Закон України

„Про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей

Дата набуття чинності:
5 березня 2006 року

Законом передбачається ратифікація Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей, підписаної у м. Москві 28 вересня 2001 року.

Угода ратифікується з наступним застереженням:
Україна не приєднується до норми викладеної в абзаці 2 ст.4 Угоди
„Дозволи заповнюються державною мовою держави вивезення й російською мовою та видаються уповноваженими державними органами держав Сторін”.

Враховуючи взаємну заінтересованість у створенні сприятливих умов для розвитку культурних зв'язків і культурного обміну, беручи до уваги положення Угоди про співпрацю в галузі культури від 15 травня 1992 року, Уряди держав - учасниць і уклали дану Угоду.

В Угоді, під терміном „культурні цінності" розуміються - цінності релігійного або світського характеру чи їхні колекції, які розглядаються кожною з держав Сторін як такі, що мають значення для історії, культури, мистецтва, науки та підпадають під дію законодавства держав Сторін про вивезення і ввезення культурних цінностей

В Угоді зазначено, що ввезення культурних цінностей, стосовно яких оголошено міжнародний розшук, заборонене. Такі цінності підлягають затриманню для їхнього подальшого повернення законним власникам у порядку, встановленому законодавством та міжнародними угодами держав Сторін.
Культурні цінності вивозяться з територій держав Сторін згідно з дозволами, форма яких затверджується у встановленому законодавством держави відповідної Сторони порядку й доводиться до відома інших Сторін. Порядок видачі дозволів регулюється законодавством держави вивезення. Культурні цінності, затримані митними або іншими правоохоронними органами на території держави однієї зі Сторін за підозрою в незаконності їхнього переміщення підлягають обов'язковій експертизі.

Сторони вживають заходів для створення режиму найбільшого сприяння під час оформлення дозволів та іншої необхідної документації на культурні цінності, що тимчасово вивозяться й тимчасово ввозяться з їх території. Охорона культурних цінностей держав інших Сторін, які тимчасово ввозяться на територію держави Сторони, здійснюється відповідно до її законодавства й міжнародних договорів.

Культурні цінності, що вивозяться з території держави Сторони або ввозяться на територію держави Сторони фізичними та юридичними особами, незалежно від форми власності на них і способу їхнього проходження підлягають декларуванню під час митного оформлення, що здійснюється уповноваженим державним органом. Забороняється вивезення, в тому числі і тимчасове, культурних цінностей без пред'явлення дозволів під час перетину митних кордонів.

Митні й спеціальні платежі та збори за вивезення з території держави Сторони, ввезення на територію її держави, зворотне вивезення після тимчасового ввезення та зворотне ввезення після тимчасового вивезення, а також за транзит культурних цінностей, стягуються в порядку, установленому законодавством держави відповідної Сторони.

Угода набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами, що підписали її, внутрішньодержавних процедур, необхідних для її набуття чинності. Для Сторін, що виконали необхідні внутрішньодержавні процедури пізніше, а також для Країн, які приєднаються до неї в майбутньому, ця Угода набуває чинності з дати здачі відповідних документів на зберігання депозитарію.

Строк дії Угоди - 5-ть років, з можливістю автоматичного продовження на подальші п'ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни й доповнення, що оформлюються окремими протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Кожна Сторона має право вийти з цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення про це до депозитарію не менше ніж за шість місяців до дня виходу.


Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору