Закон України

“Про телебачення і радіомовлення”

22 лютого 1994 року

Положення Закону регулюють діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування.

Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить:
  • громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності;
  • Верховній Раді України;
  • Президенту України;
  • іншим юридичним особам України.

В Україні забороняється створення телерадіоорганізацій:
  • іноземними юридичними особами;
  • іноземними фізичними особами;
  • особами без громадянства.

Забороняється створення і діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді яких більш як 30% іноземних інвестицій.

В Україні створюється Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (Національна рада) для реалізації та додержання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення.

Склад Національної ради затверджується Верховною Радою України строком на 4 роки в кількості 8 осіб: за поданням чотирьох кандидатур Головою Верховної Ради України та чотирьох кандидатур - Президентом України.

Національна Рада видає телерадіоорганізаціям ліцензію, яка дає право на створення і використання каналу мовлення та часу мовлення.

Ліцензія на право користування каналом мовлення видається на строк, вказаний заявником, але не менш як на 7 років для цілей ефірного мовлення і 10 років - для цілей кабельного (проводового) мовлення. При цьому, право розпочинати мовлення зберігається за телерадіоорганізацією протягом одного року з дня набрання ліцензією чинності.

Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою. Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською і відповідною іноземною мовою.

Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору