Закон України
„Про кооперацію”

Дата набуття чинності:
27 серпня 2003 року

Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Кооперацією, відповідно до Закону, вважається система кооперативних організацій (кооперативів або кооперативних об’єднань), створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. При цьому, метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації є:
–        підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;
–        створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання;
–        залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення;
–        створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах;
  • сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Первинною ланкою системи кооперації є кооператив. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. При цьому, членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

Окремо Законом визначаються права та обов’язки члена кооперативу, підстави припинення членства в кооперативі.

У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. При цьому, асоційований член кооперативу – фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Законом встановлено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на 5 років. Правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу.

У кооперативі, в якому кількість членів перевищує 50 осіб, може утворюватися спостережна рада кооперативу. Спостережна рада кооперативу здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та за діяльністю виконавчого органу управління кооперативу. Спостережна рада кооперативу обирається із числа членів кооперативу на загальних зборах кооперативу у кількості 3 – 5 чоловік, які працюють у раді на громадських засадах. Спостережна рада кооперативу підзвітна загальним зборам членів кооперативу.

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів кооперативу і обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у порядку, встановленому його статутом. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління кооперативу чи його спостережної ради.

Законом встановлено перелік джерел, які можуть використовуватися для формування майна кооперативу. Врегульовується Законом і питання створення кооперативом відповідних фондів, формування паїв членів кооперативу, питання землі кооперативу, доходів кооперативу та його розподілу тощо.

Відповідно до Закону, кооперативи можуть створити кооперативне об’єднання. Зокрема, таке об’єднання може бути створене у формі спілки, ліги, асоціації, альянсу чи іншої форми добровільного об’єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів. Зазначені, об’єднання створюється за рішенням установчих зборів, конференції, з’їзду уповноважених представників кооперативів, кооперативних об’єднань.
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору