні об'єкти
басейну неочищених стічних вод; розв'язання проблеми зменшення обсягів осадів, що утворюються
на очисних спорудах каналізації за рахунок ширшого впровадження
технології їх механічного зневоднення; заміна аварійних каналізаційних мереж та спрацьованого
обладнання очисних станцій; усунення вторинного бактеріального забруднення водойм за
рахунок будівництва та введення в дію очисних споруд інфекційних
лікарень.
З метою підвищення рівня експлуатації очисних споруд
передбачається: підтримка на державному рівні розроблення та впровадження
сучасних технологій очищення стічних вод; запобігання надходженню на комунальні очисні споруди
неочищених і недостатньо очищених промислових стічних вод,
створення умов для ефективного контролю за їх надходженням; розроблення і впровадження дієвих заходів щодо посилення
контролю за забрудненням поверхневих та підземних вод комунальними
підприємствами;
2) упорядкування існуючого водовідведення на господарських
об'єктах Довгострокові цілі: повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та
недостатньо очищених стічних вод господарських об'єктів; забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод
установленим нормативам та стандартам із застосуванням найкращих
існуючих технологій. Проміжні цілі: припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх
обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний
стан водойм; забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод
проектним параметрам очисних споруд.
Будівництво (реконструкція) очисних споруд на господарських
об'єктах потребує підтримки на державному рівні в комплексі
заходів щодо структурної перебудови економіки.
Для упорядкування існуючого водовідведення на господарських
об'єктах передбачається: застосування економічних та адміністративних засобів
регулювання і стимулювання будівництва та реконструкції очисних
споруд на промислових підприємствах за рахунок власних коштів та
інших джерел фінансування; розроблення і впровадження сучасних методів переробки та
утилізації відходів очисних споруд; посилення контролю за достовірністю інформації про скидання
зворотних вод; розроблення і впровадження системи ідентифікації порушників
умов скидання промислових стічних вод до міської каналізації; сприяння оснащенню виробничих об'єктів засобами емісійного
моніторингу за скиданням стічних вод; удосконалення контролю за попереднім очищенням виробничих
стічних вод; проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.
Для запобігання забрудненню водних об'єктів та підземних вод
інфільтраційними водами накопичувачів промислових відходів
(особливо токсичних) та міських звалищ, нафтопродуктами,
отрутохімікатами тощо необхідно реалізувати природоохоронні заходи
на особливо небезпечних накопичувачах відходів та стоків
підприємств, підпорядкованих Мінпрому.
З метою забезпечення проведення цілеспрямованої екологічної
політики щодо накопичувачів промислових відходів та стоків
передбачається: інвентаризація накопичувачів промислових відходів та стоків; удосконалення нормативно-правової документації щодо
проектування, будівництва та експлуатації накопичувачів
промислових відходів та стоків; систематичне проведення інспекцій стану промислових
гідроспоруд; проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.
Система аналогічних заходів має бути розроблена та
впроваджена і щодо накопичувачів комунальних відходів та
територій, забруднених нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо;
3) упорядкування існуючого водовідведення на
сільськогосподарських угіддях Довгострокові цілі: подальший розвиток землеробства у басейні Дніпра шляхом
дотримання екологічної рівноваги в сільськогосподарському
виробництві та досягнення протиерозійної стійкості агроландшафтів; повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених стоків
від підприємств інтенсивного тваринництва. Проміжні цілі: забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого
стоку із сільгоспугідь; припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх
обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний
стан водойм.
Агротехнічні та водоохоронні заходи на сільгоспугіддях
басейну підготовлені Держкомземом з урахуванням вимог регіональних
програм захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів
деградації земель, розроблених відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 7 травня 1993 року N 334 ( 334-93-п ) "Про
першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної
реформи".
Програмою передбачається: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (валів
земляних, канав, терас, доріг, лотків-перепадів, водоскидів,
загат, протиерозійних ставків - накопичувачів твердого стоку
тощо); агротехнічні протиерозійні заходи (щілювання ріллі,
безполицевий обробіток грунту); рекультивація порушених земель; консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі
(способом залуження та залісення); впровадження перспективних гідротехнічних заходів щодо
знешкодження колекторно-дренажного стоку та будівництва
біоінженерних споруд.
Запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами
підприємств інтенсивного тваринництва досягається шляхом: будівництва гноєнакопичувальних ємкостей; переходу на підстилкове утримання тварин тощо.
Здійснення зазначених заходів після проведення відповідних
робіт щодо їх науково-дослідного, нормативно-правового та
методичного забезпечення повинно передбачатися регіональними та
місцевими екологічними програмами із залученням коштів підприємств
та інших джерел фінансування.
З метою забезпечення заходів щодо упорядкування існуючого
водовідведення на сільськогосподарських угіддях передбачається: удосконалення відповідної нормативно-правової документації; проведення організаційно-технічних заходів (забезпечення
контролю за зберіганням та використанням) щодо запобігання виносу
в водні об'єкти органічних та мінеральних добрив, отрутохімікатів,
детергентів, нафтопродуктів тощо; посилення контролю і підвищення відповідальності за порушення
правил зберігання, використання та втрати у природному середовищі
хімічних засобів захисту рослин та добрив; проведення спеціальних досліджень за забрудненням водних
об'єктів від дифузних джерел, пов'язаних з поверхневим змивом із
сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів і ферм;
4) упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих
територіях Довгострокові цілі: повне припинення скидання в водні об'єкти неочищених
поверхневих стічних вод на територіях міст та селищ міського типу. Проміжні цілі: припинення засмічення водних об'єктів; припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх
обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний
стан водойм. З метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведення
на урбанізованих територіях передбачається: перебудова системи водовідведення, обладнання мережі дощової
каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових
водах; посилення контролю з боку природоохоронних органів за станом
поверхні забудованих територій міст та своєчасним прибиранням
сміття; створення під час реконструкції та забудови міст нових мереж
дощової каналізації та їх спрямування до очисних споруд; розроблення і впровадження відповідної нормативно-правової
документації; розроблення і введення в дію системи оцінки діючих очисних
споруд та обліку міських зливових стоків із створенням відповідної
інформаційної бази даних;
5) забезпечення екологічно безпечного функціонування
Дніпровського каскаду водосховищ Довгострокові та проміжні цілі: підвищення рівня екологічно безпечного функціонування
водосховищ; поліпшення санітарно-гігієнічного становища найбільш
екологічно вразливих ділянок водосховищ; забезпечення необхідних інженерно-технічних умов
господарської діяльності та проживання населення на окремих
ділянках берегової зони, запобігання ризику небезпечних
геологічних процесів внаслідок експлуатації водосховищ; зменшення антропогенної евтрофікації водосховищ; створення умов для відтворення та охорони біологічних
ресурсів; забезпечення наукового обгрунтування оптимального режиму
експлуатації водосховищ та екологічної регламентації режимів
попусків.
Створення необхідних інженерно-технічних умов для
господарської діяльності та проживання населення
(берегоукріплення, заходи боротьби з підтопленням прилеглих
територій, будівництво захисних дамб тощо), зменшення
антропогенної евтрофікації водосховищ, створення водоохоронних та
на окремих ділянках акваторії і берегової зони заповідних зон з
відповідним облаштуванням та режимом використання забезпечується
виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації
Програми. Крім того, з метою поліпшення санітарного стану та
збільшення рибних запасів водосховищ передбачається розширення
обсягів вирощування та вселення до водосховищ риб, які харчуються
переважно річковими рослинами, здійснення інших природоохоронних
заходів згідно з програмою "Дніпрориба", розробленою Мінрибгоспом
та об'єднанням "Укррибгосп", та відповідним науково-дослідним
забезпеченням.
Здійснення інших природоохоронних заходів щодо реалізації
Програми (відокремлення мілководдя або відродження
проточно-острівної системи, заходи щодо запобігання вторинному
забрудненню вод донними відкладами Дніпра та водосховищ),
спрямованих на поліпшення екологічного стану водосховищ, повинно
реалізовуватися з урахуванням екологічних особливостей як самих
водосховищ, так і заплав Дніпра, тільки після проведення комплексу
науково-дослідницьких та проектних робіт і експериментальних
досліджень. З метою забезпечення виконання заходів щодо реалізації
Програми передбачається коригування Правил експлуатації водосховищ
Дніпровського каскаду;
6) запобігання забрудненню підземних вод Довгострокові цілі: стан підземних вод (як за якістю, так і за кількістю)
контролюється таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне
використання відповідними галузями господарства з гарантуванням
сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього
природного середовища (рослинності, ландшафту тощо). Проміжні цілі: запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно
несприятливих районах. Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх
забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних
горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за
іншими напрямами реалізації Програми. З метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається: розроблення і введення в дію системи ідентифікації та
удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами
забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної
бази даних; створення системи управління якістю підземних вод; дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні
води, їх захищеності, якісного стану; організація системи моніторингу.
2. Екологічно безпечне використання водних ресурсів Стратегічна мета - забезпечення у процесі використання водних
ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими,
раціональне використання поверхневих та підземних вод, широке
впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного
господарства. Основні цілі: скорочення обсягів водоспоживання із впровадженням сучасних
водозберігаючих технологій; зменшення витрат води і скидання забруднених стічних вод за
рахунок удосконалення технологічних процесів у металургійній,
коксохімічній, гірничодобувній та інших галузях промисловості; скорочення використання свіжої води промисловістю за рахунок
мінералізованих підземних і шахтних вод; використання в промисловості оборотної і повторно-послідовно
використовуваної води на рівні 90-92 відсотків загального обсягу
води, що споживається промисловими підприємствами.
Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: 1) екосистемне регулювання потреб водоспоживання З метою забезпечення екосистемного регулювання охорони водних
джерел і водоспоживання передбачається: розроблення басейнової системи використання і охорони вод,
водогосподарських балансів; удосконалення схеми управління режимом використання водних
джерел з розробленням і впровадженням методів оптимізації
структури та пріоритетів водокористування шляхом запровадження
його поетапного територіально-пооб'єктного ліцензування та
регламентації; розроблення і впровадження методів регулювання розміщення,
розвитку і структури господарських об'єктів з пріоритетним
врахуванням умов їх водозабезпечення та стійкості екосистеми до
антропогенного навантаження; подальше удосконалення нормативів екологічної безпеки
водокористування; розроблення і впровадження більш раціональних нормативів
водокористування в населених пунктах, на господарських об'єктах,
сільськогосподарських угіддях; проведення інвентаризації заборів води об'єктами
господарської діяльності; удосконалення системи обліку та контролю за використанням
водних ресурсів; стимулювання забезпечення водою виробничих потреб за рахунок
доочищених стічних вод населених пунктів, мінералізованих
підземних і шахтних вод, повторного використання промислових
стічних вод після відповідної підготовки тощо; стимулювання розроблення і впровадження ефективних
технологічних схем знесолення високомінералізованих стічних вод.
2) упорядкування і підвищення технічного і технологічного
рівнів спеціального водокористування Здійснення заходів повинно забезпечуватися: виконанням природоохоронних планів, розроблених об'єктами
господарювання, а також галузевих науково-технічних та
інвестиційних, регіональних та місцевих екологічних програм; забезпеченням обліку використання вод; виконанням Програми поетапного оснащення житлового фонду
засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії
на 1995-2000 роки ( 947-95-п ); підвищенням надійності систем водопостачання питної вод;
3) впровадження мало- і безводних технологій, повторного
використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем
виробничого водопостачання Здійснення заходів передбачає: підтримку на державному рівні (за рахунок надання державних
кредитів, стимулювання залучення власних коштів тощо) будівництва
та реконструкції споруд виробничого водопостачання підприємств
гірничодобувної та хімічної галузей промисловості в комплексі
заходів щодо їх структурної перебудови; будівництво та реконструкцію споруд виробничого
водопостачання об'єктів господарювання; впровадження водозберігаючих технологій у сільському
господарстві (краплинне та інші види зрошення); впровадження екологічного аудиту з метою оцінки впливу
виробничих технологій на водні об'єкти та розробки способів їх
удосконалення.
3. Відродження та підтримання сприятливого гідрологічного
стану річок та заходи боротьби зі шкідливою дією вод Стратегічна мета - поліпшення загального екологічного стану
водних об'єктів басейну Дніпра, яке забезпечить стійке
функціонування природних екосистем і гармонійний розвиток
господарських комплексів у його басейні. Основні цілі: відновлення малих річок та основних притоків Дніпра шляхом
створення водоохоронних зон та прибережних смуг, розчищення та
упорядкування поряд з відповідними заходами водовідведення в їх
водозбірних басейнах; поліпшення гідрологічного, морфологічного і гідрохімічного
режиму водоймищ та водотоків з метою створення умов для
збалансованого розвитку біоти та їх сталого використання; сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та
рослинності у водних об'єктах; сприяння формуванню таких властивостей русла річок, берегів і
прибережних смуг та зон, які забезпечували б можливість розвитку
саморегулюючих біоценозів; збереження водовідтворювальної здатності ландшафтів,
оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги
природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення
угідь різних типів у водозбірних басейнах річок.
Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: 1) створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних
смуг забезпечення виконання робіт, пов'язаних із створенням та
упорядкуванням водоохоронних зон і прибережних смуг; відновлення рослинного покриву на берегах водних об'єктів; підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних
зон та прибережних смуг;
2) роботи на річках та водних об'єктах відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму
та санітарного стану річок; берегоукріплення;
3) здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та
гідротехнічних протиерозійних заходів З метою припинення негативних процесів на водозборах річок та
комплексного впровадження грунтозахисної контурно-меліоративної
системи землеробства передбачається виконання заходів відповідно
до Концепції розвитку землеробства України на період до 2005 року
(постанова Ради Міністрів Української РСР від 8 травня 1990 року
N 107) ( 107-90-п ), а саме: впровадження грунтозахисної системи землеробства з
контурно-меліоративною організацією території водозбору; залуження сильно еродованих орних земель з переведенням їх до
складу поліпшених сіножатей; створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних
землях; вилучення із сільськогосподарського обороту непродуктивних
земель під залісення тощо; будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;
4) запобігання шкідливій дії вод (будівництво гідротехнічних
споруд, захисних дамб тощо) Заходи розроблені і здійснюватимуться відповідно до
Комплексної програми проведення протипаводкових заходів на
1994-2000 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня
1994 року N 37) ( 37-94-п ).
З метою забезпечення заходів, спрямованих на відродження та
підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та боротьбу із
шкідливою дією вод, Програмою передбачається: розроблення і впровадження критеріїв оцінки водності річок та
інших водних об'єктів, їх сучасного і прогнозного стану з метою
забезпечення екологічно безпечного використання; забезпечення контролю за дотриманням законодавства про режим
використання прибережних смуг та водоохоронних зон; розроблення і впровадження в басейні Дніпра ефективної
системи контролю за дотриманням правил користування водними
об'єктами, режиму водоохоронних зон та прибережних смуг; завершення екологічної паспортизації малих річок та інших
водних об'єктів відповідно до розпорядження Ради Міністрів
Української РСР від 18 грудня 1987 року N 658 із створенням
відповідної інформаційної бази даних; удосконалення системи моніторингу та контролю за станом
водних об'єктів, водоохоронних зон та прибережних смуг, зон
санітарної охорони тощо;
5) роботи з удосконалення мережі природно-заповідного фонду Мета: збереження цілісної єдиної екосистеми басейну Дніпра; забезпечення охорони біологічного та географічного
різноманіття, сприяння підтриманню екологічної стійкості
екосистеми та структури природних комплексів; відновлення та підтримання водоохоронних, відтворювальних та
інших функцій екосистеми, відродження джерел, що дають початок
річкам. Програмою передбачається проведення заходів відповідно до
Постанови Верховної Ради України "Про Програму перспективного
розвитку заповідної справи в Україні" ( 177/94-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1994 р., N 48, ст. 430), а саме: розширення мережі природно-заповідного фонду в басейні
Дніпра, його упорядкування та утримання; розроблення і впровадження системи еталонних територій для
здійснення фонового екологічного моніторингу на базі мережі
природно-заповідного фонду басейну; проведення науково-дослідницьких робіт, пов'язаних із
створенням і веденням кадастру територій та об'єктів
природно-заповідного фонду в басейні Дніпра.
4. Впровадження басейнового принципу управління
водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів Основні цілі: удосконалення системи управління водокористуванням, охороною
вод та відтворенням водних ресурсів; впровадження принципів поліпшення екологічного стану водних
об'єктів на основі басейнового підходу, на засадах якого
розроблятимуться і впроваджуватимуться водоохоронні програми
регіонів, областей, окремих населених пунктів. Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: розроблення засад та проектування організаційної структури і
функціональних схем управління у басейні; розроблення і затвердження Положення про басейновий принцип
управління водокористуванням і охороною вод, відтворенням водних
ресурсів та екологічним оздоровленням водних об'єктів; підготовка інших нормативних актів, що забезпечують
реалізацію басейнового принципу управління; розроблення нормативно-методичної бази еколого-інвестиційної
діяльності і функціонування управлінської інфраструктури у
басейні; впровадження взаємоузгодженої нормативно-методичної бази
системи обліку, моніторингу та контролю за водокористуванням,
охороною вод та відтворенням водних ресурсів у басейні; створення (проектування, відповідна організація тощо)
басейнової геоінформаційної системи з банком
еколого-водогосподарської інформації.
5. Поліпшення якості питної води Завдання якісного водопостачання питної води на території
басейну Дніпра полягає насамперед у забезпеченні якісного стану
поверхневих та підземних водних об'єктів.
Ефективність заходів щодо якісного забезпечення питною водою
визначатиметься насамперед обсягами та ефективністю водоохоронних
заходів щодо зменшення та нейтралізації негативного антропогенного
навантаження на водні джерела, а не тільки розвитком систем
водопостачання та забезпеченням відповідної якісної
водопідготовки.
Стратегічна мета - забезпечення якісного стану поверхневих та
підземних об'єктів як джерел питного водопостачання, забезпечення
в достатньому обсязі населення якісною питною водою. Основні цілі: удосконалення системи забезпечення населення якісною питною
водою; зменшення непродуктивних витрат та вторинного забруднення
води в мережах водопостачання; вирішення питань забезпечення сільського населення якісною
питною водою в місцевостях, де вона не відповідає вимогам
стандарту. Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: розвиток та створення нових систем водозабезпечення в містах,
селищах міського типу, військових містечках та гарнізонах, у
сільській місцевості; реконструкція аварійних мереж водопостачання із заміною
спрацьованого обладнання; поліпшення рівня водопідготовки в системах комунального та
відомчого водопостачання шляхом введення в експлуатацію нових
технологій водоочищення та знезараження питної води; забезпечення балансу потужностей об'єктів водопостачання та
потужностей очисних споруд стічних вод і каналізаційних мереж у
місцях їх будівництва.
Реалізацію заходів Програми щодо поліпшення якості питної
води необхідно здійснювати одночасно з виконанням інших заходів і
програм, а саме: Національної програми забезпечення населення України якісною
питною водою, якою передбачається: забезпечення систем водопостачання населених пунктів
устаткуванням і реагентами для поліпшення якості питної води; удосконалення галузевої системи моніторингу якості питної
води; перехід на використання альтернативних джерел постачання
населення якісною питною водою з урахуванням регіональних
особливостей (визначення можливостей і обсягів впровадження
інфільтраційних водозаборів у басейні Дніпра, застосування
індивідуальних та локальних пристроїв для доочищення питної води,
виробництво води в пляшках і пакетах тощо); удосконалення економічних і правових засад функціонування
водопровідного господарства; програма поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку
та регулювання споживання води і теплової енергії на 1995-2000
роки ( 947-95-п ), якою передбачається впровадження приладів
обліку споживання питної води з метою її раціонального
використання; розроблення проекту Закону України про питну воду та введення
його в дію з метою нормативного забезпечення взаємовідносин між
власниками комунальних споруд, виробниками послуг та їх
споживачами.
6. Зменшення впливу радіоактивного забруднення Стратегічна мета - зменшення впливу радіоактивного
забруднення на стан водних об'єктів басейну Дніпра. Основні цілі: локалізація забруднених радіонуклідами поверхневих вод
ближньої зони Чорнобильської АЕС та перехоплення поверхневих
змивів з території Білорусі, зменшення винесення у водні об'єкти
радіонуклідів, недопущення радіоактивного забруднення грунтових та
підземних вод із свердловин і колодязів, які не експлуатуються; впровадження науково обгрунтованої технології водоохоронної
діяльності в зонах впливу ЧАЕС та для запобігання іншим випадкам
радіаційного забруднення водних систем.
Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації: продовження робіт з ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС щодо запобігання забрудненню водних об'єктів
радіоактивними речовинами відповідно до проекту Національної
програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та Схеми
водоохоронних заходів від радіаційного забруднення поверхневих та
підземних вод у зоні відчуження ЧАЕС, якими передбачено здійснення
інженерних водоохоронних заходів у зоні ЧАЕС, зокрема: проведення русловирівнювальних і берегозакріплювальних робіт
на Прип'яті; недопущення радіоактивного забруднення грунтових та підземних
вод із свердловин та колодязів, які не експлуатуються; спорудження дамби на правобережній заплаві Прип'яті; здійснення комплексу заходів на польдерній лівобережній
системі "Прип'ятська" в зоні відчуження ЧАЕС; розроблення і впровадження науково обгрунтованих технологій
водоохоронної діяльності в зоні впливу ЧАЕС.
З метою забезпечення реалізації заходів щодо зменшення впливу
радіоактивного забруднення передбачається: удосконалення методології прогнозування радіаційного стану
водних об'єктів; розроблення і впровадження сучасних методів очищення водних
об'єктів від радіоактивного забруднення; удосконалення системи моніторингу радіоактивного забруднення.
Реалізація запропонованих заходів у повному обсязі дасть
змогу зробити використання водних об'єктів басейну Дніпра
екологічно безпечним, що буде запорукою припинення погіршення
екологічного стану річок і водоймищ і формування стійких тенденцій
до поліпшення якості води в них і відповідно якості питної води.
VII. НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ
З метою вирішення завдань та науково-технічного обгрунтування
конкретних природоохоронних заходів Програми доцільно розширити
масштаби робіт щодо їх науково-дослідницького,
нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення
системи моніторингу, створення басейнової інформаційної системи
екологічного менеджменту тощо.
Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та
заходів Програми має здійснюватися під управлінням Мінекобезпеки
установами заінтересованих міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади з відповідною координацією з боку
провідних організацій за напрямами: упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах
житлово-комунального господарства - Держжитлокомунгоспу,
Національної академії наук; упорядкування існуючого водовідведення на господарських
об'єктах - Мінпрому та інших галузевих міністерств, а також
Національної академії наук; упорядкування існуючого водовідведення на
сільськогосподарських угіддях - Мінсільгосппроду, Держкомзему; упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих
територіях - Держкоммістобудування; забезпечення екологічно безпечного функціонування водосховищ
Дніпровського каскаду - Держводгоспу, Мінекобезпеки, Національної
академії наук, Держкомгідромету, Міненерго; запобігання забрудненню підземних вод - Держкомгеології,
Національної академії наук, Мінекобезпеки; екологічно безпечне використання водних ресурсів
(упорядкування та підвищення технічного і технологічного рівня
спеціального водокористування; впровадження мало- і безводних
технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих
(безстічних) систем виробничого водопостачання) - Мінекобезпеки,
Національної академії наук, Мінпрому та інших галузевих
міністерств; відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану
річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод - Держводгоспу,
Мінлісгоспу, Мінекобезпеки, Національної академії наук; впровадження басейнового принципу управління
водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів -
Мінекобезпеки, Держводгоспу; поліпшення якості питної води - Держжитлокомунгоспу, МОЗ,
Національної академії наук; зменшення впливу радіоактивного забруднення - Міністерства з
питань надзвичайних ситуацій, Мінекобезпеки, Держкомгідромету.
З метою узгодження зазначених напрямів досліджень, визначення
термінів, виконавців, обсягів та джерел фінансування має бути
розроблена комплексна програма науково-дослідних робіт з
екологічного відродження басейну Дніпра за участю
науково-дослідних інститутів та наукових центрів Мінекобезпеки,
Національної академії наук, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу,
Держкомгідромету, Держкомгеології та інших.
Для забезпечення державних органів управління систематичною
та оперативною інформацією про стан навколишнього природного
середовища, прогнозами щодо його змін та розроблення на цій основі
науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних
рішень передбачається всебічна підтримка заходів, спрямованих на
розвиток системи екологічного моніторингу та інформаційної системи
екологічного менеджменту в басейні Дніпра з виділенням відповідних
фінансових ресурсів, технічним та кадровим забезпеченням.
На основі систематичних даних державної системи спостережень
та відповідних наукових досліджень буде підготовлено наукову
доповідь та щорічники, присвячені екологічному стану басейну
Дніпра.
VIII. ОРІЄНТОВНІ РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОГРАМИ ТА ДЖЕРЕЛА ЇЇ ФІНАНСУВАННЯ
Екологічне оздоровлення басейну Дніпра повинно здійснюватися
як на основі виконання цієї Програми, так і державних галузевих,
регіональних та місцевих екологічних програм, за рахунок коштів
обласних та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних
можливостей господарських органів усіх форм власності.
Враховуючи необхідність визначення повного комплексу заходів
екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води для визначення їх ефективності та врахування в
проектах річних планів розвитку народного господарства з
дотриманням басейнового принципу планування та управління
відповідно до Водного кодексу України ( 213/95-ВР ), до Програми
включено заходи затверджених або розроблених програм в обсягах,
віднесених до басейну Дніпра, а саме: Державної програми водопостачання та каналізування населених
пунктів України, розробленої відповідно до Постанови Верховної
Ради України "Про епідемічну ситуацію у зв'язку з розповсюдженням
холери" ( 168/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,
N 40, ст. 369) та Програми розвитку водопровідно-каналізаційного
господарства України; Комплексної програми проведення протипаводкових заходів на
1994-2000 роки ( 37-94-п ); Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні
( 177/94-ВР ); програми "Дніпрориба", розробленої Мінрибгоспом та
об'єднанням "Укррибгосп"; розроблених Держкомземом згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 7 травня 1993 року N 334 ( 334-93-п ) "Про
першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної
реформи" агротехнічних та водоохоронних заходів на сільгоспугіддях
басейну, якими передбачається виконання належного обсягу робіт з
будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд на водозбірних
площах басейну за рахунок коштів державного бюджету. Інші
агротехнічні протиерозійні заходи (щілювання ріллі, безполицевий
обробіток грунту), рекультивація порушених земель, консервація
еродованої і техногенно забрудненої ріллі тощо виконуватимуться
переважно власними силами господарств та інших землекористувачів.
Зважаючи на те, що запобігання або зменшення шкідливого
впливу виробництва на стан водних об'єктів є невід'ємною складовою
частиною технологічного процесу, з урахуванням його досконалості
та екологічної спрямованості, необхідно забезпечити
взаємоузгодженість управління природоохоронною та господарською
діяльністю. У зв'язку з цим передбачається: стимулювати включення водоохоронних та водозберігаючих
заходів до загальних програм розвитку галузей виробництва, що
сприятиме зменшенню обсягів сукупних витрат; забезпечити врахування стратегії Програми у прийнятті рішень
щодо розвитку галузей господарства, у розробленні природоохоронних
заходів, що необхідно вжити на окремих об'єктах - забруднювачах
поверхневих та підземних вод.
Згідно з проектом Національної програми розвитку
гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року
передбачається повністю припинити скидання промисловими
підприємствами галузі забруднених стоків до річок та водойм шляхом
проведення модернізації металургійного виробництва з впровадженням
новітніх високопродуктивних та екологічно чистих технологій.
Проте впровадження нових технологій, що потребує великих
капіталовкладень і значних затрат часу, не гарантує поліпшення
екологічного стану підприємств у разі зриву робіт із впровадження
цих технологій, більше того, може бути причиною погіршення
екологічної ситуації. У зв'язку з цим Програмою за погодженням з
Мінпромом передбачаються заходи щодо розширення або реконструкції
діючих очисних споруд та інших водоохоронних об'єктів на
промислових підприємствах. З огляду на викладене необхідно більш
зважено підходити до підготовки пропозицій про формування
переліків найважливіших природоохоронних об'єктів під час
розроблення проектів планів на відповідні роки з наданням
пріоритету комплексним заходам щодо реконструкції підприємств.
Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних
об'єктів стічними водами підприємств тваринництва шляхом
будівництва гноєнакопичувальних ємностей та переходу на
підстилкове утримання тварин тощо після проведення відповідних
робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та методичного
забезпечення повинно передбачатись регіональними та місцевими
екологічними програмами із залученням коштів підприємств та інших
джерел фінансування.
Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних
об'єктів зливовими водами міст шляхом перебудови системи
водовідведення та обладнання мережі дощової каналізації спорудами
уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах після проведення
відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та
методичного забезпечення повинно передбачатися регіональними та
місцевими екологічними програмами.
Показники вартості першочергових заходів на розрахунковий
період до 2000 року та до 2010 року визначені за цінами 1996 року
згідно з наданими Мінекобезпеки відповідними органами виконавчої
влади матеріалами - переліками необхідних для будівництва
природоохоронних об'єктів на промислових та інших підприємствах, у
населених пунктах, на річках і водоймах.
Загалом на виконання завдань Національної програми
екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості
питної води орієнтовно необхідно 4190,6 млн. грн. (за цінами 1996
року), у тому числі на: будівництво та реконструкцію споруд і мереж водопостачання і
каналізування міст, селищ міського типу, сільських населених
пунктів, військових містечок і гарнізонів, інфекційних лікарень
(каналізація) - 1380,37 млн. грн; виконання комплексу водоохоронних заходів на промислових
підприємствах міністерств і інших центральних органів виконавчої
влади - 912,52 млн. грн; реалізацію водоохоронних заходів на річках і водоймищах -
837,9 млн. грн; виконання водоохоронних та грунтозахисних заходів на
водозбірних площах басейну - 903,72 млн. грн; збереження та розвиток природно-заповідного фонду -
41,01 млн. грн; науково-технічне забезпечення заходів та резервні кошти
Програми - 115,79 млн. грн.
Загальні показники вартості зазначених заходів за основними
напрямами з наведенням фізичних обсягів робіт або потужності
об'єктів на розрахунковий розвиток викладені в таблицях 1 і 2
додатку 1. Показники вартості та обсяги робіт по областях
наведено в додатку 2 (таблиці 1-15). Перелік невідкладних
природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну
Дніпра наведено у додатку 3.
Слід зазначити, що кошти на виконання Програми нерівномірно
розподілені за роками її реалізації у зв'язку з внесенням до неї
заходів Державної програми водопостачання та каналізування
населених пунктів України (в обсягах, віднесених до басейну
Дніпра), цільові показники та обсяги фінансування якої розраховані
до 2000 року і узгоджені з відповідними органами виконавчої влади.
З огляду на те, що виконання запланованих заходів не відповідає
повною мірою економічним можливостям регіонів та держави в цілому,
передбачається з 2000 року коригування зазначеного напряму
Програми з урахуванням обсягів реалізації Державної програми
водопостачання та каналізування населених пунктів України та
внесенням до неї додаткових заходів, якщо це буде необхідно.
Обсяги капіталовкладень на виконання природоохоронних заходів
на господарських об'єктах можуть уточнюватися згідно з цілями
Програми щодо повного припинення скидання до водних об'єктів
неочищених та недостатньо очищених стічних вод та з відповідним
залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.
Важливою умовою реалізації завдань Програми є фінансове
забезпечення виконання природоохоронних заходів, передбачених
відповідними постановами та розпорядженнями Верховної Ради України
та Кабінету Міністрів України, щодо: робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, з метою запобігання забрудненню водних
об'єктів радіоактивними речовинами відповідно до Схеми
водоохоронних заходів від радіаційного забруднення поверхневих та
підземних вод в зоні відчуження ЧАЕС та інших природоохоронних
заходів проекту Національної програми мінімізації наслідків
Чорнобильської катастрофи; завершення екологічної паспортизації малих річок та інших
водних об'єктів відповідно до розпорядження Уряду України від 18
грудня 1987 року N 658 із створенням відповідної інформаційної
бази даних.
Необхідною умовою реалізації Програми є також прийняття
Урядом та відповідне достатнє фінансування заходів, передбачених: Національною програмою забезпечення населення України якісною
питною водою; Програмою поетапного оснащення житлового фонду засобами
обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на
1995-2000 роки; Державною програмою науково-технічного переоснащення системи
спостережень та базової системи спостережень за забрудненням
навколишнього природного середовища; державними програмами соціально-економічного розвитку
Полісся, Українського Причорномор'я, Придніпров'я.
Таким чином може бути сформовано пакет заходів та
інвестиційних проектів, завдяки виконанню яких розв'язуватимуться
не тільки актуальні галузеві або регіональні проблеми, а й
завдання Програми у межах накреслених нею пріоритетних напрямів,
що матиме велике значення для загального поліпшення екологічного
стану басейну.
Аналіз сучасного стану фінансового забезпечення
природоохоронних заходів у басейні Дніпра свідчить, що в 1995 році
на охорону навколишнього природного середовища було спрямовано
5986 млрд. крб., або 59,86 млн. грн. бюджетних асигнувань, з них
на охорону басейну Дніпра - 1329 млрд. крб. (13,29 млн. грн). З
7484 млрд. крб. (74,84 млн. грн.) централізованих капіталовкладень
на будівництво споруд і мереж водопроводу і каналізації в містах і
селищах міського типу та водоохоронні заходи на промислових
підприємствах на об'єкти в басейні Дніпра припало близько 3000
млрд. крб., або 30 млн. грн. (39,6 відсотка). На потреби охорони
басейну Дніпра виділено 44 млрд. крб. (440 тис. грн.)
позабюджетних природоохоронних фондів усіх рівнів. Всього на
виконання природоохоронних заходів у басейні Дніпра в 1995 році
було спрямовано 4373 млрд. крб. (43,73 млн. грн).
Видатки з Державного бюджету України на 1996 рік по розділу
"Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека"
становлять 95,66 млн. грн. Перелік водоохоронних заходів,
передбачених Програмою, після її затвердження буде визначатися
Мінекобезпеки за участю заінтересованих органів виконавчої влади.
Аналіз витрат на реалізацію завдань Програми показує, що
найбільшими за обсягом (32,9 відсотка вартості всього комплексу
заходів) є витрати на роботи, пов'язані з будівництвом і
реконструкцією споруд та мереж водопостачання і каналізування міст
та населених пунктів.
Такі обсяги капітальних вкладень з урахуванням сучасного
стану економіки перевищують фінансові можливості держави. Тому це
питання повинно вирішуватись цілеспрямовано у межах Державної
програми водопостачання та каналізування населених пунктів України
та Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства
України.
За винятком вищезазначених робіт та завдань щодо спорудження
водоохоронних об'єктів на промислових підприємствах загальний
обсяг витрат за рахунок державного бюджету становить у межах
терміну виконання Програми 1897,71 млн. грн., або в середньому 135
млн. грн. на рік.
За умови щорічного виділення коштів з державного бюджету у
повному обсязі на витрати, що відповідно покриваються за рахунок
надходження плати за використання природних ресурсів, створюється
можливість реалізації інших природоохоронних заходів Програми.
Поліпшення екологічного стану басейну Дніпра дасть змогу
запобігти значним збиткам народному господарству та населенню.
Так, тільки за рахунок збільшення вилову риби у водосховищах
Дніпровського каскаду та на притоках Дніпра і відновлення до 2010
року рибних запасів у водних об'єктах басейну Дніпра та Чорного
моря держава одержить 215 млн. грн. чистого прибутку щорічно. Крім
того, поліпшення якості води у водних об'єктах басейну дасть
можливість заощадити кошти, необхідні на доочищення питної води в
найбільш забруднених і таких, що не відповідають ГОСТу 2874-82
"Вода питна", місцях розташування водозаборів на потреби
населення, значно зменшити поширення хвороб серед населення,
збільшити рекреаційний потенціал Дніпра та його притоків.
Реалізація запропонованих заходів (закріплення берегів
водосховищ Дніпровського каскаду, проведення протиповеневих
заходів, грунтозахисних робіт на території басейну тощо) сприятиме
поліпшенню екологічного стану басейну Дніпра і запобіганню в
значній мірі шкоді, що може бути заподіяна народному господарству
і населенню.
IX. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ
ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ
Реалізація Програми забезпечується за допомогою
цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе: а) законодавчо-правову базу; б) економічний механізм; в) організаційний механізм; г) контроль за виконанням Програми.
1. Законодавчо-правова база Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно: 1) прийняти нові закони: Закон України про питну воду; Закон України про основні напрями державної політики у галузі
охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; 2) внести зміни і доповнення до таких законів: Водного кодексу України; Земельного кодексу України; Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища"; 3) забезпечити впровадження прийнятих та підготувати
нормативно-правові акти щодо: здійснення державного моніторингу вод; стимулювання працівників спеціально уповноважених державних
органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і
контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних
ресурсів; ведення Державного водного кадастру; розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду
та переліку забруднюючих речовин, що нормуються; переліку внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії
судноплавних; визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення
господарської діяльності в них; режиму зон санітарної охорони водних об'єктів; видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові
роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів,
трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням
права або зміною умов спеціального водокористування; переліку промислових ділянок рибогосподарських водних
об'єктів (їх частин); користування землями водного фонду; складання паспортів басейнів річок; встановлення берегових смуг водних шляхів та користування
ними; справляння платежів за спеціальне водокористування та за
користування водами для потреб гідроенергетики і водного
транспорту; погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування; фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну
Дніпра та поліпшення якості питної води за рахунок державного
бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у
відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони
навколишнього природного середовища.
2. Економічний механізм В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ
встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено
економічну відповідальність за забруднення навколишнього
природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюється
цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з
Державного бюджету України по спеціальному розділу "Охорона
навколишнього природного середовища". Сформовано систему
позабюджетних фондів. З метою мобілізації і акумулювання на
добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення
природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів
в екосистемі басейну Дніпра, залучення інвестицій для організації
фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових
еколого-інвестиційних програм і проектів створено Всеукраїнський
державно-громадський благодійний фонд відродження Дніпра.
Підготовлено проекти документів щодо впровадження
екологічного аудиту і страхування, врахування екологічних вимог
під час приватизації державних підприємств, стимулювання
природоохоронних інвестицій і впровадження нових технологій з
інтегрованим економічним ефектом.
Тобто йдеться про створення основ економічного механізму,
здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування
заходів Програми за раціональною організаційною схемою,
взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та
господарської діяльності підприємств, установ та організацій,
спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та
ефективну охорону навколишнього природного середовища.
3. Організаційний механізм На основі визначених Програмою завдань і робіт Мінекобезпеки
щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим
міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та
обласним державним адміністраціям переліку найважливіших
природоохоронних заходів щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення
якості питної води.
Мобілізацію і акумулювання на добровільній основі коштів
підприємств, установ та організацій, добровільних внесків та інших
коштів забезпечує Всеукраїнський державно-громадський благодійний
фонд відродження Дніпра відповідно до свого Положення.
Організаційна робота щодо виконання визначених Програмою
заходів і робіт покладається на Мінекобезпеки та його місцеві
органи з розмежуванням напрямів і видів робіт та джерел
фінансування між спеціально уповноваженими державними органами у
галузі охорони і раціонального використання відповідних природних
ресурсів.
Для скоординованого наукового забезпечення Програми
установами і вченими Національної академії наук, Мінекобезпеки,
інших міністерств і центральних органів виконавчої влади, фондів,
громадських і благодійних організацій засновується
багатопрофільний науковий центр екології і сталого розвитку
басейну Дніпра.
4. Контроль за виконанням Програми Виконання заходів Програми, що фінансуються за рахунок
державного бюджету, контролюється міністерствами і іншими
центральними органами виконавчої влади, яким виділені асигнування
на зазначену мету. Міністерства і інші центральні органи
виконавчої влади несуть відповідальність за встановлення
договірних цін на виконання робіт, що фінансуються з Державного
бюджету України по розділу "Охорона навколишнього природного
середовища та ядерна безпека".
Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади,
відповідальні за виконання природоохоронних заходів, щоквартально
подають Мінекобезпеки, Мінфіну і Мінекономіки інформацію про хід
виконання заходів, передбачених у цьому розділі, та використання
коштів на цю мету за встановленою формою.
Контроль і аналіз виконання завдань Програми, що фінансуються
за рахунок державного бюджету та інших джерел, у тому числі
власних коштів підприємств, позабюджетних екологічних фондів, має
забезпечувати Мінекобезпеки за участю спеціально уповноважених
державних органів у галузі охорони і раціонального використання
відповідних природних ресурсів за напрямами і видами робіт.
X. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
З метою активізації участі України у міжнародному
співробітництві щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра
Програмою передбачається: забезпечення реалізації Програми канадської технічної
допомоги "Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні
(район басейну Дніпра)"; розроблення міждержавної програми екологічного оздоровлення
басейну Дніпра за участю України, Російської Федерації та
Республіки Білорусь і міжнародних організацій; участь у міжнародних програмах та проектах розв'язання
екологічних проблем ліквідації наслідків радіаційного забруднення
Дніпра та його притоків, запобігання забрудненню Чорного моря; укладення міждержавної басейнової угоди між Україною,
Російською Федерацією та Республікою Білорусь з питань
використання та охорони вод у басейні Дніпра; удосконалення організаційної структури управління і ефективне
використання фінансових ресурсів міжнародної допомоги; розвиток міжнародної співпраці у напрямі реалізації
басейнового принципу управління.
XI. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ВИХОВАННЯ
ТА ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ
З метою сприяння розвитку системи екологічної освіти,
інформування і відповідного виховання населення України
передбачається: удосконалення інформації щодо екологічних проблем Дніпра,
підвищення рівня екологічної інформованості громадськості та
ступеня її участі в природоохоронних заходах, забезпечення
розширення конкретної інформації про цілі і завдання Програми; підвищення професійної підготовки відповідних кадрів для
народного господарства, рівня екологічної культури і свідомості
громадян країни щодо екологічно безпечного використання водних
об'єктів і охорони водних джерел; залучення недержавних та громадських організацій до
реалізації екологічної політики; розроблення і реалізація цільового проекту
еколого-економічної підготовки кадрів управління
водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів у
басейні, видання практичних посібників та організація стажування
спеціалістів; розширення можливостей природоохоронних органів та керівників
господарських об'єктів у сфері розроблення та застосування
економічних засобів шляхом здійснення програм професійної
підготовки, обміну інформацією; реалізація проектів подання допомоги господарським об'єктам,
які охоплені регулятивною діяльністю, з боку державних
природоохоронних органів з метою прийняття найбільш оптимальних
природоохоронних рішень; проведення національних конкурсів, фестивалів, виставок та
інших благодійних заходів; висвітлення в засобах масової інформації проблем екологічного
оздоровлення Дніпра, питань бережливого ставлення до природи.

ДОДАТОК 1
Таблиця 1
Зведені показники орієнтовної вартості заходів
щодо екологічного оздоровлення Дніпра та
поліпшення якості питної води на період до 2010 року

( у млн. грн. за цінами 1996 року) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | | У тому числі | | |——————————————————————————————————————— | | | на 1997-2000 роки |————————————————+————————+——————————————————————————————————————— |Органи виконав- |Всього | | У тому числі за рахунок | | чої влади |на 1997-| | | | |2010 ро-| | | | |ки | | | |————————————————+————————+—————————+———————————————————————————+— | | | Всього |держав- |місцево- | інших | | | | |ного бю-|го бюдже-| джерел | | | | | джету | ту |фінансу-| | | | | | | вання | |————————————————+————————+—————————+————————+—————————+————————+— | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 4190,6 2154,52 432,93 1164,68 556,91
у тому числі
I. Обласні дер- 1396,69 1184,18 1029,02 155,16
жавні адмініст-
рації - всього
з них
будівництво і 1178,74 1178,74 1025,5 153,24
реконструкція
споруд та мереж
водопостачання
і каналізування
заходи щодо 201,63 - - - -
упорядкування
водовідведення
на урбанізова-
них територіях
заходи запобі- 16,32 5,44 - 3,52 1,92
гання забруд-
ненню водних
об'єктів стіч-
ними водами
тваринницьких
комплексів
II. Міністерст- 2678,12 937,64 410,83 135,66 391,15
ва, інші цент-
ральні органи
виконавчої
влади - всього
з них
Мінпром 745,4 336,12 86,02 - 250,1
Держнафтогазпром 105,67 105,67 - - 105,67
Мінвуглепром 9,3 9,3 - - 9,3
Мінмашпром 7,83 7,73 4,65 - 3,08
Інші центральні 28 28 5 - 23
органи виконав-
чої влади (Мін-
енерго, Мінсіль-
госппрод,
Держхарчопром)
Держводгосп 690,75 183,56 183,56 - -
Держкомзем 876,62 187,19 56,16 131,03 -
Мінлісгосп 77,8 23,15 18,52 4,63 -
Мінекобезпеки 41,01 28,82 28,82 - -
Держкомгеології 27,1 10,8 10,8 - -
Мінрибгосп 68,64 17,3 17,3 - -
Науково-технічне забезпечення виконання Програми
Усього 80,5 19,5 15,5 - 4
з них
Мінекобезпеки 33,5 7,5 5,96 - 1,54
Держжитлокомун- 22,75 6,75 5,37 - 1,38
госп
Національна 9,25 2,25 2,25 - -
академія наук
Міністерство 5,5 1,5 1,5 - -
охорони здо-
ров'я
Інші центральні 9,5 1,5 1,5 - -
органи виконав-
чої влади
(Держкомгідро-
мет, Держком-
містобудування,
Держкомзем,
Мінсільгосппрод
тощо)
Резервні кошти 35,29 13,2 6,6 - 6,6
Програми (не
враховані окремі
заходи та
об'єкти)
(продовження таблиці) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | У тому числі | | |———————————————————————————————————————————————| | | на 1997-2000 роки | на 2001- | | | | 2010 роки| |————————————————+————————————————————————————————————+——————————| |Органи виконав- | За роками | | | чої влади | | | | | | | | | | | |————————————————+————————————————————————————————————+——————————| | | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |————————————————+————————+————————+—————————+————————+——————————| | 1 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього 527,78 571,16 524,73 530,85 2036,08
у тому числі
I. Обласні дер- 295,35 295,36 296,7 296,77 212,51
жавні адмініст-
рації - всього
з них
будівництво і 294 294 295,34 295,4 -
реконструкція
споруд та мереж
водопостачання
і каналізування
заходи щодо - - - - 201,63
упорядкування
водовідведення
на урбанізова-
них територіях
заходи запобі- 1,35 1,36 1,36 1,37 10,88
гання забруд-
ненню водних
об'єктів стіч-
ними водами
тваринницьких
комплексів
II. Міністерст- 232,43 264,9 217,13 223,18 1740,48
ва, інші цент-
ральні органи
виконавчої
влади - всього
з них
Мінпром 84 84 84,06 84,06 409,28
Держнафтогазпром 52,83 52,84 - - -
Мінвуглепром 4,65 4,65 - - -
Мінмашпром 6,03 1,33 0,35 0,02 0,1
Інші центральні 9,46 6,18 6,18 6,18 -
органи виконав-
чої влади (Мін-
енерго, Мінсіль-
госппрод,
Держхарчопром)
Держводгосп 25,15 49,27 54,16 54,98 507,19
Держкомзем 36,61 45,42 50,13 55,03 689,43
Мінлісгосп 3,87 5,54 6,58 7,16 54,65
Мінекобезпеки 2,82 8,66 8,66 8,68 12,19
Держкомгеології 2,7 2,7 2,7 2,7 16,3
Мінрибгосп 4,31 4,31 4,31 4,37 51,34
Науково-технічне забезпечення виконання Програми
Усього - 6,5 6,5 6,5 61
з них
Мінекобезпеки - 2,5 2,5 2,5 26
Держжитлокомун- - 2,25 2,25 2,25 16
госп
Національна - 0,75 0,75 0,75 7
академія наук
Міністерство - 0,5 0,5 0,5 4
охорони здо-
ров'я
Інші центральні - 0,5 0,5 0,5 8
органи виконав-
чої влади
(Держкомгідро-
мет, Держком-
містобудування,
Держкомзем,
Мінсільгосппрод
тощо)
Резервні кошти - 4,4 4,4 4,4 22,09
Програми (не
враховані окремі
заходи та
об'єкти)

Таблиця 2
Обсяги робіт і фінансування основних завдань та
заходів Програми
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |Код | Назва напрямів, основ-|Провідні орга- | Обсяги робіт, що | | |них завдань та заходів |нізації з нап- |підлягають виконан-| | | |рямів, відпо- | ню | | | |відальні вико- | | | | |навці окремих | | | | |заходів та ос- | | | | |новних завдань | | | | | | | |————+———————————————————————+———————————————+———————————————————+ | | | |Одиниця |Всього на| | | | |виміру |1997-2010| | | | | | роки | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього для басейну Дніпра
1. Якість та охорона по-
верхневих і підземних
вод
1.1 Упорядкування існуючо-
го водовідведення на
об'єктах житлово-кому-
нального господарства
1.1.1 Будівництво (реконс- обласні та тис.куб. 950,1
трукція) очисних спо- Київська м на добу
руд (каналізаційних міська дер- км 787,9
мереж, насосних стан- жавні адмі-
цій тощо) у містах, міністрації
селищах міського типу Міністерство
та сільських населених з питань
пунктах, військових надзвичайних
містечках та гарнізо- ситуацій
нах, інфекційних лі- Мінпром
карнях (відділеннях) - Мінвуглепром
усього
з них
у містах та селищах тис.куб. 933,6
міського типу м на добу
км 375 у сільських населених км 400 пунктах
у військових містечках тис.куб. 16,5 та гарнізонах м на добу
км 11,9 у інфекційних лікарнях км 1 (відділеннях)
1.2 Упорядкування існуючо-
го водовідведення на
господарських об'єктах

1.2.1 Будівництво (реконс- Мінпром тис.куб. 676,8
трукція) очисних спо- Мінмашпром м на добу
руд промислових підп- Мінвуглепром
риємств Міненерго
Мінсільгосп-
прод
Держхарчо-
пром
Держнафто-
газпром

1.2.2 Запобігання забруднен- Мінпром
ню водних об'єктів ін-
фільтраційними водами
накопичувачів промис-
лових відходів (особ-
ливо токсичних) та
міських звалищ, наф-
топродуктами, отруто-
хімікатами тощо
інші органи за раху-
виконавчої нок ре-
влади зервних
коштів
Програ-
ми
1.3 Упорядкування існуючо-
го водовідведення з
сільськогосподарських
угідь

1.3.1 Агротехнічні та водо-
охоронні заходи на
сільгоспугіддях
будівництво протиеро- Держкомзем зійних гідротехнічних споруд
агротехнічні протиеро- виконуються тис.га 5148,62 зійні заходи (щілюван- власними си- ня ріллі, безполицевий лами госпо- обробіток грунту) дарств та
окремих зем-
лекористува-
чів рекультивація поруше- га 20180 них земель
консервація еродованої -"- га 1396230 і техногенно забрудне- ної ріллі (залуження, залісення)
створення водоохоронних _"_ га лісових насаджень 32780
1.3.2 Запобігання забруднен- обласні дер-
ню водних об'єктів жавні адмі-
стічними водами тва- ністрації
ринницьких комплексів
будівництво гноєнако- -"- тис. куб. м 60,925 пичувальних ємностей на добу

перехід на підстилкове -"- -"- 36,367 утримання тварин
1.4 Упорядкування існуючо- обласні та
го водовідведення на Київська
урбанізованих терито- міська дер-
ріях жавні адмі-
ністрації
1.4.1 Перебудова системи во- км 1027
довідведення
1.4.2 Обладнання мережі до- -"- тис.куб. 3650
щової каналізації спо- м
рудами уловлювання
засмічуючих речовин у
зливових водах
1.5 Забезпечення екологіч-
но безпечного функціо-
нування водосховищ
Дніпровського каскаду
1.5.1 Берегоукріплення, за- забез-
ходи боротьби з під- печує-
топленням прилеглих ться
територій, будівництво викона-
захисних дамб тощо нням
заходів
за ін-
шими
напря-
мами
1.5.2 Заходи зменшення
антропогенної евтрофі-
кації водосховищ
1.5.3 Створення водоохорон-
них і на окремих ді-
лянках акваторії та
берегової зони запо-
відних зон
1.5.4 Природоохоронні заходи
на мілководді водосхо-
вищ
заходи збільшення риб- Мінрибгосп
них запасів водосховищ
1.6 Запобігання забруднен-
ню підземних вод
1.6.1 Заходи охорони підзем- забез-
них вод і ліквідації печує-
джерел їх забруднення ться
викона-
нням
заходів
за ін-
шими
напря-
мами
1.6.2 Забезпечення заходів Держкомгеології
охорони підземних вод
(організація моніто-
рингу та досліджень)
2. Екологічно безпечне
використання водних
ресурсів
2.2 Упорядкування і підви-
щення технічного і
технологічного рівня
спеціального водоко-
ристування
2.2.1 Забезпечення обліку відпо-
використання вод відно до
Програ-
ми пое-
тапного
оснащен-
ня жит-
лового
фонду
засоба-
ми облі-
ку та
регулю-
вання
спожи-
вання
води і
тепло-
вої
енергії
на
1995-
2000
роки
2.3 Впровадження мало- і
безводних технологій,
повторного використан-
ня стічних вод, замк-
нутих (безстічних)
систем виробничого во-
допостачання
2.3.1 Будівництво та реконс- Мінпром тис.куб 981,5
трукція споруд оборот- Мінмашпром м на
ного виробничого водо- Мінвуглепром добу
постачання об'єктів Міненерго
господарювання Мінсільгосп-
прод
Держхарчопром
Держнафтогаз-
пром
3. Відродження та підтри-
мання сприятливого
гідрологічного стану
річок та заходи бо-
ротьби із шкідливою
дією вод
3.1 Створення та упорядку- Держводгосп
вання водоохоронних
зон та прибережних
смуг
3.1.1 Забезпечення виконання
робіт, пов'язаних із
створенням та упоряд-
куванням водоохоронних
зон і прибережних смуг
3.2 Роботи на річках та
водних об'єктах
3.2.1 Регулювання русел, Держводгосп км 1280
відновлення і підтри-
мання сприятливого
гідрологічного режиму
та санітарного стану
річок
3.2.2 Берегоукріплення Держводгосп км 123
3.3 Здійснення агротехніч-
них, агролісомеліора-
тивних та гідротехніч-
них протиерозійних за-
ходів
3.3.1 Будівництво протиеро- -"- га 2473167
зійних гідротехнічних
споруд у комплексі з
водоохоронними та
грунтозахисними захо-
дами
3.3.2 Створення захисних лі- Мінлісгосп га 77800
сонасаджень на ерозій-
но небезпечних землях,
у тому числі у водо-
охоронних зонах
3.4 Запобігання шкідливій
дії вод
3.4.1 Будівництво гідротех- шт. 154
нічних споруд
3.4.2 Будівництво захисних км 189
протипаводкових дамб
3.5 Роботи, пов'язані з
удосконаленням мережі
природно-заповідного
фонду басейну
3.5.1 Розширення, облашту- Мінекобезпеки га 771393
вання та утримання ме-
режі природно-заповід-
ного фонду в басейні
Дніпра
4. Впровадження басейно- за раху-
вого принципу управ- нок ре- ління водокористуван- зервних ням, охороною вод та коштів відтворенням водних Програ- ресурсів ми
5. Поліпшення якості пит-
ної води
5.1 Будівництво (реконс- тис.куб. 1298,4
трукція) систем водо- м на добу
забезпечення в містах, км 2603,2
селищах міського типу,
військових містечках
та гарнізонах, сільсь-
кій місцевості, усього
з них
у містах та селищах тис.куб. 1264,1 міського типу м на добу
км 537,6
у сільській місцевості км 2000
у військових містечках тис.куб. 34,3 та гарнізонах м на добу
км 65,5
6. Зменшення впливу
радіоактивного забруд-
нення
6.1 Заходи щодо поперед- відпо-
ження забруднення відно до водних об'єктів радіо- Схеми активними речовинами водоохо-
ронних
заходів
від ра-
діацій-
ного
забруд-
нення
поверх-
невих
та під-
земних
вод у
зоні
відчу-
ження
ЧАЕС
6.1.1 Інженерні водоохоронні забез-
заходи в зоні ЧАЕС печує-
ться русловирівнювальні та викона- берегозакріплювальні нням роботи на Прип'яті заходів
відпо- недопущення радіоак- відно до тивних речовин у грун- проекту тові та підземні води Націона- із свердловин та коло- льної дязів, які не експлуа- програми туються мінімі-
зації одамбування правобе- наслід- режної заплави Прип'я- ків Чор- ті нобиль-
ської здійснення комплексу катаст- заходів на польдерній рофи лівобережній системі "Прип'ятська" в зоні відчуження ЧАЕС
Науково-технічне за- безпечення та резервні кошти Програми

(продовження таблиці) —————————————————————————————————————————————————————————————————— |Код | Назва напрямів, основ-| Обсяги фінансування за етапами | | |них завдань та заходів |виконання та взаємозв'язок з іншими| | | | програмами (у млн.грн. за цінами | | | | 1996 року) | |————+———————————————————————+———————————————————————————————————| | | |Всього на |1997-2000 | 2001-2010 | | | |1997-2010 | роки | роки | | | | роки | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Усього для басейну 4190,6 2154,5 2036,08 Дніпра
1. Якість та охорона по-
верхневих і підземних
вод
1.1 Упорядкування існуючо-
го водовідведення на
об'єктах житлово-кому-
нального господарства
1.1.1 Будівництво (реконс- 760,7 760,7 -
трукція) очисних спо-
руд (каналізаційних
мереж, насосних стан-
цій тощо) у містах,
селищах міського типу
та сільських населених
пунктах, військових
містечках та гарнізо-
нах, інфекційних лі-
карнях (відділеннях) -
усього
з них
у містах та селищах 449,73 449,73 - міського типу
у сільських населених 56 56 - пунктах
у військових містечках 182,55 182,55 - та гарнізонах
у інфекційних лікарнях 72,42 72,42 (відділеннях)

1.2 Упорядкування існуючо-
го водовідведення на
господарських об'єктах

1.2.1 Будівництво (реконс- 317,34 202,93 114,41
трукція) очисних спо-
руд промислових підп-
риємств
1.2.2 Запобігання забруднен- 337,69 189,49 148,2
ню водних об'єктів ін-
фільтраційними водами
накопичувачів промис-
лових відходів (особ-
ливо токсичних) та
міських звалищ, наф-
топродуктами, отруто-
хімікатами тощо
за рахунок резервних коштів Про-
грами
1.3 Упорядкування існуючо-
го водовідведення з
сільськогосподарських
угідь
1.3.1 Агротехнічні та водо-
охоронні заходи на
сільгоспугіддях
будівництво протиеро- 876,62 187,19 689,43 зійних гідротехнічних споруд
агротехнічні протиеро- зійні заходи (щілюван- ня ріллі, безполицевий обробіток грунту)
рекультивація поруше- них земель
консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі (залуження, залісення)
створення водоохоронних лісових насаджень
1.3.2 Запобігання забруднен- 16,32 5,44 10,88
ню водних об'єктів
стічними водами тва-
ринницьких комплексів
будівництво гноєнако- 7,58 пичувальних ємностей
перехід на підстилкове 8,74 утримання тварин
1.4 Упорядкування існуючо- 201,63 201,63
го водовідведення на
урбанізованих терито-
ріях
1.4.1 Перебудова системи во- 175,05 175,05
довідведення
1.4.2 Обладнання мережі до- 26,58 26,58
щової каналізації спо-
рудами уловлювання
засмічуючих речовин у
зливових водах
1.5 Забезпечення екологіч-
но безпечного функціо-
нування водосховищ
Дніпровського каскаду
1.5.1 Берегоукріплення, за- забезпечується виконанням заходів
ходи боротьби з під- за іншими напрямами
топленням прилеглих
територій, будівництво
захисних дамб тощо
1.5.2 Заходи зменшення -"-
антропогенної евтрофі-
кації водосховищ
1.5.3 Створення водоохорон- -"-
них і на окремих ді-
лянках акваторії та
берегової зони запо-
відних зон
1.5.4 Природоохоронні заходи
на мілководді водосхо-
вищ
заходи збільшення риб- 68,64 17,3 51,34
них запасів водосховищ
1.6 Запобігання забруднен-
ню підземних вод
1.6.1 Заходи охорони підзем- забезпечується виконанням заходів
них вод і ліквідації за іншими напрямами
джерел їх забруднення
1.6.2 Забезпечення заходів 27,1 10,8 16,3
охорони підземних вод
(організація моніто-
рингу та досліджень)
2. Екологічно безпечне
використання водних
ресурсів
2.2 Упорядкування і підви-
щення технічного і
технологічного рівня
спеціального водоко-
ристування
2.2.1 Забезпечення обліку відповідно до Програми поетапно-
використання вод го оснащення житлового фонду за-
собами обліку та регулювання
споживання води і теплової енер-
гії на 1995-2000 роки
2.3 Впровадження мало- і
безводних технологій,
повторного використан-
ня стічних вод, замк-
нутих (безстічних)
систем виробничого во-
допостачання
2.3.1 Будівництво та реконс- 241,17 94,40 146,77
трукція споруд оборот-
ного виробничого водо-
постачання об'єктів
господарювання
3. Відродження та підтри-
мання сприятливого
гідрологічного стану
річок та заходи бо-
ротьби із шкідливою
дією вод
3.1 Створення та упорядку-
вання водоохоронних
зон та прибережних
смуг
3.1.1 Забезпечення виконання
робіт, пов'язаних із
створенням та упоряд-
куванням водоохоронних
зон і прибережних смуг
3.2 Роботи на річках та
водних об'єктах
3.2.1 Регулювання русел, 182,06 43,86 138,2
відновлення і підтри-
мання сприятливого
гідрологічного режиму
та санітарного стану
річок
3.2.2 Берегоукріплення 163,14 49,79 113,35
3.3 Здійснення агротехніч-
них, агролісомеліора-
тивних та гідротехніч-
них протиерозійних за-
ходів
3.3.1 Будівництво протиеро- 12,5 4,24 8,26
зійних гідротехнічних
споруд у комплексі з
водоохоронними та
грунтозахисними захо-
дами
3.3.2 Створення захисних лі- 77,8 23,15 54,65
сонасаджень на ерозій-
но небезпечних землях,
у тому числі у водо-
охоронних зонах
3.4 Запобігання шкідливій
дії вод
3.4.1 Будівництво гідротех- 231,16 59,7 171,46
нічних споруд
3.4.2 Будівництво захисних 101,89 25,97 75,92
протипаводкових дамб
3.5 Роботи, пов'язані з
удосконаленням мережі
природно-заповідного
фонду басейну
3.5.1 Розширення, облашту- 41,01 28,82 12,19
вання та утримання ме-
режі природно-заповід-
ного фонду в басейні
Дніпра
4. Впровадження басейно- за рахунок резервних коштів Про-
вого принципу управ- грами
ління водокористуван-
ням, охороною вод та
відтворенням водних
ресурсів
5. Поліпшення якості пит-
ної води
5.1 Будівництво (реконс- 418,04 418,04 -
трукція) систем водо-
забезпечення в містах,
селищах міського типу,
військових містечках
та гарнізонах, сільсь-
кій місцевості, усього
з них
у містах та селищах 200,33 200,33 - міського типу
у сільській місцевості 200 200 -
у військових містечках 17,71 17,71 - та гарнізонах
6. Зменшення впливу
радіоактивного забруд-
нення
6.1 Заходи щодо поперед- відповідно до Схеми водоохорон-
ження забруднення них заходів від радіаційного
водних об'єктів радіо- забруднення поверхневих та під-
активними речовинами земних вод у зоні відчуження
ЧАЕС
6.1.1 Інженерні водоохоронні забезпечується виконанням заходів
заходи в зоні ЧАЕС відповідно до проекту Національної
програми мінімізації наслідків
Чорнобильської катастрофи
русловирівнювальні і берегозакріплювальні роботи на Прип'яті
недопущення радіоак- тивних речовин у грун- тові та підземні води із свердловин та коло- дязів, які не експлуа- туються
одамбування правобе- режної заплави Прип'я- ті
здійснення комплексу заходів на польдерній лівобережній системі "Прип'ятська" в зоні відчуження ЧАЕС

Науково-технічне за- 115,79 32,7 83,09 безпечення та резервні кошти Програми

ДОДАТОК 2
Заходи
щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра
та поліпшення якості питної води
Таблиця 1
Будівництво (реконструкція) систем водопостачання і
каналізації в містах та селищах міського типу
на період до 2000 року
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Потужності |Обсяги фінансува-| | | | ння (у млн.грн. | | | | за цінами 1996 | | | | року | |————————————————————————+—————————————————————+ | | Області | тис.куб. | км | | | | м на | | | | | добу | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька, всього - 0,27
у тому числі
каналізація 1 - 0,27
Волинська, всього 2,36
у тому числі
водопостачання 24,1 16,9 1,26
каналізація 0,7 12 1,1
Дніпропетровська, всього 138,95
у тому числі
водопостачання - 22,4 14
каналізація 310 49 124,95
Донецька, всього 28,72
у тому числі
водопостачання 300 51,8 10,22
каналізація 75 27 28,5
Житомирська, всього 4,6
у тому числі
водопостачання - - -
каналізація 13,9 34 4,6
Запорізька, всього 130
у тому числі
водопостачання 400 254,1 74,4
каналізація 64,8 39 55,6
Київська, всього 23,6
у тому числі
водопостачання - - -
каналізація 24,5 65,8 23,6
Кіровоградська, всього 10,2
у тому числі
водопостачання 7 5,5 5,23
каналізація 90 - 4,97
Луганська, всього 15,2
у тому числі
водопостачання - 18,5 15,2
Миколаївська, всього 48,135
у тому числі
водопостачання 240 48 14,225
каналізація - - 33,91
Полтавська, всього 13,61
у тому числі
водопостачання - - -
каналізація 66,6 21 13,61
Рівненська, всього 10,902
у тому числі
водопостачання 2,2 16 2
каналізація 14,2 34 8,902
Сумська, всього 7,3
у тому числі
водопостачання 10 - 1,9
каналізація 7 - 5,4
Тернопільська, всього 8
у тому числі
водопостачання 2,5 - 1
каналізація 4,5 - 7
Харківська, всього 18,704
у тому числі
водопостачання - 34 9,5
каналізація 100 - 9,204
Херсонська, всього 37,437
у тому числі
водопостачання 100 17 19,82
каналізація 35,5 18,8 17,617
Хмельницька, всього 16,96
у тому числі
водопостачання 38,3 36,3 10,78
каналізація 2,7 - 6,18
Черкаська, всього 74,277
у тому числі
водопостачання 93 - 12,627
каналізація 62,2 29,9 61,65
Чернігівська, всього 23,744
у тому числі
водопостачання 47 17,1 1,344
каналізація 25 - 22,4
м. Київ, всього 37
у тому числі
водопостачання - - 12
каналізація - 19,5 25
Всього у басейні Дніпра 650,065
у тому числі
водопостачання 1264,1 537,6 200,332
каналізація 933,6 375 449,733

Таблиця 2
Обсяги фінансування будівництва протиерозійних
гідротехнічних споруд
(у млн. грн. за цінами 1996 року) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Роки | | |———————————————————————————————| | Області | 1997- | 2001- | Всього | | | 2000 | 2010 | 1997- | | | | | 2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 1,57 5,7 7,27
Волинська 7,59 27,2 34,79
Дніпропетровська 21,72 96,8 118,52
Донецька 7,64 27,39 35,03
Житомирська 17,21 61,6 78,81
Запорізька 8,61 30,8 39,41
Київська 17,87 64,02 81,89
Кіровоградська 3,39 12,1 15,49
Львівська 2,7 9,68 12,38
Миколаївська 1,47 5,28 6,75
Полтавська 19,66 70,4 90,06
Рівненська 8,59 30,8 39,39
Сумська 24,56 88 112,56
Тернопільська 9,45 33,86 43,31
Харківська 6,02 21,56 27,58
Херсонська 13,52 48,4 61,92
Хмельницька 3,44 12,28 15,72
Черкаська 10,33 36,96 47,29
Чернігівська 1,85 6,6 8,45
Усього 187,19 689,43 876,62

Таблиця 3
Середньорічні обсяги агротехнічних протиерозійних
заходів
(тисяч гектарів) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Безполицевий | Щілювання ріллі | | | обробіток грунту | | | |—————————————————————+—————————————————————| | Області | роки | роки | | |—————————————————————+—————————————————————| | |1997-2000 |2001-2010 |1997-2000 |2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 9,7 35 9,29 62,09
Волинська 97,66 181,22 28,76 54,01
Дніпропетровська 831,7 1119,95 93,15 128,05
Донецька 37,97 105,83 37,89 111,56
Житомирська 38,15 435,5 53,7 96,95
Запорізька 505,42 606,73 72,85 56,28
Київська 149,31 202,64 86,62 112,72
Кіровоградська 53,38 80 45,48 58,3
Львівська 0,99 1,84 4,91 11,88
Миколаївська 34,57 57,03 57,61 72,55
Полтавська 340,28 327,6 93,05 104,45
Рівненська 207,93 291,85 73,83 110,15
Сумська 66,65 85,75 485,33 690,1
Тернопільська 127,87 55,5 81,07 66,12
Харківська 132,34 181,07 176,3 277,69
Херсонська 623,5 1317,8 86,45 216,65
Хмельницька 53,55 101,42 35,51 121,74
Черкаська 146,56 208,92 110,05 130,8
Чернігівська 137,13 274,6 100,75 232,45
Усього 3594,66 5770,25 1732,6 2714,54

Таблиця 4
Площа порушених земель, яка підлягає рекультивації
(тисяч гектарів) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | Області | Роки | | |—————————————————————————————————| | | 1997-2000 | 2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 0,04 0,18
Волинська 2,28 4,09
Дніпропетровська 4,9 15
Донецька 0,7 1,8
Житомирська 2,7 7,5
Запорізька 0,56 0,98
Київська 1,16 4,37
Кіровоградська 0,08 0,44
Львівська 0,08 0,26
Миколаївська 0,04 0,15
Полтавська 0,8 3,6
Рівненська 1,6 5,2
Сумська 1,2 3,2
Тернопільська 0,44 1,65
Харківська 0,16 0,52
Херсонська 1,2 3,2
Хмельницька 0,32 1,12
Черкаська 0,32 1,24
Чернігівська 1,9 5,2
Усього 20,48 59,7

Таблиця 5
Площа еродованої і техногенно забрудненої ріллі,
яка підлягає консервації
(тисяч гектарів) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Всього | У тому числі шляхом | | |—————————————+———————————————————————————————| | Області | | залуження | залісення | | | |———————————————————————————————| | | роки | роки | | |—————————————+———————————————————————————————| | |1997- | 2001-| 1997- | 2001- | 1997- | 2001- | | |2000 | 2010 | 2000 | 2010 | 2000 | 2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 0,32 4,4 0,3 2,4 0,02 2
Волинська 15,7 55,6 15,6 35,3 0,1 20,3
Дніпропетровська 153,4 194 152,4 108,6 1 85,4
Донецька 1,95 8 1,5 6,2 0,45 1,8
Житомирська 6,2 29,6 3,2 - 3 29,6
Запорізька 66,8 111,2 65,4 108,5 1,4 2,7
Київська 10,94 65,5 9 36 1,94 29,5
Кіровоградська 5,31 2,1 4,4 - 0,91 2,1
Львівська 0,5 1,02 0,5 1 - 0,02
Миколаївська 1,64 2,1 1,6 2,1 0,04 -
Полтавська 169,5 93,2 168,5 - 1 93,2
Рівненська 50,9 72,9 48,5 24,2 2,4 48,7
Сумська 56,1 2,1 54,9 - 1,2 2,1
Тернопільська 10,6 29,4 10,6 25,4 - 4
Харківська 1,7 8,4 1,3 4 0,4 4,4
Херсонська 25,88 7 25,8 - 0,08 7
Хмельницька 16,24 9,2 16 8,2 0,24 1
Черкаська 6,63 21,4 6,4 12,8 0,23 8,6
Чернігівська 33,2 45,6 32,3 28,4 0,9 17,2
Усього 633,51 762,72 618,2 403,1 15,31 359,62

Таблиця 6
Обсяги створення водоохоронних лісових насаджень
(тисяч гектарів) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | Області | Роки | | |———————————————————————————————————| | | 1997-2000 | 2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 0,07 0,07
Волинська 0,95
Дніпропетровська 4 11
Донецька 0,3
Житомирська 1
Запорізька 2,1 3,5
Київська 0,97 0,97
Кіровоградська 0,1
Львівська 0,05
Миколаївська 0,25 0,65
Полтавська 1
Рівненська 1
Сумська 1 1
Харківська 0,2 0,8
Хмельницька 0,4
Черкаська 0,4
Чернігівська 1
Усього 10,04 22,74

Таблиця 7
Обсяги робіт і фінансування заходів запобігання
забрудненню водних об'єктів стічними водами
тваринницьких комплексів у 1997-2010 роках
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Будівництво |Перехід на підстилкове | | |гноєнакопичувальних | утримання тварин | | | ємностей | | | |——————————————————————+————————————————————————| | Області |Об'єм |Орієнтовна |Об'єм |Орієнтовна | | |ємностей, |вартість, |ємностей, |вартість, | | |тис. куб. |у млн. |тис. куб. |у млн. грн. | | |м на добу |грн. за |м на добу |за цінами | | | |цінами | |1996 року | | | |1996 року | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 1,075 0,13 0,627 0,13
Волинська 10,627 1,32 6,112 1,07
Дніпропетровська 7,238 0,9 4,371 1,33
Донецька 0,474 0,06 0,283 0,08
Житомирська 18,456 2,3 10,608 1,96
Запорізька 2,223 0,28 1,32 0,34
Київська 2,574 0,32 1,647 0,74
Кіровоградська 6,041 0,75 3,502 0,69
Львівська 0,13 0,02 0,082 0,03
Миколаївська 0,097 0,01 0,055 0,01
Полтавська 1,841 0,23 0,866 0,3
Рівненська 0,182 0,02 0,127 0,08
Сумська 3,874 0,48 2,351 0,75
Тернопільська 0,273 0,03 0,165 0,06
Харківська 1,42 0,18 0,877 0,32
Херсонська 1,088 0,14 1,386 0,28
Хмельницька 1,778 0,22 1,046 0,25
Черкаська 0,861 0,11 0,532 0,19
Чернігівська 0,673 0,08 0,41 0,13
Усього 60,925 7,58 36,367 8,74

Таблиця 8
Обсяги робіт і фінансування заходів щодо упорядкування
існуючого водовідведення на урбанізованих територіях
у 1997-2010 роках
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Обладнання мережі дощо- | Перебудови системи | | |вої каналізації спору- | водовідведення | | |дами уловлювання засмі- | | | |чуючих речовин у зливо- | | | |вих водах | | | Області |————————————————————————+——————————————————————| | | Ємність |Орієнтовна |Протяжність|Орієнтовна| | | споруд, |вартість ро-| мереж во- |вартість | | | тис.куб. |біт у млн. |довідведен-|робіт у | | | м на добу |грн. за ці- | ня, кіло- |млн. грн. | | | | нами 1996 | метрів |за цінами | | | | року | | 1996 року| —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 15 0,1 - -
Волинська 180 1,33 46 4,11
Дніпропетровська 685 5,1 192 48,19
Донецька 55 0,41 16 2,7
Житомирська 320 2,15 75 8,78
Запорізька 215 1,59 45 18,51
м. Київ 400 2,96 150 35,54
Київська 300 2,22 82 5,17
Кіровоградська 80 0,59 24 2,67
Миколаївська 5 0,03 - -
Полтавська 270 2,11 82 10,53
Рівненська 160 1,18 50 4,47
Сумська 370 2,59 98 10,81
Тернопільська 20 0,02 - -
Херсонська 115 0,85 33 7,72
Хмельницька 80 0,59 28 0,87
Черкаська 170 1,26 55 8,05
Чернігівська 210 1,5 51 6,93
Усього 3650 26,58 1027 175,05

Таблиця 9
Обсяги робіт і фінансування заходів
щодо відновлення та підтримання
сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Протяжність | Обсяги фінансування, у млн. грн. | | |річок, на | за цінами 1996 року | | |яких перед- | | | Області |бачено вико-| | | |нання робіт,| | | |кілометрів | | | | |——————————————————————————————————| | | | роки | | | |——————————————————————————————————| | | |1997-2000 | 2001-2010 | Всього | | | | | | 1997-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 96 2,68 6,25 8,93
Волинська 320 2,06 8,85 10,91
Дніпропетровська 292 4,75 11,71 16,46
Донецька 14 1,33 3,96 5,29
Житомирська 58 5 8,8 13,8
Запорізька 30 2,09 5,28 7,37
Київська 95 1,26 7,73 8,99
Кіровоградська 10 0,39 5,28 5,67
Полтавська 55 1,53 10,04 11,57
Рівненська 22 2,68 8,98 11,66
Сумська 3 1,34 7,04 8,38
Тернопільська 9 4,45 4,93 9,38
Харківська 12 1,55 2,55 4,1
Херсонська 4 1,09 5,28 6,37
Хмельницька 20 0,8 10,13 10,93
Черкаська 122 3,77 7,81 11,58
Чернігівська 28 1,41 5,98 7,39
Дніпровське 60 5,68 17,6 23,28
басейнове
водогосподарське
об'єднання
Усього 1250 43,86 138,2 182,06

Таблиця 10
Обсяги робіт і фінансування заходів щодо
берегоукріплення річок та водних об'єктів
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Протяжність | Обсяги фінансування у млн. грн. | | |річок та | за цінами 1996 року | | |водних об'є-| | | Області |ктів, які | | | |підлягають | | | |берегоукріп-| | | |ленню, |——————————————————————————————————| | |кілометрів | роки | | | |——————————————————————————————————| | | |1997-2000 | 2001-2010 | Всього | | | | | | 1997-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Волинська 21 6,04 16,63 22,67
Дніпропетровська 12 3,58 8,85 12,43
Житомирська 5 1,05 9,51 10,56
Київська 10 0,95 12,41 13,36
Кіровоградська 16 3,92 7,92 11,84
Полтавська 6 3,28 7,92 11,2
Херсонська 10 2,03 7,74 9,77
Черкаська 4 1 6,04 7,04
Чернігівська 14 5,46 14,43 19,89
Дніпровське 25 22,48 21,9 44,38
басейнове
водогосподарське
об'єднання
Усього 123 49,79 113,35 163,14

Таблиця 11
Обсяги робіт і фінансування водоохоронних та грунтозахисних
заходів
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Площа зе- | Обсяги фінансування у млн. грн. | | |мель, на | за цінами 1996 року | | |яких перед- | | | Області |бачено про- | | | |ведення ро- | | | |біт, гекта- | | | |рів |——————————————————————————————————| | | | роки | | | |——————————————————————————————————| | | |1997-2000 | 2001-2010 | Всього | | | | | | 1997-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 24126 0,03 0,07 0,1
Волинська 183670 0,3 0,59 0,89
Дніпропетровська 445180 0,52 1,09 1,61
Донецька - 0,01 0,02 0,03
Житомирська 185110 0,29 0,59 0,88
Запорізька 113000 0,2 0,4 0,6
Київська 343790 0,49 0,99 1,48
Кіровоградська - 0,09 0,18 0,27
Полтавська 284065 0,32 0,64 0,96
Рівненська - 0,25 0,57 0,82
Сумська 198910 0,3 0,59 0,89
Тернопільська 92800 0,2 0,35 0,55
Харківська 113201 0,25 0,42 0,67
Херсонська 72915 0,08 0,16 0,24
Хмельницька 190050 0,37 0,53 0,9
Черкаська 132380 0,22 0,43 0,65
Чернігівська 93970 0,32 0,64 0,96
Усього 2473167 4,24 8,26 12,5

Таблиця 12
Обсяги робіт і фінансування будівництва споруд
для запобігання шкідливій дії вод
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Гідротехнічні споруди | | |———————————————————————————————————————————————+ | Області | загальна | обсяги фінансування у млн. грн. | | | кількість,| за цінами 1996 року | | | штук | | | | |———————————————————————————————————+ | | | роки | | | |———————————————————————————————————+ | | |1997-2000 | 2001-2010 | Всього | | | | | | 1997-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 4,32 8,8 13,12
Волинська 14 3,79 15,84 19,63
Дніпропетровська 11 7,44 10,56 18
Житомирська 14 7,44 14,15 21,59
Запорізька 7 2,1 8,8 10,9
Київська 28 1,05 15,49 16,54
Полтавська 7 4,35 7,39 11,74
Рівненська 14 5,63 16,89 22,52
Сумська 6 6,48 15,84 22,32
Черкаська 14 3,6 16,08 19,68
Чернігівська 12 4,12 8,8 12,92
Дніпровське 27 9,38 32,81 42,19
басейнове
водогосподарське
об'єднання
Усього 154 59,7 171,45 231,15
(продовження таблиці) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Захисні протипаводкові дамби | | |———————————————————————————————————————————————+ | Області | протяж- | обсяги фінансування у млн. грн. | | | ність, | за цінами 1996 року | | | кілометрів| | | | |———————————————————————————————————+ | | | роки | | | |———————————————————————————————————+ | | |1997-2000 | 2001-2010 | Всього | | | | | | 1997-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька - - - -
Волинська 75 14,31 37,1 51,41
Дніпропетровська - - - -
Житомирська 9 2,1 8,8 10,9
Запорізька - - - -
Київська - - - -
Полтавська - - - -
Рівненська - - - -
Сумська - - - -
Черкаська - - - -
Чернігівська - - - -
Дніпровське 105 9,56 30,02 39,58
басейнове
водогосподарське
об'єднання
Усього 189 25,97 75,92 101,89

Таблиця 13
Створення захисних лісонасаджень на ерозійно
небезпечних землях
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | |Обсяги робіт із ство-| У тому числі у водо- | | |рення захисних лісо- | охоронних зонах | | | насаджень у ярах, | | | | балках, на пісках, | | | | берегах річок і во- | | | Області | дойм, тис. гектарів | | | | | | | |—————————————————————+—————————————————————————+ | | Роки | | |—————————————————————+—————————————————————————+ | |1997-2000 | 2001-2010| 1997-2000 | 2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька 160 420 20 60
Волинська 1400 3500 - -
Дніпропетровська 3580 9000 1500 3500
Донецька 500 1500 80 200
Житомирська 880 2000 400 700
Запорізька 3700 8500 1020 2500
Київська 2000 5000 40 100
Кіровоградська 900 1500 80 200
Львівська 20 30 - -
Миколаївська 600 1500 160 400
Полтавська 400 800 20 60
Рівненська 2200 5500 80 200
Сумська 1200 3000 240 600
Тернопільська 460 1000 - -
Харківська 300 800 - -
Херсонська 1170 2000 80 150
Хмельницька 580 1500 160 450
Черкаська 600 1500 240 600
Чернігівська 2500 5600 80 200
Усього 23150 54650 4200 9920

(продовження таблиці) —————————————————————————————————————————————————— | Загальні обсяги фі- | У тому числі у водо- | | нансування за ета- | охоронних зонах | | пами виконання | | | у млн.грн. за ціна- | | | ми 1996 року | | |—————————————————————+—————————————————————————+ | Роки | |—————————————————————+—————————————————————————+ |1997-2000 | 2001-2010| 1997-2000 | 2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————— 0,16 0,42 0,02 0,06 1,4 3,5 - - 3,58 9 1,5 3,5 0,5 1,5 0,08 0,2 0,88 2 0,4 0,7 3,7 8,5 1,02 2,5 2 5 0,04 0,1 0,9 1,5 0,08 0,2 0,02 0,03 - - 0,6 1,5 0,16 0,4 0,4 0,8 0,02 0,06 2,2 5,5 0,08 0,2 1,2 3 0,24 0,6 0,46 1 - - 0,3 0,8 - - 1,17 2 0,08 0,15 0,58 1,5 0,16 0,45 0,6 1,5 0,24 0,6 2,5 5,6 0,08 0,2
23,15 54,65 4,2 9,92

Таблиця 14
Розвиток об'єктів природно-заповідного фонду
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | Назва об'єктів та | Місцезнаходження | Площа, |Обсяги фінан- | територій, | (область, місто) | гектарів |сування у | запропонованих до | | |млн. грн. за | заповідання | | |цінами 1996 | | | |року, | | | | в тому чис- | | | | лі | | | |—————————————— | | | | всього | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Біосферні заповідники
Старогутський Сумська 8000 1,45
філіал "Сновський" Чернігівська 10000 1,82
Усього 18000 3,27
Природні заповідники
Дніпровський Чернігівська 55000 4,85
Деснянський Чернігівська 54000 4,32
Південнополіський Волинська 15000 1,63
Рівненська
Усього 124000 10,8
Національні природні парки
Голосіївський м. Київ 3000 2,36
Ічнянський Чернігівська 46680 1,7
Мезинський Чернігівська 31600 1,15
Черкаський Бір Черкаська 40000 1,6
Середньосеймський Сумська 2000 0,62
Чорноліський Кіровоградська 15000 0,9
Холодний Яр Черкаська 6000 0,56
Дніпровсько-Бузький Миколаївська 50000 3,35
Коростишівський Житомирська 20000 1
Костопільський Рівненська 30000 0,9
Середньопридніпров- Черкаська 300000 5,49
ський
Усього 544280 19,63
Ботанічні сади
Почаївський Тернопільська 30 0,53
Рівненський Рівненська 50 0,56
Усього 80 1,09
Зоологічні парки
Дніпропетровський Дніпропетровська 8 0,33
Донецький Донецька 15 1,09
Запорізький Запорізька 10 0,67
Усього 33 2,09
Регіональні природні парки, заказники, пам'ятки природи,
заповідні урочища
Усього 85000 1,49
Інші перспективні водні та водно-болотні об'єкти регіонального,
загальнодержавного та міжнародного значення
Усього 20000 2,64
УСЬОГО 791393 41,01

(продовження таблиці) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | Назва об'єктів та | Обсяги фінансування, у млн. грн. за | | територій, | цінами 1996 року в тому числі | | запропонованих до |——————————————————————————————————————————| | заповідання | розширення мережі |капітальне будівни- | | | об'єктів природно-| цтво, ремонт | | |заповідного фонду | | | | та їх утримання | | | |——————————————————————————————————————————| | | роки | | |——————————————————————————————————————————| | |1997-2000|2001-2010|1997-2000 | 2001-2010 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Біосферні заповідники
Старогутський 0,87 - 0,58 -
філіал "Сновський" - 1,09 - 0,73
Усього 0,87 1,09 0,58 0,73
Природні заповідники
Дніпровський 2,91 - 1,94 -
Деснянський 2,59 - 1,73 -
Південнополіський - 0,98 - 0,65
Усього 5,5 0,98 3,67 0,65
Національні природні парки
Голосіївський 1,83 - 0,53 -
Ічнянський 1,02 - 0,68 -
Мезинський 0,69 - 0,46 -
Черкаський Бір 0,96 - 0,64 -
Середньосеймський - 0,37 - 0,25
Чорноліський - 0,54 - 0,36
Холодний Яр - 0,34 - 0,22
Дніпровсько-Бузький - 2,01 - 1,34
Коростишівський - 0,6 - 0,4
Костопільський - 0,54 - 0,36
Середньопридніпров- 3,31 - 2,18 -
ський
Усього 7,81 4,4 4,49 2,93
Ботанічні сади
Почаївський 0,32 - 0,21 -
Рівненський 0,34 - 0,22 -
Усього 0,66 - 0,43 -
Зоологічні парки
Дніпропетровський 0,2 - 0,13 -
Донецький 0,65 - 0,44 -
Запорізький 0,4 - 0,27 -
Усього 1,25 - 0,84 -
Регіональні природні парки, заказники, пам'ятки природи,
заповідні урочища
Усього 0,61 0,35 0,35 0,18
Інші перспективні водні та водно-болотні об'єкти регіонального,
загальнодержавного та міжнародного значення
Усього 1,76 0,88 - -
УСЬОГО 18,46 7,7 10,36 4,49

Таблиця 15
Обсяги фінансування інженерних водоохоронних заходів
у зоні Чорнобильської АЕС
(млн.грн. за цінами 1996 року) —————————————————————————————————————————————————————————————————— | | Роки | | Назва заходу |—————————————————————————————————| | | 1997-2000 | 2001-2010| Всього | | | | | 1997-2010| —————————————————————————————————————————————————————————————————— Днопоглиблювальні, русловирів- 22,19 22,19
нювальні і берегозакріплюваль-
ні роботи на Прип'яті, заходи
запобігання льодовим заторам
Недопущення радіоактивних ре- 3,45 3,45
човин у грунтові та підземні
води із свердловин та колодя-
зів, які не експлуатуються
Одамбування правобережної зап- 6,95 6,95
лави Прип'яті
Перекриття гирла Глиниці, від- 2,31 2,31
ведення її стоку до став-
ка-охолоджувача
Відновлення регулюючої спро- 0,23 0,23
можності лівобережної осушу-
вально-зволожувальної системи
в районі сіл Усів-Красне-Зимо-
вище
Відновлення південної дренаж- 1,14 1,14
ної галереї та пропускної
спроможності магістральних ка-
налів Копачівської осушуваль-
ної системи
Відновлення споруд магістраль- 1,73 1,73
ної мережі правобережних мелі-
оративних каналів
Протиерозійні заходи на колиш- 0,97 0,97
ніх орних землях у зоні відчу-
ження ЧАЕС
Будівництво та обладнання пос- 2,81 4,21 7,02
тів нагляду за водним режимом,
спостережувальних свердловин
тощо для здійснення радіацій-
ного моніторингу в зоні відчу-
ження ЧАЕС
Усього 34,49 11,5 45,99

ДОДАТОК 3
Перелік
невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного
оздоровлення басейну Дніпра
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | Найменування і місцезнаходження | Потужність | | об'єктів |————————————————————————————| | | Одиниця виміру |Кількість | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Вінницька область
Очисні споруди діючого протитубер- тис.куб.м 0,2
кульозного санаторію в за добу
с. Кашперівка
Будівництво очисних каналізаційних -"- 7
споруд і КНС в м. Бар
Волинська область
Будівництво очисних споруд в -"- 3,6
смт Шацьк
Заходи по відновленню км 40
водного режиму р. Стохід (від
гирла до с. Угриничі)
Дніпропетровська область
Каналізаційні очисні споруди пра- тис.куб.м 210
вого берега м. Дніпропетровська за добу
Очисні споруди правого берега -"- 80
м. Дніпродзержинська
Реконструкція та розширення -"- 100
каналізаційних очисних споруд
м. Кривого Рогу
Розширення міських очисних споруд -"- 10
каналізації м. Вільногірська
Реконструкція та розширення очис- -"- 65
них споруд каналізації
м. Павлограда
Каналізаційний колектор по
вул. Антипова, м. Нікополь км 7,6
Блок фільтрів і відстійників на тис.куб.м 25
очисних спорудах водопроводу за добу
м. Марганця
Берегоукріплення Дніпродзержинсь- км
кого водосховища в районах:
с. Домоткань Верхньодніпровського -"- 2,5
району
с. Аули Криничанського району -"- 2,5
с. Правобережне Верхньодніпровсь- -"- 1,4
кого району
Берегоукріплення Дніпровського
водосховища в районах:
с. Микільське-на-Дніпрі Солонян- -"- 0,78
ського району
с. Військове Солонянського району -"- 1,6
Берегоукріплення Каховського во-
досховища в районах:
м. Нікополя -"- 0,67
с. Вищетарасівка Томаківського ра- -"- 1,5
йону
с. Ленінське Апостолівського району -"- 0,7
Заходи по захисту від прориву дамб - -
хвостосховища "Миролюбівка"
Новокриворізького ГЗК, м. Кривий Ріг
Підвищення стійкості дамби хвосто- - -
сховища Інгулецького ГЗК,
м. Кривий Ріг
Будівництво очисних споруд зливо- тис.куб.м 1,36
стічної каналізації з промплощадок за добу
шахт Рудоуправління ім. Леніна
Система зворотного водопостачання -"- 0,12
термообробного відділення стрілоч-
но-ливарного цеху N 1 Стрілочного
заводу, м. Дніпропетровськ
Будівництво системи зворотного тис.куб.м 28
водопостачання на ВАТ "Дніпрошина", за добу
м. Дніпропетровськ
Комплекс очисних споруд і системи -"- 78,54
зворотного водопостачання
ВО "Південний машинобудівний
завод", м. Дніпропетровськ
Протипаводкові заходи на км 2,7
р. Вовча в м. Павлограді від
затоплення
Відновлення гідрологічного режиму -"- 32
р. Прядівка та захист населених
пунктів від підтоплення
Підвищення надійності роботи гідроспоруд, 1
Томаківської насосної станції на шт.
Каховському водосховищі для
захисту від затоплення населених
пунктів та марганцевих родовищ
у Нікопольському районі
Підвищення надійності технічного -"- 1
стану Верхньодніпровської насосної
станції на Дніпродзержинському
водосховищі для захисту населених
пунктів від затоплення
Донецька область
Канал Дніпро-Донбас (II черга) куб.м/с 16
Добропільська фільтрувальна станція тис.куб.м 130
за добу
Об'єднані очисні споруди каналіза- тис.куб.м 25
ції в м. Білозерське за добу
Розчистка р. Бик в Добропільському - -
районі
Житомирська область
Розширення госпобутової каналіза- тис.куб.м 12,5
ції в м. Бердичеві за добу
Будівництво очисних споруд каналі- -"- 50
зації в м. Житомирі
Реконструкція очисних споруд ка- -"- 15
налізації в м. Коростені
Запорізька область
Закінчення реконструкції та розши- тис.куб.м 260
рення центральних очисних споруд за добу
каналізації лівобережної частини
м. Запоріжжя
Реконструкція та розширення цент- -"- 110
ральних очисних споруд каналізації
правобережної частини м. Запоріжжя
Розширення очисних споруд каналі- -"- 2,1
зації в м. Гуляйполе
Реконструкція системи зворотного -"- 96
водопостачання цеху N 1
ВАТ "ЗАлК"
Реконструкція шламопроводу між млн.куб.м 2,2
накопичувачами б. Капустяна та на рік
б. Городиська
Берегоукріплення в районі житлового км 2,5
масиву Павло-Кічкас Заводського ра-
йону м. Запоріжжя
Берегоукріплення Каховського водос- -"- 0,67
ховища для захисту с. Біленьке
Запорізького району (дільн.N 2)
Підвищення стійкості Знам'янської захисна дамба 0,6
дамби на Каховському водосховищі в (буни),
Кам'янсько-Дніпровському районі км
для захисту від затоплення
населених пунктів та сільськогос-
подарських угідь в районі Кам'ян-
сько Поду
Берегоукріплення на Дніпровському км 0,7
водосховищі в районі с. Привітне
Запорізького району (II черга)
Здіснення заходів по локалізації - -
нафтозабруднення в районі військо-
вого аеродрому біля м. Запоріжжя
Київська область
Будівництво каналізаційних очисних тис.куб.м 14
споруд у м. Василькові за добу
Очисні споруди каналізації для -"- 7,5
міст Баришівка та Березань км 5
Каналізаційні очисні споруди тис.куб.м 3
м. Тараща за добу
км 11
Будівництво ГКНС та напірного км 27
колектора на Бортницьку станцію
аерації для м. Борисполя
Регулювання р. Росави для захисту -"- 3
від затоплення поверхневими водами
населених пунктів Миронівського
району
Укріплення лівого берега р. Десни -"- 0,5
біля с. Новосілки Вишгородського
району
Підвищення надійності технічного гідроспоруд, 1
стану Трубізької насосної станції шт.
в Переяслав-Хмельницькому районі
Захист смт Володарка від підтоп- - -
лення
Здійснення заходів по локалізації - -
нафтозабруднення в районах міст
Узин та Біла Церква
Кіровоградська область
Завершення робіт по берегоукріпле- км 3
нню Кременчуцького водосховища в
районі с. Велика Андрусівка
Світловодського району
Берегоукріплення Кременчуцького км 2,5
водосховища в районі
м. Світловодська
Завершення будівництва сифонних - -
водозабірних трубопроводів район-
ного водоводу "Дніпро - Кіровоград"
Полтавська область
Реконструкція та розширення Зату- тис.куб.м 60
ринських каналізаційних очисних за добу
споруд у м. Полтаві
Реконструкція та розширення очисних -"- 6,6
споруд каналізації в м. Лубни
Закінчення робіт по закріпленню бе- км 1,1
рега Кременчуцького водосховища в
районі смт Градизьк Глобинського
району
Підвищення стійкості Власівської -"- 0,42
захисної дамби на Дніпродзержин-
ському водосховищі в м. Кременчуці
Підвищення надійності Східно- -"- 13,4
Крюковської, Західно-Крюковської-
Занасипської дамб на Дніпродзержин-
ському водосховищі для захисту
від затоплення м. Кременчука та
ін. населених пунктів
Рівненська область
Реконструкція та розширення очисних тис.куб.м 11,0
споруд каналізації в м. Дубно за добу
Закінчення будівництва шлюзу-регу-
лятора на р. Горинь біля с. Воско-
дави Гощанського району
Сумська область
Розширення очисних споруд каналіза- тис.куб.м 23
ції в м. Конотопі за добу
Розширення очисних споруд каналіза- -"- 20
ції в м. Ромни
Херсонська область
Берегоукріплення Каховського водос- км 1,0
ховища в с. Новий Рогачик
Верхньорогачицького району
Берегоукріплення Каховського водос- -"- 0,5
ховища в с. Каїри Горностаївського
району
Реконструкція та розширення очисних тис.куб.м 10
споруд каналізації в м. Нова за добу
Каховка (I черга)
Черкаська область
Реконструкція з розширенням тис.куб.м 16
каналізаційних очисних споруд за добу
у м. Сміла
Будівництво каналізаційних очисних -"- 10
споруд у м. Корсунь-Шевченківський
Берегоукріплювальні роботи на
Кременчуцькому водосховищі в райо-
нах:
дільниці сіл Прохорівка-Келеберда км 2
с. Тубільці -"- 0,7
Чернігівська область
Будівництво очисних споруд в куб.м 500
смт Талалаївка за добу
Берегоукріплення р. Десни в районі км 0,81
с. Боромики Чернігівського району
м. Київ
Друга нитка головного каналізацій- км 19,5
ного колектора



вгору