Про затвердження Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів
Постанова Кабінету Міністрів України; Технічний регламент, Форма типового документа, Декларація, Перелік від 16.12.20151062
Документ 1062-2015-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 17.11.2018, підстава - 960-2018-п

Перевірка відповідності шляхом дослідження та випробування кожного приладу

48. Прилади повинні бути індивідуально досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними національними стандартами, та/або еквівалентних випробувань, передбачених іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладів затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту.

  У разі відсутності такого національного стандарту призначений орган приймає рішення щодо випробувань, які повинні бути проведені.

49. Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його відповідним органам державного ринкового нагляду.

Маркування відповідності та декларація про відповідність

50. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.

51. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

За згодою призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, та під його відповідальність, виробник може також наносити на прилади ідентифікаційний номер призначеного органу.

52. За згодою призначеного органу, зазначеного в пункті 47 цього додатка, та під його відповідальність виробник може наносити ідентифікаційний номер призначеного органу на прилади під час виробничого процесу.

Уповноважений представник

53. Обов’язки виробника можуть бути виконані його уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника. Уповноважений представник не може виконувати зобов’язання виробника, встановлені в пункті 46 цього додатка.

Модуль F1
(відповідність за результатами перевірки приладів)

54. Відповідність за результатами перевірки приладів - процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 55, 56, 57, 61 і 62 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що прилади, які пройшли перевірку відповідно до пункту 58 цього додатка, відповідають застосовним вимогам Технічного регламенту.

Технічна документація

55. Виробник розробляє технічну документацію, яка повинна дозволяти проведення оцінювання відповідності приладу відповідним вимогам та містити результати аналізу та оцінки ризиків. Технічна документація повинна визначати застосовні вимоги і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та особливості його виробництва, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

1) загальний опис приладу;

2) ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, схеми тощо;

3) опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

4) перелік національних стандартів, застосованих повністю або частково, а в разі коли національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших відповідних технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

5) результати виконаних проектних розрахунків конструкції, проведених досліджень тощо;

6) протоколи випробувань.

56. Виробник повинен зберігати технічну документацію протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання її відповідним органам державного ринкового нагляду.

Виробництво

57. Виробник повинен вживати заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених приладів застосовним вимогам Технічного регламенту.

Перевірка

58. Призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування з метою перевірки відповідності приладів застосовним вимогам Технічного регламенту.

Дослідження та випробування для перевірки відповідності приладів застосовним вимогам виконуються шляхом дослідження та випробування кожного приладу згідно з пунктами 59 та 60 цього додатка.

Перевірка відповідності шляхом дослідження та випробування кожного приладу

59. Прилади повинні бути індивідуально досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними національними стандартами, та/або еквівалентних випробувань, передбачених іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладів застосовним вимогам Технічного регламенту. У разі відсутності такого національного стандарту призначений орган приймає рішення щодо випробувань, які повинні бути проведені.

60. Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його на запити відповідних органів державного ринкового нагляду.

Маркування відповідності та декларація про відповідність

61. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного у пункті 58 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

62. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання на запити органів державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

За згодою призначеного органу, зазначеного в пунктах 59 і 60 цього додатка, та під його відповідальність виробник може наносити на прилади ідентифікаційний номер призначеного органу.

63. За згодою призначеного органу та під його відповідальність виробник може наносити ідентифікаційний номер призначеного органу на прилади під час виробничого процесу.

Уповноважений представник

64. Обов’язки виробника можуть бути виконані його уповноваженим представником від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника. Уповноважений представник не може виконувати зобов’язання виробника, встановлені в пунктах 55 та 57 цього додатка.

Модуль G
(відповідність за результатами перевірки кожного окремого приладу)

65. Відповідність за результатами перевірки кожного окремого приладу - процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов’язання, викладені в пунктах 66, 67, 68, 70 та 71 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідний прилад, який пройшов перевірку відповідно до пункту 69 цього додатка, відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

Технічна документація

66. Виробник розробляє технічну документацію та забезпечує її доступність для призначеного органу, зазначеного в пункті 69 цього додатка. Технічна документація повинна давати змогу проводити оцінювання відповідності приладу відповідним вимогам та містити результати аналізу та оцінки ризиків, визначати застосовні вимоги і містити відомості про конструкцію, виробництво та роботу приладу тією мірою, в якій це необхідно для проведення оцінки. Ураховуючи конструкцію приладу та особливості його виробництва, технічна документація повинна містити як мінімум такі складові:

1) загальний опис приладу;

2) ескізний проект та виробничі креслення, схеми елементів, складальних вузлів, схеми тощо;

3) опис та пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем, а також роботи приладу;

4) перелік національних стандартів, застосованих повністю або частково, а в разі коли національні стандарти не були застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту, в тому числі перелік інших технічних специфікацій, що були застосовані. У разі часткового застосування національних стандартів технічна документація повинна містити посилання на частини стандартів, які були застосовані;

5) результати виконаних проектних розрахунків конструкції, проведених досліджень тощо;

6) протоколи випробувань.

67. Виробник повинен зберігати технічну документацію протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання її на запит відповідних органів державного ринкового нагляду.

Виробництво

68. Виробник повинен вживати заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовленого приладу застосовним вимогами Технічного регламенту.

Перевірка

69. Призначений орган, обраний виробником, проводить дослідження і випробування, передбачені відповідними національними стандартами, та/або еквівалентні випробування, передбачені іншими технічними специфікаціями, з метою перевірки відповідності приладу вимогам Технічного регламенту, або доручає їх проведення. У разі відсутності такого національного стандарту рішення щодо проведення випробувань приймається відповідним призначеним органом.

Призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений прилад або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник повинен зберігати сертифікат відповідності протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання його відповідним органам державного ринкового нагляду.

Маркування відповідності та декларація про відповідність

70. Виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, що передбачені Технічним регламентом, а також ідентифікаційний номер призначеного органу, зазначеного в пункті 69 цього додатка, на кожний окремий прилад, який відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

71. Виробник складає письмову декларацію про відповідність для кожної модифікації приладу і зберігає її протягом десяти років після введення приладу в обіг для подання органам державного ринкового нагляду. Декларація про відповідність повинна ідентифікувати модифікацію приладу, для якого вона була складена.

Копія декларації про відповідність повинна бути доступна для відповідних органів виконавчої влади на їх запит.

Уповноважений представник

72. Обов’язки виробника, встановлені в пунктах 67, 70 та 71 цього додатка, можуть бути виконані уповноваженим представником такого виробника від його імені і під його відповідальність за умови, що вони зазначені в дорученні, одержаному від виробника.

Загальні положення

73. Оцінка відповідності за модулями D, D1, F, F1 або G може виконуватися на підприємстві-виробнику або в інших місцях у разі, коли:

транспортування приладу до місця використання не потребує його розбирання;

введення в експлуатацію на місці використання не потребує збирання приладу або виконання інших робіт з технічного монтажу, які ймовірно матимуть вплив на роботу приладу;

враховуватиметься величина сили тяжіння у місці введення в експлуатацію приладу або якщо прилад не чутливий до змін сили тяжіння.

В усіх інших випадках оцінка відповідності повинна проводитися в місці використання приладу.

74. У разі коли прилад є чутливим до зміни сили тяжіння, процедури, зазначені у пункті 73 цього додатка, можуть проводитися у два етапи, при цьому другий етап складається з перевірок та випробувань, результати яких залежать від сили тяжіння, а перший - з інших перевірок та випробувань. Другий етап виконується на місці використання приладу. У разі встановлення гравітаційних зон на території держави вираз “у місці використання приладу” може тлумачитися як “у гравітаційній зоні у місці використання приладу”.

75. У разі прийняття виробником рішення щодо виконання у два етапи однієї з процедур, зазначених у пункті 73 цього додатка, та проведення обох таких етапів різними сторонами прилад, який пройшов перший етап процедури, повинен містити ідентифікаційний номер призначеного органу, залученого на такому етапі.

76. Сторона, яка провела перший етап процедури, видає для кожного приладу сертифікат відповідності, в якому зазначаються дані, необхідні для ідентифікації приладу, і дослідження та випробування, які були проведені.

Сторона, яка проводить другий етап процедури, повинна проводити дослідження та випробування, які не були проведені на першому етапі.

Виробник або його уповноважений представник повинен забезпечувати подання на запит, зокрема органу державного ринкового нагляду, сертифікатів відповідності, виданих призначеним органом.

77. Виробник, який обрав на першому етапі модуль D або D1, може використовувати таку саму процедуру на другому етапі або прийняти рішення щодо продовження на другому етапі модуля F або F1 відповідно.

78. Маркування знаком відповідності та додаткове метрологічне маркування повинне наноситися на прилад після закінчення другого етапу разом з ідентифікаційним номером призначеного органу, залученого на другому етапі.



Додаток 3
до Технічного регламенту

НАПИСИ,
що наносяться на прилади

Прилади, призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів

1. Прилади, призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних (далі - прилади), повинні мати такі видимі, чіткі написи, що не стираються:

1) номер сертифіката перевірки типу (у разі потреби);

2) найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку;

3) клас точності, що зазначається між двома горизонтальними лініями, з’єднаними двома півколами;

4) максимальне навантаження у вигляді Max …;

5) мінімальне навантаження у вигляді Min …;

6) ціну повірочної поділки у вигляді e = …;

7) тип і номер партії або серійний номер;

а також з урахуванням особливостей приладів:

8) ідентифікаційне позначення на кожному вузлі - для приладів, що складаються з окремих, але поєднаних вузлів;

9) ціну поділки шкали, якщо вона відрізняється від e, у вигляді d = …;

10) максимальне значення діапазону компенсації маси тари у вигляді T = + …,

11) максимальне значення діапазону вибирання маси тари, якщо воно відрізняється від Max, у вигляді T = – …;

12) ціну поділки пристрою тарування, якщо вона відрізняється від d, у вигляді d T = …;

13) найбільше допустиме навантаження, якщо воно відрізняється від Max, у вигляді Lim …;

14) особливий діапазон температур у вигляді … °C/… °C;

15) значення передатного відношення важільної системи між вантажоприймальною платформою та платформою (майданчиком) для розміщення гир.

2. Прилади повинні мати належні місця для нанесення маркування відповідності та написів, які неможливо зняти без їх пошкодження. Маркування відповідності та написи повинні бути видимі, коли прилад перебуває у робочому положенні.

3. У разі коли використовується табличка з технічними даними, вона повинна бути закріплена у такий спосіб, що унеможливлює її зняття без руйнування. Якщо табличка з технічними даними призначена для таврування, необхідно забезпечити можливість нанесення на таку табличку контрольної позначки.

4. Написи “Max”, “Min”, “e” та “d” повинні наноситися біля дисплею, на якому відображаються результати зважування, якщо така інформація не розташована на ньому.

5. Кожен ваговимірювальний пристрій, з’єднаний або такий, що може бути з’єднаний з одним або декількома вантажоприймальними пристроями, повинен містити відповідні написи стосовно зазначених вантажоприймальних пристроїв.

Прилади, не призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів

6. Прилади, не призначені для використання у категоріях застосування, зазначених у підпунктах 1-6 пункту 2 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів, повинні містити такі видимі, чіткі написи, що не стираються:

1) найменування виробника, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку;

2) максимальне навантаження у вигляді Max … .

Зазначені прилади не повинні містити маркування відповідності, встановлене у Технічному регламенті щодо неавтоматичних зважувальних приладів.

Символ обмеженого використання, зазначений у пункті 54 Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних

7. Символ обмеженого використання наноситься у вигляді великої літери “М”, що надрукована чорним кольором на червоному фоні у квадраті з мінімальним розміром 25 х 25 міліметрів із двома пересічними діагоналями, які утворюють хрест.



Додаток 4
до Технічного регламенту

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ



Додаток 5
до Технічного регламенту

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ
положень Директиви 2014/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав - членів ЄС стосовно надання на ринку неавтоматичних зважувальних приладів та положень Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів

Положення Директиви

Положення Технічного регламенту

Стаття 1

абзац перший пункту 1


абзац другий пункту 1

Пункт 2 статті 1

пункт 2

Стаття 2

абзаци перший - тринадцятий, п’ятнадцятий - вісімнадцятий пункту 3


абзац чотирнадцятий пункту 3


абзац дев’ятнадцятий пункту 3

Стаття 3

пункти 4-6

Стаття 4

пункт 7

Стаття 5

пункт 8

Стаття 6

пункти 9-17

Стаття 7

пункти 18-19

Стаття 8

пункти 20-28

Стаття 9

пункти 29-33

Стаття 10

пункт 34

Стаття 11

пункт 35


абзац перший пункту 36

Стаття 12

абзац другий пункту 36

Стаття 13

пункти 37-38

Стаття 14

пункти 39-42

Стаття 15

пункт 43

Стаття 16

пункти 44-48

Пункти 1-5 статті 17

пункти 49-53

Пункт 6 статті 17


Стаття 18

пункт 54

Стаття 19

пункт 55

Статті 20-22


Стаття 23

пункти 56-64

Стаття 24


Стаття 25

пункт 65-68

Статті 26-30


Стаття 31

пункти 69-73

Стаття 32

пункт 74

Стаття 33

пункти 75-76

Стаття 34


Стаття 35

пункт 77

Стаття 36

пункт 78

Статті 37-39


Стаття 40

пункт 79

Статті 41-47



пункт 80

Додаток I

додаток 1

Додаток II

додаток 2

Додаток III

додаток 3

Додаток IV

додаток 4

Додаток V


Додаток VI



додаток 5



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2015 р. № 1062

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

{Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1069 від 28.12.2016}

{Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 960 від 24.10.2018}



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 грудня 2015 р. № 1062

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. № 190 “Про затвердження Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 18, ст. 574).

2. Пункт 53 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 71, ст. 2870).

3. Пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2013 р. № 235 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 28, ст. 957).

4. Пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 632 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 69, ст. 2533).



вгору