Закон України

“Про курорти”

Дата набуття чинності:
14 листопада 2000 року

Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні. Згідно Закону курорт - це освоєна територія, що має природні лікувальні ресурси, будівлі та об'єкти інфраструктури, що можуть використовуватись з лікувально-профілактичною метою та для рекреації.

За характером природних ресурсів курорти поділяються на курорти державного та місцевого значення. Розвиток курортів здійснюється згідно з довгостроковими комплексними і цільовими державними та місцевими програмами.

З метою організації діяльності курортів природні лікувальні ресурси надаються у користування фізичним та юридичним особам. Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється за плату відповідно до Кодексу України про надра. Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом (ліцензією).

Організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності. Санаторно-курортні заклади створюються в порядку, визначеному в ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я та іншими нормативно-правовими актами. Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

З метою збереження лікувальних ресурсів в межах курорту Законом передбачається встановлення округів санітарної охорони. Округ санітарної охорони поділяється на три зони: зону суворого режиму, зону обмежень та зону спостережень. В межах кожної зони визначається режим її використання. Найбільша кількість обмежень встановлюється в межах першої зони (зони суворого режиму).

Перша зона охоплює території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, пляжі, а також прибережна смуга моря і прилегла до пляжів територія шириною не менш як 100 метрів. На території першої зони забороняється спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з діяльністю курорту, влаштування стоянок автомобілів, проїзд автотранспорту, не пов'язаного з обслуговуванням цієї території.

Управління у сфері діяльності курортів покладається на Кабінет Міністрів, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питання діяльності курортів, Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору