Закон України

“Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”

Дата набуття чинності:
2 березня 1994 року

Відповідно до Закону забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Право на забезпечення безпеки мають:
  • особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів;
  • потерпілий та його представник у кримінальній справі;
  • підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
  • цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;
  • свідок;
  • експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
  • члени сімей та близькі родичі вищезазначених осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь вищезазначені особи, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів.

Здійснення заходів безпеки покладається на:
  • органи служби безпеки;
  • органи внутрішніх справ;
  • органи та установи виконання покарань;
  • командирів військових частин.

Розділ ІІ Закону визначає права і обов’язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки, та органів, які її забезпечують.

Згідно статті 7 Закону заходами безпеки є:
  • особиста охорона, охорона житла і майна;
  • видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;
  • використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
  • заміна документів та зміна зовнішності;
  • зміна місця роботи або навчання;
  • переселення в інше місце проживання;
  • поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;
  • забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
  • закритий судовий розгляд;
  • відрядження до іншої військової частини;
  • переведення на нове місце служби;
  • переведення до іншого місця позбавлення волі;
  • окреме тримання.

Порядок застосуванні і скасування заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист встановлюється розділом ІV Закону.


   
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору